Вплив якості та тривалості життя на людський потенціал в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.522.4:314.118

Вплив якості та тривалості життя на людський потенціал в Україні

Гайдук І.С.

Предметом статті є теоретичні основи розвитку людського потенціалу та якості життя, уточнення і систематизація їх складових.

Метою статті є висвітлення впливу якості та тривалості життя на розвиток людського потенціалу в Україні за допомогою показників індексу людського розвитку та індексу якості життя.

Методологічною основою статті стали загальнонаукові методи пізнання, узагальнення, метод порівняльного аналізу, статистичний та інші методи дослідження.

Результати роботи. Наведено структурні складові людського потенціалу. Теоретично визначено показники людського потенціалу, проаналізовано їх числові значення по Україні та провідних країнах світу. Розглянуто визначення поняття «якість життя» та представлено загальну характеристику індексів якості життя окремих країн. Узагальнено підсумок щодо розміщення України та деяких країн світу в рейтингу тривалості життя.

Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть застосовуватися в практичній економічній діяльності.

Висновки. Держава повинна визнати пріоритетними завданнями людського розвитку поліпшення якості й доступності освіти, зміцнення здоров'я, підвищення рівня життя всіх громадян. Одним із завдань є збереження і розвиток людського потенціалу у похилому віці. В результаті цього потребується розробка в Україні ефективної економічної системи з урахуванням демографічних процесів у цілому. В сучасних умовах цей напрям діяльності може бути реалізовано в одному з національних проектів, мета якого - збереження потенціалу українців протягом усього життєвого циклу.

Ключові слова: людський потенціал, якість життя, тривалість життя, людський інтелектуальний потенціал, соціальний капітал, демографічна структура, демографічне старіння.

людський потенціал якість демографічний

ВЛИЯНИЕ КАЧЕСТВА И ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЖИЗНИ НА ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ В УКРАИНЕ

Гайдук И.С.

Предметом статьи являются теоретические основы развития человеческого потенциала и качества жизни, уточнение и систематизация их составляющих.

Целью статьи является освещение влияния качества и продолжительности жизни на развитие человеческого потенциала в Украине с помощью показателей индекса человеческого развития и индекса качества жизни.

Методологической основой статьи стали общенаучные методы познания, обобщение, метод сравнительного анализа, статистический и другие методы исследования.

Результаты исследования. Приведены структурные составляющие человеческого потенциала. Теоретически определены показатели человеческого потенциала, проанализированы их числовые значения по Украине и ведущих странах мира. Рассмотрены определение понятия «качество жизни» и представлена общая характеристика индексов качества жизни отдельных стран. Обзор итог по размещению Украины и некоторых стран мира в рейтинге продолжительности жизни.

Область применения результатов исследования. Результаты исследования могут применяться в практической экономической деятельности.

Выводы. Государство должно признать приоритетными задачами человеческого развития улучшения качества и доступности образования, укрепления здоровья, повышения уровня жизни всех граждан. Одной из задач является сохранение и развитие человеческого потенциала в пожилом возрасте. В результате этого требуется разработка в Украине эффективной экономической системы с учетом демографических процессов в целом. В современных условиях это направление деятельности может быть реализовано в одном из национальных проектов, цель которого - сохранение потенциала Украинской течение всего жизненного цикла.

Ключевые слова: человеческий потенциал, качество жизни, продолжительность жизни, человеческий интеллектуальный потенциал, социальный капитал, демографическая структура, демографическое старение.

INFLUENCE QUALITY AND IMPACT LIFETIME ON HUMAN POTENTIAL IN UKRAINE

Gayduk I.S.

The subject of the article is the theoretical foundations of human development and quality of life, refine and organize their constituents.

The aim of the article is to illumination the impact quality and duration of life for human development in Ukraine by using of human development index and quality of life index.

Methodology work of this article is general scientific methods of cognition, generalization, method of comparative analysis, statistical and other methods of research.

Results of research. An structural components of the human potential. In theory, defined human development indicators, analyzes their numerical values in Ukraine and leading countries. Considered the definition of «quality of life» and presented general characteristics of indices of quality of life of individual countries. Done summary of placement Ukraine and some countries in the ranking of life expectancy.

Scope of results of research. The results of the research can be applied in practical economic activities.

Conclusions. The state should recognize the human development priorities improving the quality and accessibility of education, health promotion, improvement the living standards of all citizens. One of the goals is the preservation and development of human potential in old age. As a result of this needed to develop in Ukraine effective economic system taking into account the demographic processes in general. In modern conditions this line of action can be realize in one of the national projects whose aim - saving potential of Ukrainian throughout the life cycle.

Keywords: human potential, quality of life, lifetime, human intellectual potential, social capital, demographic structure, demographic aging.

Актуальність теми дослідження. Однією із складних та визначальних проблем соціально-економічного прогресу є розвиток людини, зміна її місця і ролі у виробництві та суспільстві. Вона є головною продуктивною силою суспільства, її праця - джерело багатства країн і народів. Створюючи нові продуктивні сили, людина змінює характер і умови своєї праці, мотивацію праці та умови життя, підвищує освітній, професійно-технічний і культурний рівень.

У сучасних наукових дослідженнях дефініція якості життя населення виступає пріоритетним напрямом, що визначає об'єктивну потребу у формуванні заходів державної, регіональної політики щодо її покращення. Проте при розробці програм соціально-економічного розвитку центральні та регіональні органи влади орієнтуються перш за все на досягнення стабільного економічного зростання країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, а не на якість життя конкретного індивідуума чи населення на певній території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам теоретичного розгляду та аналізу інформації щодо розвитку людського потенціалу, його взаємозв'язку із якістю та тривалістю життя присвячені численні праці таких вітчизняних та іноземних науковців: Агжанов Р.А., Айвазян С.А., Дубсон Б.И., Жеребин В.М., Мандибура В.О., Удотова Л.Ф., Васильченко В.С., Гриненко А.М., Грішнова О.А., Керб Л.П., Арон Р., Тоєнбі А. та ін.

Проте питання ефективної раціональної побудови залежності позитивних змін у розвитку людського потенціалу від якості життя людей потребує подальших досліджень, що й зумовлює актуальність даної проблематики.

Метою статті є висвітлення впливу якості та тривалості життя на розвиток людського потенціалу в Україні за допомогою показників індексу людського розвитку та індексу якості життя.

Виклад основного матеріалу. До основних активів людського капіталу належать: первинна освіта; охорона здоров'я; освіта дорослих, що включає навчання та підвищення кваліфікації на виробництві, самовдосконалення, додаткова освіту тощо; виховання гуманітарних складових людського капіталу; посилення мотивації працівників до підвищення якості своєї праці; міграція працівників та їхніх сімей з метою поліпшення умов працевлаштування; пошук економічно важливої інформації; надбання, володіння яким додає успіхів у спілкуванні з людьми [8, с. 163].

В результаті розуміння масштабності активів людського капіталу, на рис. 1 зображена структурна схема складових людського потенціалу, сформована на основі визначень і трактування даної категорії як вітчизняними науковцями, так і закордонними.

Рисунок 1 Структурні складові людського потенціалу

* розроблено автором

Головна особливість демографічного відтворення України на початку ХХІ ст. полягає у феноменальному природному зменшенні населення. З часів незалежності населення України скоротилося на 18,5 %: з 52 млн. осіб до 42,4 млн. осіб у листопаді 2016 р. Якщо така тенденція зберігатиметься, прогнозується скорочення населення до 2050 р. майже на 40% - до 36,2 млн. осіб [8, с. 7].

Як показує світова практика, для аналізу рівня життя людей необхідно використовувати такі основні показники, як індекс людського розвитку та індекс якості життя.

Рівень життя в Україні доцільно визначати за такими показниками:

- стан розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку);

- заробітна плата;

- рівень бідності;

- пенсійне забезпечення;

- стан заборгованості із виплати заробітної плати;

- рівень доходів та витрат населення країни;

- соціальна допомога.

Рівень життя населення - ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб людей [14].

Людський потенціал визначається як системна сукупність інтелектуальних і фізичних можливостей відтворення здоров'я, знань, професійної кваліфікації, вмінь і навичок, отримання доходу, сприйняття і розвитку культури і етики, яка в певних умовах, при необхідних ресурсах забезпечує можливість життєдіяльності. Відповідно до основних цілей і пріоритетів розвитку людського потенціалу його зміни визначаються індексом людського розвитку (ІЛР) - інтегрованим показником, який розраховується як усереднене значення таких трьох узагальнених показників (індексів людського розвитку): індексу очікуваної тривалості життя (довголіття), індексу досягнутої освіти, індексу рівня життя, що визначається як скоригований реальний ВВП на душу населення [11, с. 400-401].

Країни, що характеризуються показником нижче 0,5, мають на увазі наявність низького рівня людського розвитку, від 0,5 до 0,8 рівень характеризується як середній, і відповідно високий рівень передбачає оцінку вище 0,8.

За рекомендаціями в якості нормативів ІЛР застосовують максимальну тривалість життя (85 років) і мінімальну (25 років) і при розрахунку розвитку людського потенціалу.

В табл. 1 представлено рейтинг країн за ІЛР з 2011 по 2015 рр. Для дослідження взято 9 країн, що стоять на найвищих щаблях рейтингу та Україну для порівняння.

Таблиця 1 Рейтинг країн за ІЛР за 2011-2015 рр.

* розроблено автором

На період 2011 року Україна займала уже 76 місце серед 185 країн по розвитку людського потенціалу (за даними ООН від 3 листопада 2011 року). Лідирують знову ж таки Норвегія (0,943) та Австралія (0,929), третє місце займають Нідерланди (0,910), четверте - США (0,910), п'яте - Нова Зеландія (0,908).

За період з 1990 року значення Індексу людського розвитку України зросло з 0,705 до 0,747 - тобто на 6%, в середньому - на 0,024 % за рік. Цей показник належить до категорії високого рівня розвитку і ставить Україну в 2015 році на 81 місце серед 188 країн (2011 - 76, 2014 - 83).

По світу ж у цілому ІЛР зріс на 0,122 - тобто втричі більше, ніж по Україні. Країни першої групи (з найвищим рівнем людського розвитку) збільшили ІЛР на 0,083 - тобто практично вдвічі більше, ніж Україна; другої групи (куди входить і Україна) - на 0,128, тобто втричі більше, ніж Україна; навіть країни Європи та Центральної Азії збільшили ІЛР більше, ніж Україна.

На основі даних з табл. 1 побудуємо діаграму приросту ІЛР досліджуваних країн за 2011-2015 рр. (рис. 2).

Поняття «якість життя» конкретизує поняття «рівень життя». В ООН було запропоновано комбінований показник - індекс якості життя, який характеризує:

- рівень освіти;

- медичного обслуговування;

- тривалість життя;

- ступінь зайнятості населення;

- його платоспроможність;

- доступ до політичного життя тощо.

У соціальному плані рівень якості життя аналізують переважно як об'єкт, що визначає становище людей у соціально-економічній структурі суспільства і найбільш повно характеризує масштаби розшарування населення за рівнем доходів і майнового стану, яким визначають соціальний статус особи або певної групи людей [9, с. 18].

В. Мандибура виділяє ряд чинників, що впливають на формування якості життя населення: економіко-географічне положення, природно-кліматичні умови, природно-ресурсний потенціал, демографічний потенціал, структуру населення, структуру і спеціалізацію господарства, фінансову забезпеченість, тип соціально-економічного розвитку регіону [10, с. 125].

Деякі учені поняття «якість життя» виводять безпосередньо зі стандарту. Так, французький соціолог Р. Арон висуває ідею про те, що «якість життя визначається рівнем життєвого стандарту і виявляється в зростанні пропорцій індивідуального прибутку, який витрачається на предмети споживання, що є розкішшю або близькі до неї, і на такі нематеріальні речі, як послуги, дозвілля і культура» [15, с. 8]. А. Тойнбі виходить з ідеї, що життєвий стандарт - це спосіб, а якість життя - мета людини [16, с. 69]. Нижче наведені основні з визначень «якості життя» населення, що найчастіше використовуються в економічній літературі.

1. Якість життя - ступінь відповідності умов і рівня життя науково обґрунтованим нормативам або певним стандартам [12, с. 240].

2. Під якістю життя розуміють задоволеність населення життям з погляду широкого набору потреб і інтересів [4, с. 462].

3. Словосполучення «якість життя» дозволяє вкладати в нього різний зміст: від цілком конкретних питань, що стосуються умов праці й побуту людей, до загальнолюдських проблем людського буття [3, с. 8].

Для оцінки якості життя використовуються кількісні, якісні й інтегральні показники. Кількісні показники найбільш очевидні. Насамперед, це ВНП або національний доход на одну особу населення, рівень споживання різних матеріальних благ і послуг за класами товарів, рівень зайнятості тощо. Якісні показники якості життя визначають умови праці, побуту й дозвілля людини.

Інтегральні показники якості життя характеризують поєднання її часткових характеристик і критеріїв, причому як кількісних, так і якісних. Вони можуть бути представлені у вигляді різних комбінацій звітних статистичних показників, відповідних експертних оцінок тощо [2].

Критерії якості життя можуть бути загальними і конкретними. Перші ґрунтуються на ціннісних орієнтаціях щодо змісту якісного життя, які формувалися в суспільстві протягом тривалого часу. Ці критерії, як правило, специфічні для окремих територій, країн, регіонів, соціальних груп та зумовлені поширеними у них особливими традиціями, менталітетом, способами господарювання тощо. Конкретні критерії - це еталонні значення визначених показників якості життя. Такими можна вважати результати статистичних обстежень, нормативно або законодавчо визначені норми споживання тощо [1].

Загальнометодологічна концепція стандартів і якості життя (Standard of Living and Quality of Life) використовується для оцінки суспільного прогресу у різних країнах. Концепція передбачає розмежування та оцінювання окремо двох елементів суспільного прогресу: рівня життя і якості життя. Згідно з концепцією стандартів і якості життя, складова стандартів життя відображає економічні (переважно макроекономічні) та інші об'єктивні показники [5], тоді як складова якості життя - переважно соціологічні або показники суто соціального змісту (здебільшого, суб'єктивні). Вказана методологія не має чіткого переліку показників для оцінювання і застосовується довільно, водночас для міжнародних порівнянь вона може використовуватися точково і частково [6].

На поточний момент не існує єдиного підходу до оцінки якості життя населення. Різноманіття підходів до вимірювання якості життя узагальнено в табл. 2.

Згідно рейтингу індексу якості життя за 2016 рік, перші 5 країн мають наступні показники: Німеччина - 83,1 %, Данія - 83 %, Фінляндія - 82 %, Норвегія - 81,7 %, Швеція - 81,6 %. США займає місце позаду країн Європейського Союзу з двох причин: більш низький бал за миролюбства (згідно з Глобальним індексом світу) через свого ядерного арсеналу і участі в збройних конфліктах, а також низький бал за свободу поселення.

Таблиця 2 Загальна характеристика індексів якості життя окремих країн [7]

Україна, як і передбачалося, займає нижні рядки рейтингу, поряд з такими країнами, як Білорусь (82 місце), Казахстан (83), Південна Африка (89), Бенін (85) та іншими. У 2015 році наша країна отримала 30,2% і опустилася з 78 на 87 місце.

Як наголошується в доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Світова статистика охорони здоров'я», середня тривалість життя людей у світі зросла на 5 років з 2000 по 2015 рік.

Найбільшого прогресу досягли країни з низьким рівнем доходу, проте досі між багатими і бідними державами є значні відмінності. Прогнозована тривалість життя дітей, народжених в 2015 році, на сьогоднішній день складає 71,4 року (73,8 - для дівчаток і 69,1 - для хлопчиків). Однак на прогноз значною мірою впливає регіон народження: у розвинених країнах прогнозована тривалість життя перевищує 80 років, а в бідних - становить менше 60 років. Тривалість здорового життя, за підрахунками фахівців ВООЗ, для народжених у 2016 році може скласти 63,1 рік. Серед чоловіків найдовше будуть жити жителі Швейцарії (81,3 року). З іншого боку, в країнах Африки, зокрема в Сьєрра-Леоне, тривалість життя для жінок і чоловіків становить всього 50,8 і 49,3 року відповідно.

За оцінками Інституту стратегічних досліджень, незважаючи на зростання реальних доходів населення більш ніж удвічі, якісних зрушень у стані людського потенціалу України не відбулося, про що свідчать такі диспропорції:

- низький рівень якості життя (за індексом якості життя у 2015 році наша країна отримала 30,2% і опустилася з 78 на 87 місце);

- недостатнє фінансування людського розвитку за рахунок усіх джерел - держави, домогосподарств та підприємств;

- втрата позицій у розвитку людського потенціалу країни (згідно зі Звітом ООН про людський розвиток, з 2011 по 2015 рр. Україна перемістилася з 76-го на 81-ше місце за розвитком людського потенціалу);

- зростання масштабів і темпів депопуляції населення з погіршенням якісних характеристик людського капіталу, значні міграційні втрати населення продуктивного віку та високого професійно-кваліфікаційного рівня;

- збільшення питомої ваги осіб у віці 60 років і старших і зменшення питомої ваги осіб у віці, молодшому за працездатний;

- високий рівень смертності чоловіків працездатного віку, внаслідок чого різниця між очікуваною тривалістю життя жінок та чоловіків досягає 15 років;

- нераціональна структура як вищої, так і професійно-технічної освіти, що призводить до невідповідності підготовки фахівців потребам національної економіки та суспільного розвитку [13].

Висновки. Держава повинна визнати пріоритетними завданнями людського розвитку поліпшення якості й доступності освіти, зміцнення здоров'я, підвищення рівня життя всіх громадян. Одним із завдань є збереження і розвиток людського потенціалу у похилому віці. В результаті цього потребується розробка в Україні ефективної економічної системи з урахуванням демографічних процесів у цілому. В сучасних умовах цей напрям діяльності може бути реалізовано в одному з національних проектів, мета якого - збереження потенціалу українців протягом усього життєвого циклу.

Список використаних джерел

1. Агжанов Р.А. Социально-экономический мониторинг качества жизни населения городов / Р.А. Агжанов // Вестник Удмуртского университета. - 2006. - №2. - С. 182-191.

2. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения : их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях / С. А. Айвазян. - М. : ЦЭМИ РАН, 2000. - 118 с.

3. Дубсон Б.И. Буржуазная доктрина качества жизни /Б.И. Дубсон. - М. : Знание, 1979. - 64 с.

4. Ефимова М.Р. Социальная статистика / М.Р. Ефимова, С. Г. Бычкова. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 560 с.

5. Измерение прогресса в развитии обществ : Доклад Организации экономического сотрудничества и развития [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.unescap.Org/stat/cst/1/CST1-8R.pdf

6. Жеребин В.М. Индикаторы качества жизни населения / В.М. Жеребин // Вопросы статистики. - 2012. - № 3. - 88 с.

7. Лібанова Е.М. Вимірювання якості життя в Україні. Аналітична доповідь / Е.М. Лібанова, О.М. Гладун, Л.С. Лісогор та ін. - К. : 2013. - 50 с.

8. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій / НАН України ; Ін-т демографії та соц. дослідж. ; Держ. ком. статистики України ; Е.М. Лібанова (ред.). - К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2006. - 356с.

9. Мандибура В.О. Рівень життя населення та механізми його регулювання : автореф. дис.... д-ра екон. наук: 08.09.01 /В.О. Мандибура ; НАН України; Ін-т економіки. - К., 1999. - 36 с.

10. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання/В.О. Мандибура. - К. : Парламентське вид-во, 1998. - 256 с.

11. Социальная политика. Энциклопедия / под ред. д-ра экон. наук, проф. Н. А. Волгина и д-ра филос. наук, проф. Т.С. Сулимовой. - М. : Альфа-Пресс, 2006. - 416 с.

12. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика /Л.Ф. Удотова. - К. : КНЕУ, 2002. - 376 с.

13. Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. Біла книга державно політики. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/book2008/Expert-Book2008-2.pdf

14. Управління трудовим потенціалом : навч. посіб. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб. - К. : КНЕУ, 2005. - 403 с.

15. Aron R. Progress and Disillusion / R. Aron. - Ney York, Washington, London. - 1968. - 8 р.

16. ToупЬєє А. America and the World Revolution /А. ToупЬєє. - London, New York, Toronto. - 1962. - 69 р.

References

1. Ahzhanov, R.A. (2006). Sotsyal'no-ekonomycheskyy monytorynh kachestva zhyzny naselenyya horodov [Socio-economic monitoring of the quality of urban living]. Vestnyk Udmurt-skoho unyversyteta [Bulletin of Udmurt University], 2, 182-191 [in Russian].

2. Ayvazyan, S.A. (2000). Yntehral'nie yndykatori kachestva zhyzny naselenyya : ykh postroenye y yspol'zovanye v sotsyal'no-ekonomycheskom upravlenyy y mezhrehyonal'nikh sopostavlenyyakh [Integral indicators of quality of life: their construction and use of socio-economic governance and inter-regional comparisons]. Moskva : TsЭMY RAN [in Russian].

3. Dubson, B.Y. (1979). Burzhuaznaya doktryna kachestva zhyzny [The bourgeois doctrine of the quality of life]. Moskva : Znanye [in Russian].

4. Efymova, M.R., Bichkova, S.H. (2003). Sotsyal'naya statystyka [Social statistics]. Moskva : Fynansi y statystyka [in Russian].

5. Yzmerenye prohressa v razvytyy obshchestv : Doklad Orhanyzatsyy ekonomycheskoho sotrudnychestva y razvytyya [Measuring progress in the development of societies: Report of the Organization for Economic Cooperation and Development]. Retrieved from http://www.unescap.org/stat/cst/1/CST1-8R.pdf [in Russian].

6. Zherebyn, V.M. (2012). Yndykatori kachestva zhyzny naselenyya [Indicators of the quality of life]. Voprosi statystyky [statistics Questions], 3, 88 [in Russian].

7. Libanova, E.M. (2013). Vymiryuvannya yakosti zhyttya v Ukrayini. Analitychna dopovid' [Measuring quality of life in Ukraine. Analytical report]. Kyyiv [in Ukrainian].

8. Libanova, E.M. (red.). (2006). Lyuds'kyy rozvytok v Ukrayini : mozhlyvosti ta napryamy sotsial'nykh investytsiy [Human development in Ukraine: Opportunities and areas of social investment]. Kyyiv : In-t demohrafiyi ta sots. doslidzh. NAN Ukrayiny [in Ukrainian].

9. Mandybura, V. O. (1999). Riven'zhyttya naselennya ta mekhanizmy yoho rehulyuvannya [The standard of living of the population and the mechanisms of its regulation] avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk : 08.09.01. Kyyiv : NAN Ukrayiny ; In-t ekonomiky [in Ukrainian].

10. Mandybura, V.O. (1998). Riven' zhyttya naselennya Ukrayiny ta problemy reformuvannya mekhanizmiv yoho rehulyuvannya [The standard of living of the population of Ukraine and the problems of reforming mechanisms of regulation]. Kyyiv: Parlament-s'ke vyd-vo [in Ukrainian].

11. Volhyna, N.A. (2006). Sotsyal'naya polytyka. Эntsyklopedyya [Social politics. Encyclopedia]. Moskva : Al'fa-Press [in Russian].

12. Udotova, L.F. (2002). Sotsial'na statystyka [Social statistics]. Kyyiv: KNEU [in Ukrainian].

13. Ukrayina v 2008 rotsi: protsesy, rezul'taty, perspektyvy. Bila knyha derzhavno polityky [Ukraine in 2008: the processes, results and prospects. White Paper Public Policy]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/book/book2008/Expert-Book2008-2.pdf[in Ukrainian].

14. Vasyl'chenko, V.S., Hrynenko, A.M., Hrishnova, O.A., Kerb, L.P. (2005). Upravlinnya trudovym potentsialom [Office employment potential]. Kyyiv : KNEU [in Ukrainian].

15. Aron, R. Progress and Disillusion. - Ney York, Washington, London. - 1968. - 8р.

16. Toynbee, А. America and the World Revolution. - London, New York, Toronto. - 1962. - 69 p.

ДАНІ ПРО АВТОРА

Гайдук Іван Степанович, аспірант ДННУ «Академія фінансового управління», вул. Підварська, 52, м. Перяслав-Хмельницький, Київська область, 08401, Україна e-mail: iv.gaiduk@yandex.ru

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Гайдук Иван Степанович, аспирант ГУНУ «Академия финансового управления», ул. Пидварська, 52, м. Переяслав-Хмельницкий, Киевская область, 08401, Украина e-mail: iv.gaiduk@yandex.ru

DATA ABOUT THE AUTHOR

Gayduk Ivan Stepanovich, post-graduate student «Academy of financial management», 52 Pidvarska atreet, Pereyaslav-Khmelnytsky, 08401, Ukraine e-mail: iv.gaiduk@yandex.ru

Размещено на Allbest.ru