Економічна активність населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. "Економічна активність населення та її рівень"

2. "Аналіз рівня економічної активності населення у Київській області"

3. "Пропозиції щодо підвищення рівня економічної активності населення Київської області"

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Структурні зрушення‚ що відбуваються на сучасному етапі розвитку національної економіки‚ призводять до суттєвих негативних змін на ринку праці‚ зокрема‚ до достатньо значних обсягів і рівня безробіття економічно активного населення і‚ як наслідок‚ до неефективного використання робочої сили. При цьому розвиток підприємництва‚ малого і середнього бізнесу та інші ринкові перетворення не в змозі на належному рівні вирішити проблеми забезпечення ефективної зайнятості населення‚ створення нових робочих місць‚ підвищення якості життя населення тощо. Одним із негативних наслідків цих процесів є формування значного рівня вимушеної неповної зайнятості ("прихованого безробіття")‚ що перетворилося на характерну тенденцію сучасного ринку праці.

Проблема економічної активності населення є однією з актуальних проблем України. Аналіз кон'юнктури ринку праці свідчить про соціальну незахищеність окремих категорій населення і осіб з обмеженою конкурентоспроможністю (молодь‚ жінки)‚ для яких характерні значні обсяги‚ рівень і тривалість безробіття. Через це актуальним є розробка і вдосконалення механізмів державного регулювання обсягів незайнятого населення та підвищення рівня використання робочої сили з урахуванням особливостей її розподілу та сучасної кон'юнктури ринку праці. Вищезазначені обставини й зумовили вибір теми дослідження, її мету, структуру та основні задачі. конкурентоспроможність соціальний ринок

Метою роботи є статистичне вивчення економічної активності населення Київської області, удосконалення організаційно-економічного механізму щодо розширення зайнятості та обмеження безробіття в даній області.

Об'єктом роботи є зайнятість та безробіття населення Київської області.

Предмет роботи - теоретичні, методичні та практичні питання статистичного вивчення економічної активності населення Київської області.

При виконанні індивідуальної роботи були використані матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень тощо.

1. "Економічна активність населення та її рівень"

Економічна активність населення - це прагнення населення застосувати на практиці наявні в них здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або в іншій формі.

Населення країни за економічною активністю поділяють на економічно активне населення і економічно неактивне населення.

Економічно активне населення - це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для ринкового виробництва товарів та послуг, а також деяких видів неринкового виробництва і є економічною діяльністю.

До складу економічно активного населення входять тільки ті особи, які займались економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як "зайняті" або "безробітні".

З урахуванням рекомендацій МОП та вікової структури зайнятого населення економічну активність населення в Україні визначають щодо осіб обох статей віком від 15 до 70 років включно.

Концепція економічної активності або робочої сили передбачає віднесення осіб до однієї з трьох взаємовиключних категорій, у залежності від характеру їхньої діяльності впродовж короткого обстежуваного періоду, з урахуванням правил пріоритетності: зайняті, безробітні та особи, які є поза робочою силою, тобто економічно неактивні.. Цей зв'язок можна представити так:

1) Н=Еа+Ен, де:

Н - кількість населення у віці 15-70 років;

Еа - кількість економічно активного населення у віці 15-70 років;

Ен - кількість економічно неактивного населення у віці 15-70 років.

Еа = З+Б, де:

З - кількість зайнятого населення у віці 15-70 років;

Б - кількість безробітного населення у віці 15-70 років.

Для характеристики економічно активного населення у міжнародній практиці застосовують методи групувань, які умовно можливо об'єднати за двома типами:

1. загально демографічні - стосуються не тільки економічно активного населення (зайнятих і безробітних), але й усього населення. До цього типу угрупувань у національній статистичній практиці належать групування:

· за статтю та віком;

· за місцем проживання та типом місцевості (міська, сільська) на основі адміністративно-територіального устрою країни;

· за рівнем освіти.

2. соціально-економічні групування - стосуються безпосередньо економічно активного населення та характеризують його місце у процесі економічної діяльності. На основі абсолютних даних про кількість економічно активного, зайнятого та безробітного населення розраховують рівні економічної активності, зайнятості та безробіття. Названі рівні можливо розраховувати по відношенню до:

· загальної кількості населення;

· кількості економічно активного населення.

Зайнятість характеризує кількість працюючих осіб. Роботою вважають будь-яку діяльність у межах виробництва і охоплює все ринкове виробництво та деякі види неринкового виробництва.

У відповідності до концепції робочої сили міжнародне визначення зайнятості базується на короткому звітному періоді (один день чи тиждень) і на принципі, згідно з яким особа, щоб бути віднесеною до зайнятих, повинна протягом звітного періоду виявляти певну економічну активність. Міжнародні стандарти дають уточнення, що під поняття "певна робота" підпадає робота, яку виконують протягом не менше однієї години.

З урахуванням міжнародних підходів і національних особливостей зайнятими економічною діяльністю (зайняте населення) вважають осіб віком 15-70 років, які впродовж обстежуваного тижня:

· працювали хоча б 1 годину: за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально, у окремих громадян або працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

· особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (власну справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

До складу зайнятого населення не включають осіб, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та осіб, які виконують тільки домашні обов'язки. Громадська добровільна діяльність не є економічним видом діяльності та має три визначальні риси: а) не повинна оплачуватись; б) виконується за власним бажанням, без примусу, на відміну, наприклад, від строкової військової служби; в) виконується для організації, громади чи особи, з якою відсутні родинні зв'язки, поза власним домашнім господарством.

Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості. Безробітними визнають також інвалідів, які не досягли пенсійного віку, не працюють і зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Адміністративні дані державної служби зайнятості не дозволяють визначити загальний обсяг безробіття на ринку праці, оскільки не включають осіб, які шукають роботу самостійно.

Міжнародні стандартні критерії визначення безробіття стосуються виключно дій особи впродовж певного періоду часу, незалежно від наявності чи відсутності у неї законних нетрудових доходів або права на одержання допомоги по безробіттю. Також у міжнародних стандартах не згадується верхня вікова межа для вимірювання економічно активного населення та його складових.

Відповідно до методології МОП до безробітних відносять осіб у віці 15-70 років, які одночасно задовольняють трьом умовам:

1. не мали роботи (прибуткового заняття);

2. активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх чотирьох тижнів, що передували опитуванню;

3. були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві.

До категорії безробітних належать також особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; навчаються за направленням державної служби зайнятості.

Відповідно до міжнародних стандартів для того, щоб особу вважали безробітною, вона повинна активно шукати роботу. Пошук роботи визначається як здійснення конкретних кроків упродовж останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи організувати власну справу.

Економічно неактивне населення - це особи, які впродовж періоду спостереження не входять до складу робочої сили, тобто не є зайнятими або безробітними та існують за рахунок утримання сім'єю та суспільством.

Економічно неактивне населення включає: осіб молодше 15 та старше 70 років, а також осіб у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як "зайняті" або "безробітні".

Категорії економічно неактивних осіб за рівнем зв'язку з ринком праці можуть бути класифіковані так:

1. бажають працювати та готові приступити до роботи, але не шукають її;

2. не бажають працювати, тому що не мають необхідності;

3. шукають роботу, але не готові приступити до неї.

Аналізуючи потенціал формування складу економічно неактивного населення, слід ураховувати його природний рух, оскільки загальні тенденції щодо "старіння" постійного населення України зумовлюють збільшення кількості осіб старше працездатного віку, які знаходяться поза робочою силою.

Особливою категорією економічно неактивного населення є "зневірені" особи, які впродовж обстежуваного періоду:

1) "не мали роботи", тобто не працювали за наймом або на власному підприємстві;

2) були "готові приступити до роботи", тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві впродовж наступних двох тижнів;

3) "не займались пошуками роботи" впродовж останніх чотирьох тижнів, тому що не вірили у можливість знайти її, або не знали, як її знайти.

Для безпосереднього аналізу економічної активності населення використовують наступні показники:

1) Рівень економічної активності (РЕа) - характеризує рівень участі населення обстежуваного віку у робочій силі:

РЕа=Еа/Н*100%

2) Рівень економічної неактивності (РЕн) - відображає частку населення обстежуваного віку, яка знаходиться поза межами робочої сили:

РЕн=Ен/Н*100%

Рівень зайнятості населення (Рз) - характеризує трудову активність населення:

Рз=З/Н*100%

Аналіз зайнятості передбачає також вивчення таких аспектів, як:

· робочий час (звичайна, фактична тривалість робочого тижня тощо);

· неповна зайнятість;

· тимчасова відсутність на роботі;

· характер роботи (постійна, на визначений термін (сезонна, тимчасова, випадкова);

· професія, вид економічної діяльності, статус зайнятості;

· неформальна зайнятість (у т. ч. зайнятість у неформальному секторі економіки).

3) Рівень безробіття (Рб) - характеризує ступінь відсутності трудової діяльності у населення:

Рб=Б/Еа*100%

Аналіз безробіття включає також вивчення:

· тривалості незайнятості;

· тривалості пошуку роботи або тривалості безробіття;

· причин безробіття;

· професії, виду економічної діяльності за останнім місцем роботи.

2. "Аналіз рівня економічної активності населення у Київській області"

Як вже було сказано, населення країни за економічною активністю поділяють на економічно активне населення (яке, в свою чергу, поділяється на зайнятих та безробітних) і економічно неактивне населення. А тому, для того, щоб проаналізувати рівень економічної активності населення Київської області, здійснимо аналіз цих основних показників рівня економічної активності населення за останні 5 років.

Для початку представимо статистичні дані про економічно активне населення Київської області за останні 5 років у вигляді таблиці:

Для більшої наочності побудуємо графіки за вказаними показниками. Для початку розглянемо динаміку рівня зайнятості Київської області:

Як видно з графіка, чисельність зайнятого населення Київської області з 2010 року по 2011 рік знизилась на 3,5 тис. осіб. Однак вже з 2011 і по 2013 роки вона невпинно зростала, що було досить позитивним явищем, яке свідчило про економічний ріст регіону. Але вже в 2014 році зайнятість населення Київської області дуже суттєво знизилась - на 34,1 тис. осіб, що, безумовно, каже про погіршення економічної та соціальної ситуації в регіоні, зокрема про зменшення попиту на робочу силу та відтік її частини з Київської області.

Далі розглянемо динаміку рівня безробітності населення Київської області:

Як видно з графіка, чисельність безробітного населення Київської області з 2010 по 2013 роки невпинно знижувалась з 59,7 тис. осіб у 2010 році і до 49,4 тис. осіб у 2013 році, тобто на 10,3 тис. осіб. Що свідчить про стабілізацію ринку праці в Київській області в цей період та загальне економічне піднесення. Але вже в 2014 році чисельність безробітного населення Київської області дуже суттєво збільшилась - на 13,2 тис. осіб, що, каже про погіршення економічної та соціальної ситуації в регіоні, коли значна частина населення втрачає роботу, тобто своє джерело доходу, що в майбутньому буде спонукати їх до пошуку кращого місця проживання в інших областях країни чи навіть в інших країнах.

Тепер розглянемо динаміку економічно активного населення в загальному вигляді, щоб підтвердити зроблені висновки:

Отже, з даного графіка можна дійсно переконатися в погіршенні економічної та соціальної ситуації в Київській області, про що каже постійне зниження чисельності економічно активного населення з 2010 року, а особливо це помітно в 2014 році, коли чисельність економічно активного населення, порівняно з попереднім роком знизилась на 20,9 тис. осіб до 786,9 тис. осіб. Якщо говорити про рівень економічної активності населення Київської області в цей період, то до 2013 року він невпинно зростав з 63,2 % у 2010 році до 63,4 % у 2013 році. Але у 2014 році внаслідок затяжної економічної, соціально та політичної криз рівень економічної активності населення знизився до 61,8 %, що каже про відповідне зниження бажання працездатного населення працювати.

Проаналізувавши наведені вище дані та графіки, можемо зробити узагальнення: кількість економічно активного населення в Київській області зменшується. Такі зміни пов'язані з низкою причин різного характеру - як економічних, так і соціальних, політичних, культурних, демографічних тощо.

Так, зниження чисельності трудових ресурсів можна частково пояснити зменшенням чисельності населення області, в том числі працездатного населення у працездатному віці. Зокрема, у 2010 році чисельність населення становило 1 729,2 тис. осіб, а у 2014 році - 1 717,6 тис. осіб, тобто відбулось зменшення чисельності населення на 11,6 тис. осіб. Загальне скорочення чисельності населення обумовлене, по-перше, природним скороченням (перевищенням смертності над народжуваністю), по-друге, міграційним відтоком.

Негативно на структуру економічно активного населення впливають і такі процеси, як зміни у статево-віковому складі, еміграція молоді та працездатного населення в інші регіони, а також в інші країни, у пошуках кращих робочих місць.

Слід звернути увагу й на те, що населення Київської області (і України загалом) характеризується низьким рівнем довіри до державних структур, а тому з часом зневірюється в можливості отримати гідну роботу, тим самим переходячи з категорії безробітних до числа економічно неактивного населення.

Іншими причинами змін у структурі економічно активного населення Київської області можна назвати:

· роздержавлення та приватизація підприємств;

· перерозподіл пріоритетів щодо розвитку окремих галузей економіки;

· нова податкова політика держави;

· глибока політична криза;

· нестабільна ситуація на Сході та Півдні України, яка "змушує" частину економічно активного населення добровільно (і примусово) втручатися в неї задля скорішого розв'язання створених проблем подальшого успішного розвитку країни.

3. "Пропозиції щодо підвищення рівня економічної активності населення Київської області"

Проаналізувавши дані економічної активності населення Київської області за 2010-2014 роки, було виявлено, що рівень економічної активності населення протягом розглянутого періоду постійно зменшувався, а особливо - в 2014 році. Це каже, в першу чергу, про недосконалість існуючої організації ринку праці в Київській області, погіршення економічного розвитку регіону, а також про виникнення значних проблеми соціально-економічного характеру.

Наявний кількісно-якісний дисбаланс між пропозицією та попитом на робочу силу, низький кваліфікаційний рівень незайнятого й працюючого населення, а також проблеми зайнятості молоді та інвалідів визначають у сучасних умовах господарювання необхідність вдосконалення ринку праці в Київській області (та й взагалі по Україні).

Одним із важливих засобів розширення зайнятості населення Київської області і зменшення безробіття, в першу чергу, повинно бути створення нових робочих місць шляхом розвитку всіх секторів економіки області, відкриття нових підприємств та за рахунок розвитку діяльності вже існуючих суб'єктів бізнесу, які повинні забезпечити роботою визначену частину наявного безробітного населення. Не слід забувати також і про підвищення заробітної плати для працюючих, що в сучасних складних економічних умовах буде суттєвим стимулом для того, щоб бути зайнятим, тобто активно шукати роботу і намагатися з усіх сил на ній втриматись.

Важливим моментом у підвищенні рівня зайнятості та зменшенні рівня безробіття населення Київської області є стимулювання населення до переходу з неформального сектору економіки (який не враховується офіційною статистикою), в якому працює значна частина населення, до формального. Таке стимулювання повинно відбуватися, окрім підвищення заробітної плати офіційних працівників, наприклад, шляхом надання їм певних соціальних пільг, як-от безкоштовне медичне обслуговування, зниження вартості проїзду у міському транспорті та ін.

Ще одним способом підвищення рівня економічної активності населення Київської області можна запропонувати залучення до підприємництва і самозайнятості безробітних громадян. Цінність цього напряму визначається ще й тим, що у результаті не зменшується загальна кількість вільних робочих місць на підприємствах, які використовують найману працю, у людей формуються якості, необхідні саме в умовах ринкової економіки - прагнення до ініціативного, творчого способу життя, а також відповідальність за власний добробут.

Іншими рекомендаціями щодо покращення ситуації на ринку праці Київської області, зокрема підвищення рівня зайнятості та зниження рівня безробіття, можна назвати:

1. забезпечити гарантоване працевлаштування студентів, які щойно закінчили навчання і досі не працювали;

2. проводити конференцій, виставок, ярмарок на тему працевлаштування;

3. сприяти розвитку малого підприємництва (спрощення процедури реєстрації та ліцензування діяльності; зменшення податків тощо) та його підтримання в здійснюваній господарській діяльності шляхом надання пільг, кредитів тощо;

4. надавати пільги підприємцям, які створюють додаткові робочі місця;

5. збільшити витрати на соціальне забезпечення, особливо молодих сімей соціально вразливих верств населення, через зменшення витрат на утримання органів державного управління, а також створення умов для їх посильної участі в суспільному виробництві відповідно до їхніх бажань і можливостей;

6. проводити активацію інтеграційних, наукових, інноваційних процесів, що сприятиме збільшенню кількості робочих місць "інтелектуального" типу, котрі сьогодні є високооплачуваними, і тим самим підвищувати рівень життя населення області в цілому.

Висновок

В ході індивідуальної роботи було з'ясовано, що економічна активність населення - це прагнення населення застосувати на практиці наявні в них здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або в іншій формі.

Населення країни за економічною активністю поділяють на економічно активне населення (тобто те, яке може займатися економічною діяльністю) і економічно неактивне населення (поза робочою силою). Перше, у свою чергу поділяється на зайняте та безробітне населення.

Також в роботі було проаналізовано економічну активність населення Київської області за 2010-2014 роки і виявлено, що за це період даний показник постійно покращувався з року в рік, але у 2014 році він суттєво погіршився (зменшилася чисельність зайнятого населення та збільшилася безробітного).

Однак, незважаючи на те, що у 2014 рівень економічної активності населення Київської області погіршився, за показниками рівня зайнятості та безробіття є кращим, ніж в середньому по Україні (56,9 % і 8 % відповідно проти 56,6 % і 9,3 % відповідно), що каже про вищий економічний розвиток регіону та кращу організацію ринку праці, ніж в інших областях України.

Проте та ситуація, що відбувається з 2014 року, тобто загальне погіршення рівня економічної активності населення України (і Київської області зокрема), потребують вироблення нових шляхів підвищення рівня зайнятості населення та зменшення рівня безробіття.

Основними напрямками досягнення позитивної зміни динаміки рівня економічної активності населення Київської області є: створення нових робочих місць шляхом розвитку всіх секторів економіки області, відкриття нових підприємств тощо; залучення до підприємництва і самозайнятості безробітних громадян; підвищення заробітної плати населення для зменшення кількості мігрантів за кордон та ін.

Отже, рівень економічної активності населення Київської області за 2010-2014 роки погіршився, але за допомогою вказаних вище методів державного регулювання можна і потрібно в найкоротший термін змінити цю ситуацію на краще.

Список використаної літератури

1. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. Головне управління статистики у Київській області: http://kievobl.ukrstat.gov.ua/.

3. Благодир Ю. Ринок праці як соціально-економічна категорія та економічно активне населення як його складова // Управління сучасним містом. - 2012.

4. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [Колот, А.О. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. - К.: КНЕУ, 2009.

5. Богиня Д.П. Основні тенденції зайнятості населення в регіонах України: стан, шляхи і заходи подолання безробіття // Проблеми праці, економіки та моделювання. - Хмельницький, 2014.

Размещено на Allbest.ru