Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1

Державна податкова адміністрація України

Національний університет державної податкової служби України

УДК 332.145:338.26

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Мягкий Віктор Олександрович

Ірпінь 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід України до ринкових умов призвів до зміни державної політики щодо управління регіональним розвитком. На сьогодні механізм розв'язання проблем регіонів не є ефективним, що пов'язано значною мірою з відсутністю системного підходу до реалізації регіональної політики та невизначеністю її стратегічних перспектив. Це в свою чергу потребує прийняття оптимальних прогнозованих рішень у процесі управління на всіх рівнях територіальної організації суспільства.

У сучасних умовах господарювання в Україні та розвинених країнах Євросоюзу застосовується програмно-цільовий метод управління на основі розробки та реалізації довгострокових стратегій соціально-економічного розвитку регіону (ССЕРР), який повинний забезпечити покращання соціально-економічного середовища та підвищити рівень і якість життя його мешканців. Виходячи з логіки реалізації ССЕРР, важливо відстежувати цей процес упродовж поточного періоду, оцінювати та контролювати, а за необхідності коригувати заходи щодо впровадження стратегічних управлінських рішень. З цією метою необхідно визначити показники та механізм реалізації ССЕРР, що дозволить об'єктивно оцінити якість її впровадження. При цьому моніторинг є тим інструментом, який включає в себе оцінку та поточний контроль за ходом реалізації ССЕРР на основі зміни економічних, соціальних, фінансових та організаційних індикаторів, що дозволяє вносити оперативні корективи в цей процес на підставі прийняття відповідних стратегічних рішень щодо покращання соціально-економічної ситуації в регіоні.

Вагомий внесок у вирішення проблем регіонального розвитку в Україні та, зокрема, забезпечення цього процесу з обґрунтуванням необхідності у розробці та реалізації довгострокових стратегічних програм, до яких належать ССЕРР, зробили такі українські вчені-економісти, як Амоша О. І., Варналій З. С., Васильченко Г. В., Воротін В. Є., Геєць В. М., Данилишин Б. М., Долішній М. І., Євдокименко В. К., Зайцева Л. М., Козоріз М. А., Кузьмин В. М., Мазур А. Г., Пістун В. Є., Приходченко Л. Л., Романюк С. А., Стеценко Т. О., Тарангул Л. Л., Харазішвілі Ю. М., Чумаченко М. Г. та ін. Разом з тим вивчення досвіду з розробки та реалізації ССЕРР в Україні дозволяє визначити суттєві практичні проблеми, які виникають внаслідок відсутності якісного механізму моніторингу цього процесу. В окремих програмно-методичних документах, на підставі яких реалізуються ССЕРР, не достатньо уваги приділено організаційним інструментам, що регулюють діяльність саме тих органів, які відповідають за якість вирішення завдань за її змістом. Виходячи з необхідності в удосконаленні якості реалізації ССЕРР в Україні, подальшого розвитку потребує розробка науково-практичних положень щодо оцінювання ССЕРР на основі формування механізму моніторингу та організації його дії.

Сукупність зазначених завдань, їх актуальність і необхідність у розв'язанні обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження є частиною досліджень, проведених згідно з держбюджетною темою кафедри фінансів Національного університету державної податкової служби України „Фінансові важелі регулювання соціально-економічного розвитку та її регіонів” (номер державної реєстрації 0107U004128).

У рамках виконання планової наукової теми автором дисертації розроблено теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо використання механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону, які увійшли до звіту про виконання теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язати такі завдання:

- узагальнити концептуальні засади теорії стратегічного управління регіоном;

- розкрити сутність стратегічного управління в контексті програмного державного управління;

- визначити принципи та інструментарій реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- узагальнити процес розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- проаналізувати досвід реалізації стратегій соціально-економічного розвитку регіонів України та у зарубіжних країнах;

- здійснити оцінку результатів реалізації стратегії соціально-економічного розвитку на прикладі дослідженого регіону України (Луганської області);

- удосконалити структуру і принципи та формування механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- розробити концепцію та інструментарій моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Об'єктом дослідження є процес реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методичні основи формування та функціонування механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання та загальнонаукових принципів проведення дослідження, які ґрунтуються на фундаментальних положеннях і роботах учених-економістів з питань державного управління національним господарством, стратегічного управління регіоном, розробки та реалізації довгострокових програм регіонального розвитку - стратегій соціально-економічного розвитку регіонів. Правову та інформаційну основу дослідження становлять чинна законодавча та нормативна бази, що регулюють в Україні процес реалізації довгострокових програм регіонального розвитку та управління регіонами. Інформаційною базою проведеного дослідження є офіційні дані Державного комітету статистики України, звітні дані органів виконавчої влади в регіонах України, дані довгострокових програм регіонального розвитку та результати проведеного соціологічного дослідження мешканців у Луганській області.

При виконанні завдань дослідження автором застосовано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи дослідження, а саме: історико-логічний (при вивченні теоретичних основ стратегічного управління регіоном, реалізації та моніторингу ССЕРР); метод SWOT-аналізу (при зіставленні результатів реалізації ССЕРР та оцінки цього процесу); діалектичної логіки (при обґрунтуванні механізму моніторингу та розробці інструментарію реалізації ССЕРР); статистичного аналізу (для обробки вхідних статистичних даних); індексний метод (при аналізі показників оцінки результатів розробки та реалізації ССЕРР у динаміці за допомогою моніторингу); методи соціологічних досліджень (для вивчення думки мешканців у Луганській області); методи системного та порівняльно-економічного аналізу (для визначення та оцінки параметрів та індикаторів, які впливають на соціальну, економічну та фінансову сфери регіону); методи класифікації, факторного та індексного аналізу (при дослідженні об'єктів і розробці інструментарію моніторингу, включаючи аналіз, оцінку та контроль за ходом виконання ССЕРР); аналітично-розрахунковий (для розробки науково-методичних основ використання інструментарію моніторингу реалізації ССЕРР); наукового узагальнення (для розробки напрямів удосконалення механізму реалізації ССЕРР та обґрунтування його дії; розробки висновків та рекомендацій).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження

вперше:

- розроблено механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону, який включає в себе аналіз, оцінку і контроль організаційних, економічних, фінансових та соціальних показників і структурований за функціями забезпечення його дії (правова, інституційна, інформативна, кадрова, організаційна, фінансово-економічна) і функціями управління (організація, планування, прогнозування, облік, контроль, оцінка);

удосконалено:

- зміст визначення сутності понять „стратегія”, „стратегія сталого розвитку”, „стратегічне управління”, які на відміну від існуючих трактувань учених конкретизують ці дефініції з урахуванням застосування механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- систему контролю, аналізу та оцінки реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону за організаційними, економічними, соціальними та фінансовими складовими;

- модель щодо визначення організаційних інструментів моніторингу, застосування якої дозволяє підвищити ефективність дії виконавців, що відповідають за реалізацію стратегії соціально-економічного розвитку регіону, та вносити необхідні корективи в їх діяльність;

- організаційно-управлінську та функціональну структури механізму реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону на обласному рівні;

- принципи розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону, на підставі яких побудовано організаційно-управлінську структуру, в якій визначено керівні підзвітні органи на національному, регіональному та галузевому рівнях, що дозволило розробити плани координації взаємодії за економічними, соціальними та фінансовими складовими;

отримало подальший розвиток:

- визначення інтегрального показника якості реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону за економічними, соціальними, фінансовими та організаційними складовими системи моніторингу, впровадження якого дає змогу оцінити ефективність вжитих заходів за їх змістом і відстежити динаміку показників, що впливають на соціально-економічний розвиток регіону;

- рекомендації щодо алгоритму оцінки якості реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону на основі моніторингу, який дозволяє підвищити результати реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону за встановленими показниками.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-практичних рекомендацій, що дозволять підвищити ефективність механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Окремі висновки та рекомендації автора використані в практичній діяльності Луганською обласною державною адміністрацією - щодо розрахунку інтегрального показника якості реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону (акт про впровадження від 24.06.2009 р. № 22-3/1563); Станично-Луганською районною радою - щодо впровадження алгоритму оцінки реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону (довідка від 24.06.2009 р. № 246); Національним університетом державної податкової служби України у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Регіональна економіка” (довідка № 2929/01-12 від 02.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, є результатом самостійно проведеного дослідження автора. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Організація дії механізму реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (м. Алушта, 2006 р.), „Стратегія регіону як чинник зменшення невизначеності зовнішнього середовища діяльності підприємств” (м. Сімферополь, 2007 р.), „Вплив управлінської упорядкованості в регіоні на економічну безпеку підприємства” (м. Вінниця, 2008 р.), „Принципи реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону” (м. Полтава, 2008 р.), „Інструментарій моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону ” (м. Алушта, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях, загальним обсягом 4,9 д. арк., з них особисто автору належить 4,2 д. арк., серед яких 8 публікацій у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки. Матеріали дисертації містять 13 рисунків (з них 7 рисунків займають 7 окремих сторінок) і 19 таблиць (з них 12 таблиць займають 17 окремих сторінок), 13 додатків на 49 сторінках. Список використаних джерел становить 181 найменування на 19 сторінках.

Основний зміст

У першому розділі „Теоретичні основи стратегії управління регіоном” розкрито концептуальні засади стратегічного управління регіоном і державної регіональної політики, принципи розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону (далі - ССЕРР) та застосування моніторингу як інструменту дослідження цього процесу.

Перехід України на ринкові форми господарювання зумовлює пошук нових форм управління національним господарством, методів регулювання економічних процесів, шляхів і засобів реалізації державної політики на усіх рівнях національної економіки, серед яких регіональний рівень є превентивним. Розвиток стратегічного управління на основі розробки та впровадження програмно-цільових методів є обов'язковим засобом державного впливу на розвиток регіонів в умовах ринкових відносин. При цьому механізм стратегічного управління забезпечує вдосконалення регіональної політики в умовах невизначеності, несподіваних дій, прийняття негайних рішень, вибору стратегічних завдань та альтернатив тощо.

Усвідомлення значущості стратегічного управління регіонами та програмного забезпечення цього процесу на основі розробки та реалізації довгострокових програм соціально-економічного розвитку відповідно до Закону України „Про державні цільові програми”, порівняння мети та функціональної спрямованості ССЕРР дозволяє дійти висновків про те, що вони за своєю сутністю збігаються з функціями, метою, формами, методологічними принципами управління регіоном, що, з теоретичного погляду, повинно сприяти ефективному управлінню регіоном і національним господарством у цілому.

На основі розгляду теоретичних основ стратегічного управління регіоном доведено необхідність уточнити поняття „стратегічне управління”, „стратегія”, „стратегія сталого розвитку”, „стратегія сталого розвитку регіону”, які, на відміну від існуючих трактувань у нормативних документах та наукових дослідженнях, у дисертації конкретизують ці дефініції з погляду дотримання принципів управління регіоном та пов'язані з їх застосуванням при розробці ССЕРР. Характеристика поняття „стратегічне управління” на підставі класичних підходів І. Ансоффа дозволила адаптувати його на регіональному рівні в умовах невизначеності, обрати стратегічні завдання та альтернативні рішення щодо подальшого розвитку регіону за допомогою програмно-цільових методів управління. Поняття „стратегія” розглядається як базовий документ, у якому передбачено комплекс необхідних заходів, завдань і дій щодо управління будь-якою економічною або суспільною системою з метою її сталого розвитку на основі застосування методів програмування, організації та контролю. Стратегію сталого розвитку регіонів визначено як програмний документ щодо розвитку України та її регіонів (областей, міст). Він містить комплекс довгострокових напрямів, цілей та завдань щодо розвитку соціальної, економічної, екологічної та техніко-технологічної сфер регіону на основі управління та контролю за ходом вирішення цих завдань, що забезпечує підвищення рівня та якість життя мешканців із наближенням до міжнародних соціальних норм і стандартів, а також підвищення рівня конкурентоспроможності регіону у міжнародному середовищі. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (ССЕРР) являє собою основний засіб досягнення мети регіону на основі прийняття ефективних управлінських рішень і ґрунтується на важливих аспектах її реалізації - фінансовому механізмі та управлінні й оцінці.

Розроблений у роботі механізм стратегічного управління регіоном на підставі програмного державного управління враховує важливі складові, які, як інструменти впровадження, дозволяють на основі сформованої системи стратегічного управління досягнути визначеної мети, а саме - забезпечити сталий соціально-економічний розвиток будь-якого регіону. Упровадження цього механізму потребує врахування принципів реалізації ССЕРР, які у наукових дослідженнях учених-економістів та нормативно-методичних документах не мають єдиного визначення та характеристики. Урахування цього наукового та практичного завдання дозволило згрупувати принципи розробки та реалізації ССЕРР так: наукової обґрунтованості, інформативності, соціально-економічний, політико-правової спрямованості, екологічності, міжнародно-територіальний, адміністративності. Використання запропонованого узагальнення принципів дозволить, з наукового погляду, вдосконалити саму методологію процесу розробки ССЕРР, а з практичного - підвищити якість реалізації, що на сьогодні є досить актуальною проблемою в Україні.

Виходячи з логіки реалізації ССЕРР, важливо досліджувати цей процес впродовж поточного періоду, отримувати поточну оцінку та, за потреби, коригувати на основі впровадження стратегічних управлінських рішень, що потребує визначення інструментів реалізації ССЕРР. Для вирішення цього завдання в дисертації розкрито сутність моніторингу як інструменту дослідження процесу реалізації ССЕРР, що дозволило розробити відповідну схему (рис. 1).

Виходячи з розробленої схеми (рис. 1), удосконалено модель щодо визначення організаційних інструментів моніторингу (1):

соціальний економічний розвиток регіон

Joi = (?Jei; ?Jфi; ?Jci), (1)

де Jоi - показник якості організації процесу реалізації ССЕРР, який визначає якісну зміну вирішення завдань відповідальними виконавцями за і-м напрямом реалізації стратегії щодо вирішення j-ї проблеми розвитку регіону, („+” - вирішено; „-” - не вирішено і-а проблема); ?Jei, ?Jфi, ?Jci - зміна показників за економічними, фінансовими та соціальними об'єктами моніторингу, які проаналізовано та оцінено в процесі контролю за вирішенням завдань реалізації ССЕРР відповідальними виконавцями за і-м напрямом реалізації стратегії щодо вирішення j-і проблеми розвитку регіону, („+” - покращено; „-”- погіршено показник).

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1

Рис. 1. Схема складових реалізації ССЕРР із застосуванням моніторингу

Застосування удосконаленої моделі дозволяє підвищити ефективність діяльності виконавців, що відповідають за реалізацію ССЕРР.

У другому розділі „Моніторинг процесу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону” вивчено досвід, проаналізовано та оцінено результати цього процесу за об'єктами моніторингу.

У роботі доведено, що неефективність реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону в Україні пов'язана з недосконалістю методичного забезпечення цього процесу. На основі вдосконаленого в роботі алгоритму оцінки якості реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону проаналізовано динаміку показників за визначеними об'єктами моніторингу (економічними, фінансовими та соціальними), на прикладі ССЕР Луганської області і зроблено такі висновки: хоча розробка ССЕР Луганської області відповідає нормативно-методичній базі, певні недоліки останньої, що визначено в розділі 1 дисертації, не дозволили дотриматися принципів розробки ССЕРР, що призвело до використання обмеженої кількості показників за об'єктами моніторингу; у процесі проведення аналізу соціально-економічного стану регіону було визначено порушення майже всіх принципів розробки ССЕРР, що призвело до необ'єктивного визначення проблем та, відповідно - помилкового обрання стратегічних напрямів і заходів реалізації стратегії. Застосування моніторингу за визначеними економічними, фінансовими та соціальними об'єктами дозволило виокремити докорінні причини негативної зміни показників на стадії реалізації ССЕР Луганської області, що потребує внесення відповідних коригувань у напрями та заходи стратегічного управління.

Порівняння досвіду реалізації ССЕРР в Україні та аналогічних програм, які реалізуються в країнах Євросоюзу (ЄС) дозволило зазначити наступне: по-перше, в Україні, на відміну від країн ЄС, ще не реалізовано жодну довгострокову ССЕРР, що розробляються з 1999 року відповідно до прийнятої Концепції сталого розвитку населених пунктів та мають термін реалізації від 10 до 15 років (у зв'язку з цим не можна дати остаточну оцінку досягнення мети стратегії); по-друге, на сучасному етапі розвитку кожного регіону в Україні можна дослідити процес реалізації ССЕРР на довгострокову перспективу лише на основі моніторингу, починаючи з часу впровадження стратегії в дію.

Для узагальнення досвіду реалізації ССЕРР в Україні розроблено механізм дослідження цього процесу на підставі моніторингу, за яким у дисертації проаналізовано процес реалізації довгострокових програмно-цільових документів трьох регіонів України: „Стратегія розвитку Луганської області до 2011 року”, яка реалізується в регіоні з 2003 року; „Програма соціально-економічного, науково-технічного та соціально-культурного розвитку Чернівецької області на 1999-2010 роки”, „Стратегія соціально-економічного розвитку Білокуракинського району Луганської області на 2005-2015 роки”.

Узагальнення досвіду реалізації вже розроблених ССЕР регіонів, досліджених за допомогою моніторингу, дозволило зробити такі висновки: 1. Зміст ССЕРР не повністю розкриває процес проведення аналізу ситуації в регіоні, що підтверджено ССЕР Чернівецької області, в якій відсутній SWOT-аналіз. 2. Неякісне проведення аналізу ситуації суб'єктивно відображає визначення головної проблеми та причини їх виникнення (ССЕР Луганської області). 3. При різних проблемах у регіонах, окремі стратегічні цілі спираються на вирішення соціальних проблем на основі вдосконалення економічних і фінансових інструментів, що підтверджено змістом усіх досліджених ССЕРР. 4. Моніторинг соціально-економічного стану регіонів за час реалізації розроблених ССЕРР дозволяє виділити три сценарії їх ефективності: перший - більшість стратегічних напрямів реалізуються ефективно, що підтверджено позитивною динамікою показників за об'єктами моніторингу (Чернівецька обл.); другий - стратегічні напрями досягаються не повною мірою, оскільки аналіз ситуації проведено не досконало та проблеми визначено необґрунтовано (Луганська обл.); третій - при досконалому проведенні аналізу та визначенні стратегічних цілей реалізація ССЕРР проходить не ефективно (Білокуракинський район Луганської області). 5. При розвитку усіх трьох сценаріїв доцільно вживати відповідні організаційні заходи щодо коригування ССЕРР, виходячи з проблем її розробки та (або) впродовж реалізації.

Вивчений досвід реалізації ССЕРР на прикладі досліджених регіонів дозволив визнати найбільш проблематичний стан у Луганській області за змістом Стратегії розвитку Луганської області до 2011 року. У роботі дано таку оцінку результатів реалізації ССЕР саме цього регіону на основі розробленого механізму моніторингу: 1) при необґрунтованому коригуванні щорічних витрат обласного та місцевого бюджету у бік збільшення впродовж 2003-2007 рр., більшість із них є неконтрольованими - тобто їх не можна використати для аналізу на основі офіційних статистичних даних, що порушує методологічний принцип об'єктивності розробки та реалізації ССЕРР; 2. стратегія повинна коригуватися за негативними економічними показниками моніторингу; 3. за соціальними показниками Стратегію необхідно повністю переробити, визначивши превентивні орієнтири у напрямах охорони здоров'я, освіти, екології в регіоні, що доведено змістом дослідження.

У третьому розділі „Напрями вдосконалення механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону” обґрунтовано структуру та принципи формування механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону, розроблено інструментарій та принципи організації його дії.

У дисертації обґрунтовано гіпотезу, відповідно до якої прийнято базові орієнтири для формування механізму моніторингу реалізації ССЕРР, що випливають із проекту сучасної Концепції державної регіональної політики України від 27.02.08 р.: моніторинг реалізації ССЕРР повинний здійснюватися шляхом аналізу та оцінки відповідних показників та інструментів, визначати структуру (орган), яка його проводить та аналізує ці показники виконавців, відповідають за реалізацію заходів, дії яких оцінюються за зміною обраних показників. Обрані показники повинні бути об'єктивними та вимірюваними на підставі офіційних статистичних даних, що забезпечує збалансованість між статистичним обліком, звітністю виконавців, проведеними поточними та регулярними аналітичними дослідженнями. Показники для аналізу та оцінки групуються за визначеними у дисертації економічними, фінансовими, соціальними та організаційними об'єктами моніторингу, з яких останні (організаційні) є підсумковим індикатором, що характеризує якість реалізації ССЕРР та надає можливість оцінити діяльність керівників регіональних органів виконавчої влади та виконавців, що відповідають за якість її реалізації.

У роботі доведено, що механізм моніторингу реалізації ССЕРР повинний використовуватися виконавчими органами місцевої влади для досягнення цілей за її змістом і для успішної реалізації визначених заходів. Узагальнена характеристика поняття „механізм моніторингу реалізації ССЕРР” дозволила розробити його структуру та принципи формування, визначити головні принципи його ефективності за складовими формування та управління, які у свою чергу пов'язуються з принципами розробки самої ССЕРР (рис. 2). Такий взаємозв'язок є логічним, виходячи з досліджених проблем неефективної реалізації ССЕРР.

Для вирішення цих проблем застосовано комплексний підхід на основі стратегічного управління за об'єктами моніторингу, які регулюються інструментами реалізації ССЕРР, в яких генерується якість виконання управлінських рішень по заходах стратегії на основі оцінки економічних, соціальних, фінансових і організаційних показників за об'єктами моніторингу. У роботі обґрунтовано, що використання інструментів за об'єктами моніторингу реалізації ССЕРР повинно надати можливість її виконавцям приймати обґрунтовані рішення щодо досягнення визначених цілей за заходами самої стратегії та, відповідно, забезпечити ефективність її реалізації. Водночас за результатами моніторингу виконавці повинні мати можливість відстежувати стан реалізації ССЕРР та, у разі необхідності, вносити відповідні корективи й обирати адекватний сценарій її подальшої реалізації.

На основі цих наукових положень у дисертації одержало подальший розвиток визначення інтегрального показника якості реалізації ССЕРР за об'єктами моніторингу (економічними, соціальними, фінансовими та організаційними) із використанням відповідних інструментів, застосування яких надає змогу керуючим і координуючим органам відстежувати стан та якість виконання заходів за змістом стратегії та вносити відповідні корективи в процес управління. На основі системи показників запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника якості реалізації ССЕРР (Яр), значення якого характеризує кількісні зміни у соціально-економічному середовищі регіону, які відбуваються під час вжиття заходів за змістом стратегії у певний період через зміну обмеженої кількості параметрів (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1

Рис. 2. Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1

Рис. 3. Визначення інтегрального показника реалізації ССЕРР за інструментами моніторингу

Інтегральний показник Яр розраховується в період реалізації ССЕРР (щомісячно, щоквартально, щорічно) за розробленими формами.

Апробація розроблених рекомендацій та застосування алгоритму дозволило оцінити стан реалізації Стратегії розвитку Луганської області до 2011 року. На основі цієї оцінки в роботі запропоновано трикутник якості реалізації ССЕРР за об'єктами моніторингу.

Виходячи з отриманих результатів проведеного дослідження та для підвищення якості процесу реалізації ССЕРР вдосконалено організаційно-управлінську та функціональну структури механізму реалізації ССЕР. Доведено, що найважливішою ланкою в організаційно-управлінській структурі організації дії механізму реалізації ССЕРР і проведення моніторингу є обласні державні адміністрації (ОДА), працівники якої відповідають за якісне вирішення завдань за її змістом. При цьому працівники управлінь та відділів ОДА підзвітні вищому керівному органу реалізації ССЕРР (обласній раді), з одного боку, та Центральним органам виконавчої влади, профільним міністерствам і відомствам - з іншого.

Вищим керівним органом реалізації ССЕРР є Рада регіонального розвитку, до складу якого входять представники визначених структур та яка, в особі обласної ради, проводить моніторинг. При цьому до основних функцій Ради регіонального розвитку відносяться такі: забезпечення ефективної діяльності Агенції регіонального розвитку - як координатора співпраці між законодавчою, центральною виконавчою та регіональною владами; забезпечення ефективної діяльності Фонду регіонального розвитку - як фінансової інституції, що дає можливість накопичувати фінансові джерела для реалізації ССЕРР за рахунок участі всіх сторін, залучати та контролювати фінансові потоки.

Забезпечення дієздатності механізму реалізації ССЕРР між керівним органом на національному (галузевому) рівні і підзвітним органом на регіональному рівні полягає у налагодженні координації та взаємодії між профільними управліннями (відділами) ОДА і відповідними міністерствами (відомствами, комітетами), що підпорядковані Кабінету Міністрів України. При цьому, виходячи з плану заходів, затвердженого Кабінетом Міністрів України на 2009 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, функцій управлінь та відділів у структурі ОДА та індикаторів (показників), які прийняті у розроблених Методичних рекомендаціях та Алгоритмі якості реалізації ССЕРР, розроблено відповідні Плани координації взаємодії між центральними та регіональними органами виконавчої влади за економічними, соціальними та фінансовими параметрами, застосування яких дозволяє підвищити якість та ефективність управління процесом реалізації ССЕРР у будь-якому регіоні України.

Висновки

У дисертаційній роботі досліджено та оцінено результати реалізації ССЕРР, удосконалено теоретичні основи та розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування та впровадження у практичну діяльність органів виконавчої влади на регіональному рівні механізму моніторингу реалізації ССЕРР для підвищення ефективності та якості цього процесу. Основні висновки за результатами проведеного дослідження полягають у наступному:

1. Зміни в управлінні національним господарством у період розвитку в Україні ринкової економіки призвели до перегляду методів управління регіоном. Розглядаючи регіон як складну адміністративно-територіальну одиницю з визначенням сутності цієї категорії, автором зроблено загальну наукову характеристику управління регіоном за елементами з урахуванням ряду макро- та мікроекономічних чинників, згруповано методологічні принципи за характером управління регіоном, визначено превентивну роль стратегічного управління.

2. На основі проведених досліджень удосконалено принципи регіонального програмування, що полягає в класифікації програм розвитку регіонів за ступенем функціональної спрямованості та дозволяє більш конкретно визначати складові стратегічного управління в програмах, які розробляються на рівні регіону. Водночас уточнено такі поняття, як „стратегія”, „стратегія сталого розвитку”, „стратегія сталого розвитку регіону”, „стратегічне управління”, які, на відміну від існуючих трактувань у нормативних документах, конкретизують ці дефініції щодо дотримання принципів управління регіоном і пов'язані з їх застосуванням при розробці ССЕРР.

3. Розроблений механізм стратегічного управління регіоном на основі програмного державного регулювання та управління передбачає: визначення мети, умови та інструменти впровадження, формування системи стратегічного управління регіоном на підставі розроблених стратегій та програм з метою якнайшвидшого забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону. Удосконалено науково-методичні підходи щодо постановки завдань розробки та реалізації ССЕРР на основі їх групування за принципами управління регіоном, що дозволило визначити недоліки чинних нормативно-методичних документів і запропонувати принципи розробки ССЕРР з метою попередження цих недоліків. При цьому узагальнено систему принципів розробки та реалізації ССЕРР із урахуванням наукової обґрунтованості, інформативності, соціально-економічної та політико-правової спрямованості, екологічності, адміністративності та міжнародно-територіальних принципів. Запропоноване узагальнення дозволяє удосконалити методологію розробки ССЕРР та обґрунтувати загальні принципи розробки та реалізації ССЕРР.

4. У дисертації розроблено наукові підходи щодо проведення моніторингу реалізації ССЕРР, які, на відміну від існуючих, полягають в оцінці та контролі за якістю виконання відповідальними виконавцями заходів щодо покращання соціально-економічної ситуації регіону в процесі реалізації стратегії та передбачають оцінку та контроль за динамікою організаційних, економічних, соціальних і фінансових показників. Розроблено схему реалізації ССЕРР із застосуванням моніторингу, що полягає в систематичному контролі та оцінці її виконання за організаційними, економічними, соціальними та фінансовими об'єктами, їх порівнянні та визначенні ефективності реалізації ССЕРР. На цих підставах згруповано рекомендовані показники за визначеними об'єктами та розроблено модель щодо визначення основних механізмів моніторингу, застосування якої дозволяє підвищити ефективність діяльності виконавців, що відповідають за реалізацію ССЕРР.

5. Доведено, що аналіз процесу реалізації ССЕРР повинний ґрунтуватися на порівняння тенденцій змін у соціально-економічному розвитку регіону, починаючи від стадії її розробки. У дисертації запропоновано механізм проведення аналізу процесу розробки та реалізації ССЕРР за об'єктами моніторингу, зміст якого полягає у характеристиці стану розробки, наданні узагальнюючої оцінки стану розробки та впровадження, характеристиці етапу реалізації та надання узагальнюючої оцінки цього процесу при аналізі зміни обраних економічних, соціальних та фінансових показників у регіоні. Обґрунтовано, що впровадження розробленого механізму моніторингу в діяльність органів виконавчої влади на рівні регіону дозволяє встановити відповідність нормативно-методичним вимогам розробки ССЕРР, об'єктивність визначення проблем розвитку регіону з урахуванням принципів розробки та реалізації ССЕРР. Використання розробленого механізму моніторингу при аналізі процесу реалізації ССЕРР на прикладі Луганської області дозволило виділити такі проблемні аспекти: порушення методологічних вимог і принципів розробки довгострокових програмних документів, якими є ССЕРР, із використанням обмеженої кількості показників за об'єктами моніторингу; наявність суб'єктивних підходів до визначення проблем розвитку соціально-економічної сфери регіону, що призводить до помилкового обрання стратегічних напрямів і заходів реалізації ССЕРР; недостатній рівень якості розробки ССЕР Луганської області та організації цього процесу.

6. Вивчення досвіду розробки та реалізації ССЕР у країнах ЄС та в Україні дозволило зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку кожного регіону в Україні можна дослідити процес реалізації ССЕРР на довгострокову перспективу лише на основі моніторингу з часу впровадження стратегії у дію. Для цього удосконалено наукові принципи щодо дослідження процесу та узагальнення досвіду реалізації ССЕРР в Україні на підставі моніторингу зміни показників за такими етапами: вивчення досвіду щодо розробки та реалізації ССЕРР, визначення головної проблеми і основних стратегічних напрямів реалізації стратегії, проведення моніторингу зміни та оцінка соціально-економічного стану регіону за час реалізації ССЕРР, узагальнення досвіду реалізації з виокремленням позитивних і негативних рис та оцінку стану реалізації розроблених ССЕРР. Обґрунтовано, що застосування розробленого механізму моніторингу дозволяє на практиці підвищити ефективність розробки та реалізації ССЕРР із можливістю внести відповідні корективи у цей процес на прикладі трьох досліджених регіонів України - Луганської та Чернівецької областей та Білокуракинського району Луганської області.

7. Здійснено оцінку результатів реалізації ССЕР за об'єктами моніторингу на прикладі Луганської області. При цьому вдосконалено загальні методологічні принципи здійснення оцінки результатів реалізації Стратегії соціального розвитку Луганської області до 2011 року, що полягає у поточному вимірі ефекту на підставі: аналізу співвідношення витрат і результатів; встановленні обґрунтованості формування фінансових ресурсів за заходами реалізації Стратегії; використання мультиплікативного методу в оцінці економічних, соціальних та фінансових показників; розрахунку інтегрального показника, який характеризує якість організації реалізації Стратегії. Використання розробленого механізму оцінки реалізації ССЕРР на основі моніторингу дозволило провести оцінку використання фінансових ресурсів і зміну соціальних та економічних показників, оцінити ступінь ефекту та обрати сценарії її подальшої реалізації із внесенням відповідних коригувань за стратегічними напрямами та заходами.

8. У дисертації обґрунтовано гіпотезу про взаємозв'язок принципів формування механізму моніторингу реалізації ССЕРР із головною метою розвитку будь-якого регіону. Оскільки механізм моніторингу реалізації ССЕРР є інструментом використання в управління регіоном, в дисертації побудовано його структуру формування, в якій виокремлено: передумови, мету, принципи та функції забезпечення дії механізму та функції управління моніторингом. Доведено необхідність у розробці науково-практичних положень щодо конкретизації основних складових управління механізмом моніторингу реалізації ССЕРР, а саме: рекомендацій з використання інструментарію моніторингу та організації його дії. Обґрунтовано принципи вдосконалення механізму моніторингу реалізації ССЕРР.

9. За результатами проведеного дослідження доведено необхідність у використанні інструментарію, вбудованого у визначений механізм, що призвело до його структурування. Застосування інструментарію моніторингу в механізмі реалізації ССЕРР сприяло подальшому розвитку методики розрахунку інтегрального показника якості реалізації ССЕРР, що дозволить керівним і координуючим органам відстежувати стан та якість виконання заходів за змістом ССЕРР і вносити відповідні корективи у цей процес, передбачають вирішення алгоритму розрахунку інтегрального показника якості реалізації ССЕРР із інструментами моніторингу за етапами. Застосування розробленої методики розрахунку інтегрального показника та механізму моніторингу за послідовними етапами дозволило у дисертації оцінити якість реалізації ССЕРР на прикладі Стратегії розвитку Луганської області до 2011 року та, на цих підставах, обрати сценарій її подальшої реалізації із внесенням коректив у використання фінансових, економічних та соціальних інструментів.

10. З метою реалізації обраного сценарію у дисертації застосовано процесуальний підхід щодо організації дієздатності механізму реалізації ССЕРР із дотриманням охарактеризованих принципів, урахуванням пріоритетів державної регіональної політики в Україні та досвіду зарубіжних країн, що призвело до відбудови ієрархічно-структурованої системи дії механізму реалізації ССЕРР на обласному рівні з урахуванням процесу координації взаємодії, підзвітності та керівництва, в якій визначено: керівні органи реалізації ССЕРР на національному, галузевому та регіональному рівнях; підзвітні органи, що відповідають за якість реалізації ССЕРР на рівні регіону; структури фінансового забезпечення, координації взаємодії, що відповідають за проведення моніторингу та загального керівництва механізмом реалізації ССЕРР. На підставі відбудованої організаційно-управлінської системи дії механізму реалізації ССЕРР на обласному рівні в дисертації розроблено плани координації взаємодії між центральними та регіональними органами виконавчої влади за економічними, соціальними та фінансовими параметрами, що являють собою концентрований вираз згрупування дій суб'єктів, діяльність яких впливає на якість реалізації ССЕРР за визначеними сферами регіону.

11. Доведено, що при подальшій реалізації ССЕРР в Україні необхідно впровадити розроблений механізм із дотриманням визначених принципів і функцій, за структурованою системою взаємодії та координації між учасниками, застосуванням планового підходу та інструментарію моніторингу, що на практиці дозволить підвищити якість та ефективність управління процесом реалізації ССЕРР у регіоні для його сталого соціально-економічного розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мягкий В. О. Проблеми нормативно-методичного забезпечення розробки та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку регіонів в Україні / В. О. Мягкий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2006. - № 16. - С. 88-93.

2. Мягкий В. О. Особливості розробки стратегії регіону / В. О. Мягкий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - 2007. - № 18. - С. 23-27.

3. Мягкий В. О. Стратегічне планування соціально-економічного розвитку регіону : концептуальний підхід в існуючих умовах / В. О. Мягкий // Науковий вісник національної академії ДПС України (економіка, право). - Ірпінь, 2007. - № 2 (37). - С. 45-50.

4. Мягкий В. О. Моніторинг як інструмент реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону / В. О. Мягкий // Науковий вісник національного університету ДПС України (економіка, право). - Ірпінь, 2008. - № 3(42). - С. 40-45.

5. Мягкий В. О. Аналіз сучасного стану соціально-економічного розвитку Луганської області / В. О. Мягкий // Економіка промисловості. - Донецьк : Інститут економіки промисловості НАН України, 2008. - № 1(40). - С. 130-137.

6. Мягкий В. О. Регіональна комплексна програма розвитку Луганської області : специфіка, склад, структура / В. О. Мягкий // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2008. - № 19. - С. 55-62.

7. Мягкий В. О. Оцінка реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі луганської області) / В. О. Мягкий, Т. В. Василькова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2009. - № 21. - С. 6-15 (особистий внесок здобувача - розроблені загальнометодичні принципи оцінки).

8. Мягкий В. О. Зарубіжний досвід та практика розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів в Україні / В. О. Мягкий // Культура народов Причерноморья. - Сімферополь : Кримський науковий центр НАН України і Міністерства освіти й науки України. 2009. - № 161. - С. 134-139.

9. Мягкий В. О. Стратегія регіону як чинник зменшення невизначеності зовнішнього середовища діяльності підприємств / В. О. Мягкий // Проблемы экономической устойчивости предприятий Украины : материалы VIII Всеукраинской научно-практической конференции. - Сімферополь : НАПКБ, 2007. - С. 80-83.

10. Мягкий В. О. Вплив управлінської упорядкованості в регіоні на економічну безпеку підприємства / В. О. Мягкий // Економічна безпека сучасного підприємства : V Міжнародна науково-практична конференція. - Вінниця : ВНТУ. 2008. - С. 101-104.

Анотація

Мягкий В. О. Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет державної податкової служби України. - Ірпінь, 2009.

У дисертації досліджено теоретичні основи та розкрито сутність стратегічного управління регіоном з погляду програмного державного регулювання. Обґрунтовано принципи та розкрито сутність моніторингу процесу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Вивчено зарубіжний та вітчизняний досвід процесу розробки та стану реалізації стратегій соціально-економічного розвитку регіону та, на цих підставах, оцінено даний процес на прикладі дослідженого регіону України (Луганської області). Розроблено структуру та принципи формування механізму моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону та напрями його удосконалення з обґрунтуванням відповідного інструментарію, а також науково-практичні положення щодо організації дії цього механізму.

Обґрунтовано, що формування та впровадження у практичну діяльність органів виконавчої влади на регіональному рівні механізму моніторингу реалізації ССЕРР забезпечить підвищення ефективності та якість цього процесу.

Ключові слова: інструментарій, механізм, моніторинг, програма, регіон, соціально-економічний розвиток, стратегія, управління.

Аннотация

Мягкий В. А. Механизм мониторинга реализации стратегии социально-экономического развития региона - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2009.

В диссертации исследованы теоретические основы и раскрыта сущность стратегического управления регионом с точки зрения программного государственного управления. На основе сгруппированных методологических принципов определена превентивная роль стратегического управления регионом. Разработан механизм стратегического управления регионом на основе программного государственного управления.

Усовершенствованы научно-методические подходы к разработке, обоснованы принципы реализации стратегии социально-экономического развития региона (ССЭРР) по объектам мониторинга. Раскрыта сущность мониторинга в качестве инструмента исследования процесса реализации ССЭРР. Разработана схема инструментария реализации ССЭРР на основе мониторинга.

Исследован зарубежный и отечественный опыт процесса разработки и реализации ССЭРР и на этих основах оценен этот процесс с использованием алгоритма на примере региона Украины (Луганской области), что позволило выделить проблемы, связанные с недостаточным уровнем качества разработки и организации этого процесса. Для решения данных проблем в диссертации обоснована гипотеза о взаимосвязи принципов формирования механизма мониторинга реализации ССЭРР с главной целью развития любого региона.

Представляя механизм мониторинга реализации ССЭРР инструментом использования в управление регионом, в диссертации обоснованы принципы его структурирования и формирования с характеристикой соответствующего инструментария и научно-практических положений по организации действия этого механизма. На основе разработанной иерархическо-структурированной системы действия механизма реализации ССЭРР на областном уровне в диссертации разработаны Планы координации взаимодействия между центральными и региональными органами исполнительной власти представляют собой концентрированное выражение действия субъектов, деятельность которых влияет на качество реализации ССЭРР по определенным сферам региона.

Обосновано, что формирование и внедрение в практическую деятельность органов исполнительной власти на региональном уровне механизма мониторинга реализации ССЭРР обеспечит повышение эффективности и качество данного процесса.

Ключевые слова: инструментарий, механизм, мониторинг, программа, регион, социально-экономическое развитие, стратегия, управление.

Annotation

Myagciy V. O. Monitoring mechanism of the realization of socio-economic development's strategy of the region. - The manuscript.

The dissertation is presented to receive the candidate degree of Economic sciences in a specialty 08.00.03 - Economics and Management by the National Economy - National University of State Tax Service of Ukraine. - Irpin, 2009.

In dissertation theoretical bases are investigated and the essence of strategic management of the region from the point of view of program state adjusting is shown.

The principles and monitoring essence of the process realization of socio-economic development's strategy of the region are grounded and exposed.

Foreign and native experience of the development process and the state of socio-economic development's strategy realization of the region is investigated. This process is estimated on the example of the examined region of Ukraine (Lugansk region). The structure and formation principles of monitoring mechanism of the realization of socio-economic development's strategy of the region are developed.

This work elaborated the trends of its improvement with the proper tool grounding and scientific-practical principles as to the organization of its mechanism's action.

It is grounded that formation and introduction into practical activity of organs of executive power on the regional level of monitoring mechanism of the realization of SSERR will guarantee the rise of effectiveness and quality of this process.

Key words: tool, mechanism, monitoring, program, region, socio-economic development, strategy, management.

Размещено на Allbest.ru