Державне регулювання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 338.246:334.012.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу

08.00.03 - Економіка та управління

національним господарством

Усик Віра Іванівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Радіонова Ірина Федорівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри макроекономіки та державного управління

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Говорушко Тамара Андріївна, Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук Ткаченко Тетяна Петрівна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», доцент кафедри економіки і підприємництва

Захист відбудеться «11» грудня 2009 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, к. 601.

Автореферат розісланий “11” листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор А.Е.Фукс

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Досвід розвинених країн показує, що сектор малого та середнього бізнесу (СМСБ) має великий потенціал впливу на розвиток економіки, що дає підстави розглядати його як своєрідний двигун економічного розвитку, який надає економіці необхідної гнучкості, сприяє вирішенню багатьох економічних та соціальних проблем. Успішний розвиток малого і середнього бізнесу великою мірою залежить від системи державного регулювання. В Україні потенціал СМСБ не реалізований в повній мірі, тому проблема його державного регулювання набуває особливої актуальності.

Малий та середній бізнес - це сфера, проблеми якої не вирішуються автоматично, а її ефективний розвиток сприяє створенню робочих місць, збільшенню ВВП країни та підвищенню її конкурентоспроможності. Комплексний вплив держави через економічні, інституційні, інфраструктурні та адміністративно-регуляторні засади на цей сектор економіки є більш потрібним, ніж в будь-якому іншому секторі, а відсутність такого впливу може мати значні руйнівні наслідки.

Природа малого та середнього бізнесу, його місце та роль в розвинутих ринкових економіках, реагування на заходи державного регулювання стали об'єктом уваги таких зарубіжних дослідників, як В.Баумоль, А.Брунетті, П.Девідсон, Х.Кен, Д.Кібл, Р.Латімор, А.Маршал, М.Портер, П.Рейнольдс, Й.Шумпетер та інші.

Проблеми державного регулювання малого та середнього бізнесу досліджували такі українські науковці, як З.Варналій, Л.Воротіна, Т.Говорушко, Я.Жаліло, Т.Кондратюк, О.Кужель, В.Ляшенко, О.Мазур, І.Михасюк, П.Пильнова, В.Сизоненко, С.Соболь, Т.Ткаченко, В.Черняк та інші.

Попри увагу багатьох дослідників до малого та середнього бізнесу, однією з найменш досліджених проблем його функціонування залишається потенціал СМСБ, як сукупність можливостей, що пов'язані з його участю у формуванні і функціонуванні ефективної економіки з забезпеченням нормальних темпів економічного зростання та соціальної стабільності суспільства. Першочергове значення для країн з нестабільною економікою має використання потенціалу СМСБ, як інструменту гальмування спаду виробництва; наповнення вітчизняного споживчого ринку необхідними товарами; створення конкуренції іноземним виробникам; введення в господарчий обіг ресурсів, не задіяних у великому виробництві; трансформації нерентабельних виробництв у прибуткові; наповнення державного бюджету тощо.

В умовах економічної кризи, під час якої звільнення працівників, інфляційні процеси тощо є викликами для всієї нації, основна увага органів державного управління має концентруватися на створенні сприятливих умов розвитку СМСБ, який здатний при мінімальних витратах максимально швидко і ефективно розв'язати безліч соціальних і економічних проблем.

Актуальність проблематики дослідження та недостатність фундаментальних розробок за вказаним напрямом зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, структуру та головні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, які проводилися автором під час виконання планових науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Вдосконалення методів та механізмів державного управління національною економікою» (номер державної реєстрації №0101U007346). Особисто автором підготовлено підрозділ 3.1 «Макроекономічний потенціал сектору малого і середнього бізнесу», в якому досліджено роль та місце сектору малого та середнього бізнесу в національній економіці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування заходів, розробка практичних рекомендацій щодо здійснення ефективної політики державного регулювання СМСБ і прогнозування основних показників потенціалу сектору малого та середнього бізнесу в Україні.

Реалізація зазначеної мети дослідження передбачала постановку і вирішення наступних завдань:

- здійснити огляд трактування підприємницької діяльності та еволюції поняття «підприємництво» у ХVІІІ-ХХІ ст.;

- провести етапізацію розвитку сектору малого та середнього бізнесу;

- з'ясувати особливості становлення сектору малого та середнього бізнесу в різних країнах світу та висвітлити його роль шляхом розкриття суті поняття (явища) «потенціал сектору малого та середнього бізнесу»;

- визначити основні групи інструментів державного регулювання потенціалу СМСБ та розкрити трансмісійний механізм взаємозв'язків в моделі державного регулювання потенціалу СМСБ;

- провести ґрунтовний статистичний аналіз основних показників розвитку суб'єктів СМСБ;

- розробити та обґрунтувати узагальнюючий показник розвитку потенціалу сектору малого та середнього бізнесу;

- дослідити основні етапи розвитку політики державного регулювання СМСБ та здійснити аналіз її ефективності на основі використання сучасного інструментарію;

- обґрунтувати модель прогнозування потенціалу СМСБ та визначити ступінь його впливу на економічне зростання;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу в Україні.

Об'єктом дослідження виступає макроекономічний потенціал сектору малого та середнього бізнесу.

Предмет дослідження складають теоретичні та практичні проблеми державного регулювання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи застосовано загальнонаукові методи дослідження, а саме: ретроспективний аналіз, з використанням якого виокремлено логіку та сутність теорій підприємницької діяльності, причини виникнення сектору малого та середнього бізнесу; метод єдності історичного і логічного - при дослідженні еволюції підприємництва, ролі і місця СМСБ у різні періоди економічного розвитку; метод порівняння - при визначенні місця України у загальному рейтингу країн за критерієм ефективності державного регулювання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу; індексний метод - для розробки узагальнюючого показника реалізації потенціалу СМСБ; графічний - при оцінці тенденцій розвитку основних параметрів СМСБ; статистично - математичні методи - для оцінки впливу макроекономічних чинників на рівень потенціалу сектору малого та середнього бізнесу.

Інформаційну базу дослідження складають нормативно-правові та законодавчі акти з питань регулювання малого та середнього бізнесу в Україні, звіти Міністерства економіки України, Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, обласних і районних адміністрацій, матеріали Державного комітету статистики України, міжнародних організацій та органів державного управління та статистики інших країн, монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведення дисертаційного дослідження отримано результати, які є особистим здобутком автора і виносяться на захист:

вперше:

- введено в науковий обіг поняття «потенціал сектору малого та середнього бізнесу», у якому відображено можливості малих та середніх підприємств у забезпеченні стійкого економічного зростання та соціальної стабільності суспільства; визначено якісні характеристики потенціалу через взаємодією трьох елементів - економічного, соціального, технологічного; та кількісні характеристики, що охоплюють таку систему показників, як частки сектору малого та середнього бізнесу у ВВП, в загальній кількості зайнятих, в інноваціях, в експорті та імпорті тощо;

- застосовано особливий інструментарій аналізу - бенчмаркінг - для порівняння ефективності державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні та інших країнах світу з метою визначення рейтингу України за кожною з аналізованих сфер; з'ясовано, що найбільш вразливими сферами державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні, які потребують вдосконалення, є ліцензування та дозвільна система, система оподаткування і ліквідація підприємств;

удосконалено:

- модельний апарат дослідження розвитку сектору малого та середнього бізнесу шляхом побудови багатофакторної моделі потенціалу сектору малого та середнього бізнесу з виділенням таких екзогенних чинників, як рівень безробіття, частка прямих іноземних інвестицій, зміна індексу споживчих цін та середньозваженої кредитної ставки комерційних банків;

- методику визначення рівня реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу за допомогою інтегрального індексу, який обчислюється на основі нормалізованих значень та вагових коефіцієнтів трьох показників: внеску сектору малого та середнього бізнесу у ВВП країни, частки зайнятих у секторі від загальної чисельності зайнятих, кількості малих і середніх підприємств на 1000 жителів країни;

отримало подальший розвиток:

- класифікація інструментів державного регулювання сектору малого і середнього бізнесу шляхом виділення таких груп: організаційних, нормативно-законодавчих, фінансових (податкових, кредитних, бюджетних), інформаційно-консультаційних, зовнішньоекономічних та кадрово-освітніх; з урахуванням цієї класифікації визначено основні чинники стимулювання та стримування на кожному етапі державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу та запропоновано систему змін і доповнень до основних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність сектору малого та середнього бізнесу в Україні;

- класифікація етапів державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні на основі змін законодавчого забезпечення розвитку сектору малого та середнього бізнесу та статистичних показників, що відображають реалізацію потенціалу сектору малого та середнього бізнесу, динаміка якої має нестабільний характер;

- модель розширеної виробничої функції шляхом доповнення системи інтегральних показників індексом реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу, що дозволило встановити вплив сектору малого та середнього бізнесу на економічне зростання.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати, обґрунтовані теоретичні положення та висновки дозволяють підвищити ефективність державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу, а також можуть бути використані органами державного управління в процесі обґрунтування прийняття рішень щодо вдосконалення практики планування та прогнозування розвитку СМСБ.

Результати дисертаційної роботи можуть використовуватися у наукових дослідженнях різних аспектів потенціалу сектору малого та середнього бізнесу та в процесі вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу.

Результати дисертаційного дослідження використані Міністерством економіки України в частині розробки заходів щодо сприяння розвитку підприємництва (довідка №3601-12/323 від 12.06.2009 р.), Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва в частині розробки цільових програм розвитку підприємництва (довідка №7018 від 15.06.09 р.), Рівненською обласною державною адміністрацією в частині затвердження методичних рекомендації для оцінки потенціалу сектору малого та середнього бізнесу (довідка №01/1-580 від 04.06.2009 р.). Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедрою макроекономіки та державного управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Національна економіка» та «Аналіз національної економіки» (довідка від 20.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме підвищенню ефективності механізму державного регулювання потенціалу СМСБ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на чотирнадцяти науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (м. Переяслав-Хмельницький, 2007), І міжнародній науково-практичній конференції «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (м. Тернопіль, 2007), VІІ міжнародній науково-практичній конференції «Стан та проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (м. Донецьк, 2007), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки» (м. Ужгород, 2007), Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, 2007), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 2008), VІІ міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» (м. Київ, 2008), ІІІ міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених «Економіка у ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2009), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції вчених та спеціалістів «Теорія та практика підприємницької діяльності» (м. Сімферополь, 2009), XI науково-практичній конференції «Напрями активізації підприємницької діяльності в умовах економічної кризи» (м. Київ, 2009), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного розвитку країни в умовах глобалізації» (м. Вінниця, 2009), V міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Київ, 2009), XIV міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 2009), ІІІ всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (м. Хмельницький, 2009).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 5,1 друкованих аркуша, з них 5 статей - у наукових фахових виданнях, 3 - в інших виданнях, 10 - матеріали і тези конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок друкованого тексту. Робота містить 20 таблиць та 20 рисунків, 19 додатків на 59 сторінках та список використаних джерел, що включає 200 найменувань на 21 сторінці.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано предмет та об'єкт, розглянуто методи дослідження та зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано наукову новизну та практичне й теоретичне значення отриманих автором результатів, подано інформацію щодо апробації та публікації результатів наукового дослідження.

У Розділі 1 «Теоретико-методологічні засади державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу» здійснено огляд еволюції поняття «підприємництво», виокремлено основні етапи розвитку СМСБ, розкрито сутність цього поняття; визначено зміст поняття (явища) «макроекономічний потенціал сектору малого та середнього бізнесу», запропоновано підхід до його якісної та кількісної оцінки; узагальнено класифікацію інструментів державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу та розкрито трансмісійний механізм державного регулювання СМСБ.

Еволюція основних поглядів на поняття «підприємництво» показала, що концептуальною основою дослідження підприємництва виступають фундаментальні положення представників різних наукових теорій та шкіл, які наголошують на визначальній ролі підприємництва як окремого чинника виробництва. Представники класичної школи, Ж. Б. Сей, Дж.Міль та С.Сісмонді, акцентували увагу на малому бізнесі та його основних перевагах в порівнянні з великим. Взаємозв'язок підприємництва та держави досліджувалися А.Смітом, Дж.Мілем, А.Хоскінгом.

Дослідження розвитку сектору малого та середнього бізнесу впродовж останніх двох століть дозволило зробити висновок, що цей сектор є одним з найважливіших факторів розвитку національної економіки. В розвитку малого та середнього бізнесу виділено 4 етапи: І) етап становлення малого бізнесу (1873 - 1928 рр.); ІІ) етап активного розвитку малих підприємств під впливом НТР (1929 - 1973 рр.); ІІІ) етап оптимізації взаємодії малих та великих підприємств та розмежування їх сфер діяльності (1974 - 1992 рр.); IV) етап формування єдиного сектору малого та середнього бізнесу (1993 р. - до сьогодні).

Вивчення світового досвіду становлення та формування сектору малого та середнього бізнесу показало, що він є провідною сферою ринкової економіки. Встановлено, що частка сектору малого та середнього бізнесу в загальній кількості підприємств, у ВВП та чисельності зайнятих для сформованих ринкових економік оцінюється, відповідно, такими показниками - 90%; 40-70%; 40-80%.

Аналіз репрезентованих в літературі напрямків дослідження сектору малого та середнього бізнесу показав, що сьогодні основна увага дослідників сфокусована на вирішенні з його участю проблем розбудови ринкового середовища, зайнятості і підвищення рівня споживання; на створенні державою сприятливого середовища розвитку бізнесу. Вадою вітчизняних досліджень є недостатня увага до взаємодії великого і малого бізнесу; формування єдиного сектору малого та середнього бізнесу; оцінки потенціалу сектору малого та середнього бізнесу.

Дослідження багатьох аспектів функціонування СМСБ дозволило зробити висновок, що цей сектор має розглядатися як єдине ціле. У розвинутих країнах зростання малого бізнесу є важливим джерелом розвитку середніх підприємств. В Україні ж дискусії, присвячені СМСБ, сфокусовані лише на малих підприємствах і, насамперед, на індивідуальних підприємцях. Крім того, малі та середні підприємства розглядаються тільки під кутом їх розміру і ролі як джерела створення робочих місць, а не через призму економічної специфічності і значення для розвитку економіки в цілому.

В дисертаційній роботі зосереджена увага на макроекономічному потенціалі СМСБ як елементі потенціалу національної економіки. Автором обґрунтовується положення, що саме цей потенціал має бути об'єктом державного регулювання. В ході дослідження визначено, що потенціал сектору малого та середнього бізнесу - це можливості малих та середніх підприємств забезпечувати стійке економічне зростання та соціальну стабільність суспільства.

Якісна оцінка потенціалу СМСБ передбачає виділення трьох елементів - економічного, що має макро- та мікроекономічний прояв, соціального та технологічного. Основними функціями СМСБ в межах економічного елементу є вирішення проблеми зайнятості, наповнення ВВП, оптимізація споживання, підтримка конкурентного середовища, ефективний менеджмент підприємств. Щодо соціального елементу, то в його межах СМСБ здатний розв'язувати такі завдання, як забезпечення добробуту суспільства та викорінення бідності, формування та ефективне функціонування середнього класу, виховання в людей психології власника та вміння самостійно приймати рішення, забезпечення професійної підготовки населення. Технологічний елемент потенціалу СМСБ втілюється у реалізації таких функцій, як розвиток пріоритетних напрямів технологічного прогресу, покращення виробництва завдяки тісній взаємодії з великими підприємствами та ефективне використання обмежених виробничих ресурсів.

Кількісна характеристика потенціалу передбачає оцінку його внеску у обсяг ВВП; загальну кількість зайнятих; інновації; експорт та імпорт; розвиток окремих галузей економіки тощо. Кількісні значення згаданих показників визначаються такими передумовами, як відкритість економіки, її прогнозована динаміка, розвиток ринкової інфраструктури та пріоритетних для СМСБ галузей.

Розвиток потенціалу СМСБ залежить від державної політики, яка здійснюється за допомогою інструментів, у складі яких виділяються такі групи: 1) організаційні (створення спеціальних органів та установ; спрощення окремих процедур (реєстрація, ліцензування тощо)); 2) нормативно-законодавчі (закони, постанови, програми); 3) фінансові (податкові - пільгове та спрощене оподаткування, звільнення від сплати податків за певних умов; кредитні - цільові кредити, пільгове кредитування, гарантії, лізинг і ін.; бюджетні - субсидії, гранти, державні контракти, фінансування); 4) інформаційно-консультаційні (створення бізнес-інкубаторів, технологічних центрів, підтримка баз даних, роз'яснення норм законодавства через засоби масової інформації); 5) зовнішньоекономічні (проведення міжнародних ярмарок, виставок, презентацій); 6) кадрово-освітні (підготовка та перепідготовка кадрів, курси підвищення кваліфікації, семінари).

Трансмісійний механізм державного регулювання потенціалу СМСБ представлено як послідовний зв'язок таких ланок: інструменти державного регулювання > потенціал сектору малого та середнього бізнесу > цілі державного регулювання. В процесі аналізу цього трансмісійного механізму з'ясовано, що через складові якісної структури потенціалу за допомогою визначених шести груп інструментів відбувається досягнення таких державних цілей, як економічне зростання, забезпечення конкурентоспроможності економіки та рух до повної зайнятості (рис.1).

Визначення сутності потенціалу СМСБ, змісту політики його державного регулювання, характеру впливу на економічний розвиток дозволяє розглядати потенціал СМСБ та його макроекономічну значущість як складне соціально-економічне явище, що має бути об'єктом наукових досліджень. підприємницький бізнес еволюція

У Розділі 2 «Аналіз макроекономічного потенціалу сектору малого та середнього бізнесу і його регулювання в Україні» досліджено стан розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні, запропоновано методику визначення рівня реалізації потенціалу СМСБ, виділено етапи та напрями розвитку вітчизняної політики державного регулювання СМСБ та оцінено ефективність державного регулювання СМСБ в Україні за допомогою інструментарію аналізу - бенчмаркінг.

За результатами аналізу розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні встановлено, що за часткою зайнятих він досяг європейських стандартів, але так і не став повноцінним провідником ринкових інновацій і двигуном економічного зростання. На початку 2008 року загальна кількість суб'єктів СМСБ в Україні дорівнювала понад 2,6 млн. одиниць. В структурі підприємств середні підприємства складають 14,9%, а суб'єкти малого підприємництва - 85,1%, серед яких на юридичні особи припадає 15,8%, а на фізичних осіб-підприємців - 84,2%. За часткою в загальній кількості зайнятих та обсягом реалізованої продукції лідирують середні підприємства, відповідно, - 45% та 85%. Щорічно зростає обсяг реалізованої продукції суб'єктами СМСБ, але їх реальний внесок у обсяг ВВП залишається незначним і коливається в межах 15-20%. З впровадженням нових критеріїв, за якими підприємства відносяться до категорії малих чи середніх, збільшилася частка малих підприємств у всіх вищезгаданих показниках за рахунок зменшення середніх.

Макроекономічний аналіз ринкових перетворень в Україні показав, що темпи розвитку СМСБ є недостатніми для забезпечення виконання всього комплексу притаманних йому функцій в національній економіці, а орієнтація суб'єктів СМСБ на швидкоприбуткові види економічної діяльності свідчить про відсутність інтересу до довгострокових інвестицій та впровадження інноваційних технологій.

В дисертаційному дослідженні був запропонований достатньо простий та ефективний метод оцінки рівня реалізації потенціалу СМСБ в Україні, який базується на розрахунку інтегрального індексу, що визначається за формулою:

де ISME - індекс реалізації потенціалу СМСБ; б_j - вагові коефіцієнти - ступінь внеску j-го показника в інтегральний індекс ; z_j - нормалізовані значення показників х_j.

Індекс визначається з врахуванням таких показників (х_j): а) частка СМСБ у ВВП країни (Y); б) частка СМСБ у загальній чисельності зайнятих (E); в) кількість малих і середніх підприємств на 1000 жителів країни (N).

Для визначення вагових коефіцієнтів використовується метод експертних оцінок, а саме: метод вагових коефіцієнтів. Встановлено наступні вагові коефіцієнти : б_Y = 0,555; б_Е = 0,265; б_N = 0,180.

На основі порівняння значень запропонованого індексу для України та інших країн було встановлено факт незначної реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу в українській економіці (таблиця 1).

Таблиця 1. Інтегральний індекс реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу по окремим країнам світу

Країна	ISME
Україна	0,431163 0,480737 Дані з урахуванням змін відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності" від 18.09.2008 року №523-VI
США	0,862671
Японія	0,797179
ЄС(27)	0,798769
Чехія	0,883254
Польща	0,673825
Угорщина	0,828233
Естонія	0,838012
Литва	0,722823
Росія	0,392037
Білорусія	0,254302

Джерело: розраховано автором

Незважаючи на те, що індексний метод має певні вади, серед яких, наприклад, умовний зміст та обмежені рамки часу і місця, врахування часто суб'єктивних даних соціологічних досліджень, він дозволяє здійснювати міждержавний порівняльний аналіз та специфікований під конкретне завдання.

Незаперечним є той факт, що аналіз впливу СМСБ на національну економіку має здійснюватися як в кількісному, так і в якісному аспектах та стосуватися різних сфер розвитку, тобто мати системний та комплексний характер.

На основі змін законодавчого забезпечення розвитку СМСБ та статистичних показників, які відображають реалізацію потенціалу СМСБ, визначено такі етапи політики державного регулювання СМСБ в Україні: І етап - підготовчий (1987 - 1990 рр.) - початок формування політики державного регулювання малого бізнесу; ІІ етап (1991 - 1995 рр.) - визначення першочергових завдань політики державного регулювання та створення спеціалізованих органів; ІІІ етап (1996 - 1999 рр.) - формування базового елементу інституціонального середовища; ІV етап (2000 - 2002 рр.) - удосконалення законодавчої бази та початок регуляторної реформи; V етап (2003 - 2007 рр.) - модифікація державного регулювання СМСБ та подальший розвиток; IV етап (2008 р. - до сьогодні) - адаптація політики державного регулювання СМСБ до європейських стандартів.

На основі вивчення українського досвіду державного регулювання СМСБ встановлено, що 1) українське законодавство в багатьох аспектах не відповідає загальноприйнятим європейським стандартам; 2) в таких сферах державного регулювання, як реєстрація, ліцензування, оподаткування та контроль залишається безліч невирішених проблем, які заважають функціонуванню суб'єктів СМСБ; 3) Національна програма розвитку малого підприємництва не стала консолідуючим механізмом політики державного регулювання; 4) фінансово-кредитна, інформаційно-консультаційна та науково-дослідна форми підтримки СМСБ потребують суттєвого реформування. В період економічної кризи кожне неефективне рішення у сфері ліцензування, дозвільної системи та у регуляторній політиці матиме більш негативний вплив, ніж при економічному пожвавленні. Тому вивчення європейського досвіду та практичне застосування стандартів ЄС має бути головним пріоритетом у національному законодавстві.

Проведений порівняльний аналіз державного регулювання в Україні та світі дозволив виділити вразливі та проблемні сфери розвитку СМСБ. Для оцінки ефективності державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу використано інструментарій аналізу - бенчмаркінг. Його застосування дало змогу встановити рейтинг України за кожною з досліджуваних сфер, побачити сильні і слабкі сторони державного регулювання малого та середнього бізнесу, встановити чий досвід і з яких причин є найбільш успішним. Для аналізу було відібрано шість сфер діяльності СМСБ, що регулюються державою, а саме: 1) реєстрація підприємства; 2) ліцензування підприємства; 3) кредитування підприємства; 4) оподаткування підприємства; 5) міжнародна торгівля; 6) ліквідація підприємства. Порівняльний аналіз здійснювався з такими групами країн, як світові лідери, члени Європейського Союзу та країни СНД.

Рейтингування по кожній сфері здійснювалося шляхом створення композитного індексу з використанням такої формули нормалізації (перетворює дані на число від 0 (найкраще значення) до 100 (жорсткі регуляторні норми)):

За аналізованими показниками в шести сферах регулювання СМСБ у порівнянні з середніми значеннями усіх відібраних країн та окремо з країнами СНД, Україна в 90% випадків займає останні позиції (рис.2). В загальному рейтингу Україна посіла 39 місце. В жодній із аналізованих сфер, Україна в 2008 році не покращила своїх позицій, що свідчить про низьку результативність реформ.

Використання бенчмаркінгу для аналізу державного регулювання СМСБ дозволяє оцінити позитивні наслідки реформування, перешкоди, які змушені долати суб'єкти СМСБ та проаналізувати ефективні впровадження інших країн.

У Розділі 3 «Модель державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні» розглянуто взаємозв'язок між економічним зростанням та розвитком сектору малого і середнього бізнесу, проаналізовано основні чинники впливу на розвиток потенціалу СМСБ, здійснено середньостроковий прогноз потенціалу сектору малого та середнього бізнесу та розглянуто наслідки державного регулювання СМСБ за трьома сценаріями.

Визначено, що існують вагомі докази зв'язку між розвитком сектору малого та середнього бізнесу і зростанням економіки. Аналіз спеціальної літератури засвідчив існування розбіжностей у поглядах на роль СМСБ в економічному зростанні: від заперечення суттєвого впливу сектору на економічне зростання до визнання його вирішальної ролі в економічному розвитку усіх країн.

На основі визнання активної ролі СМСБ в економічному зростанні країн з перехідною та несформованою ринковою економікою, отримала подальший розвиток модельна конструкція розширеної виробничої функції. Остання розроблена економістами Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України. Суть розширення - введення інтегрального індексу реалізації потенціалу СМСБ у якості впливового чинника.

Факторними змінними моделі є індекси інтегральних показників, кожен з яких розраховується за аналогією з запропонованим індексом реалізації потенціалу СМСБ. Проведений аналіз засвідчив той факт, що в сучасних економічних умовах малі підприємства в Україні так і не стали провідним фактором зростання вітчизняної економіки:

IY = IVYR^0.743 · ILR^0.171· INTP^0.004· IFIN^0.31· IEXT^0.11· ISME^0.00032 ,

де IY - інтегральний індекс ВВП; IVYR - інтегральний показник виробничої діяльності; ILR - інтегральний показник людських ресурсів; INTP - інтегральний показник інноваційно-технологічного розвитку; IFIN - інтегральний показник фінансових ресурсів економіки; IEXT - інтегральний показник зовнішніх факторів; ISME Враховуються лише малі підприємства у зв'язку з відсутністю достовірних статистичних даних щодо інших суб'єктів сектору малого та середнього бізнесу - інтегральний показник реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу.

Такий результат можна пояснити, по-перше, необхідністю розрахунку індексу для всіх суб'єктів сектору малого та середнього бізнесу, та, по-друге, тим, що не всі малі підприємства в Україні прагнуть до зростання та здатні мати великий вплив на ВВП і забезпечення зайнятості.

Аналіз причин низької ефективності державної політики регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні засвідчив необхідність системних заходів, пов'язаних з плануванням та прогнозуванням показників, які впливають на розвиток потенціалу СМСБ. При розробці прогнозної моделі враховано те, що на потенціал СМСБ впливають різні групи чинників - загально-інституційні, адміністративно-регуляторні, фінансові, галузеві/регіональні та індивідуальні.

З метою прогнозування потенціалу СМСБ в Україні розроблено економетричну модель^**, яка спирається на дані за період IV кварталу 2002 року - III кварталу 2008 року. Останній квартал 2008 року не враховувався в моделі в зв'язку з тим, що відбулося збільшення обсягів малого бізнесу, але не за результатами реформ, а по причині змін до законодавства. В зв'язку з цим величина ISME зросте незалежно від макроекономічних чинників. При побудові були використані такі екзогенні змінні: зміна індексу споживчих цін (CPI), рівень безробіття (U), частка інвестицій на розвиток СМСБ у загальній сумі прямих іноземних інвестицій в економіку (I), зміна середньозваженої кредитної ставки за кредит для суб'єктів господарювання (KB).

Оцінку основних параметрів моделі потенціалу сектору малого та середнього бізнесу відображає рис.3.

ISME = 0,051 + 7,1*U - 0,713*KB + 0,82*I - 0,62*CPI (2,66) (15,7) (1,64) (5,85) (1,8) R2 = 0,73 DW = 1,91 SE = 0,39 Fstat = 30,8

Рис.3. Оцінка моделі потенціалу СМСБ

Загалом коефіцієнти рівняння є економічно значущими, про що свідчать значення t-статистики. Коефіцієнт детермінації показує, що фактори регресії пояснюють близько 73% варіації залежної зміни. F-тест свідчить, що регресія є загалом адекватною. Автокореляція помилок не виявлена.

Результати прогнозних розрахунків (табл.2) вказують на те, що в 2009-2010 роках рівень реалізації потенціалу СМСБ має знаходитися на рівні 0,876 та 0,883, тобто поступово підвищуватиметься (у ІІІ кварталі 2008 року цей показник дорівнював 0,732), в основному, за рахунок збільшення кількості безробітних, кожен з яких виступає потенційним підприємцем. Але, підвищенню інтегрального індексу потенціалу СМСБ в наступні періоди буде заважати неврегульованість інвестиційної політики та залежність СМСБ від кредитних коштів, відсоткові ставки по яких залишатимуться високими.

Таблиця 2. Прогноз ISME в Україні

Період	Нижня межа інтервалу	Точковий прогноз	Верхня межа інтервалу
	ISME prognoz - гранична похибка прогнозу	ISME prognoz	ISME prognoz + гранична похибка прогнозу
2009	0,794424	0,876424	0,958424
2010	0,801794	0,883794	0,965794

З іншого боку, в період економічної кризи для малого та середнього бізнесу вивільняються нові ніші та з'являються додаткові можливості, які він може і повинен використати. Світова практика доводить, що саме СМСБ найгнучкіший у питаннях адаптації до різноманітних економічних змін, адже він швидко переорієнтовується на нові ринки збуту та на потреби людей.

В роботі доведено, що на даному етапі важливо розробити сценарії майбутнього розвитку СМСБ та політики його державного регулювання. У них, по-перше, має бути врахований вплив таких негативних факторів, як нестабільність, невизначеність і непередбаченість діючого законодавства, невирішеність проблеми власності на землю, відсутність наближеної до світових стандартів інфраструктури бізнесу, бюрократизація системи управління, відставання в інформаційному забезпеченні тощо. По-друге, у сценаріях розвитку СМСБ необхідно врахувати дію таких позитивних факторів, як стабільна динаміка розвитку економіки, проведення реформи податкової системи і соціальної сфери, стабілізації курсу національної валюти тощо.

Було встановлено, що основними векторами політики державного регулювання сектору малого і середнього бізнесу в Україні мають бути скорочення обов'язкових процедур податкової та бухгалтерської звітності, докорінна модернізація регуляторного середовища, спрощення правил сертифікації та інших норм технічного регулювання, продовження вдосконалення дозвільної системи та спрощеної системи оподаткування, реалізація цілої низки регіональних та національної програм, а також міжнародне співробітництво із залучення іноземних коштів.

Визначено декілька сценаріїв подальшого розвитку державного регулювання СМСБ в Україні, а саме: 1) оптимістичний, що досягається шляхом перебудови системи державного регулювання СМСБ та ініціювання механізму активного сприяння СМСБ; 2) нейтральний, що вимагає зміни дій державних органів з декларативних на дієві; 3) песимістичний, що передбачає недооцінку та ігнорування економічних та соціальних можливостей СМСБ.

На заміну існуючій парадигмі, якою керуються всі, хто залучений до справ СМСБ, має прийти нова, суть якої полягає в перегляді уявлень ролі і можливостей держави впливати на розвиток СМСБ. Навіть за наявності значно більших фінансових ресурсів на підтримку СМСБ і більш ефективних механізмів впливу, держава принципово не в змозі змінити стан речей. Її мета не повинна обмежуватися лише прямими діями - організаційними, адміністративними тощо. Нова парадигма державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні має враховувати інтереси активних та потенційних суб'єктів СМСБ та їх оцінку процесів удосконалення управління СМСБ та економіки в цілому. В такому випадку СМСБ здобуде цивілізованого вигляду, що спостерігається в розвинених країнах, а його величезний потенціал стане вагомою підтримкою для великого бізнесу та необхідним підґрунтям для успішного розвитку ринкової економіки.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що полягає у розробленні теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування макроекономічного потенціалу сектору малого та середнього бізнесу та ефективної політики його державного регулювання. За результатами дисертаційного дослідження зроблені висновки та сформульовані пропозиції, що характеризуються науковою новизною та мають практичне значення:

1. Дослідження теоретичних підходів до розвитку підприємництва показало, що виникнення СМСБ є особливим етапом еволюції підприємництва, рівень розвитку якого свідчить про здатність економіки пристосовуватися до змін економічної кон'юнктури та соціальної сфери. Було встановлено, що в своєму розвитку сектор малого, а пізніше малого і середнього бізнесу, пройшов чотири етапи і став інструментом забезпечення і гарантування високих стандартів життя в більшості країнах світу.

2. Визначено, що макроекономічний потенціал сектору малого та середнього бізнесу - це комплексна система, що являє собою діалектичну взаємодію якісних та кількісних характеристик. До якісних характеристик належать функції, які виконує СМСБ у економічній, соціальній та технологічній сферах. Кількісні характеристики визначаються системою конкретних показників внеску сектору малого і середнього бізнесу у розвиток економіки та залежать від певних інституційних та економічних чинників.

3. В системі інструментів державного регулювання СМСБ виділено такі групи: 1) організаційні; 2) нормативно-законодавчі; 3) фінансові - податкові, кредитні та бюджетні; 4) інформаційно-консультаційні; 5) зовнішньоекономічні; 6) кадрово-освітні. Аналіз досвіду використання інструментів державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу показав, що практично у всіх розвинутих країнах держава бере активну участь у формуванні і розвитку сектору малого та середнього бізнесу, підтримці найбільш доцільних і ефективних сфер і галузей, у яких частка малих і середніх підприємств є найбільшою.

Пояснююча модель державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу - модель трансмісії - відображає той факт, що лише комплексне використання усіх інструментів державного регулювання є необхідною умовою ефективного впливу на складові потенціалу СМСБ через які відбувається досягнення таких державних цілей, як стійке економічне зростання, повна зайнятість та забезпечення конкурентоспроможності економіки.

4. Позитивні тенденції розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, виявлені при оцінці його стану, показали, що за деякими кількісними показниками розвиток сектору малого та середнього бізнесу практично відповідає європейським показникам. Це стосується, наприклад, кількості суб'єктів СМСБ на тисячу населення. Але за такими важливими показниками розвитку сектору малого та середнього бізнесу, як частка у ВВП, рівень продуктивності праці, наявність достатньої кількості створюваних робочих місць тощо Україна значно поступається європейським стандартам.

5. Враховуючи досвід інших країн з різними економічними системами у оцінці впливу малих і середніх підприємств на власну економіку та спираючись на достовірну та доступну статистичну інформацію, доведено, що вплив сектору малого та середнього бізнесу на національну економіку варто оцінювати методом розрахунку інтегрального показника рівня реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу. Особливістю цього методу є об'єднання найважливіших оціночних параметрів розвитку макроекономічного потенціалу СМСБ з врахування їх ступеня впливу. Крім того, інтегральний показник дає можливість порівняти результати України з іншими країнами.

6. В процесі еволюції політики державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні можна виділити шість етапів, які відображають процес формування і створення українського бізнес-середовища. На сьогодні підтримка малого та середнього бізнесу, яка почала формуватися ще в 1987 році, так і не набула усіх ознак системи і є суперечливою.

Застосування інструментарію аналізу - бенчмаркінг - у сфері державного регулювання СМСБ дозволило виявити механізми й конкретні фактори успішності і ефективності державної політики та визначити актуальні напрямки діяльності. Використання даного інструментарію в таких сферах, як реєстрація, ліцензування, оподаткування, кредитування, міжнародна торгівля та ліквідація підприємства та порівняння показників кожної з них з аналогічними показниками в інших країнах світу, дало змогу отримати такий результат - Україна знаходиться на 39 місці в загальному рейтингу серед 40 відібраних країн.

7. Розроблено модель прогнозування інтегрального індексу реалізації потенціалу СМСБ, що враховує вплив на його рівень основних макроекономічних показників протягом 2002-2008 років. Як випливає з рівняння моделі, величину інтегрального індексу реалізації потенціалу СМСБ насамперед визначає рівень безробіття країни. Еластичність ISME за цим фактором складає 7,1. Позитивно з еластичністю 0,82 впливає на розвиток потенціалу сектору малого та середнього бізнесу частка іноземних інвестицій в цей сектор. Такі показники, як зміна індексу споживчих цін та відсоткової кредитної ставки впливають на величину потенціалу СМСБ негативно з еластичністю 0,713 та 0,62 відповідно.

8. Доведено, шляхом введення в модель розширеної виробничої функції інтегрального індексу реалізації потенціалу сектору малого та середнього бізнесу, що в сучасних економічних умовах СМСБ так і не став провідником зростання вітчизняної економіки - інструментом реконструкції та подолання диспропорцій в економіці, функціонуючи переважно в галузях із коротким виробничим циклом.

9. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні потрібні нові підходи до організації політики його державного регулювання. Вони полягають у відмові від дискретного впливу на сектор окремими інструментами (наприклад, податками) і передбачають послідовні та системні заходи сприяння розвитку СМСБ, який має стати основою динамічного розвитку вітчизняної економіки, фундаментом для зміцнення середнього класу в Україні, всебічного розвитку внутрішнього ринку та підвищення конкурентоспроможності української економіки.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Усик В.І. Потенціал сектору малого та середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Вчені записки Університету економіки та права «КРОК»: зб. наук. праць; Сер.: Економіка. - К., 2007. - Вип.16. - С. 62-70. (0,58 д.а.)

2. Усик В.І. Фінансово-кредитна підтримка сектора малого та середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Науковий вісник Ужгородського університет; Сер.: Економіка. - Ужгород, 2007. - Спецвип.22, Ч.1. - С. 180-186. (0,85 д.а.)

3. Усик В.І. Сектор малого і середнього бізнесу: етапи формування та завдання для України / В.І. Усик // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2009. - Випуск 21. - С. 115-122. (0,4 д.а.)

4. Усик В.І. Розвиток поняття «сектор малого і середнього бізнесу» в Україні та ЄС / В.І. Усик // Актуальні проблеми економіки. - К., 2009. - №4(94). - С. 153-158. (0,4 д.а.)

5. Усик В.І. Тенденції розвитку сектора малого і середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. - К.: НДЕІ. - 2009. - Вип.6(97). - С. 44-49. (0,36 д.а.)

В інших виданнях:

6. Усик В.І. Сектор малого та середнього бізнесу в Україні як цілісне утворення / В.І. Усик // Економічний вісник університету: збірник наукових праць учених та аспірантів. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - Вип. 3. - С. 123-128. (0,6 д.а.)

7. Усик В.І. Державне регулювання бізнес-освіти в Україні / В.І. Усик // Гуманітарний вісник: науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 384-388. (0,5 д.а.)

8. Усик В.І. Формування системи державної підтримки сектора малого та середнього бізнесу / В.І. Усик // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість в умовах європейської інтеграції: зб. матеріалів Х Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16-18 травня 2007 року / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - С. 277-279. (0,09 д.а.)

9. Усик В.І. Сектор малого та середнього бізнесу як елемент національної економіки / В.І. Усик // Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 24-26 жовтня 2007 року / Відп. ред. С.І. Юрій. - Тернопіль, 2007. - С. 266-268. (0,12 д.а.)

10. Усик В.І. Система оподаткування як фактор успішного розвитку сектору малого та середнього бізнесу / В.І. Усик // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, 23 листопада 2007 р. - Донецьк: ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2007. - С. 387-389. (0,12 д.а.)

11. Усик В.І. До питання ефективності інструментів державної підтримки сектора малого та середнього бізнесу / В.І. Усик // Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17-19 жовтня 2008 року. - Сімферополь: видавничий центр Кримського інституту бізнесу, 2008. - С. 235-237. (0,13 д.а.)

12. Усик В.І. Проблеми розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, 26 листопада 2008 року. - Київ: ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2008. - С. 149. (0,08 д.а.)

13. Усик В.І. Держава та сектор малого і середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Экономика ХХІ века: Международный сборник научных трудов. - Донецк: ДонНТУ, 2009. - Вып.3. - С. 151-152. (0,11 д.а.)

14. Усик В.І. Система інструментів державної підтримки сектора малого та середнього бізнесу / В.І. Усик // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 13-15 лютого 2009 року. / Відп. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - С. 297-299. (0,1 д.а.)

15. Усик В.І. Перспективи розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні в умовах кризи / В.І. Усик // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов, 15-18 апреля 2009 года. - Симферополь, 2009. - С. 173-175. (0,13 д.а.)

16. Усик В.І. Національна програма як інструмент державної підтримки сектора малого та середнього бізнесу в Україні / В.І. Усик // Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції, 24 квітня 2009 року. - Вінниця: Центр підготовки навчально-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ, 2009. - Ч.2. - С. 303-306. (0,19 д.а.)

17. Усик В.І. Ефективність державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу України / В.І. Усик // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 травня 2009 року / Відп. ред. Л.Г.Ліпич. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім.Лесі Українки, 2009. - С. 139-141. (0,08 д.а.)