Особливості забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ СУБ'ЄКТІВ ЗЕД

Ю.С. Пономарьов, магістр

У статті досліджено особливість економічної безпеки аграрних підприємств суб'єктів ЗЕД, яка залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Ключові слова: економічна безпека, глобалізація, інтенсивність, соціально-економічний розвиток.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації відбувається поступове розширення ринків збуту або придбання ресурсів, що вимагає інтенсифікації експортно-імпортних операцій, здійснюваних вітчизняними суб'єктами господарювання. Інтенсивність та спрямованість зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних аграрних підприємств впливає на можливості інтеграції держави до системи світового господарства та визначає темпи її економічного зростання. Прискорення процесів соціально-економічного розвитку в України в значній мірі залежить від здатності підприємств-експортерів забезпечувати свою економічну безпеку при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Аналіз наукових досліджень. Питанням досягнення стану економічної безпеки аграрними підприємствами присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: О.Г. Осауленка, А.Е. Воронкова, О.В. Свірідова, С.А. Часовського та інших. Разом з тим, проблеми економічної безпеки аграрних підприємств, зарубіжний досвід та його адаптація у вітчизняних реаліях потребують подальшого дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є висвітлення теоретичних аспектів досягнення економічної безпеки ЗЕД аграрних підприємств та виявлення основних рівнів забезпечення економічної безпеки експортно-імпортних операцій. аграрний економічний безпека експортний

Виклад основного матеріалу. Сталий економічний розвиток аграрного сектору передбачає його здатність до забезпечення зростання власного виробництва в умовах дотримання оптимальних пропорцій. Забезпечення такого розвитку відповідає стратегічним цілям державної аграрної політики України, зокрема щодо перетворення галузі сільського господарства на високоефективний, конкурентоспроможний сектор економіки держави та комплексного розвитку сільських територій і розв'язання соціальних проблем на селі.

Економічна безпека підприємства - це стан оптимального рівня використання його економічного потенціалу, за якого існуючі та можливі збитки нижче встановлених підприємством меж. Обмеженість існуючих теоретичних концепцій зумовила появу інтеграційної теорії, основним постулатом якої є інтеграція у часі - забезпечення безпечного існування та розвиток підприємства. Розуміння підприємства як системного інтегратора в часі і просторі різноманітних соціально-економічних процесів потребує особливої концепції безпечного існування, здатності досягати зазначених потреб з максимальною ефективністю.

Основними принципами функціонування інтеграційної теорії є: гнучкість структури економічного потенціалу; безумовне задоволення загальних потреб підприємства та його робітників; постійне очікування загроз; здатність структури управління швидко реагувати на загроза та ефективно використовувати існуючі можливості; ефективна інформаційна забезпеченість процесів планування та використання стратегій підприємства; усвідомлення суспільством важливості створення сприятливих умов для здійснення підприємства заходів із підтримки власної економічної безпеки [1].

Для отримання достатньої інформації про стан та тенденції розвитку внутрішнього та зовнішнього середовищ у процесі обґрунтування та прийняття стратегічних рішень, спрямованих на досягнення та підтримку економічної безпеки сільськогосподарських підприємств, необхідна системна методика діагностики економічної безпеки даних підприємства, яка повинна складатися з таких основних розділів: оцінка тенденцій розвитку підприємства; оцінка можливостей підприємства протидіяти загрозам; оцінка причин появи загроз із боку факторів внутрішнього середовища; систематичний аналіз стану та тенденцій розвитку зовнішнього середовища.

Головною метою забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств суб'єктів ЗЕД - є комплексне вивчення складових економічної безпеки підприємства, а саме:

1. Фінансова складова вважається провідною й вирішальною для ефективного функціонування аграрних підприємств. До фінансової складової економічної безпеки входять такі елементи, за якими оцінюється стан загрози: аналіз загрози негативних дій щодо політико-правової складової економічної безпеки; оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки; оцінка ефективності запобігання можливій шкоді від негативних дій, пов'язаних з антикризовими явищами; планування комплексу заходів і розробки рекомендацій щодо фінансової складової економічної безпеки [1].

2. Інтелектуальна і кадрова складова визначає в першу чергу інтелектуальний та професійний склад кадрів. Програма формування інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки має охоплювати як взаємопов'язані, так і самостійні напрями діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання.. У програмі має бути визначений можливий негативний вплив антикризових факторів за наявності працівників чи структурних підрозділів, які не здатні приносити максимальну користь своєму підприємству. Програма має бути спрямована на охорону належного рівня безпеки й охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, свободу творчості, забезпечення соціальними благами.

3. Техніко-технологічна складова передбачає аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції аналогічного профілю певного підприємства.

4. Політико-правова складова охоплює такі елементи організаційно- економічного спрямування: аналіз загроз негативних впливів, оцінку поточного рівня забезпечення, планування (програму) комплексних заходів спеціалізованими підрозділами підприємства, здійснення ресурсного планування, планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства.

5. Інформаційна складова економічної безпеки аграрних підприємств формується таким чином: здійснюється збір всіх видів інформації, яка стосується діяльності суб'єкта господарювання; аналіз отриманої інформації з дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, характеру аналітичних процесів) і методів (локальних і специфічних проблем, загальнокорпоративних проблем) організації робіт; прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві, в країні, за кордоном стосовно конкретної сфери бізнесу; оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення рівня безпеки на конкретному суб'єкті ЗЕД; збір інших видів інформації, спрямованої на антикризову діяльність (зв'язок з громадськістю, формування іміджу підприємства, захист конфіденційної інформації). Весь комплекс інформаційної складової є важливим фактором для своєчасного прийняття правильного рішення з боротьби з можливими проявами кризових ситуацій.

6. Екологічна складова має гарантувати безпеку суспільству від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність. З цією метою товаровиробник повинен ретельно дотримуватись національних норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє середовище, та екологічних параметрів продукції, яка виготовляється. План забезпечення екологічної складової є частиною загальної антикризової програми і економічної безпеки підприємства.

7. Силова складова економічної безпеки в програмі антикризового господарювання має: забезпечити фізичну і моральну безпеку співробітників; гарантувати безпеку майна та капіталу підприємства; гарантувати безпеку інформаційного середовища підприємства; забезпечити сприятливе зовнішнє середовище бізнесу [2].

Система економічної безпеки кожного підприємства є індивідуальною, її повнота і дієвість залежать від чинної в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально- технічних і фінансових ресурсів, аналізу кон'юнктури ринку, від розуміння кожним з працівників важливості гарантування безпеки бізнесу, а також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Важливим елементом системи економічної безпеки є розробка конкурентних стратегій підприємств в аграрній сфері, що включає аналіз кон'юнктури ринку, без чого не можливе формулювання маркетингових цілей. Аналіз внутрішньої інформації передбачає вивчення суб'єктами аграрного підприємництва питань конкурентоспроможності на ринку. При цьому ретельно вивчається фінансовий стан, а також сильні та слабкі сторони підприємства. До обмежень зовнішнього економічного середовища належать параметри ринкового потенціалу та географічна розпорошеність ринків збуту. Аналіз діяльності конкурентів передбачає оцінку їхніх сильних та слабких сторін. Стратегія розвитку підприємств має включати в себе участь в інтеграційних формуваннях, стратегічних альянсах, а також використовувати маркетингові та виробничі контракти, що буде сприяти інноваційним та структурно- організаційним зрушенням.

Також аспекти економічної безпеки підприємств, вони повинні базуватися на державній підтримці, яка має здійснюватися за допомогою комплексу урядових програм та заходів, спрямованих на зростання ефективності та доходності сільськогосподарського виробництва, а саме: підвищення платоспроможності, ліквідності, зниження податкового тиску для досягнення достатнього рівня рентабельності. Ефективною державна підтримка вважається тоді, коли вона повною мірою спрямовується на задоволення економічних та соціальних інтересів сільськогосподарських товаровиробників. При цьому рівень економічної результативності діяльності суб'єктів господарювання завжди служить фінансовою базою для задоволення соціальних проблем. Виходячи з цього варто оцінювати як економічну, так і соціальну ефективність діяльності держави по відношенню до сільськогосподарських підприємств [2].

Специфіка господарської діяльності в аграрному секторі, пов'язана з сезонністю та низькою технологічністю виробництва, використанням природних ресурсів, низькою еластичністю попиту на сільськогосподарську продукцію та її здатністю швидко псуватися, спричиняє додаткові загрози існуванню та успішному функціонуванню сільськогосподарського підприємства. Постійна наявність таких ризиків та загроз обумовлює актуальність проблеми формування системи фінансової безпеки суб'єкта господарювання. Економічна безпека сільськогосподарського підприємства-суб'єкта ЗЕД -- це такий стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам). Рівень безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища. Головною метою економічної безпеки є гарантування її стабільного та максимально ефективного функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. При дослідженні сутності економічної безпеки на рівні підприємства важливо усвідомлювати, що вона є складним за своїм змістом поняттям, що включає цілий ряд можливих складових економічної безпеки суб'єкта господарювання. Економічна безпека підприємства включає такі основні складові: виробнича, техніко-технологічна, просторова, кадрова, інформаційна, інтелектуальна, екологічна, фінансова, політико- правова та інвестиційна безпека.

Підприємство взаємодіє з підприємствами своєї та суміжних галузей як з постачальниками ресурсів і покупцями своєї продукції (послуг) на зовнішніх та внутрішніх ринках. Організації та установи регіону, в якому розміщене підприємство, значною мірою забезпечують інфраструктурну підтримку його діяльності. Від стану економічного благополуччя та рівня виконання договірних зобов'язань цих двох груп економічних агентів вирішальною мірою залежить стан економічної безпеки суб'єкта господарювання. Таким чином, уряд, місцеві органи влади та підприємства-суміжники мають бути зацікавлені в економічній безпеці конкретного суб'єкта господарювання.

Такий стан передбачає захищеність підприємства від негативного впливу внутрішніх і зовнішніх загроз, дестабілізуючих чинників. При цьому має забезпечуватися стійка реалізація основних комерційних інтересів і цілей статутної діяльності економічного суб'єкта[3].

Висновки

Отже, особливість економічної безпеки аграрних підприємств суб'єктів ЗЕД залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища. Головною метою економічної безпеки є гарантування її стабільного та максимального ефективного функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.

Література

1. Воронкова А.Е. Забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах інтеграції України до СОТ / А.Е. Воронкова, О.В. Свірідова // Прометей. Реґіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (20). Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. С. 27-29.

2. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізм забезпечення) / О.І. Барановський. К.: КНТЕУ, 2004. 759 с.

3. Воронкова А.Е. Зовнішньоекономічна складова економічної безпеки України / А.Е. Воронкова, О.В. Свірідова, С.А. Часовський // Матеріали Міжнародної науково- практичної конференції "Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика". Дрогобич: Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І. Франка, 2007. С. 18-20.

Размещено на Allbest.ru