Розробка та удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку

- створенню та розвитку серійного виробництва вітчизняної вертолітної техніки;

- задоволенню потреб держави та приватних структур у вертолітній техніці,та, як результат, підвищенню експортного потенціалу України;

- розвитку високотехнологічного сектору вітчизняної економіки та підвищенню її конкурентоспроможності в цілому;

- розвитку стратегічного партнерства авіабудівної галузі України з провідними світовими виробниками авіаційної техніки;

- якісному розвитку наукового, інженерно-технічного, виробничого та управлінського кадрового потенціалу галузі;

- підвищенню інвестиційної привабливості галузі [55].

Крім цього, реалізація стратегії у запланований період 2011-2020 роках, а також за умови систематичного фінансування в цілому сприятиме досягненню позитивних результатів (табл. 3.3) [54].

Таблиця 3.3 - Результати впровадження стратегії створення виробництва вертолітної техніки

Орієнтована потреба державних структур у легкому вертольоті на період до 2020 року	100 машин
Орієнована ціна легкого вертольоту	2 млн. дол. США
Загальна вартість поставок 100 вертольотів	200 млн. дол. США
Орієнтована сума перерахувань до держбюджетів всіх рівнів на період поставок 100 вертольотів	65 млн. дол. США
Орієнтовна річна середня заробітна плата одного працюючого	6 000 дол. США
Орієнтовна кількість додатково створених робочих місць на вертольотобудівних підприємствах на період поставок 100 вертольотів	10 000 чоловік.
Орієнтовна кількість додатково створених робочих місць на суміжних підприємствах	80 000 чоловік
Орієнтована сума перерахувань до держбюджетів всіх рівнів на період поставок 100 вертольотів від додатково створених робочих місць на суміжних підприємствах	220 млн. дол. США

Фінансування розробленої стратегії планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інвестиційних та інноваційних фондів, кредитів, позичок, власних коштів підприємств, які прийматимуть безпосередню участь у реалізації проекту.

В таблиці 3.4 наводяться попередні оціночні витрати на створення виробництва вертольотів. Із зазначених вище орієнтовних витрат на створення виробництва вертольоту в сумі 60-140 млн. дол. США за рахунок коштів держбюджету пропонується асигнувати 42-84 млн. дол. США, відповідно, можливість чого може вважатися реальною, зважаючи на період виконання проекту (до 7 років). При цьому передбачається, що частка позик, кредитів, коштів підприємств у витратах складатиме 18-56 млн. дол. США [54].

Таблиця 3.4 - Витрати на створення виробництва вертольотів

Варіант створення виробництва вертольотів в Україні	Витрати бюджету, млн. дол. США	Позики, кредити, кошти підприємств, млн. дол. США	Загальні витрати, млн. дол. США
Виробництво українського вертольота покращеної модифікації із застосуванням українських комплектуючих	24	16	40

Очевидним є факт, що підґрунтя для залучення ДП КАРЗ «АВІАКОН» до створення авіаційної техніки на сьогодні закладено. Проте, на сьогодні однією з найбільших проблем реалізації проекту є хронічний дефіцит фінансових ресурсів авіазаводу. Задовільне фінансово-економічне становище як ДП КАРЗ «АВІАКОН», так і авіаційної галузі України в цілому свідчить про неефективну державну стратегію розвитку галузі та підприємства.

Дестабілізуючим чинником також виступає неефективне управління авіаремонтним заводом «АВІАКОН» з боку Міністерства оборони України. Утворений з метою об'єднання розробників і виробників авіаційної техніки в єдиний комплекс Державний концерн «Авіавоєремонт» не має реального впливу на підприємства учасників концерну, іноді зустрічає протидію з боку окремих учасників концерну щодо реалізації покладених на його завдань. Це в сукупності призводить до низької ефективності використання коштів, одержаних від виробничої, комерційної, торговельної та іншої господарської діяльності підприємствами учасниками концерну, а також зриву виконання зовнішньоекономічних контрактів із виробництва та поставки літаків до іноземних держав, що завдає шкоди авторитету України на міжнародних ринках авіаційної техніки [47].

За таких умов основні зусилля держави мають бути спрямовані на підтримку фінансово-економічної ситуації в оборонно-промисловому комплексі, а саме:

- забезпечення сталого фінансування державного оборонного замовлення як ключового фактору при створенні внутрішнього ринку військової техніки та надання послуг оборонного призначення;

- державне сприяння економічному стимулювання фінансово-кредитних і банківських установ, що забезпечують довготривале співробітництво з вітчизняною оборонною промисловістю [55].

Авіаційний комплекс виступає одним із провідних та перспективних у високотехнологічному секторі України. Саме тому, питання підвищення його конкурентоспроможності залишається суттєвим питанням, яке потребує негайного вирішення. На сьогодні стан вітчизняного авіаційного комплексу можна охарактеризувати як незадовільний, крім цього, у стратегії його розвитку не враховані тенденції розвитку авіапромисловості провідних країн світу. Очевидно, що на тлі «деградації» українського авіабудування розвиток вертольотобудування може стати альтернативною високотехнологічною підгалуззю, попит на продукцію якої завжди є як на внутрішньому ринку, так і за кордоном.

3.3 Військово-технічне співробітництво як інструмент реалізації інтересів підприємства в контексті пріоритетів національного розвитку

Удосконалення державної політики з питань національної безпеки у сфері оборони має на меті посилення міжнародного співробітництва як ключового фактору запобігання виникненню воєнних загроз та підтримання миру у всьому світі.

На рубежі ХХ-ХХІ століть в світі поряд із інтеграційними процесами набули широкого розмаху процеси дезінтеграції окремих держав, які призводять до виникнення внутрішніх та регіональних конфліктів, що супроводжуються грубим порушенням прав людини. Проблема запобігання збройних конфліктів та їх регулювання виступає на перший план у зовнішній політиці багатьох країн світу, стає об'єктом пильної уваги політиків, дипломатів, державних та міжнародних організацій [54].

Україна як одна із засновників і повноважний член ООН, прагне до активної участі у регулювання збройних конфліктів, сприянню встановленню та підтримки миру між державами.

Миротворча діяльність стала одним із найважливіших напрямків зовнішньополітичної діяльності України і виступає засобом підтримки міжнародної безпеки та захисту своїх національних інтересів. Така позиція, насамперед, знайшла своє відображення у «Основних напрямах зовнішньої політики України», де одним із пріоритетів визначена участь нашої держави у миротворчій діяльності [11].

За своїм змістом та результатами міжнародне співробітництво спрямоване на:

1) забезпечення європейської інтеграції України й участі в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки;

2) розвиток двосторонніх відносин з Російською Федерацією на основі стратегічного партнерства, дружби і добросусідства, взаємовигідного співробітництва;

3) забезпечення виконання положень Хартії Україна - США, формування механізмів стратегічного партнерства на засадах ефективного і взаємовигідного співробітництва;

4) підтримання діалогу з ключовими партнерами України, країнами-сусідами, іншими провідними державами світу та міжнародними організаціями з безпеки;

5) продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес [11].

Миротворча діяльність представляє собою систему скоординованих політико-дипломатичних та воєнних методів колективних міжнародних зусиль під егідою ООН по відновленню миру та підтримці стабільності в конфліктних регіонах.

Варто зазначити, що за сучасних умов проекти взаємовигідного військово-технічного співробітництва України з ООН набули широкого розмаху. Протягом останніх років форми та способи воєнно-технічного співробітництва набули великого розмаїття. Вони розвиваються виходячи із внутрішніх та зовнішніх умов, які складаються у воєнно-економічній, воєнно-технічній сферах, у відносинах між країнами, а також удосконалюються у відповідності до завдань, які ставлять перед собою основні суб'єкти цієї діяльності - країни-експортери та країни-імпортери озброєння та воєнної техніки, задовольняючи потреби забезпечення своєї національної безпеки [68].

Специфіка продукції та послуг воєнного призначення, як показує світовий досвід та практика взаємодії держав у даній сфері, являється найважливішою суттєвою ознакою воєнно-технічного співробітництва. Вона полягає у бойових властивостях озброєння, воєнної та спеціальної техніки та можливостях їх використання з метою реалізації тієї чи іншої воєнної політики іноземною державою, або в досягненні конкретних політичних цілей різних політичних груп, які борються за політичну владу [11].

До провідних тенденцій сучасної миротворчої діяльності відносять розширення рамок миротворчості, що призводить до часткового перерозподілу ролей в даному процесі між ООН, регіональними структурами безпеки, воєнно-політичними союзами та спеціалізованими військовими підприємствами. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту авіаційної техніки. Надійність вертольотів, що відремонтовані, неодноразово відзначалося керівництвом миротворчих місій ООН. Завдяки технологічним заходам, модернізації вертольотів, експортні машини зарекомендували себе конкурентоздатними, надійними в умовах інтенсивної експлуатації і практичного застосування у збройних силах країн світу [42].

На протязі останніх років головні зусилля були спрямовані на відновлення справності та підтримання технічної придатності основних зразків озброєння та військової техніки, у першу чергу авіаційної техніки об'єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються для участі в миротворчих операціях [41].

Однак, відсутність достатнього фінансування заходів із переозброєння Збройних сил залишається болючим питанням на сьогодні. У 2011 р. спостерігалась негативна тенденція зменшення частки спеціального фонду в загальному обсязі видатків Міністерства оборони, а з урахуванням найнижчого за останні шість років індексу інфляції (4,6 %) фінансування Збройних Сил фактично скоротилося. Порівняно із 2010 р., фінансовий ресурс було зменшено на 2,2 млрд. грн. (20 %), що дало негативні наслідки на такі напрямки:

- закупівля, модернізація озброєння та військової техніки (зменшення більше як у 2 рази);

- відновлення боєздатності та ремонт озброєння та військової техніки (зменшення майже в 4 рази) [41].

В цілому, фінансування є неритмічним (як правило, кошти надходять у четвертому кварталі, але організовувати на підприємствах роботу та платити зарплату необхідно протягом усього року).

Брак замовлень на нові види озброєнь від Міністерства оборони України у зв'язку з обмеженими фінансовими можливостями викликає певну недовіру до продукції вітчизняного оборонно-промислового комплексу з боку іноземних споживачів [41]. При низькому ріні фінансування, що виділяється в бюджеті Міністерства оборони України і плануються в програмах розвитку озброєння і військової техніки, програми модернізації вертольотів будуть приречені на затягування строків їх виконання, що призведе до старіння цих програм і, як наслідок - до пустих витрат коштів і втрати потенціалу конкурентоспроможності.

В умовах сучасного бізнесу конкурентна боротьба підприємств зростає з кожним роком. При великій кількості конкурентів у підприємства виникає необхідність використання нових методів залучення клієнтів, які б враховували сучасні тенденції розвитку ринкових відносин. Враховуючи такі умови, виникає необхідність збільшити кількість замовників з інших міністерств, відомств на зовнішньому ринках. У даному випадку, військово-технічне співробітництво виступає основною передумовою стратегічного розвитку підприємства [40].

Очевидно, що військово-технічне співробітництво в повній мірі сприяє кооперації з країнами-партнерами у галузі спільної розробки, виробництва та модернізації озброєння, військової та іншої техніки, сприяє розвитку експорту та імпорту товарів військового призначення. В цьому контексті актуальною проблемою, що постає перед підприємством, є обґрунтування шляхів завоювання міцних конкурентних позицій на ринку авіаремонтних послуг. При цьому, ключовим завданням підприємства є підвищення конкурентоспроможності за рахунок формування позитивного іміджу як на національному, так і на міжнародному ринку. Сильний імідж підприємства безумовно підвищує конкурентоспроможність підприємства на ринку шляхом залучення нових споживачів і партнерів [11].

Беручи до уваги те, що головні зусилля Міністерства оборони в 2012р. спрямовані на активізацію багатостороннього співробітництва в рамках міжнародних та регіональних організацій, основними стратегічними завданнями діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН» у найближчі часи безумовно повинно стати постійне покращення показників діяльності з метою підсилення існуючих конкурентних переваг та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку авіаремонтних послуг.

3.4 Висновки до розділу 3

Авіаційна галузь виступає локомотивом науково-технічного прогресу і займає провідні позиції в національній економіці. Останнім часом західні виробники прагнуть витіснити з лідируючих позицій українські підприємства, що спеціалізуються на наданні авіаремонтних послуг. Як результат, формування та протиставляння західним конкурентам власної ефективної стратегії просування послуг на міжнародний ринок набуває все більшої актуальності.

Одним із ключових факторів конкурентоспроможності авіаційної техніки є сертифікація її виробництва на відповідність міжнародним стандартам. З метою стрімкого прориву та отримання конкурентних переваг авіаремонтні підприємства потребують відповідної державної підтримки щодо впровадження сучасних інтегрованих інформаційних технологій, серед яких особливе місце належить CALS-технології. Здійснення господарської діяльності з впровадженням CALS-стандартів сприятиме розвитку науково-технологічного потенціалу підприємства, посилить його взаємозв'язок зі світовими лідерами на ринку авіаремонтного обслуговування, що в сукупності дозволить зміцнити конкурентні позиції в умовах жорстокої конкуренції.

В умовах глобальної конкуренції пріоритетним завданням для підприємств виступає пошук та створення сучасних зразків вертолітної техніки та їх просування на зовнішній ринок. Очевидним є факт, що підґрунтя для залучення ДП КАРЗ «АВІАКОН» до створення авіаційної техніки на сьогодні закладено. Проте, на сьогодні однією з найбільших проблем реалізації проекту є хронічний дефіцит фінансових ресурсів авіазаводу. Задовільне фінансово-економічне становище як ДП КАРЗ «АВІАКОН», так і авіаційної галузі України в цілому свідчить про неефективну державну стратегію розвитку галузі та підприємства.

Варто зазначити, що за сучасних умов проекти взаємовигідного військово-технічного співробітництва України з ООН набули широкого розмаху. В рамках даного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту військової авіаційної техніки. За сучасних умов військово-технічне співробітництво виступає основною передумовою стратегічного розвитку підприємства, оскільки сприяє формуванню позитивного іміджу як на національному, так і на міжнародному ринку.



РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Система управління охороною праці на підприємстві

Система управління охороною праці є ключовою частиною загальної організації системи управління організацією, яка має на меті запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеці, що виникають у процесі господарювання [37].

На сьогоднішній день стан системи управління охороною праці є актуальною проблемою. Такі обставини зумовлюють безпосереднє практичне вивчення та аналіз організації роботи служби охорони праці (далі СОП) на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»».

Система управління охороною праці ДП КАРЗ «АВІАКОН» розроблялася з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру й схему управління підприємством у цілому.

Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється СОП, яка підпорядкована безпосередньо роботодавцю.

На досліджуваному підприємстві СОП складають:

- інженери відповідної спеціальності;

- фахівці з питань гігієни праці;

- юристи, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці [37].

Ключовими завданнями служби охорони праці є:

1) організація роботи щодо забезпечення виконання працівниками вимог охорони праці;

2) контроль за дотриманням працівниками законів та інших нормативних правових актів про охорону праці та колективного договору;

3) організація профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками, а також роботи з покращення умов праці;

4) вивчення і поширення передового досвіду з охорони праці, пропаганда питань охорони праці [37].

Для дослідження діяльності СОП на підприємстві доцільно изначити її чисельний склад і співставити з фактичною чисельністю.

На основі опрацьованих річних звітів ДП КАРЗ «АВІАКОН» за 2011 рік доцільно провести необхідні розрахунки. Таблиця наведена в додатку Д.

Таким чином, коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва становить:

=

Звідси, чисельність СОП на підприємстві становить:

Наступним етапом аналізу СОП має бути оцінка існуючої нормативно-правової бази на підприємстві, якою повинні керуватись в своїй роботи співробітники підприємства. Саме від її стану залежить ефективність роботи з охорони праці та запобігання виникненню небезпек на підприємстві, боротьби з негативними факторами на виробництві тощо.

На основі проведеного аудиту відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам, доцільно заповнити таблицю Д.2 (див. додаток Д).

Проаналізувавши наявну законодавчу базу, можна зробити висновок про те, що для створення безпечних і нешкідливих умов праці працівників і для власної безпеки, на підприємстві в повному обсязі керуються всім переліком основних нормативно-законодавчих актів і документів з охорони праці. Виняток становлять лише ті документи, які стосуються професійних захворювань, оскільки на підприємстві відсутні небезпечні чинники, здатні за певних умов викликати гостре порушення здоров'я і загибель організму, а також негативно впливають на працездатність або викликають професійні захворювання та інші несприятливі наслідки.

Стосовно особливостей та форми зберігання вище зазначених документів варто зазначити, що вся документація упорядкована та сформована відповідним чином, зберігається на спеціально відведених полицях.

Після дослідження питання наявності нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємстві, необхідно дати оцінку виконання положень цих документів.

Інструктажі з питань охорони праці є першоплановим заходом, які проводяться на ДП КАРЗ «АВІАКОН» з метою навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Вступний та первинний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

- усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу;

- працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередньо участь у виробничому процесі;

- учнями, вихованцями та студентами, які прибули для проходження виробничої практики.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці.

Варто зазначити, що у журналах, які знаходяться у службі охорони праці, а саме реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, реєстрації протоколів лабораторних досліджень умов праці, реєстрації нещасних випадків, що сталися з працюючими на виробництві (Форма Н-1, Н-5, НПВ), робляться записи відповідно до ситуації (інструктаж, нещасний випадок).

Неможливо залишити без уваги розділ «Охорона праці» колективного договору, що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, оскільки це має істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах. Отже, даний розділ включає в себе наступні елементи:

1) концепція підприємства в області охорони праці;

2) конкретні цілі та завдання на період дії колективного договору;

3) обов'язки сторін по досягненню поставленої мети та відповідальність за невиконання вимог, відображених у політиці підприємства в області охорони праці;

4) заходи захисту прав i соціальних інтересів осіб, якi потерпіли на виробництві від нещасних випадків,а також утриманців i членів сімей загиблих;

5) заходи, які мають місце у разі виникнення нещасного випадку внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці.

В цілому, розділ «Охорона праці» сформований на належному рівні і заслуговує на високу оцінку, оскільки відповідні двосторонні зобов'язання опрацьовані якісно, з врахуванням усіх положень чинного законодавства.

Варто наголосити на тому, що створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві вимагає значних фінансових витрат, які певною мірою можуть попередити витрати, пов'язані з технікою безпеки [37].

Витрати на охорону праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» займають значну питому вагу у загальних витратах підприємства і необхідні для забезпечення нормальних умов праці (табл. Д.3) .

За даними таблиці 1 можна зробити висновок про існуючий стан охорони праці на підприємстві. Кількість потерпілих у 2010 році з утратою працездатності на 1 робочий день становить одна особа. У 2009 та 2011 роках потерпілих не було, що говорить про відсутність групових нещасних випадків на підприємстві.

Відшкодування завданої шкоди, оплата одноразової допомоги, компенсація витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування відбувається в повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

При дослідженні структури витрат підприємства на охорону праці очевидним є те, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Додаткові до страхових відшкодування потерпілим внаслідок травм і профзахворювань, витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків, витрати на штрафні санкції на підприємстві відсутні.

Узагальнити інформацію щодо стану охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» можна, склавши власний Акт перевірки (табл. Д.4).

Таким чином, спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, та на основі комплексного аналізу, можна з упевненістю стверджувати про те, що система охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.



4.2 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів умов праці на підприємстві

Перш за все варто зазначити, що місцем проходження практики був відділ зовнішньоекономічної діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН».

Приміщення відділу ЗЕД знаходиться на другому поверсі ділового центру. Загальна площа приміщення становить 60 м², висота - 3 м, приміщення має 4 вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 10 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає:

60 : 10 = 6 (м²/чол.) робочої площі.

Згідно із СНіП 2.09.04 - 87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

Слід зауважити, що відповідно до принципів Гігієнічної класифікації, умови праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» належать до 2 класу, тобто є допустимими і характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих [37].

Джерелами виробничого шуму на ДП КАРЗ «АВІАКОН» є авіаційна технік. З шумом пов'язані деякі технологічні процеси, а саме випробовування вертольотів після надання ремонтних послуг з відновлення та модернізації. Тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. На підприємстві дотримуються рекомендованих діапазонів шуму для робітників офісів, цехів, гаражів, у межах 56-70 дБ [37].

На особливу увагу заслуговує організація робочого місця. Офісне приміщення обладнане системами опалення та кондиціонування повітря.

Користування ПК є однією з вагомих функцій основного виду діяльності. Персональний комп'ютер і його перефирійні пристрої (принтер, сканер) розміщені на основному робочому столі, з лівого боку. Робочий стіл для персонального комп'ютера обладнано підставкою для ніг відповідної ширини з можливістю регулювання по висоті. Робочі сидіння працівників мають такі основні елементи як сидіння, спинку.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Таким чином, для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлені перерви.

Телефон є незамінним засобом комунікації на підприємстві. Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Стосовно принтера, то заходи безпеки під час роботи з даним видом офісного обладнання не регламентуються нормативними документами.

Атестація робочого місця дозволяє зробити наступні висновки:

- площа та обсяг, що зайняті робочим місцем, відповідають діючим нормам;

- обладнання відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

- технологічна оснащеність робочого місця заслуговує на оцінку відмінно;

- параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) відповідають вимогам.

Враховуючи все вище зазначене, виникає необхідність проаналізувати стан виробничого травматизму, який проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок ф.Н-1 та лікарняних листів за останні 3 роки. Вихідні та розрахункові данні відображено в таблиці Д.5 (див. додаток Д).

Детально проаналізувавши причини нещасних випадків можна зробити висновок про ефективність їх подолання, адже у 2011 році усунуто три причини, що були джерелом нещасних випадків на підприємстві за попередні роки:

1) порушення технологічного процесу;

2) порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів;

3) порушення трудової дисципліни.

Очевидно, що на підприємстві відсутні небезпечні виробничі фактори, які б мали суттєвий вплив на працездатність людини та навколишнє середовище.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті

За сучасних умов забезпечення захисту персоналу і території у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є ключовим завданням підприємства.

Доцільно провести оцінку можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру на ДП КАРЗ «АВІАКОН».

Належність робочої зони до відповідної категорії або класу пожежонебезпечності слід визначити на основі властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються в оформлені приміщення, та кількості цих речовин і матеріалів. Таким чином, приміщення відділу ЗЕД по пожежній безпеці належить до наступних категорій та класів:

- Категорія В - пожежонебезпечне приміщення - в ньому наявні легкозаймисті речовини, зокрема папір, дерево;

- Клас П-Па - клас робочої зони приміщення з пожежної небезпеки. Це робоча зона приміщення, в якому є тверді горючі речовини або матеріали, що нездатні переходити у зважений стан [37].

За вимогами НПАОП, для робочих місць користувачів ПК, приміщення з ПК мають ІІ ступінь вогнестійкості. Протипожежний режим на об'єкті дотримується. Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих приміщень. Для куріння на кожному поверсі обладнані спеціальні місця [37].

Потенційними причинами пожежі на досліджуваному підприємстві можуть виступати:

1) порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування;

2) погана підготовка обладнання до ремонту;

3) самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.

На основі вище зазначеного необхідно розглянути заходи по попередженню виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Отже, попередити і запобігти пожежам можна шляхом дотримання наступних вимог:

- регламентація допустимих концентрацій горючих речовин у виробничому середовищі;

- використання ефективної робочої й аварійної вентиляції та надійної герметизації обладнання;

- вибір швидкісних систем сигналізації у випадку виникнення позаштатних ситуацій.

Система пожежного захисту підприємства повинна забезпечуватися наступними складовими:

1) правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;

2) правильним об'ємно-планувальним рішенням будівель і споруд;

3) розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

4) улаштуванням протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікаціях;

5) забезпеченням евакуації людей;

6) використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщення та пожежогасіння;

7) засобами, що забезпечують успішне розгортання тактичних дій гасіння пожежі.

Евакуація людей та збереження матеріальних цінностей є найголовнішим завданням під час пожежі [37]. План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку Д.1.

У будівлях, що знаходяться на території ДП КАРЗ «АВІАКОН» на випадок пожежі передбачено:

- відповідну довжину і ширину евакуаційних виходів;

- відповідну пропускну здатність дверних отворів, які легко відкриваються;

- необхідну кількість сходових кліток і зовнішніх пожежних драбин;

В цілому, безпечна евакуація забезпечується комплексом об'ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які приймаються з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості поверховості будівлі та кількості людей, що підлягають евакуації.

4.4 Висновки до розділу 4

Система управління охороною праці є основною складовою загальної організації системи управління організацією. На основі проведеного комплексного аналізу можна з упевненістю стверджувати про те, що система охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства. Для створення безпечних і нешкідливих умов праці працівників і для власної безпеки, на підприємстві в повному обсязі керуються всім переліком основних нормативно-законодавчих актів і документів з охорони праці.

Аналіз відповідності рівня безпеки на підприємстві дозволяє зробити наступні висновки:

- площа та обсяг, що зайняті робочим місцем, відповідають діючим нормам;

- обладнання відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

- технологічна оснащеність робочого місця заслуговує на оцінку відмінно;

- параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) відповідають вимогам;

- на підприємстві дотримуються рекомендованих діапазонів шуму для робітників;

- система пожежного захисту підприємства забезпечена всім необхідним згідно чинного законодавства.

Велика кількість нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві гальмує розвиток економіки та викликає суттєві економічні втрати не лише окремого підприємства, а й держави в цілому. Таким чином, на ДП КАРЗ «АВІАКОН» слід передбачити такі заходи з охорони праці:

1) механізація виробничих процесів;

2) раціональне розміщення устаткування;

3) раціоналізації режимів праці й відпочинку.

Щодо запобігання появи нещасних випадків доцільними будуть превентивні заходи, а саме консультації з питань охорони праці, роз'яснення щодо правил експлуатації нового та вже використовуваного обладнання, проведення періодичних перевірок знань працівників. Для поліпшення стану охорони праці та уникнення аварій і нещасних випадків на виробництві слід, окрім перелічених заходів з охорони праці, дотримуватись вимог внутрішніх організаційних документів підприємства.

Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що вирішення проблеми попередження виникнення надзвичайних ситуацій на підприємстві не тільки сприятиме забезпеченню його сталого розвитку, але і збереженню та підвищенню якості життя населення.



ВИСНОВКИ

Посилення динамізму конкурентної боротьби виступає характерною рисою сучасного економічного середовища. За сучасних умов, для яких притаманна постійна зміна факторів зовнішнього середовища та зростання ризику діяльності, все більшої актуальності набуває питання забезпечення конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку. На основі таких тенденцій у провідних країнах світу відбувається глобальне впровадження сучасних моделей управління міжнародною конкурентоспроможність корпорацій та виокремлення його в одне із ключових завдань державної економічної політики.

Ключове місце у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності підприємств займає процес формування конкурентних переваг, оскільки саме вони забезпечують їх передові позиції в галузі та важелі впливу на співвідношення конкурентних сил. Як результат, виникає об'єктивна необхідність в розробці ефективних управлінських методик підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур.

Стратегія розвитку являється одним із найважливіших напрямів стратегічного управління підприємством, діяльність якого характеризується високим рівнем нововведень, ступенем ризику та здатністю швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Такі обставини зумовлюють актуальність і безпосереднє практичне вивчення, аналіз ринку авіаремонтного обслуговування України на прикладі конкретного підприємства.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»» є спеціалізованим підприємством з ремонту військової авіаційної техніки. На сьогоднішній день ДП КАРЗ «АВІАКОН» є повноправним членом світової авіаційної спільноти.

Аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН» показав, що на сьогодні підприємство є експортно-орієнтованим, за рівнем своєї технічної оснащеності відповідає вимогам загальносвітових стандартів. Результат показав, що підприємство є платоспроможним, прибутковим, з достатньо стабільним фінансовим становищем.

Система управління охороною праці є основною складовою загальної організації системи управління підприємством. На основі проведеного комплексного аналізу можна з упевненістю стверджувати про те, що система охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.

Варто наголосити на тому, що рівень конкуренції на ринку авіаремонтних послуг досить високий, оскільки він завжди був і залишається найскладнішим сегментом авіабудування. Проблема забезпечення конкурентоспроможності продукції авіаційної техніки на світовому ринку авіаремонтних послуг залишається основним завданням, вирішення якого є складним та багатофакторним процесом. Сучасні умови діяльності підприємства залишаються переважно негативними, ніж сприятливими. Авіаційно-ремонтне підприємство знаходиться в задовільному стані, так як будучи у державній власності, воно не має економічної самостійності та належного фінансування. Очевидно, що існує ряд проблем на сьогодні, вирішення яких зумовлює необхідність формування стратегії розвитку підприємства, яка враховувала б специфічні умови вітчизняної економіки, перш за все економічну нестабільність.

Авіаційна техніка представляє собою один із видів наукоємної продукції і продовжує зберігати високий рівень конкурентоспроможності та стійкий попит на міжнародному ринку. Починаючи із середини 90-х років ХХ століття на міжнародному ринку авіаційної техніки стали активно формуватися та проявлятися нові об'єктивні фактори підвищення конкурентоспроможності продукції.

За сучасних умов конкурентоспроможність продукції авіаремонтного підприємства неможливо забезпечити без впровадження міжнародних стандартів. Одним із найважливіших принципів формування та реалізації політики підприємства в області стандартизації є створення цілісної узгодженої політики в економічній, науково-технологічній, промисловій та соціальній сферах діяльності з орієнтацією на досягнення комерційних результатів. У даному випадку мова йде про так звану CALS-стратегію. Дана стратегія є своєрідною парадигмою управлінської науки кінця ХХ - початку ХХІ століття, яка зародилась на основі вимог сучасного міжнародного ринку, які виражаються у необхідності прийняття більш оперативних та ефективних рішень в питаннях управління вартістю при проектуванні, виробництві, продажу, експлуатації, ремонті та обслуговування авіаційної техніки, а також необхідності підвищення ефективності використання ресурсів та зниження загальних витрат. На сьогодні CALS-технології виступають головною умовою ділового партнерства, вибору постачальників, проведення тендерів, укладання контрактів у високотехнологічних галузях. Не володіючи CALS-технологіями, вітчизняні підприємства не зможуть взаємодіяти на одній інформаційній мові із зарубіжними постачальниками і споживачами продукції. Саме тому, для підприємства впровадження CALS-технологій виступає актуальним завданням, яке потребує негайного вирішення.

Враховуючи той факт, що Україна не є державою-виробником вертольотів, пріоритетним завданням для підприємств авіаційної галузі також стає підготовка виробництва до здійснення самостійної збірки гвинтокрилих машин та отримання статусу ліцензійного сертифікованого центру з виконання технічного обслуговування авіаційної техніки іноземного виробництва. Україна має всі технічні передумови для створення виробництва вертольотів.

Очевидним є факт, що підґрунтя для залучення ДП КАРЗ «АВІАКОН» до створення авіаційної техніки на сьогодні закладено. Проте, на сьогодні однією з найбільших проблем реалізації проекту є хронічний дефіцит фінансових ресурсів авіазаводу. Вертолітне виробництво може бути впроваджене лише за умови державної підтримки та наявності внутрішніх та іноземних інвестицій. При дотриманні цих умов ДП КАРЗ «АВІАКОН» у кооперації з іншими підприємствами здатне забезпечити організацію виробництва зі складання вертольотів у найближчому майбутньому.

В умовах сучасного бізнесу конкурентна боротьба підприємств зростає з кожним роком. У даному випадку, військово-технічне співробітництво із міжнародними та регіональними організаціями виступає основною передумовою стратегічного розвитку підприємства. Військово-технічне співробітництво - це відносно самостійний напрям діяльності країни, який виступає феноменом сучасної політичної практики. Все це, поряд із проблемами формування міждержавних, регіональних та міжнародних систем безпеки, зумовлює використання експорту воєнних товарів та послуг в якості ключового чинника реалізації зовнішньополітичних інтересів держави. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту військової авіаційної техніки , призначеної для миротворчих місій ООН.

Очевидно, що розширення військово-технічного співробітництва, яке спрямоване на відвернення і врегулювання міжнародних конфліктів, є одним із ключових компонентів підвищення конкурентоспроможності за рахунок формування позитивного іміджу підприємства як на національному, так і на міжнародному ринку.

В цілому, нові стратегії забезпечення конкурентоспроможності повинні переорієнтувати вітчизняні авіаремонтні підприємства зі шляху екстенсивного росту на якісно новий, інноваційний шлях, який дозволить вистояти у кризовий період і забезпечить надійну основу для успіху та ринкового домінування на період майбутнього зростання економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азоев, Г.Л.Конкуренция: анализ, стратегия и практика [Текст]: Кн.3 / Г.Л.Азоев; Библиотека хозяйственного человека. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 208 с. - ISBN: 5-85873-009-4.

2. Антонюк, Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації [Текст] / Л.Л. Антонюк / Монографія. - К. : КНЕУ, 2004, - 273 с.

3. Барабась, Д. О. Конкурентні стратегії підприємства [Текст] / Д.О. Барабась // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. - Вип. 2-3. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 201-208

4. Безтелесна, Л. Механізм забезпечення сталої конкурентоспроможності великого промислового підприємства [Текст] / Л. Безтелесна, Н. Чигир // Економіст. - 2004. - N 12. - C. 40-44.

5. Белоусов, В. Л.Анализ конкурентоспособности фирмы [Текст] / В. Л. Белоусов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - N 5. - C. 63-72.

6. Богданова, Л. С. Финансово-экономический анализ в авиастроении [Текст] / Л. С. Богданова, Е.Ф. Ляшко, В. П. Махитько. - Ульяновск: УлГТУ, 2006. - 188 с. - ISBN5-89146-822-0.

7. Борисенко, З.М. Умови економічної конкуренції в Україні [Текст] / З.М. Борисенко // Економіка України. - 2002. - N 10. - C. 4-11.

8. Борисенко, П.А. Проблеми реформування та розвитку авіаційної промисловості України [Текст] / П.А. Борисенко // Економіка та держава. - 2008. - №8. - C. 61-65.

9. Боровских Н. Конкурентные стратегии: методология формирования и развития [Текст] / Н. Боровских // Маркетинг. - 2005. - С. 37-48.

10. Бутко, Г.П. Экономическая стратегия управления конкурентоспособностью промышленных предприятий [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени д.э.н. / Г.П. Бутко // Российская государственная библиотека. - Екатеринбург, 2003. - 367 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

Військово-технічне співробітництво в умовах глобалізації: український вимір: зб. мат-лів «круглого столу» [Текст] / В. М. Бегма; за заг. ред. О. В. Литвиненка. - К.: НІСД, 2011. - 80 с. ISBN 978-966-554-128-8

11. Гаєвська, Л. М. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку [Текст] / Л. М. Гаєвська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - N 5. - C. 19-22.

12. Гальчинський, А.С. Інноваційна стратегія українських реформ [Текст] / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. - К.: Знання України, 2004. - 338 с. - ISBN: 966-95920-3-8.

13. Гарачук, Ю. О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю [Текст] / Ю. О. Гарачук // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - N 2. - C. 60-66.

14. Глисин, Ф. О конкурентоспособности промышленных предприятий [Текст] / Ф. Глисин, Г. Воронина // Экономист. - 2004. - N 6. - C. 17-22.

15. Григоренко, О.В. Внешнеэкономическая составляющая системы управления конкурентоспособностью промышленного предприятия [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / О.В. Григоренко // Российская государственная библиотека. - Ростов-на-Дону, 2006. - 211 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

16. Давыдов А. Проблемы применения CALS-технологий для повышения качества и конкурентоспособности наукоемкой продукции [Текст] / А. Давыдов, В. Барабанов, Е. Судов // ИТПП. - 2001. - № 1. - С.44-51.

17. Данілова, Е.І. Конкурентоспроможність продукції українських корпорацій на міжнародних ринках [Електронний ресурс] / Е.І. Данілова, М.Г. Луцький // Національний банк України. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Luckiy_107.htm. - Загол. з екрану.

18. Дэй, Джордж. Стратегический маркетинг [Текст] / Д. Дэй. - М.: Эксмо, 2003. - 640 с. - ISBN 5-04-008959-7.

19. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст]: навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, Одеський держ. економ. ун-т ; ред. Ю. Г. Козак. - 2-е вид., перероб. і доп. - К. : ЦНЛ, 2006. - 792 с. - ISBN 966-96545-1-3.

20. Ильясова, Л.Р. Интегральная оценка конкурентоспособности предприятия в стратегическом управлении [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / Л.Р. Ильясова // Российская государственная библиотека. - Уфа, 2004. - 200 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

21. Кныш М. И. Конкурентные стратегии [Текст]: учеб. пособие / М.И. Кныш. - СПб.: Б. и., 2000. - 284 с.

22. Кобрин, Ю. Инновации - условия конкурентоспособности [Текст] / Ю. Кобрин // Экономист. - 2004. - N 12. - C. 23-30.

23. Козлюк, І. О. Забезпечення економічної безпеки авіаційної галузі [Текст] / І.О. Козлюк. - К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005. - 233 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 224-232. - ISBN 966-598-251-6.

24. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: Монографія. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. - 248 с. Укр./ рос. мова. ISBN 966-392-096-3.

25. Коробов, М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: навчальний посібник / М.Я. Коробов. - К.: Знання: КОО, 2000. - 378 с. - ISBN: 966-7293-69-6.

26. Кротков, А. М.Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии, методы оценки [Текст] / А. М. Кротков, Ю. Я. Еленева // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - N 6. - C. 59-69.

27. Лучко, О. Д. Аналіз показників конкурентоспроможності підприємств [Текст] / О. Д. Лучко // Фондовый рынок. - 2008. - N 4. - C. 30-36.

28. Максимова, Е.В. Механизм управления конкурентоспособностью крупных и средних промышленных предприятий [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / Е.В. Максимова // Российская государственная библиотека. - Саратов, 2001. - 269 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

29. Малярець, Л.М. Оцінка факторів зростання конкуренто-спроможності підприємства [Текст] / Л. М. Малярець, І. П. Отенко // Регіональні перспективи. - 2001. - N 4. - C. 20-23.

30. Мамагулашвили, Д.А. Организационные механизмы управления конкурентоспособностью [Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / Д.А. Мамагулашвили // Российская государственная библиотека. - Тверь, 2005. - 171 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

31. Мансуров, Р. Е. Об экономической сущности понятий «конкурентоспособность предприятия» и «управление конкурентоспособностью предприятия» [Текст] / Р. Е. Мансуров // Маркетинг в России и за рубежом. - 2006. - 2. - C. 91-95.

32. Марюта, А. Пути повышения эффективности финансово-экономического управления предприятиями и их конкурентоспособности [Текст] / А. Марюта // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - N 8. - C. 40-49.

33. Матвиенко, В.А. Формирование и реализация программ создания гражданских самолетов нового поколения, опыт ведущих зарубежных производителей [Текст] / В.А. Матвиенко, А.А. Щербак // Управление проектами и развитие производств. - 2005. - №3. - C. 41-46.

34. Международный менеджмент[Текст]/ Под ред. Пивоварова С. Э., Тарасевича Л. С., Майзеля А. И. - СПб: Питер, 2001. - 576 с.: ил. - ISBN 5-318-00222-6.

35. Менеджмент для магистров [Текст]: учебное пособие / под.. ред. А.А. Епифанова, С.Н. Козьменко. - Сумы: Университетская книга, 2003. - 762 с. - серия Мастер-класс. - ISBN: 966-680-056-Х.

36. Методичні рекомендації [Текст]: Методичні рекомендації щодо написання розділу дипломних робіт «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для студентів ОКР «спеціаліст» і «магістр» галузі знань: 0305 «Економіка та підприємництво, 2012. - 59 с.

37. Мищишин, М. В авиастроении необходима серьезная протекционистская политика государства [Текст] /М. Мищишин // Крила України. - 2008. - №28. - C. 5.

38. Можливості ОПК України щодо модернізації бойових вертольотів ПС ЗСУ та налагодження їх ліцензійного виробництва. Аналітична записка [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/539/ - Загол. з екрану.

39. Николаев, А.Ю. Механизм управления конкурентоспособностью предприятия как основа его экономического развития[Электронный ресурс]: диссертация на соискание ученой степени к.э.н. / А.Ю. Николаев // Российская государственная библиотека. - Москва, 2003. - 164 с. - Режим доступа: http://www.rsl.ru. - Загл. с экрана.

40. Офіційний сайт Концерну «Авіавоєнремонт» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kavr.com.ua/uk/home - Загол. з екрану.

41. Офіційний сайт ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.aviakon.com/ - Загол. з екрану.

42. Офіційний сайт Державної компанії «Укрспецекспорт» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.use.ua/index/page/id/general/lang/ua - Загол. з екрану.

43. Павлова, Л.Н. Финансы предприятий [Текст]: учебник / Л.Н. Павлова. - М.: Финансы: ЮНИТИ, 1998. - 639 с. - ISBN: 5-85173-047-1.

44. Панасенко, Д.А. Системний підхід до показників конкуренто-спроможності [Текст] / Д. А. Панасенко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - N 3. - C. 19-25.

45. Перелік авіаремонтних підприємств, з якими заключні контракти на конструкторсько-технологічне супроводження ремонту вертольотів марки «Мі» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mi-helicopter.ru/rus/index.php?id=330 - Загол. з екрану.

46. Перспективи виробництва вертолітної техніки в Україні [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ua.industryall.biz/news/ukraine/199/prospects-production-helicopters-ukraine - Загол. з екрану.

47. Петропавловська, С.Є. Промисловий та авіаційний маркетинг [Текст]: курс лекцій / С.Є. Петропавловська, С.М. Подрєза, О.А. Радченко. -К.: НАУ, 2003. - 86 с. - ISBN: 5-88275-042-7.

48. Питання державного авіабудівного концерну «Авіація України» [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від2 липня 2008 р. N 589 // Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main. - Загол. з екрану.