Підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 338.1:637:636.5

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ясіновська Ірина Фантинівна

Львів 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Біттер Олександр Аронович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри зовнішньоекономічної та маркетингової діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шульський Микола Григорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Мазуренко Олена Василівна, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, провідний науковий співробітник відділу форм господарювання.

Захист відбудеться 18 листопада 2008 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий “ 16 ” жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Е. Губені

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Птахівництво належить до тих галузей сільського господарства, розвиток яких дозволяє прискореними темпами поліпшити забезпечення зростаючого попиту населення на високоякісні продовольчі товари тваринного походження. Бурхливий розвиток м'ясного і яєчного птахівництва впродовж кількох попередніх років став результатом кардинальних змін у ринковій кон'юнктурі, а також у механізмах державного регулювання розвитку галузі. Однак це зовсім не означає, що всі проблеми розвитку вирішені. На жаль, значна частина птахофабрик залишається збитковою. Спостерігаються високі темпи зростання роздрібних цін на м'ясо птиці, надто високою є собівартість продукції. Спроби уряду країни значно знизити ціни на продукцію птахівництва виявилися невдалими. У зв'язку з цим виникає необхідність у проведенні поглиблених досліджень розвитку птахівництва в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах. Актуальність цієї проблеми загострюється у зв'язку з необхідністю: збалансованого забезпечення населення області якісними продуктами харчування, оптимізації структури переробки продукції птахівництва, враховуючи задоволення потреб населення; пошук нових та розширення існуючих ринків збуту продукції птахівництва; орієнтації виробництва на розвиток експортного потенціалу.

Економічна ефективність є провідною категорією і основою конкурентоспроможності птахівництва. Вона оцінює економічну спроможність підприємств отримувати максимальний прибуток із наявних ресурсів. Зростання економічної ефективності виробництва продукції птахівництва призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємств-виробників та є умовою їх виживання в середовищі економічного суперництва.

Теоретичні, методичні й практичні аспекти розвитку та економічної ефективності птахівничої галузі розглянуто у працях таких учених-економістів, як В.Г.Андрійчук, О.А.Біттер, В.В.Галушко, О.І.Дацій, І.Г.Кириленко, О.О.Кузнецов, О.В.Мазуренко, Б.А.Мельник, С.І.Михайлов, В.В.Прядко, І.В.Рябчик, О.М.Філінков, А.Шафронов, М.Г.Шульський, Д.Я.Янок, Ф.О.Ярошенко та ін. Їх наукові розробки стосуються широкого кола питань і є дуже важливими, проте регіональні особливості підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва у цих дослідженнях висвітлені недостатньо. Велике практичне значення окресленої проблеми, а також недостатня її вивченість у Львівській області визначили вибір і зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету за темами „Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0100U002332 (2000-2005 рр.) та „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073 (2006-2010 рр.). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обґрунтуванні способів підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ, концептуальних підходів до підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва у сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах.

Відповідно до поставленої мети в дисертації виконували такі завдання:

- узагальнити теоретичні і методологічні засади дослідження розвитку галузі птахівництва;

- вивчити основні чинники впливу на розвиток птахівництва в сільськогосподарських підприємствах і показники його економічної ефективності;

- провести рейтингування птахопідприємств регіону за показниками технічної та аллокативної ефективності;

- провести оцінку сучасного розвитку птахівництва і показників його ефективності за вітчизняними та міжнародними методиками;

- обґрунтувати перспективні параметри розвитку птахівництва з урахуванням ринкової кон'юнктури;

- визначити напрями підвищення рівня інтенсифікації виробництва продукції птахівництва;

- розробити стратегію підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва в агроформуваннях Львівської області.

Об'єктом дослідження виступають економічні відносини, в яких відбувається розвиток птахівництва в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва в агроформуваннях Львівської області.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали основні положення теорії формування ефективності виробництва, розвитку птахівництва, розробленої вітчизняними та зарубіжними вченими. У процесі дисертаційного дослідження застосовано методи: теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності і змісту основ понятійного апарату теорії ефективності розвитку галузі сільськогосподарського виробництва; економіко-статистичного аналізу ? для вивчення динаміки і структури, групування, порівняння і наочного відображення емпіричних даних, які характеризують розвиток птахівництва, та виявлення основних чинників, що його зумовили; системний підхід ? для обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності птахівництва; розрахунково-конструктивний ? для обґрунтування перспективних параметрів розвитку птахівництва в сільськогосподарських підприємствах.

Інформаційною базою досліджень стали законодавчі та нормативні акти, матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, наукові публікації та матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:

вперше:

- проведено порівняльну оцінку технічної, аллокативної та економічної ефективності використання виробничих ресурсів у розрізі сільськогосподарських підприємств адміністративного регіону на основі використання методу DEA-аналізу, що забезпечило достовірність отриманих результатів, дозволило провести рейтингування підприємств та виявити резерви підвищення їх ефективності;

удосконалено:

- сутність поняття ефективності виробництва продукції птахівництва з виділенням соціальної, економічної й технологічної ефективності і систематизовано комплекс чинників, які визначають її рівень і динаміку у сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах регіону;

- методику проведення DEA-аналізу ефективності виробництва через добір відповідних статистичних показників, які достовірно відображають ресурсозабезпеченість птахопідприємств і результативність їх господарської діяльності;

одержали подальший розвиток:

- наукові основи оптимізації формування маркетингових каналів міжрегіонального розподілу реалізованих птахопідприємствами яєць і м'яса птиці, які враховують співвідношення попиту і пропозиції на локальних ринках; сільськогосподарський птахівництво ефективність кон'юнктура

- наукові розробки щодо основних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування птахівничих підприємств на основі вдосконалення соціально-економічних умов, врахування регіональних особливостей сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження можуть використовуватися для розробки регіональних програм розвитку птахівництва, підвищення його економічної ефективності, вдосконалення методів державної підтримки галузі, вивчення перспективних параметрів галузі в регіоні.

Окремі результати роботи знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №09-05/9-47 від 02.06.2008 р.), управлінь агропромислового розвитку Перемишлянської (довідка №224 від 17.06.2008 р.) і Буської (довідка №159 від 18.06.2008 р.) районних державних адміністрацій.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження теоретичних і методологічних засад розвитку птахівництва та обґрунтуванні способів підвищення його ефективності на основі вдосконалення економічних умов функціонування галузі. Основні наукові положення, які виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на: міжнародних науково-практичних конференціях „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.); „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (м. Чернівці, 2007 р.); „Наука и образование-2008” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 10 одноосібних наукових працях, з яких 8 статей у наукових фахових виданнях та 2 - у матеріалах конференцій, загальним обсягом 2,75 друк.арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 224 сторінках машинописного тексту, з них 176 сторінок основного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 40 таблиць, 19 рисунків, 22 додатки. Список використаних джерел налічує 179 найменувань і міститься на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи розвитку та ефективності виробництва продукції птахівництва” - узагальнено теоретичні основи розвитку птахівництва у контексті забезпечення продовольчої безпеки, визначено суть і показники його ефективності, основні чинники, які визначають її рівень та динаміку, обґрунтовано методику дослідження.

Сьогодні більша частина поголів'я птиці утримується в господарствах населення, які виробляють продукцію птахівництва в основному для задоволення власних потреб. Слід зазначити й те, що продуктивність птиці в таких господарствах доволі низька, часто використовуються непристосовані для утримання птиці приміщення й неналежної якості корми, відтворення птиці є стихійним, далеко не завжди дотримуються вимоги ветеринарної медицини. Переміщення обсягів виробництва продукції у господарства населення є негативним явищем, оскільки призводить до посилення процесу дестабілізації виробництва, зниження рівня механізації виробничих процесів у птахівництві, послаблення конкурентоспроможності продукції птахівництва.

Тому на шляху до вирішення питань продовольчої безпеки пропонуємо подальший розвиток птахівництва на індустріальній основі. Основою його є комплексна механізація та автоматизація всіх процесів виробництва. Географічне розташування країни, сприятливий клімат, хороші природно-економічні умови для розвитку зернового господарства сприяють розвиткові виробництва продукції птахівництва. Розвинене зернове господарство спроможне забезпечити птахівництво комбікормами, які є основою ведення галузі на індустріальній основі.

У процесі розвитку птахівництва досягаються соціальні, економічні та технологічні цілі. Основними соціальними цілями є забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах галузі, а також працівників галузі - у збільшенні доходів відносно інших працівників. Основною економічною метою є збільшення маси прибутку, технологічною - зростання продуктивності птиці. Відповідно до цілей розвитку галузі птахівництва формується система показників її ефективності - соціальної, економічної, технологічної. Основне завдання методики їх аналізу полягає в забезпеченні достовірності отриманих результатів.

Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва означає одержання максимальної кількості продукції від однієї голови птиці за найменших затрат праці й коштів на її виробництво. Проте ефективність птахівництва показує не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва. Важливе значення мають також якість птахівничої продукції та її спроможність задовольняти потреби споживача. Підвищення якості продукції у свою чергу вимагає додаткових затрат праці.

Економічну ефективність виробництва продукції птахівництва можна визначати на різних рівнях. Виділяють економічну ефективність: галузі птахівництва загалом; окремих господарств, що займаються її виробництвом; окремих продуктів (м'яса, яєць); виконання окремих технологічних операцій; впровадження у виробництво досягнень науки і техніки.

Птахівництво є складовою частиною сільського господарства. Його функціональне призначення полягає у задоволенні потреб населення яйцями та м'ясом птиці, забезпеченні їх доступності для всіх верств населення, досягненні належного рівня грошових доходів працівників, які зайняті у цій галузі, дотриманні екологічної безпеки виробництва. Тому функціонування птахівництва можна вважати ефективним тоді, коли воно виконує поставлені суспільством перед ним завдання. Ступінь досягнення поставлених завдань виступає характеристикою рівня ефективності. Якщо будь-яке з поставлених завдань не виконується або виконується не повною мірою, то птахівництво не можна вважати ефективним.

Проте далеко не завжди збігаються цілі підприємств-виробників продукції із цілями, що їх ставить суспільство перед окремими секторами економіки, зокрема птахівництвом. Так, ефективність регіонального розвитку птахівництва можна оцінювати показниками, які характеризують забезпеченість населення регіону продукцією птахівництва. Однак ефективність підприємств у птахівничій галузі аналогічно оцінювати не можна, оскільки основним стимулом для підприємства-виробника є одержання якомога більшого прибутку.

У побудові системи показників економічної ефективності виробництва продукції птахівництва важливо врахувати принцип системності. Усі показники мали б відповідати запитам користувачів. Також слід дотримуватися принципу автономності, який полягає в тому, що кожне птахогосподарство повинно мати змогу визначати показники економічної ефективності виробництва продукції птахівництва за наявною у господарстві інформацією, не маючи аналогічної інформації про інші птахогосподарства. Проте це не означає, що немає потреби у використанні інформації щодо сукупності підприємств.

У другому розділі - “Оцінка рівня і динаміки ефективності виробництва продукції птахівництва в регіоні” - проведено оцінку сучасного стану та визначено тенденції розвитку птахівництва, проаналізовано показники ефективності галузі на основі використання традиційної вітчизняної і міжнародної методик.

Упродовж багатьох років галузь птахівництва на Львівщині розвивалась стабільними темпами й забезпечувала населення області дієтичними продуктами власного виробництва, а промисловість ? сировиною для виробництва м'ясної продукції. Виробники продукції птахівництва, які мали гарантований ринок реалізації продукції й хорошу мотивацію до праці вели рентабельне виробництво. Цьому сприяли цінові пропорції на промислову та сільськогосподарську продукцію. У птахівництві впроваджували науково обґрунтовані прогресивні технології, вдосконалювали матеріально-технічну та кормову бази, поліпшували генофонд.

Динаміка поголів'я птиці у Львівській області за 1990-2006 рр. характеризується такими даними. Якщо на кінець 1990 р. в усіх категоріях господарств утримували 10444,8 тис.голів, то на кінець 2006 р. - 7185,9 тис.голів, тобто менше на 31,2%. Скорочення поголів'я птиці зумовлене такими чинниками, як незадовільна кормова база, високий рівень собівартості продукції, порівняно низька продуктивність птиці тощо.

Поголів'я птиці у сільськогосподарських підприємствах за цей час зменшилось з 4748,7 до 2076,0 тис. гол., або ж на 56,3%, а в господарствах населення - з 5696,1 до 5109,9 тис.гол. (на 10,3%). Проте у сільськогосподарських підприємствах чітко простежується тенденція до збільшення поголів'я, особливо за два останні роки.

Зміна чисельності поголів'я птиці вплинула на обсяги виробництва продукції птахівництва. Протягом 1990-2000 рр. виробництво м'яса птиці скоротилось у 3,7 раза. Зменшення обсягів виробництва м'яса птиці відбулось як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. Починаючи з 2001 р. обсяги виробництва м'яса птиці в усіх категоріях господарств Львівської області зростали. Зокрема, у 2006 р. вироблено 24,6 тис.т м'яса птиці, що у 2,8 раза більше ніж у 2000 р.

Подібна ситуація склалася і щодо виробництва яєць. У 2000 р. усіма категоріями господарств області вироблено 465,9 млн. шт. яєць, що на 36,1% менше, ніж у 1990 р. У 2000-2006 рр. спостерігається чітка тенденція до зростання обсягів виробництва яєць. У 2006 р. всіма категоріями господарств області вироблено 563,3 млн. шт. яєць.

Попри зростання обсягів продукції птахівництва рівень виробництва м'яса птиці та яєць на Львівщині ще досить низький. Він не дозволяє повністю забезпечити потреби населення області.

Функціональне призначення птахівництва полягає не лише у забезпеченні населення яйцями та м'ясом птиці. Ці продукти харчування повинні стати доступними усім верствам населення у необхідному обсязі. У результаті проведеного аналізу споживання м'яса птиці у домашніх господарствах залежно від розміру грошового доходу на одну особу у 2006 р. встановлено, що ця функція виконується далеко не повністю. У споживанні м'яса птиці сім'ями з різними грошовими доходами спостерігаються суттєві відмінності. Наскільки відчутною є ця різниця, стає зрозумілим, коли ознайомитися з даними табл. 1.

Аналіз за 2000 - 2006 рр. свідчить про підвищення рівня споживання продукції птахівництва, проте він є нижчим від фізіологічних норм. Відповідно населення Львівщини у 2006 р. споживало на одну особу менше м'яса на 14,4%, яєць - на 0,9%.

Таблиця 1

Залежність рівня споживання м'яса птиці від розміру грошового доходу в адміністративних регіонах країни, 2006 р

Група регіонів за розміром грошового доходу на одну особу, грн. / місяць	Кількість областей у групі	Грошовий дохід на 1 особу за місяць, грн.	Виробництво м'яса птиці в усіх категоріях господарств на 1 особу (у забійній масі), кг	Споживання м'яса птиці на 1 особу, кг/ рік
І ? до 442	3	413	9,8	7,7
ІІ ? 443-510	11	476	8,5	7,1
ІІІ ? 511-578	8	548	14,5	13,9
ІV ? 579 і більше	3	618	8,8	13,6
Разом і в середньому	25	543	12,6	13,2

Економічний бік ефективності знаходить своє відображення в скороченні затрат і ресурсів на одиницю корисного результату в птахівництві. У сучасних умовах вона досягається внаслідок інтенсифікації виробництва. Інтенсифікація птахівництва базується на впровадженні досягнень науково-технічного прогресу, створенні міцної кормової бази, поліпшенні селекційно-племінної роботи, ветеринарного обслуговування тощо. Узагальнюючим показником рівня інтенсифікації галузі є розмір виробничих витрат, виражених вартістю основних і оборотних фондів, інших ресурсів у розрахунку на одну голову птиці.

Аналіз показує, що сільськогосподарські підприємства області скорочують витрати як на виробництво яєць, так і на вирощування 1 ц приросту птиці. Зокрема, затрати на виробництво 1000 шт. яєць у 2006 р. порівняно з 2000 р. скоротились на 13,5%, а на вирощування 1 ц приросту птиці - на 42,9%.

Важливе значення для одержання доходу товаровиробниками має не лише рівень виробничих витрат у птахівництві, а й розмір реалізаційних цін на продукцію птахівництва. У 2006 р. сільськогосподарські підприємства реалізували 1 ц птиці на м'ясо за середньою ціною 488,74 грн., що на 91,2% більше, ніж у 2000 р.

Загалом щодо виробництва продукції птахівництва в сільськогосподарських підприємствах усіх організаційно-правових форм можна зазначити, що сьогодні найефективнішими є приватні підприємства. Господарські товариства й державні підприємства мають значно гірші економічні показники, проте це не означає, що вони не можуть працювати ефективно. Якщо завдяки залученню інвестицій вдасться досягти оптимальних розмірів виробництва, запровадити сучасні технології, вони зможуть мати результати, не гірші, ніж приватні підприємства.

Одночасне існування високорентабельного і збиткового виробництва продукції птахівництва у сільськогосподарських підприємствах свідчить про наявність значних резервів для підвищення ефективності виробництва. Для вивчення впливу чинників на формування рівня рентабельності проведене групування сільськогосподарських підприємств Львівської області за рівнем рентабельності вирощування птиці (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність рівня рентабельності вирощування птиці в сільськогосподарських підприємствах Львівської області від величини чинників його формування, 2006 р

Група господарств за рівнем рентабельності, %	Кількість госпо-дарств у групі	Виробнича собівартість 1ц прирос-ту, грн.	Затрати праці на 1ц приросту, люд.-год.	Повна собівар-тість 1ц птиці, грн.	Ціна реалізації 1ц птиці, грн.	Рівень рен-табель-ності вирощу-вання птиці, %
І ? до -30,0	8	743,69	13,6	874,62	386,41	-55,8
ІІ ? - 29,9 - 1,00	8	410,59	7,2	533,15	517,91	-2,9
ІІІ ? 1,01 і більше	8	353,73	3,7	418,22	481,75	15,2
Разом і в середньому	24	384,87	5,1	466,90	488,46	4,6

На формування рівня рентабельності визначальний вплив чинять собівартість 1 ц птиці та її ціна, а точніше їх співвідношення. Зокрема, у групі господарств з рентабельністю вирощування птиці 15,2% собівартість 1 ц реалізованої птиці становила 418,22 грн., або у 2,1 раза менша, ніж у групі господарств, де рентабельність була на рівні -55,8 %.

Для встановлення тісноти взаємозв'язку між рівнем рентабельності виробництва птиці і чисельністю середньорічного поголів'я в господарствах, обсягами реалізації та повною собівартістю 1 ц продукції побудуємо кореляційно-регресійну модель, в якій: у - рівень рентабельності, %; х₁ - середньорічне поголів'я птиці, тис.голів; х₂ - обсяги реалізації, ц; х₃ - повна собівартість 1 ц м'яса птиці, грн. Розрахунки проведено на матеріалах 24 підприємств, які займаються виробництвом м'яса птиці. У результаті розв'язку моделі отримано багатофакторне рівняння регресії:

у = 16,668 + 7,895х₁ + 0,0005х₂ - 0,039х₃.

Аналіз ефективності виробництва продукції птахівництва у сільськогосподарських підприємствах Львівської області дає змогу зазначити, що основою підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва в нинішніх умовах повинні стати зростання продуктивності птиці, оптимізація виробничих витрат, зміцнення кормової бази.

Економічна діагностика суб'єктів господарювання послуговується різними способами, проте усі вони ставлять за мету досягнення певних кінцевих результатів, які у свою чергу можуть бути теж різними. Таким чином, будь-яка економічна діяльність не може характеризуватись тільки одним ефектом. Виникають труднощі, які ще ускладнюються тим, що для отримання відповідного ефекту витрачаються різні ресурси, які суттєво різняться між собою. Тільки порівняння окремих видів результату (ефекту) з визначеними ресурсами на їх одержання характеризуватиме економічну ефективність в її багатогранності. Такі можливості дає метод DEA - Data envelopment analysis.

Ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств Львівської області, які у 2006 р. виробляли продукцію птахівництва, оцінюватимемо за технічною ефективністю. Під нею слід розуміти змогу підприємства виробляти максимальну кількість продукції, застосовуючи існуючий кількісний і якісний ресурсний потенціал.

Для виявлення закономірності залежності ефективності функціонування птахопідприємств Львівської області у 2006 р. від окремих вхідних ресурсів у дослідженні як вхідні ресурси ми використали: х₁ ? фонд оплати праці з розрахунку на одну середньорічну голову птиці, грн; х₂ ? середньорічна вартість активів з розрахунку на одну голову птиці, грн; х₃ ? матеріальні витрати з розрахунку на одну голову птиці, грн. Як вихідний кінцевий продукт пропонуємо використати наступні показники: у₁ ? сумарна товарна продукція з розрахунку на одну голову птиці, грн; у₂ ? сумарна товарна продукція на одиницю авансованого капіталу, грн. У модель увійшли 24 сільськогосподарські підприємства Львівської області, які у 2006 р. виробляли продукцію птахівництва (м'ясо птиці, яйця).

Здійснений розрахунок за допомогою програмного пакету On Front 2.0 забезпечив наступні результати. Отримано оболонку даних із трьох і п'яти підприємств у першому і другому варіантах відповідно. Технічна ефективність у першому варіанті, коли за результат брали сумарну товарну продукцію з розрахунку на одну голову птиці (у₁), змінювалась серед 21 підприєства від 0,09 до 0,76. Такий значний розмах відхилень технічної ефективності від ефективних підприємств вказує на суттєві розбіжності їх у досягненні оптимального рівня виробництва товарної продукції з розрахунку на одну голову птиці.

Для об'єктивнішої оцінки проведемо групування досліджуваних підприємств за рівнем технічної ефективності. На основі одержаних вихідних результатів моделі можна зробити висновок про те, що переважна більшість птахівничих підприємств області є низько- або недостатньо ефективними. Тільки 12,5% підприємств у першому варіанті та 20,8% у другому перебувають на межі виробничих можливостей. Їх технічна ефективність дорівнює одиниці, а це означає, що вони виробляють максимальну кількість продукції, застосовуючи наявний ресурсний потенціал.

Для визначення закономірностей залежності ефективності функціонування птахівничих сільськогосподарських підприємств, які у 2006 р. у Львівській області займались виробництвом яєць, у дослідженні як вхідні ресурси ми використовували: х₁ - витрати кормів на одну голову птиці, ц к.од.; х₂ - інші матеріальні витрати на одну голову птиці, грн. Як вихідний результат пропонуємо використати у₁ - середньорічну несучість курей-несучок, шт.

Модель складена на основі даних 12 сільськогосподарських підприємств Львівської області, які у 2005-2006 рр. займалися виробництвом яєць. У модель введено великі та середні підприємства. У зазначеній моделі ми визначили, окрім технічної, аллокативну ефективність. Аллокативна ефективність (ефективність розподілу ресурсів) сягає свого максимуму у тому разі, коли підприємство вибирає ресурси для виробництва продукції за відомих цін на них з мінімальними витратами.

Щодо аллокативної ефективності, то як у 2005 р., так і у 2006 р. ми маємо значно ширшу варіацію показника серед досліджуваних підприємств, ніж щодо технічної ефективності. Зокрема, у 2005 р. рівень технічної ефективності змінювався від 0,04 до 0,76. У 2006 р. на відміну від 2005 р. маємо значну кількість підприємств, рівень технічної ефективності яких наближається до одиниці, що є звичайно ж позитивним явищем.

Щоб узагальнити висновки, продиференціюємо птахівничі підприємства за показниками ефективності (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл птахівничих підприємств Львівської області за досягненим значенням показників технічної, аллокативної та загальної економічної ефективності

Інтервал показника ефективності	Технічна ефективність	Аллокативна ефективність	Загальна економічна ефективність
	2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р.
І ? до 0,30	-	-	2	2	3	2
ІІ ? 0,31-0,45	2	1	2	-	3	2
ІІІ ? 0,46-0,60	2	-	1	-	2	1
IV ? 0,61-0,85	3	6	3	3	-	3
V ? 0,86-0,99	1	1	-	5	-	2
VI ? 1,00	1	3	1	1	1	1
Середнє в підприємствах значення ефективності	0,67	0,82	0,42	0,75	0,29	0,62

Проведені розрахунки дозволяють зробити наступні висновки. По-перше, переважна більшість птахівничих підприємств області є низько- або недостатньо технічно ефективними. Це означає, що такі підприємства, скажімо підприємства другої групи (два у 2005 р. й одне у 2006 р.), можуть зменшити використання ресурсів на 69-55% проти фактичного їх витрачання і при цьому забезпечити аналогічний рівень середньорічної несучості курей-несучок.

По-друге, якщо у 2005 р. технічно ефективним на 100% було лише одне підприємство, то у 2006 р. їх кількість зросла до трьох (або 27% від загальної кількості підприємств проти 11% у 2005 р.). Завдяки цьому, а також завдяки позитивним аспектам у діяльності усіх без винятку досліджуваних підприємств технічна ефективність загалом у досліджуваній сукупності підприємств зросла з 0,67 до 0,82.

По-третє, у 2005 р. бачимо широку диференціацію птахопідприємств області за рівнем аллокативної ефективності, а це є свідченням того, що розміщення ресурсів більшістю підприємств є надто віддаленим від раціонального варіанта (за даних умов господарювання) вирішення цієї проблеми. Однак уже у 2006 р. ми бачимо позитивні зрушення, оскільки спостерігаємо значно меншу диференціацію підприємств за рівнем аллокативної ефективності. Причому у більшості досліджуваних підприємств рівень аллокативної ефективності зріс порівняно з 2005 р. Усі зазначені зміни призвели до зростання рівня аллокативної ефективності досліджуваної сукупності птахівничих підприємств Львівської області у 2006 р. порівняно з 2005 р. з 0,42 до 0,75.

По-четверте, хоч і загальна економічна ефективність теж зросла в досліджуваних господарствах у середньому з 0,29 до 0,62, проте вона залишається низькою й свідчить про наявність великих невикористаних резервів її подальшого підвищення. Зокрема, отриманий результат 0,62 означає, що підприємства за рахунок раціонального використання ресурсів і кращого їх розміщення можуть скоротити витрати на ресурси на 38% й забезпечувати відповідний рівень результативного показника, якого вони вже досягли.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва” - обґрунтовано перспективи розвитку виробництва продукції птахівництва, визначено способи підвищення рівня інтенсифікації та ефективності галузі, розраховано прогнозні параметри чисельності поголів'я птиці та обсягів виробництва, розроблено схеми розподілу м'яса і яєць на локальних ринках.

Досвід попередніх років свідчить, що збільшити рівень насичення продовольчого ринку продукцією птахівництва належними темпами фактично неможливо тільки за рахунок господарств населення. Стабілізувати ринок птахівничої продукції можна насамперед за рахунок спеціалізованих підприємств. Особливу увагу пропонуємо звернути на розвиток великих інтеграційних утворень, які можуть ефективно функціонувати при замкнених технологічних циклах, тобто утримання батьківського стада, виробництво кормів на власних комбікормових заводах, виробництво власне пташиного м'яса та яєць, власна переробка продукції, реалізація через вдало сформовану торговельну мережу.

Галузь птахівництва потребує удосконалення організаційно-економічних перетворень на основі глибокої спеціалізації, кооперації, концентрації та інтеграції технологічних і управлінських процесів. Сьогодні доцільна інтеграція птахівничих, переробних і торговельних підприємств. Запорукою ефективного функціонування такого об'єднання є виробничо-господарська діяльність, в якій враховані інтереси всіх учасників інтеграційного об'єднання. Модель організаційної структури регіональної асоціації з виробництва та переробки продукції птахівництва наведена на рис.1. Господарські договори повинні стати основною правовою формою регулювання інтегрованого виробництва. Усі члени асоціації мали б мати рівні можливості отримання вигоди від їх спільної діяльності і, таким чином, бути зацікавленими в подальшому розвитку асоціації, її розширенні, нарощуванні обсягів виробництва.

Основними чинниками інтенсифікації виробництва продукції птахівництва є механізація і автоматизація усіх виробничих процесів, впровадження у виробництво прогресивних технологій, високопродуктивних кросів птиці, досягнень науково-технічного прогресу, ефективніших систем організації та управління виробництвом. Основним напрямом інтенсифікації виробництва продукції птахівництва є системне оновлення матеріально-технічних засобів.

Для технологічних змін у птахівництві й задіяння техніки нового покоління потрібні інвестиції. Слід зазначити, що основним джерелом інвестицій повинні бути власні кошти, одержані в результаті ефективної виробничої діяльності господарств, які займаються виробництвом продукції птахівництва. Важливим джерелом інвестицій є позичкові фінансові кошти (банківські кредити, кредити бюджетних організацій). Проте важливо не тільки забезпечити процес інтенсифікації необхідними коштами, а й використовувати їх раціонально.

У прогнозуванні розвитку птахівництва на Львівщині потрібно виходити з концепції повного забезпечення населення області власною продукцією. Забезпечити потребу населення Львівської області у м'ясі птиці та яйцях на рівні раціональних норм споживання та розширити експорт продукції птахівництва можна лише за умови, що галузь птахівництва розвиватиметься на промисловій основі. Для забезпечення попиту населення області на м'ясо птиці та яйця за належного рівня продуктивності необхідно поголів'я наростити до 4012 тис.голів, з них 1942 тис.голів курей-несучок та 2100 тис.голів бройлерів. Поголів'я птиці, а відповідно й обсяги виробництва продукції птахівництва прогнозуватимемо на базі вже існуючих птахопідприємств. Дані за районами розподілимо відповідно до структури виробництва продукції сільськогосподарських підприємств області у 2006 р. В дисертації наведено прогнозні показники чисельності поголів'я птиці та обсяги виробництва продукції птахівництва.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Модель організаційної структури регіональної асоціації з виробництва продукції птахівництва

Для забезпечення попиту населення усіх районів продукцією птахівництва нами розроблено напрями міжрайонного розподілу продукції. Схему товаропросування курячих яєць показано на рис.2.

Рис. 2 Прогнозні обсяги товароруху яєць через систему маркетингових каналів у Львівській області, 2010 р

Розроблена схема реалізації м'яса птиці через систему маркетингових каналів. Під час її складання враховували місцерозташування районів, у яких є підприємства-виробники м'яса птиці. В основі лежало скорочення відстані транспортування продукції до місця реалізації та зменшення витрат на транспортування.

ВИСНОВКИ

1. Птахівництво належить до тих галузей сільського господарства, розвиток яких дозволяє в умовах зростаючих доходів населення забезпечити швидке насичення продовольчого ринку високоцінними і відносно дешевими продуктами тваринного походження. Підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва зводиться до отримання максимальної кількості продукції від однієї голови птиці за мінімальних затрат праці та матеріальних ресурсів на її виробництво. Виділяють економічну ефективність галузі загалом; окремих птахівничих підприємств; виробництва окремих видів продукції (м'яса птиці, яєць); виконання окремих технологічних операцій; впровадження у виробництво досягнень науки і техніки. Відповідно до цілей, які реалізуються у процесі функціонування птахопродуктового підкомплексу АПК, розрізняють соціальну, економічну та технологічну ефективність. В сільськогосподарських підприємствах вони опосередковано, а в особистих селянських господарствах - безпосередньо - пов'язані між собою.

2.Упродовж 1990-2006 рр. чисельність поголів'я птиці в усіх категоріях господарств Львівської області зменшилася з 10,5 до 7,2 млн.голів, тобто на 31,2%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах ? на 56,3%, а в особистих селянських господарствах ? на 10,3%. Значними також були темпи скорочення обсягів виробництва м'яса птиці та яєць. Основними чинниками негативних тенденцій у розвитку птахівництва стали зниження купівельної спроможності населення в 90-х роках минулого століття, порушення господарських зв'язків, занепад комбікормової промисловості, неврегульованість відносин власності. З початку нинішнього століття намітились значні позитивні зрушення в розвитку птахівництва. Зростає чисельність поголів'я (насамперед в сільськогосподарських підприємствах), покращуються показники його продуктивності. Збільшуються обсяги виробництва і споживання м'яса і яєць населенням Львівської області. В основі позитивних тенденцій розвитку галузі лежить зростання попиту завдяки підвищенню рівня доходів населення, вирішення проблем власності, а також державна підтримка, зокрема у вигляді дотацій виробникам.

3. Основними виробниками м'яса птиці у Львівській області (75% загального обсягу виробництва) є особисті селянські господарства. Вони ж виробляють 67% пташиних яєць. Переміщення значної частини виробництва продукції птахівництва в особисті селянські господарства є негативним явищем, оскільки цей процес супроводжується зростанням загальних затрат праці, зниженням рівня конкурентоспроможності галузі. Господарства населен ня, які утримують незначну кількість птиці, не можуть вирішити проблему насичення ринку області пташиними яйцями та м'ясом.

4. Рівень рентабельності виробництва м'яса птиці сільськогосподарськими підприємствами протягом 2000-2006 рр. зріс з -37,4% до 4,6%, а виробництво яєць упродовж цього періоду дослідження було прибутковим, хоча у 2006 р. стало збитковим. Основними чинниками впливу є надто висока собівартість одиниці продукції та низька її реалізаційна ціна. У дисертації визначено ступінь впливу на показник рентабельності такого важливого чинника, як розмір птахопідприємства. У крупних птахопідприємствах значно нижча собівартість одиниці продукції, питомі затрати праці. Встановлено, що зі зростанням питомих витрат кормів поліпшуються показники продуктивності птиці. Тому основними напрямами підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва є зростання продуктивності, оптимізація виробничих витрат, зміцнення кормової бази.

5. Застосування методу DEA (аналізу оболонки даних) дозволило провести порівняльний аналіз технічної, аллокативної та економічної ефективності використання виробничих ресурсів птахопідприємствами досліджуваного регіону. У модель введено усі підприємства, систему показників ресурсозбереження визначали з урахуванням особливостей вітчизняної статистики. Результати аналізу показали недостатній рівень ефективності використання ресурсів більшістю підприємств, які виробляють м'ясо птиці та пташині яйця. Значна їх частина може забезпечувати досягнення власних показників ефективності за використання меншого (на 30-40%) обсягу ресурсів. Лише незначна частина птахівничих підприємств досягла оптимальних показників використання виробничих ресурсів у процесі виробництва яєць і м'яса.

6. Розрахунки показали наявність значних диспропорцій між такими видами виробничих ресурсів, як поголів'я птиці та авансований капітал, корми та інші види матеріальних ресурсів. Диспропорції, які спостерігаються у більшості птахопідприємств, лежать в основі низьких показників ефективності використання ресурсів. Передові підприємства досягають високих показників ефективності не стільки за рахунок оптимізації рівня виробничих витрат, скільки за рахунок оптимізації їх структури.

7. Для стабілізації галузі птахівництва та підвищення ефективності її функціонування пропонується збільшити обсяги виробництва продукції на промисловій основі з використанням наявного потенціалу підприємств; поліпшити матеріально-технічну базу птахівничих підприємств за рахунок заміни морально застарілого та фізично зношеного обладнання новим високоефективним та енергоощадним; значно збільшити обсяг інвестицій в розвиток птахопідприємств; вдосконалити державне регулювання цін на енергоносії, кормові та інші матеріально-технічні ресурси. Основними виробниками м'яса птиці і яєць повинні стати птахівничі підприємства при значному скороченні питомої ваги особистих селянських господарств, які не здатні забезпечувати розвиток галузі на інноваційній основі.

8. Необхідною передумовою ефективного розвитку птахопідприємства є інтенсифікація. Основними її чинниками є механізація і автоматизація процесів виробництва, розробка та впровадження у виробництво прогресивних енергоощадних технологій, утримання високопродуктивної птиці, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних систем організації та управління виробництвом.

9. В дисертаційній роботі визначено перспективні параметри розвитку птахівництва у Львівській області. Вони побудовані на основі концепції самозабезпечення продукцією галузі. Проведені прогнозні розрахунки показали, що для досягнення самозабезпечення регіону м'ясом птиці до 2010 р. необхідно збільшити обсяги його виробництва в сільськогосподарських підприємствах на 18,8 тис.т й досягти рівня 33,8 тис.т. Обсяги виробництва пташиних яєць необхідно збільшити на 454,3 млн.шт. (у 4,25 раза). Розроблено обсяги товароруху вироблених яєць і м'яса птиці через систему маркетингових каналів. Вони сформовані на основі врахування особливостей співвідношення попиту і пропозиції на локальних ринках пташиного м'яса і яєць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Ясіновська І. Відродження галузі птахівництва у Львівській області / І. Ясіновська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. 2004. №11(1). С.157-162 (0,31 друк.арк.).

2. Ясіновська І. Сучасний рівень виробництва та перспективи розвитку м'ясного птахівництва у Карпатському регіоні / І. Ясіновська // Науковий вісник НЛТУУ: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2005. Вип.15.4. С. 412-415 (0,19 друк.арк.).

3. Ясіновська І. Сучасний стан виробництва продукції птахівництва у Карпатському регіоні / І. Ясіновська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи. Вип. 3(53)'2005/НАН України / Інститут регіональних досліджень; редкол.: відповід. ред. акад. НАН України М.І.Долішній. Львів, 2005. С. 300-305 (0,23 друк.арк.).

4. Ясіновська І. Особливості функціонування ринку м'яса птиці у Львівській області / І. Ясіновська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. 2006. № 13. С. 379-383 (0,30 друк.арк.).

5. Ясіновська І. Удосконалення матеріально-технічної бази птахівництва // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва: економіка АПК і природокористування. 2007. №6. С. 229-233 (0,28 друк.арк.).

6. Ясіновська І. Підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва / І. Ясіновська // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Вип. 222: в. 5 т. Т.2. Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. С. 417-422. (0,34 друк.арк.).

7. Ясіновська І. Розвиток птахівництва в контексті вирішення продовольчої проблеми / І. Ясіновська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. 2007. № 14(2). С. 117-121 (0,31 друк.арк.).

8. Ясіновська І. Стан та проблеми вдосконалення кормової бази птахівництва / І. Ясіновська // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Вип. 234: в. 4 т. Т.3. Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. С. 670-675 (0,30 друк.арк.).

В інших виданнях:

9. Ясіновська І. Ринок продукції птахівництва (яєць) на Львівщині / І. Ясіновська // Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Оброшино, 2007. С. 282-289 (0,35 друк.арк.).

10. Ясіновська І. Проблеми інноваційного розвитку птахівництва / І. Ясіновська // Наука и образование. 2008: материали за 4-та международна научна практична конференция. Т. 5. Икономики. Държавна администрация. София: „Бял ГРАД-БГ” ООД, 2008. С. 3-5 (0,14 друк.арк.).

АНОТАЦІЯ

Ясіновська І.Ф. Підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Львівський національний аграрний університет, Львів, 2008.

У дисертаційній роботі розглянуто та узагальнено наукові основи ефективності виробництва продукції птахівництва. Визначено основні чинники ефективності галузі. Узагальнено методику дослідження ефективності птахівництва.

Проведено аналіз сучасного рівня і динаміки показників ефективності виробництва м'яса птиці і пташиних яєць за вітчизняною і зарубіжними методиками. Визначено технічну та аллокативну ефективність птахівництва. Окреслено перспективні параметри розвитку галузі. Розроблено пропозиції з удосконалення організаційно-економічного механізму її функціонування.

Ключові слова: птахівництво, виробництво, м'ясо, яйця, ефективність, інтенсифікація, попит, споживання, ринок, ціна.

АННОТАЦИЯ

Ясиновская И.Ф. Повышение экономической эффективности производства продукции птицеводства. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2008.

В диссертационной работе рассмотрены и обобщены научные основы эффективности производства продукции птицеводства. Отмечено, что экономическая эффективность может быть адекватно отображена комплексом показателей, среди которых основными являются показатели, характеризирующие соотношение результатов производства и произведенных затрат. Определены основные факторы эффективности отрасли. Обобщена методика исследования эффективности птицеводства.