Управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

УДК 330.341.1:631.152:636.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПТАХІВНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Герасименко Ірина

Олександрівна

Біла Церква - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Варченко Ольга Миронівна,

Білоцерківський національний аграрний університет, директор Навчально-наукового інституту економіки та бізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу;

кандидат економічних наук, доцент Кирилюк Ольга Федорівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), доцент кафедри статистики та економічного аналізу

Захист відбудеться «26» листопада 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.27.821.03 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, центральний корпус, ауд. 22.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, центральний корпус.

Автореферат розісланий «26» жовтня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент І.М. Паска

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток підприємств вітчизняної птахівничої галузі та забезпечення високого рівня його конкурентоспроможності потребує розробки дієвих напрямів підвищення ефективності виробництва через практичну реалізацію нововведень на основі досягнень науково-технічного прогресу в галузі. Тому однією з передумов ефективного її розвитку є врахування науково-технічних чинників, що вимагає удосконалення механізму реалізації нововведень птахогосподарствами з метою забезпечення подальшої інтенсифікації ланцюга «виробництво-переробка-споживання», з метою формування конкурентних переваг на ринку.

Птахівництво - найбільш чутлива до нововведень галузь, на основі яких на сучасному етапі забезпечується інтенсивний розвиток. У результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції галузі птахівництва за останні роки стійко і динамічно розвивається.

На сучасному етапі розвитку існує нагальна потреба у формуванні ефективної системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств на основі практичного використання системного підходу. Незважаючи на великий інтерес, накопичені теоретичні розробки даного питання і набутий досвід економічної діяльності підприємств галузі, предмет дослідження залишається недостатньо вивченим внаслідок стрімкого розвитку об'єкта дослідження та мінливості ринкових умов господарювання. Отже, актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена об'єктивною необхідністю обґрунтування теоретичних і розробки методичних і практичних положень формування й розвитку системи управління інноваційною діяльністю підприємств птахівничої галузі.

Питанням інноватики й управління інноваційною діяльністю підприємств присвячені праці таких вчених: І.Ансоффа, В.М.Аньшина, П.Друкера, Г.Кова-льова, М.Кондратьєва, Б.Санто, Б.Твісса, А.Томсона, Р.А.Фатхудінова, К.Фрі-мена, Й.Шумпетера, Ф.Янсенна та ін.; вітчизняних - В.П.Александрової, О.І.Амоші, Ю.М.Бажала, В.М.Гейця, Г.М.Доброва, І.І.Лукінова, Б.А.Ма-ліцького, М.І.Туган-Барановського, Л.І.Федулової, М.Г.Чумаченка та ін. Питанням теоретико-методологічного та практичного формування й розвитку інноваційного підприємництва в агропромисловому виробництві приділяли увагу В.Г.Андрійчук, С.А.Володін, М.В.Зубець, А.С.Даниленко, М.І.Кісіль, Д.Ф.Крисанов, М.Ф.Кропивко, Г.М.Підлесецький, П.Т.Саблук, М.А.Садиков, В.П.Ситник, В.М.Трегобчук, А.В.Чупіс, зокрема в галузі птахівництва - О.І.Дацій, О.Х.Довлетханова, Б.А.Мельник, Ф.О.Ярошенко.

Однак, незважаючи на багатоаспектний характер проблеми, в економічній аграрній науці та практиці питання управління інноваційною діяльністю у нинішніх умов функціонування птахівничих підприємств на ринку недостатньо вивчені. Очевидно, що реалізація іноземних та вітчизняних новітніх розробок у підприємствах галузі потребує дослідження цілої низки питань, зокрема формування ефективної системи управління інноваційною діяльністю з метою опрацювання методик, моделей і рекомендацій для практичного впровадження.

Актуальність даної проблеми, недостатній ступінь її вивчення, наявність дискусійних питань зумовили вибір теми, завдання і мету дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Білоцерківського національного аграрного університету, зокрема, ініціативної теми «Формування організаційно-економічних засад розвитку аграрного маркетингу» на 2008-2011 рр. (державний реєстраційний номер 0107U011343) і державної теми «Сертифікація оптових ринків сільськогосподарської продукції» (державний реєстраційний номер 0109U005969) в 2009 р. Автором обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення організаційних структур управління та створення інформаційної системи обґрунтування й прийняття управлінських рішень птахопідприємствами, а також розроблено стандарти щодо організації оптової торгівлі продукцією птахівництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних та розробка практичних пропозицій щодо формування системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

· узагальнити світовий досвід і вітчизняну практику організації виробництва продукції птахівництва, визначити характерні риси галузі, що впливають на систему інноваційного управління;

· вивчити й узагальнити теоретичні підходи до управління інноваційною діяльністю та виділити характерні риси її розвитку на підприємстві;

· обґрунтувати систему показників ефективності інноваційних проектів і системи управління інноваційною діяльністю підприємств;

· дослідити сучасний стан і тенденції розвитку птахівництва, визначити основні фактори підвищення конкурентоспроможності продукції та підприємств галузі;

· оцінити макро- та мікросередовище функціонування птахівничих під-
приємств і його вплив на систему управління інноваційною діяльністю;

· здійснити оцінку основних напрямів інноваційної діяльності птахопід-приємств у сучасних умовах господарювання та визначити основні складові
формування їх інноваційного потенціалу;

· обґрунтувати напрями стратегій птахопідприємств щодо здійснення інноваційної діяльності з метою забезпечення їх сталого розвитку;

· запропонувати напрями формування організаційних змін у структурах управління підприємствами, враховуючи існуючі підходи та можливості переходу до стратегічного управління, з метою досягнення поставлених цілей;

· розробити комплексну інформаційну систему розробки й обґрунтування управлінських рішень щодо пошуку та вибору інноваційних розробок і автоматизації систем управління інноваційною діяльністю підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси формування системи управління інноваційною діяльністю на підприємствах птахівничого підкомплексу АПК.

Предметом дослідження є сукупність економічних, організаційних та управлінських процесів, факторів і явищ, пов'язаних із формуванням системи управління інноваційною діяльністю на птахівничих підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали методи і способи наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки з організації й управління, законодавчі та інші нормативні акти України щодо управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств.

У роботі використано такі основні методи дослідження: системний підхід (для комплексного врахування чинників, які впливають на здійснення й управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів висновків та їх формулювання); статистично-економічний, зокрема його прийоми - динамічних рядів, порівняння, графічний (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ, встановлення причин зміни окремих параметрів); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей формування системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств); методи індивідуальних і групових експертних оцінок (при визначенні основних чинників забезпечення конкуренто-спроможності підприємств, визначенні їх інноваційного потенціалу та проведенні оцінки ефективності системи управління інноваційною діяльністю).

Інформаційну базу дослідження становлять статистичні матеріали Держкомстату України, нормативно-правові акти регулювання діяльності суб'єктів господарювання галузі, монографії та інші наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємствах, бухгалтерська та фінансова звітність досліджуваних підприємств Київської і Черкаської областей, ресурси мережі Інтернет, а також результати опитування й спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано комплексну інформаційну систему пошуку й впровадження нововведень шляхом створення взаємодоповнюючих систем вхідної інформації, використання сучасних методів і моделей обробки інформації та обґрунтування управлінських рішень, які формують передумови та забезпечують нейтралізацію та зниження ризику інноваційної діяльності й підвищення її ефективності на птахопідприємствах;

удосконалено:

- стратегію інноваційного розвитку птахівничих господарств, яка базується на впровадженні новітніх досягнень у галузі переробки відходів на основі використання біогазових установок, що дозволить забезпечити виробництво власними енергетичними ресурсами, формування екологічної чистої зони та сталий розвиток підприємства;

- організаційну структуру управління інноваційною діяльністю птахівничого підприємства шляхом формування мобільних робочих груп для пошуку й обґрунтування нововведень, яка не потребує витрат на перепроектування її та залучення додаткових фахівців;

набули подальшого розвитку:

- наукові засади управління інноваційною діяльністю на птахівничих підприємствах, що ґрунтуються на синтезі системного підходу до управління підприємством, принципів інноваційного менеджменту та теорії циклічності, які в сукупності забезпечують узгодження внутрішніх і зовнішніх цілей розвитку підприємства;

- методичні підходи оцінювання інноваційних потенціалів птахівничих підприємств, які побудовані на експертних оцінках його складових: виробничо-технологічного, кадрового, фінансового, маркетингового та управлінського потенціалів, що забезпечує повноту їх порівняльного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні результатів досліджень у практичну діяльність суб'єктів господарювання досліджуваного регіону, що сприятиме активізації інноваційної діяльності та її ефективності. Окремі положення дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування. Пропозиції щодо обґрунтування стратегічного розвитку підприємств птахівничої галузі використані Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації для розробки «Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Черкаської області на період до 2010 року» (довідка № 02 - 12/82 від 29.09. 2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження рекомендовані до практичного застосування з метою створення на базі ВАТ «Черкасиптахопром» регіональної інформаційно-консультаційної служби з реалізації заходів щодо пошуку та освоєння новітніх розробок у досліджуваній галузі, що забезпечить підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання (довідка № 187 від 24.09 2009 р.). Використано для розробки технічної документації та обґрунтування інноваційно-інвестиційного проекту з будівництва та введення в експлуатацію біогазової станції ТОВ «Агросоюз РП» (довідка № 229 від 29.09.2009 р.).

Авторські доробки впроваджено Управлінням агропромислового розвитку Білоцерківської райдержадміністрації, які стосуються створення інформаційно-консультаційного центру на базі Білоцерківського національного аграрного університету, що забезпечить інтеграцію науки та виробництва з метою ефективної розробки, поширення та освоєння нововведень у практичній діяльності аграрних товаровиробників (довідка № 317 від 02.10.2009 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації використовуються в навчальному процесі Білоцерківського національного аграрного університету, зокрема при викладанні дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Ризик-менеджмент інноваційно-інвестиційної діяльності», «Інвестиційний менеджмент» (довідка № 415/1 від 02.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. В ній викладено авторський підхід до вирішення проблеми управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (м. Київ, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (м. Тернопіль, 18 травня 2007 р); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (Біла Церква, 15-16 травня 2008 р.); Державній науково-практичній конференції: «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 12-13 листопада 2008 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів: «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 21-22 травня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 12 одноосібних наукових праць загальним обсягом 4,15 д.а., у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях, загальним обсягом 3,3 д.а., 5 тез доповідей на конференціях обсягом 0,85 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел, що включає 167 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок комп'ютерного набору, у тому числі 199 сторінок основного тексту. Робота містить 16 таблиць, 13 рисунків та 15 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи управління інноваційною діяльністю на підприємстві» розкрито сутність і зміст управління інноваційною діяльністю підприємства, обґрунтовано використання системного підходу до управління, визначено специфічні особливості виробництва продукції птахівництва в нових умовах господарювання, розглянуто методичні підходи до розрахунку показників економічної ефективності інновацій у птахівництві.

Аналіз економічної літератури дав змогу стверджувати, що нині не існує єдиного підходу до трактування категорії «інновація». У світовій науковій літературі немає однозначного визначення цього поняття і сформувалося кілька підходів до розуміння його сутності. Узагальнюючи розглянуті позиції дослідників, можна дійти висновку, що поняття „інновація” інтерпретується переважно із двох позицій: інновація як певний процес, спрямований на досягнення результату, та інновація як результат. Здобувач поділяє позицію, що поняття інновація не повинно включати її розробку, створення, впровадження та дифузію. Ці етапи доцільніше віднести до інноваційної діяльності - процесу, в результаті якого можуть бути створені інновації або тільки новації, тобто нові продукти, процеси, що не комерціалізовані та не спожиті.

На підставі узагальнення розробок науковців пропонується розглядати інноваційний менеджмент як особливий вид професійної діяльності, спрямованої на досягнення конкретної інноваційної мети підприємства, оптимальних результатів на основі раціонального використання ресурсів, застосування наукових принципів, функцій і методів управління інноваційними процесами, інноваційною діяльністю.

Дослідженням виявлено, що однією з причин низької ефективності інновацій у птахівництві є слабкість правової бази в області інноваційного підприємництва і недостатній рівень державної підтримки інноваційних проектів. Так, у провідних країнах світу підтримка інноваційного підприємництва у галузі здійснюється за двома напрямами: сприяння малому бізнесу в цілому і підприємствам, зайнятим безпосередньо інноваційною діяльністю у галузі. З огляду на цілі дисертаційного дослідження найбільший інтерес становить другий канал державної підтримки інноваційної діяльності. Центральне місце в цій системі посідають племінна робота і впровадження новітніх технологій на основі пільгового кредитування й оподаткування, страхування та прямого фінансування венчурного підприємництва.

З огляду на вище викладене можна запропонувати наступну схему під-тримки інноваційної діяльності в галузі. У ролі інноваційних центрів повинні виступати племінні птахівничі господарства, причому для кожного напряму птахівництва має бути створений інноваційний центр на базі одного підприєм-ства, що спеціалізується на певному напрямі. Державна підтримка і фінансування повинні поширюватися на птахівничі підприємства, які активно розробляють і освоюють інноваційні продукти. Для невеликих сільськогосподарських птахівничих підприємств державна підтримка повинна здійснюватися у напрямі формування об'єктів інноваційної інфраструктури в регіоні, а також як часткова участь держави в реалізації інноваційних проектів.

З метою активізації інноваційної діяльності в підприємствах галузі необхідно забезпечити виконання таких умов: формування інформаційної системи про освоєні інновації та їх економічний ефект; усвідомлення управлінським пер-соналом підприємств (індивідуальними підприємцями) необхідності освоєння нововведень та готовності до підприємницького ризику; наявність на підприємстві спеціальних організаційних структур, здатних підтримати процес розробки й освоєння нововведень найбільш раціональним шляхом.

Система управління інноваційною діяльністю підприємств птахівничої галузі в сучасних умовах повинна відповідати чотирьом вимогам: адаптивність, глобальність, сітьова організація, висока технологічність.

Другий розділ «Аналіз передумов та чинників формування системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств» присвячено узагальненню світового досвіду та вітчизняної практики організації птахівничого бізнесу, аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку птахівничої галузі, обґрунтуванню макро- та мікросередовища управління інноваційною діяльністю на підприємствах і визначенню напрямів інноваційної діяльності під-приємств в сучасних умовах господарювання.

Встановлено, що в результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції галузі птахівництва за останні роки стійко і динамічно розвивається. Основними факторами, які забезпечили зростання обсягів виробництва, є значні приватні інвестиції нових власників у технічне переоснащення й розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якіс-не поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державна підтримка галузі, яка здійснювалася шляхом: запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість та введення фіксованого сільськогосподарського податку; доплати сільгосппідприємствам за проданих на забій кондиційних курей-бройлерів; часткове фінансування програми селекції в птахівництві - 10-12% від фактичної потреби; фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів; часткової компенсації 30% вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, кліткового обладнання.

Дослідженням встановлено, що вивчення інноваційної діяльності підприємств птахівничої галузі за даними офіційної статистики практично не можливе через недостатній рівень повноти й об'єктивності, що не дозволяє одержати достовірну оцінку інноваційної діяльності підприємства. Зазначимо, що за відібраними птахівничими підприємствами Черкаської та Київської областей нами зібрана інформація за формою 1 фінансової звітності «Підприємництво» лише за розділом «Інвестиції», оскільки суб'єкти господарювання не формують статистичної звітності за напрямами інноваційної діяльності.

Безперечно, у стабільних умовах розвитку економіки інвестиційні витрати характеризували б інноваційну діяльність підприємства, оскільки всі інвестиції повинні бути інноваціями, однак за умов кризи можливі інвестиції на підтримку наявних технічно відсталих виробничих фондів.

За обсягом валових інвестицій попереду підприємства-лідери - ЗАТ «Комплекс Агромарс» (250 млн грн у 2007 р. ), СТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» (65 млн грн) ВАТ «Птахофабрика Київська» (15 млн грн) Київської обл., ДП «Перемога Нова» ЗАТ «Миронівський хлібопродукт» (15 млн грн), ВАТ «Птахофабрика Перше травня» (4,5 млн грн) Черкаської області. Разом з тим, у деяких товаровиробників практично відсутні вкладення капіталу за аналізований період, наприклад у Смілянській філії ТОВ «Агро-Рось».

Коливання обсягу інвестиційних вкладень від 250 млн грн (ЗАТ «Комплекс Агромарс») до 25 тис. грн (ЗАТ «Білоцеркіське птахопідприємство») свідчить про строкатість підприємств галузі щодо можливості здійснювати інвестиційно-інноваційну діяльність.

Аналіз структури валових інвестицій досліджуваних підприємств дозволив встановити, що значна частка (в окремих випадках до 100%) направляється на придбання матеріальних активів, зокрема на будівництво. Такий стан справ свідчить про те, що на підприємствах розширюється й удосконалюється виробнича діяльність за рахунок нового будівництва, реконструкції, технічного переозброєння виробничих потужностей, оновлення їх активної частини. Незначними за обсягами є інвестиції в нематеріальні активи та на інформатизацію підприємства.

Враховуючи ту обставину, що офіційна статистика результатів діяльності птахівничих підприємств не дозволяє на достатньому рівні забезпечити повноту й достовірність дослідження інноваційної діяльності, проведено оцінку інноваційної активності через анкетування керівників відібраних підприємств Черкаської та Київської областей.

За результатами проведеного опитування рівнь фізичного зношення основних засобів виробництва досліджуваних підприємств в середньому становить 50%. При цьому рівень інтенсивності оновлення основних засобів коливається в межах від мінімального до максимального його значення - 0,02-20%. Це дозволяє зробити висновок про те, що за таких темпів відтворення основних виробничих активів на досліджуваних підприємствах оновлення виробничо-технічної бази практично не здійснюється, в наслідок чого відбувається значне збільшення фізичного та морального зношення основних фондів і знижується конкурентоспроможність підприємств.

Результати дослідження свідчать, що інноваційна діяльність підприємств здійснюється за такими напрямами: управлінські інновації впроваджували 15% підприємств, ринкові (маркетингові) інновації - 50%, проводили модернізацію (удосконалення і приведення активної частини основного виробничого капіталу у відповідність до сучасного рівня здійснення технологічних процесів) - 60%, технічне переобладнання (комплекс заходів із підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів, ділянок на основі впровадження сучасних техніки і технологій, механізації та автоматизації виробничого процесу) 20%, технологічне оновлення (заходи, пов'язані із заміною або доповненням існуючого парку обладнання окремими новими видами без зміни загальної схеми технологічного процесу) на 10% підприємств. Отже, основними напрямами інноваційної діяльності під-приємств є покращення виробничого потенціалу та реалізація ефективних заходів маркетингової діяльності на ринку, а вдосконалення організаційно-управлінської елементів системи управління інноваційною діяльністю практично не здійснюється.

Важливим показником для оцінки інноваційної діяльності підприємства є обсяг його витрат на НДДКР і впровадження й освоєння інновацій. Так, на досліджуваних підприємствах частка витрат на НДДКР у загальній їх сумі коливається від 0,07% до 20,5%. У підприємств-лідерів значення цього показника коливається у межах від 14,1 до 20,5%, що свідчить про вищі потенційні можливості потужних підприємств вести науково-дослідні розробки.

Необхідною передумовою здійснення інноваційної діяльності є наявність у достатньому обсязі та за оптимальною ціною фінансових ресурсів. За результатами опитування встановлено, що майже половина підприємств 45% (9 суб'єктів господарювання) забезпечила розробку та освоєння інноваційних нововведень лише за рахунок власних коштів, 15% (3 підприємства) - власних і залучених, 35% (7 підприємств) - тільки залучених коштів, а за рахунок коштів цільового бюджетного фінансування лише одне підприємство - ЗАТ «Білоцерківське птахопідприємство» Київської області. Одержані результати свідчать про відсутність дієвої державної програми стимулювання реалізації інноваційних розробок у практичну діяльність досліджуваних підприємств птахівничої галузі та незбалансованість джерел фінансування інноваційної діяльності суб'єктів господарювання. Труднощі проведення детальнішого аналізу джерел фінансування пов'язані із відсутністю систематизованої достовірної інформаційної бази даних про здійснення інноваційної діяльності підприємствами. Для обґрунтування найбільш раціональних заходів удосконалення інноваційної діяльності підприємства доцільно передбачити формування статистичної інформації за напрямами, обсягами, джерелами фінансування та видами інноваційних продуктів. птахівництво конкурентоспроможність стратегія інноваційний

Встановлено, що інноваційний потенціал птахівничих підприємств можна описати за допомогою таких складових: виробничо-технологічний; кадровий;

фінансовий; ринковий та управлінський потенціали. Разом з тим, інноваційний потенціал є сукупністю ресурсів і можливостей підприємства, що визначають перспективи його інноваційної діяльності. Інноваційними ресурсами вважаємо інтелек-туальні продукти і підтримуючу їх інфраструктуру у вигляді: експериментальних і дослідних зразків і технічної документації; патентів, ліцензій, ноу-хау, нових рецептур, дизайнерських розробок тощо; раціоналізаторських пропозицій і винаходів; досвіду і менталітету управлінського персоналу, корпоративної культури підприємства; наявність спеціалізованих підрозділів, орієнтованих на інноваційну діяльність (науково-дослідницьких лабораторій, відділу маркетингу, відділу стратегічного розвитку та ін.).

Для оцінки інноваційного потенціалу птахівничого підприємства нами запропоновано система показників (всього - 34). При цьому 16 показників характеризують інноваційні ресурси (показники виробничо-технологічного, ринкового і управлінського потенціалів), інші -- ресурси загального призначення. Щодо ресурсів загального призначення застосовується наступний підхід: враховуються лише ті властивості, які безпосередньо впливають на інноваційний потенціал. Наприклад, з безлічі елементів фінансового потенціалу (обсяг, стійкість, ліквідність і т.д.) враховані лише можливості використовування власних фінансових ресурсів для фінансування інноваційної діяльності, залучення позикових коштів, отримання податкових пільг та ін. Дана система показників є відкритою і при необхідності може доповнюватися.

За результатами експертного опитування керівників і провідних фахівців п'яти птахівничих підприємств було встановлено, що для оцінки інноваційного потенціалу підприємства може бути застосована п'ятирівнева шкала з градаціями (табл. 1).

Таблиця 1 Шкала оцінки інноваційного потенціалу підприємства

Джерело: власні розрахунки автора

З метою надання процесу розвитку підприємства цілеспрямованого характеру необхідно створити відповідну систему управління. В даному випадку не йдеться про створення самостійної системи, яка функціонує автономно від основної системи управління. Найбільш раціональним є підхід, що передбачає концентрацію необхідних функцій з управління інноваційною діяльністю в напрямі адаптації до змін в зовнішньому середовищі, формування конкурентних переваг та забезпечення сталого розвитку суб'єктів господарювання досліджуваної галузі.

У розділі 3 «Напрями формування та удосконалення системи управління інноваційною діяльністю підприємства» визначено стратегії інноваційного розвитку птахівничих підприємств, обґрунтовано організаційні структури та інформаційне забезпечення системи управління інноваційною діяльністю на підприємстві з урахуванням сучасних умов господарювання. Інноваційна стратегія розвитку птахівничих підприємств передбачає цілеспрямоване й поступове удосконалення економічних, організаційних, техніко-технологічних, виробничих, соціальних, управлінських, торговельних, ринкових, екологічних та інших складових даної системи, які в процесі використання нововведень набувають нової якості, що зумовлює підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності підприємства на ринку.

При реалізації даної стратегії інновації мають певну спрямованість, які згруповано нами за їх змістовною ознакою та відповідним напрямом використання. Так, нині для птахівничих підприємств досліджуваного регіону важливого значення набувають наступні інноваційні розробки:

1) в організації інноваційної діяльності на рівні підприємства через створення мобільних творчих груп та інформаційне забезпечення, які б сприяли покращенню якості бізнес-планування та прогнозування; підвищення кваліфікації кадрів через формування у них ініціативності, творчості; удосконалення організації та розробка дієвих заходів мотивації праці;

2) у техніко-технологічному розвитку підприємств необхідно забезпечити перепрофілювання цехів забою в цехи глибокої переробки продукції птахівництва (до 70-80%); освоєння технології утримання птиці вигульним способом для одержання «домашнього яйця»; впровадження технологічних ліній виробництва кормів; реконструкцію пташників; впровадження ніпельного напування птиці; модернізація кліткового обладнання та окремих технологічних вузлів; утилізація і переробка пташиного посліду, використання нових ветпрепаратів, переробка пера птиці на корм; забезпечення збалансованої годівлі птиці; підвищення збереження поголів'я птиці; здійснення технічного переозброєння підприємств на основі повномасштабного впровадження енергозберігаючих технологій; формування тривалих партнерських відносин із основними постачальниками племінної продукції;

3) у збутовій діяльності актуальними для значної кількості підприємств є формування фірмової торгівлі; використання сучасного таропакувального матеріалу та обладнання; проведення моніторингу споживчих вимог та переваг продукції; організація центрів здорового харчування та служб дієтологів; удосконалення заходів формування попиту та стимулювання збуту продукції; розробка фірмового стилю підприємства; впровадження логістичних підходів до організації товароруху продукції;

4) у формуванні ринкової інфраструктури доцільно сприяти розвитку інтеграції науково-дослідних установ та навчальних закладів торгово-посередницьких структур, які б включало оптову та роздрібну ланку; створити інформаційно-аналітичні центри поширення інновацій.

За результатами дослідження концептуальними напрямами у діяльності підприємств галузі з розширення ринку повинні стати: широка диверсифікація продуктового портфеля, мінімізація й оптимізація виробничих витрат; сервісне та якісне обслуговування у фірмовій торговій мережі. Здійснення цих заходів сприятиме розширенню асортименту продукції, що дозволить пропонувати споживачам продукцію, відмінну від продукції конкурентів, а також задовольняти запити споживачів із різним рівнем купівельної спроможності. Крім того, реалізація цих заходів потребуватиме здійснення організації виробництва на сучасному технологічному та технічному рівні, розширення і напрямів маркетингових досліджень з метою створення нових якостей продукції, а також дозволить формувати доступні ціни на продукцію підприємств.

Встановлено, що розвиток вітчизняних птахівничих підприємств нині вимагає особливої уваги до створення умов, що забезпечать надійний захист навколишнього середовища від забруднення органічними відходами. Сутність цього підходу полягає у створенні та впровадженні низьковідходних і безвідходних технологій, щоб максимально й комплексно включати в господарський оборот усі сировинні ресурси, які утворюються й накопичуються птахопідприємствами в результаті виробництва основної продукції. Застосування такого підходу пояснюється необхідністю повного виключення економічного та екологічного збитку, що завдається навколишньому природному середовищу внаслідок тривалого накопичення органічних відходів, і, що не менш важливо, створення умов для отримання додаткового доходу від реалізації нової (побічної) продукції, одержаної від переробки відходів. Стримують процес впровад-ження сучасних технологій на вітчизняних підприємствах такі чинники: труд-нощі із забезпеченням достатнього обсягу коштів і висока вартість позичкових; відсутність досвіду та вичерпних знань про сучасний рівень технологій і обладнання поновлюваної енергетики керівників більшості підприємств; стимулів для впровадження нових технологій, інвестування і, головне, забезпечення їх на законодавчому рівні; відсутність виробництва окремих видів вітчизняного обладнання (когенераційних установок, котлів, газогенераторів, помп, змішувачів, систем контролю та автоматики тощо); потрібного рівня фахівців для створення і експлуатації таких технологій, обладнання та систем тощо.

Доведено доцільність здійснення інвестиційних витрат під реалізацію інноваційного проекту ТОВ «Агросоюз РП» (Мліївська птахофабрика) з будівництва та введення в експлуатацію біогазової станції нідерландської фірми ЗОРГ, представництво якої є в Україні (табл. 2).

При реалізації цього проекту досліджуване підприємство одержить ефект внаслідок використання у виробництві більш дешевої енергії, зменшення витрат на придбання мінеральних добрив (нині холдинг орендує близько 3 тис. га землі для вирощування зернових культур), скорочення відрахування до бюджету за забруднення навколишнього природного середовища. Крім того, зменшаться витрати на транспортування пташиного посліду до місця зберігання, на обладнання його, на виплати за зберігання відходів виробництва. Вищезазначені еколого-економічні вигоди для ТОВ «Агросоюз РП» від реалізації даного проекту будуть сприяти зниженню собівартості виробництва продукції на 6,8% та підвищенню економічної ефективності діяльності в цілому.

Таблиця 2 Розрахунок показників ефективності інноваційно-інвестиційного проекту

Джерело: власні розрахунки автора

Система управління птахівничим підприємством повинна відповідати таким вимогам: залучати тимчасові творчі колективи до розв'язання проблем; враховувати і захищати інтереси споживачів; сприяти достатній самостійності та підприємництву підрозділів і працівників; розглядати персонал як основне джерело підвищення продуктивності праці та якості продукції; поліпшувати умови праці, постійний зв'язок із працівниками; найбільш повно оцінювати людський (інтелектуальний) капітал; одночасно забезпечувати централізацію і децентралізацію управління; простоту системи управління, оптимальність штат-ного складу та підрозділів.

Вважаємо, що вертикально інтегрованим об'єднанням (холдингам) з метою активізації інноваційної діяльності доцільно створювати мобільні групи, які будуть вести пошук та обґрунтування новітніх розробок з метою удосконалення як виробничого потенціалу, так і продуктового асортименту. До цих гнучких груп доцільно включати керівників структурних підрозділів, які забезпечуватимуть узгодженість інноваційного розвитку даного підприємства із загальною стратегією розвитку об'єднання, формувати фінансові ресурси на реалізацію інноваційних розробок. Зазначимо, що до тимчасового складу груп можна залучати фахівців науково-дослідних, навчальних і консалтингових агенцій, які виступатимуть експертами або безпосередніми виконавцями.

Потужні вертикально інтегровані підприємства досліджуваної галузі повинні мати дослідницькі групи, які орієнтуватимуть свою діяльність на потреби бізнесу, що формуються в науково-дослідницькі (науково-технічні) підрозділи підприємства. Для координування інноваційної діяльності доцільно створити науково-технічну раду, яка буде колективним органом з вироблення стратегічних цілей розвитку підприємства. До складу ради необхідно ввести керівників технологічно виробничих підрозділів і структурних підрозділів підприємства.

Науково-технічна рада не є постійною структурою, а збирається на засідання періодично для реалізації покладених неї функцій: розробка напрямів інноваційного розвитку підприємства; вироблення інноваційної продукції; розгляд і затвердження інноваційних проектів і програм; контроль за своєчасним виконанням заходів щодо реалізації стратегії інноваційного розвитку, оцінка економічного зростання і конкурентоспроможності продукції та підприємства; виявлення позитивних і негативних відхилень від запланованих заходів інноваційного розвитку, коригування планів і вироблення рекомендацій для подальших дій; координація діяльності всіх підрозділів підприємства в частині виконуваних ними робіт, що стосуються інноваційної діяльності.

Запропоновані пропозиції не вимагають витрат на перепроектування організаційної структури і залучення додаткових фахівців, не призведуть до збільшення витрат і складу управлінського апарату. Система управління інноваційною діяльністю будується на розподілі функціональних обов'язків, які сприятимуть орієнтації підприємства на інноваційний шлях розвитку.

У процесі дослідження виявлено, що технологія управління інноваційною діяльністю та її інформаційне забезпечення на багатьох птахівничих підприємствах аналізованих областей не відповідає умовам ринкової економіки. На нашу думку, основними недоліками є труднощі з отриманням інформації про фактичний матеріально-фінансовий стан підприємства, його інвестиційно-інноваційну діяльність; інформація надходить несвоєчасно і в неповному обсязі; порушується оперативність ухвалення рішень; відсутня або неякісно проводиться оцінка ефективності різних видів діяльності (наприклад, поставок сировини, матеріалів комплектуючих або виробничої діяльності, винахідництва за різними видами продукції, по збуту продукції, фінансовому управлінню тощо); параметри і показники інформаційного обліку й обміну різних напрямів діяльності, необхідних для управління, часто не групуються і не відповідають динаміці ринкових відносин, що ускладнює автоматизацію даного процесу.

Вивченням організації інформаційного потоку встановлено, що практично в усіх досліджуваних підприємствах управлінські рішення приймаються на основі вторинної інформації, збір первинної інформації не ведеться.

Потреба невідкладного створення інформаційної системи підтверджується власними дослідженнями автора, проведеними в результаті анкетного опитування керівників аналізованих птахопідприємств.

Аналіз організації виконання управлінських рішень показав, що на всіх без винятку досліджуваних підприємствах, відсутня картотека стереотипних управлінських рішень, що не дає змоги керівництву підприємств упорядкувати процес прийняття рішення, підвищити його якість, скоротити час на вибір дії, за рахунок використання досвіду прийняття рішень у типових ситуаціях. Отже, створення інформаційної системи розробки та прийняття управлінських рішень в аспекті інноваційної діяльності є невідкладною потребою, яка сформує передумови зниження ризику й підвищення ефективності діяльності.

На думку автора, до складу комплексної інформаційної системи необхідно включити чотири автономні, взаємодоповнюючі структурні підсистеми: І - система вхідної інформації, II - система методів і моделювання, III - інформаційна система обґрунтування управлінських рішень і ІV - довідникова інформація (рис.).

Для підвищення ефективності управління інноваційною діяльністю у вертикально інтегрованих птахівничих підприємствах локальна інформаційна система повинна бути перетворена в корпоративну мережу Інтернет, яка дасть змогу використати бази для обміну і спільного використання інформації всередині підприємства. Ця мережа забезпечує високу продуктивність при організації роботи за спільними проектами, спрощений доступ персоналу до даних, гнучкий рівень взаємодії між структурними підрозділами підприємства.

Для достовірної та своєчасної оцінки відхилень, виявлення причин і визначення степеня їхнього впливу на зміну загальної суми витрат, що виникають у процесі експлуатації інноваційного проекту, доцільно класифікувати відхилення фактичної величини витрат від планової на такі групи: відхилення за матеріальними ресурсами; за енергетичними ресурсами; за трудовими ресурсами і оплатою праці; технологічні відхилення, які пов'язані з роботою основного технологічного обладнання; відхилення за непрямими витратами; за комерційними витратами; відхилення по підготовці й освоєнню виробництва; по витратах на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Інноваційний менеджмент, як особливий вид професійної діяльності, спрямований на забезпечення досягнення конкретної інноваційної мети підприємства, позитивних ефектів на основі раціонального використання ресурсів, застосування наукових принципів, функцій і методів управління інноваційною діяльністю відповідними організаційними структурами та їх персоналом. Встановлено, що система управління інноваційною діяльністю на підприємстві має бути цілісною, складатись із взаємозв'язаних частин і включати в себе такі складові: об'єкт управління, цілі, задачі, органи управління, методи і функції. Система управління інноваційною діяльністю підприємств птахівничої галузі в сучасних умовах повинна відповідати наступним вимогам: адаптивність, глобальність, сітьова організація, висока технологічність.

2. Птахівництво, як об'єкт управління, має певні соціально-економічні й організаційно-технічні особливості, які зумовлені специфікою і рівнем її розвитку, що проявляється через велику наукоємність і динамічність виробництва, швидкі темпи відтворення поголів'я, високу продуктивність і життєздатність птиці, найнижчі затрати живої праці й матеріальних засобів на одиницю продукції та дозволяє забезпечити швидку віддачу інвестицій при реалізації інноваційно-інвестиційних проектів.

Характерними ознаками світового та вітчизняного виробництва продукції птахівництва є: концентрація на великих спеціалізованих підприємствах; високий рівень вертикальної інтеграції; освоєння ресурсозберігаючих технологій виробництва, науково обґрунтована система годівлі птиці, ефективне використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці, раціональна організація праці й виробництва, впровадження сучасних інформаційних технологій. Це виступає необхідною передумовою для впровадження сучасних інноваційних розробок.

3. Існуючі методи оцінки ефективності управління інноваційною діяльністю не мають універсального характеру і не завжди використовуються під час прийняття управлінських рішень. Оскільки управління інноваційною діяльністю на підприємствах орієнтується на одержання прибутку, показники економічної ефективності можна вважати основними критеріями оцінки системи управління інноваційною діяльністю.

Через відсутність уніфікованої системи показників ефективності кожний учасник інноваційно-інвестиційного проекту визначає їх виходячи з конкретних особливостей аналізу управління інноваційною діяльністю, професіоналізму експертів і менеджерів та інших чинників. Загальними характеристиками для таких моделей є: конкретність, практичність, можливість дисконтування, повне охоплення всієї діяльності системи управління та її складових, а також деякі напрямки і принципи аналізу системи управління інноваційною діяльністю підприємств.

4. У результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва галузь в останні роки стійко і динамічно розвивається. Так, у 2008 р. вироблено 14930,6 млн шт. яєць від усіх видів птиці, що в 1,7 раза більше, порівняно із 2000 р. (8808,6 млн шт.). Аналогічна тенденція спостерігається щодо виробництва м'яса птиці, обсяги якого зросли за досліджуваний період майже на порядок і становили у 2008 р. 1914,6 тис. т.

Основними факторами, які забезпечили зростання обсягів виробництва, є великі суми приватних інвестицій нових власників у технічне переоснащення і розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якісне поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державна підтримка галузі, що надавалася шляхом: запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість і введення фіксованого сільськогосподарського податку; доплати сільськогосподарським підприємствам за проданих на забій кондиційних курей-бройлерів; часткового фінансування програми селекції у птахівництві від фактичної потреби; здійснення фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів; часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, кліткового обладнання.

5. Серед причин, що гальмують розвиток інноваційного середовища птахівничих підприємств, основними є: недостатній рівень відповідного попиту і пропозиції; невідповідність сучасним вимогам організації праці, особливо в менеджменті; безсистемна державна інноваційна політика; низька активність підприємницьких структур щодо вкладання фінансових ресурсів у ризикові інноваційні проекти; низький рівень знань персоналу в області маркетингу та розвитку інфраструктури, що забезпечує інноваційну діяльність; нерозвиненість системи регіональних інформаційних ресурсів, відсутність інтеграції на регіональному рівні та досвіду регулювання інформаційних потоків між системами управління діяльністю підприємств.

6. Проведене дослідження свідчить, що основними напрямами інноваційної діяльності підприємств є реалізація: управлінських інновацій - 15% досліджуваних підприємств, ринкові (маркетингові) інновації - 50%, модернізація - 60%, технічне переобладнання - 20%, технологічне оновлення - 10%. Вони здійснювалися підприємствами за рахунок власних коштів - майже половина (45%), 15% господарств - власних і позичених, 35% - за рахунок позичених коштів, 5% - бюджетного цільового фінансування.

З метою активізації інноваційної діяльності птахівничих підприємств і розроблення дієвих заходів з її удосконалення доцільно передбачити формування статистичної інформації за напрямами, обсягами, джерелами фінансування та видами інноваційних продуктів.

7. Встановлено, що інноваційний потенціал птахівничих підприємств формується із таких складових: виробничо-технологічний; кадровий потенціал; фінансовий; ринковий; управлінський, які характеризуються сукупністю інноваційних ресурсів і можливостей підприємства. Інноваційні ресурси птахівничих підприємств включають інтелектуальні продукти і підтримуючу їх інфраструктуру у вигляді експериментальних і дослідних зразків, а також технічної документації: патентів, ліцензій, ноу-хау, нових рецептур раціонів годівлі тощо; раціоналізаторських пропозицій і винаходів; досвіду і менталітету управлінського персоналу, корпоративної культури підприємства; наявності спеціалізованих підрозділів, орієнтованих на інноваційну діяльність (науково-дослід-ницьких лабораторій, відділу маркетингу, відділу стратегічного розвитку.

8. Обґрунтовано стратегію інноваційного розвитку птахівничих підприємств Черкаської та Київської областей щодо посилення конкурентних позицій на регіональному ринку й освоєння ринкових ніш. Концептуальними напрямами у діяльності підприємств з розширення ринку повинні стати: широка диверсифікація продуктового портфеля, мінімізація та оптимізація виробничих витрат; сервісне та якісне обслуговування у фірмовій торговельній мережі.

Одним із стратегічних напрямів інноваційного розвитку птахівничих підприємств досліджуваного регіону є забезпечення переробки відходів виробництва шляхом реалізації інноваційного проекту з будівництва та введення в експлуатацію біогазової станції. Це дозволить знизити собівартість виробництва яєць на 6,8% і скоротити на 60% витрати на придбання мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур та знизити платежі до бюджету за забруднення навколишнього природного середовища.

9. Встановлено, що існуюча система управління не дозволяє гнучко реагувати на вимоги зовнішнього середовища через недодержання в організації управління цілого ряду принципів. З метою активізації інноваційної діяльності доцільно створювати мобільні тимчасові групи, які будуть вести пошук та обґрунтування новітніх розробок, внаслідок чого удосконалюватиметься як виробничий потенціал, так і продуктовий асортимент. До цих мобільних груп доцільно включати керівників структурних підрозділів, які забезпечуватимуть узгодженість інноваційного розвитку даного підприємства із загальною стратегією розвитку об'єднання, формувати фінансові ресурси на реалізацію інноваційних розробок. У тимчасовий склад таких груп доцільно залучати фахівців науково-дослідних, навчальних і консалтингових агенцій, які виступатимуть експертами або безпосередніми виконавцями. Одним із напрямів активізації інноваційної діяльності є формування стратегічних союзів у формі науково-виробничих і виробничих систем із навчальними та науково-дослідними установами. Запропоновані нововведення не вимагають витрат на перепроектування організаційної структури і залучення додаткових фахівців, що не призведе до збільшення витрат та складу управлінського апарату. 10. Дослідженням встановлено, що інформаційне забезпечення системи управління інноваційною діяльністю птахівничих підприємств не дозволяє розробити та прийняти обґрунтовані управлінські рішення, оскільки базується на використанні лише вторинної інформації. Спостерігаються труднощі з отриманням інформації про виробничо-фінансовий стан інтегрованого об'єднання, його інвестиційно-інноваційну діяльність; інформація характеризується невчасністю і недостатньою повнотою.