Сталий розвиток сільських територій в контексті реалізації політики енергозбереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

СТАЛИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ територій в контексті реалізації ПОЛІТИКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Середа О.В., к.е.н., ст. викладач

Федорусь Л.А., завідувач навчально-наукового відділу

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

У сучасних умовах зростає кількість проблем у соціальній, економічній та екологічній сферах життєдіяльності сільських територій нашої держави. Адже процеси депопуляції та урбанізації не припиняються, зростає падіння соціально-економічного добробуту жителів сіл, спостерігається нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій, а застосування екстенсивних методів та застарілих технологій ведення сільського господарства призводить до забруднення навколишнього середовища тощо [1]. Усе це стає на заваді забезпеченню сталого розвитку сільських територій. Окреме місце у ряді проблем, що перешкоджають досягненню високого рівня сталого розвитку сільських територій, на наш погляд, варто відвести проблемі енергозабезпечення. Це, у свою чергу, обумовлено постійним підвищенням цін на традиційні енергоносії, високим рівнем безробіття та зменшенням фінансової спроможності більшості мешканців сіл, зростанням антропогенного навантаження на навколишнє середовище сільської місцевості та ін. У Концепції розвитку сільських територій, схваленої розпорядженням КМУ від 23 вересня 2015 р. № 995-р, зазначені шляхи і способи розв`язання проблем такого типу, одним із яких є підтримка виробництва енергії з альтернативних (відновлювальних) джерел [2].

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Концептуальні засади забезпечення сталого розвитку сільських територій вивчали такі відомі вітчизняні вчені як: О.Бородіна, З.Герасимчук, В.Збарський, О.Коваленко, М.Орлатий, О.Павлов, І.Прокопа, П.Саблук, В.Славов, Л.Ставнича, В.Терещенко, Юрчишин та ін. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти політики енергозбереження досліджували С. Бевз, С. Денисюк, В. Микитенко, О. Поповченко, О. Суходоля та ін. Проблеми впровадження та використання відновлювальних джерел енергії на теренах нашої держави та її адміністративно-територіальних одиниць вивчали Кудря, О. Ляшенко, С. Мазепа, О.Соловей, О. Сохацька, А. Шидловський, Т. Шкварницька та ін. Віддаючи належне науковим здобуткам вчених за вище зазначеними напрямами, слід відмітити недостатність комплексного дослідження проблеми забезпечення сталого розвитку сільських територій у контексті реалізації політики енергозбереження. Більше того, загострення ситуації в енергетичній сфері нашої держави на фоні військово-політичної та фінансово-економічної нестабільності ускладнює реалізацію основних положень концепції сталого розвитку, ставить під загрозу енергетичну безпеку та незалежність сільських територій. Відповідно, виникає об'єктивна потреба у подальших комплексних дослідженнях у рамках даної проблематики.

Цілі статті

У статті поставлено за мету дослідити проблему забезпечення сталого розвитку сільських територій в контексті реалізації політики енергозбереження.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Під поняттям “сталий розвиток сільських територій ” ми розуміємо регульований територіальними громадами процес забезпечення збалансованого розвитку соціальної, економічної та екологічної сфер життєдіяльності сільських територій шляхом реалізації існуючих та пошуку й нарощення нових конкурентних переваг у кожній із цих сфер, що в результаті здійснення ефективного управління повинен призвести до стабільного забезпечення належної якості життя місцевих жителів, економічного добробуту, збереження екологічно чистого довкілля для майбутніх поколінь.

При цьому варто відмітити, що в умовах сьогодення реалізація існуючих та пошук й нарощення нових конкурентних переваг у соціальній, економічній та екологічній сферах життєдіяльності сільських територій є складним завданням для територіальних громад. Адже більшість сільських територій України характеризується значним розмаїттям проблем, що, в свою чергу, потребують негайного вирішення. З-поміж задекларованих у Концепції розвитку сільських територій [2] та визначених нами у праці [1] соціо- еколого-економічних проблем, особливо гостро постає проблема енергозабезпечення сільських територій. Це зумовлено як об'єктивними факторами: високим ступенем залежності енергетичної галузі нашої держави від зовнішніх зарубіжних енергоносіїв і від роботи атомних та теплових електростанцій, різким зростанням цін на використання традиційних джерел енергії, нестабільним екологічним станом територій, так і суб'єктивними - недосконалим енергоменеджментом територіальних громад на локальному рівні, пасивністю місцевих жителів до впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій тощо. Зважаючи на вище сказане, вважаємо, що використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) є одним із найбільш перспективних шляхів вирішення зростаючих проблем енергозабезпечення і підвищення енергоефективності держави та її адміністративно-територіальних одиниць, створює позитивні ефекти у соціальній, економічній та екологічній сферах життєдіяльності сільських територій та повинно займати центральне місце у сучасній політиці енергозбереження [3; 4].

Так, за офіційними даними Української асоціації відновлюваної енергетики, можна виділити як мінімум “8 позитивних ефектів від розвитку відновлювальної енергетики: економія органічного палива; зниження викидів парникових газів; зниження цін на електроенергію на оптовому ринку; зниження витрат на заходи щодо захисту навколишнього середовища; створення нових робочих місць; додаткові фіскальні збори; мультиплікативні ефекти від розвитку ВДЕ в суміжних галузях; покращення добробуту населення ” тощо [5].

Більше того, впровадження та використання ВДЕ відіграє важливу роль у забезпеченні сталого розвитку держави в цілому й сільських територій зокрема, сприяє гармонійному та збалансованому розвитку їх соціальної, економічної та екологічної сфер життєдіяльності [1].

Виходячи з вище сказаного, вважаємо, що саме на основі впровадження та активного використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) повинна ґрунтуватися сучасна політика енергозбереження. При цьому, як вірно зазначають вчені О. Коломицева та С. Мильніченко [6]: “слід розрізняти політику енергозбереження, що проводять державні органи влади на макрорівні та власне регіональну політику, що здійснюють регіональні органи влади щодо територій, які знаходяться під їх юрисдикцією (мезорівень). Так, перший різновид політики пов'язаний із вирішенням енергетичних проблем міжгалузевого характеру, зі створенням загальних сприятливих умов для підвищення ефективності енергозбереження в країні, охоплюючи усі сфери життєдіяльності її адміністративно - територіальних одиниць. Водночас, другий різновид політики енергозбереження представляє собою сукупність методів, інструментів, засобів, механізмів впливу регіональних владних структур держави на певні види діяльності і територіальні утворення щодо формування регіональних програм енергозбереження” тощо [6].

Розглядаючи реалізацію політики енергозбереження на сільських територіях, важливе значення має робота сільських територіальних громад у рамках вирішення проблем енергозбереження та енергоефективності, виявленні умов та факторів, що здійснюють вплив на енергозабезпечення сільських територій. При цьому варто враховувати особливості сільських територій, їх відмінності між собою у ресурсному потенціалі (в т.ч. й потенціалі ВДЕ), рівень соціально-економічного розвитку сільських територій, стану їх довкілля тощо [1; 7].

Відповідно, виникає необхідність у пошуку комплексного підходу до удосконалення концептуально-методологічних засад реалізації політики енергозбереження на основі аналізу передумов впровадження та доцільності використання різних видів ВДЕ на сільських територіях, оцінки ефективності їх використання на даному ієрархічному рівні, вибору системи принципів та напрямів, на основі яких повинна здійснюватись імплементація такого різновиду політики.

Слід зазначити, що безпосередньо для удосконалення методологічних засад реалізації політики енергозбереження, важливе значення має розробка методики аналізу та оцінки ефективності використання відновлювальних джерел енергії у розрізі сільських

Рис. 1 Методика аналізу та оцінки ефективності використання відновлювальних

Отже, для того, щоб приймати економічно обґрунтовані, соціально вигідні та екологічно раціональні рішення щодо реалізації політики енергозбереження, необхідно кількісно оцінити тенденції, що відбуваються в енергетичній сфері на тому чи іншому ієрархічному рівні. Тому для розвитку відновлювальної енергетики на сільських територіях, як і на будь-якому іншому ієрархічному рівні, велике значення має застосування методики аналізу та оцінки ефективності використання відновлювальних джерел енергії на засадах концепції сталого розвитку. Аналітичне дослідження дасть можливість скласти цілісну картину функціонування енергетичної сфери території, виявити притаманні їй тенденції та закономірності, дослідити позитивні ефекти в економічній, екологічній та соціальній сферах життєдіяльності сільських територій від впровадження та використання відновлювальної енергетики, оцінити проблеми, які виникають у рамках даного процесу, сформувати підґрунтя для вибору оптимального варіанту їх усунення шляхом формування та реалізації відповідних стратегій [7].

Враховуючи недосконалість реалізації існуючої політики енергозбереження як на державному, так і на регіональному й місцевому рівнях, існує необхідність в поглибленні її методологічних засад шляхом удосконалення підходів до вибору комплексу принципів та напрямів, на основі яких повинна здійснюватись імплементація даної політики.

Слід зазначити, що у наукових працях [3; 7] нами обґрунтовано, що саме на засадах активізації розвитку відновлювальної енергетики повинна ґрунтуватися сучасна політика енергозбереження, яку, в свою чергу, слід реалізувати на основі принципів: збалансованості, системності, ефективності, логістичності, конкурентоспроможності, цілеспрямованості, співпраці, раціонального природокористування, стимулювання, соціо-еколого-економічної безпеки тощо.

Щодо основних перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку сільських територій України в контексті реалізації політики енергозбереження, то, на наш погляд, можна виділити наступні:

економічний:

- вивчення перспектив інвестування в розвиток відновлювальної енергетики тієї чи іншої сільської території з обґрунтуванням можливостей потенційного фінансування впровадження та використання ВДЕ;

- створення пільгових умов для діяльності благодійних, венчурних та гарантійних фондів; та надання кредитів за зниженою процентною ставкою задля фінансування сфери відновлювальної енергетики [3];

- стимулювання розвитку відновлювальної енергетики на сільських територіях шляхом надання з держбюджету та місцевих бюджетів субсидій, дотацій, преференцій на впровадження та використання ВДЕ;

- активізація обміну інноваційними технологіями у енергетичній галузі в цілому та в сфері розвитку відновлювальної енергетики зокрема;

екологічний:

- раціональне використання енергоресурсів, в т.ч. заміна використання традиційних джерел енергії відновлювальними;

- підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь шляхом запровадження екологічно прийнятних технологій у сільському господарстві, в т.ч. утилізації відходів;

соціальний:

- проведення енергоаудиту для оцінки потреб місцевих жителів та суб'єктів господарювання в енергоресурсах і контролю над їх споживанням та використанням;

- інформування споживачів енергоресурсів про переваги ВДЕ, їх популяризація через ЗМІ, тобто формування позитивного іміджу відновлювальної енергетики серед жителів та суб'єктів господарювання сільських територій;

- розвиток підприємництва на сільських територіях, створення нових робочих місць для жителів сіл в енергетичній сфері;

- удосконалення транспортно-логістичної інфраструктури на мезорівні;

адміністративно-організаційний або управлінський:

- активізація процесу децентралізації та утворення об'єднаних сільських територіальних громад як основного суб'єкта енергоменеджменту сільських територій;

- заохочення бізнес-структур до участі у впровадженні проектів сталого розвитку головним суб'єктом енергоменеджменту сільських територій - територіальними громадами; консультування з науковцями щодо доцільності впровадження різновидів ВДЕ на тій чи іншій сільській території;

- формування та реалізація концепцій, стратегій, програм та проектів із енергозбереження та підвищення енергоефективності сільських територій з урахуванням особливостей їх розміщення та ресурсного потенціалу (в т.ч. ВДЕ), а також специфіки локального енергоменеджменту сільських територіальних громад.

Висновки

Підсумовуючи вище викладене, вважаємо, що впровадження та використання ВДЕ є перспективним шляхом вирішення проблем у енергетичній сфері держави, а роль відновлювальної енергетики у забезпеченні сталого розвитку її адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, сільських територій) невпинно зростає. Водночас, слід зауважити, що сільські території України вже сьогодні мають потужний потенціал у сфері відновлювальної енергетики, однак, на жаль, ефективно його не використовують, що, в свою чергу, спричинено рядом проблем у їх соціальній, економічній, екологічній сферах життєдіяльності, а також незадовільними організаційно- правовими, фінансово-економічними, технологічними умовами для впровадження та використання ВДЕ. Зважаючи на вище сказане, політика енергозбереження покликана створити необхідні умови для активізації розвитку відновлювальної енергетики, що, в свою чергу, вже у найближчій перспективі дасть змогу: забезпечити енергонезалежність та енергетичну безпеку сільських територій України, підвищити їх конкурентоспроможність, збільшити надходження інвестицій в аграрний сектор, підняти рівень доходів, якість життя та добробут сільського населення, сприяти створенню нових робочих місць, підвищити ефективність використання сільськогосподарських угідь, запровадивши екологічно прийнятні технології у сільському господарстві, зменшити рівень забруднення сільських територій та зберегти чисте довкілля для майбутніх поколінь.

Список використаних джерел

1. Середа О.В. Відновлювальна енергетика як перспективний напрям забезпечення сталого розвитку сільських територій / О.В. Середа, ЛА. Федорусь // Економічний форум: [наук. журнал]. № 2. Луцьк: Луцький НТУ, 2016. С.145-150.

2. Концепція розвитку сільських територій (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 995-р.). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248515797.

3. _Герасимчук З.В. Проблеми та перспективи використання відцовлювальних джерел енергії в контексті забезпечення сталого розвитку регіонів / З.В. Герасимчук, О.В. Середа // Економічний форум: [наук. журнал]. № 3. Луцьк: Луцький НТУ, 2015. С. 112 -117.

4. Середа О.В. Концептуальні засади сталого розвитку міст у контексті реалізації політики енергозбереження / О.В. Середа // Економічні науки: [зб. наук. пр.].- (Серія “Регіональна економіка”). Випуск 13 (51). Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2016. С. 350-358..

5. Офіційний сайт Української асоціації відновлюваної енергетики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uare.com.ua.

6. Коломицева Олена. Основні напрями регіональної енергетичної політики / Олена Коломицева, Сергій Мильніченко. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ven.chdtu.edu.ua/article/view/84465.

7. Управління соціально-економічними системами регіонального рівня: теорія та практика: монографія / [авт. кол.: Василик Н.М., Гасанов С.С., Герасимяк Н.В., Гордійчук А.І., Лорві І.Ф., Рудь Н.Т., Середа О.В., Степанов В.М., Степанова К.В., Шевчук І.В., Шубала І.В., Шубалий О.М.], під заг. ред. О.М. Шубалого. Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2016. 340 с.

Анотація

сталий розвиток сільський енергетика

У статті розкрито сутність сталого розвитку сільських територій. Обґрунтовано необхідність активізації розвитку відновлювальної енергетики на сільських територіях. Запропоновано методику аналізу та оцінки ефективності використання відновлювальних джерел енергії у розрізі сільських територій на засадах концепції сталого розвитку. Визначено перспективні напрями забезпечення сталого розвитку сільських територій України в контексті реалізації політики енергозбереження.

Ключові слова: сталий розвиток, сільська територія, політика енергозбереження, відновлювальна енергетика, відновлювальні джерела енергії.

Annotation

Sereda O., Fedorus L.

SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF RURAL AREAS IN THE CONTEXT OF IMPLEMENTATION OF ENERGY SAVING POLICY

The essence of sustainable development of rural areas is examined in the article. The necessity to intensify the development of renewable energy in rural areas is proved. The method of analysis and evaluation of using renewable sources of energy in rural areas on the basis of the concept of sustainable development is offered. The promising directions of ensuring sustainable development of Ukraine's rural areas in the context of realization energy saving policy are identified.

Keywords: sustainable development, rural area, energy saving policy, renewable energy, renewable sources of energy.

Середа О.В., Федорусь Л.А.

Аннотация

УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ В КОНТЕКСТЕ РЕАЛИЗАЦИИ ПОЛИТИКИ ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЯ

В статье раскрыта сущность устойчивого развития сельских территорий. Обоснована необходимость активизации развития возобновляемой энергетики на сельских территориях. Предложена методика анализа и оценки эффективности использования возобновляемых источников энергии в разрезе сельских территорий на основах концепции устойчивого развития. Определены перспективные направления обеспечения устойчивого развития сельских территорий Украины в контексте реализации политики энергосбережения.

Ключевые слова: устойчивое развитие, сельская территория, политика энергосбережения, возобновляемая энергетика, возобновляемые источники энергии.

Размещено на Allbest.ru