Економічний зміст руху робочої сили на ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Економічний зміст руху робочої сили на ринку праці

Федотова Т.А., к.е.н., доцент

У публікації підлягають розгляду питання щодо фаз відтворення робочої сили, особливостей її формування, розподілу (перерозподілу) та використання. Проаналізовано види руху робочої сили на ринку праці.

Ключові слова: економічний зміст, ринок праці, робоча сила, рух робочої сили, види руху, фази відтворення.

In the publication subject to consideration of the question relative to the phases of reproduction of labor power, features of its formation, distribution (redistribution) and use. Analyzed the types of movement of labour in the labour market

Keywords: the economic content, labor market, labor force, labor movement, movement types, phases of play.

В публикации рассматриваются вопросы относительно фаз воспроизводства рабочей силы, особенностей ее формирования, распределения (перераспределения) и использования. Проанализированы виды движения рабочей силы на рынке труда.

Ключевые слова: экономическое содержание, рынок труда, рабочая сила, движение рабочей силы, виды движения, фазы воспроизводства.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Існуюча проблема забезпечення ефективної регуляції потоків робочої сили в умовах масового прихованого безробіття і відсутності дієвих механізмів її вирішення дуже актуальна і вимагає комплексного підходу. Питання організації ефективного руху робочої сили на ринку праці нині в епіцентрі не лише економічного, але і соціально-політичного розгляду, ці проблеми хвилюють майже усі країни світу. Тому цей напрям дослідження є одним з найактуальніших на сучасному етапі розвитку світової спільноти.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Процес відтворення робочої сили як єдність взаємозв'язаних фаз формування, розподілу, перерозподілу і використання розглядався ще в працях радянських економістів Л.А.Костіна, А.Е.Котляра, В.С.Немченко, М.Д.Плінера, М.Я. Соніна та ін.

Вивченню багатогранної проблеми регулювання ринку праці і положення робочої сили на ньому присвячені праці таких українських учених, як С. І. Бандура, Д. П. Богиня, В. С. Васильченко, М. І. Долишний, Н. О. Павловська, С. М. Злупко, М. А. Козориз, Е. М. Лібанова, В. В. Онікієнко, Л. С. Шевченко та ін.

Не принижуючи науковий внесок вказаних учених-економістів в дослідження проблеми формування і розвитку ринку праці, все-таки необхідно підкреслити наявність певних остаточно невирішених питань. Специфіка перетворень в економіці обумовлює об'єктивну необхідність розробки послідовної політики державного регулювання рівня і тривалості безробіття, яке у свою чергу вимагає ґрунтовних знань руху робочої сили на ринку праці.

Цілі статті. Основною метою даної роботи є визначення змісту фаз відтворення робочої сили та видів її руху на ринку праці.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Економічним змістом руху робочої сили в якості структурного елемента потоків на ринку праці є відношення, що виникають з приводу її формування, розподілу (перерозподілу) і використання. Взаємодія цих фаз визначає безупинно поновлюваний процес відтворення робочої сили, її руху на ринку праці. Саме механізм відтворення робочої сили формує спрямованість потоків робочої сили на ринку праці.

Робоча сила формується в процесі споживання частини валового продукту, а використовується в процесі його виробництва. Розглянемо фази відтворення робочої сили окремо.

Фаза формування робочої сили, на наш погляд, включає: природне відтворення населення; придбання самої здатності до праці за допомогою загальної та фахової освіти, професійної підготовки; відновлення й розвиток здатності до праці (зокрема, перепідготовка та підвищення кваліфікації); міграційний приріст. На даній фазі формуються вхідні потоки робочої сили на ринку праці.

Формування трудових ресурсів - особлива стадія, у процесі якої закладається основа інноваційного потенціалу й перспективи подальшого розвитку працівника як суб'єкта ринку праці. Ціль формування - звести до мінімуму витрати, обумовлені розбіжністю потенційно сформованих у процесі навчання здібностей до праці й особистих якостей людини, з можливостями їх використання при виконанні конкретних видів робіт, потенційної і фактичної зайнятості в кількісному та якісному відношенні [13].

Основним джерелом поповнення потоків робочої сили на ринку праці є молодь, яка вступає в працездатний вік. Чисельність цієї категорії залежить від режиму її природного відтворення.

Для характеристики відтворення робочої сили використовуються показники народжуваності, смертності, природного й механічного руху робочої сили.

Розрізняють розширене відтворення - перевищення кількості народжень над числом смертей на 1000 осіб населення; просте - відсутність приросту чисельності населення, тобто кількість народження дорівнює числу смертей на 1000 осіб населення; звужене відтворення - де відсутній не тільки природний приріст, а й відбувається абсолютне зменшення - депопуляція, що пов'язана зі зниженням рівня шлюбності й народжуваності в країні, а також із зростанням дитячої смертності [1,с.23-24; 3,с. 239; 4,с.39; 7,с.26].

Деякі економісти [6,с.4; 7,с.25; 10,с.191; 12,с.44-46 та ін.] при визначенні фази формування робочої сили не враховують у її складі розвиток здатності до праці. При чому, дехто з них ще й відносить його до фази розподілу (перерозподілу) робочої сили [6,с. 4; 10,с.191]. Це, по-перше, звужує межі фази формування робочої сили; по-друге, розвиток здатності до праці має на увазі збільшення її якісного рівня, тобто отримання робочою силою нової збагаченої кваліфікації, що, по суті, є процесом формування; по- третє, підвищення кваліфікації або перепідготовка не означає розподілу (перерозподілу) робочої сили як такого, а лише завдяки підвищенню її якісного рівня відбувається розподіл (перерозподіл) робочої сили нової сформованої якості.

У межах цієї фази зовсім не враховується міграційний приріст, тобто позитивне сальдо міграції. Проте цей показник відображає приток робочої сили, у яку вже не потрібно вкладати інвестиції, при необхідності може мати місце лише перепідготовка або підвищення кваліфікації. Ця робоча сила, хоча і отримується вже сформованою, повинна знаходитися на даній фазі, тому що при розгляді формування мова йде не лише про його джерела, а й про кінцевий результат - отримання працездатної робочої сили певного професійно-кваліфікаційного рівня. Отже, розвиток здатності до праці та міграційний приріст, без сумніву, є складовими фази формування робочої сили. ринок праця робоча сила

Фаза розподілу (перерозподілу) робочої сили включає: розподіл і перерозподіл сукупної робочої сили по сферах, галузях і територіях, розміщення працівників на робочих місцях. У системі ринкової економіки ця фаза забезпечується функціонуванням ринку праці, рухом робочої сили по потоках на ньому. Розподіл включає залучення до національної економіки нових працівників, що закінчили навчальні заклади, а також із зайнятих у домашньому та особистому підсобному господарствах, безробітних тощо. Перерозподіл - переміщення робочої сили, що визволяється в результаті скорочення, звільнення, банкрутства та інших причин, перехід на роботу в іншу місцевість, галузь, сферу, на інше підприємство.

Фаза використання робочої сили включає трудову діяльність, у процесі якої безпосередньо реалізується робоча сила як здатність до праці. Ця фаза полягає у використанні робочої сили на підприємствах, в установах та організаціях і в економіці країни взагалі. На цій фазі основна мета полягає в забезпеченні зайнятості населення і ефективного використання робочої сили[5]. Ця фаза не надає прямого впливу на обсяги та спрямованість потоків робочої сили на ринку праці. Опосередкований вплив виявляється у залишенні робочих місць через незадоволеність умовами праці та її оплатою, у зв'язку з пошуком більш кращого робочого місця та ін., коли працівник входить до потоку робочої сили на ринку праці.

Рух робочої сили являє собою складний соціально-економічний і демографічний процес зміни кількісних (включаючи просторові переміщення) і якісних характеристик тієї частини населення, що виступає носієм робочої сили. Загальний рух визначається об'єктивними суспільними умовами, дією економічних, демографічних, соціальних, міграційних і ринкових законів. Він включає такі переміщення: природне, соціальне, територіальне, галузеве, професійне і кваліфікаційне. Саме ці переміщення є передумовою формування і спрямованості потоків робочої сили на ринку праці.

У реальній дійсності усі види руху робочої сили взаємозалежні, часто збігаються в часі й у просторі. Їхнє виділення по характеру змін, напрямках, обсягах, наслідках й інших ознаках необхідне для аналізу та удосконалення механізму управління рухом робочої сили.

Природний рух робочої сили - відбиток біологічної природи людини, зміни поколінь, вступу у працездатний вік нових поколінь і втрати людьми здатності до праці внаслідок природного старіння або інвалідності.

Поширені ототожнення природного руху населення і природного руху робочої сили або нечітке їх розмежування [2; 8; 9; 11; 12,с.6 та ін.]. На нашу думку, на відміну від поняття природного руху населення, що включає народження і смерті, природний рух робочої сили пов'язаний, головним чином, зі вступом і вибуттям із працездатного віку та працездатного стану.

Соціальний рух виражає процес зміни соціального стану робочої сили:

перехід сільських жителів у міські;

перехід із груп переважно фізичної праці в групи переважно розумової й т.ін.

До територіального руху робочої сили іноді помилково включають міграційні переміщення населення [2; 11 та ін.]. На відміну від міграції територіальний рух робочої сили завжди пов'язаний не тільки зі зміною місця проживання, а й зі зміною місця застосування праці. Принциповим тут є переселення людей, що викликає певні зміни в територіальному поділі праці, структурі робочих місць, рівні працезабезпечення економічних районів тощо. Територіальний рух робочої сили може охоплювати лише трудову міграцію, в іншому випадку мова йде про територіальне переміщення населення, яке охоплює і економічно неактивне населення.

Галузевий (економічний) рух робочої сили охоплює кілька різновидів переміщень: міжгалузеве, внутрішньогалузеве (між підприємствами і організаціями, між дочірніми підприємствами і філіями, між структурними підрозділами підприємства).

Професійний рух пов'язаний зі зміною працівниками трудових функцій і включає перехід до іншого фаху в межах колишньої професії або оволодіння новою професією.

Кваліфікаційний рух являє собою перехід працівника від одного рівня кваліфікації (розряду) до іншого і характеризує якісний розвиток робочої сили. При цьому характер виконуваних функцій може залишатися таким самим, але змінюється якісний рівень їхнього виконання, підвищується складність робіт.

Перераховані види руху робочої сили охоплюють усі фази її відтворення і відбуваються в межах потоків робочої сили на ринку праці. Так, фаза формування робочої сили безпосередньо не управляється механізмом ринку праці, але саме на ній визначається пропозиція робочої сили; фаза розподілу (перерозподілу) забезпечується безпосередньо через механізм функціонування ринку праці; фаза використання робочої сили відбувається на внутрішньофірмовому ринку праці.

Висновки

Отже, всі фази відтворення робочої сили надають вплив на обсяги і спрямованість потоків робочої сили, які розвиваються у відповідності з механізмом функціонування ринку праці і під впливом його елементів.

Список використаних джерел

1. АдамчукВ.В., КокинЮ.П., Яковлев Р.А. Экономика труда / Под ред. АдамчукаВ.В. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. - 431с

2. АндрюнинА.В., КоровкинА.Г., ПарбузинК.В. Взаимодействие региональных рынков труда: опыт анализа и прогнозирования движения населения и рабочей силы // Проблемы прогнозирования. - 2001. - N 2. - С. 97-109.

3. БаликоевВ.З. Общая экономическая теория: Учебное пособие. - Новосибирский государственный архитектурностроительный университет. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - Новосибирск: ООО «Изд-во ЮКЭА», 1998. - 528 с.

4. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. - 2-е вид. - К.: Знання-прес, 2000. - 313 с.

5. Власенко І.О., Острянин С.О., Федотова Т. А. Основні проблеми, причини та наслідки безробіття в Україні у 20122016 роках // Молодіжний науковий вісник Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. - Серія: «Економічні науки». - 2016. - № 2 (12) . - С. 4-16.

6. ЕловиковЛ.А. Управление трудом. - Омск: ОмГУ, 1988. - 230 с.

7. 7.Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 299 с.

8. Куприянова З. Оценка работниками их положения на рынке труда // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. - 1998. - N 6. - С. 23-26.

9. Лещінська Г. Проблеми зайнятості в будівельному комплексі // Економіст. - 1999. - № 10. - С. 50-56

10. Обновление рабочих мест и их сбалансированность с трудовыми ресурсами / А.С. Емельянов, И.К. Бондарь, А.Ф. Ковалев и др. - Н-иэкон. ин-т Госплана УССР. - К.: Наукова думка, 1987. - 246 с.

11. Онищенко В., Бандур С. Методические рекомендации по организации учета и планирования количества рабочих мест в промышленности и строительстве региона. - К.: ВШ, 1983. - 89 с

12. Управление трудовыми ресурсами: Справочное пособие / О.П.Апостолов, БляхманЛ.С., Гендлер Г.Х. и др. - М.: Экономика, 1987. -343с.

13. Fedotova T. Modemmechanismoffunctioningofthelabormarket // ModemEuropeanResearches. - 2016. - Issue 4. - Р. 2229.

Размещено на Allbest.ru