Визначення впливу потенціалу публічно-приватного партнерства на економіку знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення впливу потенціалу публічно-приватного партнерства на економіку знань

Запровадження в Україні економіки знань неможливе без реалізації та впровадження таких важливих елементів, як: інтелектуальний потенціал суспільства вертикаль «наука освіта виробництво»; інформаційно-комунікаційні технології виробництва вертикаль «ІКТ інновації виробництво»; інформатизація освіти та науки вертикаль «ІКТ освіта наука». У державному бюджеті не вистачає коштів, які б дозволили забезпечити усі ці перетворення, необхідні для реформування країни у напрямі розбудови економіки знань. Тоді, як публічно-приватне партнерство відкриває доступ до альтернативних приватних джерел капіталу, дозволяючи реалізувати важливі та термінові проекти, які в іншому випадку були б не можливі. Існуюча в Україні система взаємовідносин бізнесу і влади зумовлює необхідність формування нових механізмів партнерства між ними на основі поєднання як принципів державного регулювання економіки з метою забезпечення цілей, завдань та пріоритетів розвитку суспільства, так і мотиваційних інтересів бізнесу. Потенціал публічно-приватного партнерства, його міць і можливості зумовлюють послідовність, глибину і логіку модернізації суспільства в напрямку розбудови економіки знань, ефективність заходів щодо створення умов для формування інноваційного та конкурентоспроможного бізнесу. Отже, динамічне становлення та розвиток економіки знань у поєднанні з потенціалом публічно-приватного партнерства є, як ніколи, актуальним питанням для України та її регіонів, що і обумовило тематику даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Враховуючи багатоплановість проблем формування та розвитку економіки знань на різних рівнях економічної системи, окремі питання цієї тематики вивчалися багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими різних шкіл та напрямів. Основи економіки знань та особливості її виникнення висвітлені у працях таких відомих закордонних вчених, як: Д. Белл [3], М. Кастельс [8], Й. Шумпетер [12], які розглядали економіку знань як один з секторів економіки. Питання формування «контурів» економіки знань також розглядалися вітчизняними науковцями, серед яких варто відзначити праці: А. Воронкової [4], в яких обґрунтовані засади розвитку економіки знань на державному рівні; В. Гейця [5], праці якого наголошують на тому, що економіка знань є підґрунтям і головною складовою «інноваційної економіки»; Л. Федулової [11], в яких економіка знань розглядається як новий технологічний рівень господарювання; оцінюються перспективи фінансування економіки знань, пропонується державна підтримка у галузі комерціалізації науки, що допоможе прискорити розвиток економіки та ін.

Вагомий внесок у дослідження особливостей формування інституційного середовища й упровадження інституту публічно-приватного партнерства зробили відомі вчені-економісти та фахівці сфери державного управління Б. Акітобі [1], Д. Амунц [2], І. Запатріна [6], А. Зельднер [7] та ін. Увага дослідників зосереджена на розкритті сутності цього явища, використанні моделей, форм і механізмів найбільш продуктивної взаємодії владних структур і бізнесу, визначенні переваг та недоліків для кожного учасника співробітництва, а також аналізу зарубіжного досвіду з метою адаптації до реалій української економіки.

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць названих учених, слід зазначити що, незважаючи на певну методологічну розробленість проблем формування потенціалу публічно-приватного партнерства, урахування особливостей його впливу на розвиток економіки знань науковцями різних напрямів та шкіл, багато сторін зазначених питань залишаються малодослідженими і потребують подальшої розробки. Переважає вибірково-фрагментарний підхід до окресленого симбіозу проблем, який унеможливлює їх комплексного вирішення. Тому актуалізується питання необхідності удосконалення методичної бази дослідження потенціалу публічно-приватного партнерства в якості інструменту, здатного забезпечити інтенсивний розвиток економіки знань в нашій державі.

Метою статті є розробка алгоритму дослідження впливу потенціалу публічно-приватного партнерства на рівень економіки знань.

Обґрунтування отриманих наукових результатів. В економічних умовах, які склалися на цей час, головні зусилля органів влади повинні бути спрямовані на стрімкий розвиток економіки знань (ЕЗ) за допомогою інструментів публічно-приватного партнерства. Публічн-оприватне партнерство (ППП) повинно стати інститутом прискореного розвитку в напрямку розбудови економіки знань за рахунок розділення функцій держави (публічного сектора) і мультиплікативних ефектів від бізнесу (публічного сектора). На кожному етапі розвитку держави її політика має забезпечувати баланс між стимулюванням найбільш перспективних територій і запровадженням дієвих механізмів подолання економічної та соціальної нерівностей. Задля цього необхідно сформувати інформаційну базу, обрати цільові показники, на основі яких можна приймати управлінські рішення щодо вибору напрямів розвитку економіки знань за допомогою потенціалу ППП. Для виконання поставленого завдання пропонуємо подальше дослідження провести у два етапи:

1 Етап. Позиціонування регіонів України на площині можливостей в залежності від рівнів розвитку ЕЗ та потенціалу ППП (розподіл регіонів за квадрантами матриці).

2 Етап. Визначення цільових показників, управління якими призведе до зростання рівня економіки знань за рахунок використання потенціалу ППП (перехід у більш привабливі квадранти матриці).

3 метою реалізації першого етапу дослідження розроблено послідовність визначення позиції регіонів України на площині можливостей: «Рівень розвитку економіки знань (РРез) (вісь у) Потенціал публічно-приватного партнерства (Пппп) (вісь х)» (рис. 1.). В результаті реалізації першого кроку дослідження була сформована система оціночних показників (табл. 1).

Таблиця

економіка державний приватний

Другим кроком є позиціювання регіонів на площині. На практиці задача позиціювання об'єктів за відповідними критеріями звичайно вирішується в основному за допомогою факторного аналізу, кластерного аналізу, багатовимірного шкалування. У даному випадку, коли ми, по суті, маємо два інтегральних показника (перший показник це РРез, другий показник Пппп), найбільш доцільним уявляється вирішення цієї задачі за допомогою побудови матриці «РРез Пппп». Дана матриця характеризує стан об'єктів дослідження не в статиці, а в динаміці до попереднього періоду, при цьому візуально демонструючи напрямки змін тенденцій розвитку об'єктів у аналізуємому контексті. Принцип матричного моделювання базується на отриманні необхідної інформації при вивченні взаємодії обраних факторів, тобто вивчення впливу характеру та ступеню їх взаємодії.

У зв'язку з тим, що позиціювання регіонів проводиться тільки за двома критеріями, будь-який спеціальний математичний інструментарій використовуватися не буде. Просто всі регіони країни за наведеними критеріями будуть розбиті на дві групи: які мають значення критеріїв вище й нижче середнього по Україні.

Побудована в такий спосіб матриця «РРез Пппп» складається з чотирьох умовних квадрантів (рис. 2), а інтерпретація отриманих результатів (третій крок) дасть можливість виявити лідерів за рівнями розвитку зазначених складових.

Проведені дослідження не будуть мати завершеності за відсутності конкретних рекомендацій регіонам, які мають різні рівні розвитку економіки знань та характеризуються певним потенціалом ППП. Задля цього, дуже важливо серед множини можливих залежностей між складовими інтегральними і частковими показниками економіки знань та потенціалу ППП відшукати такі, які мають найтісніший зв'язок і найбільшу силу впливу на розвиток економіки знань. Впливаючи на такі показники за рахунок прийняття управлінських рішень, можна здійснювати корегування напрямів зростання економіки знань за допомогою потенціалу ППП.

Отже, другим етапом дослідження є вибір напрямів зростання економіки знань за рахунок використання потенціалу ППП. Це пропонується зробити завдяки обґрунтуванню цільових показників, які здійснюють суттєвий вплив на економіку знань й можуть слугувати основою для прийняття управлінських рішень щодо вибору напрямів її зростання. Впливаючи на такі показники можна здійснювати корегування напрямів зростання економіки знань за допомогою потенціалу ППП.

економіка державний приватний

Рис. 2. Площина можливостей: «РРезПппп»

Для цього скористаємося методом канонічних кореляцій. Основною метою подальшого математичного моделювання є виявлення певних («латентних», «прихованих») величин, які безпосередньо не спостерігаються, але здатні пояснити взаємозв'язки між складовими та частковими показниками, що характеризують РРез та Пппп, враховуючи попередньо проведене позиціювання регіонів на площині. Послідовність виявлення зв'язків між інтегральними і частковими показниками економіки знань та потенціалу ППП наведено на рис. 3.

Рис. 2. Площина можливостей: «РРезПппп»

Для цього скористаємося методом канонічних кореляцій. Основною метою подальшого математичного моделювання є виявлення певних («латентних», «прихованих») величин, які безпосередньо не спостерігаються, але здатні пояснити взаємозв'язки між складовими та частковими показниками, що характеризують РРез та Пппп, враховуючи попередньо проведене позиціювання регіонів на площині. Послідовність виявлення зв'язків між інтегральними і частковими показниками економіки знань та потенціалу ППП наведено на рис. 3.

Рис. 3. Послідовність виявлення зв'язків між інтегральними і частковими показниками економіки знань та потенціалу ППП

Висновки. Запропонована у роботі послідовність визначення впливу потенціалу публічно-приватного партнерства на рівень економіки знань дозволить:

сформувати адекватну сучасним реаліям систему оціночних показників; виділити перспективні регіони-лідери з урахуванням їх стратегічних інтересів;

виокремити цільові показники, що є основою для прийняття науково обґрунтованих рішень щодо вибору стратегічних напрямів розвитку економіки знань з урахуванням потенціалу публічно-приватного партнерства.

Доведення впливу потенціалу публічно-приватного партнерства на економіку знань дозволить забезпечити не тільки ефективну діагностику та дослідження зазначених процесів в економіці, а й є об'єктивною аналітичною основою для ідентифікації причин негативного стану

Список використаних джерел

1. Акитоби Б. Государственные инвестиции и государственночастные партнерства [Электронный ресурс] / Б. Акитоби, Р. Хемминг, Г. Шварц. -- Режим доступу : http://www.imf.org.

2. Амунц Д. М. Государственночастное партнёрство. Концессионная модель совместного участия государства и частного сектора в реализации финансовоёмких проектов / Д. М. Амунц // Справочник руководителя учреждения культуры, 2005. -- № 12. -- С. 1624.

2. Белл Д. Третья технологическая революция и ее возможные социальноэкономические последствия / Д. Белл. -- М. : Академия. -- 2004. -- 788 с.

3. Воронкова А. Е. Розвиток потенціалу підприємства в умовах економіки знань: [монографія] / За заг. ред. А. Е. Воронкової та Ю. С. Погорелова. -- Луганськ: Видво «Ноулідж», 2012. -- 380 с.

4. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань / В. Геєць // Економіка України, 2004. -- № 4. -- С. 414.

5. Запатрина И. В. Перспективы использования механизмов публічно-частного партнерства для развития инфраструктуры в Украине / И. В. Запатрина // Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка». -- К. : НАН України, Інт демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. -- 2012. -- № 1(17). -- С. 94102.

Размещено на Allbest.ru