Вплив нерівності доходів на соціально-економічний розвиток в моделі відкритого агрегованого ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив нерівності доходів на соціально-економічний розвиток в моделі відкритого агрегованого ринку

Постановка проблеми у загальному вигляді. Дослідження агрегованого ринку дійшло рівня відкритого ринку. За умови автаркії є велика ймовірність виникнення кризи, передумовою якої є зберігання коштів, понад споживання та інвестування. Розподіл доходів, який визначає більшу або меншу ступінь зберігання коштів, також впливає більшою або меншою мірою на формування кризових передумов. Фіксована структура споживання та виробництва разом із попередніми факторами визначає ефект «інерційних втрат» сукупного попиту. Оцінка внеску відкритості економіки у формування сукупного попиту та впливу зовнішньої торгівлі на розподіл доходів та ефективність економіки і є важливим науковим завданням цього дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нинішнє покоління «мілленіали» стикаються із численними проблемами, які пов'язані із розподілом доходів. Прямі проблеми стосовно розподілу доходів спричинені, з одного боку, поточними умовами входу до складу робочої сили під час глобальної економічної кризи [1, с. 2]. З іншого боку, виникають нові форми економічних відносин - мережевість, цифрові платформи, сумісне споживання і, нарешті, змінюється структура та характер витрат, а також зменшуються доходи у сфері зайнятості [2, с. 8; 3, с. 5]. Більше можливостей створюється економічною системою «крауд-капіталізму» та новою базовою системою отримання доходу [4, с. 7, 10]

Стохастичні одиничні ітерації детермінують загальні процеси та показники. Використання дедуктивного методу в соціальних науках створює ілюзію можливості на основі класифікації об'єктів створити певні закономірності та особливості об'єктів класифікації узагальнити різні висновки щодо сукупностей цих об'єктів. Створені на основі таких узагальнень теорії не можуть бути беззаперечними [5, с. 102-103]. Ринок є диференційованим складним об'єктом, системою складних відносин між покупцями та продавцями, а також всередині цих груп. Не існує ніякого автоматизму (якщо, звісно, не сприйняти «невидиму руку» як красиву, але дуже приблизну метафору), ніякої «рівноважної ціни» та рівноважних обсягів купівлі-продажу (тобто обсягів купівлі та продажу точно за цією рівноважною ціною - окрім специфічних уніфікованих автоматизованих ринків типу FOREX). Всі процеси проходять випадковим чином, призначаються ціни попиту та пропозиції, які призводять до укладення угоди про купівлю-продаж у певному місці у певний час між певними контрагентами.

Складність цього об'єкту (ринку) підтверджує наступну аксіому, яку надалі вважатимемо основною - оскільки важливими є будь-які угоди на ринку, а не тільки «середні» чи «репрезентативні», то утримання від купівлі на ринку споживчих або інвестиційних товарів на користь збільшення грошових залишків (тезаврація наявних грошей) також є важливою для функціонування ринку. В супереч Л. фон Мізесу, який стверджував, що збільшення залишків коштів, або тезаврація, яка за власною сутністю є збільшенням попиту на наявні гроші на ринку грошей, призводить до зменшення цін на споживчі або інвестиційні товари та до зменшення грошового еквіваленту капіталів окремих індивідів, та збільшення накопичення капіталу, та, врешті не спричиняють відчутний вплив на виробництво та накопичення капіталу [5, с. 487-488], ця аксіома встановлює нові правила економічного дослідження. У сукупності з теоремою рівноваги агрегованого ринку і теоремою інерційних втрат сукупного попиту вказана аксіома тезаврації визначає важливу проблему ринкової економіки - функціонування ринку призводить до нерівномірного розподілу доходів, що, в свою чергу, спричиняє кризові явища через деградацію сукупного попиту.

Мета статті - виявити залежність між внутрішнім агрегованим ринком, та зовнішнім ринком. Робоча гіпотеза - відкритий ринок, на відміну від автаркічного, має механізм саморегулювання, який зменшує, або остаточно знищує ефекти деградації сукупного попиту, у тому числі інерційні втрати сукупного попиту, спричинені тезаврацією. Альтернативна гіпотеза 1: відкритий ринок не має механізму саморегулювання та не може зменшити або остаточно знищити ефекти деградації сукупного попиту; альтернативна гіпотеза 2: в певних умовах відкритий ринок зменшує або остаточно знищує ефекти деградації сукупного попиту, а ефективність цього зменшення залежить від кон'юнктури світового ринку.

Методологія: Модель відкритого ринку відрізняється від моделі закритого ринку тим, що в ній вводиться ще один елемент - зовнішній сектор, який, з одного боку, входить до споживачів (експорт) а з іншого - до виробників. Розглянемо ситуацію, в якій експорт країни поглинає всі товарні запаси, а імпорт врівноважує експорт. Методика моделі відкритого ринку передбачає розгляд експорту як споживання (агрегованих витрат) зовнішнього сектору, а імпорту - виробництва, агрегованих доходів. Звісно, це припущення не змінює ані суті ані структури економічних процесів та показників. Запас готової продукції на складі не розглядається у якості капіталу, оскільки, цей запас є вилученням (іммобілізацією) обігового капіталу відповідних фірм (продавців), що стосується також і потенційно капітальних персональних благ, які знаходяться в особистому використанні [6, с. 412, 426].

Виклад основного матеріалу дослідження. Припустимо, що гіпотетична економіка складається з наступних елементів: домогосподарства, фірми 1-го сектору (виробництво споживчих товарів), фірми 2-го сектору (виробництво засобів виробництва), експорт та імпорт. Економічна діяльність характеризується наступними показниками: доходи домогосподарств (які дорівнюють витратам фірм), витрати домогосподарств - споживчі та інвестиційні (які дорівнюють доходам фірм), тезавровані гроші (грошові залишки у домогосподарств), відповідні товари (споживчі та інвестиційні), а також розрахунки з зовнішнім сектором, які охарактеризовано вище. Усі витрати, у тому числі споживання та інвестиції здійснюють домогосподарства, Необхідно розрахувати результати взаємодії внутрішніх секторів економіки із зовнішнім сектором за умови змінних цін у кожному періоді.

Припустимо, у першому періоді склалася наступна ситуація: доходи домогосподарств дорівнюють 11 644 000 грошових одиниць (далі г. о.), витрати та інвестиції - 9 937 570 г. о. Усього розглядається 12 періодів, протягом яких фізичні обсяги виробництва неможливо змінити, а попит на товари є жорстким. В таких умовах обсяги продажів та ціни завжди будуть рівноважними, оскільки попит дорівнює пропозиції.

Розглянемо три ситуації, які відрізняються одна від одної зовнішньоторговою позицією: у першій ситуації зовнішньоторгова позиція активна, а чистий експорт дорівнює товарним запасам фірм, еквівалентним грошовим залишкам домогосподарств; у другій ситуації чистий експорт дорівнює половині товарних запасів фірм, а в третій ситуації чистий експорт дорівнює нулю. В усіх цих трьох ситуаціях (С1, С2, С3) ціни на товари першої та другої групи коливатимуться із шагом в 20% від ціни першого періоду (таким чином у кожній ситуації можливі два варіанти (В1 та В2) - базовий, коли ціни залишаються незмінними, та альтернативний, в якому ціни коливатимуться).

Вихідні дані для моделі відкритого ринку наведені у таблиці 1 (умовні скорочення: ЧЕ - чистий експорт, ІСЦ - індекс споживчих цін, ІЦТІП - індекс цін товарів інвестиційного призначення - використовуються індекси Ласпейреса, товарні категорії - товарна група 1 та товарна група 2 представлені відповідними категоріями показників - експорту, імпорту, виробництва та товарних залишків, або просто залишків):

агрегований економіка ринок дохід

Вихідні дані для моделі відкритого агрегованого ринку (гр. од.)

У таблиці 1 наведені лише дані за перший період, ще 11 періодів ІСЦ та ІЦТІП коливаються відповідно на 0,2, утворюючи пари 1,2 та 0,8; 1,4 та 0,6; 1,8 та 0,2 і навпаки у випадковому порядку. Зміни індексів цін, як буде показано далі, впливатиме на розмір грошових залишків та товарних запасів. Наведені вище три ситуації відрізняються одна від одної розміром імпорту, який визначає розмір грошових залишків у домогосподарств, а також розмірами чистого експорту та ВВП. Різниця між розміром агрегованих доходів та ВВП в С2 та С3 пояснюється наступним чином: періоди є малими, тому впродовж цих періодів неможливо змінити фізичні обсяги виробництва. Тому, оскільки агрегований дохід, за нашою методологією, дорівнює обсягу виробництва, виникає різниця між показниками агрегованого доходу та ВВП. Ця різниця врівноважується товарними запасами, які входять до доходів майбутніх періодів.

Результати ітерацій моделі відкритого агрегованого ринку (тис. гр. од.)

Як видно з результатів ітерації моделі відкритого агрегованого ринку, найбільші грошові залишки виникають в випробуванні С1В2, що спричиняється ефектом деградації агрегованого попиту внаслідок потужної волатильності, яка збільшує попит домогосподарств на грошові залишки. Але зовнішня торгівля за умовами ситуації 1 внаслідок активного зовнішньоторгового балансу не дозволяють утворюватись товарним залишкам, що позитивно впливає на розмір ВВП. У більш загальному вигляді цей висновок стосується не тільки зовнішньоторгового балансу, але й балансу рахунку поточних операцій, який (позитивний) дорівнює потенційним товарним залишкам. В випробуванні С2В2 навпаки, відбувається максимальне формування товарних залишків за нульових грошових залишках (оскільки випробування С2В2 - це ситуація із нульовим зовнішньоторговим балансом, то доречно буде зазначити, що це випробування характеризує медіанний стан моделі - за умов від'ємного зовнішньоторгового балансу відбуватимуться зворотні процеси - товарні запаси збільшуватимуться більшими темпами, а зменшення грошових залишків віддзеркалиться на збільшенні зовнішнього боргу країни).

Як зазначав проф. Мізес, гроші не можуть бути нейтральними, але також він стверджував, що грошові залишки є нейтральними. Грошові залишки (залишки коштів не на рахунках банків, а наявні кошти у населення, які зберігаються у формі банкнот та монет) - це зменшення грошових агрегатів на відповідний розмір. Навіть невеликі розміри грошових залишків, які випадковим чином можуть бути включені або виключені з грошового обігу в будь-який момент часу, створюють негативні чинники для грошово-кредитного обігу та впливають на цінність грошей (вони є однією з причин для інфляції та економічних криз). Звісно, якщо грошові залишки є константою, тобто не змінюються протягом тривалого часу, вони можуть бути враховані при емісії (тобто, якщо М0 дорівнює Y, а грошові залишки - X, то емісія додаткових X грошей призводить до рівноваги на рику грошей, але постійна емісія посилює інфляційні процеси).

В результаті дослідження є підстави для формулювання наступної гіпотези: збільшення грошових залишків із одночасним збільшенням не капіталізованих запасів товарів теоретично зменшує загальний запас капіталу, як оборотного так і основного, що зменшує потенціал продуктивності економіки і, внаслідок цього, збільшує нерівність доходів та безробіття. Вплив збільшення грошових залишків, а також ефектів деградації сукупного попиту агрегованого ринку впливають на економічну реальність стохастично, що визначає відсутність детермінованості результатів регулювання розміру цих показників. Таким чином, для цієї гіпотези неможлива верифікація, але фальсифікація цілком можлива.

Нерівність в розподілі доходів та багатстві також призводить до збільшення волатильності ринку, що створює подальші передумови для виникнення та розвитку економічної кризи. Волатильність є більшою загрозою, ніж відсутність економічного зростання протягом певного періоду часу. Невизначеність ситуації на ринку негативно впливає на споживання та інвестиції, збільшуючи розрив між зберіганням та інвестиціями (який в попередніх дослідженнях отримав назву середньої схильності до утворення грошових залишків).

В результаті проведеного дослідження також вважаю доцільним сформулювати наступну гіпотезу, яку можна назвати переломним моментом ефективності соціальної нерівності: для соціально-економічних систем існує певний розмір соціальної нерівності, в межах якого збільшення рівня нерівності призводить до покращення соціально-економічних умов функціонування економіки в цілому, а також до збільшення її конкурентоспроможності, але після перетину певної межі подальше збільшення соціальної нерівності призводить до відповідних негативних ефектів. Також є сенс припустити, що вищезазначена межа є непостійною та випадковою межею, певний вплив на яку спричиняють інститути та інституційне середовище. Крім того, переломний момент ефективності соціальної нерівності є комплексним феноменом, а його структурний склад також визначається через інститути та інституційне середовище.

В подальших дослідженнях необхідно провести валідацію гіпотез, які сформульовано у висновках цієї статті. Також гіпотези, які пройдуть валідацію, повинні бути розроблені та сформульовані у вигляді теорем.

Перш за все необхідним є остаточний висновок щодо впливу грошових залишків на економічні зростання та розвиток у відкритій економіці. Якщо гроші не є нейтральними, то зберігання значних запасів коштів, а також ймовірність їх швидкої реалізації за наявності певних сторонніх чинників спричинятиме позитивний або негативний вплив на економічний розвиток та інституційну траєкторію подальшого розвитку. Необхідно визначити вплив нерівності на формування грошових залишків і на волатильність ринку, та теоретичне обґрунтування переломного моменту ефективності соціальної нерівності.

Список використаної літератури

агрегований економіка ринок дохід

1. Андерсен К.Л. Работа завтрашнего дня // Финансы и развитие №2 (54). - 2017. - с. 2

2. Гриценко А.А. Вплив формування інформаційно-мережевої економіки на соціальні відносини і характер знань // ІІ міжнародна науково-практична конференція «Суспільство, економіка та економічна наука у ХХІ столітті». - Електронний ресурс. - [Режим доступу]:http://www.ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/21506/1/8-12.pdf

3. Берк М. Неопределенное будущее. Наряду с волнующими новыми возможностями, миллениалы сталкиваются с совершенно иным набором препятствий // Финансы и развитие №2 (54). - 2017. - с. 4

4. Сундарараджан А. Будущее работы. Цифровая экономика серьезно подорвет традиционные отношения между работниками и работодателями // Финансы и развитие №2 (54). - 2017. - с. 7-11

5. Мизес Л. Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / Л. Мизес / пер. с 3-го испр. англ. изд. А.В. Куряева. - Челябинск: Социум. - 2005. - 878 с.

6. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл - М.: Директ-Медиа. - 2012. - 2127 с.

Размещено на Allbest.ru