Стратегічне управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імені Михайла Туган-Барановського

Смирнов Євген Миколайович

УДК 005.21:[005.336:339.138]

Стратегічне управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Бакунов Олександр Олексійович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, професор кафедри прикладної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Футало Тетяна Володимирівна, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри фінансів і кредиту;

кандидат економічних наук, доцент Чорна Марина Віталіївна, Харківській державний університет харчування та торгівлі, доцент кафедри економіки підприємств харчування та торгівлі.

Захист відбудеться «14» червня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий «13» травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Під впливом динамічних змін бізнес-середовища конкурентні відносини в торгівлі виходять на рівень постійного оновлення концепцій управління. Стрімкий натиск конкуренції змушує торговельні підприємства спрямовувати власні зусилля на пошук нових методів та інструментів забезпечення конкурентоспроможності, механізми формування яких визначаються стратегією. Саме добре продумана та вміло реалізована стратегія є єдиним способом відповіді на зростання конкуренції. Тому питання стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств становлять значний інтерес для економічної науки та практики, а отже, потребують теоретичного та методологічного обґрунтування.

Теоретичний фундамент управління конкурентоспроможністю підприємств формують наукові доробки відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: Г.Л. Азоєва, О.М. Азарян, Й.М. Ліфіца, Л.І. Піддубної, С.І. Савчука, Т.В. Футало, Р.А. Фатхутдинова, М.В. Чорної, О.Б. Чернеги, А.Ю. Юданова та ін. Питання теорії та методології стратегічного управління конкурентоспроможністю розвинуті в наукових працях: Л.В. Балабанової, А.Е. Воронкової, О.П. Градова, І.Б. Гуркова, І.А. Ігнатьєвої, Ф. Котлера, В.А. Павлової, М. Портера, І.В. Смоліна, А.А. Садєкова, О.О. Шубіна, Л.С. Шеховцевої та ін. Дослідження В.В. Апопія, І.О. Бланка, Л.I. Дідківської, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі відображають особливості конкурентної боротьби у сфері торгівлі України.

Проте існуючий науково-теоретичний досвід також потребує оновлення. Зокрема, додаткового обґрунтування вимагає низка питань теоретичного забезпечення концепції стратегічного управління конкурентоспроможністю, методичний інструментарій оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств та визначення коротко - і довгострокових векторів її розвитку з урахуванням галузевих особливостей конкуренції в торгівлі. Саме нагальність та недостатня розробка цих питань зумовлюють тему та зміст дисертації, її головну мету та завдання.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з предметом наукових досліджень Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, зокрема: держбюджетна НДР № 0108U011129 «Управління стратегічними змінами та формування систем економічної безпеки як складові забезпечення сталого розвитку підприємств сфери товарного обігу» (особисто автором обґрунтовано методику стратегічної оцінки стійкості конкурентної позиції як основи сталого розвитку підприємств товарного обігу); держбюджетна НДР «Економічний механізм функціонування підприємств у сфері торгівлі та послуг (особисто автором розроблено науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства); госпдоговірна НДР «Розробка рекомендацій щодо забезпечення стійкої конкурентної позиції підприємства на ринку» (особисто автором сформульовано рекомендації з стратегічного аналізу конкурентної позиції підприємств торгівлі на основі поєднання диференційованих оцінок її стійкості та розвитку); госпдоговірна НДР «Формування раціональної системи стратегічного управління» (особисто автором обґрунтовано науковий підхід до вибору стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств торгівлі); госпдоговірна НДР «Розробка методичних рекомендацій з підвищення конкурентоспроможності підприємства» (особисто автором надано рекомендації з управління конкурентним ризиком торговельного підприємства).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних, методичних та практичних засад удосконалення стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства.

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність формулювання та вирішення таких завдань:

уточнення сутності та видових проявів конкурентоспроможності підприємства;

визначення галузевих особливостей конкурентоспроможності підприємств торгівлі;

розвиток концептуальних основ стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства;

удосконалення науково-методичного підходу до оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства;

здійснення оцінки конкурентної позиції підприємств торгівлі;

проведення оцінки рівня конкурентоспроможності та визначення стану стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств;

розробка наукового підходу до обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства;

побудова регресійних моделей рівня конкурентоспроможності підприємств торгівлі;

удосконалення науково-методичного підходу до управління конкурентним ризиком торговельного підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств торгівлі.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства.

Методи дослідження. Теоретичні та методичні положення, які є результатом дисертаційної роботи, підкріплені науковими розробками та дослідженнями вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань конкуренції, конкурентоспроможності та стратегічного управління підприємством.

У процесі дослідження використано: методи теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу і синтезу (для уточнення змісту поняття «конкурентоспроможність підприємства», класифікації видів конкурентоспроможності підприємства, визначення її особливостей в торгівлі); методи системно-структурного аналізу (для розробки концептуального підходу до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства); методи багатовимірного статистичного аналізу (для інтегральної оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства); метод аналізу ієрархій разом з методами експертних оцінок (для визначення коефіцієнтів ваги часткових та узагальнюючих показників конкурентоспроможності торговельного підприємства); методи економіко-математичного моделювання (для оцінки інтенсивності конкурентного тиску на підприємства торгівлі, розробки прогнозних моделей рівня їхньої конкурентоспроможності, оцінки чутливості конкурентної позиції торговельних підприємств до конкурентного ризику).

Інформаційну основу дисертації склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують конкурентні відносини підприємств торгівлі в Україні, офіційні матеріали Держкомстату України, статистична звітність торговельних підприємств м. Донецька, результати маркетингових обстежень. Обробка та упорядкування даних, а також здійснення аналітичних розрахунків відбувалися за допомогою використання пакетів сучасних прикладних комп'ютерних програм (Microsoft Excel, STATA 10.0).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних та методичних положень стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. У процесі дослідження здобуто такі наукові результати:

Удосконалено:

науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства, який, на противагу існуючим, дозволяє обґрунтувати стан та напрямки стратегічного управління конкурентоспроможністю на основі комплексного дослідження потенційних можливостей підприємства в конкуренції (рівень конкурентоспроможності) та результату їх реалізації в конкурентній боротьбі (конкурентна позиція);

науковий підхід до обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства, який, на відміну від існуючих, заснований на синтезі особливостей конкурентних стратегій підприємства та дозволяє кількісно описати систему рекомендованих альтернатив за допомогою показників рівня конкурентоспроможності та стійкості конкурентної позиції;

науково-методичний підхід до управління конкурентним ризиком торговельного підприємства, який, на противагу існуючим, найбільш повно враховує специфічні риси цього класу ризиків, оскільки заснований на дослідженні реального відставання підприємств від конкурентів за окремими складовими потенціалу та рівня чутливості їхньої конкурентної позиції до величини цього відставання, що дозволяє розробити адекватні існуючому рівню ризику стратегії управління, спрямовані на його зниження та мінімізацію можливих втрат.

Дістали подальший розвиток:

класифікація видів конкурентоспроможності підприємства в частині удосконалених класифікаційних ознак (за тривалістю прояву, характером цілей управління, джерелом досягнення, масштабом) та додатково введених (за стійкістю, рівнем конкурентної активності), яка дозволяє отримати більш повну характеристику можливих управлінських ситуацій та відповідних їм рішень;

визначення галузевих особливостей конкурентоспроможності підприємств торгівлі на основі синтезу специфічних рис та ознак конкуренції в торговельній галузі, а саме: високої динамічності зміни у часі, значної залежності від місцезнаходження, локальності прояву, різноманітності умов формування, високої чутливості до зовнішніх змін, врахування яких дозволяє адаптувати стратегічне управління конкурентоспроможністю до практичних умов конкуренції в торгівлі;

концептуальний підхід до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства, який поєднує теоретичне та методичне забезпечення, а також практичні етапи його реалізації, адекватні внутрішнім властивостям та галузевій специфіці конкурентоспроможності підприємств торгівлі, що дозволяють послідовно визначити стан, обґрунтувати та реалізувати напрямки змін та удосконалення стратегічного управління конкурентоспроможністю.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертації методичні розробки та рекомендації становлять значний практичний інтерес та можуть бути використані для удосконалення практики стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Найбільшу практичну цінність мають: методичний підхід до діагностики стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства (ТОВ «ТД «Європа», м. Донецьк, довідка про впровадження № 31 від 15.04.2010 р.); методичний підхід до обґрунтування вибору стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства (ТОВ «ТП «Катерина», м. Донецьк, довідка про впровадження № 27/10 від 20.05.2010 р.); рекомендації з стратегічного аналізу конкурентної позиції підприємств торгівлі на основі поєднання диференційованих оцінок її стійкості та розвитку (ТОВ «Донбаспромкомплект», м. Донецьк, акт впровадження № 65 від 15.07.2010 р.); процедура оцінки та зниження конкурентного ризику торговельного підприємства (ПП «Кольрабі», м. Донецьк, довідка про впровадження № 59 від 23.08.2010 р.); методика визначення прогнозного рівня конкурентоспроможності підприємств торгівлі (ТОВ «Магазин-Грузія», м. Донецьк, довідка про впровадження № 42 від 12.10.2010 р.). Отримані наукові результати використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисциплін: «Конкурентоспроможність підприємства», «Стратегічне управління підприємством», «Стратегія підприємства», «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків» (довідка про впровадження 08.13/313 від 14.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення та розробки, що виносяться на захист, є самостійним здобутком автора. Особистий внесок здобувача в роботах, написаних у співавторстві, конкретизовано у списку наукових публікацій.

Апробація результатів. Результати дослідження апробовані здобувачем на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме - міжнародних: «Управління підприємством проблеми та шляхи їх вирішення» (Ялта, 2007 р., Севастополь, 2009 р.); «Инновационные технологии в бизнес-образовании» (Гомель, 2008 р.); «Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація» (Донецьк, 2008 р.); «Економіка і управління в умовах глобалізації» (Донецьк, 2010 р.); «Тенденции развития мировой торговли в ХХI веке» (Пермь, 2010 р.); міжрегіональних: «Теория и практика коммерческой деятельности» (Красноярськ, 2008 р.); «Региональные производители: их место на современном рынке товаров и услуг» (Красноярськ, 2009 р.); регіональних: «Современная торговля: теория, практика, инновации» (Пермь, 2008 р.); всеукраїнських: «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (Донецьк, 2010 р.); конференціях викладачів і аспірантів ДонНУЕТ за підсумками науково-дослідної роботи у 2007-2011 рр.

Публікації. Основні наукові результати опубліковані в 21 науковій праці загальним обсягом 9,42 др. арк., з яких автору належать 8,76 др. арк., у тому числі 10 статей обсягом 5,26 др. арк. у фахових журналах і збірниках, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 186 найменувань та трьох додатків. Основна частина роботи викладена на 178 сторінках. Матеріали дисертації містять 28 таблиць (14 сторінок) та 21 рисунок (15 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі підкреслено актуальність теми дисертації, наголошено на її зв'язку з науковою тематикою, обґрунтовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його методологічне та інформаційне підґрунтя, визначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, їх апробацію та висвітлення в наукових виданнях та конференціях, охарактеризовано структуру і обсяг роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства» уточнено сутність та відмітні властивості конкурентоспроможності підприємства, складено комплексну класифікацію її видів; визначено галузеві особливості конкурентоспроможності торговельних підприємств на основі узагальнення специфіки конкуренції в торгівлі; розвинуто концептуальний підхід до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства.

Багатогранність сучасної конкуренції зумовлює різноманіття авторських позицій у питанні визначення сутності конкурентоспроможності підприємства. У дисертації численні трактовки цього поняття систематизовано в межах шести теоретичних підходів, кожен з яких зосереджує увагу на різних його сторонах та відрізняється за змістовним наповненням.

Встановлено, що існуючі розбіжності в термінології та її характеристиці породжують неточності у визначенні конкурентоспроможності, яка наділяється невластивими їй рисами та ознаками. У підсумку це призводить до штучного ускладнення її внутрішньої природи, а також спричиняє появу протиріч з іншими категоріями теорії конкуренції.

Автор розглядає термін «конкурентоспроможність» як похідний від словосполучень «здатність конкурувати», «здатність протистояти конкурентному тиску». Таке визначення є однозначним для розуміння та позбавленим зайвого значеннєвого навантаження, а тому дозволяє зосередитись на дослідженні властивостей конкурентоспроможності, які її обумовлюють та вказують на особливості принципів управління.

Доведено, що конкурентоспроможність не є невід'ємною властивістю підприємства, а виявляється у його конкурентних перевагах та недоліках відносно інших суб'єктів ринку (відносність); обумовлюється параметрами релевантного ринкового середовища (релевантний характер); характеризує інтегральний прояв всіх складових економіки підприємства та не може розглядатися за умов недостатнього рівня узагальнення (складність); має об'єктивну природу та не змінює свій зміст залежно від уявлень суб'єктів її оцінки (об'єктивність); може бути оцінена лише опосередковано за допомогою системи непрямих вимірювачів (латентний характер); слугує виміром потенційних можливостей підприємства в конкуренції, незалежно від рівня їх реалізації в результатах конкурентної боротьби (прогнозний характер оцінки); не є усталеною величиною, а дає оцінку стану підприємства в певних часових межах (динамічність).

Розглянуті властивості зумовлюють новий зміст та формують видові ознаки конкурентоспроможності підприємства. Для їх врахування у роботі розроблена комплексна класифікація видів конкурентоспроможності за рядом класифікаційних ознак: за часовим проявом, згідно стратегічної визначеності, за станом системного розвитку, за територіально-географічною ознакою, за тривалістю прояву, за характером цілей управління, за джерелом досягнення, за масштабом. У напрямку подальшого розвитку запропоновано додаткові ознаки класифікації конкурентоспроможності за стійкістю (стійка, нестійка) та за рівнем конкурентної активності (активна, пасивна).

Для уточнення галузевих особливостей конкурентоспроможності підприємств сфери торгівлі автором узагальнено види їх конкуренції за класифікаційними ознаками, що притаманні всім галузям економіки (модель ринку, територіально-географічна ознака, спосіб і характер задоволення попиту, галузева приналежність суб'єктів, форма та методи конкурентної боротьби, рівень конкурентної активності), а також тими, що обумовлюють специфіку саме торговельної конкуренції (предмет конкурентної боротьби, місце в структурі ланцюга товароруху, формат торгівлі, підхід до формування асортименту). Їх теоретичний аналіз дозволив більш комплексно дослідити специфічні риси конкуренції в торгівлі, до яких віднесено: слабкість «вхідних» бар'єрів, фрагментованість галузі, інтенсивність ринкових змін, складність економії на масштабі, залежність від територіального фактора, локальний характер, специфіка продукту - торговельної послуги, обумовленість позицією в межах ланцюга товароруху, складність та багаторівневий прояв.

Синтез і теоретичне узагальнення особливостей та ознак конкуренції в галузі торгівлі дозволили обґрунтувати специфіку конкурентоспроможності торговельних підприємств, якій властиві: висока динамічність зміни у часі, значна залежність від місцезнаходження, локальність прояву, різноманітність умов формування, висока чутливість до зовнішніх змін.

Виділені властивості конкурентоспроможності та її галузева специфіка зумовили необхідність оновлення концептуального підходу до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства (СУ КСТП). У зв'язку з цим теоретично обґрунтовано сутність, об'єкт, головну мету, завдання, принципи та функції СУ КСТП. Удосконалено його науково-методичне забезпечення, основу якого склали розроблені методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності, обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю, управління конкурентним ризиком, а також алгоритм моделювання рівня конкурентоспроможності підприємств торгівлі.

Практичне забезпечення концептуального підходу формує запропонована автором схема процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства, що відбиває логіку дослідження та передбачає реалізацію трьох послідовних етапів: дослідження стану, обґрунтування та реалізація напрямків СУ КСТП.

У другому розділі «Дослідження процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства» запропоновано науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства, інтегрований у систему стратегічного аналізу та планування; здійснено оцінку конкурентної позиції підприємств торгівлі на основі поєднання статичного та динамічного аспектів її прояву; визначено рівень конкурентоспроможності та стан стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Протиріччя в термінології та розумінні базових властивостей конкурентоспроможності не сприяють внесенню ясності в питання її виміру. Більшість існуючих методів оцінки конкурентоспроможності не адаптовані до цілей аналізу та планування стратегічних управлінських рішень, оскільки ґрунтуються на дослідженні минулих досягнень підприємства в конкуренції, тому вимірюють не саму спроможність конкурувати, а підсумок її реалізації в конкурентній боротьбі. Інша їх частина, хоча і виходить із прогнозного змісту оцінок конкурентоспроможності, також потребує удосконалення та подолання недоліків, зумовлених ігноруванням окремих її властивостей.

На підставі проведених досліджень у дисертації запропоновано науково-методичний підхід, що дозволяє включити оцінку конкурентоспроможності підприємства в систему стратегічного аналізу. Цей підхід передбачає виділення двох напрямків оцінки, що відповідно характеризують: рівень конкурентоспроможності - потенційні можливості підприємства в конкуренції; конкурентну позицію - результат реалізації цих можливостей в конкурентній боротьбі. Кожен із цих напрямків має важливе практичне значення та виступає самостійним аналітичним інструментом, а їх комплексне дослідження одночасно слугує підґрунтям для визначення стану та обґрунтування напрямків стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства.

Оцінку конкурентної позиції торговельних підприємств проведено у розрізі статичного (стійкість до конкурентного тиску) та динамічного (розвиток всупереч тиску конкурентів) аспектів її прояву. Для цього в роботі запропоновано визначення коефіцієнтів інтенсивності конкурентного тиску, конкурентної стійкості та конкурентної активності, комплексний аналіз яких за допомогою матричних інструментів дозволив дати диференційовану оцінку стійкості конкурентної позиції торговельного підприємства («висока», «помірна», «низька») та характеру її розвитку («аналітичний», «агресивний», «захисний», «реактивний»).

Для оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств у роботі розроблена система показників, яка складається з трьох рівнів: часткові, що підлягають безпосередній статистичній оцінці, узагальнюючі та інтегральний, що мають латентний характер.

Для врахування прогнозного характеру оцінки конкурентоспроможності до часткових віднесено показники, що характеризують стан окремих складових потенціалу підприємств торгівлі: фінансового, кадрового, маркетингового, техніко-технологічного. Отримані на їх основі оцінки вказуватимуть на граничні можливості підприємства в конкуренції, які воно може спрямувати на подолання конкурентного тиску, тобто його конкурентоспроможність.

Розрахунок узагальнюючих показників конкурентоспроможності проводився з використанням таксономічних методів через побудову матриці відстані від еталонного конкурента, що дало можливість врахувати конкурентні переваги (недоліки) підприємств (формули 1-3). Визначення інтегрального показника конкурентоспроможності здійснювалося шляхом знаходження середньоарифметичної зваженої узагальнюючих показників за кожною складовою потенціалу з використанням розроблених за допомогою методу аналізу ієрархій коефіцієнтів ваги (формула 4).



, (1)

, (2)

, (3)

- узагальнюючий показник конкурентоспроможності і-го конкурента за k-ю складовою потенціалу;

- відстань часткових показників конкурентоспроможності і-го конкурента за k-ю складовою потенціалу від їх еталонного значення;

- максимальна відстань показників від еталонного значення;

- зважене стандартизоване значення j-го показника конкурентоспроможності за k-ю складовою потенціалу для і-го конкурента загальною кількістю w;

- еталонне значення j-го показника конкурентоспроможності;

- середнє значення відстані від еталону.

, (4)

конкурентоспроможність торговельний підприємство

де - інтегральний показник конкурентоспроможності і-го конкурента;

- узагальнюючі показники конкурентоспроможності і-го конкурента за фінансовим, кадровим, маркетинговим та техніко-технологічним потенціалом;

- коефіцієнти ваги, що відображають відносну важливість узагальнюючих показників конкурентоспроможності.

З'ясовано, що визначення меж оптимального або мінімально допустимого значення показника конкурентоспроможності, поза якими підприємство є неконкурентоспроможним, є умовним, оскільки відносний характер цього показника робить неможливим його представлення у вигляді нормативної чи рекомендованої величини. Для якісної оцінки конкурентоспроможності можуть бути застосовані критерії «високого», «помірного» та «низького» її рівня, які відбивають зафіксоване на певний момент часу співвідношення конкурентних сил на ринку.

У дисертації запропоновано визначати стан СУ КСТП, який представлено у вигляді множини комбінацій змінних рівня конкурентоспроможності та конкурентної позиції торговельних підприємств. Для цього в роботі сформовано матрицю, яка ґрунтується на системному описі можливих варіантів взаємодії показників рівня конкурентоспроможності, інтенсивності конкурентного тиску, конкурентної стійкості, конкурентної активності та дозволяє дати комплексну оцінку СУ КСТП за критеріями «відмінного», «нормального», «задовільного», «незадовільного» та «кризового» стану.

Рекомендована методика застосована для оцінки конкурентоспроможності дванадцяти торговельних підприємств м. Донецька, товарна спеціалізація, специфіка місцезнаходження та масштаби діяльності яких дозволили врахувати особливості внутрішньогалузевої конкуренції.

Проведене дослідження показало, що протягом аналізованого періоду торговельні підприємства, які потрапили до вибіркової сукупності, характеризувалися різними оцінками показників конкурентоспроможності та конкурентної позиції. Однак із загальної кількості конкурентів лише три (ТОВ «ТД «Європа», ПП «Кольрабі», ТОВ «Гарант») відзначалися відмінним станом СУ КСТП. Висока конкурентоспроможність цих підприємств стимулює їхню проактивну поведінку, що спрямована на зміцнення стійких конкурентних позицій.

Незадовільне управління конкурентоспроможністю характерне для МПП «Тама», ТОВ «Кибела» та ТОВ «Світлана», діяльність яких пов'язана із значним конкурентним ризиком. Кризовий стан СУ КСТП ще двох підприємств (ТОВ «ТЦ «Терези» та ТОВ «Магазин-Грузія») є свідченням невідповідності їх спроможності конкурувати силі конкурентного тиску, що може призвести до втрати ринкових позицій в майбутньому.

У третьому розділі «Удосконалення процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства» розроблено науковий підхід до кількісного обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства на основі синтезу його конкурентних стратегій; проведено моделювання рівня конкурентоспроможності підприємств торгівлі методами кореляційно-регресійного аналізу з урахуванням специфіки конкуренції в торговельній галузі та особливостей регресійних моделей з панельними даними; удосконалено науково-методичний підхід до управління конкурентним ризиком торговельного підприємства на основі його кількісної оцінки та розробки стратегій зниження.

Визначено, що процеси управління конкурентоспроможністю підприємств торгівлі потребують формування окремої стратегії, певного рівня ієрархії, завданням якої є довготривале відтворення конкурентного потенціалу підприємства. Однак питання розробки такої стратегії поки що не отримали достатнього розвитку в літературі, а існуючі напрацювання з цієї проблеми мають лише теоретичне значення.

Для обґрунтування стратегій управління конкурентоспроможністю в дисертації запропоновано використовувати досвід формування конкурентних стратегій підприємств, що детально висвітлений у фаховій літературі. З цією метою автором розроблено науковий підхід, що дозволяє на підставі оцінки стану СУ КСТП поетапно обрати конкурентну стратегію та відповідну їй альтернативу управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. В якості критеріїв визначення конкурентних стратегій використано показники рівня конкурентоспроможності та стійкості конкурентної позиції торговельних підприємств, які є основними детермінантами їхньої стратегічної конкурентної поведінки. Отримані диференційовані оцінки цих показників дозволили запропонувати чотири базові конкурентні стратегії («аналітична», «агресивна», «захисна» та «реактивна»), а також п'ять варіантів змішаної конкурентної поведінки, кожному із яких відповідає певна стратегія управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства.

«Стратегія стійкої переваги» націлена на збереження поточного рівня конкурентоспроможності через постійний розвиток конкурентних переваг. Її застосування є доцільним для підприємств зі стійкою конкурентною позицією та високою спроможністю конкурувати, стратегічним завданням яких є пошук компромісу між обороною існуючої частки ринку та наступом на слабо захищені позиції конкурентів (Сегмент А). Тому ця стратегія ефективна для підприємств-лідерів у своєму сегменті ринку, які ставлять за мету утримання передових позицій в довгостроковому періоді.

«Стратегія конкурентної мобілізації» спрямована на активізацію наявних конкурентних можливостей підприємства. Вона характерна для підприємств, конкурентна позиція яких не відповідає їхній високій спроможності конкурувати. Тому основним завданням для них є рішуче збільшення своєї частки ринку за рахунок агресивного наступу на ринкові позиції конкурентів (Сегмент Р) або її поступове зростання в наслідок реалізації послідовної наступальної стратегії на становище лідера (Сегмент А-Р).

«Стратегія скорочення конкурентних розривів» спрямована на підвищення поточного рівня конкурентоспроможності через нарощування конкурентних переваг. Ця стратегія притаманна підприємствам із захисним варіантом поведінки, які не мають достатніх конкурентних можливостей для утримання своєї стійкої конкурентної позиції в майбутньому (Сегмент D), або тих, що обрали обережну стратегію слідування за ринковим лідером (Сегмент А-D). Її метою є збереження становища підприємства на ринку.

«Стратегія локальної переваги» націлена на розвиток конкурентних переваг за тими складовими потенціалу, де підприємство має відносно міцні позиції. Характерна для «підприємств-середняків», які мають конкурентоспроможність, достатню для реалізації власних наступальних та оборонних намірів, однак діють не так активно та з меншим ризиком (Сегмент А-Р-D-R та Сегмент Р-R). Її метою є зміцнення становища підприємства на ринку.

«Стратегія стійких розривів» передбачає концентрацію зусиль підприємства на збереженні існуючого відставання від конкурентів, тому не може використовуватися в довгостроковому періоді. Вона притаманна підприємствам з нестійкою конкурентною позицією та з низькою конкурентоспроможністю, які не здатні здійснювати послідовні наступальні та захисні дії, тому змушені рухатися «за течією» (Сегмент R та Сегмент D-R). Їх головною метою є намагання не бути витісненим з ринку.

Зазначено, що в реальній конкуренції не існує одного оптимального варіанту управління конкурентоспроможністю, а конкретне підприємство може обрати декілька стратегій одночасно або застосовувати їх послідовно, відповідно до стадій життєвого циклу.

Інструментом узгодження стратегічних та тактичних цілей з управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств обрано економіко-математичне моделювання. Враховуючи, що конкурентоспроможність є складним, багатовимірним явищем для побудови прогнозних моделей її рівня, в роботі використано методи регресійного аналізу панельних даних, що дозволило кількісно описати залежність рівня конкурентоспроможності від комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів з урахуванням їх просторово-часових характеристик, статистично оцінити ступінь цієї залежності, визначити резерви зростання конкурентоспроможності.

Моделювання проведено з використанням рекомендованої системи показників оцінки конкурентоспроможності підприємств торгівлі (часткові, узагальнюючі, інтегральний). Крім того, специфіка панельних даних зумовила побудову моделей із фіксованим та випадковим ефектом, що надало можливість врахувати індивідуальні особливості стратегій конкуруючих підприємств, а отже, отримати більш точні та обґрунтовані прогнози рівня їхньої конкурентоспроможності. У результаті проведених статистичних тестів були обрані найбільш адекватні емпіричним даним та статистично значимі моделі рівня конкурентоспроможності.

В умовах інтенсивної конкуренції наявність відставання від конкурентів у певній сфері торговельної діяльності може виступати джерелом додаткового ризику для торговельного підприємства, який вимагає розробки відповідних механізмів управління.

Виходячи з проведеного аналізу літературних джерел, у роботі визначено, що під конкурентним ризиком слід розуміти ймовірність втрат або додаткових витрат торговельного підприємства відносно суперників, що мають над ним конкурентні переваги. Доведено, що конкурентні ризики формують окрему групу ризиків торговельного підприємства та потребують розробки відмінних від сучасної теорії ризик-менеджменту методів і принципів управління. Обґрунтування методології дослідження конкурентних ризиків у діяльності підприємств торгівлі вимагає визначення їх специфічних рис, до яких, на думку автора, належать: відносність, односпрямований характер прояву, висока варіативність, стратегічна природа виникнення та складність мінімізації.

Для врахування цієї групи ризиків в процесі СУ КСТП у дисертації удосконалено науково-методичний підхід до управління конкурентним ризиком, що складається з трьох етапів: кількісна оцінка конкурентного ризику, визначення чутливості підприємства до конкурентного ризику, обґрунтування стратегії управління конкурентним ризиком.

Кількісну оцінку конкурентного ризику здійснено через побудову інтегрального показника (), елементами якого виступають показники віддаленості торговельного підприємства від еталона у розрізі складових потенціалу та коефіцієнти їх ваги (формула 5).

, (5)

де - відстань часткових показників конкурентоспроможності і-го конкурента від їх еталонного значення за фінансовим, кадровим, маркетинговим та техніко-технологічним потенціалом;

- максимальна відстань показників від еталонного значення за фінансовим, кадровим, маркетинговим та техніко-технологічним потенціалом.

Визначення ступеня чутливості торговельних підприємств до ризику здійснено за допомогою розрахунку «бета-коефіцієнтів» () залежності значень показників їх конкурентної стійкості від зміни інтегрального показника конкурентного ризику (формула 6).

, (6)

де - значення коефіцієнта конкурентної стійкості та інтегрального показника конкурентного ризику торговельного підприємства за і-й період загальною кількістю n;

- середні значення вибірок коефіцієнта конкурентної стійкості та інтегрального показника конкурентного ризику торговельного підприємства за досліджуваний період.

Показник конкурентного ризику характеризує ймовірність втрат підприємства відносно суперників. Його високе значення відповідає високій ймовірності, яка зростатиме із збільшенням відставання підприємства від конкурентів, а низьке - навпаки, вказує на ймовірність втрат, що є найнижчою серед конкуруючих підприємств. Чутливість до ризику є показником масштабу можливих втрат підприємства, що асоціюються із розміром зниження його конкурентної стійкості. Відповідно високим значенням показника чутливості відповідатимуть і максимально можливі, за даних умов суперництва, втрати підприємства, тоді як низька чутливість буде корелювати з незначними (нульовими) втратами конкурентної стійкості. З огляду на сказане для комплексної оцінки та управління конкурентним ризиком рекомендовано використовувати спеціально розроблену матрицю, яка дозволяє обрати одну з трьох альтернативних стратегій управління.

З врахуванням специфіки конкурентного ризику торговельних підприємств для його зниження або мінімізації пов'язаних з ним втрат обрані відповідні методи управління, які згруповано в межах рекомендованих стратегій.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано вирішення важливого наукового завдання щодо удосконалення теоретичного та методичного забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. Отримані результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. У процесі аналізу та узагальнення наявного теоретичного матеріалу уточнено базові положення теорії конкурентоспроможності: обґрунтовано доцільність однозначного тлумачення терміна «конкурентоспроможність», як похідного від словосполучень «здатність конкурувати», «здатність протистояти конкурентному тиску», що дозволяє подолати існуючі неточності в термінології; наведено властивості конкурентоспроможності підприємства, які визначають її внутрішню специфіку та особливості пізнання; складено комплексну класифікацію видів конкурентоспроможності підприємства шляхом розвитку існуючих та введення нових класифікаційних ознак.

2. На підставі систематизації видів конкуренції торговельних підприємств за групами типових та специфічних ознак досліджено особливості конкурентної боротьби та конкурентоспроможності в галузі торгівлі.

3. Необхідність врахування властивостей конкурентоспроможності та її галузевої специфіки зумовили удосконалення концептуального підходу до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства, основу якого склали теоретичне (сутність, об'єкт, головна мета, завдання, галузеві особливості, принципи та функції), науково-методичне (методи та методичні підходи) забезпечення та етапи практичної реалізації СУ КСТП.

4. Для усунення недоліків існуючих методів виміру конкурентоспроможності підприємства запропоновано виділяти два напрямки оцінки, що відповідно характеризують: рівень конкурентоспроможності - потенційні можливості підприємства в конкуренції; конкурентну позицію - результат реалізації цих можливостей в конкурентній боротьбі. Для цього в роботі удосконалено алгоритм комплексної оцінки конкурентоспроможності торговельних підприємств, що дозволяє включити її в систему стратегічного аналізу та планування стратегічних управлінських рішень і складається з трьох взаємопов'язаних етапів: оцінка конкурентної позиції, оцінка рівня конкурентоспроможності та визначення стану СУ КСТП.

5. Диференційовану оцінку конкурентної позиції торговельних підприємств проведено за показниками її стійкості та розвитку (коефіцієнти інтенсивності конкурентного тиску, конкурентної стійкості та конкурентної активності), що у сукупності характеризують поєднання статичних і динамічних аспектів функціонування та розвитку підприємства за умов конкурентного тиску.

6. Оцінку рівня конкурентоспроможності підприємств торгівлі здійснено через розрахунок її часткових показників за окремими складовими потенціалу з їх наступним агрегуванням у латентні узагальнюючі та інтегральний показник конкурентоспроможності, за допомогою таксономічних методів та визначених методом аналізу ієрархій коефіцієнтів ваги. Результати оцінки рівня конкурентоспроможності у поєднанні з показниками стійкості та розвитку конкурентної позиції торговельних підприємств дозволили комплексно охарактеризувати СУ КСТП за критеріями «відмінного», «нормального», «задовільного», «незадовільного» та «кризового» стану.

7. За результатами оцінки стану СУ КСТП розроблено науковий підхід до обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств торгівлі, що ґрунтується на синтезі особливостей їх конкурентних стратегій та дозволяє обрати одну із рекомендованих альтернатив управління конкурентоспроможністю («стратегія стійкої переваги», «стратегія конкурентної мобілізації», «стратегія скорочення конкурентних розривів», «стратегія локальної переваги», «стратегія стійких розривів»).

8. Узгодження стратегічних та тактичних цілей з управління конкурентоспроможністю здійснено за допомогою побудови регресійних моделей рівня конкурентоспроможності торговельних підприємств. Використання в процесі моделювання рекомендованої системи показників оцінки конкурентоспроможності (часткові, узагальнюючі, інтегральний), а також врахування специфіки регресійних моделей з панельними даними дозволило точніше обґрунтувати прогнози рівня конкурентоспроможності шляхом більш повного врахування галузевих особливостей конкуренції в торгівлі та індивідуальних латентних ознак конкурентних стратегій торговельних підприємств вибіркової сукупності.

9. Невизначеність умов конкуренції обумовлює необхідність оцінки конкурентного ризику в процесі СУ КСТП, під яким слід розуміти можливість втрат або додаткових витрат торговельного підприємства відносно суперників, що мають над ним конкурентні переваги. Для оцінки та управління конкурентним ризиком торговельних підприємств розроблено науково-методичний підхід, реалізацію якого пропонується здійснювати у три етапи: кількісна оцінка конкурентного ризику, визначення чутливості підприємства до конкурентного ризику, обґрунтування стратегії управління конкурентним ризиком.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Смирнов Є.М. Сутність та особливості конкуренції підприємств торгівлі / Є.М. Смирнов // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Вип. 25, т. 1. - С. 136-142.

2. Смирнов Є.М. Обґрунтування підходу до формування стійких конкурентних переваг підприємства / Є.М. Смирнов // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Вип. 26, т. 2 . - С. 64-72.

3. Смирнов Є.М. Теоретичні та методичні основи оцінки конкурентоспроможності підприємства / Є.М. Смирнов // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки: Наук. журнал. - Хмельницький: ХНУ, 2009. - №4 (134), т. 2.- С. 130-135.

4. Смирнов Є.М. Методика оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства / Є.М. Смирнов // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - Вип. 28, т. 3. - С. 72-81.

5. Смирнов Є.М. Дослідження основних типів конкуренції підприємств торгівлі / Є.М. Смирнов // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою. Серія «Економіка»: Зб. наук. пр. ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Вип. 157, т. ХІ. - С. 382-390.

6. Смирнов Є.М. Методичний підхід до оцінки конкурентної результативності торговельного підприємства / Є.М. Смирнов // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 29. - С. 300-310.

7. Смирнов Є.М. Методичний підхід до кількісного обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства / Є.М. Смирнов // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 30, т. 2. - С. 181-190.

8. Бакунов О.О. Стратегічне управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства: концептуальний підхід / О.О. Бакунов, Є.М. Смирнов // Вісник ДонНУЕТ. Серія «Економічні науки»: Наук. журнал. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 4(48). - С. 138-146. Особистий внесок: удосконалено методичне та практичне забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства - 0,27 д.а.

9. Смирнов Є.М. Визначення та класифікація основних видів конкурентоспроможності підприємства / Є.М. Смирнов // Європейський вектор економічного розвитку: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2010. - Вип. 2 (9). - С. 190-198.

10. Смирнов Є.М. Оцінка конкурентного ризику в процесі стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства / Є.М. Смирнов // Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. пр. - Луганськ: Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2011. - №.17. - С. 228-235.

11. Бакунов О.О. Особливості конкурентоспроможності підприємств малого бізнесу і торговельної галузі / О.О. Бакунов, Є.М. Смирнов // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (4-6 жовтня 2007 р.) - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - Т. 2. - С. 123-125. Особистий внесок: визначено галузеві особливості конкурентоспроможності торговельних підприємств - 0,06 д.а.

12. Смирнов Е.Н. Стратегическое управление конкурентоспособностью: понятие и сущность / Е.Н. Смирнов // Инновационные технологии в бизнес-образовании: Сб. науч. ст. Междунар. весеннего форума: в 3 ч.

13. Смирнов Е.Н. Конкурентные преимущества как основа конкурентоспособности торгового предприятия / Е.Н. Смирнов // Современная торговля: теория, практика, инновации: Матер. III Всерос. науч.-практ. конф., (1-8 апреля 2008 г.). - Пермь: Пермский институт (филиал) ГОУВПО «РГТЭУ», 2008. - Т.2. - С. 192-197.

14. Смирнов Е.Н. Проблемы управления конкурентоспособностью торговых предприятий / Е.Н. Смирнов // Теория и практика коммерческой деятельности: Матер. ІХ Межрегион. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов и молодых учених, (3-4 апреля 2008 г.). - Красноярск: КГТЭИ, 2008. - Ч.1. - С. 90-93.

15. Бакунов О.О. Напрямки трансформації конкуренції в торгівлі / О.О. Бакунов, Є.М. Смирнов // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: Матер. Міжнар. наук.- практ. конф.,(30-31 жовтня 2008 р.). - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 134-137. Особистий внесок: визначено характерні риси сучасної конкуренції в торгівлі - 0,09 д.а.

16. Бакунов О.О. Оцінка потенціалу торговельного підприємства як основа визначення його конкурентоспроможності / О.О. Бакунов, Є.М. Смирнов // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф., (1-3 жовтня 2009 р.). - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С. 300-302. Особистий внесок: обґрунтовано доцільність проведення оцінки конкурентоспроможності підприємств торгівлі на основі вивчення їх потенціалу - 0,08 д.а.

17. Смирнов Е.Н. Классификация методов оценки конкурентоспособности предприятия / Е.Н. Смирнов // Региональные производители: их место на современном рынке товаров и услуг: Матер. IV Межрегион. науч.-практ. конф., (22 мая, 2009 г.). - Красноярск: КГТЭИ, 2009. - С. 316-321.

18. Смирнов Є.М. Методологічні особливості кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства / Є.М. Смирнов // Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф., (22-24 квітня, 2010 р.). - Донецьк: Всеукраїнська спілка вчених-економістів. ДонНТУ, 2010. - С. 89-91.

19. Смирнов Е.Н. Особенности управления конкурентоспособностью торгового предприятия на основе стратегического подхода / Е.Н. Смирнов // Тенденции развития мировой торговли в ХХI веке: Матер. кругл. стол. IV Междунар. науч.-практ. конф., (23-30 ноября 2010 г.). - Пермь: Пермский институт (филиал) ГОУВПО «РГТЭУ», 2010. - Т. 2. С. 49-54.

20. Смирнов Є.М. Особливості забезпечення конкурентоспроможності підприємств торгівлі / Є.М. Смирнов // Економіка і управління в умовах глобалізації: Зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (1-7 грудня 2010 р.). - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Т.2. - С. 241-244.

21. Смирнов Е.Н. 6.2. Теоретические подходы к определению конкурентоспособности торгового предприятия; 6.3. Конкурентные преимущества и конкурентный потенциал торгового предприятия: формирование и развитие / Е.Н. Смирнов // Развитие внутренней торговли: Украина, Россия, Беларусь. Монография / под ред. А.А. Шубина, А.А. Садекова, отв. Л.И. Донец. - Донецк: ДонНУЭТ, 2009. - С. 260-294.



АНОТАЦІЯ

Смирнов Є.М. Стратегічне управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2011 р.

У дисертаційній роботі надано наукове обґрунтування теоретичних та методичних основ стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. Уточнено сутність конкурентоспроможності підприємства та класифікацію її видів; визначено галузеві особливості конкурентоспроможності торговельних підприємств на основі узагальнення специфічних рис конкуренції в торгівлі; сформовано концептуальний підхід до стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства; оцінено конкурентну позицію підприємств торгівлі; визначено рівень конкурентоспроможності та стан стратегічного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств. Запропоновано науковий підхід до обґрунтування стратегії управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства на основі синтезу його конкурентних стратегій; побудовано моделі рівня конкурентоспроможності торговельних підприємств з використанням методів регресійного аналізу панельних даних; удосконалено науково-методичний підхід до управління конкурентним ризиком торговельного підприємства.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність, стратегічне управління конкурентоспроможністю, торговельне підприємство, стратегія управління, оцінка, конкурентний ризик.



АННОТАЦИЯ

Смирнов Е.Н. Стратегическое управление конкурентоспособностью торгового предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, Донецк, 2011 г.