Економічна оцінка втрат та механізми відбудови транспортної інфраструктури Донбасу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК 338.47

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВТРАТ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДБУДОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДОНБАСУ

Михайличенко Катерина Миколаївна - кандидат економічних наук, завідувач сектору промислової та транспортної політики відділу безпеки реального сектору економіки Національного інституту стратегічних досліджень.

Аннотация

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПОТЕРЬ И МЕХАНИЗМЫ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ТРАНСПОРТНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ДОНБАССА

Михайличенко Е.Н.

В статье представлен анализ потерь транспортного сектора экономики Украины в результате ведения боевых действий на территории Донецкой и Луганской областей, исследованы угрозы, возникшие для экономики восточного региона и страны в целом в связи с этими событиями. Предложены мероприятия по восстановлению и развитию транспортной инфраструктуры Донбасса.

Ключевые слова: транспортная инфраструктура, Донбасс, оценка потерь, угрозы экономической безопасности, государственная политика восстановления.

Annotation

ECONOMIC ASSESSMENT OF LOSSES AND MECHANISMS OF RECONSTRUCTION DONBASS TRANSPORT INFRASTRUCTURE

Mykhailychenko K.M.

The article analyzes the losses in the transport sector of Ukraine's economy as a result of engagement in warfare in the Donetsk and Lugansk regions and investigates the threats that have arisen in connection with these events in the economy of the eastern region and the whole country. The measures for reconstruction and development of transport infrastructure Donbass are identified.

Keywords: transport infrastructure, Donbass, evaluation of losses, threats to economic security, state policy on recovery.

Зміст статті

Для транспортного сектору, як і для економіки України у цілому, 2014-2015 рр. стали періодом значних випробувань: перевіряються на міцність усі його складові - інфраструктура, логістика перевезень, система управління та інституційна спроможність сектору до функціонування в умовах тривалих бойових дій на сході країни, валютної кризи, скорочення виробництва товарів базовими галузями промисловості, що генерують вантажну базу для перевезень тощо.

Цілеспрямоване знищення терористами низки об'єктів транспортної інфраструктури на Донбасі суттєво погіршує соціально-економічне становище східних регіонів та завдає удару всій економіці України. Відбувається критичне зростання рівня загроз економічній безпеці України, проте відсутність чіткої оцінки масштабів руйнувань, тривалість ситуації невизначеності та продовження фізичного руйнування транспортної інфраструктури на значній частині території Донецької та Луганської областей не дозволяють дати точні оцінки негативного ефекту для економіки України.

Тому уже сьогодні виникає потреба у проведенні аудиту втрачених та пошкоджених комплексів та об'єктів, розробленні механізмів компенсації втрат й науковому обґрунтуванні заходів, спрямованих на відновлення транспортно-комунікаційних зв'язків східного регіону з іншими регіонами України, забезпечення транспортними послугами потреб економіки Луганської і Донецької областей, задоволення попиту населення у перевезеннях.

Теоретичним основам функціонування, модернізації та розвитку цілісних інфраструктурних комплексів, і, зокрема, дослідженню проблем розвитку транспортної інфраструктури присвячені роботи провідних українських вчених і фахівців М. Макаренка [1], А. Новикової [2], О. Котлубая, Т Блудової [3], Н. Кудрицької [4], Жаворонкова В.О. [5], Малого І.Й., Кулаєва Ю.Ф. та інших, труди яких склали науково-теоретичну базу даної статті. При цьому актуальними і недостатньо висвітленими в науковій літературі є питання економічної оцінки масштабів руйнувань транспортної інфраструктури, визначення рівня загроз, створених ними для економічної безпеки країни, способи відновлення транспортно-комунікаційного сполучення в східних регіонах, що постраждали внаслідок ведення на їх території бойових дій.

Метою дослідження є оцінка втрат та рівня загроз економічній безпеці України у зв'язку із руйнуванням об'єктів транспортної інфраструктури внаслідок бойових дій на сході країни, розроблення заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації та забезпечення нормальної роботи транспортно-дорожнього комплексу на Донбасі.

Транспортна інфраструктура зазнала значних пошкоджень та руйнувань від бойових дій на сході країни, незаконних втручань та диверсійних актів, знищено низку транспортно-логістичних об'єктів.

За даними Укрзалізниці станом на травень 2015 р. у зоні проведення АТО залишаються пошкодженими понад 1610 об'єктів залізничної інфраструктури, на відновлення яких, за попередніми підрахунками, необхідно витратити 866 млн. грн. Втрати експлуатаційної довжини магістральної мережі залізниць України внаслідок конфліктів територіального характеру оцінюються у 7,3 % (1,6 тис. км), зокрема внаслідок анексії Російською Федерацією АР Крим втрачено близько 630 кілометрів, що входили до складу Придніпровської залізниці; окупація частини Донбасу призвела до втрати контролю ще над 970 км (в межах Донецької залізниці). На непідконтрольній державі східній території залишилось близько 500 пасажирських вагонів, що становить 10 % загального парку пасажирського рухомого складу Укрзалізниці.

Внаслідок руйнувань залізничної інфраструктури на Донбасі паралізовано роботу таких крупних залізничних вузлів, як Ясинувата, Попасна, Микитівка, знищено залізничний вузол Дебальцеве. Станом на початок 2015 р. у зоні проведення АТО на залізниці зруйновано та знищено пристрої електропостачання на загальну суму 341,5 млн. грн. У зв'язку з пошкодженням залізничної інфраструктури, відсутністю гарантій безпеки пасажирів і збереження вантажів, що перевозяться, залізничне сполучення на сході країни здійснюється лише на підконтрольних українським військовослужбовцям територіях.

У зоні проведення бойових дій на сході країни зазнали руйнувань 1561 км автодоріг загального користування, у т. ч. 740,3 км у Донецькій області і 820,7 км - у Луганській. Зруйновано 33 мости і шляхопроводи загальною довжиною понад 2800 погонних метрів. Орієнтовна сума збитків, завданих дорожньому господарству, оцінюється у 4696,4 млн. грн. Через військові дії у зоні АТО частково заблокованими є ділянки автодоріг державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине, Н-15 Запоріжжя-Донецьк, Н-20 Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь.

Україна втратила 5 морських торговельних портів через окупацію РФ Криму та захоплення майна, підприємств, матеріально-фінансових цінностей, що належать Україні.

На Донбасі повністю знищено аеропорт "Донецьк" імені С. Прокоф'єва, на підготовку якого до Євро-2012 витрачено понад 1,5 млрд. дол. США, та аеропорт "Луганськ". Пошкоджень або руйнувань зазнали 28 об'єктів керування повітряним рухом.

Повна оцінка вартості зруйнованих об'єктів транспортної інфраструктури буде здійснена після доступу до них, багато з яких нині залишається під контролем бойовиків. Останні продовжують планомірно і цілеспрямовано знищувати транспортну інфраструктуру Донбасу, що позначається на показниках роботи транспортної галузі. Так, обсяги перевезень вантажів в Україні у 2014 р. скоротилися на 10,1 %, пасажирів - на 5,3 %, вантажообіг знизився на 10,8 %, пасажирообіг - на 11,7 % порівняно з 2013 р.

Залізничним транспортом у 2014 р. перевезено 387 млн. т вантажів, що на 11,1 % менше порівняно з 2013 р. Найбільше скоротилися залізничні перевезення основних для економіки і промисловості України вантажів - нафти і нафтопродуктів (на 47,3 %), коксу (на 26,9 %), кам'яного вугілля (на 26,3 %), хімічних і мінеральних добрив (на 19,2 %), брухту чорних металів (на 17,3 %), чорних металів (на 13,5 %), що пов'язано із руйнуванням залізничної інфраструктури на Донбасі та припиненням роботи в зоні конфлікту промислових підприємств, які формують основну вантажну базу залізниць.

Донецька залізниця - найбільший перевізник вантажів в Україні. У 2013 р. її частка у вантажних перевезеннях Укрзалізниці становила 36,8 %. Підприємство обслуговувало понад 4 тис. промислових підприємств Донбасу та забезпечувало перевезення близько 46 % всього українського коксу, 38 % чорних металів, 18 % брухту чорних металів. Але якщо у 2013 р. зі станцій Донецької залізниці було відправлено 139 млн. т вантажів, то у 2014 р. - 99,4 млн. т, а їх частка у загальній кількості відправлень вантажів скоротилася до 30,3 % [6]. За 2 міс. 2015 р. цей показник склав 8,4 млн. т або 21 % загального обсягу відправлень.

Падіння обсягів перевезень пасажирів залізничним транспортом за підсумками 2014 р. становило 3,6 % (з урахуванням перевезень міською електричкою і без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополь), проте у дальньому сполученні (за даними Укрзалізниці) падіння пасажиропотоку за підсумками 2014 р. становило 33 %. Найбільше зменшення пасажирських перевезень спостерігається в міждержавному сполученні, в основному за рахунок зменшення пасажирообігу транзитних поїздів формування держав СНД. Між Україною та Росією залізничним транспортом у 2014 р. перевезено майже на 3 млн. пасажирів (на 60 %) менше, ніж у 2013 р. Поїзди формування РЖД територією України взагалі не курсують (окрім транзитного поїзда № 66/65 Москва-Кишинів). Істотно зменшився пасажиропотік у кримському напрямку з материкової частини України - продаж квитків до Криму скоротився на 60 % у порівнянні з 2013 р. Падіння пасажирообігу на Донецькій залізниці у 2014 р. до 2013 р. склало 31,2 %, у т. ч. у міждержавному сполученні - 73,9 %, у внутрішньому сполученні - 56 %. У зв'язку з бойовими діями були скасовані окремі маршрути прямування пасажирських поїздів у напрямку Донецька, Луганська та змінені на маршрути меншої відстані. Через підвищення загрози безпеці руху поїздів і перевезень пасажирів та з метою посилення заходів безпеки за весь період воєнного конфлікту на сході України відмінено курсування 15 пар поїздів.

Падіння перевезень вкрай негативно позначається на фінансовому стані підприємств галузі, які не мають коштів для відбудови зруйнованої інфраструктури та оновлення рухомого складу. Фінансовий план Укрзалізниці на 2014 р. був затверджений з чистим прибутком 634,6 млн. грн., проте по факту підприємство за підсумками року очікує отримати збитковий фінансовий результат. Донецька залізниця у 2014 р. отримала збиток у сумі 1126,1 млн. грн. (у 2013 р. вона мала чистий прибуток в розмірі 64,8 млн. грн.), при цьому Донецька залізниця недоотримала 2,7 млрд. грн. доходів, у т. ч. від перевезень - 2 млрд. грн. [7]. Питома вага Донецької залізниці в чистому доході залізниць країни знизилась з 17,5 % у 2013 р. до 14,1 % у 2014 р.

У 2014 р. на ринку авіаційних перевезень обсяги перевезення вантажів скоротились на 15,5 % порівняно з 2013 р., кількість відправлень пасажирів зменшилась на 16,8 %. Окрім знецінення національної валюти та удорожчання авіаквитків, це пояснюється зменшенням кількості рейсів авіакомпаніями внаслідок загострення ситуації в зоні конфлікту на сході країни, знищенням інфраструктури Донецького і Луганського аеропортів, тимчасовим закриттям деяких інших аеропортів у зв'язку із загрозою терактів. транспортна інфраструктура донбас втрата

Обсяги переробки вантажів морськими та річковими портами континентальної частини України у 2014 р. становили 147,5 млн. т. і зросли порівняно з 2013 р. на 4,7 % у зв'язку з переорієнтацією потоків зерна, руди, металу і наливних вантажів із захоплених Росією кримських портів у гавані Одеси, Миколаєва і Маріуполя. Вже на початку 2015 р. ситуація із переробкою вантажів портами України очікувано погіршилась внаслідок посилення нестабільності в районі портів Азовського моря, де проводиться АТО, а також погіршення кон'юнктури на ринках традиційних експортних вантажів України.

Автотранспортом у 2014 р. перевезено 178,4 млн. тон вантажів, що лише на 1 % менше порівняно з 2013 р. і доводить більшу гнучкість даного виду перевезень не лише завдяки технологічним особливостям, а й внаслідок меншої зарегульованості з боку держави, у т. ч. застосування механізму вільного ціноутворення на послуги з перевезення вантажів. Пасажирів перевезено 2,9 млрд., що на 8,8 % менше, ніж у 2013 р. і пояснюється низькою якістю послуг, недостатнім рівнем безпеки перевезень та розбалансованістю тарифів, які не влаштовують ані перевізників, ані пасажирів.

Водним транспортом у 2014 р. перевезено 6,0 млн. т вантажів, що на 3 % більше порівняно з 2013 р., проте становить лише половину від рівня 2010 р.

У 2015 р. триває тенденція скорочення обсягів перевезень як вантажів, так і пасажирів усіма видами транспорту: за січень-квітень підприємствами транспорту України перевезено вантажів лише 76,8 % від рівня 2014 р., пасажирів - 88,7 %.

Цілеспрямоване знищення терористами низки об'єктів транспортної інфраструктури на Донбасі суттєво погіршує соціально-економічне становище східних регіонів та завдає удару всій економіці України, обумовлюючи критичне зростання рівня загроз економічній безпеці України.

Основними з таких загроз є такі:

1. Неспроможність транспортної галузі забезпечити в перспективі потреби економічного зростання країни та відновлення економіки Донбасу, суттєво ускладнюючи сполучення східних регіонів із Центральною та Західною Україною й посилюючи негативні наслідки для організації виробництва, зовнішньої та внутрішньої торгівлі, забезпечення продовольством регіонів тощо.

Транспорт України пов'язаний єдиним логістичним і технологічним ланцюгами з провідними галузями економіки - металургійною, вугільною, хімічною, будівельною, сільським господарством. Через значні пошкодження транспортної інфраструктури у зв'язку з бойовими діями на Сході країни, ускладняється вивезення продукції із промислових регіонів Донбасу для потреб інших галузей економіки (зокрема, вугілля для ТЕЦ і коксохімічних заводів тощо), створюється загроза суттєвого зростання ціни товарів через необхідність закладання в неї додаткових витрат на транспортування.

Унаслідок встановлення повного контролю Російською Федерацією над Керченською протокою та подальшого розгортання бойових дій під м. Маріуполь виникла загроза втрати Україною можливості використання Маріупольського та Бердянського портів на Азовському морі для потреб власної економіки та зовнішньої торгівлі.

2. Зменшення конкурентоспроможності національної транспортної системи та стрімка втрата транзитного потенціалу України. Цілеспрямоване знищення терористами інфраструктури Донбасу та контролювання ними частини території Донецької та Луганської областей, у т. ч. ділянки українсько-російського кордону, призводять до подальшої втрати транзитного потенціалу України, обумовлюють зменшення обсягів експортно-імпортних перевезень згідно з потребами зовнішньої торгівлі, ускладнюють подальшу інтеграцію України до європейської та світової транспортних систем. Україна як транзитна держава втрачає свої позиції на міжнародному ринку обслуговування міжнаціональних і транснаціональних маршрутів перевезень вантажів і пасажирів, і насамперед на найважливішому напрямку Європа - Азія. Тільки за останній 2014 рік обсяг транзиту вантажів залізничним транспортом, яким перевозиться 81 % усіх транзитних вантажів у країні, скоротився на 13,3 % порівняно з 2013 роком (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь). Обсяг переробки транзитних вантажів портами континентальної України у 2014 р. скоротився на 12,1 % відносно рівня 2013 р. У цілому за 2007-2014 рр. обсяг перевалки транзиту в морських портах України скоротився майже на 50 млн. тон або на 70 %.

Для стабілізації ситуації та забезпечення нормальної роботи транспортно-дорожнього комплексу в регіоні Президентом України, Верховною Радою України, Урядом та місцевими органами влади започатковано низку ініціатив.

Урядом, зокрема, погоджено передачу цілісних майнових комплексів структурних підрозділів Донецької залізниці (ДЗ), розташованих у підконтрольних Україні населених пунктах Донецької та Луганської областей, у сферу управління Придніпровської та Південної залізниць [8]. Також прийнято рішення на період проведення АТО на сході країни вносити плату за перевезення вантажів зі станцій відправлення ДЗ на станціях призначення інших залізниць України [9]. На період проведення АТО КМУ поставив завдання перед Укрзалізницею забезпечити здійснення централізованого фінансування ДЗ на суму різниці між доходами і виручкою від перевезень, одержаною цим підприємством, за даними попереднього місяця з урахуванням фактичних розрахунків, проведених на кінець попереднього місяця, і перерахування коштів на поточні рахунки ДЗ, відкриті в населених пунктах, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі [10].

З метою реалізації державної політики з питань відновлення Донецької та Луганської областей Постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 655 утворене Державне агентство з питань відновлення Донбасу, основними завданнями якого, зокрема, є здійснення заходів з відновлення об'єктів промисловості, соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем життєдіяльності населених пунктів Донецької та Луганської областей, що зазнали пошкоджень у результаті проведення АТО.

Ефективній реалізації державної політики у регіоні сприятиме утворення Указом Президента України від 21.04.2015 р. №224/2015 Ради регіонального розвитку, серед ключових завдань якої - вироблення узгодженої позиції щодо соціально-економічного та гуманітарного розвитку регіонів, механізмів подолання диспропорцій розвитку територій, ефективного використання потенціалу регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності. Указом передбачено утворення рад регіонального розвитку в усіх областях України.

Крім того, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визнаних такими 17.03.2015 р. [11], запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування [12] до моменту виведення незаконних збройних формувань та відновлення контролю за державним кордоном. Цей порядок, зокрема, передбачає державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. Державна підтримка полягає у запровадженні відмінного від загальноекономічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності, спрямованого на відновлення об'єктів промисловості, транспортної, соціальної інфраструктури, житлового фонду, створення робочих місць, залучення інвестицій для відновлення об'єктів, розташованих в окремих районах Донецької і Луганської областей. У Держбюджеті України щороку передбачатимуться видатки для підтримки соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької і Луганської областей.

Відновлення транспортних комунікацій і налагодження повноцінного транспортного сполучення є важливою умовою забезпечення транспортними послугами виробничих і торговельно-економічних потреб східних регіонів, задоволення попиту населення на перевезення та відновлення соціально-економічних зв'язків Донбасу з іншими регіонами країни. Зазначене вимагає від Кабінету Міністрів України розроблення та реалізації Державної програми з відновлення транспортної інфраструктури Донбасу, яка стане складовою Державної цільової програми соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей. Державна програма з відновлення транспортної інфраструктури Донбасу має передбачати:

невід'ємність транспортної інфраструктури Донбасу від національної транспортної системи України, яка, у свою чергу, має відповідати принципам ефективності, екологічності, мультимодальності, сучасним технічним стандартам та європейським стандартам якості та безпеки транспортних послуг (подібно до Транс'європейської транспортної мережі TENT, яку розбудовують на своїй території країни ЄС). Питання відновлення транспортної інфраструктури Донбасу слід врахувати слід врахувати при розробці Програми розвитку Національної (пріоритетної) транспортної мережі України на 2015-2025 рр., передбаченої Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [13];

узгодження масштабу та способів відновлення транспортної інфраструктури з пріоритетними напрямами Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 р. [14]. Сьогодні відкривається унікальна можливість кардинальної заміни застарілої неефективної енергоємної економічної структури регіону та заснування нового рівня технологічного розвитку на Донбасі, відмінного від заснованого на простому масштабному фінансуванні постраждалого регіону з державного бюджету з штучним підтримуванням збиткових галузей на догоду "місцевим елітам" (олігархічними та кримінальними угрупуваннями, які в свою чергу сприяли руйнуванню регіону). Відновлення транспортної інфраструктури завдяки залученню інвестиційних ресурсів, застосування новітніх технологій, генерування попиту на виробництво нових матеріалів та конструкцій, сучасних транспортних засобів, сприятимуть не тільки створенню нових робочих місць, а й вирішенню багатьох завдань соціально-економічного розвитку регіону. Дослідження європейських вчених доводять, що розвиток транспортної інфраструктури дає мультиплікативний ефект на макро-, мезо- і мікро- рівні і є необхідною умовою відродження регіонів із занепадаючою економікою;

розширення та диверсифікацію фінансування. Враховуючи масштабність завдань, значну капіталоємність та довготривалий часовий горизонт реалізації Програми, найбільш прийнятними способами інвестування відновлення об'єктів транспортної інфраструктури є залучення фінансової допомоги країн-донорів та міжнародних фінансових організацій. Водночас для залучення інвестицій для відновлення транспортної інфраструктури Донбасу на державному рівні мають бути передбачені інвестиційні стимули (у вигляді податкових, фінансових, інституційних механізмів, спрощення дозвільних процедур, прозорих тендерних процедур, антикорупційних важелів тощо).

США вже виявили готовність надавати фінансову і технічну допомогу на проекти з відновлення інфраструктури на сході України, а також на розвиток окремих транспортних галузей. Корейська сторона виявила зацікавленість у співпраці в сфері побудови зернових терміналів у морських портах, розвитку метрополітену в Дніпропетровську, а також спільного з Україною виробництва швидкісних поїздів. На початку 2015 р. Україна та Німеччина підписали спільну заяву про надання кредитних коштів обсягом 500 млн. євро терміном до 20 років за низькою процентною ставкою під проекти, у т. ч. з відбудови транспортної інфраструктури в східних областях України.

Міжнародні організації та установи - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) - залишаються найбільшими інвесторами України. Загальна сума фінансової допомоги Україні від міжнародних фінансових установ у наступні чотири роки може досягти 40 млрд. дол. США. МВФ погодив нову програму розширеного кредитування України EFF (Extended Fund Facility) обсягом 17,5 млрд. дол. США, яка розрахована на чотири роки. У 2015 р. США планують виділити Україні 2 млрд. дол. США, ЄС - 2,2 млрд. євро, ЄБРР готовий інвестувати 1 млрд. євро для підтримки проектів з відновлення Донбасу, а також фінансування будівництва нових станцій метро в Харкові, СБ підтвердив намір спрямувати 800 млн. дол. США у проект із розвитку автодорожньої сфери в Україні (ремонт ділянки Полтава-Харків дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський). Організація з питань розвитку при ООН має намір виділити Україні 316 млн. євро допомоги на подолання наслідків війни на Донбасі.

Участь міжнародних організацій в програмах допомоги Україні має суттєве значення для швидкого відновлення довіри інвесторів, стабілізації державних фінансів та переходу до роботи на принципах ринкової економіки. Цьому сприятиме також покращення кредитних рейтингів та послаблення того негативного інформаційного тла, в якому перебуває Україна. Значною мірою фінансування буде залежати від прогресу задекларованих урядом України економічних реформ. Проте почати повномасштабну відбудову Донбасу можливо лише за умови завершення бойових дій та проведення на окупованому Донбасі місцевих виборів за українськими законами, формування легітимних органів місцевого самоврядування та відновлення української влади.

Заходи щодо відбудови та розвитку транспортної інфраструктури Донбасу мають бути спрямовані на відновлення транспортно-комунікаційних зв'язків Донбасу з іншими регіонами України, забезпечення транспортними послугами потреб Луганської і Донецької областей, задоволення попиту населення у перевезеннях. Для цього Мінінфраструктури, Укрзалізниці, Укравтодору у співпраці з місцевими органами влади та в межах компетенції необхідно:

- запровадити механізм оцінки потреб східних регіонів у відбудові об'єктів транспортної інфраструктури, забезпечити координацію роботи Укрзалізниці, Укравтодору з місцевими органами влади з питань відновлення транспортного сполучення на Донбасі та забезпечення реінтеграції регіону з іншою частиною країни;

- забезпечити відбудову в першочерговому порядку об'єктів транспортної інфраструктури, від функціонування яких залежить досягнення короткострокових і середньострокових пріоритетів розвитку Донбасу та задоволення першорядних потреб звільнених територій, з особливим акцентом на відновленні базових послуг та створенні умов для повернення населення, відновлення життєдіяльності регіону;

- розробити генеральні плани розбудови залізничних та автомобільних доріг Донецької та Луганської областей на середньострокову і довгострокову перспективу з урахуванням зміни обсягів вантажопотоків та напрямків їх руху внаслідок переформатування структури виробництва на Донбасі після закінчення бойових дій, формування нової логістики транзитних та зовнішньоторговельних перевезень з урахуванням ускладнення торговельно-економічних відносин з Росією та необхідності інтеграції національної транспортної системи до європейської транспортної системи;

- для забезпечення потреби населення у перевезеннях в напрямку східного регіону країни та в самому регіоні (по можливості) оптимізувати мережу маршрутів та скоригувати кількість міжміських і міжобласних рейсів автотранспорту як альтернативного залізничному транспорту способу пересування пасажирів громадським транспортом шляхом проведення відповідних конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

- прискорити процес інвентаризації та передачі активів Дії "Донецька залізниця" у сферу управління Дії "Придніпровська залізниця" та Дії "Південна залізниця";

- забезпечити оновлення рухомого складу Укрзалізниці всіх різновидів з урахуванням необхідності організації безперебійного транспортного сполучення Донбасу із іншою частиною країни, прискорити оновлення локомотивного і вагонного парку з розміщенням замовлень переважно на вітчизняних машинобудівних підприємствах, спрямувати на ці цілі кошти, залучені під державні гарантії.

Список використаних джерел

1. Макаренко М.В. Основи управління економічними процесами на залізничному транспорті України: [Монографія]/ М.В. Макаренко. - К.: КУЕТТ, 2003. - 478 с.

2. Новікова А.М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів / А.М. Новикова. - К.: НІПМБ, 2003. - 494 с.

3. Блудова Т.В. Транзитний потенціал України: формування та розвиток / Т.В. Блудова. - К.: НІПМБ, 2006. - 274 с.

4. Кудрицька Н.В. Транспортно-дорожній комплекс України: сучасний стан, проблеми та шляхи розвитку: монографія / Н.В. Кудрицька. - К.: НТУ, 2010. - 338 с.

5. Жаворонков В.О. Теоретичні засади діагностики транспортної інфраструктури регіону: інституціональний підхід / В.О. Жаворонков // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності - Том 2. - № 1 (2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://joumals.uran.ua/index.php/2225-6407/article/view/18961/16640.

6. Железная дорога в никуда [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://economics.lb.ua/state/2015/03/20/299012_zheleznaya_doroga_nikuda.html.

7. Збитки Донецької залізниці за минулий рік сягнули понад 1 млрд. грн. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/132895.

8. Деякі питання функціонування Дії "Донецька залізниця: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 р №1284-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1284-2014- %D 1 %80.

9. Деякі питання перерозподілу надходжень від перевезень залізничним транспортом під час проведення антитерористичної операції: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 р. № 720 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/720-2014- %D0 %BF.

10. Кабмін врегулював питання фінансування Донецької залізниці [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.unian.ua/transport/ 1028017-kabmin-vregulyuvav-pitannya-finansuvannya-donetskiy-zaliznitsi. html.

11. Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями: Постанова Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 25419 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/254-19.

12. Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей: Закон України від 16 вересня 2014 р. № 1680-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1680-18.

13. Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/847-2014- %D1 %80.

14. Стратегія розвитку Донецької області на період до 2020 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donoda.gov.ua: 81/?lang=ru&sec=03.04&iface =Public&cmd=view&args=id:22709.

Размещено на Allbest.ru