Цінові важелі реформування житлово-комунального господарства як засоби регулювання розвитку міст

Характеристика технічного та фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства України, шляхи залучення інвестицій. Економічна сутність тарифів та принципи ціноутворення в галузі, формування ринкових механізмів її господарської діяльності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.01.2016
Размер файла 114,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ЦІНОВІ ВАЖЕЛІ РЕФОРМУВАННЯ ЖКГ ЯК ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТ

Виконала Матвєєва Наталя Миколаївна

Харків - 2007

АНОТАЦІЯ

комунальний економічний інвестиція ціноутворення

Матвєєва Н.М. Цінові важелі реформування житлово-комунального господарства як засоби регулювання розвитку міст (на прикладі підприємств водопостачання та теплопостачання Харківського регіону). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2007.

Робота присвячена удосконаленню ціноутворення на ЖКП. Аналіз технічного та фінансово-економічного стану підприємств ЖКГ України свідчить про необхідність кардинальної реформи галузі, запропоновано джерела коштів, які можна залучити для успішної реформи ЖКГ. Сформульовано підходи для залучення громадськості до процесу формування тарифів на послуги ЖКГ як одного з положень програми реформування ЖКГ та її ефективного виконання. Удосконалено визначення поняття “ціна житлово-комунальних послуг”. Надано пропозиції щодо формування ринкового середовища й ринкових механізмів з метою підвищення якості ЖКП шляхом розділення підприємств ЖКГ на дві групи: ремонтно-експлуатаційні підприємства (РЕП) і технологічні підприємства (ТП). Запропоновано удосконалити параметричну модель формування прибутку підприємств теплопостачання. Запропоновано “процесний” метод обліку витрат, що дає змогу використовувати етапи технологічних процесів підприємств ЖКГ- “вартісні центри” в якості об'єктів калькуляції, більш комплексно підійти до питань ціноутворення комунальної сфери.

Ключові слова: ціноутворення, ціна на житлово-комунальні послуги, параметрична модель, прибуток, ринкове середовище, ремонтно-експлуатаційні підприємства, технологічні підприємства.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У всьому світі, і Україна не є винятком, відбувається процес урбанізації, тобто підвищення ролі міст у розвитку суспільства. Інтеграція економіки України до загальноєвропейського простору стимулює підвищення якості послуг підприємств житлово-комунального господарства до рівня європейських, які є найважливішим фактором життєзабезпечення населення міст.

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є однією з найбільш значущих складових соціально-економічної системи міст, що впливає на всі сторони життєдіяльності суспільства і визначає успішність курсу економічних реформ у державі. Доступність послуг ЖКГ на рівні соціальних стандартів для усіх громадян є визначальним фактором в системі забезпечення стабільності й сталого розвитку міст і регіонів.

Сьогодні житлово-комунальне господарство України знаходиться в незадовільному фінансовому стані, що обумовлено сукупністю об'єктивних і суб'єктивних причин. Функціонування ЖКГ не є самоокупним. Особливістю ЖКГ є багатоканальний характер фінансування витрат на експлуатацію та розвиток галузі. Серед джерел фінансування значну частку (в окремих містах понад 50%) складають бюджетні асигнування, що в умовах хронічного дефіциту коштів є великим навантаженням на місцеві бюджети.

Для ліквідації кризового стану галузі необхідна кардинальна реформа ЖКГ. Сфера комунального господарства несе величезне соціальне навантаження, тому ринкові перетворення в ній треба проводити системно, послідовно, враховуючи всі можливі соціальні й економічні фактори: платоспроможний попит споживачів, витрати підприємств - виробників, можливості бюджетів, узгоджуючи ці чинники з рівнем забезпечення та якості (стандарту) житлово-комунальних послуг.

Цінові важелі повинні активно використовуватися при реформуванні ЖКГ як засоби підвищення ефективності функціонування галузі, зменшення навантаження на бюджети, регулювання розвитку міст. Цінова політика в ЖКГ має бути націлена на гармонізацію інтересів власників, споживачів, виробників житлово-комунальних послуг.

Вагомий вклад у дослідження проблем реформування ЖКГ внесли такі вчені, як А.Є.Ачкасов, В.М.Бабаєв, Г.С.Волинський, А.П.Голиков, Н.О.Гура, О.А.Карлова, А.М.Кирилова, Г.В.Ковалевський, Л.В.Кравцова, Н.М.Лисенко, В.П.Ніколаєв, Г.І.Онищук, В.П.Полуянов, В.Т.Семенов, В.І.Тітяєв, В.І. Торкатюк, Л.М.Шутенко, Т.П.Юр'єва.

Але слід зазначити, що ще багато науково-методичних питань стосовно переведення підприємств комунальної сфери на стійкий шлях зростання не набули свого логічного завершення. Зокрема, це стосується розробки науково обгрунтованих методів і механізмів удосконалення ціноутворення на житлово-комунальні послуги, що обумовило актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до планів наукових досліджень Харківської національної академії міського господарства. Тематична спрямованість наукових розробок пов'язана з вирішенням проблем удосконалення ціноутворення на підприємствах житлово-комунального господарства “Розробка наукового обґрунтування формування тарифів на послуги водовідведення”, № 2110/06 від 01.09.2006р., де автором проаналізовано чинний рівень тарифів й виконано техніко-економічне обгрунтування тарифу на водовідведеня КП “Харківкомуночиствод”; “Економічні проблеми розвитку підприємств житлово-комунального господарства: регіональний аспект” (номер державної реєстрації 0107U000248), де автором встановлено особливості ціноутворення в галузях тепло-, водопостачання та водовідведення, а також дослідженнями кафедри міської і регіональної економіки академії.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення науково-методичних підходів до процесу ціноутворення на продукцію (послуги) підприємств житлово-комунального господарства і розробка практичних рекомендацій з удосконалення порядку формування тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення провідних цінових важелів та розробка методики їх впровадження.

Досягнення вказаної мети зумовило вирішення таких завдань:

- аналіз технічного та фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства України в умовах урбанізації;

- дослідження шляхів залучення інвестицій у галузь житлово-комунального господарства як необхідної умови реалізації реформи ЖКГ;

- розробка пропозицій щодо залучення громадськості до вирішення проблеми реформування ЖКГ;

- узагальнення теоретичних основ ціноутворення: сутність ціни, її роль та значення у ринковій економіці;

- аналіз методичних основ і узагальнення практичного досвіду формування ринкового середовища та ринкових механізмів функціонування житлово-комунального господарства;

- аналіз особливостей ціноутворення в житлово-комунальному господарстві;

- формування рекомендацій з удосконалення порядку визначення тарифів на послуги підприємств ЖКГ;

- розробка пропозицій щодо визначення цінових важелів підвищення ефективності діяльності підприємств ЖКГ та методики їх впровадження.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємств житлово-комунальної сфери і процес формування тарифів на житлово-комунальні послуги в регіонах України.

Предметом дослідження є організаційно-методичні основи, принципи і методи ціноутворення у житлово-комунальному господарстві.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали законодавчі акти й укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні й методичні матеріали органів влади, роботи вітчизняних та закордонних авторів з питань реформування ЖКГ. Інформаційну базу роботи склали матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету статистики Харківської області, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, бухгалтерська та статистична звітність підприємств ЖКГ м. Харкова за 2004 - 2006рр., дані управлінського обліку й аналітичні матеріали окремих комунальних підприємств м. Харкова.

У роботі над дисертацією використано методи: логічного узагальнення - для забезпечення послідовності проведення наукового дослідження; статистичний аналіз - для обробки та інтерпретації вихідних даних щодо технічного та фінансового стану галузей теплопостачання, водопостачання України; прийоми порівняльного аналізу - з метою співставлення та аналізу досвіду ціноутворення на підприємствах ЖКГ розвинутих країн світу; математичного і фінансового моделювання - для формування параметричної моделі прибутку підприємств теплопостачання регіону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці й обґрунтуванні організаційно-методичних засад удосконалення системи ціноутворення на житлово-комунальні послуги, що знайшло відображення в такому:

вдосконалено:

- параметричну модель формування прибутку підприємства, адаптовану до особливостей галузі теплопостачання шляхом включення в існуючу модель двох коефіцієнтів: h - коефіцієнт збільшення обсягу реалізації з урахуванням покупного тепла і v - коефіцієнт зміни рівня оплати споживачами спожитого тепла. Це дозволяє виробникам житлово-комунальних послуг відображати реальні умови визначення обсягів реалізації і формувати фінансові ресурси, необхідні для ефективного функціонування і розвитку підприємств теплопостачання в регіонах;

- визначення поняття “ціна на житлово-комунальні послуги” як сукупність ставок роздрібних цін, за якими підприємства житлово-комунального господарства реалізують свою продукцію (послуги) споживачам;

дістали подальший розвиток:

- класифікація галузей житлово-комунального господарства, що враховує технологічні особливості виробників житлово-комунальних послуг шляхом об'єднання їх у дві групи: ремонтно-експлуатаційні підприємства (РЕП) і технологічні підприємства (ТП). Це дозволяє враховувати особливості кожної групи для формування ринкового середовища й ринкових механізмів ціноутворення на регіональному рівні;

- диференціювання тарифів, що базується на “процесному” методі обліку витрат.

Доведена необхідність використання етапів технологічних процесів виробництва житлово-комунальних послуг як “вартісних центрів” об'єктів калькулювання, що дозволяє обґрунтовано диференціювати тарифи і посилити роль цінових важелів;

- пропозиції щодо удосконалення порядку формування тарифів на основі залучення до цих процесів громадськості, що дає змогу встановити зв'язок між владою, громадськістю, виробниками комунальних послуг, удосконалити процес регулювання розвитку міст, міських агломерацій та регіонів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні висновки й пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовані на подальше удосконалення і розвиток системи ціноутворення на житлово-комунальні послуги.

Виконані теоретичні й практичні розробки є науково-методичною основою для формування тарифів на послуги теплопостачання і водопостачання в умовах реформування ЖКГ. Практична значущість наукових розробок полягає в тому, що більшість з них знайшла безпосереднє використання у господарській діяльності відповідних підприємств ЖКГ, складанні програм реформування житлово-комунального господарства міст, області.

Результати дослідження впроваджено у КП “Харківські теплові мережі” Дзержинська філія (акт впровадження № 249/18 від 7.11.2006р.), комунальне підприємство “ТВО “Харківкомунпромвод” (акт впровадження № 51/01 від 06.07.2007р.), Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації (акт впровадження № 19-0124 від 09.07.2007р.). Теоретичні і методичні рекомендації дисертаційного дослідження впроваджені в навчальному процесі при викладанні дисципліни “Ціноутворення на підприємствах ЖКГ” у Харківській національній академії міського господарства.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійно виконаним науковим дослідженням, основні результати якого відображені в наукових публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблемы реализации реформирования отрасли жилищно-комунального хозяйства” (Харків, 27-28 листопада 2003р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритети сталого розвитку міст” (Харків, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи енерго-, ресурсозбереження житлово-комунального господарства” (м. Алушта, АР Крим, 2005); Міжнародному науково-практичному семінарі “Актуальные проблемы международного бизнеса и стратегии международного менеджмента” (Харків, НТУ “ХПІ” 22-26 лютого, 2006).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір і актуальність теми дисертації, визначені мета, об'єкт, предмет, основні завдання та методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Стан житлово-комунального господарства та об'єктивна необхідність реформи” - проведено аналіз технічного стану підприємств теплопостачання та водопостачання, виявлено, що рівень зносу їх основних фондів становить у деяких регіонах України майже 60%. Технічні й фінансові показники свідчать, що галузь ЖКГ потребує реформування, щоб працювати не в аварійно-відновлювальному, а в експлуатаційному режимі з метою повного забезпечення населення якісними житлово-комунальними послугами за доступними цінами (табл.1).

Встановлено, що залучення інвестицій є найгострішою проблемою реформування галузі. Однією з умов надходження інвестицій до житлово-комунального господарства є беззбиткове функціонування галузі, яке пропонується вирішити шляхом удосконалення ціноутворення на підприємствах ЖКГ. Питання ціноутворення на житлово-комунальні послуги є одним з пріоритетних напрямків “Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року”. Згідно з даною Програмою тарифи повинні бути прозорими й доступними для населення.

Таблиця 1. Фінансові показники діяльності підприємств водо- та теплопостачання України

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2005р./ 2004р.

2006р./ 2005р.

Підприємства водопостачання України

Доходи операційної діяльності без дотацій (нараховано), тис.грн.

1700876,5

1934523,9

2111895,6

113,737

109,169

Витрати операційної діяльності, тис.грн.

1970242,8

2124622,2

2495446,0

107,836

117,454

Рентабельність, (-збитковість), %

-13,7

-7,7

-14,5

56,204

188,312

Собівартість 1куб.м., грн.

0,71

0,73

0,89

102,817

121,918

Середній тариф за 1куб.м., грн.

0,53

0,66

0,75

124,528

113,636

Підприємства теплопостачання України

Доходи операційної діяльності без дотацій (нараховано), тис.грн.

3057741,5

3247565,3

4396085,3

106,208

135,366

Витрати операційної діяльності , тис.грн.

3649887,3

3861101,0

5192496,9

105,787

134,482

Рентабельність (-збитковість),%

-16,2

-12,5

-12,9

77,160

103,200

Собівартість 1Гкал, грн.

65,95

73,07

77,29

110,796

105,775

Середній тариф за1 Гкал, грн.

51,11

61,46

65,44

120,250

106,476

Однією з умов успішного реформування галузі є залучення громадськості до процесу встановлення тарифів на послуги ЖКГ шляхом проведення громадських слухань, робота яких повинна мати визначену періодичність. До проведення громадських слухань мають бути залучені три сторони: фахівці, які будуть представляти інтереси громадськості, представники житлово-комунальних підприємств і представники місцевих органів влади.

Для інформаційної обізнаності й згуртованості громадськості автором запропоновано створити постійно діючі комітети, до яких населення має звертатися за роз'ясненнями висновків з приводу слухань, що відбулися, та вносити свої пропозиції і скарги. Створення комітетів забезпечить підгрунтя для плідної співпраці між громадськістю, владою і представниками комунальних підприємств, а також дасть можливість реалізувати вимоги прозорості в прийнятті рішень щодо реформування ЖКГ, розвитку комунальних послуг та встановлення тарифів на них.

У другому розділі - “Основи ринкового ціноутворення” - розглядаються проблеми створення конкурентного середовища у сфері ЖКГ, як одного з напрямків реформування галузі, а також формування цін на житлово-комунальні послуги.

Порівняльний аналіз теоретичних основ ціноутворення різних економічних шкіл показав, що вони різняться як за визначенням сутності ціни, так і за функціями. Автором запропоновано визначення поняття “ціна на житлово-комунальні послуги” як сукупність ставок роздрібних цін, за якими підприємства ЖКГ реалізують свою продукцію (послуги) споживачам, що на відміну від існуючих враховує особливості галузі.

Аналіз функцій ціни свідчить, що в ЖКГ не діють такі з них, як функція досягнення пропорційності й рівноваги в господарстві; стимулююча функція, що значно звужує дію цінових важелів реформування галузі й потребує удосконалення ціноутворення на послуги житлово-комунальних підприємств.

Удосконалення ціноутворення на підприємствах ЖКГ складає об'єктивну основу для створення конкурентного середовища в галузі, тобто ринкового змагання суб'єктів господарювання житлово-комунальної сфери, що дозволяє власнику об'єктів комунального призначення обрати ту організацію, яка зможе забезпечити необхідний рівень якості робіт і послуг за найбільш низькими цінами. Слід зазначити, що зважаючи на велике розмаїття галузей, які входять до житлово-комунальної сфери, підходи до формування ринкового середовища, цін (тарифів) мають бути неоднаковими (диференційованими). Усі підприємства ЖКГ пропонується поділити на дві групи, врахувавши їх технологічні особливості функціонування. До першої групи відносяться ремонтно-експлуатаційні підприємства (РЕП), до другої - технологічні підприємства (ТП). Для підприємств першої групи (РЕП) характерним є те, що їх діяльність пов'язана зі збереженням, відтворенням та оновленням існуючих об'єктів за рахунок якісного й своєчасного виконання ремонтно-експлуатаційних робіт. Виходячи з цього, до РЕП слід віднести підприємства (організації), які займаються ремонтом та експлуатацією будинків, житлових і нежитлових приміщень, благоустроєм міських територій, озелененням, вивозом сміття, побутових відходів та ін. Ремонтно-експлуатаційні підприємства мають працювати в умовах конкуренції, а споживач їх послуг зможе обирати (за умовами тендеру) ті підприємства, послуги яких його задовольняють за ціною та якістю. Необхідність удосконалення цін на послуги РЕП визначається вимогами попиту та пропозиції на ринку житлово-комунальних послуг.

Підприємства, які в своїй діяльності протягом тривалого часу використовують сталу жорстку технологію, відносяться до другої групи (ТП): підприємства газо-, тепло-, енерго-, водопостачання та водовідведення. Ці підприємства здійснюють свою діяльність як монополісти. Для ТП характерним є формування цін на їх послуги за допомогою нормативно-витратних методів ціноутворення. Витратний принцип ціноутворення тут виступає як необхідність, бо виробник, не маючи можливості визначити відповідність між попитом і пропозицією, змушений визначати ціну на базі витрат. Виходячи з викладеного вище, зазначимо, що економічні перетворення в житлово-комунальному господарстві неможливі без розробки та впровадження нової ефективної системи ціноутворення. Основні завдання такої системи наведено на рис.1.

Рис. 1. Завдання системи ціноутворення у комунальному господарстві

Для вирішення перелічених завдань необхідно розробити й належним чином затвердити низку законів й галузевих нормативно-правових актів: положень, інструкцій, методик планування та обліку витрат, розробити й запровадити механізми економічного стимулювання та ін. Все це треба зробити послідовно і в стислі терміни, бо ефективність механізму господарювання залежить саме від досконалої системи ціноутворення.

У третьому розділі - “Удосконалення ціноутворення в житлово-комунальному господарстві” - обґрунтовано основні напрямки і розроблено практичні рекомендації з удосконалення порядку формування тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП).

У діючій практиці при встановленні тарифів на послуги підприємств ЖКГ використовуються фактичні дані минулого періоду. Суттєвими недоліками такого підходу є:

- зменшення впливу на собівартість заходів щодо зниження витрат і прогнозованих змін обсягу споживання послуг;

- неможливість вирахування необхідного збільшення обсягу робіт щодо заміни зношених основних фондів та розвитку підприємств, перешкода впровадженню інвестиційних проектів;

- відсутність стимулювання ресурсозбереження, бо збільшення витрат (у тому числі в результаті нераціонального господарювання) компенсується зростанням тарифу, а при одержанні економії від зниження витрат завдяки вжитих заходів, плановий тариф, як правило, знижується;

- норматив рентабельності, який визначає прибуток підприємства і затверджується регулюючим органом за видами діяльності житлово-комунального господарства, без економічного обґрунтування має обмежувальний характер і стримує розвиток підприємства.

З огляду на необхідність усунення вказаних недоліків автором розроблено пропозиції щодо запровадження економічно обґрунтованих тарифів на ЖКП. При визначенні тарифу важливою складовою його формування є прибуток, величина якого має бути, з одного боку, достатньою для нормального функціонування підприємства, розвитку його матеріальної бази, а з іншого - реальною для відшкодування споживачами.

В умовах ринку майбутнє кожного підприємства характеризується високим ступенем невизначеності. Тому планування витрат, прибутку і тарифу мусить бути багатоваріантним з використанням усіх можливих методів, зокрема математичного моделювання.

З метою інформаційного забезпечення і вивчення закономірностей зміни прибутку, програвання різних ринкових ситуацій, що відображають невизначеність ринку, запропоновано використання параметричної моделі планування прибутку підприємства з урахуванням особливостей галузі теплопостачання.

Запропонована трансформація полягає у введенні в чинну модель двох коефіцієнтів: h - коефіцієнта збільшення обсягу реалізації з урахуванням покупного тепла і v - коефіцієнта зміни рівня оплати споживачами спожитого тепла. На рис.2 наведено схему алгоритму виконаної автором трансформації.

Рис. 2. Схема алгоритму формування прибутку підприємства теплопостачання

По- перше, розглянемо чинну параметричну модель і визначимо індекс прибутку підприємства для однономенклатурного виробництва:

, (1)

де І - індекс прибутку;

Пб - прибуток базисного періоду, тис.грн.;

Па - прибуток аналізованого періоду, тис.грн.

По- друге, використовуючи формули, наведені в табл.2, виведемо розгорнуту формулу індексу прибутку підприємства теплопостачання:

, (2)

де b- коефіцієнт зміни обсягу виробництва і реалізації продукції (послуг);

p- коефіцієнт рентабельності виробництва продукції (послуг) в базисному періоді;

d- коефіцієнт зміни ціни реалізації продукції(послуг);

r- коефіцієнт змінних витрат у базисному періоді;

Кн-коефіцієнт коливання змінних витрат базисного періоду в аналізованому періоді;

f- коефіцієнт зміни постійних витрат в аналізованому періоді.

Таблиця 2. Формули для визначення параметричних показників, що формують прибуток підприємства в однономенклатурному виробництві

Позначення показника

Формула

Значення

b -коефіцієнт зміни обсягу виробництва та реалізації продукції (послуг)

, де NA та NБ - обсяги виробництва та реалізації продукції (послуг) у базисному та аналізованому періодах

0,9790

p-коефіцієнт рентабельності виробництва продукції (послуг) у базисному періоді

, де ЦБ - ціни реалізації одиниці продукції (послуг) у базисному періоді; СБ- собівартість одиниці продукції (послуг) у базисному періоді

1,2608

d-коефіцієнт зміни ціни реалізації продукції (послуг)

, де ЦA та ЦБ - ціни реалізації одиниці продукції (послуг) у базисному та аналізованому періодах

0,9984

r-коефіцієнт змінних витрат у базисному періоді

, де СЗМ- змінні витрати на одиницю продукції базисного періоду; СБ- собівартість одиниці продукції (послуг) у базисному періоді

0,711

Кн- коефіцієнт коливання змінних витрат базисного періоду в аналізованому періоді

, де ЗБ та ЗA - змінні витрати базисного і аналізованого періодів

0,9339

f-коефіцієнт зміни постійних витрат в аналізованому періоді

, де СПОС - умовно-постійні витрати в аналізованому періоді;?СПОС- приріст умовно-постійних витрат в аналізованому періоді

0,239

g- коефіцієнт зміни собівартості продукції базисного періоду під впливом зміни його змінних складових

, , де КН- коефіцієнт коливання змінних витрат базисного періоду в аналізованому періоді; r- коефіцієнт змінних витрат у базисному періоді

0,953

По-третє, якщо в отриманій формулі замінити вираз значенням з табл.2, одержуємо другу параметричну модель, адекватну першій. Вона матиме наступний вигляд:

, (3)

Обидві моделі рівнозначні і вибір будь-якої з них для конкретного прогнозування прибутку визначається обставинами і наявністю вихідної інформації.

Розрахувавши індекс прибутку за формулою (3) (І=0,85911), та порівнявши його з величиною, одержаною прямим розрахунком (І = 0,66) спостерігаємо розбіжність.

Модель потребує коригування, оскільки отриманий результат не задовольняє вимогам реального формування обсягів реалізації на підприємстві теплопостачання і не може ефективно використовуватися з метою управління прибутком.

Причинами таких розбіжностей, на думку автора, є:

- чинна параметрична модель передбачає, що на підприємстві реалізується продукція власного виробництва. На підприємствах теплопостачання обсяг реалізованого тепла може суттєво відрізнятись від відповідного обсягу, виробленого власними силами (на величину обсягу закупівлі в інших виробників), що і спостерігається, наприклад, на підприємстві КП “Харківські теплові мережі” (КП “ХТМ”);

- зазначена модель ґрунтується на вимогах для будь-якого комерційного підприємства: вся реалізована продукція повністю сплачується споживачем (якщо не авансом, то відразу після моменту покупки) на відміну від порядку оплати ЖКП.

По-четверте, для урахування специфіки підприємства теплопостачання в роботі пропонується удосконалити параметричну модель шляхом введення додаткових показників: h - коефіцієнт збільшення обсягу реалізації з урахуванням покупного тепла і v - коефіцієнт зміни рівня оплати споживачами спожитого тепла:

, (4)

де Nа_-_ обсяг спожитого тепла, що виробляється власними джерелами, в періоді, що аналізується, тис. Гкал;

Nра - обсяг спожитого тепла, що закуплено у інших виробників в періоді, що аналізується, тис. Гкал;

h = 1,8082,

,(5)

де Vb - відсоток оплати спожитого тепла в базисному періоді, %;

Va - відсоток оплати спожитого тепла в періоді, що аналізується, %.

v = 0,76548.

У результаті запропонованих змін отримаємо нову формулу (6), що враховує галузеві особливості, такі як формування обсягу реалізації, рівень оплати спожитих послуг:

. (6)

Чинна система ціноутворення в житлово-комунальному господарстві не є досконалою як щодо формування величини тарифів, так і до порядку затвердження і зміни тарифів. Тарифи не є прозорими й зрозумілими для споживачів, достатніми для відшкодування витрат на надання послуг підприємствами - виробниками.

Житлово-комунальне господарство є багатогалузевим, де тарифи формуються за методом “витрати +”, тобто величина тарифу має бути достатньою для відшкодування витрат і формування прибутку. Тільки відповідність тарифів цим вимогам забезпечить підприємствам - виробникам достатнє надходження доходів (виручки від реалізації), а отже стійкий фінансовий стан і нормальну виробничу діяльність.

Для визначення відповідності тарифу на послуги теплопостачання витратам на їх виробництво, автором проаналізовано наявність та кількісне вираження тісноти зв'язку між ними. Використовуючи метод кореляції, за даними підприємства КП “ХТМ” за 36 місяців (2004 - 2006 рр.) визначено, що на зміну тарифу на теплову енергію коливання витрат на її виробництво впливає на 1,84%. Цей показник низький, тобто в підприємства при значному коливанні витрат (за місяцями) тариф залишався тривалий час незмінним, що негативно впливає на стійкість фінансового стану. Отже тариф має бути більш гнучким. Це допоможе підприємству збалансувати його витрати і доходи.

На переконання автора роботи, зробити тариф на тепло-, водопостачання більш гнучким можна, замінивши чинний одноставочний тариф на двоставочний, який враховує особливості технологічного процесу та економічну сутність витрат за статтями і відповідно забезпечує їх відшкодування. У роботі докладно обґрунтувано бачення автора щодо розрахунку двоставочного тарифу за даними КП“ХТМ”.

З метою удосконалення обліку, планування та аналізу витрат на підприємствах водопостачання дисертант пропонує впровадження ведення бухгалтерського та управлінського обліку за “вартісними центрами”: стадіями технологічного процесу - підйом, очистка, транспортування води, а всередині кожної стадії процесу - за статтями калькуляції. Запропонований новий підхід до обліку витрат дозволить визначити та проаналізувати їх структуру за стадіями технологічного процесу, а витрати кожної стадії проаналізувати за статтями, виявляючи резерви їх скорочення.

За допомогою запропонованого методу обліку і планування можна встановлювати диференційовані, економічно обґрунтовані тарифи, наприклад, для споживачів різних районів Харківської області. Диференціація тарифів виконана залежно від відстані, на яку буде транспортуватися вода від очисних споруд. Запропонований метод планування витрат дозволяє визначити сумарні витрати на транспортування (WТ). Шляхом ділення їх на загальну протяжність водопровідних мереж (магістральних та ін.), розраховуються витрати на транспортування води (L) на відстань в 1км (CL):

. (7)

Помноживши собівартість транспортування 1км (м), на відстань кожного населеного пункту від очисних споруд (Li), можна отримати ту частину тарифу (ТТi), що виступатиме в якості корегуючої частини до бази тарифу.

. (8)

База тарифу залежатиме від витрат на підйом та очистку води. Таким чином буде сформовано диференційовані економічно обґрунтовані тарифи, які стануть дієвими важелями регулювання економіки галузі.

У даному розділі автором викладені обґрунтовані пропозиції та методи їх впровадження стосовно удосконалення порядку формування тарифів на ЖКП, поглиблення їх диференціації та економічного обґрунтування.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена розв'язанню складного й актуального для національної економіки України завдання - удосконаленню ціноутворення та активізації цінових важелів на підприємствах житлово-комунального господарства як одному з основних напрямків здійснення реформи в даній галузі. Виконані в дисертаційній роботі дослідження дозволили автору одержати наукові й практичні результати, основний зміст яких полягає в наступному:

1. Доведено, що стан інфраструктури міст в Україні не сприяє розвитку процесу урбанізації. Проведений автором аналіз свідчить, що технічний стан підприємств житлово-комунального господарства є кризовим: знос основних фондів на підприємствах ЖКГ в окремих регіонах України перевищує 60% і продовжує зростати, спостерігається зниження якості послуг. Збільшення частки витрат населення на оплату послуг ЖКГ не сприяє покращенню роботи і зменшенню збоїв у системі життєзабезпечення міст. Ці проблеми чинять негативний вплив на політичну і соціально-економічну ситуацію в країні. Тому ЖКГ, як галузь, потребує негайного і докорінного реформування.

2. Запропоновано перелік можливих джерел інвестицій до сфери ЖКГ: довгострокових інвестиційних кредитів, додаткової емісії акцій, залучення крупного національного й іноземного капіталу. Доведено, що для залучення інвестицій важливого значення набуває удосконалення ціноутворення на ЖКП, яке дозволяє забезпечити беззбитковість галузі і посилити роль цінових важелів реформування ЖКГ як засобів регулювання розвитку міст.

3. Доведена необхідність залучення громадськості до процесу проведення реформи ЖКГ, оскільки населення є основним споживачем ЖКП. Запропоновано підходи до організації та проведення громадських слухань, які дозволяють встановити тісний та плідний зв'язок між владою і громадськістю для подальшої співпраці з метою підвищення якості життя у місті.

4. Вдосконалено визначення поняття “ціна на житлово-комунальні послуги” як сукупність ставок роздрібних цін, за якими підприємства житлово-комунального господарства реалізують свою продукцію (послуги) споживачам. Обґрунтована пріоритетність удосконалення ціноутворення як основи для реалізації інших напрямків реформи ЖКГ. Доведено, що саме правильна тарифна політика повинна стати економічною основою для формування ринкових відносин у сфері комунального господарства. Наведено механізм мотивації діяльності суб'єктів галузі, як складової реформи ЖКГ.

5. Доведено, що створення ринкового середовища у ЖКГ забезпечить підвищення якості послуг, можливість вибору споживачем тих послуг і в тому обсязі, який йому потрібен. Розглянуто диференційований процес демонополізації ЖКГ за двома групами підприємств комунальної сфери: ремонтно-експлуатаційні підприємства і технологічні підприємства.

6. Виявлено особливості формування тарифів на ЖКП. У сфері ЖКГ тарифи значною мірою є регульованими, що обумовлено соціальною значущістю галузі й існуючим локальним монополізмом. Іншою особливістю є те, що підходи до диференціації тарифів не завжди економічно обґрунтовані. У ряді галузей тарифи диференціюють за ознакою “категорії споживачів”, коли продукція (послуги) однакової якості реалізується за різними цінами. Це суттєво впливає на ефективність діяльності підприємств галузі.

7. Розроблено рекомендації з удосконалення порядку визначення та затвердження тарифів на послуги підприємств ЖКГ. Зокрема, автором запропонована низка послідовно здійснюваних заходів щодо порядку визначення, затвердження (перегляду), участі у процесі ціноутворення зацікавлених сторін, термінів чинності тарифів.

8. Сформульовано пропозиції щодо визначення нових цінових важелів та розроблено методики їх впровадження на підприємствах тепло- й водопостачання. Зокрема, в галузі теплопостачання запропоновано удосконалити планування прибутку підприємства шляхом впровадження в чинну параметричну модель формування прибутку двох коефіцієнтів: h - коефіцієнта збільшення обсягу реалізації з урахуванням покупного тепла і v - коефіцієнта зміни рівня оплати споживачами спожитого тепла, що відображають особливості галузі. Це забезпечить можливість підприємствам теплопостачання відображати в планах реальні умови організації теплопостачання і дозволить формувати необхідні фінансові ресурси для ефективного функціонування і розвитку галузі.

Запропоновано впровадження у галузі теплопостачання двоставочного тарифу, націленого на збалансування доходів і витрат підприємства, усунення ризику втрат, викликаних сезонними й кліматичними факторами у споживанні комунальних послуг. У галузі водопостачання рекомендується проводити облік, планування та аналіз витрат за центрами їх виникнення, що дозволить більш комплексно підійти до питань ціноутворення. Перехід до ведення бухгалтерського та управлінського обліку за “вартісними центрами” допоможе підприємствам цілеспрямовано розробляти програму зменшення витрат, що сприятиме підвищенню ефективності їх роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЇЇ

1.Матвєєва Н.М. Диференційовані тарифи на житлово-комунальні послуги.// Вісник НТУ “ХПІ”. Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва, № 02(1), 2006.- С. 146-148.

2.Матвєєва Н.М. Щодо формування економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги//Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.68.- К.: Техніка, 2006.- С.115-122.

3.Матвєєва Н.М. Удосконалення ціноутворення в галузі водопостачання в умовах реформування ЖКГ// Міжнародний науково-практичний журнал “Економіка та держава”, 2006, №7- К.- С.48-52.

4.Матвєєва Н.М. Удосконалення тарифного регулювання на підприємствах ЖКГ// Міжнародний науково-практичний журнал “Економіка та держава”, 2006, №10- К.- С. 56-58.

5.Т.П.Юр'єва, Матвєєва Н.М. Аспекти цінової політики в житлово-комунальному господарстві// Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.40.- К.: Техніка, 2002.- С.293-296. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано й виявлено вади існуючої системи ціноутворення, запропоновані шляхи їх подолання).

6.Юр'єва Т.П., Матвєєва Н.М., Юр'єва С.Ю. Удосконалення системи ціноутворення в ЖКГ - ключове питання економічного механізму господарювання// Науч.-техн. сб. Вып. 65.- К.: Техніка, 2005. -С.181-188. (Особистий внесок здобувача: доведено, що вдосконалення ціноутворення на ЖКП є запорукою вдалого реформування ЖКГ).

7. Т.П.Юр'єва, С.Ю.Юр'єва, Матвєєва Н.М. Удосконалення ціноутворення в житлово-комунальному господарстві// Всеукраинская науч.-практ. конференция, 27-28 ноября, 2003г. “Проблемы реализации реформирования отрасли жилищно-коммунального хозяйства”. - Харьков, 2003.-С.170-173.

8. Матвєєва Н. М. Енергозбереження в житлово-комунальному господарстві //Всеукраїнська наук.-практ. конференція, 25-28 вересня 2005г. “Проблеми та перспективи енерго-, ресурсозбереження житлово-комунального господарства”.- Алушта, 2005.- С. 98-100.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.