Формування та реалізація стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування та реалізація стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в Україні характеризується диструктивністю, незлагодженістю, низькою ефективністю, нераціональним використанням наявного потенціалу. Вирішення цих проблем потребує перегляду умов розвитку рекреаційних систем регіонів, наукових та методологічних основ формування стратегій та політики їх функціонування. Існуючий підхід щодо розгляду сукупного потенціалу як основи розвитку рекреаційної системи регіону неактуальний, економічно невиправданий і не відповідає пріоритетам сучасного економічного розвитку регіонів. У першу чергу, це обумовлено тим, що сукупний потенціал відображає усю сукупність наявних ресурсів у регіоні, проте, як показала практика, величина одних компонентів сукупного потенціалу може бути надлишковою, інших - недостатньою, що спричинює незадоволення існуючого попиту на рекреаційні послуги та зниженню рівня конкурентоспроможності рекреаційних систем регіонів. З іншого боку, для ефективного розвитку рекреаційних систем регіонів потрібно використовувати не всі наявні ресурси, а лише ті, які забезпечують формування та реалізацію конкурентних переваг та зростання рівня конкурентоспроможності. Саме таке поєднання ресурсів і відображає стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону.

Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців показав, що досліджено тільки сукупний або інтегральний потенціал рекреаційних систем. Це спонукало до появи та вивчення нового поняття, яке відображатиме сукупність тих компонентів, які дозволять задовольнити існуючий попит, реалізацію конкурентних переваг рекреаційної системи та зростання її конкурентоспроможності, тобто стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематиці:

- науково-дослідної теми ЛНТУ «Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0106U000610), у якій здобувач була виконавцем. Особисто автором розроблено програму розвитку рекреаційного природокористування у Волинській області;

- держбюджетної науково-дослідної теми Інституту регіональних досліджень НАН України «Програма раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року» (номер державної реєстрації 0105U001932), у якій здобувач була виконавцем. Особисто автором проаналізовано рівень забезпеченості області природно-рекреаційними ресурсами, проведено оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону, виявлено її стратегічний потенціал.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних, методологічних засад і прикладних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Для досягнення мети в дисертації були поставлені такі завдання:

- розкрити сутність стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та визначити його структуру;

- розробити концептуальні основи формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону;

- сформувати методологічні підходи до дослідження стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону;

- здійснити аналіз компонентів та оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону з метою виявлення стратегічного;

- провести оцінку потенціалу субгалузей рекреації та виявити стратегічний потенціал рекреаційних систем регіонів;

- обґрунтувати та розробити стратегії розвитку рекреаційних систем регіонів та реалізації їх стратегічного потенціалу;

- розробити механізми реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Об'єктом дослідження є елементи сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону як основи формування стратегічного.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволили системно розглянути проблемні питання дослідження:

- логічного узагальнення, синтезу, аналізу, порівняння, дедукції та індукції - для визначення сутності стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, його структури, механізмів реалізації (розділ 1);

- системного аналізу з використанням статистичних методів для обробки даних про стан сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів та передумов формування стратегічного (розділ 2, п. 2.1);

- ранжування - для визначення рейтингу рекреаційних систем за рівнем стратегічного потенціалу (розділ 2, п. 2.2-2.3);

- моделювання - для виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону (розділ 2, п. 2.2-2.3);

- програмно-цільовий метод - для розробки механізмів та програми реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону (розділ 3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та методологічних основ формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, який забезпечить раціональне використання його складових, зростання рівня конкурентоспроможності рекреаційної системи та задоволення потреб рекреантів у рекреаційних послугах та ресурсах.

У дисертації:

Вперше:

- дано наукове трактування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, що визначають можливості її розвитку, формування та реалізацію конкурентних переваг та підвищення конкурентоспроможності;

- розроблено концептуальні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, суть яких визначають чотири послідовні етапи (підготовчий, аналітичний, оперативний, прикладних розробок), які відображають зміст дослідження, формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

Удосконалено:

- методологічні підходи до аналізу й оцінки сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та виявлення стратегічного, які апробовані на практиці, що дозволило здійснити аналіз компонентів та оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та субгалузей рекреації, виявити стратегічний потенціал, визначити рівень конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону;

- модель рекреаційної системи регіону, яка, на відміну від існуючих, основана на взаємодії компонентів сукупного потенціалу та попиту на рекреаційні ресурси і послуги, що визначає умови формування стратегічного потенціалу та приносить економічний, екологічний та суспільний ефект.

Дістали подальший розвиток:

- підходи до розробки стратегій розвитку рекреаційних систем регіонів, які, на відміну від інших, забезпечують реалізацію їх стратегічного потенціалу;

- підходи до розробки механізмів формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, які, на відмінну від існуючих, чітко узгоджені з відповідними стратегіями, працюють як цілісність в межах регіональної програми та програмних заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-прикладних положень, які дають можливість виявити стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності.

Одержані результати дослідження знайшли своє відображення у науково-дослідній темі «Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону», де використано напрацювання по програмі розвитку рекреаційного природокористування у Волинській області (довідка №1759-15-25 від 18.09.08 р.); «Програмі раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року», де здобувачем проведено оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону, виявлено її стратегічний потенціал (довідка №7/343 від 15.09.08 р.). Результати аналізу сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та субгалузей рекреації використані у роботі Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації (акт впровадження №1283/1-14 від 28.12.07 р.), Волинського обласного ЗАТ по туризму і екскурсіях «Волиньтурист» (акт впровадження №206/1.6а від 16.09.07 р.).

Теоретичні та методичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Луцького національного технічного університету (акт впровадження №1760-15-25 від 18.09.08 р.), Волинського національного університету ім. Лесі Українки (акт впровадження №23-5/2947 від 17.09.08 р.) при викладанні дисциплін «Рекреаційно-туристичні ресурси України», «Рекреаційні системи», «Рекреаційний туризм», «Рекреаційні зони України».

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною роботою. Положення, які виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовуються лише ті положення, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації розглядалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі» (Донецьк, 2005 р.), «Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення» (Полтава, 2005 р.), «Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку» (Чернівці, 2005 р.), «Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону» (Івано-Франківськ, 2006 р.), «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (Київ, 2006 р.), «Економіка для екології» (Суми, 2006 р.), «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України» (Луцьк, 2006 р.), «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери» (Вінниця, 2006-2007 рр.), «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (Харків, 2007 р.), «Реалізація державної політики у сфері курортів і туризму в рекреаційних регіонах» (Євпаторія, 2007 р.), «Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою» (Бердянськ, 2007 р.), «Актуальні проблеми економіки» (Київ, 2007 р.), «Механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації» (Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в одній монографії (у співавторстві), 13 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, з них 11 - у фахових виданнях, 19 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 285 сторінок, з них основний текст - 200 сторінок. У дисертації міститься 56 таблиць, 14 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 143 найменування.

Основний зміст дисертації

стратегічний рекреація регіон

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт і предмет, сформульовано основні завдання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та методологічні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону» розкрито сутність стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, розглянуто основні характеристики та розроблено концептуальні основи його формування, запропоновано методологічні підходи до аналізу й оцінки сукупного потенціалу та виявлення стратегічного.

Розвиток рекреації відбувається без урахування перспективних потреб у рекреаційних послугах та обґрунтування доцільності розвитку певних субгалузей, на основі екстенсивного використання наявних ресурсів, що знижує ефективність функціонування рекреаційних систем практично всіх регіонів України. Хаотичне використання потенціалу рекреаційних систем не дозволяє врахувати найкращі можливості їх розвитку, забезпечити реалізацію конкурентних переваг. З часом структура попиту на рекреаційні послуги та ресурси змінюється, що вимагає розробки нових підходів та обґрунтування таких умов розвитку рекреаційної системи, які дозволили б їй адаптуватися до ринку, забезпечили оптимальне використання можливостей кожного регіону.

Зазначене обумовило необхідність удосконалення моделі рекреаційної системи регіону. Автором доведено, що, оскільки метою функціонування рекреаційної системи регіону є задоволення потреб споживачів у рекреаційних послугах та підвищення рівня її конкурентоспроможності, то модель має функціонувати на основі взаємодії компонентів сукупного потенціалу, які задіюються, виходячи з попиту на рекреаційні ресурси і послуги, та визначають умови формування стратегічного потенціалу. В авторській моделі рекреаційної системи регіону, на відміну від існуючих, виділено сукупний та стратегічний потенціал, чинники, що їх формують, очікуваний результат розвитку системи. Рекреаційна система є відкритим, складним, багатофункціональним утворенням, цілісність якого забезпечується злагодженим механізмом взаємодії компонентів сукупного потенціалу, які формують стратегічний, регулятивних дій державних і місцевих органів влади, представників громадськості, що забезпечує отримання екологічного, економічного та суспільного ефектів.

Таким чином, основною умовою функціонування рекреаційної системи регіону є її сукупний потенціал. Проте, залежно від зміни попиту на рекреаційні послуги, змінюються цілі розвитку рекреаційної системи, а, отже, змінюються умови використання сукупного потенціалу, активізується використання певних найважливіших компонентів, які формують стратегічний потенціал. Саме він дозволяє виявити та реалізувати конкурентні переваги регіону. З метою визначення сутності стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону розкрито авторське бачення поняття «потенціал» і виявлено його ознаки як стратегічного. Синтез цих понять дозволив сформулювати визначення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, що визначають можливості розвитку рекреаційної системи регіону, формування та реалізацію її конкурентних переваг та підвищення конкурентоспроможності. Стратегічний потенціал рекреаційної системи може відображати оптимальне поєднання складових сукупного потенціалу, максимальний обсяг певної його складової в поєднанні з іншими, унікальні властивості певного елемента сукупного потенціалу, ступінь відповідності довготерміновим цілям і завданням розвитку рекреаційної системи регіону.

У дисертації обґрунтовано мету, завдання, принципи, функції формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Виявленні особливості дали можливість провести типізацію стратегічного потенціалу з урахуванням певних характеристик. Ці напрацювання мають практичне значення, оскільки дозволяють виробити методичні підходи та структурувати аналіз і оцінку складових сукупного та виявлення стратегічного потенціалу, здійснити обґрунтований вибір стратегії розвитку рекреаційної системи регіону.

У роботі доведено, що можна розглядати компонентну, функціональну, територіальну, організаційну та інституційну структуру стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Ці підходи використані для розробки методики та проведення аналізу й оцінки сукупного потенціалу, виявлення стратегічного. На основі компонентного підходу розроблено структуру стратегічного потенціалу рекреаційної системи, складовими якої є природно-рекреаційний та земельний потенціал (стабільні складові), інфраструктурний та екологічний (гнучкі), трудовий та фінансовий потенціал (змінні).

Автором розроблено концептуальні основи формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону (рис. 1), суть яких визначають чотири послідовні етапи (підготовчий, аналітичний, оперативний, прикладних розробок), які відображають суть дослідження. Підготовчий етап забезпечує визначення цілей розвитку рекреаційних систем регіонів та передумов їх реалізації. З цією метою розглянуто і згруповано проблеми і завдання розвитку рекреаційних систем та формування їх стратегічного потенціалу за чотирма ознаками: економічні, екологічні, нормативно-правового забезпечення, соціальні. На основі аналізу, оцінки та прогнозування сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів та субгалузей рекреації на аналітичному етапі визначаються передумови формування стратегічного потенціалу.

Оперативний етап передбачає безпосереднє формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. З цією метою розроблено модель, яка включає визначення основної ресурсної компоненти як основи стратегічного потенціалу, пошук шляхів його нарощування та кінцеве формування. На етапі прикладних розробок формуються стратегії розвитку рекреаційної системи регіону та реалізації її стратегічного потенціалу, відповідна програма, механізми і заходи їх практичної реалізації.

На основі аналізу та узагальнення існуючих напрацювань зарубіжних та вітчизняних науковців проведена класифікація механізмів формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. У дисертації виділено такі групи механізмів: за способом впливу (фінансово-економічний, організаційний, нормативно-правовий, екологічний, адміністративний, техніко-технологічний), функціональним спрямуванням (стимулюючий, контролюючий, каральний), терміном дії (стратегічний, тактичний, оперативний), способом реалізації (одиничний, комплексний), особливістю застосування (добровільний, примусовий, обов'язковий) та сферою регулювання (природно-рекреаційного потенціалу, земельного, інфраструктурного, трудового, фінансово, екологічного). Це забезпечує комплексний підхід до вибору механізмів та розробки заходів щодо розвитку рекреаційних систем регіонів.

У роботі удосконалено методологічні підходи до дослідження стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів, яке передбачається здійснити на таких рівнях: теоретичному - з метою визначення сутності поняття та його основних характеристик, методологічному - для розробки методики дослідження та схеми формування та реалізації стратегічного потенціалу, аналітичному - для визначення передумов формування стратегічного потенціалу, оціночному - для якісної та кількісної характеристики компонентів, проектному, де на основі прогнозування можна виявити стратегічний потенціал, та організаційно-прикладному, що включає розробку механізмів реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.

На основі системного підходу розроблено методики аналізу й оцінки компонентів сукупного потенціалу та виявлення стратегічного. Оцінку сукупного потенціалу запропоновано проводити у двох напрямах: ресурсному та субгалузевому, що в подальшому дозволить визначити сильні та слабкі сторони ресурсного забезпечення рекреаційних систем регіонів, можливості та загрози розвитку тієї чи іншої субгалузі рекреації. Для виявлення стратегічного потенціалу використано метод графоаналітичних моделей, що дає можливість оцінити фактичний та нормативний рівень сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів, прогнозувати його з урахуванням зміни величини та стану ресурсних компонентів, попиту на рекреаційні послуги, навантажень на рекреаційні ресурси чи об'єкти. Запропонована методика дозволяє оптимізувати умови розвитку рекреаційних систем регіонів та адаптувати до змін ринкової ситуації в рекреаційній сфері чи економіці регіону.

Напрацювання розділу дають можливість зрозуміти сутність стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, процес його формування та дослідження.

У другому розділі «Аналіз складових сукупного, виявлення та оцінка стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів» здійснено ресурсно-компонентний аналіз й оцінку сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів, субгалузей рекреації та на її основі виявлено стратегічний потенціал.

Авторська методика ресурсно-компонентного аналізу сукупного потенціалу дозволила виявити, що найкращі передумови для формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та його успішної реалізації мають АР Крим, Львівська та Одеська області. При правильно обраній стратегії та політиці розвитку рекреаційної системи значні можливості для формування та реалізації стратегічного потенціалу мають Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська, Київська, Херсонська, Чернівецька області.

Якісний склад сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону відображає його оцінка, яку було проведено з використанням індексного методу. Інтегральний індекс визначався на основі шести групових, які відповідають компонентам сукупного потенціалу. Розрахунки показали, що найвищим сукупним потенціалом володіють АР Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Чернівецька області (табл. 1). Найнижчі показники у Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Одеській та Харківській областях. Рівень конкурентоспроможності (КСП) найвищий в Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях та АР Крим, а найнижчий - Луганській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Таблиця 1. Результати розрахунку інтегрального індексу рівня сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів України

Примітка. ¹КСП - рівень конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону

Автором доведено, що для оцінки рівня використання сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів доцільно застосувати якісні показники. Водночас ці показники дозволили визначити тип потенціалу. Зокрема збалансованим потенціалом володіють рекреаційні системи Закарпатської, Житомирської, Полтавської, Одеської та Луганської областей, рівноважним - АР Крим, Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Сумської, Чернівецької, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей, дисгармонійним - Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Вінницької, Донецької, Харківської областей, диструктивним - Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей.

Для визначення, які субгалузі рекреації мають найкращі можливості розвитку в Україні загалом та в кожній рекреаційній системі регіонів автором розроблена відповідна методика оцінки сукупного потенціалу субгалузей рекреації, застосування якої показало, що найвищий рівень загалом по країні мають пізнавальна та спортивна. Хоча сукупний потенціал оздоровчої та пізнавальної сфер менший, він достатній для ефективного їх розвитку. Найкращі передумови для розвитку всіх субгалузей рекреації мають АР Крим, Закарпатська та Чернівецька області, а найгірші - промислово розвинуті регіони, зокрема Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська та Миколаївська області, для яких характерний низький природно-рекреаційний і земельний потенціали та несприятлива екологічна ситуація.

Для виявлення стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів проведено оцінку фактичного та нормативного сукупного потенціалів. Фактичний потенціал відображає сучасний стан сукупного. Оцінку нормативного потенціалу здійснено за авторською методикою, яка передбачає розрахунок величини компонентів на основі нормативних навантажень на рекреаційні ресурси чи об'єкти та попиту на рекреаційні послуги. Графоаналітичний метод дозволив виявити стратегічний потенціал і зробити висновок про рівень використання сукупного потенціалу тої чи іншої рекреаційної системи, можливості її розвитку. Результати виявлення стратегічного потенціалу для трьох репрезентативних рекреаційних систем відображено в таблиці 2.

Таблиця 2. Результати виявлення стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів

Для рекреаційної системи АР Крим, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей стратегічною є природно-рекреаційна компонента; Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Херсонської областей - земельна; Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської та Тернопільської областей - інфраструктурна; Львівської та Харківської областей - трудова.

Результати аналізу та групування забезпечили визначення стратегічних напрямів спеціалізації рекреаційних систем регіонів, виявлення можливостей їх подальшого розвитку, стратегічні прогалини, тобто розриви між фактичним та нормативним станом компонент, які потребують нарощення, та стратегічні резерви - розриви, обумовлені перевищенням фактичного значення над нормативно необхідним.

У третьому розділі «Механізми формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону» відображено результати прикладних розробок, які включають вибір стратегії розвитку рекреаційної системи регіону та реалізації її стратегічного потенціалу, формування відповідної програми та заходів.

Різноманіття структури та величини сукупного потенціалу, різний рівень урбанізації регіонів, соціально-економічного та екологічного їх розвитку обумовлюють суттєві відмінності у функціонуванні рекреаційних систем. Для того, щоб ці системи розвивалися ефективно, на основі власних конкурентних переваг, у роботі обґрунтовано необхідність використання багаторівневої схеми формування стратегій, в якій виділено базові, функціональні та маркетингові.

Автором доведено, що при виборі базової стратегії необхідно орієнтуватися на місце, яке прагне зайняти рекреаційна система у структурі національної економіки відповідно до наявних можливостей. Функціональна стратегія характеризує напрям розвитку рекреаційної системи, тобто визначатиме її спеціалізацію. Маркетингові стратегії включають три рівні. На першому рівні визначається цільовий ринок, на який орієнтується рекреаційна галузь регіону, на другому - ціна, за якої отримуватиметься не тільки прибуток, а й розширюватиметься коло споживачів, зростатиме рівень конкурентоспроможності рекреаційної системи. На третьому рівні обирається поведінкова стратегія, яка характеризує напрям формування її стратегічного потенціалу.

Автором доведено, що для реалізації обраної стратегії доцільно скористатися таким інструментом як програмне планування та програмування. У дисертації запропоновано програму формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи Волинської області. Для обґрунтування програмних рішень визначено проблеми, сильні та слабкі сторони, можливості та загрози розвитку рекреаційної системи та реалізації її стратегічного потенціалу, завдання та пріоритети діяльності. Сукупний потенціал цього регіону за кількісними показниками є високим, а якісними - рівноважним. Стратегічний потенціал рекреаційної системи Волинської області - природно-рекреаційний, характеризується оптимальним поєднанням компонентів сукупного потенціалу. Для ефективного розвитку рекреаційної системи цього регіону необхідно інтенсивніше використовувати існуючі резерви, зокрема природно-рекреаційний, трудовий та фінансовий потенціали, сприяти нарощенню екологічного та земельного потенціалів. Саме на виконання цих завдань націлена програма.

Для ефективної реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону загалом та програмних рішень автором запропоновано такі заходи: вирішення проблем власності на рекреаційні ресурси, удосконалення організаційних та правових форм власності, нормативно-законодавчого забезпечення сфери рекреаційного природокористування та системи державного управління. Автор пропонує диференційовано підходити до вибору форм власності з метою забезпечення ефективного функціонування рекреаційної системи та зацікавленості суб'єктів господарювання у раціональному використанні рекреаційних ресурсів. На думку автора, такими формами власності мають бути приватна та комунальна при контролі державних органів влади. Для покращення показників розвитку рекреаційної сфери в роботі обґрунтовано доцільність розширення кількості суб'єктів, які можуть володіти правом постійного користування, працювати на умовах оренди та концесії рекреаційних територій.

У роботі визначено, що найбільш оптимальною організаційною структурою для реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону є кластер. Тому автором розроблено його модель, де виділено відповідні управлінські органи, які регулюватимуть розвиток та реалізацію кожної компоненти стратегічного потенціалу, та показана роль і місце суб'єктів-користувачів, господарюючих суб'єктів, які функціонують на ринку рекреаційних ресурсів. Управління кластером запропоновано здійснювати у формі акціонерного товариства.

Проте для реалізації зазначених заходів необхідно вирішити проблему фінансування розвитку рекреаційної сфери. Автором обґрунтовано доцільність реалізації таких заходів: впровадження плати за використання рекреаційних ресурсів; удосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного чинника; запровадження системи місцевих рекреаційних зборів; протекціоністська податкова політика; пільгове кредитування рекреаційних закладів, які надають соціально значимі рекреаційні послуги; створення фондів відтворення й ефективного використання рекреаційних ресурсів. Це дасть можливість ефективно перерозподілити фінансові ресурси для нарощення стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів, формування конкурентних переваг, підвищення рівня конкурентоспроможності рекреаційної сфери.

Таким чином, запропонований механізм досить гнучкий, дозволяє адаптуватися до умов розвитку рекреаційної системи, здійснювати управління процесом реалізації стратегічного потенціалу. При цьому враховуються екологічні пріоритети рекреаційних систем регіонів, забезпечується поєднання державного та громадського управління з ринковим.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє забезпечити ефективний розвиток рекреаційної сфери, формування конкурентних переваг та підвищення її конкурентоспроможності. У процесі дослідження зроблені такі висновки:

1. Автором доведено, що у країні існує достатньо потужний потенціал розвитку рекреаційної сфери. Проте його використання нераціональне, що призводить до зниження показників ефективності розвитку рекреаційних систем регіонів. Тому виникає потреба у поглибленні фундаментальних та прикладних досліджень для пошуку шляхів підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу з метою нарощування конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів.

2. На основі аналізу та систематизації наукових напрацювань вітчизняних та зарубіжних вчених автором запропоновано визначення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, які визначають можливості розвитку рекреаційної системи регіону, формування і реалізацію її конкурентних переваг та зростання рівня конкурентоспроможності. Обґрунтовані мета, завдання, ознаки, принципи та функції формування і реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону розкривають сутність нового поняття. Проведена у роботі типізація стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону з виділенням певних ознак та розгляд і характеристика його структури мають практичне значення, оскільки дозволяють виробити методичні підходи до компонентного аналізу, оцінки сукупного потенціалу та виявлення стратегічного.

3. Вивчення стратегічного потенціалу та його структури обумовлює видозміну уявлення про саму рекреаційну систему регіону, тому автором розроблено її модель, в основу якої покладено сукупний та стратегічний потенціал, які формуються під впливом попиту та чинників мікро - та макросередовища і в результаті забезпечують економічний, соціальний та екологічний ефект.

4. Для забезпечення комплексності та послідовності вирішення поставлених у роботі завдань у дисертації розроблено концептуальні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як поетапного процесу, який включає ряд рівнів. Зокрема, на теоретико-методологічному рівні визначено проблеми і завдання розвитку рекреаційних систем регіонів та формування їх стратегічного потенціалу; на аналітичному - здійснено аналіз, оцінку сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів та субгалузей рекреації; на оперативному - проведено прогнозування і виявлення стратегічного потенціалу; етап прикладних розробок забезпечив формування механізму реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Проведено класифікацію механізмів формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє спростити схему їх вибору для практичного застосування.

5. Автором розроблено методологічні основи дослідження сукупного потенціалу, які включають виявлення мети, завдань, принципів, підходів, схеми, методів та показників аналізу й оцінки його компонентів. Розроблені методики дозволили визначити передумови формування стратегічного потенціалу, можливості та загрози, сильні та слабкі сторони розвитку рекреаційних систем регіонів, напрями їх спеціалізації. Водночас методики дозволяють використати результати аналізу та оцінки за кожною групою показників, зокрема природно-рекреаційною, земельною, інфраструктурною, трудовою, фінансовою та екологічною, для формування висновків щодо перспектив розвитку кожної з них як у регіональному розрізі так і субгалузевому. Використання графоаналітичного методу «шестигранник потенціалу» дозволило виявити стратегічний потенціал рекреаційних систем регіонів, визначити резерви його формування та стратегічні прогалини, обґрунтувати тип стратегічного потенціалу, який характерний для рекреаційної системи певного регіону.

6. Проведені аналіз та оцінка стратегічного потенціалу субгалузей рекреації показала, що найкращими можливостями для розвитку оздоровчої субгалузі рекреації володіє АР Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Рівненська області, лікувальної - АР Крим, Закарпатська, Львівська та Чернівецька області, пізнавальної - АР Крим, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області, спортивної - Волинська, Закарпатська, Київська, Чернівецька, Чернігівська області.

7. Оцінка та прогнозування фактичного та нормативного потенціалу рекреаційних систем регіонів дозволили виявити стратегічний потенціал. Для рекреаційної системи АР Крим, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей стратегічним є природно-рекреаційний потенціал; Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Херсонської областей - земельний; Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської та Тернопільської областей - інфраструктурний; Львівської та Харківської областей - трудовий.

8. Автором доведено, що одним із кроків на шляху зростання рівня конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону є правильний вибір стратегії її розвитку. У дисертації розроблено багаторівневу схему формування стратегій розвитку рекреаційної системи регіону, яка дозволяє визначити її місце у національній економіці, функціональне спрямування, поведінку щодо реалізації стратегічного потенціалу. Сформована матриця стратегічного позиціонування рекреаційних систем регіонів забезпечила визначення стратегії для кожної з них.

9. У дисертації доведено, що використання організаційно-економічних заходів регулювання розвитку рекреаційної системи регіону та реалізації її стратегічного потенціалу забезпечить підвищення рентабельності рекреаційної сфери, зростання темпів розвитку рекреаційних систем регіонів та рівня їх конкурентоспроможності. Для цього необхідно впровадити найбільш ефективні організаційні форми рекреаційного підприємництва та правові форми власності на рекреаційні ресурси та території, переглянути систему платності за їх використання. Автором запропоновано кластерну форму реалізації стратегічного потенціалу, яка дозволяє налагодити ефективні зв'язки між учасниками і забезпечує додаткові конкурентні переваги.

10. Результати дослідження показали, що одним із методів управління розвитком рекреаційної системи регіону є регіональне програмування та проектування. Тому автором розроблено програму формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи Волинської області. Визначені у програмі пріоритети розвитку вказують на шляхи реалізації стратегічного потенціалу та конкурентних переваг рекреаційної системи, що забезпечить зростання рівня її конкурентоспроможності.

11. Автором удосконалено систему фінансового забезпечення реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, яка передбачає створення фонду розвитку рекреації, що дозволить забезпечити прозорість розподілу коштів, які йдуть на розвиток соціальної складової життя населення та окремо рекреації, перегляд системи ціноутворення на рекреаційну продукцію, яка враховуватиме екологічний чинник, впровадження системи пільгового кредитування та оподаткування для підприємств, що надають соціально значимі рекреаційні послуги. У роботі доведено, що фінансування розвитку рекреаційної системи регіону повинно відбуватися на принципах самоокупності та самофінансування, що притаманно конкурентоспроможним субгалузям.

Запропоновані заходи покликані забезпечити формування та реалізацію конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів та зростання їх конкурентоспроможності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коленда Н.В. Регіональна політика розвитку рекреаційного природокористування: механізми формування та реалізації / Герасимчук З.В., Коленда Н.В., Черчик Л.М. - Луцьк: Надстир'я, 2007. - 172 с. - (Луцький держ. техн. ун-т.). Особистий внесок здобувача: розроблено проект програми розвитку рекреаційного природокористування у Волинській області.

2. Коленда Н.В. Особливості формування регіональної стратегії розвитку туризму / Н.В. Коленда // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2005. - Вип. III. - С. 466-469.

3. Коленда Н.В. Структурний аналіз земель туристично-рекреаційного призначення України / В.К. Євдокименко, Л.М. Черчик, Н.В. Коленда // Регіональна економіка: Зб. наук. пр. - Луцьк, 2005. - Вип. 2 (5). - С. 51-58. Особистий внесок здобувача: запропоновані шляхи покращення використання земель туристично-рекреаційного призначення.

4. Коленда Н.В. Формування регіональних ринків рекреаційних ресурсів / Н.В. Коленда // Регіональна економіка: Зб. наук. пр. - Луцьк, 2006. - Вип. 3 (9). - С. 186-192.

5. Коленда Н.В. Стратегічний рекреаційний потенціал регіону: механізми та етапи формування / Н.В. Коленда // Вісник Буковинського університету: Зб. наук. пр. - Чернівці, 2007. - С. 404-416.

6. Коленда Н.В. Теоретичні основи формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону / Л.М. Черчик, Н.В. Коленда // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2007. - №3 (15). - С. 124 -129. Особистий внесок здобувача: визначено поняття стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та наведено основні його характеристики.

7. Коленда Н.В. Методологія дослідження стану стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону / Н.В. Коленда // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 50. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - С. 165 -169.

8. Коленда Н.В. Аналіз та оцінка трудових ресурсів як складової стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону / Н.В. Коленда // Регіональна економіка: Зб. наук. пр. - Луцьк, 2007. - Вип. 4 (13). - С. 150 -157.

9. Коленда Н.В. Особливості розвитку рекреаційної системи регіону в умовах глобалізації / Н.В. Коленда // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. - 2008. - №2. - С. 77 -79.

10. Коленда Н.В. Стратегії розвитку і реалізації потенціалу регіональних рекреаційних систем / Н.В. Коленда // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5 (83). - С. 102 -109.

11. Коленда Н.В. Фінансовий механізм забезпечення реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону / Н.В. Коленда // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: науковий збірник / за ред. І. Г. Ткачук. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. - Вип. IV. - Т.2. - С. 274 -282.

12. Коленда Н.В. Теоретичні основи моделювання і прогнозування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону / Н.В. Коленда // Управління економікою рекреаційних територій, галузей і підприємств: збірник наукових праць. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд». - 2008. - С. 41 - 47.

Размещено на Allbest.ru