Шляхи формування економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств

Сутність та методи визначення рівня економічної стійкості. Розробка методики вибору планової врожайності. Пропозицій щодо шляхів формування економічної стійкості галузей рослинництва на сільськогосподарських підприємствах в умовах ризикового землеробства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 67,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Брагінець Антон Миколайович

УДК 631.11:338.43:633

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ГАЛУЗЕЙ РОСЛИННИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Кочетков Олексій Васильович,

Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики й економічного аналізу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Перебийніс Василь Іванович,

Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Соченко Віктор Миколайович,

Кримський агропромисловий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ.

Автореферат розіслано 05 червня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічний інтерес виробників будь-якої продукції в першу чергу полягає в отриманні прибутку, адже існування виробників залежить саме від нього. Тому природно потенційні інвестори вкладають кошти в те виробництво, яке має найбільшу величину прибутку на вкладену грошову одиницю. Крім величини прибутку, виробники економічно зацікавлені в безперервному отриманні прибутку.

На жаль, виробники сільського господарства, на відміну від виробників інших галузей народного господарства, вимушені працювати в умовах великої невизначеності зовнішнього середовища, яка збільшує невизначеність отримання прибутку. Особливо великий рівень невизначеності є характерним для галузей рослинництва. Галузі рослинництва Луганської області відносяться до зони ризикованого землеробства, що, безумовно, ще більше впливає на стабільність та величину отримання прибутку. Таким чином, перед економістами-науковцями та практиками стоять важливі завдання оцінки й підвищення економічної стійкості. економічний стійкість врожайність сільськогосподарський

Сталий розвиток і стійкість сільського господарства та його підприємств досліджувались у працях вітчизняних учених В.Г. Андрійчука, В.П. Галушко, І.В. Гончар, П.М. Макаренко, С.В. Матейко, Ю.Ф. Наумова, О.Ю. Ничипорука, О.В. Олійника, В.І. Перебийніса, П.Т. Саблука, В.А. Слаути, І.Д. Соколова, В.М.Соченко, В.Г. Ткаченко, Є.О. Фірсова та ін. Дослідженню теоретичних, методичних та прикладних аспектів категорії «економічна стійкість» присвятили свої праці зарубіжні економісти Р. Брели, К. Біргхем, Е.С. Стоянова, В.В. Швецов, Чин Чен тощо.

Разом із тим, незважаючи на докладені вченими зусилля, залишилися питання, що не достатньо ще вивчені. Так, немає усталених наукових позицій щодо понятійного апарату теорії економічної стійкості, є плутанина між категоріями «економічна безпека» та «економічна стійкість». Майже відсутні зручні в користуванні методики, що дозволяють достовірно прогнозувати рівень економічної стійкості галузей рослинництва на підприємстві в умовах підвищеної невизначеності ринкового й природно-кліматичного середовища. Залишається недостатньо повно висвітлена в літературі залежність економічної стійкості галузей підприємств зони ризикового землеробства сходу України від погодних умов.

Недостатня вивченість проблеми забезпечення економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств в умовах ризикового землеробства підтвердила актуальність і визначила вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертації включено до плану наукових досліджень кафедри статистики та економічного аналізу Луганського національного аграрного університету за програмами «Соціально-економічні проблеми створення конкурентоспроможного сільського господарства на південному сході України» (номер державної реєстрації 0104U005404) та «Економічні інтереси учасників агропродуктового ринку» (номер державної реєстрації 0108U006838).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в узагальненні та поглибленні теоретичних, методичних засад та розробці пропозицій щодо шляхів формування економічної стійкості галузей рослинництва на сільськогосподарських підприємствах в умовах ризикового землеробства.

Для досягнення цієї мети було поставлено та вирішено такі завдання:

- узагальнити теоретичні основи: сутності економічної стійкості, методик визначення рівня економічної стійкості;

- проаналізувати сприятливість погодних умов для функціонування галузей та ступень їх впливу на економіку галузей;

- написати комп'ютерну програму, що дозволяє оперативно розраховувати технологічні карти виробництва рослин та знаходити функції витрат для їх виробництва;

- розробити методику вибору планової врожайності, які дозволяє максимізувати прибуток на тлі забезпечення економічної стійкості виробництва рослин в умовах невизначеності рівня фактичної врожайності;

- удосконалити існуючу в практиці господарювання методику визначення беззбитковості виробництва продукції рослинництва;

- окреслити систему заходів щодо зміцнення економічної стійкості рослинницьких галузей.

Об'єктом дослідження є процеси адаптації рослинницьких галузей аграрних підприємств до невизначеності зовнішнього середовища.

Предметом дослідження - комплекс теоретичних, методичних й практичних аспектів формування економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем забезпечення, оцінки та формування економічної стійкості, відповідні законодавчі та нормативні акти з аграрних питань.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: монографічний (при вивчені сутності економічної стійкості та безпеки, класифікації методів оцінки економічної стійкості, дослідження економічної стійкості підприємств Новоайдарського району), історичний (періодизація років дослідження, розгляд розвитку явищ у часі), лінгвістичний (формулювання визначення категорії економічної стійкості), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формулювання визначення категорії економічної стійкості), графічний (для побудови взаємозв'язку економічної стійкості та економічної безпеки), статистико-економічний (аналіз залежності малих і великих за розміром підприємств від впливу погодних умов, використання панельних даних для визначення функції витрат, вибір типового об'єкту дослідження, побудова функцій витрат квадратичного типу, побудова діаграм описової статистики), розрахунково-конструктивний (обґрунтування шляхів зміцнення економічної стійкості галузей, написання комп'ютерної програми тощо), метод математичного моделювання (знаходження критичної врожайності, написання комп'ютерної програми, побудова масиву даних для знаходження функції витрат) та ін. Для проведення економіко-математичних розрахунків використовувалися комп'ютерні програми Statistica 6.0, SPSS 13.0, E. Views 4.0, MS Excel 2003.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації:

уперше:

- розроблено, для розрахунку квадратичних функцій витрат виробництва озимої пшениці та соняшнику, комп'ютерні програми, які на відміну від існуючих програм, враховують нормоутворюючі чинники (вміст у ґрунті поживних речовин, групу поля, клас ґрунту та ін.);

- запропоновано методику вибору планової врожайності, яка на відміну від існуючих дозволяє не тільки за допомогою врожайності формувати економічну стійкість виробництва рослин з урахуванням дії факторів зовнішнього середовища, але й максимізувати прибуток на 1 га посіву за допомогою квадратичної функції прибутку;

удосконалено:

- визначення категорій „економічна стійкість” та „економічна безпека” й окреслено їх взаємозв'язки за допомогою аналізу інформаційних потоків цих категорій;

- методичні засади планування беззбитковості виробництва продукції рослинництва, які дозволяють більш достовірно оцінювати критичну врожайність у залежності від конкретних умов виробництва (вмісту поживних речовин, групи поля та ін.);

- систему заходів забезпечення економічної стійкості рослинницьких галузей сільськогосподарських підприємств (формування економічної стійкості за рахунок поєднання економічних, агрометеорологічних та агрономічних знань);

дістали подальший розвиток:

- теорія залежності економічної стійкості та ефективності від масштабу виробництва в умовах невизначеності зовнішнього середовища (встановлено що із зростанням несприятливості погодних умов зростає різниця між собівартістю 1 ц зерна у великих та менших за розміром підприємствах);

- методика визначення індивідуальної величини змінних та постійних витрат для великої кількості сільськогосподарських підприємств на основі використання лонгітюдних моделей.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення системи управління економічною стійкістю галузей рослинництва на аграрних підприємствах і державного регулювання рівня економічної стійкості галузей сільського господарства, страховими компаніями. Практичне значення мають розроблені комп'ютерні програми для побудови технологічних карт виробництва, програмування врожайності та визначення критичного рівня врожайності, методика визначення врожайності, що забезпечує належний рівень економічної стійкості на тлі максимізації прибутку на 1 га, а також запропоновані підходи щодо побудови системи економічної стійкості галузей рослинництва.

Розроблену методику визначення планової врожайності, а також комп'ютерні програми побудови технологічних карт та програмування врожайності використано в діяльності КСП ім. Кірова (довідка № 2340, від 09.09.2008 р.), СВК „Батьківщина” (довідка № 3560, від 10.09.2008 р.), ТОВ „Схід-Агро” (довідка № 254, від 10.09.2008 р.) Новоайдарського району Луганської області, а також передані для впровадження в управління агропромислового розвитку Новоайдарської райдержадміністрації Луганської області (№ 07/214 від 18 вересня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що викладені в дисертації основні ідеї й розробки щодо обґрунтування шляхів формування економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств в умовах ризикового землеробства сходу України, удосконалення методичних рекомендацій і розробка комп'ютерної програми прогнозування економічної стійкості рослинницьких галузей виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основний зміст результатів дослідження доповідався на щорічних конференціях професорсько-викладацького та аспірантського складу в Луганському національному аграрному університеті (2006-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум - 2006” (СНАУ, м. Суми, 25-29 вересня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (ХНАУ ім. Докучаєва, м. Харків, 1-2 березня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку АПК у контексті вступу України в СОТ” (ЛНАУ, м. Луганськ, 15-16 травня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у фахових виданнях у дев'яти наукових статтях: дві статті в наукових журналах та сім у збірниках наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 236 сторінок комп'ютерного тексту, з яких основна частина викладена на 171 сторінці, містить 39 таблиць, 42 рисунка, 21 додаток - на 43 сторінках, список використаних джерел (167 найменувань) - на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні аспекти економічної стійкості галузей сільськогосподарських підприємств» розглянуто сутність категорії економічна стійкість, існуючі підходи до оцінки економічної стійкості; методичні засади дослідження економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств.

Аналіз публікацій з проблем економічної стійкості та економічної безпеки показав, що дуже часто відбувається змішування категорій “економічна стійкість” і “економічна безпека” і виникає плутанина між ними. Тому на основі сімнадцяти визначень категорій “економічна стійкість” і “економічна безпека” було проведено абстрактно-логічний та інформаційний аналіз цих категорій. Це дало можливість визначити нормативні дефініції цих категорій. Отже, згідно проведеного автором аналізу, економічна стійкість, за визначенням, це здатність системи нормально функціонувати під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Економічна безпека, за визначенням, це стан захищеності системи від зовнішніх та внутрішніх економічних загроз.

Сільське господарство має більше погроз, ніж інші галузі економіки, і головне, що ці погрози дуже часто переходять із категорії вірогідності в категорію реальності й дійсності. Виробництво польових культур можна представити у вигляді складної системи (рис. 1).

Як бачимо, керуюча система (агроном, економіст) визначає технологію, яка в заданій конфігурації, кількості й заданій послідовності поєднує в просторі та часі технічні, людські та матеріальні ресурси. На нашу думку формування економічної стійкості виробництва польових культур полягає в забезпечені такої технології, таких параметрів завдання (ПЗ) або планових показників виконуючої підсистеми, за яких параметри виконання (В) та параметри впливу (ВП) на формування врожаю забезпечували здатність отримувати врожай в умовах невизначеності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, мінімізуючи явні та не явні збитки.

У результаті узагальнення ряду існуючих методів оцінки економічної стійкості розроблено класифікацію множини підходів з оцінки економічної стійкості за ступенем простоти та ступенем об'єктивності оцінки. Це дозволило вибрати найбільш простий та об'єктивний - маржинальний підхід.

Він дозволяє знаходити критичну врожайність - врожайність, за якої досягається беззбиткове виробництво, а також використовувати отримані значення для прийняття рішень, які мають ключове рішення для отримання підприємством збитків чи прибутків.

Доведено, що для знаходження змінних та постійних витрат великої кількості підприємств краще використовувати моделі панельних даних з фіксованими ефектами. Найкращою специфікацією при побудові функції витрат є лог-лінійна форма рівняння регресії, адже вона узгоджується з узагальненою функцією виробництва Кобба-Дугласа.

Побудова панельних даних методом фіксованих ефектів за допомогою логарифмування функції має вигляд:

, (1)

де - вектор спостережень за річними витратами на виробництво продукту підприємствами за t періодів;

- константа (вільний член рівняння регресії);

- вектор спостережень за об'ємом виробництва продукту підприємствами за t періодів;

- параметр впливу для i-ого підприємства (питома вага змінних витрат у загальних витратах на виробництво продукції).

У другому розділі „Оцінка економічної стійкості галузей в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі Луганської області)” досліджено тенденції розвитку галузей сільського господарства; ефективність виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції регіону в умовах невизначеності природнокліматичного середовища, подано оцінку економічної стійкості галузей з виробництва озимої пшениці та соняшнику на підприємствах Луганської області.

Дослідженням встановлено факт зростання середньорічної кількості опадів за останні 62 роки, в середньому на 2,72 мм у рік, що є позитивним моментом тренду. З рис. 1 також видно зростання дисперсії опадів. Факт зростання дисперсії середньорічної кількості опадів, на фоні зростання загальної кількості опадів, означає зростання невизначеності природнокліматичного середовища й ризиків виникнення посух на тлі кращого забезпечення опадами.

Рис. 1 Поле кореляції та лінійний тренд середньорічної кількості опадів

З останніх одинадцяти років виділено сприятливі й несприятливі, за погодними умовами для виробництва рослинницької продукції, роки. Так, 1996, 1997, 2001, 2002, 2004, 2005, 2006 є роками з задовільними, навіть по декуди сприятливими для вирощування культур умовами. Роки 1998, 1999, 2000, 2003, 2007 є роками із незадовільними умовами для вирощування досліджуваних культур.

Оцінку економічної стійкості в розрізі вибраних років здійснено за допомогою аналізу беззбитковості, шляхом знаходження критичної врожайності досліджуваних культур. Дослідження проведено за 1996-2007 роки у розрізі трьох періодів: дореформеному (1996-1999 р.) та двох періодів післяреформених - першого (2001-2004 рр.), та другого (2005-2007 рр.). Базою дослідження є Новоайдарський район Луганської області, який є типовим аграрним для області.

Постійні та змінні витрати було знайдено за допомогою побудови функції витрат моделей лонгітюдних даних. Формули 2 та 3 описують регресійну залежність витрат на виробництво озимої пшениці та соняшнику від обсягу виробництва за період 2001-2004 роки відповідно:

,

(2)

де - річні витрати на виробництво озимої пшениці на і-ому підприємстві, грн.; - річний обсяг виробництва озимої пшениці на і-ому підприємстві, ц;

(3)

де - річні витрати на виробництво соняшнику на і-ому підприємстві, грн.; - річний обсяг виробництва соняшнику на і-ому підприємстві, ц.

Через масштабність, функції інших років не приводяться, натомість приводяться середні дані коефіцієнтів для підприємств за всі роки. Аналіз питомої ваги змінних та постійних витрат показав, що зростання питомої ваги змінних витрат у порівнянні останнього періоду з дореформеним як для галузі виробництва озимої пшениці, так і соняшнику склало в середньому 1,5 рази.

З таблиці 1 видно, що завдяки збільшенню рівня ціни критична врожайність соняшнику має тенденцію до зменшення.

Таблиця 1

Вплив погодних умов та витрат добрив на середню та критичну врожайність соняшнику на підприємствах Новоайдарського району

Рік

Середній прибуток на 1 га, грн.

Середня повна собівартість 1 ц зерна, грн.

Середня ціна реалізації 1 ц зерна, грн.

Середня врожайність, ц/га

Витрати мінеральних добрив на 1 га посіву1, кг

Витрати органічних добрив на 1 га посіву, т

Середня критична врожайність, ц/га

1996

117,17

14,40

27,58

8,31

3,00

0,80

8,47

1997

107,99

13,53

22,80

9,89

4,00

0,00

6,67

1998

135,93

20,76

34,34

8,80

6,00

0,00

4,80

1999

206,89

27,04

47,03

8,75

8,00

0,60

5,10

2001

458,06

32,40

76,15

8,88

2,00

0,00

0,91

2002

289,16

46,01

70,35

10,71

3,00

0,00

1,99

2003

407,91

42,07

81,52

9,29

25,00

0,00

1,08

2004

365,79

69,58

108,66

8,55

39,00

0,00

1,48

2005

382,55

71,26

99,83

12,21

33,00

0,00

4,33

2006

441,42

56,59

84,51

16,54

26,00

0,00

7,32

2007

1598,90

78,81

179,18

15,19

14,00

0,10

0,83

Примітка: 1у перерахунку на 100 % поживних речовин.

У розрізі сприятливих та несприятливих за погодними умовами років різниці в рівні критичної врожайності не спостерігається.

Проаналізуємо, за допомогою таблиці 2, рівень критичної врожайності озимої пшениці підприємств Новоайдарського району.

Таблиця 2

Вплив погодних умов та витрат добрив на середню та критичну врожайність озимої пшениці на підприємствах Новоайдарського району

Рік

Середній прибуток на 1 га, грн.

Середня повна собівартість 1 ц зерна, грн.

Середня ціна реалізації 1 ц зерна, грн.

Середня врожайність, ц/га

Витрати мінеральних добрив на 1 га посіву1, кг

Витрати органічних добрив на 1 га посіву, т

Середня критична врожайність, ц/га

1996

87,69

10,81

16,25

16,12

28,00

2,60

7,15

1997

43,66

12,33

14,75

18,04

32,00

-

12,74

1998

-61,58

21,78

14,27

8,20

32,00

0,70

10,99

1999

-187,75

29,20

18,52

17,58

49,00

0,40

20,03

2001

462,47

26,60

40,76

32,66

24,00

-

13,06

2002

40,07

47,83

49,52

23,71

18,00

0,50

18,88

2003

300,03

30,39

50,22

15,13

44,00

-

9,64

2004

0,47

40,58

40,61

15,62

53,00

1,20

15,78

2005

8,33

31,53

31,78

33,30

39,00

0,70

12,91

2006

80,45

36,45

41,27

16,69

22,00

0,70

3,73

2007

321,83

49,64

64,98

20,98

35,00

0,50

5,77

Примітка: 1у перерахунку на 100 % поживних речовин.

Спостерігаємо ситуацію: з одного боку несприятливі роки приносять великі збитки (1998, 1999 роки), а з іншого - великі прибутки (2003, 2007). Отже, середній прибуток по озимій пшениці на 1 га у 2003, 2007 несприятливі роки був на рівні 300 грн. При цьому в сприятливі за погодними умовами роки дуже рідко підіймався цей показник вище, ніж 100 грн. на 1 га. Усе це створює велику невизначеність для тих, хто займається плануванням урожайності.

У третьому розділі «Основні напрями формування економічної стійкості галузей сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано методику достовірного визначення критичної врожайності та врожайності, що максимізує прибуток на 1 га; опрацьовано методики вибору планової врожайності в умовах ризику, пов'язаного з невизначеністю навколишнього середовища; уточнено пропозиції щодо економіко-агрометерологічних шляхів забезпечення економічної стійкості галузей рослинництва.

У сучасних умовах господарювання менеджери підприємств відчувають потребу в достовірних методах розробки й прийняття управлінських рішень. З огляду на потребу виробників було розроблено комп'ютерні програми (ДТК (динамічні технологічні карти) «Озима пшениця» та ДТК «Соняшник») для розрахунку технологічних карт та функцій витрат з урахуванням багатьох важливих факторів кожного окремого поля (у тому числі вміст поживних речовин у ґрунті, групу поля (господарства), вид ґрунту та ін.).

За допомогою ДТК «Озима пшениця» та ДТК «Соняшник» обґрунтовано, що лише функції квадратичних витрат забезпечують достовірний розрахунок критичної врожайності, врожайності, що максимізує прибуток на 1 га. Крім того, при прогнозуванні критичної врожайності слід визначати її за допомогою функцій витрат квадратичного типу при двох стратегіях виробництва (технології з внесенням та без внесення добрив) з визначенням верхньої та нижньої межи.

У Луганській області спостерігається доволі висока диференціація ґрунтів за вмістом поживних добрив. Це обумовлює різну потребу в добривах і, звичайно, диференціює функцію витрат, а разом з нею й рівні критичної врожайності та врожайності, що максимізує прибуток на 1 га. Розрахунки щодо рівнів критичної врожайності озимої пшениці та врожайності, що максимізує прибуток у залежності від вмісту поживних речовин у ґрунті за типовою технологією та іншими факторами станом на травень 2008 року наведено в таблиці 3.

Вміст у ґрунті поживних речовин, таким чином, може обумовлювати різну критичну врожайність навіть у межах одного господарства. Крім вмісту поживних речовин існує багато інших факторів, які можуть впливати на функцію витрат: попередник, рівень культури землеробства, виробнича група ґрунту, група господарства (поля) та ін.

З огляду на те, що внесення різних норм добрив впливає на збільшення чи зменшення критичної врожайності, постає проблема у виборі планової врожайності. В умовах дії погодних факторів підприємство, яке внесло добрива на отримання врожайності, що максимізує прибуток, може отримати збиток. А якби воно не вносило добрив узагалі, могло б отримати прибуток.

Таблиця 3

Рівні критичної врожайності та врожайності, що максимізує прибуток у залежності від вмісту поживних речовин у ґрунті

Рівень поживних речовин

Вміст фосфору у ґрунті, мг/100 г ґрунту

Вміст калію у ґрунті, мг/100 г ґрунту

Врожайність, що забезпечена поживними речовинами ґрунту, ц/га

Критична врожайність, ц/га

Врожайність, що максимізує прибуток (мінімізує збиток) на 1 га, ц/га

нижня межа

верхня межа

Дуже низький

2,00

5,00

15,03

21,80

-

21,80

Низький

5,00

10,00

19,43

15,91

35,04

24,51

Середній

10,00

15,00

26,78

-

47,24

32,52

Підвищений

15,00

20,00

34,10

-

59,00

39,64

Високий

20,00

30,00

41,45

-

71,24

47,03

Таким чином, менеджери повинні враховувати при виборі планової врожайності два моменти:

- прагнути до врожайності, що максимізує прибуток на 1 га;

- враховувати, що збільшення врожайності призводить до збільшення критичної врожайності і відповідно ризику отримання збитку.

Ми пропонуємо вибирати такий рівень планової врожайності, який прагне до врожайності, що максимізує прибуток на 1 га на тлі критичної врожайності, що не більше мінімальної врожайності, отриманої за п'ять років.

Запропонована методика, на відміну від існуючих, дозволяє більш точно розраховувати верхню й нижню межу критичної врожайності та врожайності, що максимізує прибуток на 1 га. Точність досягається за рахунок використання в ДТК як великого масиву нормативних даних використання різних машин, агрегатів, так і інших нормоутворюючих чинників (вмісту в ґрунті поживних речовин, групи поля, клас ґрунту та ін.). Головний шлях зміцнення економічної стійкості галузей рослинництва лежить у дотриманні принципу синергізму, тобто в налагодженні сумісної взаємодії гідрометеорології, агрономії й економіки. Тому запропонована система економіко-агрометеорологічних заходів підвищення економічної стійкості галузей рослинництва має мету забезпечення стійкості галузей рослинництва.

ВИСНОВКИ

1. Виробники сільського господарства, на відміну від виробників інших галузей народного господарства, вимушені працювати в умовах великої невизначеності зовнішнього середовища, що збільшує невизначеність отримання прибутку. Галузі рослинництва Луганської області відносяться до зони ризикованого землеробства, що безумовно впливає на стабільність та величину отримання прибутку. У той же час спостерігається зростання ризикованості землеробства в Луганський області. Так, аналізуючи данні середньорічної кількості опадів за 1945-2007 роки, встановлено зростання гетероскедастичності (нерівномірності дисперсії), що означає збільшення невизначеності природнокліматичного середовища й ризиків виникнення посух. Для окреслення шляхів функціонування рослинницьких галузей в умовах зростання невизначеності зовнішнього середовища постає проблема зміцнення їх економічної стійкості. У зв'язку з цим зроблено узагальнення теоретичних основ економічної стійкості галузей підприємств. Проведений абстрактно-логічний та інформаційний аналіз, категорій “економічна стійкість” і “економічна безпека”, дав підставу визначити нормативні дефініції цих категорій. Введення цих визначень має конкретну мету - зниження невизначеності науки екосестейт, яка присутня в дослідженнях, що присвячені економічній безпеці та стійкості.

2. Розроблена класифікація множини підходів з оцінки економічної стійкості дозволила для аналізу економічної стійкості галузей рослинництва вибрати найбільш простий та об'єктивний - маржинальний підхід. Він дозволяє знаходити критичну врожайність - врожайність, за якої досягається беззбиткове виробництво. Обґрунтовано корисність моделей лонгетюдних даних, а також квадратичних функцій витрат для аналізу економічної стійкості.

3. Доведено, що більшу економічну стійкість за несприятливих погодних умовах мають великі підприємства. У несприятливі за погодними умовами роки різниця в собівартості 1 ц зерна зернових та зернобобових для великих та малих підприємств збільшується, тоді як у сприятливі роки ця різниця зменшується. У більшості випадках сучасний стан розвитку продуктивних сил, кредитної системи Луганської області сприяє високому рівню продуктивності праці, ефективності та економічної стійкості великих за розміром підприємств, але існують випадки коли ця тенденція не діє. У сучасних умовах, вірогідність, що крупне підприємство має вищу, ніж мале підприємство, ефективність та стійкість, складає близько 0,9. Так же як і те, що мале, за розміром підприємство працює на високому рівні ефективності великих підприємств складає близько 0,1.

4. Дослідженням встановлено зростання питомої ваги змінних витрат для обох галузей у середньому 1,5 рази в порівнянні з періодом за 2005-2007 роки з дореформеним, за 1996-1999 роки. У середньому різниця між питомою вагою змінних витрат галузі виробництва озимої пшениці та соняшнику складала для всіх періодів 5 %. Встановлено, що соняшник менш залежний від погодних умов і показує більш стабільну врожайність. Натомість, галузь виробництва озимої пшениці має меншу стійкість. Абсолютна різниця середньої врожайності озимої пшениці між сприятливими роками й несприятливими складає близько 10 ц/га. Незадовільні погодні умови сприяли отриманню низької врожайності на фоні однакового для обох типів років доз добрив. Різниці у врожайності соняшнику для сприятливих та несприятливих років не спостерігається. У 1996-1999 роках для озимої пшениці й соняшнику критична врожайність складала 12,72 і 6,26 ц/га, а у 2001-2007 рр. - 11,39 і 3,79 ц/га відповідно. Критична врожайність має тенденцію до зменшення для обох галузей, як завдяки збільшення врожайності, так і завдяки збільшенню рівня ціни. Особливо на рівень критичної врожайності мав вплив рівень ціни реалізації.

5. З огляду на потребу виробників у достовірних методах розробки й прийняття управлінських рішень було розроблено комп'ютерні програми (ДТК «Озима пшениця» та ДТК «Соняшник») для розрахунку функцій витрат та технологічних карт з урахуванням багатьох важливих факторів (у тому числі вміст поживних речовин у ґрунті, групу поля (господарства), вид ґрунту та ін.) кожного окремого поля. Визначено для окремих підприємств Новоайдарського району критичні рівні врожайності: для технології виробництва озимої пшениці без використання добрив у середньому 11,0 ц/га, з використанням добрив 11,8 ц/га, для виробництва соняшнику відповідно 5,2 та 5,8 ц/га. Розроблено методику вибору планової врожайності, яка дозволяє максимізувати прибуток на 1 га посіву й забезпечувати економічну стійкість виробництва рослин з урахуванням дії факторів зовнішнього середовища. Розраховано врожайності, що максимізують прибуток на 1 га. У середньому для галузі озимої пшениці така врожайність складає 26 ц/га, для галузі виробництва соняшнику 19,9 ц/га. Середня врожайність на підприємствах Новоайдарського району складає 13,7 ц/га, на відміну від галузі виробництва озимої пшениці, де середня розрахована врожайність наближається до 23 ц/га. Таким чином, різниця між врожайністю що максимізує прибуток на 1 га та середньою врожайністю, більша у соняшнику. З цього можна зробити висновок, що найбільше неявних збитків через невикористання інтенсивності виробництва несе галузь виробництва соняшнику.

6. З урахуванням того, що сільське господарство є складною системою для формування економічної стійкості, слід використовувати обґрунтовану в дослідженні систему економіко-агрометеорологічних заходів. Найбільш важливими є: отримання достовірної інформації щодо вмісту фосфору та калію, збільшення середньої забезпеченості фосфором та калієм у ґрунті не менше, ніж 20 мг/100 г ґрунту для фосфору та 30 мг/100 г ґрунту для калію, введення в практику адаптаційних агротехнологій та системи No-Till, управління якістю, агрострахування. За умови забезпечення ґрунту фосфором та калієм в ґрунті на рівні не менше, ніж 20 мг/100 г ґрунту для фосфору та 30 мг/100 г ґрунту для калію, врожайність, що максимізує прибуток складає 50 ц/га. Саме до такого рівня врожайності слід прагнути в умовах ризикового землеробства сходу України.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Брагінець А. М. Економічна безпека галузі виробництва молока та шляхи її зміцнення / О. В. Кочетков, Р. В.Марков, А. М. Брагінець // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / [за ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ : ЛНАУ, 2006. - №60 (83). - С. 99-103. (Особистий внесок - проведення аналітичних досліджень, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

2. Брагінець А. М. Концептуальні відмінності між категоріями «економічна стійкість» та «економічна безпека» / О. В. Кочетков, А. М. Брагінець // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2006. - № 5-6 (22-23). - С. 380-384. (Особистий внесок - проведення аналітичних досліджень, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

3. Брагінець А. М. Взаємозв'язок між економічною ефективністю і стійкістю галузі: синергетичний підхід / А. М. Брагінець // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ [за ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ : ТОВ «РКТ», 2007. - № 73 (96). - С. 27-31.

4. Брагінець А. М. Зв'язок інтересів учасників агропродуктового ринку з економічною стійкістю галузей / А. М. Брагінець // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ [за ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ : «Елтон-2», 2008. - № 85. - С. 44-50.

5. Брагінець А. М. Методика вибору типового об'єкту дослідження / О. В. Кочетков, А. М. Брагінець // Економіка: проблеми теорії та практики [збірник наукових праць]. - Випуск 233: В 5 Т.- Т 4. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 965-971. (Особистий внесок - розробка методики, проведення аналітичних досліджень, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

6. Брагінець А. М. Проблеми прийняття достовірних управлінських рішень: використання аналізу беззбитковості в рослинництві // О. В. Кочетков, А. М. Брагінець // Економіка АПК. - 2008. - № 11. - С. 64 -72. (Особистий внесок - проведення аналітичних досліджень, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

7. Брагінець А. М. Методика визначення врожайності, що максимізує прибуток на 1 га посіву та забезпечує економічну стійкість / А. М. Брагінець // Вісник Сумського національного аграрного університету. - № 12/2 (34). - 2008. - С. 83-92.

8. Брагінець А.М. Обґрунтування використання моделей лонгітюдних даних для визначення змінних витрат сільськогосподарських підприємств / А.М. Брагінець // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / [за ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ : «Книжковий світ», 2009. - № 90/94. - Т. 1. - С. 112-118.

9. Брагінець А. М. Економічна стійкість рослинницьких галузей на підприємствах зони ризикового землеробства / А. М. Брагінець // Агросвіт. - 2009. - № 3. - С. 30 - 35.

АНОТАЦІЇ

Брагінець А.М. Шляхи формування економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (Економіка сільського господарства та АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2009.

У дисертації досліджено систему питань теоретичного й практичного характеру, які пов'язані з проблемою оцінки, аналізу й формування економічної стійкості галузей рослинництва сільськогосподарських підприємств в умовах ризикового землеробства сходу України.

У дослідженні уточнено нормативне визначення категорії «економічна стійкість» та окреслено її відмінність від категорії «економічна безпека». Визначено ступінь впливу погодних умов на економіку галузей рослинництва, на рівень критичної врожайності озимої пшениці та соняшнику. Визначено рівні постійних та змінних витрат на виробництво цих рослин.

Розроблено та вдосконалено методики: оцінки економічної стійкості підприємств на основі визначення критичної врожайності, достовірного планування критичної врожайності та врожайності, що максимізує прибуток на 1 га, визначення планового рівня врожайності, що максимізує прибуток та мінімізує ризики. Для полегшення оперативного та стратегічного планування економічної стійкості розроблено комп'ютерні програми. Окреслено економіко-агрометеорологічну систему забезпечення економічної стійкості польових культур.

Ключові слова: шляхи формування, економічна стійкість, галузі рослинництва, сільськогосподарські підприємства, критична врожайність, зона ризикового землеробства, постійні і змінні витрати, вплив погодних умов, функції витрат, максимум прибутку на 1 га.

Брагинец А.Н. Пути формирования экономической устойчивости отраслей растениеводства сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (Экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск, 2009.

В диссертации исследовано систему вопросов теоретического и практического характера, которые связаны с проблемой оценки, анализа и укрепления экономической устойчивости отраслей растениеводства сельскохозяйственных предприятий в условиях рискованного земледелия востока Украины.

В первом разделе «Теоретические аспекты экономической устойчивости отраслей сельскохозяйственных предприятий» рассмотрены сущность категории экономическая устойчивость, существующие подходы к оценке экономической устойчивости; методические основы исследования экономической устойчивости отраслей растениеводства сельскохозяйственных предприятий.

Проведенный абстрактно-логический и информационный анализ категорий "экономическая устойчивость" и "экономическая безопасность" дал основание определить нормативные дефиниции этих категорий. Введение этих определений в научный оборот имеет конкретную цель - снижение неопределенности науки екосестейт, которая присутствует в исследованиях посвященных экономической безопасности и устойчивости.

Разработанная классификация методов оценки экономической устойчивости дала возможность выбрать наиболее простой, но в тоже время объективный метод оценки экономической устойчивости - маржинальный. Обоснована возможность применения моделей лонгитюдных данных для построения функции затрат в аграрном производстве с целью определения постоянных и переменных затрат.

Во втором разделе «Оценка экономической устойчивости отраслей в сельскохозяйственных предприятиях (на примере Луганской области)» исследованы тенденции развития отраслей сельского хозяйства; эффективность производства и реализации сельскохозяйственной продукции региона в условиях неопределенности природно-климатической среды, дана оценка экономической устойчивости отраслей производства озимой пшеницы и подсолнечника на предприятиях Луганской области.

Установлено увеличение дисперсии среднегодового количества осадков за 1945-2007 годы в Луганской области. Рост дисперсии означает рост неопределенности природно-климатической среды и рисков возникновения засух. В исследуемом периоде (за 1996-2007), на основании агроклиматических данных периодов вегетации озимой пшеницы и подсолнечника, выделены благоприятные и неблагоприятные для выращивания годы. Рассмотрена разница в эффективности для разных по размерам предприятий в условиях благоприятных и неблагоприятных по погодным условиям годов.

Построены функции затрат производства озимой пшеницы и подсолнечника для предприятий Луганской области. На основании функций затрат определены постоянные и переменные затраты производства продукции на данных отраслях. Исследована динамика удельного веса переменных затрат в общей сумме расходов на производство продукции для обеих отраслей, и уровней критической урожайности.

В третьем разделе «Пути формирования экономической устойчивости отраслей сельскохозяйственных предприятий» обосновано методику достоверного определения критической урожайности, предложена методика выбора плановой урожайности в условиях риска, связанного с неопределенностью окружающей среды; уточнены предложения относительно экономико-агрометерологическиха путей обеспечения экономической устойчивости отраслей растениеводства.

Учитывая потребность производителей в достоверных методах разработки и принятия управленческих решений были разработаны компьютерные программы (ДТК «Озимая пшеница» та ДТК «Подсолнечник») для расчета функций затрат и технологических карт с учетом многих важных факторов (в том числе содержание питательных веществ в почве, группу поля (хозяйства), вид почвы и др.).

Разработана методика выбора плановой урожайности, которая позволяет находить компромиссное решение между максимизацией прибыли на 1 га посева и обеспечения экономической устойчивости производства растений с учетом действия факторов внешней среды. Методические разработки апробированы на предприятиях Луганской области.

Главный путь укрепления экономической устойчивости отраслей растениеводства лежит в соблюдении принципа синергизма, то есть в налаживании совместного взаимодействия гидрометеорологии, агрономии и экономики. Предложена система экономико-агрометеорологических мероприятий повышения экономической устойчивости отраслей растениеводства.

Ключевые слова: пути формирования, экономическая устойчивость, отрасли растениеводства, сельскохозяйственные предприятия, критическая урожайность, зона рискового земледелия, постоянные и переменные расходы, влияние погодных условий, функции расходов, максимум прибыли на 1 га.

Braginets A.N. Ways of forming of economic stability of industries of plant-grower of agricultural enterprises. - Manuscript.

Candidate of Economic sciences dissertation on speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (Economy of Agriculture and AIC). - Lugansk National Agrarian University, Lugansk, 2009.

In the thesis we investigated the system of theoretical and practical considerations that relate to the problem of evaluation, analysis and formation of the economic stability of crop farming industries in a risk farming east of Ukraine.

The study clarified the normative definition of «economic stability», and outlined its contrast with the category of «economic safety». Determine the impact of weather on crop economy industries, the level of break-even point of winter wheat and sunflower. Certain levels of fixed and variable costs of production of these plants. Developed and advanced techniques: assessment of the economic resilience of the enterprises on the basis of determining the break-even point. To facilitate the operational and strategic planning of economic resilience developed computer programs. Outlined the economic and agrometeorological system to ensure the economic stability of field crops.

Keywords: ways of forming, economic stability, industries of plant-grower, agricultural enterprises, level of break-even point, area of risk agriculture, fixed and variable costs, influencing of weather terms, function of charges, maximum income on 1 hectare.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.