Аналіз діяльності підприємства ПАТ "Полтавагаз"

Операційний аналіз підприємства. Попередня оцінка фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності балансу та фінансової стійкості підприємства. Аналіз ділової активності та прибутковості підприємства. Основні етапи прийняття управлінського рішення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.02.2017
Размер файла 96,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I: АНАЛІЗ ГАЛУЗІ ТА КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1 Аналіз галузі в Україні

1.2 Загальна характеристика підприємства

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II

РОЗДІЛ ІІ. ОПЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

2.1 Операційний аналіз підприємства

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ II

РОЗДІЛ ІІІ. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

3.1 Попередня оцінка фінансового стану підприємства

3.2.1 Оцінка ліквідності балансу

3.3 Оцінка фінансової стійкості підприємства

3.4 Аналіз ділової активності

3.5 Аналіз прибутковості підприємства

3.6 Аналітичний висновок про фінансове становище підприємства

3.7 Етап прийняття управлінського рішення та загальні рекомендації

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Реформування економіки України впливає на зміну характеру організаційно-економічних відносин у процесі виробництва.

Сучасні підходи до ринкового господарювання ставлять перед підприємствами і організаціями завдання з випуску конкурентноздатності продукції або послуг, відповідних попиту і прогнозам. Тому завдання кожного підприємства є підвищення рівня його організації, використання методів ситуаційного менеджменту, гнучкість реагування на попит, ефективність і економічність виробництва продукції при забезпеченні високої культури праці.

Міське господарство є складним об'єктом управління, що має у своєму складі різні за характером і підлеглістю підрозділи, що надають населенню житлові й комунальні послуги. Робота служб і виробництв підлягає сезонним коливанням попиту і пропозиції. Вона знаходиться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності міського господарства як галузі народного господарства країни з іншими його галузями з діючими системами планування, фінансування і матеріально-технічного постачання.

Міське господарство це область господарської діяльності, функціонуюча протягом багатьох десятиріч. Питання удосконалення соціально-ринкових відносин в області менеджменту міського господарства для нашої держави є вельми актуальними.

Актуальність обраної мною теми визначається тим, що житлово комунальне господарство є найкрупнішою частиною міського господарства. А сфера газопостачання є його невід'ємною частиною. Тому дуже важливо зрозуміти специфіку роботи підприємства в даній сфері, особливо шляхом виявлення економічних показників.

Метою роботи є вивчення й аналіз галузі газопостачання в цілому, так і окремого підприємства ПАТ «Полтавагаз». який є складовою частиною даної галузі. Об'єктом курсової роботи являється підприємство ПАТ «Полтавагаз».

Предметом-аналіз та специфіка діяльності даного підприємства.

Сучасні економічні умови вимагають від підприємств підвищення ефективності виробничої діяльності, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі застосування інноваційних методів господарювання і управління. Для прийняття оптимальних рішень у рамках керованого підприємства, необхідно базуватися на результатах аналізу господарської діяльності, який в свою чергу повинен бути відображенням застосування найбільш ефективних методів отримання інформації.

В ході курсового проекту буде використовуватись інструментарій аналізу господарської діяльності з метою виявлення поточного, а так само перспективного стану підприємства. Курсовий проект передбачає ознайомлення з теоретичною базою аналізу підприємницької діяльності, основними напрямками операційного аналізу, а також етапами проведення фінансового аналізу (економічного аналізу) для придбання навичок здійснення поглиблених аналітичних досліджень з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

РОЗДІЛ I. АНАЛІЗ ГАЛУЗІ ТА КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1 Аналіз галузі

Так як природний газ є високоефективним енергоносієм, в умовах економічної кризи газифікація може скласти основу соціально-економічного розвитку, забезпечити поліпшення умов праці і побуту населення, а також зниження забруднення навколишнього середовища. Крім того, природний газ є цінною сировиною для хімічної промисловості. Використання газового палива дозволяє впроваджувати ефективніше методи передачі теплоти, створювати економічні та високопродуктивні теплові агрегати з меншими габаритними розмірами, вартістю і високим ККД, а також підвищувати якість продукції.

Безпека, надійність та економічність газового господарства залежать від ступеня підготовки обслуговуючого персоналу.

Основним завданням при використанні природного газу є його раціональне споживання, тобто зниження питомої витрати шляхом впровадження економічних технологічних процесів, при яких найбільш повно реалізуються позитивні властивості газу. Застосування газового палива дозволяє уникнути втрат тепла, що визначаються механічним і хімічним недожогом. Зменшення втрат теплоти з йдуть продуктами горіння досягається спалюванням газу при малих коефіцієнтах витрати повітря. При роботі агрегатів на газовому паливі можливо також поетапне використання продуктів горіння. Основними завданнями в галузі розвитку систем газопостачання є: застосування для мереж і обладнання нових полімерних матеріалів, нових конструкцій труб та з'єднувальних елементів, а також нових технологій; запровадження ефективного газовикористовуючого обладнання; розширення використання газу в якості моторного палива на транспорті; впровадження енергозберігаючих технологій; забезпечення на основі природного газу виробництва тепла та електроенергії для децентралізованого тепло-та енергозбереження невеликих міст і сільських населених пунктів.

Одним з найважливіших умов виконання завдань капітального будівництва з газопостачання міст та населених пунктів, а також сільського господарства, є підвищення рівня індустріалізації будівництва та його максимальна механізація.

Це завдання нерозривно пов'язана з проблемою оптимізації проектних рішень, мета яких полягає у створенні необхідних передумов для підвищення ефективності капіталовкладень, скорочення і модернізації виробничої бази будівельної організації та впровадження в будівельну практику уніфікованих вузлів і конструкцій газопроводів і мережевих споруд.

Для цього необхідна широка типізація повторюваних конструкцій і проектних рішень. В якості першорядної завдання політичної, економічної важливості намічено прискорення розвитку газової промисловості для задоволення внутрішніх потреб країни та потреб експорту. Були виконані значні роботи з випуску високоякісних газових плит, автоматизованих водонагрівальних, опалювальних приладів, зварювальних агрегатів, спецапаратури для ефективного використання газу, для механізації та автоматизації технологічних газових процесів на газороздавальних станціях, телемеханізації міських газових господарств.

Важливе значення для газової промисловості та її розвитку мало введення в експлуатацію у 1956 р. Шебелинського газового родовища в Харківській області. В подальшому були відкриті такі великі газові родовища, як Кегичівське, Єфремівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Пролетарське та Рибальське (на сході України), а також Хідновицьке, Пинянське, Бітків-Бабчинське (на заході).

Це привело до того, що в розміщенні газової промисловості республіки за 1950--1970 рр. відбулися суттєві зміни. Так, якщо раніше провідну роль відігравала західноукраїнська нафтогазоносна область, то вже в 60-х роках акцент в розміщенні сировинних ресурсів був перенесений на схід України (Дніпровсько-Донецька западина). За двадцятиріччя (1950--1970 рр.) питома вага Східного регіону у видобутку газу зросла від нуля до 76%, тоді як доля Західного регіону зменшилась від 100% до 22,6%. Разом з тим розпочався видобуток газу і на півдні республіки.

За цей же період значно зросла кількість газифікованих міст республіки, розширилась сфера застосування природного газу. Видобуток газу збільшився з 1,5 млрд. м3 у 1950 р. до 60,9 млрд. м3 у 1970 р., або більше ніж в 40 разів.

Найбільший обсяг видобутку газу був досягнутий у 1975 р. -- 68,7 млрд. м3. У наступний період після 1975 р. мала місце тенденція зниження видобутку газу в Україні, який зараз становить близько 17 млрд. м3 за рік (табл. 4). Разом зі зниженням видобутку газу в Україні, починаючи з 1991 р., спостерігається зменшення споживання газу, що пов'язано із загальним спадом в промисловому і сільськогосподарському виробництві.

У межах України зараз виділяється дев'ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об'єднати їх в три нафтогазоносні регіони: Східний -- Дніпровське-Донецька газонафтоносна область; Західний -- Перед карпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська та Південний -- Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березанська область.

З метою ефективного і більш якісного використання ресурсів нафти і газу в Україні необхідне встановлення тісних контактів із західними фірмами, які займаються пошуками та розвідкою цих корисних копалин, їх видобутком та переробкою. У багатьох країнах, наприклад у Великобританії та Норвегії накопичився дуже цінний досвід освоєння шельфових ділянок морів, існують передові технології і прийоми глибокого буріння.

Розвиток газової промисловості України відбувається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До перших належить обмеженість власних ресурсів, до других - успадкована від колишнього Союзу залежність від монопольної поставки газу з Росії і Туркменистану.

Базою для подальшого розвитку газової промисловості України є як власні ресурси природного газу, так і розвинута мережа магістральних газопроводів та підземних сховищ газу.

Розташування України на основних шляхах транспортування природного газу від таких регіонів з найбільшими у світі запасами газу, як Росія (ресурси 53 трлн кубометрів) і Близький Схід (ресурси 33 трлн кубометрів) до великих споживачів цього газу - країн Центральної та Західної Європи - дуже вдале. Наша держава може стати гарантом надійного газозабезпечення споживачів. Це підсилить її позиції на ринку природного газу, сприятиме створенню умов для її подальшого економічного розвитку.

Крім того, в Україні зосереджена значна кількість висококваліфікованих кадрів газової промисловості (науковців, проектантів тощо). Розвинена металургійна і машинобудівна база, яка виробляє значну частину машин і обладнання для-цієї галузі, професійно підготовлені кадри буровиків, будівельників та експлуатаційників.

Це дає можливість, як і раніше, брати активну участь у роботах по освоєнню родовищ Західного Сибіру. За цілеспрямованої соціально-економічної політики можна створити взаємовигідні для України і Росії умови для довготривалих поставок газу в нашу державу.

Які ж нові напрями роботи щодо забезпечення України природним газом на перспективу? Нині вони досить добре розроблені. По-перше, це активна політика щодо участі нашої країни в освоєнні і дальшому розвитку західносибірського газовидобувного регіону через концесії, спільні підприємства, акціонерні компанії, бартерні угоди та інше. Це дасть можливість залишити цей регіон основним і економічно вигідним постачальником газу в Україну в обсязі 30-40 млрд. кубометрів.

Велике значення для забезпечення України природним газом матиме будівництво системи магістральних газопроводів з Ірану. Це дасть змогу ефективно використати промисловий та інтелектуальний потенціал нашої держави, зробити його конкурентоспроможним на світовому ринку. З Ірану надходило до 10-12 млрд. кубометрів газу щорічно.

Щодо внутрішніх чинників забезпечення України газом, то тут основним слід вважати енерго- і ресурсозбереження. Нині Україна достатньо забезпечена власними ресурсами природного газу. Падіння виробництва зменшило реальні потреби в газі. Дальший розвиток господарства в умовах реально діючої ринкової економіки включить такі механізми, як ресурсозбереження і науково-технічний прогрес. Це призведе до зменшення споживання газу до рівня 90-100 млрд. кубометрів (нині 118 млрд. кубометрів).

1.2 Загальна характеристика підприємства

Історія газифікації Полтавської області починається із п'ятдесятих років ХХ століття, коли відкрили перше родовище вуглеводнів - Радченківське. Від нього були газифіковані міста Миргород і Полтава.

Перший блакитний вогник спалахнув у Полтаві в 1957 році. Тоді ж була створена виробничо-експлуатаційна контора газового господарства.

Газифіковані об'єкти на той час експлуатували контори газового господарства, які створювалися в адміністративних районах один за одним. Тож виникла нагальна проблема: створення єдиної обласної структури, яка б займалася виключно газифікацією області й експлуатацією газового обладнання та мереж. Саме тому в 1968 році в Полтаві створюється трест «Полтаваоблпромпобутгаз», у підпорядкування якому й передаються всі газові служби області. В тому числі й Полтавська контора. А це вже новий рівень організації виробничого процесу.

У 1975 році на базі Тресту й підпорядкованих йому підрозділів , уже в системі республіканського об'єднання «Укргаз» утворюється обласне державне виробниче об'єднання «Полтавагаз». Воно бере на себе повну відповідальність за газифікацію і газопостачання усіх населених пунктів Полтавщини.

З 1994 року почалося акціонування нафтогазової галузі.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» було засноване згідно з наказом Державного Комітету України по нафті і газу від 11 березня 1994 року - шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» у ВАТ (відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року). А 26 липня 2011 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» підприємство було перейменовано в Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз».

На той час товариство забезпечувало безаварійне транспортування та постачання природного газу та здійснювало технічне обслуговування внутрішньобудинкового обладнання, розподільчих газових мереж та споруд на них; виконувало поточні та капітальні ремонти основних засобів; надавало послуги з газифікації (будівництво газових мереж, газифікація квартир, монтаж лічильників газу і газового обладнання, виготовлення запчастин).

Для підвищення надійності і ефективності газопостачання та профілактики аварій була впроваджена товариством одноступенева схема газопостачання з будинковими регуляторами тиску. Крім того, для термінового реагування в екстрених випадках у кожному структурному підрозділі створені служби аварійно-відновлювальних робіт.

У складі структурних підрозділів (РГП) і нині працюють ремонтно-механічні майстерні, які задовольняють потреби експлуатаційних служб у запчастинах для ремонту газових приладів і обладнання, при капітальному ремонті устаткування.

Обслуговування виробничо-технологічного комплексу здійснює колектив чисельністю понад 2000 осіб. Це висококваліфіковані професіонали - молодь та ветерани виробництва - фахівці, які знають свою справу.

У 2015 році відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» відбулось реформування газової сфери, а саме: розмежовано функції розподілу та постачання природного газу населенню. Тому з 1 липня 2015 року ПАТ «Полтавагаз» розділилось на підприємство, яке здійснює розподіл природного газу та підприємство ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ ЗБУТ», яке надає послуги з газопостачання споживачам.

Сьогодні ПАТ «Полтавагаз» являє собою високорозвинений виробничо-технологічний комплекс із капітальними виробничими базами, оснащеними машинами, механізмами, новітнім устаткуванням.

Основним напрямком діяльності ПАТ «Полтавагаз» є розподіл природного газу населенню, установам, організаціям бюджетної сфери та промисловим споживачам за тарифом, визначеним Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Щорічно підприємство транспортує понад 670 млн. куб. м природного газу.

Товариство обслуговує 20328,4 км газопроводів, в т.ч. - 12 707,34 км розподільчих газопроводів, 7 621,1 км внутрішньодворових, 375,696 тис. квартир, 311889 лічильників газу.

У зоні обслуговування ПАТ «Полтавагаз» знаходиться 17 адміністративних районів із 25-ти, два міста обласного підпорядкування - Полтава і Миргород. Природним газом забезпечені всі міста та селища міського типу (9 і 18 відповідно), понад 1000 сільських населених пунктів. Загальний рівень забезпечення квартир природним газом у сфері впливу ПАТ «Полтавагаз» складає 87,1% (у сільській місцевості - 76,1%, в містах - 96,8%)

Забезпечення надійної та безпечної експлуатації газорозподільної системи, підвищення технічного рівня газового господарства, рівня газифікації Полтавської області - є головною метою роботи ПАТ «Полтавагаз». Всі дані зводяться в одну таблицю, яка складається з 4 основних полів: сила, слабкість, можливості і загрози. Дивись табл.1.1.

ліквідність баланс фінансовий стійкість

Таблиця 1.1 - SWOT-матриця

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

Можливості

Погрози

1.Особливі ціни для постійних клієнтів

2.Будівництво переробних потужностей дозволить значно збільшити обсяг виручки і частку грошових надходжень;

3.Впровадження інформаційних технологій

4.Підготовлювана комплексна програма оздоровлення фінансової ситуації на дочірніх підприємствах дозволяє знизити рівень витрат і вийти на прибутковий рівень роботи.;

5.Збільшення фінансування

6.Політичні фактори

7.Економічні фактори

8.Можливе подальший розвиток технологій переробки газу в синтетичні нафтопродукти може призвести до конкуренції між переробкою газу і нафти;

9.Соціально-демографічний фактор

10.Конкуренти

Сильні сторони

1.Місце розташування готелю

2.Адеватні фінансові ресурси

3.Висока кваліфікація персоналу

4.Наявність власного інтернат-сайту

5.Відповідність надаваних послуг дер стандартам

6.Репутація у споживачів

7.Низькі ціни

7-4 - буде сприяти росту потенційних клієнтів;

2-3 - дасть підприємству можливість вийти на новий рівень обслуговування;

3-1 - дозволить задовольнити будь-яки смаки клієнтів

6-8 - якісна репутація дає довіру в якість надаваних послуг;

3,6-10 дозволить уникнути натиску конкурентів

Слабкі сторони

8.Відсутність технологічного обладнання

9.Нерозвинена система стосунків з потенційними інвесторами;

10.Високий рівень сезонності споживання газу і нафти;

8-3,5 - дозволить підприємству стати більш конкурентоспроможним;

9-3 - буде сприяти іміджу підприємства.

8-10 - може призвести до відтоку споживачів до конкурентів;

3-7,10 - може призвести до відтоку персоналу.

Таблиця 1.2 - Задачі діяльності підрозділів

Цілі

Загальне керівництво

Фінанси

Маркетинг

Виробництво

Інвестиціі

Управління персоналом

Довгострокові:

-збільшення прибутку

+

+

+

+

Середньострокові:

-вдосконалення маркетингу

-підвищення якості послуг

-розширення спектру послуг



+



+


+




+

+




+

Короткострокові:

-активна рекламна кампанія

-підвищення лояльності споживачів

-вдосконалення управління

-вдосконалення виробничого процесу


+


+

+


+


+





+







+




+

+

Висновки

Аналізуючи дані SWOT-матриці, можемо сказати, що наше підприємство має достатньо сильних сторін, але є багато задач, вирішення яких треба ставити за мету.

2. ОПЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Операційний аналіз є невід'ємною частиною фінансово-економічного аналізу та використовується для оперативного і стратегічного планування і управління діяльністю суб'єктів господарювання.

Він також називається внутрішнім (виробничим), що дозволяє відстежувати залежність фінансових результатів бізнесу від витрат, обсягу виробництва і збуту.

Результати операційного аналізу, як правило, є комерційною таємницею.

Ключовими інструментами операційного аналізу є:

1) операційний і фінансовий важелі;

2) валова маржа (маржинальний дохід, сума покриття);

3) порог рентабельности (критична точка, точка беззбутковості)

4) зона безпеки (запас фінансової міцності).

Дія операційного важеля виявляється в тому, що зміна виручки від реалізації породжує адекватну зміну прибутку. Цей ефект обумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних та змінних затрат на формування фінансових результатів. Чим більше рівень постійних витрат, тим більше сила операційного важеля, а, отже, менше можливості для фінансового маневру. Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним% зниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику даного підприємства.

Дія фінансового важеля полягає в тому, що використання підприємством позикових засобів, що впливає на ефективність використання власного капіталу та дивідендні можливості. Рівень ефекту фінансового важеля вказує на фінансовий ризик, пов'язаний з підприємством. Оскільки суми платежів за кредит відносяться до постійних витрат, нарощування фінансових витрат по позикових коштів супроводжується ростом обсягу постійних витрат, а отже, збільшенням сили впливу операційного важеля і зростанням підприємницького ризику.

Операційний аналіз передбачає розподіл витрат:

а) постійні (умовно-постійні) витрати - витрати, розміри яких не залежать від зміни обсягів виробництва або залежать незначно;

б) змінні (умовно-змінні) витрати - витрати, які знаходяться в прямій залежності від зміни обсягів виробництва і змінюються пропорційно їх зростання або зниження.

в) маржинальні витрати - сукупність змінних витрат і змінної частини постійних витрат підприємства.

Цей розділ необхідний для дослідження проміжного фінансового результату діяльності підприємства. Таким показником є валова маржа.

Одним з важливих завдань менеджменту є максимізація валової маржі, тобто вона є джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку.

2.1 Операційний аналіз підприємства

Формули для розрахунків змінних і постійних витрат:

1) Змінні витрати = ряд.2500 + 0,5 ряд.2520

Змінні витрати = 169820 + 0,5 * 54658 = 197149

2) Постійні витрати = ряд.2505 + 2510 + 2515 + 0,5 ряд.2520

Постійні витрати = 82552+ 0,5 * 54658 = 109881

3)Питомі змінні витрати = сума змінних витрат / 2550 * 100%

Питомі змінні витрати= 197149 / 350600 * 100% = 56,2

4) Питомі постійні витрати = сума постійних витрат / 2550 * 100%

Питомі постійні витрати = 109881 / 350600 * 100% = 31,3

5) Разом змінних витрат = Форма № 2 ряд.2050 * Питомі змінні витрати / 100%

Разом змінних витрат = 861692 * 56,2 /100 % = 484270,9

6) Разом постійних витрат = Форма № 2 ряд.2050 * Питомі постійні витрати / 100%

Разом постійних витрат = 861692 * 31,3 / 100 = 269709,6,06

Операційний аналіз будемо розраховувати за формулами, які представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Операційний аналіз підприємства

Показник

Звітній період

Після збільшення на 10%

Після зменшення на 10%

Прибуток від реалізації, грн.

862943

949237,3

776648,7

Змінні витрати, грн.,

484270.9

532697,99

435843,81

Валова маржа, грн.

378672,1

416539,31

340804,89

Коефіцієнт валової моржі

0,44

0,44

0,44

Постійні витрати, грн.

269709,6 369709.6

369709.6

369709.6

Поріг рентабельності, грн.

612976,4

674274,04

551678,76

Запас фінансової міцності:

- В грошовій одиниці

249966,6

274963,26

224969,94

- В %

0,29

0,32

0,26

Прибуток, грн.

109985,3

120983,83

98996,77

Сила впливу

3,44

3.78

3,1

Висновок

Для цілей операційного аналізу використовується так званий формат звіту про прибутку на основі маржинального доходу. Максимізація валової маржі -- одна з головних цілей менеджменту, так як саме вона є джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку. Як ми бачимо саме збільшення виручки призводить до росту валової моржи.

Важливою характеристикою успішної роботи організації є величина запасу фінансової міцності). Чим вище цей показник, тим безпечніше себе почуває організація перед загрозою негативних змін (зменшення виручки або збільшення витрат).Зі збільшенням виручки від реалізації на 10% сила впливу операційного важеля слабшає, а запас фінансової міцності збільшується.

Розрахунок операційного аналізу дозволяє обґрунтувати широкий спектр показників, що впливають на кінцеву ефективність діяльності:

-беззбитковий обсяг продажів і мінімальну ціну реалізації;

-найбільш вигідний асортимент при обмежених ресурсах;

-вплив структурних зрушень в асортименті на прибуток підприємства;

-прийняття замовлення за цінами нижче собівартості;

-прийняття рішення про зниження цін при збільшенні обсягів збуту продукції;

-рішення задачі «виробляти чи купувати деталі, напівфабрикати».

За нашими даними, можна зробити висновок, що підприємству потрібно розширювати спектр послуг для того, щоб виручка стала більшою і разом з тим буде збільшуватися запас фінансової міцності.

РОЗДІЛ ІІІ. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

3.1 Ущільнений аналітичний баланс-нетто

УАБН формується на основі інформації, що міститься у формі №1 аналізованого об'єкту. На підставі даних УАБН можна зробити наступні висновки:

- про зміну вартості майна підприємства за звітний період

- про структурні зміни у складі іммобілізованих і мобільних активів

- про позитивну або негативну динаміку сум внеоборотних і оборотних активів підприємства за аналізований рік

- про зниження або збільшення виробничого потенціалу підприємства

- про джерела поповнення активів

- про стан розрахунків із споживачами

- про об'єми інвестиційних вкладень в підприємство

- про характер змін в складі і в структурі джерел підприємства

- про міру фінансової залежності і перспективи фінансової стійкості аналізованого підприємства.

Таблиця 3.1 - Ущільнений аналітичний баланс-нетто (УАБН)

Показники

На початок періоду

На кінець періоду

Темп росту (зниження)

тис. г.о.

% до підсумку

тис. г.о.

% до підсумку

АКТИВ

1. Нерухомість

Усього:

2. Поточні активи

Усього:

у тому числі:

? грошові кошти та поточні

фінансові інвестиції

? дебіторська заборгованість

ПАСИВ

3. Власні кошти

Усього:

4. Позикові кошти

Усього:

у тому числі:

? кредиторська заборгованість

262485

193007

56261

68907

119225

336890

274634

57,55

42,32

12,33

15,1

26,14

73,86

60,21

Р

281030

224048

56525

99109

101249

403829

325609

О

55,64

44,36

11,19

19,62

20,05

79,95

64,47

-1,91

2,04

-1,14

4,52

-6,09

6,09

4,26

З представленого УАБН видно, що активи підприємства зросли за звітний період. У тому числі за рахунок зростання нерухомості (281030-262485=18545) або на 7,06% (18545/262485).А також за рахунок зростання поточних активів (224048-193007=31041) або на 16,08%.В складі поточних активів звертає на себе увагу зростання дебіторської заборгованості на суму 30202 (99109-68907) або на 43,83%.

Надалі необхідно проведення детального аналізу активів підприємства. Пасивна частина балансу характеризується зниженням частки власного капіталу до валюти балансу з 26,14% до 20,05% і збільшенням частки позикових капіталів, що попередньо свідчить про фінансову нестійкість підприємства.

3.2 Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Оцінка ліквідності і платоспроможності аналізованого підприємства здійснюється за збалансованою схемою:

1) розрахунок показників ліквідності;

2) проведення внутрішнього аналізу стану поточних активів;

3 )висновки про стан поточної ліквідності і платоспроможності;

4) оцінка ліквідності балансу підприємства;

5) висновки про можливість збереження ліквідності в перспективі.

При оцінці ліквідності підприємства розглядають наступні показники:

1) коефіцієнт абсолютної ліквідності (терміновості) Клабс ;

2) уточнений коефіцієнт ліквідності Клуточ;

3) загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) Клзаг;

4) оборотний капітал ОК;

5) коефіцієнт маневреності Кман ;

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена на дату складання балансу чи іншу дату в терміновому порядку за рахунок найбільш мобільних активів:

Клабс= (3.1)

де ГК - грошовікошти, тис.г.о.;

ПФІ - поточні фінансовіінвестиції, тис.г.о.;

КЗО - короткостроковізобов'язання, тис.г.о.;

Клабсбаз.пер.= (3.2)

Клабсзвіт.пер.= (3.3)

Уточнений коефіцієнт ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок коштів і їхніх еквівалентів, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги.

Клуточ= ,

де ДЗ - сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, по розрахунках, тис. г.о; (3.4)

Клуточбаз.пер.= (3.5)

Клуточ.звіт=(3.6)

Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) дозволяє установити, у якій кратності знаходяться поточні активи підприємства і його короткострокові зобов'язання.

Клза=(3.7)

де ПА - поточні активи підприємства, тис. г.о.;

Діапазон значень, що рекомендуються для загального коефіцієнта ліквідності [2 3].

Цей показник носить діагностичний характер, якщо:

Клзаг< 1, то існує високий фінансовий ризик, зв'язаний з неможливістю оплати рахунків;

Клзаг знаходиться в інтервалі [12] - це означає реальну погрозу фінансової нестабільності;

Клзаг 2, то підприємство має у своєму розпорядженні достатній обсяг коштів, необхідних для покриття короткострокових зобов'язань.

Клзагбаз.пер.= (3.8)

Клзагзвіт.пер.=(3.9)

Оборотний (функціонуючий) капітал визначається як різниця поточних активів і короткострокових зобов'язань.

ОК = ПА - КЗО

Таким чином, підприємство має оборотний капітал доти, поки сума поточних активів перевищує суму короткострокових зобов'язань.

ОКбаз.пер.=193007-275331=-82324 (3.10)

ОКзвіт.пер.=224048-326306= -102258 (3.11)

Коефіцієнт маневреності визначає, яка частина власних джерел вкладена в найбільш мобільні активи.

Кман= (5)

де ВК - власний капітал, тис. г.о.;

Діапазон значень, що рекомендується для коефіцієнта маневреності [0,2 0,5], влучення в рамки аналітичного коридору створює достатні можливості для здійснення фінансового маневру.

Кманбаз.пер.=(3.12)

Кманзвіт.пер.=(3.13)

Усі отримані дані представлені в табл.3.2.

Таблиця 3.2 - Зведена таблиця системи показників аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства

Найменування

показника

Призначення

Розрахункова

формула

Результати розрахунків

на початок

періоду

на кінець

періоду

1. Коефіцієнт

абсолютної ліквідності (терміновості)

Показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена на дату складання балансу чи іншу дату в терміновому порядку

Клабс=

0,2

0,2

2. Уточнений коефіцієнт ліквідності

Показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок мобільних активів, але і за рахунок очікуваних надходжень

Клуточ=

0,56

0,6

3. Загальний коефіцієнт ліквідності

Установлює, у якому ступені поточні активи покривають поточні зобов'язання.

Клзаг =

0,7

0,69

4. Оборотний капітал

Показує, на скільки поточні активів перевищують короткострокові зобов'язання

ОК = ПА - КЗО

-82324

-102258

5. Коефіцієнт маневреності

Показує, яка частина власних коштів вкладена в найбільш мобільні активи (в оборотні кошти).

Кман=

-0.69

-0,69

1) Так як аналітичним коридором, що рекомендується для коефіцієнта абсолютної ліквідності є діапазон [0,2 0,5],то ми можемо сказати, що у підприємства достатньо засобів для погашення своїх короткострокових зобов'язань.

2) Так як аналітичним коридором, що рекомендується для коефіцієнта уточненої ліквідності є діапазон [0,6 ?0,9],то ми можемо сказати, що дуже мала частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок коштів і їхніх еквівалентів, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги.

3) Як на початок, так і на кінець року загальний коефіцієнт ліквідності менше 1,а це значить що є реальна загроза фінансової нестабільності.

4) Як на початок, так і на кінець року у підприємства відсутній ОК.

5) Як на початок, так і на кінець року коефіцієнт дуже низький, а це значить, що у підприємства немає можливості для фінансової маневреності.

3.2.1 Оцінка ліквідності балансу підприємства

Головна мета оцінки ліквідності балансу - визначити величину покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму (ліквідність) відповідає терміну погашення зобов'язань (терміновості повернення).

Оцінка ліквідності балансу здійснюється на основі форми звітності № 1 “Баланс підприємства” і не вимагає додаткової інформації управлінського обліку.

Для проведення аналізу актив і пасив балансу групуються по наступним ознаках:

по ступені убування ліквідності - актив;

по ступені терміновості оплати (погашення) - пасив.

Размещено на http://www.allbest.ru/

А1 - найбільш ліквідні активи. До них відносяться грошові кошти підприємства і поточні фінансові інвестиції.

А2 - швидкореалізуємі активи. До них відносяться статті розділу II - виробничі запаси, готова продукція, товари і дебіторська заборгованість.

А3 - повільнореалізуємі активи. До них відносяться: незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів і довгострокові фінансові інвестиції з I розділу активу балансу.

А4 - важкореалізуємі активи. Це статті розділу I активу балансу “необоротні активи” за винятком довгострокових фінансових інвестицій.

Групування пасиву відбувається по ступеню терміновості їхнього повернення:

П1 - найбільш короткострокові зобов'язання. До них відносяться статті IV розділу пасиву “Кредиторська заборгованість” та “Інші поточні зобов'язання”.

П2 - короткострокові зобов'язання. Сюди включені інші статті IV розділу пасиву, і доходи майбутніх періодів з V розділу пасиву.

П3 - довгострокові пасиви. До них відносяться статті розділу “Довгострокові зобов'язання”.

П4 - постійні активи. До них відносяться статті I розділу пасиву балансу “Власний капітал”.

При визначенні ліквідності балансу групи активу і пасиву зіставляються між собою.

Умови абсолютної ліквідності балансу:

А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 П4

Необхідною умовою абсолютної ліквідності балансу є виконання перших трьох нерівностей.

Четверта нерівність носить так називаний балансуючий характер: її виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів.

Перші дві нерівності дозволяють виявити поточну ліквідність підприємства, що свідчить про платоспроможність підприємства найближчим часом, або про відсутність такої. Третя нерівність відбиває перспективну ліквідність, на її основі прогнозується довгострокова платоспроможність.

Аналіз ліквідності балансу підприємства приводиться у виді табл.3.3

Таблиця 3.3 - Аналіз ліквідності балансу підприємства

Актив

На початок

періоду

тис.г.о.

На

кінець

періоду

тис.г.о.

Пасив

На начало

періоду

тис.г. о.

На

кінець

періоду

тис.г.о.

Платоспромож-

ний

надлишок (+)

нестача ()

Позначка про виконання

умов ліквідності балансу

(+) - так,

() - ні

На

початок

На

кінець

На

початок

На

кінець

А1

56261

56525

П1

200211

239263

-

-

--

--

А2

96649

139526

П2

74265

82350

+

+

-+

-+

А3

4277

1191

П3

61559

77523

-

-

--

--

А4

262485

281030

П4

119225

101249

-

-

--

--

Висновки: Виконується тільки друга нерівність. Це означає, що підприємство є платоспроможнім найближчим часом, але не достатньо, так як перша нерівність не виконується. Не виконання третьої нерівності свідчить про те, що підприємство не є платоспроможнім довгостроково. Не виконання четвертої нерівності свідчить про відсутність у підприємства власних оборотних коштів.Ці показники являють інтерес не лише для керівництва підприємства, а й для зовнішніх суб'єктів аналізу.

3.3 Оцінка фінансової стійкості (стабільності) підприємства

Однією з важливих задач аналізу фінансово-економічного стану підприємства є дослідження показників, що характеризують фінансову стабільність (стійкість) підприємства.

Фінансова стійкість підприємства визначається ступенем забезпечення запасів і витрат власними і позиковими джерелами їхнього формування, співвідношенням обсягів власних і позикових коштів і характеризується наступними показниками:

а) коефіцієнтом незалежності (автономії);

б) коефіцієнтом фінансової стійкості (стабільності);

в) коефіцієнтом фінансування;

г) коефіцієнтом інвестування;

д) коефіцієнтом прогнозування банкрутства.

Коефіцієнт незалежності (автономії) характеризує долю коштів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства.

КНЕЗ = (6)

де ВК - власний капітал, тис. г.о.;

ВБ - валюта балансу, тис. г.о.;

Даний показник важливий для інвесторів і кредиторів, значення його повинне перевищувати 0,5; і це буде свідчити про мінімальний ризик вкладення капіталу.

Коефіцієнт фінансової стійкості (стабільності) дозволяє установити питому вагу тих джерел фінансування, що підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час.

Кфінус = (3.14)

де ДО - довгострокові зобов'язання, тис. г.о.;

Діапазон значень, що рекомендується, для коефіцієнта фінансової стійкості [0,8 0,9] (для окремих підприємств [0,6 0,7]).

Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка - за рахунок позикових.

Кфін= (3.15)

де ВК - власний капітал (підсумок I розділу пасиву), тис. г.о..;

ЗМП - забезпечення майбутніх платежів (II розділ пасиву), тис. г.о.;

ДЗО - довгострокові зобов'язання (III розділ пасиву), тис. г.о.;

КЗО - короткострокові зобов'язання (IV розділ пасиву), тис. г.о.;

ДМП - доходи майбутніх періодів (V розділ пасиву), тис. г.о.;

Значення, що рекомендується для даного показникаКфін 1, і це означає, що більша частина майна підприємства сформована за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт інвестування вказує ступінь вкладення власного капіталу підприємства в основні засоби (нерухомість) підприємства.

Кінв= (3.16)

де НА - необоротні активи підприємства (I розділ активу), тис. г.о.;

Для підприємств, що прагнуть до розширення бізнесу, рекомендується щобКінв 1.

Коефіцієнт прогнозу банкрутства характеризується питомою вагою оборотного (функціонуючого капіталу) у загальному обсязі коштів підприємства.

Кпб=(13.17)

де ОК - оборотний капітал підприємства, тис. г.о.;

По даному показнику оцінюється динаміка значень на початок і кінець аналізованого періоду. Зниження показника за звітний період свідчить про те, що підприємство має фінансові труднощі.

Попередження неплатоспроможності підприємства і виявлення причин погіршення його фінансового стану на ранніх стадіях, безсумнівно, здатні відіграти вирішальну роль у питанні, бути бізнесу або не бути. Коефіцієнт прогнозу банкрутства -- один з методів, що фінансові аналітики використовують в оцінці добробуту підприємства.

Результати проведених розрахунків зводяться в зведену таблицю показників фінансової стабільності (стійкості) підприємства й аналізуються причини виниклих на підприємстві проблем, дивитися табл.3.7.

Таблиця 3.4 - Зведена таблиця системи показників фінансової стійкості підприємства

Найменува-нняпоказника

Призначення

Розрахункова

формула

Результати розрахунків

На початок

періоду

На кінецьперіоду

1. Коефіцієнт незалежності

(автономії)

Показує долю власних коштів у загальній сумі коштів підприємства

Кнез=

Кнез=

0,26

0,2

2. Коефіцієнт фінансової стійкості (стабільності)

Показує питому вагу постійних і довгострокових джерел фінансування в загальному обсязі джерел підприємства

Кфін.уст.ьаз.=Кфін.уст.звіт..=

0,5
0,35

3. Коефіцієнт фінансування

Показує співвідношення власних і позикових коштів підприємства

Кфін.баз.пер.=

Кфін.звіт.пер.=

0,35

0.25

4. Коефіцієнт інвестування

Характеризує ступінь вкладення власних коштів у нерухомість підприємства

Кінв.баз=

Кінв.баз=

0,45

0,36

5. Коефіцієнт
прогнозу

банкрутства

Визначає ступінь фінансових труднощів у підприємства (у випадку зниження значення цього показника)

Кпб.баз.=

Кпб.звіт..=

0,18

0,202

1)Значення коефіцієнта незалежності менше 0.5. Це свідчить про існування ризику вкладення капіталу.
2) Так як значення коефіцієнта фінансової стійкості дуже мале, можемо зробити висновок, що немає стійкості, яке підприємство може використовувати на протязі довгого часу.
3) Значення коефіцієнта фінансування дуже мале. Це свідчить про те, що більша частина діяльності підприємства фінансується за рахунок позикових коштів, і дуже незначна частина - за рахунок власних.
4) Так як значення коефіцієнта інвестування дуже мале, може зробити висновок, що власний капітал не бере участі у вкладанні в основні засоби.
5) Збільшення коефіцієнта прогнозу банкрутства за звітний період свідчить про те, що підприємство не має фінансових труднощів.
3.4 Аналіз ділової активності підприємства
Ділову активність підприємства можна представити як систему якісних і кількісних критеріїв.
Якісні критерії - це широта ринків збуту (внутрішніх і зовнішніх), репутація підприємства, конкурентноздатність, наявність стабільних постачальників і споживачів і т.п. Такі критерії необхідно зіставляти з критеріями інших підприємств, аналогічних по сфері вкладання капіталу.
Кількісні критерії ділової активності підприємства визначаються абсолютними і відносними показниками. Серед абсолютних показників варто виділити об'єм реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток, собівартість, величину активів (майна) підприємства.
Відносні показники ділової активності підприємства характеризують рівень ефективності використання ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових).
Система показників ділової активності базується на даних бухгалтерської (фінансової звітності) підприємства (форми звітності № 1 і 2). Ця обставина дозволяє за даними розрахунку показників контролювати зміни у фінансовому становищі підприємства.
Для розрахунку застосовуються абсолютні підсумкові дані за звітний період по виторгу, прибутку і собівартості, інші дані, які представлені у формі звітності № 2 “Звіт про фінансові результати”. Однак показники балансу підприємства обчислені на початок і кінець періоду, і тому при розрахунку коефіцієнтів будуть використовуватися усереднені значення статей балансу.

Система відносних показників ділової активності підприємства включає наступні:

1) Коефіцієнт оборотності сукупних активів підприємства

КобСА= (3.18)

де ЧВ - чистий виторг підприємства (форма звітності № 2), тис. г.о.;

СВСА - середня за розглянутий період величина сукупних активів, тис. г.о.

2) Середній період обігу сукупних активів підприємства (у днях)

ТобСА= (3.19)

3) Коефіцієнт оборотності поточних активів підприємства

КобПА= (3.20)

де СВПА - середня за розглянутий період величина поточних активів, тис. г.о.

4) Середній період обігу поточних активів підприємства (у днях)

ТобПА= (3.21)

5)Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Даний показник показує число оборотів дебіторської заборгованості за період комерційного кредиту, представленого підприємством. Прискорення оборотності дебіторської заборгованості свідчить про поліпшення розрахунків з дебіторами.

КобДЗ= (3.22)

де СВДЗ середня за період величина дебіторської заборгованості підприємства, тис. г.о.;

6) Середній період погашення дебіторської заборгованості.

Даний показник характеризує тривалість одного обігу погашення дебіторської заборгованості в днях. Зниження показника - сприятлива тенденція.

ТпДЗ=(3.23)

7) Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних цінностей.

Даний показник указує на число оборотів у звітному періоді, за який матеріальні активи перетворюються в грошову форму.

КобТМЦ=(3.24)

де СВТМЦ середня за період величина запасів ТМЦ, тис. г.о.;

8) Середній період збереження запасів ТМЦ (у днях).

ТзбТМЦ=(3.25)

Для проведення більш детальної оцінки оборотності запасів ТМЦ, з метою аналізу структурних складових додатково розраховуються наступні показники:

9) Коефіцієнт оборотності виробничих запасів.

КобВЗ= (3.26)

де СВВЗ середня за період величина виробничих запасів, тис. г.о.;

10) Середній період збереження виробничих запасів (у днях).

ТзбВЗ=(3.27)

11) Коефіцієнт оборотності готової продукції.

КобГП=(3.28)

де СВГП середня за період величина запасів готової продукції, тис. г.о.;

12) Середній період збереження готової продукції (у днях).

ТзбГП=(3.29)

Останні чотири показники необхідні для проведення структурного аналізу оборотності матеріальних оборотних активів підприємства і вказують на фактори і резерви, що сприяють підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів.

13) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Даний показник показує швидкість обігу заборгованості підприємства.

КобКЗ= (3.30)

де СВКЗ середня за період величина кредиторської заборгованості підприємства, тис. г.о.;

14) Середній період погашення кредиторської заборгованості (у днях).

Даний показник указує на період, за який підприємство покриває термінову заборгованість.

Якщо ТпКЗТпДЗ, то це вказує на можливий залишок коштів у підприємства.

ТпКЗ=(3.31)

15) Тривалість операційного циклу.

Даний показник характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси знаходяться в матеріальних коштах і дебіторській заборгованості. Необхідно прагнути до зниження значення даного показника.

Тоц= ТТМЦ + ТДЗ (3.32)

16) Тривалість фінансового циклу.

Даний показник указує на час, протягом якого фінансові ресурси відвернені з обігу.

Тфц= Тоц- ТКЗ (3.33)

Ціль управління оборотними активами підприємства - скорочення фінансового циклу, тобто скорочення операційного циклу й уповільнення терміну обігу кредиторської заборгованості підприємства до прийнятного рівня.

Аналіз показників оборотності доцільно проводити на основі порівняння динаміки аналогічних показників за попередній період. Збільшення тривалості обігу різних видів активів ТобПА, ТобТМЦ, ТпДЗ свідчить про погіршення фінансового положення підприємства. Наслідком цього може явитися необхідність залучення додаткових коштів для продовження виробничо-господарської діяльності або утрата реальної вартості коштів, які прийшли із запізненням.

Розрахунок додатково залучених в обіг коштів (або ж навпаки вивільнених коштів з обігу унаслідок виконання умови) проводиться по наступній формулі:

(3.34)

Таблиця 3.5 Система показників ділової активності підприємства.

№ п/п

Найменування показників

Формула розрахунку

Розрахункові значення

1

Коефіцієнт оборотності сукупних активів (майна) підприємств

КобСА=

1,795

1,893

2

Середній період обігу сукупних активів підприємства

ТобСА=

200

190

3

Коефіцієнт оборотності поточних активів підприємства

КобПА=

4,13

8,92

4

Середній період обігу поточних активів підприємства

ТобПА=

87

40

5

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних цінностей

КобТМЦ=

17,50

23,19

6

Середній період збереження запасів ТМЦ

ТзбТМЦ=

21

15

7

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

КобДЗ =

7,3

8,9

8

Середній період погашення дебіторської заборгованості

ТпДЗ=

49

40

9

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

КобКЗ=

124,24

103,05

10

Середній період погашення кредиторської заборгованості

ТпКЗ=

2

3

11

Тривалість операційного циклу

Тоц= ТТМЦ + ТДЗ

69,87

55,97

12

Тривалість фінансового циклу

Тфц= Тоц- ТКЗ

66,97

52,48

1) У базовому періоді по зрівнянню зі звітнім коефіцієнт більший, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. Тривалість обороту сукупного капіталу зменшилася на 10 днів, а коефіцієнт оборотності відповідно збільшився на 0,098.

2) Коефіцієнт оборотності поточних активів підприємства у базовому періоді збільшився на 4,79.Збільшення цього коефіцієнта свідчить про прискорення обороту оборотних коштів. Отож тривалість обороту поточних активів зменшилася на 47 днів.

3) Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних цінностей збільшився на 5,69.Це свідчить про відносне зменшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зростання попиту на готову продукцію. Чим вище показник оборотності матеріальних запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи і тим стійкіше фінансове становище підприємства. Отож тривалість обороту товарно-матеріальних цінностей зменшилася на 6 днів.

4) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на 1,6.Отожтривалість обороту дебіторської заборгованості зменшилася на 6 днів.

Чим вище цей показник, тим краще, тому що підприємство швидше отримує оплату по рахунках. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому важливо знайти оптимальну тривалість кредитного періоду.

5) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився на 21,19.Зменшення оборотності кредиторської заборгованості свідчить про погіршення платіжної дисципліни підприємства у відносинах з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами, персоналом підприємства, іншими кредиторами - несвоєчасне погашення підприємством своєї заборгованості перед кредиторами і (або) збільшення покупок з відстрочкою платежу (комерційного кредиту постачальників).

6) Тривалість операційного циклу зменшилася на 13,9.Це говорить про збільшення активності і інтенсивності використання дебіторської заборгованості і запасів, це є індикатором зростання ефективності управління та поліпшення фінансового стану підприємства

7) Тривалість фінансового циклу зменшилася на 14,49.Це говорить про те, що відбувається поліпшення фінансового стану підприємства, підвищення ефективності управління кредиторською, дебіторською заборгованістю і оборотними активами. Збільшення платоспроможності і ліквідності.

3.5 Аналіз прибутковості підприємства

Рентабельність - один з основних вартісних якісних показників ефективності виробництва на підприємстві, що характеризує рівень віддачі витрат і ступінь використання засобів у процесі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). Рентабельність підприємства показує ступінь прибутковості його діяльності й оцінюється за допомогою аналітичних показників у результаті дослідження форм фінансової звітності № 1 і 2. При цьому досліджуються різні показники, що відображають фінансовий результат:

фінансовий результат від операційної діяльності підприємства;

фінансовий результат від звичайної діяльності підприємства до оподатковування;

фінансовий результат від звичайної діяльності підприємства після оподатковування.

При визначенні прибутковості аналізованого підприємства використовуються наступні показники:

1) Рентабельність сукупних активів підприємства

Даний показник характеризує величину прибутку підприємства, отриманої з кожної грошової одиниці, вкладеної в сукупні активи підприємства.

РСА = (3.35)

де ССА середня величина сукупних активів, тис. г.о.

2) Рентабельність власного (акціонерного) капіталу підприємства

Даний показник відображає ефективність використання коштів, що належать власникам підприємства. Основний критерій при оцінці котирування акцій на біржі.

РВК = (3.36)

де ВККР величина власного капіталу, відбита в звітності на кінець періоду, тис. г.о.

3) Рентабельність інвестицій підприємства

Даний показник характеризує ефективність інвестиційної діяльності підприємства.

РІНВ = (3.37)

де ДЗОКР довгострокові зобов'язання підприємства на кінець періоду, тис. г.о.

4) Рентабельність реалізованої продукції підприємства

РРП = (3.38)

4) Рентабельність продажі в підприємства

Даний показник характеризує прибутковість реалізації, він прямо зв'язаний з динамікою ціни реалізації продукції і рівнем витрат на виробництво.

РПР = (3.39)

Висновки за отриманими показниками будуть більш повними при проведенні горизонтального або трендового аналізу. У рамках же вертикального аналізу їх варто зв'язати з показниками фінансової стійкості підприємства. Вище позначені коефіцієнти рентабельності підприємства фіксуються в табл.3.6.

Таблиця 3.6 - Система показників прибутковості аналізованого підприємства

Найменування показника

Формула розрахунку

Розрахункове значення

1. Рентабельність сукупних активів підприємства

РСА =

0,49 %

3,6%

2. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу підприємства

РВК =

2%

19,9%

3. Рентабельність інвестицій підприємства

РІНВ =

1,3%

9,1%

4. Рентабельність реалізованої продукції підприємства


Подобные документы

  • Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка активів, пасивів, та платоспроможності. Аналіз руху грошових коштів, фінансової стійкості та ділової активності. Комплексна рейтингова оцінка підприємства.

    курсовая работа [140,1 K], добавлен 23.12.2015

  • Характеристика майнового положення підприємства на підставі аналізу активу балансу. Аналіз структури необоротних та оборотних активів, структури пасиву балансу, оцінка ліквідності підприємства. Оцінка рентабельності та коефіцієнтів ділової активності.

    контрольная работа [87,1 K], добавлен 09.02.2010

  • Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011

  • Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.

    курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013

  • Аналіз динаміки та структури активів і пасивів, оцінка коефіцієнтів ліквідності, рентабельності та платоспроможності підприємства, його фінансової стійкості та ділової активності. Аналіз показників фінансових результатів діяльності підприємства.

    контрольная работа [117,0 K], добавлен 29.05.2013

  • Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Проведення аналізу фінансової стійкості активів, ліквідності балансу, рентабельності, оборотності і платоспроможності фірми. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [138,0 K], добавлен 11.12.2013

  • Загальні відомості про підприємство, організація та структура підприємства, майно підприємства. Аналіз трудових ресурсів, основних засобів, продукції, балансу підприємства, майнового стану та ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності.

    курсовая работа [715,8 K], добавлен 13.06.2014

  • Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.

    курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014

  • Основи аналізу ліквідності підприємства. Сутність та завдання аналізу ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності підприємства. Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталу підприємства. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

    курсовая работа [123,3 K], добавлен 07.07.2008

  • Економіко-організаційна характеристика приватного підприємства ПАТ "Родина". Діагностика та структурно-динамічний аналіз майна і джерел формування фінансових ресурсів підприємства; оцінка показників ліквідності, платоспроможності та ділової активності.

    курсовая работа [887,4 K], добавлен 01.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.