Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

УДК 658:619:614.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічне забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Ничик Алла Василівна

Суми - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Михайлова Любов Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту ЗЕД та євроінтеграції.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Лендєл Михайло Андрійович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин;

доктор економічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, Власов Володимир Іванович, ННЦ “Інститут аграрної економіки УААН”, заступник завідувача відділу зовнішньоекономічних зв'язків.

Захист відбудеться 22 січня 2010 р. о 10⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 в Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий “19” грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.В. Пилипенко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сьогодні більшість країн, які прагнуть брати активну участь в міжнародній торгівлі, зазнають все більшого тиску щодо покращення своїх ветеринарних послуг в якості передумови для підвищення конкурентоспроможності у сфері міжнародної торгівлі тваринами і продуктами тваринництва. Вимоги, що висувались до країн щодо дотримання міжнародних стандартів попередження захворювання тварин, призвели до більшого попиту на фінансові, людські і технологічні ресурси. Мінімальні вимоги щодо застосування санітарних і фітосанітарних заходів і стандартів, принципів і рекомендацій міжнародних організацій, які встановлюють стандарти, вимагають активного розвитку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств. В Україні дане питання є особливо актуальним через низьку ефективність ветеринарних послуг. Сьогодні в окремих регіонах країни виникають вогнища захворювань тварин на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз та інші хвороби, небезпечні для тварин і людей. Існує також реальна загроза перенесення з-за кордону збудників таких небезпечних хвороб, як ящур, сказ та ін. За останнє десятиріччя в Україні значно скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, свиней та інших сільськогосподарських тварин, в тому числі і внаслідок їх загибелі.

Все це викликає необхідність проведення комплексного дослідження організаційно-економічних основ ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств. У той же час, в Україні дане питання залишається практично не вивченим. Відсутність науково-теоретичних досліджень регулювання ветеринарного обслуговування тваринницької галузі аграрного сектора економіки суттєво впливає на якість послуг галузі ветеринарного обслуговування, ефективність сільськогосподарського виробництва та безпеку споживачів продукції тваринництва.

Проблеми підвищення ефективності ветеринарного обслуговування сільськогосподарського виробництва досліджуються такими вченими, як В. Величко, П. Вербицький, В. Власов, В. Воскобойник, О. Гаврилюк, Ю. Косенко, І. Коцюмбас, І. Курганський, М. Лендєл, П. Музика, І. Нікітін, Ф. Сібагатуллін та ін.

Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються питання ефективності кадрового забезпечення галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, механізми регулювання ефективності ветеринарного обслуговування, принципи нормування кількості ветеринарних закладів та ветеринарного персоналу тощо. Необхідність успішного розв'язання даних проблем обумовили мету, завдання та структурну побудову дисертаційної роботи, її наукове та практичне значення.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напрямків науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету, зокрема, при виконанні науково-дослідної теми «Розвиток національного менеджменту за умов ринкових трансформацій та глобалізації економіки» (номер державної реєстрації 0108U000341, 2008-2012 рр.) автором обґрунтовано механізм організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних принципів вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств на основі комплексної оцінки основних факторів впливу на рівень ефективності.

Для досягнення даної мети були визначені наступні наукові завдання:

- узагальнити теоретико-методологічні підходи до визначення сутності поняття ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати механізми вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств;

- удосконалити методику економіко-математичного аналізу ефективності кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств;

- удосконалити методику експертної оцінки ефективності роботи ветеринарної служби сільськогосподарського підприємств;

- запропонувати оптимальну науково обґрунтовану стратегію розвитку ветеринарного обслуговування, яка б забезпечила адекватне фінансування та підтримку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств;

- запропонувати механізм розрахунку економічного ефекту від проведення профілактично-лікувальних ветеринарних заходів;

- дослідити методи забезпечення ефективного функціонування ветеринарних підприємств в умовах глобалізації аграрних ринків та посилення сучасних викликів для розвитку галузі ветеринарного обслуговування;

- удосконалити механізми організації ефективного ветеринарного бізнесу в сфері обслуговування сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є характеристики процесів у галузі ветеринарного обслуговування, а також фактори, які мають вплив на ефективність даних процесів.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад з питань ефективного регулювання організаційно-економічного забезпечення та удосконалення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання економічних процесів, зокрема - діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи: системно-структурний, абстрактно-логічний - при дослідженні сутності категорій «ветеринарне обслуговування», «економічний ефект ветеринарного обслуговування», визначенні факторів ефективності; статистичний - при аналізі показників ефективності ветеринарного обслуговування; кластерний аналіз - при аналізі кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств Сумської області, а також метод експертних оцінок - при аналізі якості ветеринарного обслуговування сільгосппідприємств.

Інформаційною базою для виконання роботи стали закони України, офіційні дані Державного комітету статистики України, оперативні дані Управління ветеринарної медицини в Сумській області, наукова література з теми дослідження, особисті дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- теоретично обґрунтована оптимальна стратегія розвитку ветеринарного обслуговування, яка б забезпечувала організаційно-економічну підтримку та адекватне фінансування галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств відповідно до умов ринку;

- обґрунтовано методику формування механізму організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, сутність якого полягає в організації оптимальної взаємодії всіх учасників галузі (постачальників, споживачів ветеринарних послуг, державних контролюючих органів);

удосконалено:

- конкретизовано зміст поняття ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, яке, на відміну від існуючих, враховує економічні аспекти ветеринарного обслуговування з виділенням визначальних складових: планування і управління ветеринарними послугами та економічний аналіз захворювань і наслідків лікування;

- методичні положення розрахунку економічного ефекту від проведення профілактично-лікувальних ветеринарних заходів, які, на відміну від існуючих, дозволяють розрахувати можливі економічні наслідки ветеринарних заходів ще на етапі планування;

- механізми організації ефективного ветеринарного бізнесу у сфері обслуговування сільськогосподарських підприємств, зокрема за рахунок формування адекватної маркетингової політики, підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення, раціональної кадрової політики тощо.

набуло подальшого розвитку:

- методичний підхід щодо кластерного аналізу ефективності кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств (зокрема, було удосконалено методику визначення ефективності за допомогою розподілу об'єктів дослідження на кластери, а також було запропоновано поєднання двох методик кластерного аналізу в одному дослідженні (метод К середніх та метод two-way joining));

- методика експертної оцінки ефективності роботи ветеринарної служби сільськогосподарських підприємств та їх ветеринарних служб, зокрема за рахунок використання в оцінюванні думок експертів, які не є безпосередніми учасниками виробничого процесу на підприємстві, проте є експертами в галузі ветеринарного обслуговування;

- методи забезпечення ефективного функціонування ветеринарних підприємств в умовах глобалізації аграрних ринків та посилення сучасних викликів для розвитку галузі ветеринарного обслуговування, зокрема за рахунок створення партнерств між державним та приватним секторами, посилення співпраці між країнами, створення механізмів контролю за ризиками, підвищення безпеки продукції тваринництва тощо.

Практичне значення одержаних результатів обумовлено актуальністю досліджуваної проблеми. Одержані наукові результати є вагомим підґрунтям для подальших економічних досліджень, розвитку і конкретизації теоретичних узагальнень, розробки ефективної стратегії управління сільськогосподарськими підприємствами.

Результати дисертаційного дослідження, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування у роботі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації при розробці «Програми розвитку АПК Сумської області на 2007-2011 рр.» (довідка № 01-01/1660 від 13.10.2009 р.), Дослідного господарства Сумського інституту агропромислового виробництва (довідка №46 від 7.10.2009 р.), Управління ветеринарної медицини м. Суми (довідка №13-В від 5.10.2009 р.); результати дисертаційного дослідження найшли своє подальше використання у навчальному процесі Харківської державної зооветеринарної академії при викладанні дисципліни «Маркетинг» для студентів та магістрів спеціальності «Менеджмент» факультету менеджменту (акт від 2.09.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Обґрунтованість наукових положень підтверджується публікаціями у фахових виданнях та обговоренням на науково-практичних конференціях. Зокрема, окремі теоретичні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: Міжнародній конференції молодих вчених «Підвищення продуктивності тварин, ефективності виробництва і менеджменту в АПК» (м. Харків, 20-21 травня 2009 р. ХДЗВА), Міжнародній науково-практичної конференції «Аграрний форум 2009» (м. Суми, СНАУ 15-18 червня 2009 р.), V міжнародній науковій конференції «Стратегия качества в промышленности и образовании» (Болгария, технический университет - Варна, 6-13 июня, 2009 р.), Міжнародній науково-практичної конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентноспроможного АПВ на інноваційній основі» (м. Мелітополь, 18-19 червня 2009 р.), а також на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2008-2009 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, з яких 1 монографія, 7 статей у фахових виданнях, з них 6 статей - одноосібно, а також 4 статті за матеріалами конференції. Частка здобувача у наукових працях становить 8,92 др.арк., в т.ч. у фахових виданнях - 2,36 др.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 181 сторінок комп'ютерного тексту, з них 158 сторінок основного тексту. Основна частина дисертації містить 16 таблиць, 60 рисунків та 5 додатків. Із загальної кількості таблиць і рисунків 3 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел із 87 найменувань викладено на 6-ти сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані завдання дослідження, визначені його предмет, об'єкт, методологічна основа і методи, розкриті наукова новизна та практична цінність дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств» розглянуто та узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення сутності ветеринарного обслуговування, ідентифіковано особливості галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, обґрунтована методика визначення ефективності ветеринарних послуг, а також визначені особливості інституціонального розвитку та регулювання ринку ветеринарних послуг. ринок ветеринарний економічний

В роботі на основі дослідження існуючих підходів зроблено висновок, що ефективне функціонування тваринництва, яке включає всі аспекти постачання ресурсів, виробництва, переробки та маркетингу, набуло критичного значення для гарантування достатньої кількості продуктів даної галузі за доступними цінами та їх безпеки для харчування. Низький рівень захворюваності тварин є важливим фактором економічного зростання з огляду на кращу конкурентоспроможність сільськогосподарських виробників. Очевидно, що ключовим передумовами рентабельного ведення тваринництва є належний рівень ветеринарного обслуговування, який дозволяє запобігти необґрунтованим економічним втратам від захворювання та загибелі тварин.

На нашу думку, в майбутньому стимули щодо покращення здоров'я тварин та продовольчої безпеки, скоріше за все, зростатимуть. Із зростанням доходів важливість ціни продовольства знижується для споживачів, і на заміну їй приходять інші властивості продукції, зокрема якість, безпека, зручність, новизна, добробут тварин та інші етичні питання.

Ветеринарне обслуговування як галузь виникло у XVIII сторіччі з відкриттям ветеринарних шкіл в Австрії, Німеччині, Франції та інших країнах. В Україні ветеринарне обслуговування почало розвиватись на початку ХХ сторіччя. Сьогодні ветеринарне обслуговування визначається як заходи, що проводяться для забезпечення здоров'я та прийнятних умов існування тварин, а також ефективного функціонування інших підрозділів тваринництва, зменшення збитків на всіх етапах виробництва, зберігання та реалізації продуктів тваринного походження, підвищення продуктивності тварин.

В роботі, економіка ветеринарної справи визначається як наука, що вивчає закономірності впливу ветеринарних заходів (які забезпечують отримання максимальної кількості якісної продукції при мінімальних затратах праці та коштів у розрахунку на одиницю продукції) на розвиток тваринництва. Основним завданням економіки ветеринарного обслуговування є економічний аналіз діяльності ветеринарної служби та виявлення резервів підвищення ефективності ветеринарних заходів.

При дослідженні економічних принципів організації ветеринарного обслуговування доцільно проводити порівняння системи охорони здоров'я людей та ветеринарного обслуговування. Початкова точка для порівняння полягає в тому, що біологія, яка знаходиться в основі людської та ветеринарної медицини, є однаковою; фактично велика кількість медичних досліджень, від яких залежить лікування людей, є і ветеринарними дослідженнями. І хоча різні види ссавців мають важливі відмінності в рамках своїх реакцій на хвороби та лікування, існують значні фізіологічні паралелі, а багато захворювань і ліків перетинають кордон між людьми та тваринами в обох напрямках. Медичні лікарі і ветеринари проходять схожу підготовку, їх професії структуровані однаковим чином, і вони мають інформаційну перевагу порівняно із своїми клієнтами.

У той же час, на нашу думку, між цими професіями все ж існують суттєві відмінності: обидві професії мають різні історії та різні цілі; спеціалізація не є настільки поширеною у ветеринарній медицині, як в людській медицині; лікарні відіграють різну роль для лікування у двох професіях; відстань є складнішим обмеженням для отримання професійної допомоги у ветеринарному обслуговування порівняно з медичним обслуговуванням людей; людське життя і життя тварин мають різні цінності. Проте, припускаючи наявність відмінностей, схожі елементи дають достатньо підстав для емпіричних порівнянь систем.

Основна роль якісного ветеринарного обслуговування полягає у зменшенні економічних наслідків захворювань тварин. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), навіть у розвинених країнах Європи та Америки втрати від захворювань складають 10-20 відсотків вартості продукції тваринництва, тоді як у країн з перехідною економікою даний показник досягає і 30-40 відсотків.

Економічні наслідки захворювань тварин проявляються у зниженні ефективності, з якою ресурси перетворюються на продукцію, тобто у зниженні продуктивності. Економічний збиток, що спричиняється хворобами тварин, включає втрати внаслідок загибелі, вимушеного забою та знищення, зниження продуктивності та цінності тварин, недоотримання приплоду через аборти і безпліддя маточного поголів'я, вибракування вражених туш, органів, сировини, зниження якості продукції і сировини, простою робочих тварин тощо.

Відповідно, економічна ефективність ветеринарних заходів виражається через: суму попередженого збитку в тваринництві; цінність, отриману за рахунок збільшення кількості та підвищення якості продукції; економію витрат праці і матеріальних ресурсів, а також економію в суміжних галузях виробництва. Економічна ефективність того чи іншого засобу лікування залежить від лікувально-профілактичної ефективності засобів і методів, а також від вартості обробки тварин. Методика визначення економічної ефективності ветеринарних заходів дозволяє виявляти резерви економії праці та коштів ветеринарної служби, визначати доцільність застосування тих чи інших методів і засобів здійснення ветеринарних заходів.

Таким чином, термін «втрати» відноситься до безпосереднього впливу захворювання на тваринництво і включає зниження обсягу продукції, смертність та меншу продуктивність. Видатки включають всі додаткові ресурси, що споживаються при лікуванні та попередженні захворювання. Мета полягає в мінімізації загальних витрат, пов'язаних із захворюванням, що є сумою втрат і видатків.

В результаті дослідження був удосконалений механізм розрахунку економічного ефекту ветеринарного обслуговування, який базується не на констатації результату, а на розрахунку економічного ефекту на етапі планування. На основі проведених досліджень було зроблено висновок, що даний показник має враховувати попередження збитків, які виникають в результаті хвороб сільськогосподарських тварин, та різницею між сумою попереджених збитків від загибелі та вимушеного забою тварин, втрат (прямих і опосередкованих) продукції тваринництва, зниження приросту ваги, продуктивності маток, недоотримання приплоду та витратами на проведення профілактично-лікувальних ветеринарних заходів. Відповідно, розрахунок показника економічного ефекту від проведення ветеринарних заходів має наступний вигляд:

ЕЕ = (У_з + У_вз + У_по) - З_в,

де ЕЕ - економічний ефект від проведених ветеринарних заходів,

У_з - попереджені збитки від загибелі тварин,

У_вз - попереджені збитки від вимушеного забою тварин,

У_по - попереджені збитки від опосередкованих втрат продукції тваринництва (молока, приросту ваги, приплоду, передчасне зняття тварин з відгодівлі тощо),

З_в - витрати на проведення профілактично-лікувальних заходів.

Даний механізм дає можливість попередити економічні втрати від неефективної діяльності ветеринарної служби сільськогосподарського підприємства.

В роботі доводиться, що ринку ветеринарного обслуговування, як одному із різновидів ринку послуг, притаманні певні специфічні риси, а саме:

- відсутність посередників та тісний зв'язок виробників послуг із споживачами;

- яскраво виражена галузева специфіка, особливості формування попиту і пропозиції, ціноутворення, факторів динаміки;

- тісний зв'язок між обміном послугами і торгівлею товарами (придбання товарів майже завжди супроводжується супутніми послугами, і майже кожне придбання послуг супроводжується супутніми товарами);

- асиметричність інформації та велике значення репутації постачальника послуг;

- відносно високі витрати та низька рентабельність (витрати на організацію торгівлі послугами є значно вищими за витрати на торгівлю товарами, що пов'язано з такою особливістю послуг, як одночасність їх виробництва і споживання і вимагає переміщення як факторів виробництва (капіталу та робочої сили), так і самих споживачів).

Специфіка ринку ветеринарних послуг також полягає в тому, що даний ринок є досить важливим ресурсним ринком для тваринництва, відповідно від ефективності його функціонування залежить оптимальність використання самих ресурсів, тобто результативність роботи сільськогосподарських підприємств.

Сьогодні експерти прогнозують, що попит на ветеринарні послуги у довгостроковій перспективі лише зростатиме, що пов'язується, зокрема, і з потенційною інтенсифікацією тваринницької галузі, а також з підвищенням відкритості національного ринку. У той же час, серед критеріїв вибору ветеринарних послуг та препаратів споживачі все частіше звертають увагу не на ціну, а на такі показники, як якість обслуговування та кваліфікація, екологічна безпека, компанія-виробник препаратів, зручність упаковки тощо. Таким чином, сучасний ринок ветеринарних засобів характеризується не лише кількісним ростом, але й тенденцією до подорожчання продукції.

У другому розділі “Оцінка організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств” здійснено аналіз стану галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств Сумської області, а також проаналізована ефективність кадрового забезпечення галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, досліджені сучасні виклики для розвитку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств.

В ході дослідження було визначено, що 85 відсотків власників сільськогосподарських тварин задоволені якістю лікування тварин в рамках протиепізоотичних заходів, а 71 відсоток власників вважають, що їх потреба у лікуванні тварин задовольняється. В роботі також зазначено, що ефективність проведення протиепізоотичних заходів та попередження захворювань сільськогосподарських тварин може бути знижена через низький рівень забезпеченості господарств та державних установ необхідними матеріально-технічними засобами.

Зовсім інша ситуація із забезпеченням ветпрепаратами. У результаті проведеного дослідження планування потреби ветпрепаратів було виявлено щорічне зростання плану (з 3229,8 тис. грн. у 2005 р. до 3908,9 тис.грн. у 2007 р.). На процес планування та визначення реальної потреби у ветпрепаратах впливала відсутність методики їх розрахунку. Без наявності затвердженої методики планування заявки формувалися на власний розсуд фахівців ветеринарної служби на підставі діючих інструкцій по застосуванню засобів захисту тварин. Іншою важливою проблемою є відсутність єдиної бази даних щодо тварин, що ускладнює можливість прорахувати необхідну потребу в ветпрепаратах для проведення протиепізоотичних заходів, а також відсутність методики планування потреби у ветпрепаратах.

В роботі за допомогою методичного підходу М.О. Бєсєдіна була здійснена експертна оцінка ветеринарного обслуговування Дослідного господарства Сумського інституту агропромислового виробництва з метою виявлення основних характеристик, які визначають ефективність ветеринарних заходів.

Результати досліджень показали, що найбільш високу оцінку отримав стан використання платних послуг, догляд за тваринами, а також такий критерій як періодичність заходів. Разом з тим, найбільш низький бал отримали такі критерії, як якість надання ветеринарних послуг та якість вакцин, а також економічна ефективність терапевтичних заходів та ефективність утилізації загиблих тварин.

Коефіцієнт якості, обчислений як відношення середньої оцінки до максимальної, що дорівнює 0,79, показав, що можливість ефективного ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств використана на 79 відсотків, а невикористані резерви складають 21 відсоток (табл. 1).

Таблиця 1 Питома вага, середня оцінка та коефіцієнт якості експертної оцінки ветеринарного обслуговування в Дослідному господарстві Сумського інституту агропромислового виробництва

Оцінка	Кількість оцінок	Сума	Питома вага, %
“5”	3	15	8,1
“4”	38	152	82,2
“3”	6	18	9,7
“2”
“1”
Разом	185
Середня оцінка	3,96
Коефіцієнт якості	0,79

Точність експертної оцінка, яка розраховується як середнє квадратичне відхилення оцінок двох незалежних експертів: , де - середня помилка, балів, - кількість оцінюваних показників, - оцінка першого експерта, балів, - оцінка другого експерта, балів, в даному дослідженні становить . Припустимою слід вважати точність, яка не перевищує 0,500 бала. Таким чином, проведену експертну оцінку можна вважати цілком точною. Середня оцінка становить 3,96 балів, що говорить про відносно низький рівень дотримання принципів ветеринарного обслуговування (зокрема принципів своєчасності, оперативності, єдності цілей тощо).

Дослідження також передбачало оцінку стану кадрового забезпечення галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств Сумської області за допомогою кластерного аналізу. З цією метою були використані звіти про забезпеченість кадрами організацій ветеринарної медицини протягом 2006-2008 рр., а також дані про наявність поголів'я сільськогосподарських тварин в господарствах різних форм власності, надані Сумським обласним управлінням ветеринарної медицини.

Для побудови кластерної моделі було використано такі показники, як завантаженість одного пункту ветеринарної медицини та завантаженість одиниці ветеринарного персоналу. Протягом 2006-2008 рр. завантаженість одного пункту ветеринарної медицини значно знизилась (на 21 відсоток), що є очевидним через одночасне зниження поголів'я сільськогосподарських тварин та зростання кількості установ та організацій ветеринарної медицини. Завантаженість одиниці ветеринарного персоналу протягом 2006-2008 рр. також істотно зменшилась (на 29 відсотків).

Створення кластерної моделі кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств Сумської області дозволило визначити регіони, які характеризуються найменшою ефективністю за обома показниками: як завантаженістю однієї установи ветеринарної медицини, так і завантаженістю одиниці ветеринарного персоналу. Під час побудови кластерної моделі кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування серед методів кластеризації ми використали метод К середніх. У результаті моделювання нами було отримано три кластери (табл. 2).

Таблиця 2 Результати кластерної моделі кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств Сумської області (2008 р.)

Район	Відстань від центру кластера (евклідова відстань)
Кластер 1 (кількість випадків - 5)
Конотопський	270,9986
Краснопільський	193,9880
Лебединський	52,8119
Липоводолинський	516,0317
Тростянецький	78,2466
Кластер 2 (кількість випадків - 8)
Білопільський	214,3236
Буринський	194,2751
Великописарівський	212,2085
Недригайлівський	141,0456
Охтирський	114,2022
Роменський	161,8951
Середино-Будський	209,6532
Шосткинський	292,2076
Кластер 3(кількість випадків - 4)
Глухівський	29,4188
Кролевецький	141,9418
Путивльський	103,6863
Ямпільський	253,0976
Сумський	виключений із дослідження

Таким чином, в результаті моделювання ми розбили райони Сумської області на кластери, які характеризують ефективність кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств. Найбільш ефективними в плані кадрового забезпечення виявилися райони, які входять до складу першого кластеру (Конотопський, Краснопільський, Лебединський, Липоводолинський, Тростянецький райони), оскільки вони характеризуються найбільшим завантаженням на один пункт ветеринарного обслуговування чи одиницю ветеринарного персоналу (від 1768,3 до 2144,6 голів на одну установу та від 260,8 до 431,3 голів на одиницю персоналу). Райони, які входять до складу третього кластеру (Глухівський, Кролевецький, Путивльський, Ямпільський райони), є найменш ефективними щодо кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування (від 159 до 713 голів на одну установу та від 31,8 до 129,7 голів на одиницю персоналу).

Варто звернути увагу, що під час проведення кластерного аналізу нами було виключено з дослідження показники ветеринарного обслуговування Сумського району. Це пояснюється тим, що завантаженість установ ветеринарної медицини та ветеринарного персоналу в Сумському районі є незрівнянно вищою, ніж в інших районах області.

По суті, Сумський район формує власний окремий (четвертий) кластер і є найбільш ефективним в плані ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств.

У ході дослідження ми зробили висновок, що серед можливих причин неефективності ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств в певних районах є недостатній рівень роботи по підвищенню кваліфікації фахівців, які проводять протиепізоотичні заходи. В деяких районах фахівці, не маючи вищої освіти, займають керівні посади і не підвищують кваліфікацію.

Відсутність нормативної бази, яка б визначала норми завантаженості пунктів ветеринарної медицини та їх віддаленості від сільських господарств, не дає можливості визначити чисельність фахівців, які повинні займатися протиепізоотичними заходами, що негативно впливає на ефективність кадрового забезпечення галузі ветеринарного обслуговування.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення організаційно-економічних основ ефективності ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств» були розроблені рекомендації щодо формування державної стратегії розвитку галузі ветеринарного обслуговування, обґрунтовано механізми вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств та організації ефективного ветеринарного бізнесу.

В рамках дослідження було запропоновано оптимальну науково обґрунтовану стратегію розвитку ветеринарного обслуговування, яка забезпечить адекватне фінансування та підтримку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств шляхом залучення усіх зацікавлених осіб до моніторингу та регулювання ринку.

На нашу думку, дана стратегія має передбачати реалізацію основних заходів, які сприятимуть усуненню причин, через які гальмується покращення ветеринарного обслуговування. Серед заходів стратегії удосконалення системи ветеринарного обслуговування ми виділили наступні:

1. Адекватна організація роботи Управління державної ветеринарії та місцевої виконавчої влади щодо організації та розвитку приватного ветеринарного обслуговування.

2. Покращення підготовки ветеринарних спеціалістів та поширення інформації щодо принципів ведення приватної ветеринарної практики, удосконалення системи економічної і правової підготовки студентів у ВНЗ, усунення явища гарантованої оплати праці, що не враховує обсяг та якість робіт та послуг.

3. Заходи, спрямовані на скорочення дефіциту фінансових ресурсів суб'єктів господарювання (фермерських, селянських господарств) та сільського населення, тобто власників тварин, які не мають можливості оплатити ветеринарні роботи і послуги, а також поширення елементарних знань серед власників про наслідки несвоєчасної ветеринарної допомоги.

4. Створення науково-методичного центру, що здійснює широку пропаганду приватного ветеринарного обслуговування та методичну допомогу в організації приватної ветеринарної діяльності та приватних ветеринарних клінік, які забезпечують вирішення проблеми лікування та надання першої допомоги хворим тваринам, консультації фермерам, власникам тварин тощо.

На особливу увагу також заслуговує забезпечення адекватного охоплення ветеринарними послугами віддалених територій та постійного моніторингу захворювань, що є критично важливим для попередження великих епідемій та зменшення кількості територій, які знаходяться поза межами охоплення ветеринарним обслуговуванням.

В роботі було обґрунтовано механізми вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, які базуються на організації оптимальної взаємодії всіх учасників галузі ветеринарного обслуговування, включаючи постачальників, споживачів ветеринарних послуг, а також державних контролюючих органів.

Дана модель передбачає створення дієвого державного контролю за якістю ветеринарних послуг, а також продукції тваринництва. Важливим також є формування механізму страхування, який базується на компенсації втрат від епізоотичних захворювань, що знаходяться в рамках відповідальності органів державного контролю та профілактики епізоотій.

Дослідження результатів роботи вітчизняних ветеринарних спеціалістів дозволяє зробити висновок про недостатню підготовку з питань організації ветеринарної підприємницької діяльності, хоча правові і методичні питання організації ветеринарного бізнесу були розроблені досить детально.

Ветеринарна діяльність, як правило, ведеться малими підприємствами, або підприємцями без створення юридичної особи, що зумовлене специфікою ринку ветеринарних послуг. Таким чином, з одного боку, цей ринок в грошовому виразі є не дуже великим для великих компаній; з іншого боку, на ньому велике значення має особистий професіоналізм виконавців, оскільки діагностика та лікування - це творчий процес, який не можна стандартизувати, розбивши на дрібні операції та понизивши кваліфікацію виконавця на кожній з цих операцій.

Специфіка ринку ветеринарних препаратів та умов його розвитку в Україні вимагає особливих підходів до проведення маркетингових досліджень. Досить ускладненим на даний момент є визначення місткості та прогнозування попиту на цьому ринку, що пов'язано з повною відсутністю офіційної статистичної інформації щодо обсягів виробництва, імпорту та експорту ветеринарних препаратів. Необхідною умовою аналізу ринку ветеринарних препаратів є визначення критеріїв його сегментації, застосування яких дозволить підприємствам галузі ветеринарної фармації максимально пристосувати елементи комплексу маркетингу до потреб і вимог ринку ветеринарних препаратів. Аналіз структури вітчизняного ринку ветеринарних препаратів та асортименту вітчизняних і закордонних виробників свідчить про необхідність розвитку вітчизняної галузі ветеринарної фармації, підвищення якості вітчизняної продукції та стимулювання інноваційної діяльності виробників ветеринарних препаратів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розв'язання науково-практичного завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, що базується на поглибленні сутності самого поняття ветеринарного обслуговування, комплексній оцінці процесів регулювання галузі ветеринарної медицини, визначенні основних факторів впливу на її ефективне функціонування. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. В дисертації доведено, що поняття ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств необхідно трактувати як заходи, що проводяться з метою забезпечення здоров'я та прийнятних умов існування для тварин, а також ефективного функціонування інших підрозділів тваринництва, зменшення збитків на всіх етапах виробництва, зберігання та реалізації продуктів тваринного походження, збільшення продуктивності тварин. При цьому економіка ветеринарного обслуговування має дві взаємопов'язані галузі: планування і управління ветеринарними послугами та економічний аналіз захворювань і наслідків лікування.

2. Економічні наслідки захворювань тварин проявляються у зниженні ефективності, з якою ресурси перетворюються на продукцію. Захворювання може впливати на всі етапи сільськогосподарського виробництва, починаючи із зниження якості ресурсів, закінчуючи скороченням економічного результату виробництва. При цьому в роботі було визначено, що заходи контролю мають суттєвий вплив на поведінку основних учасників ветеринарного ринку (особливо постачальників послуг).

3. В рамках дослідження було здійснено кластерний аналіз ефективності кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, в результаті якого були виділені найбільш ефективні в плані кадрового забезпечення райони (Конотопський, Краснопільський, Лебединський, Липоводолинський, Тростянецький райони - характеризуються найбільшим завантаженням на один пункт ветеринарного обслуговування чи одиницю ветеринарного персоналу (від 1768,3 до 2144,6 голів на одну установу та від 260,8 до 431,3 голів на одиницю персоналу)). Дійшли висновку, що причиною неефективного кадрового забезпечення ветеринарної медицини є низький професійний рівень фахівців та відсутність нормативів щодо кількості персоналу в дільничних клініках ветеринарної медицини.

4. На підставі результатів здійсненої експертної оцінки якості ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств встановлено, що найбільш високу оцінку отримав стан використання платних послуг, догляд за тваринами та такий критерій, як періодичність заходів. Разом з тим, найбільш низький бал отримали такі критерії як якість надання ветеринарних послуг та якість вакцин, а також економічна ефективність терапевтичних заходів та ефективність утилізації загиблих тварин. Середнє квадратичне відхилення оцінок двох незалежних експертів склало 0,276, що свідчить про достатню достовірність і точність отриманих даних. Коефіцієнт якості, обчислений як відношення середньої оцінки до максимальної, що дорівнює 0,79, показав, що можливість ефективного ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств використана на 79 відсотків, а невикористані резерви складають 21 відсоток.

5. В результаті дослідження був удосконалений механізм розрахунку економічного ефекту ветеринарного обслуговування, який базується не на констатації результату, а на розрахунку очікуваного економічного ефекту на етапі планування. Застосування даного методичного підходу дає можливість попередити економічні втрати від неефективної діяльності ветеринарної служби сільськогосподарського підприємства.

6. В роботі звертається увага на виникнення нових сучасних викликів для розвитку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, а також запропоновані основні методи адаптації даного сектора до нових вимог міжнародної торгівлі та світових організацій, зокрема створення партнерств між державним та приватним сектором, посилення співпраці між країнами, створення механізмів контролю за ризиком, підвищення безпеки продукції тваринництва тощо.

7. Було запропоновано оптимальну науково обґрунтовану стратегію розвитку ветеринарного обслуговування, яка б забезпечила адекватне фінансування та підтримку галузі ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств шляхом залучення усіх зацікавлених осіб до моніторингу та регулювання ринку, а також шляхом покращення підготовки ветеринарних спеціалістів та поширення інформації щодо принципів ведення приватної ветеринарної практики.

8. В дисертації були удосконалені механізми ефективної організації приватної ветеринарної практики в сфері обслуговування сільськогосподарських підприємств, шляхом розробки ефективної маркетингової та цінової політики, зокрема основна увага приділяється необхідності отримання конкурентних переваг, які мають довгостроковий ефект (якість обслуговування, кваліфікація тощо). В роботі обґрунтовано механізми удосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств. Зокрема, основна увага звертається на організацію ефективної взаємодії постачальників та споживачів ветеринарних послуг, а також створення дієвого державного контролю та механізму страхування, який базується на компенсації втрат від епізоотичних захворювань, що знаходяться в рамках відповідальності органів державного контролю та профілактики епізоотій. Впровадження запропонованого механізму в практику ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств дозволить забезпечити населення якісною та безпечною продукцією тваринництва, підвищити ефективність її виробництва, покращити профілактику та недопущення поширення захворювань тварин, а також розширити можливості експорту екологічно чистої продукції тваринництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Ничик А.В. Організаційно-економічні основи ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств: Монографія / А.В. Ничик. - Суми: Собор, 2009. - 140 с. (5,85 д.а.).

Статті у наукових фахових журналах і збірниках

2. Ничик А.В. Інформаційне забезпечення менеджменту та особливості комунікаційної політики підприємств державної форми власності в Україні / Ничик А.В., Валинкін О.О. // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - Суми, 2007. - № 4-5 (24-25). - C. 68-71 (автором проаналізовано інформаційне забезпечення управління)(0,2 д.а.);

3. Ничик А.В. Перспективи розвитку маркетингу ветеринарних препаратів /Ничик А.В. // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету, Економічні науки. - 2007. - Випуск 18. - Ч. 3, С. 138-140 (0,25 д.а.);

4. Ничик А.В. Державне регулювання розвитку ринку ветеринарного обслуговування / Ничик А.В. // Вісник ХНАУ, Серія “Економіка АПК і природокористування”. - 2008. - № 9. - С. 347-356 (0,46 д.а.);

5. Ничик А.В. Роль виставок в розвитку ринку ветеринарного обслуговування / Ничик А.В. // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - Суми, 2008. - № 12/2 (34). - С. 144-149 (0,5 д.а.);

6. Ничик А.В. Економічна ефективність державного ветеринарного обслуговування в Україні на прикладі Сумської області / Ничик А.В. // Вісник СНАУ. Серія: Економіка та менеджмент. - Суми, 2009. - № 8 (37). - С. 72-78 (0,33 д.а.);

7. Ничик А.В. Аналіз та оцінка стану ветеринарного обслуговування (на прикладі Сумської області.) / Ничик А.В. // Збірник наукових праць Таврійського Державного агротехнологічного університету (економічні науки). - 2009. - № 6. - С. 285-290 (0,29 д.а.);

8. Ничик А.В. Теоретико-методологічні засади формування ринку ветеринарного обслуговування / Ничик А.В. // Агроінком: аграрний інформаційний науково-виробничий журнал. - 2009. - № 1-4. - С. 20-24 (0,33 д.а.).

Матеріали конференцій

9. Ничик А.В. Вплив держави на розвиток ринку ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств / Ничик А.В. // Матеріали науково-практичної конференції ХДЗВА “Підвищення продуктивності тварин, ефективності виробництва і менеджменту в АПК” (м. Харків, 20-21 травня 2009 р.). - 2009. - С. 14-16 (0,08 д.а.);

10. Ничик А.В. Якість ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств та кадрове забезпечення ветеринарної медицини / Ничик А.В. // Материалы международной конференции «Стратегия качества в промышленности и образовании» // (Технический університет, г. Варна, Болгария, 6-13 июня 2009 г.). - Варна, 2009. - С. 721-723 (0,17 д.а.);

11. Ничик А.В. Розвиток ринку ветеринарного обслуговування на сучасному етапі // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (8-25 квітня 2008 р.). - 2008.- т. 2. - С. 63-64 (0,33 д.а.);

12. Ничик А.В. Стратегії розвитку ветеринарного виробництва // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (20-29 квітня 2009 р.). - 2009. - C. 96-98 (0,13 д.а.).

Анотація

Ничик А.В. Організаційно-економічне забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка підприємств (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет. - Суми, 2009.

У роботі розглянуто та узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення сутності ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, обґрунтована методика визначення економічного ефекту ветеринарного обслуговування, здійснений аналіз кадрового забезпечення ветеринарного обслуговування за допомогою кластерного моделювання, а також проведено експертну оцінку ефективності роботи ветеринарних служб сільськогосподарських підприємств.

В роботі вперше запропонована оптимальна науково обґрунтована стратегія розвитку ветеринарного обслуговування, яка спрямована на забезпечення адекватного фінансування та підтримку галузі, а також обґрунтовано механізми вдосконалення організаційно-економічного забезпечення ветеринарного обслуговування сільськогосподарських підприємств, зокрема, за рахунок оптимальної взаємодії всіх учасників галузі.

Ключові слова: ветеринарне обслуговування, сільськогосподарські підприємства, економіко-організаційна модель ветеринарного обслуговування, кластерна модель, експертна оцінка.

Аннотация

Нычик А.В. Организационно-экономическое обеспечение ветеринарного обслуживания сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика предприятий (по видам экономической деятельности). - Сумский национальный аграрный университет. - Сумы, 2009.

В работе рассмотрены и обобщены теоретико-методологические подходы к определению сущности ветеринарного обслуживания сельскохозяйственных предприятий. Обоснована методика определения экономического эффекта ветеринарного обслуживания, который базируется не на констатации результатов, а на расчете ожидаемого экономического эффекта, на этапе планирования.

Обосновано смысл понятия ветеринарное обслуживание сельскохозяйственных предприятий, в работе обращается внимание на то, что экономика ветеринарного обслуживания имеет две взаимосвязанные отрасли: планирование и управление ветеринарными услугами и экономический анализ заболеваний и последствий лечения.

Усовершенствован механизм расчета экономического эффекта от проведения профилактических, лечебных ветеринарных мероприятий. Который в отличии от существующего позволяет рассчитывать экономические последствия ветеринарных мероприятий еще на этапе планирования.

Проведен анализ кадрового обеспечения ветеринарного обслуживания при помощи кластерного моделирования, в результате которого были выделены самые эффективные в плане кадрового обеспечения районы.

Была проведена экспертная оценка эффективности работы ветеринарных служб сельскохозяйственных предприятий, и было установлено, что причиной неэффективного кадрового обеспечения ветеринарной медицины есть низкий профессиональный уровень специалистов та отсутствие нормативов относительно количества персонала в участковых клиниках ветеринарной медицины.

Усовершенствован механизм организации эффективного ветеринарного бизнеса в сфере обслуживания сельскохозяйственных предприятий, за счет формирования адекватной маркетинговой политики, повышения уровня материально-технического обеспечения, рациональной кадровой политики.

В работе впервые предложена оптимальная научно обоснованная стратегия развития ветеринарного обслуживания, направленная на обеспечение адекватного финансирования и поддержку отрасли.

Предложена стратегия распространения ветеринарных препаратов для сельскохозяйственных предприятий, которые занимаются выращиванием нераспространенных животных, за счет создания реестров нераспространенных препаратов, а также либерализацию регулирующих требований относительно их изготовления и реализации.

Обоснованы механизмы совершенствования организационно-экономического обеспечения ветеринарного обслуживания сельскохозяйственных предприятий, в частности за счет оптимального взаимодействия всех участников отрасли (поставщиков услуг, основных потребителей: сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и хозяйств населения), а также контролирующих государственных органов.