Вимірювання ступеня розвитку інформаційного середовища у зовнішньоекономічній діяльності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимірювання ступеня розвитку інформаційного середовища у зовнішньоекономічній діяльності підприємств

Буханець Г.С.

Збільшення інформаційних потоків в зовнішньоекономічній діяльності підприємств внаслідок діяльності світових інформаційних агентств надали нових якостей впливу інформації на регіональний, секторальний розподіл та динаміку міжнародних економічних відносин. Глобалізація інформаційного середовища міжнародної економічної діяльності призводить до того, що через зростаючу інтенсивність інформаційних потоків інвестору стає все важче виділити найбільш привабливі країни і регіони для здійснення інвестицій, а це призводить до певної невизначеності у виборі найбільш оптимального регіону для вкладення інвестицій. Інформаційний глобалізм зумовлює значні асиметрії в інформаційному просторі, які зачіпають національні інтереси кожної держави в зовнішньоекономічній діяльності, а тому потребують ґрунтовного наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження впливу інформації на ринки та окремі сектори економіки присвячені роботи нобелівських лауреатів Дж. Акерлофа, М. Спенса, Дж. Стігліца, а також вчених В. Занга, О.Михайловської, О. Чубукової та ін. Незважаючи на достатньо велику кількість наукових праць з вищеозначеної проблематики, наукою ще не приділено достатньої уваги глобалізації інформаційного середовища зовнішньоекономічної діяльності підприємств, як одній з найбільш актуальних проблем сучасності. Зокрема, відсутні дослідження природи інформаційних асиметрій, зумовлених глобалізацією, та їх впливу на зовнішньоекономічну діяльність підприємств. Недостатньо дослідженими залишаються процеси самоорганізації в інвестиційній та інноваційній сферах та вплив на них інформації.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування процесу вимірювання ступеня розвитку інформаційного середовища у зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інформаційне середовище є важливим чинником, який зумовлює розподіл і динаміку розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств [2;3]. Інтеграція національного інформаційного середовища зовнішньоекономічної діяльності у глобальне інформаційне середовище надала б змогу максимально використати наявний ресурсний, науковий, геополітичний потенціал країни, забезпечила б конкурентоспроможність держави на високотехнологічних ринках, створила б передумови до взаємовигідної участі України в міжнародному поділі праці, інноваційних та інвестиційних процесах. Однак слід зазначити, що в практичному аспекті дослідження сегменту, який пов'язаний з зовнішньоекономічною діяльністю підприємств, є складним. Наприклад, на сьогодні жодна з міжнародних організацій не розробила методик і систем індикаторів для оцінки розвитку інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності. Однак Міжнародний союз телекомунікацій (ITU), ОЕСР (OECD), Євростат, Конференція ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD), Світовий банк і деякі інші міжнародні організації ведуть статистичні дослідження розбудови інформаційного суспільства в більшості країн світу. Для моніторингу цього процесу в міжнародній практиці розроблено певний набір ІКТ-індикаторів [8]. Як інтегрована характеристика рівня розвитку інформаційного суспільства або його структурних елементів використовуються так звані композитні ІКТ-індекси (е-індекси), побудовані на основі наборів ІКТ-індикаторів. За умови відсутності статистичних спостережень за інформаційним середовищем

зовнішньоекономічної діяльності ступінь розвитку останнього можна наближено оцінити за допомогою показників, якими оцінюється розвиток інформаційного середовища в цілому. Адже логічно припустити, що чим більш розвинене інформаційне середовище в цілому, зокрема за рахунок ІКТ, тим більше розвинений той сегмент, який відповідає зовнішньоекономічній діяльності.

Для вимірювання ступеня розвитку інформаційного середовища

використовується значна кількість е-індексів, але не по всіх з них здійснюються регулярні оцінки, тому розглянемо ті, по яких у наявності доступні дані. До таких індексів належать:

- індекс цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), ITU;

індекс цифрових можливостей, або цифрової перспективи (Digital Opportunity Index, DOI), розроблений ITU у межах;

індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index, NRI), Світовий економічний форум;

індекс розвитку ICT (ICT Development index, IDI);

індекс інформаційного суспільства (Information Society Index, ISI), компанія IDC [10].

Метою створення індексу цифрового доступу (DAI) було дослідження та вимірювання доступу до ІКТ як фундаментального етапу формування інформаційного суспільства [11]. Індекс розраховується на основі 8 індикаторів, об'єднаних у 5 груп: інфраструктура, цінова доступність, обізнаність, якість, використання. У табл. 1 наведено перелік і групування субіндексів та індикаторів, а також вага останніх для індексу DAI.

Індекс цифрового доступу розраховується для 178 країн, які поділені на 4

сегменти згідно з їх рівнем доступу до ІКТ - найвищий рівень (>0,7), високий рівень (0,69-0,5), середній рівень (0,49-0,3), низький рівень (<0,3) [9].

Таблиця 1 Субіндекси й індикатори індексу цифрового доступу (DAI)

У таблиці 2 наведено перелік країн світу і значення індексу DAI для сегмента з високим рівнем доступу до ІКТ і рівнем доступу до ІКТ вищим за середній. Як бачимо з даної таблиці, в сегмент з високим рівнем доступу до ІКТ потрапляють країни Західної та Північної Європи, США, Японія та значна частка країн Південно-Східної Азії. На ці регіони припадає і найбільша питома вага глобального потоку ПІІ (за винятком Китаю).

інформаційний економічний цифровий ринок

Таблиця 2 Сегменти з високим та вищим за середній рівнями доступу до ІКТ

У сегменті з рівнем доступу до ІКТ вище середнього зосереджені країни Південної та Північної Європи, деякі країни Південної Америки й острівні країни.

Відповідно, більшість країн СНД (крім Росії), країни Африки, Океанії та деякі країни Азії зосереджуються в сегменті з рівнем доступу до ІКТ нижчим за середній і низьким рівнем доступу. Значення DAI для України становило 0,43 (90-та позиція в рейтингу), що відповідає середньому рівню цифрового доступу.

Слід зауважити, що для інтенсифікації інноваційних процесів у країні (регіоні) необхідно створити не тільки передумови для адекватного розвитку фундаментального, технологічного та підприємницького знання, а й забезпечити умови для накопичення та інтенсифікації потоків неявного знання (дифузії), і не лише в межах відокремленої інноваційної регіональної системи (кластера), а й на макрорівні.

Висновки. У країнах, де питома вага неформалізованого знання в загальному інформаційному полі значна, інноваційні процеси відбуваються з більшою інтенсивністю. Тому на сучасному етапі розвитку перед Україною стоїть не просто завдання створити у своїй країні ефективні регіональні інноваційні системи, а й забезпечити їх інформаційну інтеграцію у світовий простір за рахунок дифузії знань на макрорівні, шляхом обміну знаннями із системами такого ж типу, розташованими в інших країнах. Це дозволить забезпечити входження національних регіональних інноваційних систем у світову мережу центрів інноваційного розвитку та включення країни в глобальний інноваційний процес, забезпечуючи цим самим високий рівень зовнішньоекономічної діяльності.

Література

1. Занг Вэй-Бин. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории / Вэй-Бин Занг, Н.В. Островская; пер. с англ. - М.: Мир, 1999. - 336 с.

2. Литвиненко О.В. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України: монографія / О.В. Литвиненко, І.Ф. Бінько, В.М. Потіха - К.: ІМВКУ ім. Т. Шевченка, 2010. - 145 с.

3. Маруняк Є.О. Диференціація глобального технологічного простору: місце і перспективи України [Електронний ресурс] / Є.О. Маруняк. - Режим доступу: http://incon-conference.org.ua/

4. Михайловская О.В. Тенденции развития международной информационной системы / О.В. Михайловская // Уральский научный вестник.- 2012. - №3. - С. 54-64.

5. Прохорова М.Е. Діяльність транснаціональних компаній в умовах глобалізації світової економіки: моногр. / М.Е. Прохорова. - Рівне: Видавець Олег Зень, 2007. - 288 c.

6. Чубукова О.Ю. Становлення суспільства інформатизації - стратегічний напрям інноваційної розбудови України / О.Ю. Чубукова, М.М. Подоровська // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №10. - С. 184-190.

7. Шевчук О. Б. Глобально-інформаціональна економіка та синергетичний підхід до її дослідження / О. Б. Шевчук. - К.: Фенікс, 2004. - 112 с.

8. Healy P.M. Information asymmetry, corporate disclosure, and the capital markets: A review of the empirical disclosure literature / P.M. Healy, K. Palepu // Journal of Accounting and Economics. - 2001. - Vol.31. - P.405-440.

9. DAI data [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.itu.int/ITU- D/ict/dai/high.html; http://www.itu.int/ITU-D/ict/dai/upper.html

10. Measuring-information society 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.itu.int/

11. Spence M. Job Market Signalling / M. Spence // Quarterly Journal of Economics. - 1973. - № 87. - Р. 355-374.

Размещено на Allbest.ru