Формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.433:316.334.55:339.172

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Корчинський Іван Осипович

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Горбонос Федір Володимирович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дусановський Степан Львович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри економіки, організації і планування АПК.

кандидат економічних наук, доцент Левківська Лариса Миколаївна, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри організації виробничих та інформаційних систем.

Захист відбудеться 15 вересня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий “ 12 ” серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А.Біттер



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найуразливішим місцем для вітчизняного сільськогосподарського виробника в умовах ринкової економіки є реалізація продукції. Вона започатковується у виробників з моменту виготовлення шляхом визначення певної кількості як товарної і передачі через різні формування споживачам. Наявні канали реалізації продукції ще не формують пропорційну структуру узгодження попиту і пропозиції та встановлення репрезентативних ринкових цін, які стали б надійним засобом забезпечення руху продукції. Діяльність же комерційних структур-посередників переважно зорієнтована на одержання максимальної вигоди, що спричинює загострення цінового диспаритету і „вимивання“ фінансових ресурсів у сільськогосподарських товаровиробників.

Недоліки, що мають місце в системі збуту, зумовлюють зниження заслуженої винагороди сільськогосподарським товаровиробникам, а їх продукція несвоєчасно потрапляє до споживача. За таких обставин нині в Україні рух продукції від виробника до споживача мала б забезпечувати розгалужена мережа елементів інфраструктури ринку, покликана забезпечити стабільну партнерську взаємодію всіх його учасників, вільне просування продукції, упереджувати цінові ризики та виявляти реальні ціни і тим самим сприяти збільшенню доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Розвиток інфраструктури та ефективність діяльності окремих її елементів досліджувалися і дістали широке висвітлення у працях таких вчених, як П. Березівський, О. Біттер, В. Валентинов, Ф. Горбонос, Ю. Губені, Т. Дудар, С. Дусановський, Л. Левківська, В. Липчук, О. Могильний, П. Саблук, М. Сахацька, В. Топіха, Г. Черевко та ін. Проте результати досліджень з цієї проблеми ще не дають повного уявлення про оцінку стану і можливості використання елементів інфраструктури. Відкритими й актуальними для дискусій продовжують залишатися проблеми взаємозв'язку економічних і соціальних аспектів функціонування елементів інфраструктури на ринках різних рівнів. Потребує уточнення сучасне трактування економічного змісту та сутності інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, оскільки у наукових працях ще немає чіткого її формулювання. Залишаються недослідженими механізми, що формують узгоджені взаємовідносини між окремими ланками інфраструктури ринку та не визначено суттєвих критеріїв диференціації інституцій інфраструктури.

Дослідження формування і функціонування інфраструктури має стати одним із пріоритетних напрямів розвитку ринку сільськогосподарської продукції та вимагає подальших прикладних розвідок, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено результати досліджень, виконаних автором, які є складовою частиною комплексної наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006 - 2010 рр. „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України“ (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора полягає у дослідженні напрямів та розробці рекомендацій щодо формування і функціонування відносин між суб'єктами ринку сільськогосподарської продукції на шляху її просування від виробника до споживача.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні напрямів удосконалення формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та розробці комплексу теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо їх ефективної реалізації.

Для досягнення визначеної мети у роботі ставляться такі завдання:

узагальнити та розвинути теоретичну сутність інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції;

структуризувати складові інфраструктури товаропросування та розглянути умови їх функціонування;

обґрунтувати сучасні методи дослідження функціонування інфраструктури ринку;

виявити спроможність сільськогосподарських виробників регіону щодо забезпечення потреб населення у продовольстві;

провести оцінку результативності функціонування елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції;

здійснити прогноз гармонізації виробництва, попиту і руху сільськогосподарської продукції;

розробити організаційно-функціональну модель локального оптового ринку сільськогосподарської продукції;

спрогнозувати модель інформаційної служби локального оптового ринку. інфраструктура ринок сільський оптовий

Об'єктом дослідження є процеси формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів у процесі формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції.

Методи дослідження. Теоретичними та методологічними засадами дослідження стали діалектичний метод пізнання та системний і комплексний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, що зумовлюють формування і функціонування елементів інфраструктури ринку. У процесі дослідження використано такі методи: наукової абстракції у поєднанні з історичним - для узагальнення та обґрунтування поняття інфраструктури ринку; аналізу - для оцінки діяльності окремих елементів інфраструктури на ринку сільськогосподарської продукції; синтезу - для обґрунтування пропозиції щодо гармонізації виробництва, попиту і руху сільськогосподарської продукції; індукції - для виявлення закономірностей і зв'язків між виробниками продукції та елементами інфраструктури, що забезпечують її рух до споживача; порівняння - для вивчення динаміки розвитку елементів інфраструктури ринку; кореляційно-регресійний - для виявлення залежності між рівнем роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу та відібраними чинниками; застосування кореляційного аналізу дало змогу визначити гарантований обсяг виробництва продукції з урахуванням науково обґрунтованих норм споживання на душу населення за певної структури посівів; графічний - для розрахунку оптимальної відстані доцільності постачання сільськогосподарської продукції на локальний ринок; нормативний - для розрахунку оптимальної забезпеченості об'єктами та торговою площею регіону на перспективу.

Інформаційно-аналітичною базою дослідження слугували чинні законодавчі та нормативні акти, програми, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, бухгалтерські та статистичні звітні дані сільськогосподарських підприємств, наукові публікації, інформація всесвітньої комп'ютерної мережі Internet та матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано методичний підхід до розрахунку оптимальної відстані постачання сільськогосподарськими виробниками продукції на локальний ринок, яка ґрунтується на графічному відображенні точки перетину прямих ринкової ціни одиниці продукції і витрат на її виробництво та транспортування;

- розроблено організаційно-функціональну модель локального оптового ринку, в основу якого покладено його структурну будову, принципи і функції діяльності, мотивацію місця розміщення та визначено зони доцільності постачання сільськогосподарської продукції виробниками з врахуванням трансакційних витрат;

удосконалено:

- теоретичну сутність і економічну природу поняття інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, яке сформульовано як сукупність інститутів, служб, підприємств та організацій, які на основі зв'язків вступають у визначені відносини і своєю діяльністю забезпечують безперебійне та ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції;

- методичний підхід до визначення потреби кількості елементів інфраструктури для гармонійного функціонування регіонального ринку, в основу розрахунку якої покладено обсяги виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до науково обґрунтованих норм споживання на одну особу та елімінацію розмірів імпорту і продукції, використаної підприємствами на виробничі цілі;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи використання нормативного методу з розрахунку необхідної мережі торгової площі у регіоні для реалізації продовольчих товарів відповідно до науково обґрунтованих норм споживання на одну особу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для забезпечення гармонізації діяльності окремих елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції шляхом формування і функціонування локальних оптових ринків.

Основні положення, висновки і пропозиції щодо запропонованої автором організаційно-функціональної моделі локального оптового ринку сільськогосподарської продукції та умов його розміщення, а також пропозиції щодо його розвитку на регіональному рівні будуть використані Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 198 від 19.05.2009 р.).

Пропозиції автора щодо вибору місця розміщення локального оптового ринку, в основу якого покладено врахування сировинної зони сільськогосподарської продукції та наявної транспортної мережі, прийняті до впровадження Кам'янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області (довідка № 225 від 20.05.2009 р.).

Розробки та пропозиції автора стосовно організаційних засад та обґрунтування необхідності створення локального оптового ринку сільськогосподарської продукції рекомендовані управлінню агропромислового розвитку Буського району щодо використання в практичній роботі (довідка № 799 від 20.05.2009 р.).

Результати наукових досліджень включені у дисципліну „Інфраструктура ринку“ навчального процесу Львівського національного аграрного університету (довідка № 01-35-01/2 від 14.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розуміння суті і поняття інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та розробки організаційних засад створення локальних оптових ринків.

Наведені у дисертаційній роботі результати, висновки та пропозиції сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які розроблені автором.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції „Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (Миколаїв, 2007); міжнародних науково-практичних форумах: „Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів” (Львів, 2007) та „Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК” (Львів, 2008), а також на наукових конференціях аспірантів і здобувачів у Львівському національному аграрному університеті.

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані у 8 наукових працях, у тому числі 4 праці у фахових виданнях, 3 статті у матеріалах конференцій і одна в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,87 друк. арк., з них особисто автора - 2,36 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках машинописного тексту, у тому числі 183 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Дисертація містить 26 таблиць і 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 162 найменування і міститься на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, наукову новизну, подано дані про отримані результати, їх апробацію і практичне застосування.

У першому розділі - „Теоретичні і методичні основи інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції“ - розглянуто теоретичні та економічні засади формування і функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, досліджено основні складові товаро-просування та умови їх функціонування, викладено методологію і методику дослідження проблеми.

Втрата планових ринків та відхід держави від виконання функцій реалізації сільськогосподарської продукції зумовили потребу пошуку нових способів її збуту. Спонтанно створені на приватній основі посередницькі структури, через свою слабку розвиненість, не забезпечували ефективності цих процесів, внаслідок чого послабилися економічні відносини в аграрному секторі економіки. Ефективне ж його функціонування в ситуації, що склалася, стало можливим лише за умови розвитку елементів інфраструктури, які мали б виконувати важливу функцію товаропросування на ринку сільськогосподарської продукції від виробників до споживачів, забезпечуючи стійкість процесу та інформаційне обслуговування суб'єктів ринку.

Інфраструктуру слід розуміти як взаємозалежну сукупність інститутів, служб, підприємств та організацій, які на основі зв'язків і відповідних відносин виконують функцію товаропросування і своєю діяльністю забезпечують безперебійне та ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції (рис. 1).

Інфраструктура в кожному окремому регіоні повинна визначатися обсягом і структурою продукції, відстанню виробників від її споживачів і мати вплив на ринкову кон'юнктуру, ціну, попит і пропозицію та створювати конкурентне середовище з урахуванням трансакційних витрат і втрат якості та кількості продукції товаровиробників у процесі її доставки до місця продажу.

Рис. 1. Принципова структурна схема інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції.

Елементи інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції можна поділити на три підсистеми: організація товарних потоків; фінансово-кредитні операції, науково-інформаційне забезпечення. Підсистеми інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції мають бути динамічними, взаємозумовленими і взаємозалежними.

Кожну з них можна охарактеризувати як взаємодоповнювальну, що в сукупності забезпечує основну діяльність товаровиробників на основі усталених стабільних і безперервних зв'язків. Ефективна діяльність кожного з елементів інфраструктури, як і всієї її організаційної структури, є можливою лише у їх взаємодії і взаємозв'язку, коли кожен функціонально доповнює один одного у просуванні продукції. Основною умовою ефективного функціонування інфраструктури є наявність товару у власників, яким вони надають послуги з приводу його просування до споживача.

До системи організації товарних потоків зараховуємо підприємства і організації, які безпосередньо займаються купівлею і продажем товарів або надають однорідні послуги власникам товарів. Це основна підсистема інфраструктури ринку. Її елементи, такі як роздрібний ринок, ярмарки, агроторгові доми, магазини, формують безпосередні комерційні відносини між підприємствами - виробниками продукції та її споживачами з приводу купівлі-продажу реального товару без участі будь-яких посередників. Усунення зайвих проміжних ланок сприяє прискоренню руху продукції, зменшенню втрат на його здійснення та кращій взаємодії між задоволенням вимог учасників попиту і пропозиції. Лише біржі та аукціони характеризуються відсутністю на торгах реального товару, а відтак учасники договірних угод піддаються вищій загрозі економічного ризику, що спричинює недовіру, особливо з боку товаровиробників. Це, відповідно, зумовлює і слабкий престиж їх функціонування на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Іншими важливими складовими інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції є елементи фінансово-кредитної підсистеми та підсистеми науково-інформаційного забезпечення, які підсилюють інтенсивність конкурентної боротьби у сфері обміну і мають суттєвий вплив на тривалість та ефективність здійснення процесу товароруху.

Таким чином, вироблена сільськогосподарська продукція, як правило, проходить від виробника до споживача, на перший погляд, простий шлях за формою і водночас проблематичний у сфері розподілу та обміну з погляду ланковості та причетної кількості учасників, що забезпечують її просування.

Процес просування продукції сільського господарства започатковується з моменту її виготовлення у виробників, незалежно від форм власності підприємства, визначенням певної її кількості як товарної і передачі споживачам через комерційні формування.

Процес товаропросування є невід'ємною складовою циклу суспільного виробництва, і його наявність зумовлюється значною територіальною розмежованістю виробництва і споживання. Складність процесу руху продукції від виробника до споживача полягає у зміні суб'єктів та здійсненні фінансових операцій, що стосується поетапного передавання прав власності на продукцію від виробника до кінцевого споживача. Проблему напружують ще й слабкі фінансові можливості сільськогосподарських товаровиробників, їх недостатнє кредитування, слабка поінформованість виробників і споживачів на предмет попиту і пропозиції, що в кінцевому результаті сповільнює просування продукції на ринку.

У другому розділі - „Сучасний стан інфраструктури регіонального ринку сільськогосподарської продукції“ - досліджено розвиток основних елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, визначено спроможність сільськогосподарських товаровиробників регіону у забезпеченні потреб населення власним продовольством, дано оцінку результативності функціонування окремих її елементів.

Сільськогосподарський товаровиробник у ринковій економіці сам вирішує, який асортимент продукції виробляти, кому і де її реалізувати, і ставить адекватні завдання, виходячи з наявного виробничого потенціалу підприємства і можливостей її розпродажу суб'єктам ринку.

Існуюча кількість інфраструктурних елементів на ринку сільськогосподарської продукції Львівської області, з погляду надійного забезпечення її просування, є надзвичайно слабкою. Лише по 1-3 агромагазини є в Жидачівському, Городоцькому, Сколівському та Стрийському районах. Немає агроторгових домів у Пустомитівському, Сколівському, Яворівському районах. Відсутні оптові продовольчі плодоовочеві ринки в Жидачівському, Миколаївському, Перемишлянському, Яворівському районах.

Поширеною складовою інфраструктури є заготівельні пункти, які закуповують продукцію за вигідною формою розрахунків - виключно за готівку, наближають мережу закупівлі сільськогосподарської продукції до її виробників та забезпечують формування певних обсягів у визначеному місці, що сприяє інтенсивнішому просуванню продукції до споживачів. Зменшення кількості заготівельних пунктів молока у 2007 р. на 219 одиниць порівняно із 2005 р. зумовлено різким скороченням поголів'я корів і зменшенням заготівлі молока на одну корову у господарствах населення.

Реалізація, як складова частина відтворення, виступає критерієм перевірки узгодження споживання з виробництвом і для виробника це насамперед відчуження продукту своєї праці, щоб повернути затрачені і сформувати заново кошти для продовження циклу виробництва.

Транспорт є зв'язуючою ланкою і одним з елементів інфраструктури, за допомогою якої відбувається переміщення сільськогосподарської продукції від виробника на переробні підприємства, місця оптової і роздрібної торгівлі та іншим споживачам. Переміщенням завершується процес матеріального виробництва продукції і водночас частково відбувається сфера обігу. Час перебування продукції на шляху переміщення займає переважну його частку у загальному періоді обігу і зумовлює високі витрати, які значною мірою залежать від місця розташування господарства відносно пунктів збуту. Низький коефіцієнт використання вантажопідйомності у досліджених підприємствах зумовлений невідповідністю обсягів продукції, призначеної для перевезення, і тоннажністю машин. Тому виробникам необхідно мати машини такої вантажопідйомності і з такими властивостями, які б відповідали певним особливостям транспортованої сільськогосподарської продукції.

Незважаючи на те, що біржові торговельні операції у світовій практиці займають чільне місце, на Львівщині цей вид діяльності поки що обмежений. Станом на початок 2008 р. тут було зареєстровано 21 біржу, але практичну діяльність здійснювали лише 14 бірж, з них 13 товарних і 1 сільськогосподарська (табл. 1).

Із 403 торгів, які були проведені у 2007 р., укладено майже 30,6 тис. угод на суму 338,4 млн грн, що у 2,6 раза більше, ніж у попередньому році. Обсяги укладених торгів за зазначений період зросли у 8,7 раза, проте частка обсягу біржового обороту на Львівщині склала лише 1,2 % обсягу обороту на біржах України. Натомість, біржова торгівля сільськогосподарською продукцією має строкатий характер. У 2007 р. загальний обсяг її пропозиції для продажу зменшився на 11,3 млн грн проти 2006 р., а у структурі загального обсягу біржової торгівлі склав лише 3,3 пункту. Основними причинами низької результативної діяльності товарних бірж є складна процедура оформлення угод як з рухомим, так і нерухомим майном, яку потрібно засвідчити у нотаріуса, сплатити відповідні збори тощо.

Таблиця 1 - Основні дані біржової діяльності Львівської області

Показник	2000р.	2005р.	2006р.	2007р.	2007р. до 2000р., %
Кількість бірж, од.	4	10	11	14	у 3,5 р.
Кількість проведених торгів, од.	208	2789	386	403	193,8
Укладено угод, тис. од.	1,5	11,5	23,4	30,6	у 20 р.
Вартість укладених угод, млн грн	39	114,9	131,7	338,4	у 8,7 р.
Обсяги пропозицій для продажу, млн грн	161,1	206,1	131,7	396,4	у 2,5 р.
у т.ч. сільгосппродукція	8,1	18,1	24,5	13,2	163,0
у % до загального обсягу	5,0	8,8	18,6	3,3	-1,7п
Обсяги укладених угод, всього, млн грн	39,0	115,0	131,7	338,4	у 8,7 р.
у т.ч. сільгосппродукція	0,4	18,1	24,5	13,1	у 32,8 р.
у % до загального обсягу	1,0	15,8	18,6	3,9	+2,9п

Недостатня зацікавленість біржовою торгівлею сільськогосподарських товаровиробників пояснюється труднощами у зберіганні готової продукції, не гарантованою щодо порядності поведінкою партнерів з торгів та наданням переваг чиннику термінового одержання готівкових грошей.

Завершальну стадію процесу товарно-грошового обміну становить роздрібна торгівля, у процесі якої товари передаються з рук в руки. Найважливішим показником, що характеризує результативність її функціонування, є фізичний обсяг роздрібного товарообороту продовольчих товарів з розрахунку на одну особу. Він залежить від платоспроможності споживачів, доступності споживачів до ринку, попиту та пропозиції, якості продукції тощо (табл. 2).

Таблиця 2 - Наявність об'єктів роздрібної торгівлі у Львівській області

Показник	2000р.	2005р.	2006р.	2007р.	2007р. до 2000р., %
Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, од.	7254	5180	4958	4794	66,1
у містах	5152	3757	3617	3657	71,0
у сільській місцевості	2102	1423	1341	1137	54,1
Кількість ринків на кінець року	108	141	141	137	126,9
Роздрібний товарооборот, всього, млн грн	1820,4	5530,5	6882,9	9472,5	у 5,2 р.
на одну особу, грн	683	2141	2675	3694	у 5,4 р.
Роздрібний товарооборот продовольчих товарів, млн грн	863,1	2056,7	2426,0	3097,5	у 3,6 р.
Індекс фізичного обсягу товарообороту, %	0	210,1	239,9	310,9	-

У 2007 р. кількість об'єктів роздрібної торгівлі у Львівській області знизилася на 2460 одиниць, у тому числі в містах на 1495 і в селах на 965. Хоча роздрібний товарооборот за досліджуваний період зріс на 7652,1 млн грн, у тому числі на одну особу у 5,4 раза, проте наявна динаміка об'єктів роздрібної торгівлі, на нашу думку, з одного боку, загострює проблему недостатнього кількісного забезпечення підприємствами торгівлі населення, а з іншого - зменшення їх кількості є причиною можливого зниження обсягів реалізації сільськогосподарської продукції.

Нині на регіональному ринку продовольчих товарів ще є не достатньо магазинів сучасних торговельних форматів, особливо у сільській місцевості, внаслідок чого відбувається деформація товароруху. У містах зосереджено близько 70 % роздрібних підприємств і відбувається близько 92 % товарообороту, через що й велика кількість жителів сільської місцевості змушена закуповувати продовольчі та інші товари у містах.

Дослідження показують, що існує регресійна залежність між рівнем роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу та чинниками, що його зумовлюють (табл. 3).

Таблиця 3 - Чинники впливу на рівень роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу у Львівській області

Показник	2000р.	2005р.	2006р.	2007р.
Роздрібний товарооборот на одну особу - всього, грн	683	2141	2675	3694
Роздрібний товарооборот продовольчих товарів, млн грн	863,1	2056,7	2426,0	3097,5
- на одну особу, грн	367	881	1051	1345
Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, од.	7254	5180	4958	4794
Кількість торгових місць, од.	36148	64749	64379	66874
Індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту продовольчих товарів	104,6	121,4	111,4	117,2
Індекс роздрібних цін на продовольчі товари	126,3	110,8	105,8	108,9
Доходи на одну особу, грн	2239,7	6203,1	7394,7	9335,0

Застосування кореляційного аналізу показало, що рівень роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу перебуває в прямій залежності від кількості об'єктів роздрібної торгівлі, індексу роздрібних цін на продовольчі товари та доходів на одну особу:

Y = -313,23 + 2,35 Х1 - 3,97 Х2 - 0,20 Х3 + 1,62 Х4 + 0,15 Х5.

де Y - роздрібний товарооборот продовольчих товарів на одну особу, грн;

Х1 - кількість об'єктів роздрібної торгівлі, од.;

Х2 - кількість торгових місць, од.;

Х3 - індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту

продовольчих товарів;

Х4 - індекс роздрібних цін на продовольчі товари;

Х5 - доходи на одну особу, грн.

Коефіцієнт множинної кореляції між зазначеними чинниками і результатом складає майже одиницю і засвідчує, що зв'язок між ознаками дуже високий. Зростання кількості об'єктів на роздрібному ринку на одиницю підвищує роздрібний товарооборот продовольчих товарів з розрахунку на одну особу на 2,35 грн, а збільшення доходів підвищує його на 0,15 грн.

Парадоксально, але немає позитивного впливу на роздрібний товарооборот продовольчих товарів з розрахунку на одну особу зростання кількості торгових місць, між якими існує обернена залежність.

У третьому розділі - „Напрями підвищення ефективності функціонування інфраструктури регіонального ринку сільськогосподарської продукції“ - обґрунтовано пропозиції економічного характеру, спрямовані на забезпечення гармонізації виробництва, попиту і реалізації сільськогосподарської продукції, формування її оптового локального ринку та його інформаційної служби.

Земельні угіддя Львівської області спроможні забезпечити необхідні обсяги основних видів сільськогосподарської продукції, щоб задовольнити власним виробництвом потреби населення у продуктах харчування відповідно до науково обґрунтованих норм споживання. Гармонізація виробництва, попиту і руху сільськогосподарської продукції повинна ґрунтуватися на принципах плановості, безперебійності, оперативності, технологічності та економічності. Від досконалої організації руху продукції значною мірою залежить повнота і стабільність її асортименту на роздрібних торгових підприємствах, швидкість обігу товарів та їх запасів, розмір витрат з доведення продукції до підприємств реалізації тощо.

Оптові регіональні продовольчі ринки є новими елементами інфраструктури, метою яких є прискорення руху продукції, особливо господарств населення, до роздрібної торгівлі та зменшення тіньового сектора товароруху. Їх завдання - наблизити виробників сільськогосподарської продукції до споживачів, що зумовлено багатогалузевим характером діяльності підприємств і організацій регіону, різноманітними формами власності, масштабністю виробництва та високою розосередженістю їх на території.

Локальні ринки можуть формуватися на базі підприємств будь-якої форми власності, які володіють виробничою базою, придатною для зберігання продукції і організації її купівлі-продажу. Створення і функціонування локального оптового ринку має відбуватися без додаткових капітальних вкладень і на безприбутковій основі.

Вибираючи місце, необхідно врахувати наявність і стан навколишньої дорожньої мережі, і перевагу слід надавати тим пунктам, які розміщені на магістральних шляхах або на незначній відстані від них, де є змога використати всі наявні види транспорту виробників.

Розмір транспортних витрат може суттєво змінюватися залежно від місця розташування ринку. Розміщення ринку на периферії сировинної зони є нераціональним, оскільки транспортні витрати зустрічних перевезень сільськогосподарської продукції виробниками на ринок призведуть до збільшення сукупного значення транспортних витрат (рис. 2), і раціональним, коли виключається одностороннє надходження продукції на ринок від виробників, а сукупні транспортні витрати на вивезення продукції споживачам зменшуються.

а ) нераціональний б) раціональний

- потоки продукції товаровиробників;

- потоки продукції споживачам.

Рис. 2. Варіанти розміщення центру оптового локального ринку сільськогосподарської продукції.

Транспортні витрати виробників сільськогосподарської продукції на доставку її на локальні оптові ринки можуть слугувати підставою для визначення території ринку. Критичну відстань, на яку доцільно довозити продукцію товаровиробниками на ринок, можна розрахувати за допомогою графічно-математичного методу (рис. 3).

Рис. 3. Визначення критичної відстані доступності постачання продукції на локальний оптовий ринок товаровиробниками.

Використавши вихідні дані за умов, наприклад, ціни на оптовому ринку картоплі - 90 грн/ц, собівартості виробництва 1 ц - 75 грн та витрат 1,5 грн на кілометр транспортування одного центнера до ринку, одержимо точку перетину прямих суми сукупних витрат на виробництво і реалізацію та оптової ціни, що відображатиме для виробника рівень беззбитковості виробництва і реалізації цієї продукції. Це буде критична відстань, на яку може доставляти сільськогосподарський виробник свою продукцію на локальний оптовий ринок, що забезпечить йому прибутковість.

Виходячи з територіальної доступності виробників до місця розташування локального оптового ринку, всю територію можна поділити на чотири зони (рис. 4).

Рис. 4. Версії зон постачання продукції сільськогосподарськими виробниками на локальний оптовий ринок.

Для сільськогосподарських виробників ефективність функціонування локального оптового ринку мала б означати забезпечення гарантованого збуту їх продукції, узгодження взаємоприйнятного рівня збутових цін, а для інших суб'єктів - споживачів, з якими укладаються угоди, гарантоване постачання у визначений термін необхідної кількості продукції.

Модель можливої організації та механізму взаємовідносин на локальному оптовому ринку сільськогосподарської продукції подано на схемі (рис. 5).

Важливу роль в ефективній діяльності локальних оптових ринків відіграє інформаційна служба, яка призначена для збору, зіставлення, аналізу і поширення даних у формі інформації. У функцію інформаційної системи входить формування та доведення до товаровиробників комерційної інформації, що охоплює інтереси споживачів та поведінку партнерів різного спрямування на просторі ринку.

На інформаційну систему локального ринку покладається низка функцій: збір інформації з проблем і потреб діяльності сільськогосподарських товаровиробників у сфері реалізації їхньої продукції; забезпечення взаємодії

Рис. 5. Організація та механізм взаємовідносин на локальному оптовому ринку.

між сільськогосподарськими товаровиробниками і локальним ринком сільськогосподарської продукції; оцінка і надання інформації та рекомендацій сільськогосподарським товаровиробникам і керівництву локального ринку з питань руху продукції; періодичне анкетування сільськогосподарських товаровиробників з питань коригування виробництва продукції; взаємодія з іншими локальними та регіональними ринками з обміну інформацією.

Інформаційні потоки, що надходять із низових структур з числа запитів, пропозицій, ініціативи первинних товаровиробників, узагальнюються, обробляються і порівнюються із зустрічними потоками споживачів з єдиною метою - дати первинному користувачеві інформації вичерпну відповідь у принагідні строки.

При добрій репутації працівників інформаційної служби особистий їх вплив може стати вирішальним чинником у момент прийняття сільськогосподарським товаровиробником принципового рішення. Безпосередні знайомства можуть сприяти більшій зацікавленості товаровиробників і стимулювати їх до взаємовигідної партнерської співпраці.

Оцінка результатів діяльності локального оптового ринку сільськогосподарської продукції і його інформаційної служби виражається наслідками діяльності в цілому, його товарооборотом.



ВИСНОВКИ

Елементи інфраструктури ринку забезпечують зміну власника товару і зумовлюють товаропросування сільськогосподарської продукції від виробників до місця продажу. Під інфраструктурою слід розуміти взаємозалежну сукупність інститутів, служб, підприємств та організацій, які на основі зв'язків і відповідних відносин виконують функцію товаропросування і своєю діяльністю забезпечують безперебійне та ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції.

Інфраструктура опосередковує процес відтворення в частині обміну і значною мірою впливає на обсяги й структуру товарної продукції на ринку. В умовах глибокого суспільного поділу праці вона виконує підготовчу і комерційну функцію, забезпечуючи достатнє розміщення на місцевому, регіональному та національному рівнях товарів, необхідних для задоволення попиту споживачів.

У ринкових умовах реалізація проявляється у зміні товарної форми на грошову. Від виробника залежать обсяги виробництва, якість продукції, обсяг виробничих затрат. Наявність ринку збуту, визнання продукту як суспільно необхідного, формування суспільно необхідних затрат та ціни на продукцію перебувають за межами діяльності виробника. Процес реалізації успішно розвиватиметься лише за умови, що пропозиція товарів не протистоятиме купівельній спроможності населення.

На оптовому ринку сільськогосподарської продукції формуються гуртові партії товарів для купівлі-продажу, що зумовлює активний вплив на товаровиробників. Їх доцільно розвивати не лише на регіональному, а й на локальному рівні, які можуть стати стратегічним підґрунтям системи переміщення товарів, внаслідок формування великих партій готової продукції товаровиробників усіх форм власності і її подальшого руху з метою насичення місцевих ринків і забезпечення потреб у товарах в інших регіонах.

Система оптових ринків має стати основною базою запровадження засад вільного і прозорого ціноутворення з обов'язковим застосуванням ринкових механізмів державного регулювання. На оптовому ринку немає чітко вираженого поділу суб'єктів ринку на продавців і покупців. З обох сторін стоять реальні люди і реальні товари, і ті, що придбали великим партіями продукцію, одночасно стають і її продавцями.

Кореляційний аналіз показав, що рівень роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу перебуває в прямій залежності від кількості об'єктів роздрібної торгівлі. Проте існує обернена залежність між кількістю торгових місць на ринку сільськогосподарської продукції і роздрібним товарооборотом продовольчих товарів з розрахунку на одну особу.

У виборі місця розташування оптового локального ринку мають бути враховані сировинна зона сільськогосподарської продукції, наявність потужних підприємств з її переробки і природне тяжіння сільськогосподарських виробників до певного населеного пункту, з урахуванням його соціально-економічного розвитку та наявної транспортної мережі. Сумарні витрати на виробництво і транспортування продукції не повинні перевищувати рівень оптової ціни на одиницю продукції. Їх перетин буде визначати критичний рівень відстані, на яку може доставляти сільськогосподарський товаровиробник свою продукцію на локальний оптовий ринок.

Адміністрація оптового ринку повинна забезпечити розрахунки із сільськогосподарськими товаровиробниками в день продажу їх продукції, реквізувавши не більше ніж 1,5 - 2 % від виручки кожного виробника, як кошти, сплачені за послуги локального ринку. Робота локального ринку як організаційно-правової структури повинна мати статус безприбуткової.

Для сільськогосподарських товаровиробників ефективність функціонування локального оптового ринку мала б означати забезпечення гарантованого збуту їхньої продукції та узгодження взаємоприйнятного рівня збутових цін, а для інших суб'єктів - споживачів, з якими укладаються угоди - гарантоване постачання у визначений термін певного обсягу продукції відповідного асортименту й якості.

Оптові ринки мають стати не лише елементом інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, а й первинною ланкою і організаційно-технологічною одиницею економіки держави, особливо на локальному рівні. На регіональному рівні оптові ринки повинні перерости в аграрні центри, де покупці і продавці зможуть купити чи продати продукцію, провести розрахунки та одержати кредит, отримати повну інформацію про ціни, попит та пропозицію на продукцію.

Інформаційно-організаційна підсистема є складовою інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції. Вона покликана створити належний інформаційний простір та умови для ефективного функціонування ринку і забезпечити стабільну й прибуткову роботу безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції за рахунок вільного і прозорого її просування та зниження підприємницького ризику.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Корчинський І. Теоретичні засади інфраструктури аграрного ринку / І. Корчинський // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 15. - С. 76 - 84.

2. Корчинський І. О. Інфраструктура товаропросування: риси та особливості функціонування її елементів / І. О. Корчинський // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 248 : в 6 т. - Т. 4. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 894 - 900.

3. Корчинський І. О. Роздрібна торгівля як складова інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції / Горбонос Ф. В., Павленчик Н. Ф., Корчинський І. О. // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 252 : в 6 т. - Т. 3. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 628 - 638. (Автором досліджено показники функціонування підприємств мережі роздрібної торгівлі на ринку).

4. Організаційно-функціональна модель оптового ринку сільськогосподарської продукції на локальному рівні / Горбонос Ф. В., Павленчик Н. Ф., Павленчик А. О., Корчинський І. О. // Економіка АПК. - 2009. - № 7. - С. 108 - 120. (Автором визначено умови розташування локального оптового ринку та методично обґрунтовано зону його обслуговування).

Статті у матеріалах науково-практичних конференцій

5. Розвиток інфраструктури регіонального аграрного ринку / Горбонос Ф. В., Павленчик Н. Ф., Павленчик А. О., Корчинський І. О. // Вісник аграрної науки Причорномор'я : міжнар. наук.-практ. конф. „Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика“. - Миколаїв, 2007. - Спецвип. 3 (42), т. 1. - С. 111 - 116. (Автором досліджено розвиток і функціонування окремих елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції).

6. Корчинський І. Формування інфраструктури аграрного ринку як засобу підвищення ефективності використання землі / А. Павленчик, І. Корчинський // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів : матеріали міжнар. наук.-практ. форуму, 19-21 вер. 2007 р. - Львів : ЛДАУ, 2007. - С. 142 - 147. (Автором виявлено ступінь ефективності використання землі залежно від рівня забезпеченості ринку сільськогосподарської продукції інфраструктурними елементами).

7. Корчинський І. О. Інфраструктура як складова матеріальної бази аграрного ринку / І. О. Корчинський // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК : матеріали міжнар. наук.-практ. форуму, 17-18 вер. 2008 р. - Львів : ЛНАУ, 2008. - С. 298 - 303.

8. В інших виданнях

1. Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських формувань : навч. посіб. / В. І. Лопушняк, І. О. Корчинський, М. М. Вислободська, І. М. Пархуць, Б. І. Пархуць. - Львів : Новий Світ-2000, 2009. - 288 с. (Автору належить підрозділ „Інфраструктура з агрохімічного забезпечення виробників на ринку сільськогосподарської продукції“).



АНОТАЦІЯ

Корчинський І. О. Формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2009.

Аналізуються погляди вчених та узагальнено різні концептуальні підходи науковців до розуміння інфраструктури ринку. Визначено основні складові і сформовано її підсистеми.

Визначено характерні риси та особливості функціонування різних елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції на стадії обміну. Подано оцінку забезпеченості, умов та ефективності функціонування основних її елементів на регіональному рівні. Ґрунтовно аналізується діяльність бірж та визначено основні причини низької їх активності. Реалізація продукції розглядається як критерій перевірки узгодження виробництва і споживання. Встановлено залежність роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу від чинників, що його зумовлюють.

Гармонізація виробництва, попиту і руху продукції розглядається на основі принципів плановості, безперебійності, оперативності, технологічності та економічності, розраховано кількість об'єктів мережі роздрібної торгівлі, які забезпечать належні умови постачання, реалізації і споживання продукції на регіональному рівні. Запропоновано організаційно-функціональну структуру оптового локального ринку та механізм і умови його розташування. Обґрунтовується простір діяльності локального оптового ринку. Окреслено значення, доведено необхідність створення інформаційної системи локального ринку сільськогосподарської продукції та визначено її основні функції.

Ключові слова: елементи інфраструктури ринку, попит, пропозиція, споживання, виробництво, інформація, локальний оптовий ринок.



АННОТАЦИЯ

Корчинский И. О. Формирование и функционирование инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2009.

Раскрыта теоретическая сущность понятия инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции. Анализируются взгляды ученых и обобщены их различные концептуальные подходы к пониманию инфраструктуры рынка, предоставлено собственное авторское ее трактование. Определены основные составные инфраструктуры и сформированы ее подсистемы, выполняющие функцию организации товарных потоков, финансово-кредитных операций и научно-информационного обеспечения. Рассматриваются место, роль, значение и условия функционирования отдельных элементов инфраструктуры.

Определены характерные черты и особенности функциональной деятельности различных элементов инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции на стадии обмена. Определены отличительные данные характеристики положительных и отрицательных сторон функционирования биржевого механизма. В методике исследования функционирования инфраструктуры рынка раскрыто соответствие определенного метода практическому его применению.

Дана оценка обеспеченности и условий функционирования основных элементов инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции на региональном уровне. Раскрыты причины нестабильности и пестроты функционирования оптовых продовольственных рынков и рынков розничной торговли.

Раскрыто значение автотранспорта в системе движения продукции, которая тесно взаимодействует с остальными элементами рынка и обеспечивает непрерывность процессов материальных потоков. На примере конкретных хозяйств рассчитаны показатели его использования и причины низкой эффективности. Основательно анализируется деятельность бирж на региональному уровне и определены основные причины низкой их активности. Проанализировано соответствие потребности населения Львовской области в продовольствии и возможности сельскохозяйственных товаропроизводителей обеспечить ее собственным производством.

Рассматривается динамика товарности основных видов сельскохозяйственной продукции и раскрыты причины ее низкого уровня. Реализация продукции раскрыта как составная часть общественного воспроизводства, являющаяся критерием проверки согласованности производства и потребления.

Дана оценка эффективности функционирования элементов инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции. Движение сельскохозяйственной продукции в сеть розничной торговли рассматривается в плоскости доступности и создания условий привлекательности. Установлена зависимость розничного оборота продовольственных товаров на одного человека от количества объектов розничной торговли, индекса розничных цен на продовольственные товары и доходов на одного человека.

Гармонизация производства, спроса и движения продукции рассматривается на основе принципов плановости, бесперебойности, оперативности, технологичности и экономичности, представлены расчеты необходимого количества земли, транспорта и объектов сети розничной торговли, которые обеспечат надлежащие условия снабжения, реализации и потребление продукции на региональном уровне.

Обосновывается роль и значение оптовых рынков сельскохозяйственной продукции. Они рассматриваются как первостепенный элемент организационно-технологической единицы, которая способна снизить деформацию продвижения продукции и стать средством ускорения товародвижения от производителя к потребителю.

Разработана организационно-функциональная структура оптового локального рынка, предлагаются механизм и условия его расположения и создания. Охарактеризованы условия успешного его функционирования и экономический механизм взаимоотношений на локальном оптовом рынке. Обосновывается область деятельности локального оптового рынка, в основу которого положено критическое расстояние доступности снабжения продукции производителями. Очерчено значение и доказана необходимость создания информационной системы локального рынка сельскохозяйственной продукции и подаются ее основные функции с выделением отдельных связей с производителями, потребителями, средствами масмедиа и органами власти.

Ключевые слова: элементы инфраструктуры рынка, спрос, предложение, потребление, производство, информация, локальный оптовый рынок.



SUMMARY

Korchynskyj I.O. Formation and functioning of infrastructure of agricultural production market. - Manuscript.

Thesis are aimed of getting a candidate degree in economic on speciality 08.00.04 - economics and management of enterprises (according to types of economic activity). - Lviv National Agrarian University, Lviv, 2009.

Scientists' views are analyzed and different conceptual scientific approaches to understanding of market infrastructure. The main components are defined and its subsystems are formed.

Typical features and peculiarities of functional activity of different elements of infrastructure of agricultural production market at the stage of exchange.

Estimation of supply, conditions and effectiveness of functioning of its main elements at regional level is given. Stock exchanges' activity is fully analyzed and the main purposes of their law activity are defined. Sale of production is examined as a criterion of checking coordination of production and consumption. It's established that retail turnover of commodities per person depends on factors that caused it.

Harmonization of production, demand and flow of production is examined on the base of planned, continual, operative, technological and economical principles, it's calculated the quantity of objects of retail trading that will provide with proper conditions of supply, sale and consumption of production at the regional level. The organizing and functional structure of wholesale local market and mechanism and conditions of its arrangement are offered. The range of local wholesale market activity is grounded. The meaning is described, the necessity of creating of information system of local agricultural production market is shown and the main functions of this system are given.

Key words: elements of market infrastructure, demand, supply, consumption, manufacture, information, local wholesale market.

Размещено на Allbest.ru