Формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ВИКОНАЛА ПЕЛИХ ІРИНА ВІКТОРІВНА

Київ - 2011

АНОТАЦІЯ

інноваційний інвестиційний конкурентоспроможність економічний

Пелих І.В. Формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення формування інновацій-но-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств.

У роботі розглянуто та поглиблено сутність та структуру інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. Визначено зміст організаційно-економічного механізму здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств сільського господарства.

Проаналізовано існуючі в науковій літературі методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу та систематизовано їх. Здійснено моніторинг сучасного інноваційно-інвестиційного стану аграрних підприємств Херсонської області та проведено оцінку використання ними інноваційно-інвестиційного потенціалу.

Проведено аналіз зарубіжного досвіду в частині впровадження інноваційного бізнес-центру в аграрному виробництві.

Розроблено стратегію інноваційно-інвестиційного розвитку та модель підвищення ефективності використання інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств області з метою вдосконалення формування та підвищення ефективності використання цього потенціалу.

Ключові слова: аграрні підприємства, інновації, інвестиції, інноваційно-інвестиційний потенціал, організаційно-економічний механізм, інноваційний проект, економічна ефективність, державна підтримка, стратегія розвитку, модель.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині необхідною умовою забезпечення ефективного розвитку вітчизняних аграрних підприємств є зміцнення їх інноваційно-інвестиційного потенціалу, що сприятиме технічному і технологічному переозброєнню галузі, виробництву якісної й конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, підвищенню ефективності управління інноваціями та інвестиціями в аграрній сфері і, як кінцевий результат, забезпечення продовольчої безпеки країни.

Таким чином, формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств є нагальною науковою проблемою, вирішення якої забезпечить збалансований розвиток сільського господарства країни. Дослідження, осмислення, методичне обґрунтування і визначення сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств потребує теоретико-методичного вирішення низки принципових питань, спрямованих передусім на створення моделі підвищення ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств галузі.

Вивченню сутності інноваційного й інвестиційного потенціалів підприємства і підходів щодо їх оцінки присвятили свої наукові праці такі вітчизняні й зарубіжні вчені: Н.А. Абикаєв, І.Т. Балабанов, І.О. Бланк, Л.М. Борщ, В.А. Верба, В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, С.О. Гуткевич, М.Я. Дем'яненко, А.Д. Діброва, О.Ю. Єрмаков, Г.Б. Іваницька, М.І. Кісіль, С.М. Кваша, В.О. Коюда, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, І.В. Новікова, А.А. Пересада, Н.М. Сіренко, Н.С. Танклевська, В.К. Терещенко, І.В. Федулова, В.Г. Чабан, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак та ін. Однак незважаючи на значні наукові та практичні розробки, питання про місце та роль інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств у розвитку аграрної економіки на рівні регіону, вивчення впливу різних факторів на процес його формування, пропозиції щодо єдиної методики оцінки використання інноваційно-інвестиційного потенціалу та впровадження заходів щодо підвищення його ефективності потребують подальшого дослідження. Окреслені питання, їх практичне значення й актуальність зумовили вибір теми дисертаційної роботи, дозволили визначити мету, об'єкт і предмет, та основні завдання наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану комплексної науково-дослідної теми Херсонського державного аграрного університету «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування» (номер державної реєстрації 0102U003197). В її межах здобувачем розроблені заходи вдосконалення механізму формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств та розробка пропозицій щодо його підвищення з метою забезпечення їх збалансованого розвитку, виробництва високоякісної конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції та зміцнення експортного потенціалу суб'єктів господарювання галузі.

Для досягнення цієї мети у роботі було поставлено такі наукові завдання:

- розкрити сутність та обґрунтувати структуру інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств з метою поглиблення пізнання цієї категорії;

- визначити зміст організаційно-економічного механізму здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності з урахуванням об'єктивних закономірностей та специфічних особливостей розвитку галузі;

- систематизувати методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств, що забезпечить підвищення результативності їх використання;

- проаналізувати інвестиційне забезпечення та охарактеризувати сучасний стан інноваційної діяльності аграрних формувань з метою виявлення основних закономірностей, проблем та тенденцій їх розвитку;

- здійснити оцінку ефективності використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств з метою виявлення резервів підвищення його ефективності;

- виявити та обґрунтувати напрями вдосконалення формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств для забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва;

- визначити заходи посилення державного регулювання інноваційно-інвестиційного забезпечення галузі з урахуванням необхідності створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарських підприємств;

- розробити модель підвищення ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств з урахуванням змін внутрішнього і зовнішнього середовища їх діяльності, галузевих особливостей, та з метою забезпечення збалансованого розвитку і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.

Об'єктом дослідження є процеси формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення основних фундаментальних положень економічної науки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань формування інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі було використано такі методи: історичний та діалектичний - застосовано при пізнанні соціально-економічних явищ та вивченні еволюційних поглядів вчених-економістів щодо визначення сутності інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних формувань; монографічний, синтезу і аналізу - при вивченні наукових праць, законодавчих та нормативно-правових актів і практики формування інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний - при визначенні мети, завдань та формулюванні висновків дисертаційного дослідження; економіко-статистичний, порівняльний та графічний - при вивченні, аналізі, оцінці, порівнянні й встановленні закономірностей сучасного стану розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності аграрних підприємств Херсонської області; кореляційно-регресійний - при визначенні щільності, характеру зв'язку та впливу на виробництво валової продукції та фінансовий результат найбільш суттєвих чинників; SWOT-аналіз - при встановленні сильних та слабких сторін, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо позитивного розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області; розрахунково-конструктивний - при прогнозуванні сценаріїв розвитку галузі тваринництва та розрахунках необхідних обсягів державної підтримки для виведення цієї галузі на беззбитковий рівень; програмно-цільовий - при розробці практичних рекомендацій щодо виявлення напрямів удосконалення формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств й визначення заходів посилення державного регулювання цього процесу.

Інформаційно-аналітичну базу дослідження склали законодавчі та норматив-но-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Херсонській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, дані річної та оперативної звітності підприємств сільського господарства, наукові статті вітчизняних і зарубіжних вчених, результати особистих досліджень й аналітичні розробки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження конкретизується в таких основних положеннях:

вперше:

- розроблено модель підвищення ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області на основі положень аграрної та інноваційно-інвестиційної політики держави, формування концепції та стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку, ефективної взаємодії його ресурсного потенціалу з метою забезпечення збалансованого розвитку та виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції (С. 14);

удосконалено:

- елементний склад «інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств» шляхом включення до його структури комунікаційного потенціалу, який відображає рівень визначеності та ефективності взаємодії аграрного підприємства з елементами зовнішнього середовища і сприяє реалізації мети інноваційно-інвестиційної діяльності та аналітичного потенціалу як аналізу складових наявного потенціалу аграрного підприємства, на основі якого розробляється відповідна стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва (С. 6);

- організаційно-економічний механізм здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарськими підприємствами, який слід розглядати з урахуванням особливостей, чинників впливу та проблемних аспектів розвитку аграрного виробництва, сприяючи ефективному формуванню та використанню інноваційно-інвестиційного потенціалу (С.6-7);

- заходи посилення державного регулювання у частині створення національної інноваційно-інвестиційної системи в аграрному секторі, яка передбачає взаємоузгоджену та ефективну співпрацю державних органів влади та інноваційно-інвестиційних суб'єктів даної системи для забезпечення виробництва високотехнологічної конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції (С. 11);

- механізм формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств як багаторівневої системи (1 рівень - держава, 2 рівень - Херсонська область, 3 рівень - аграрне підприємство), у якій всі рівні мають знаходитись у всебічній узгодженості, враховувати широкий спектр факторів впливу на цей механізм, забезпечуючи тим самим принцип системності та комплексності інноваційно-інвестиційного розвитку організації аграрної сфери (С. 10);

дістали подальшого розвитку:

- методичні засади до формування бази статистичних даних про інноваційну діяльність у сільському господарстві з виокремленням даних про інновації у рослинництві та тваринництві, що охоплюють кількісні показники інноваційної діяльності, а також інформації про витрати на інновації за напрямами залучення, за джерелами фінансування, на дослідження і розробки, результативність інноваційної діяльності аграрних підприємств (С. 13);

- методичні підходи щодо оцінки інноваційного та інвестиційного потенціалів аграрних підприємств у частині здійснення оцінки економічної ефективності формування та використання даного потенціалу з метою мінімізації помилок для отримання повної та достовірної інформації про підприємство під час прийняття управлінських рішень щодо розробки і реалізації інноваційно-інвестиційного проекту сільськогосподарського підприємства (С. 7);

- адаптація зарубіжного досвіду в частині впровадження інноваційного бізнес-центру в аграрному виробництві, який створить необхідні й достатні умови для узгодження роботи та забезпечення збалансованості параметрів складної інноваційно-інвестиційної системи незалежно від числа суб'єктів інтегрованої інфраструктури (С. 12-13);

- SWOT-аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області з визначенням напрямів раціонального використання інноваційно-інвестиційних можливостей, застосовуючи сильні сторони аграрних підприємств області, а також виявленням слабких сторін та прогнозованих загроз щодо здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, яких слід стерегтися та уникати у першу чергу (С. 9-10).

Практичне значення одержаних результатів. Більшість положень дисертаційної роботи доведено до рівня методичних рекомендацій, практична реалізація яких на рівні підприємства, району, області сприятиме підвищенню ефективності формування й використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних формувань, а також забезпеченню сталого розвитку аграрного сектору економіки в цілому.

Науково-методичні розробки здобувача та рекомендації щодо формування інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств знайшли схвалення у Головному управлінні агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 1-700-5/276 від 09.07.2010 р.); пропозиції щодо формування бази статистичних даних про інноваційну діяльність в аграрному секторі - у Головному управлінні статистики у Херсонській області (довідка № 18-02/41.1 від 30.08.2010 р.); пропозиції з розробки інноваційного проекту у ССГ ТОВ НВФ «Насіння-сервіс» (довідка № 154/01 від 20.08.2010 р.). Теоретичні розробки та рекомендації, отримані у процесі дослідження, використовуються у навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Інвестування», «Економіка підприємства», «Потенціал і розвиток підприємств» (довідка № 70-09/44 від 27.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено підхід здобувача щодо удосконалення формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. Наукові положення, висновки і пропозиції дисертації, які виносяться на захист, розроблені здобувачем особисто і відображені в одноосібно опублікованих працях. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (м. Херсон, Херсонський державний аграрний університет, 16-17 червня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: стан, проблеми, перспективи» (м. Херсон, Херсонський державний аграрний університет, 2-3 червня 2010 р.); VІ Международна научна практична конференция «Научният потенциал на света - 2010» (Република Бъялгария, гр. София, 17-25 септември, 2010 г.); VІ Мezinбrodni vмdecko-praktickб conference «Nastoleni moderni vмdy - 2010» (Praha, 27 zбшi-05 шijna 2010 r.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом 2,3 друк. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях обсягом 1,7 друк. арк., з яких 4 одноосібні, та 4 тез конференцій обсягом 0,6 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 189 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 167 сторінках комп'ютерного тексту. Вона містить 33 таблиці, 24 рисунки та 5 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення результатів, одержаних здобувачем, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств» поглиблено визначення сутності та структури інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних формувань, визначено зміст організаційно-економічного механізму здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності та систематизовано методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності формування та використання цього потенціалу сільськогосподарських підприємств.

На підставі узагальнення досягнень наукової думки, доведено, що інноваційно-інвестиційний потенціал підприємств аграрної сфери є складаною багатоелементною системою, яка характеризується складом, сукупністю кількісних та якісних характеристик всіх наявних ресурсів, які будь-яким чином пов'язані з функціонуванням та розвитком підприємства, з урахуванням впливу на них внутрішніх та зовнішніх факторів, з урахуванням можливостей їх інтенсифікації у перспективі, які взаємодіють у сільськогосподарському виробництві як єдине ціле з метою ефективної реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, програм та стратегій.

Здійснене дослідження засвідчило, що формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства являє собою складний процес створення широкого спектра підприємницьких можливостей, його структуризація та побудова певних організаційних форм, з метою досягнення стабільного розвитку та ефективного здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. У роботі підкреслено, що розкрити сутність інноваційно-інвестиційного потенціалу можливо шляхом виділення його основних структурних компонентів, з урахуванням того факту, що цей потенціал є одночасно складовою системи загального потенціалу сільськогосподарського підприємства з притаманними йому основними рисами, функціями та закономірностями розвитку. Встановлено, що всі виділені структурні елементи інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства мають бути узгоджені між собою і виконувати певні функції згідно з механізмом їх використання.

Доведено, що організаційно-економічний механізм здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності аграрного підприємства являє собою сукупність організаційних, економічних, управлінських, правових та регулюючих дій, способів, процесів, які, безпосередньо впливаючи на порядок здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності і перебіг цього процесу на сільськогосподарському підприємстві, сприяють отриманню бажаних економічних, соціальних, екологічних, фінансових та інших результатів. Встановлено, що цей механізм доцільно розглядати у вигляді дворівневої системи: 1 рівень - макрорівень - державні органи влади; 2 рівень - мікрорівень - конкретний суб'єкт господарювання АПК. Так, макрорівень являє собою сукупність регулюючих та забезпечуючих факторів, а саме: нормативно-правову, фінансову, інвестиційну, інноваційну, постачальницьку, переробну і державну сфери та інфраструктуру аграрного ринку, а мікрорівень складається з наступних систем: планування, прогнозування, мотивації, організації, контролінгу та аналізу.

Узагальнення та систематизація поглядів учених щодо оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства аграрної сфери, дозволило аргументовано довести, що за умов відсутності універсальної методики розрахунку необхідне комплексне застосування різних методичних підходів щодо визначення інноваційного та інвестиційного потенціалів. Це забезпечить, з одного боку, мінімізацію ризиків від здійснення цієї діяльності, а з іншого - максимізацію доходів від неї. Встановлено, що оцінка економічної ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу має здійснюватись у такій послідовності: обрання необхідного суб'єкта господарювання аграрної сфери для проведення оцінки з урахуванням пріоритетних напрямків здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності; визначення методичного інструментарію щодо розрахунку цього потенціалу; розрахунок показників оцінки економічної ефективності інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства; визначення інноваційних та інвестиційних ризиків, які формують бар'єр доходності суб'єкта господарювання; здійснення аналізу, обґрунтування висновків за проведеними результатами оцінки та їх актуалізація; встановлення рівня інноваційно-інвестиційного потенціалу; прийняття управлінського рішення щодо вибору та реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії аграрного підприємства.

У другому розділі «Сучасний стан та аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств» здійснено аналіз інвестиційного забезпечення аграрних підприємств, проведена оцінка сучасного стану інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання аграрної сфери Херсонської області.

Практичний досвід свідчить, що стан сільського господарства потребує інноваційного розвитку та залучення і ефективного використання вітчизняних й іноземних інвестицій. Саме тому проведення активної інвестиційної політики забезпечить сталий економічний розвиток аграрних формувань регіону. Необхідно зазначити, що Херсонщина має досить значні інвестиційні можливості для залучення коштів у розвиток сільського господарства, а саме: в області створено базу даних сільськогосподарських підприємств, які бажають залучити інвестиції для розвитку виробничої діяльності (29 господарств), ведеться облік вільних земельних ділянок у розрізі районів загальною площею 83,4 тис. га, вільних тваринницьких приміщень - 235 об'єктів та вільних виробничих приміщень - 7 об'єктів.

У результаті поведеного аналізу встановлено, що за 2007-2009 рр. у сільському господарстві Херсонської області успішно запроваджені та мали особливе значення для соціально-економічного розвитку регіону 11 найбільш перспективних інвестиційних проектів загальним обсягом 934,4 млн грн. Так, із загальної кількості у галузі рослинництва було впроваджено 6 проектів (або 32,6 % від загального обсягу), а у галузі тваринництва - 5 проектів (або 67,4 %). При цьому виявлено, що сільське господарство має нестійкі тенденції до зростання інвестицій в основний капітал: у 2009 р. обсяг інвестицій становив 529,4 млн грн, що на 659,0 млн грн менше, порівняно з 2008 р., та на 160,8 млн грн більше порівняно з 2007 р. (табл. 1).

Таблиця 1. Обсяги інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у Херсонській області, млн грн

Розраховано за даними Головного управління статистики у Херсонській області за 2010 р.

Аналізуючи структуру надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку області в 2009 р. порівняно з 2007 р. з'ясовано, що спостерігається незначна, але позитивна тенденція щодо збільшення частки інвестицій у сільське господарство у структурі надходжень на 1,7 % (від 14,8 % у 2007 р. до 16,5 % у 2009 р.). Обсяг іноземних інвестицій у сільське господарство у загальній структурі надходжень у 2009 р. становив 46,8 % (або 29849,7 тис. дол. США). Найбільшими країнами-інвесторами в аграрну сферу області були: Кіпр, Великобританія, Росія, Німеччина, Голландія, проте іноземні інвестори вважають вкладення коштів у сільське господарство регіону надто ризиковим.

Встановлено, що інноваційний потенціал аграрних підприємств Херсонської області формується під впливом потужного наукового потенціалу, який представлений навчальними та науково-дослідними установами такими як: Херсонський державний аграрний університет; Інститут землеробства південного регіону НААН України; Інститут рису НААН; Інститут південного овочівництва і баштанництва НААН та Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова». За 2007-2009 рр. ними у регіоні розроблено 49 інноваційних пропозицій за стратегічними пріоритетними напрямками інноваційної діяльності в аграрному комплексі, з яких 50,0 % становлять інноваційні пропозиції у рослинництві, а 31,3 % - у тваринництві.

Однак, на сьогоднішній день лише один із загальної кількості є офіційно зареєстрованим інноваційним проектом, це бізнес-проект ССГ ТОВ НВФ «Насіння- сервіс», який базується на впровадженні екологічно безпечної технології вирощування томатів для отримання сировини та насіння нових високотехнологічних сортів промислового типу при використанні органічної технології вирощування томатів з метою здобуття екологічно чистої продукції, придатної для виробництва продуктів дитячого харчування. Загальна сума інвестицій у цей проект становить 45,0 млн грн, з яких 15,0 млн грн - власні вкладення підприємства, а 30,0 млн грн - кредитна лінія на період з 2010 р. по 2014 р. Термін окупності даного проекту - 5 років.

У роботі обґрунтовано та запропоновано розпочинати оцінку інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств регіону з проведення SWOT-аналізу, визначаючи тим самим сильні та слабкі сторони підприємств, та встановлюючи можливості та загрози, які можуть з'являтися під впливом зовнішнього середовища (табл. 2).

Таблиця 2. SWOT-аналіз інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області

У ході дисертаційної роботи проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу чотирьох факторів (площі сільськогосподарських угідь, інвестицій в основний капітал аграрних формувань, продуктивності праці, грошової оцінки угідь) на дві результативні ознаки: виробництво валової продукції та фінансові результати діяльності аграрних підприємств у розрізі адміністративних районів. Визначено, що суттєвий вплив на результативні ознаки вище зазначені фактори мали лише у 2007 р. Фактор «інвестиції в основний капітал сільського господарства» з кожним роком мав все більший вплив на фінансовий результат діяльності суб'єктів господарювання аграрної сфери (у 2007 р. - 20,6 %, у 2008 р. - 35,1 %, а у 2009 р. - 55,6 %).

Базуючись на проведеному SWOT-аналізі, кореляційно-регресійному аналізі, встановлено, що інноваційно-інвестиційний потенціал аграрних підприємств Херсонської області є низьким і недостатнім для здійснення ефективної інноваційно-інвестиційної діяльності та виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

У третьому розділі «Напрями вдосконалення формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств» запропоновано удосконалення механізму формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств, встановлено напрями посилення державного регулювання інноваційно-інвестиційного забезпечення, обґрунтовано впровадження стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних формувань та розроблено модель підвищення ефективності використання інноваційно-інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання сільського господарства.

На основі проведеного аналізу сучасного стану інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств та враховуючи нинішні проблеми аграріїв Херсонської області аргументовано необхідність виведення їх на новий рівень господарювання, шляхом створення ефективного багаторівневого механізму

формування інноваційно-інвестиційного потенціалу (держава, Херсонська область, аграрне підприємство). Він являє собою сукупність організаційних форм та методів регулювання економічних процесів і суспільних дій суб'єктів аграрної сфери регіону, спрямованих на створення сприятливих умов, забезпечення функціонування та підвищення результативності системи інноваційно-інвестиційного розвитку суб'єктів господарювання.

Результати дослідження переконують, що для забезпечення ефективного формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства Херсонської області необхідно враховувати його вплив на базові організаційні якості останнього: чутливість, експериментування, внутрішня комунікативність, готовність до ризику, здатність контролювати процеси, які продовжуються змінами й інноваціями. Необхідно зазначити, що формування ефективного потенціалу залежить від того, наскільки виробнича система підприємства готова сприйняти інновацію - визнання її у випадку, коли виробнича система заінтересована і підготовлена до впровадження або відторгнення, коли інновації вступають у протиріччя з інтересами підприємства, а виробнича система є не готовою до впровадження.

Виявлено, що у найближчу перспективу для зміцнення інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області пропонується впровадити 6 інвестиційних проектів та 1 інноваційний проект, залучивши 436,5 млн грн інноваційно-інвестиційних ресурсів, що дасть змогу створити 400 нових робочих місць.

Вважаємо, що одним із головних завдань держави в аграрній сфері на сучасному етапі є інноваційне оновлення сільськогосподарського виробництва. Перехід до інноваційно-інвестиційного шляху розвитку аграрного сектору країни істотно залежить від позиції, яку займає держава відносно збереження і примноження наявного інноваційно-інвестиційного потенціалу агровиробників. Так, об'єктивні властивості інноваційно-інвестиційних процесів, які пов'язані з високою капіталоємністю і значним ризиком зумовлюють необхідність саме державного стимулювання науково-технічного прогресу та інноваційно-інвестиційних процесів в аграрній сфері України.

Обґрунтовано, що першочерговими завданнями інноваційно-інвестиційної політики держави є створення ефективної національної інноваційно-інвестиційної системи в аграрному секторі, формування якої передбачає створення і удосконалення всіх ланок науково-технічної сфери з метою забезпечення національної аграрної економіки і соціальної сфери передовими науковими розробками і новими технологіями. Також встановлено, що для вдосконалення фінансового забезпечення інноваційних процесів в аграрних підприємствах потрібні нові альтернативні джерела інвестиційних ресурсів, а саме акцентовано увагу на розгляді питання розвитку венчурного фінансування, яке виступає механізмом інвестиційного (ресурсного) забезпечення інноваційної діяльності на макро- та мікрорівні в аграрній сфері.

Враховуючи провідний зарубіжний досвід, запропоновано в Україні адаптувати до впровадження інноваційний бізнес-центр в аграрному виробництві, який створить необхідні й достатні умови для узгодження роботи та спільної реалізації інноваційно-інвестиційного циклу, й забезпечення збалансованості параметрів складної інноваційно-інвестиційної системи незалежно від числа суб'єктів інтегрованої інфраструктури.

Відповідна побудова інноваційного бізнес-центру розрахована на організацію управління і регулювання суб'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності аграрної сфери, які отримали відповідну підготовку, атестацію та акредитацію та беруть активну участь у розвитку аграрного ринку. Ця технологія спирається на організаційні основи управління інтегрованими інноваційними системами, регулюється за схемою безперервного циклічного процесу інноваційного менеджменту та маркетингу, що забезпечує згрупування спільних зусиль усіх учасників інноваційно-інвестиційної діяльності галузі.

Результати досліджень свідчать, що на сучасному етапі функціонування аграрних підприємств Херсонської області для забезпечення їхнього збалансованого економічного розвитку та конкурентоспроможного зростання у довгостроковій перспективі потрібно негайно підвищити рівень їхнього інноваційно-інвестиційного потенціалу. Зазначено, що виконати комплексно це завдання можливо шляхом розроблення та прийняття «Стратегії розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності аграрних підприємств Херсонської області на 2011-2016 роки». Основними напрямами її реалізації є такі заходи: залучення іноземних інвестиції, створення регіональної інноваційно-інвестиційної системи в АПК, створення банків даних суб'єктів сільськогосподарської діяльності щодо їх потенційного інвестування в інноваційну діяльність, організацію підготовки фахівців інноваційно-інвестиційного процесу, впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючі технології, сприяння розвитку пріоритетних напрямів сільськогосподарського виробництва ринкової інфраструктури малого та середнього бізнесу.

Запропоновано створити базу інформаційного забезпечення статистичного вивчення інноваційної діяльності у сільському господарстві на основі вже існуючого статистичного досвіду з обліку інновацій у промисловості, що забезпечить підвищення ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. Щорічна статистична звітність про інновації у рослинництві та тваринництві становить основу цієї системи, необхідною є також інформація про витрати на інновації за напрямами залучення та джерелами фінансування, на дослідження й розробки; результативність інноваційної діяльності аграрних підприємств. У процесі статистичного спостереження збирають статистичну інформацію про інноваційну діяльність в аграрній сфері, яка потім систематизується, зводиться, обробляється, аналізується й узагальнюється.

З огляду на сучасні економічні реалії, потенційні інноваційно-інвестиційні можливості аграріїв області й зовнішні умови впливу, як підсумок, розроблено модель підвищення ефективності формування та використання цього потенціалу сільськогосподарських підприємств, яка є міцною платформою для забезпечення виробництва інноваційно-зорієнтованої та конкурентоспроможної аграрної продукції.

Запропонована модель є сукупністю механізмів формування систем активізації інноваційно-інвестиційних процесів у сільському господарстві регіону, стратегічні цілі та орієнтири яких спрямовані на взаємоузгоджену роботу у напрямі поліпшення інноваційно-інвестиційного потенціалу господарюючих суб'єктів галузі. З метою досягнення загальної стратегічної мети сформовано та визначено для кожного структурного елементу інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області стратегічні цілі та стратегічні орієнтири їх розвитку, ефективна реалізація яких сприятиме досягненню конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, та забезпеченню збалансованого їх розвитку.

Використання пропонованої моделі забезпечить: технологічну модернізацію аграрних підприємств області, підвищення рівня їх інноваційно-інвестиційної активності та виробництво конкурентоспроможної продукції сільського господарства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретико-методичні підходи та розроблено науково-практичні аспекти формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств, визначені нові напрями щодо його удосконалення. Отримані результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. Розкрито сутність інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства як складаної багатоелементної системи, яка характеризується складом, сукупністю кількісних та якісних характеристик всіх наявних ресурсів, які будь-яким чином пов'язані з функціонуванням та розвитком підприємства, з урахуванням впливу на них внутрішніх та зовнішніх факторів, можливостей їх інтенсифікації у перспективі, які взаємодіють в аграрному виробництві як єдине ціле з метою ефективної реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, програм та стратегій у сільському господарстві. При цьому удосконалено елементний склад інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарського підприємства з поділом на: аналітичну, ресурсну, організаційно-управлінську, виробничо-технологічну, науко-во-дослідну, кадрово-інтелектуальну, інформаційну, фінансову, ринкову, комунікаційну складові, які мають діяти взаємоузгоджено.

2. Доведено, що організаційно-економічний механізм здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності включає в себе фактори, принципи, завдання та функції, врахування яких під час функціонування цього механізму забезпечить отримання синергетичного ефекту, тим самим створюючи необхідні умови для прогресивного розвитку аграріїв на основі інновацій та інвестицій з метою зростання ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.

3. У процесі дослідження систематизовано розмаїття методичних підходів щодо оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств та розроблено послідовність оцінки його економічної ефективності з метою мінімізації помилок, які складаються з семи послідовних етапів встановлення рівня цього потенціалу.

4. На підставі комплексного аналізу інвестиційного забезпечення аграрних формувань Херсонської області виявлені нестійкі тенденції щодо інвестицій в основний капітал, а саме: у 2009 р. обсяг інвестицій становив 529,4 млн грн, що на 43,6 % більше ніж у 2007 р., та позитивні - щодо іноземного інвестування у вигляді збільшення обсягів вкладень в аграрний сектор регіону на 6,8 млн дол. США. Також встановлено, що нині у сільському господарстві області успішно запроваджені та мають особливе значення для соціально-економічного розвитку регіону 11 найбільш перспективних інвестиційних проектів загальним обсягом 934, 4 млн грн, у тому числі у галузі рослинництва було впроваджено 6 проектів, обсяг яких становить 304,5 млн грн, а у галузі тваринництва 5 проектів - 629,9 млн грн, які сприяли розбудові аграрного сектору економіки регіону, поліпшенню добробуту та зайнятості населення, задоволенню підприємницьких інтересів та досягненню ефективних результатів.

5. Встановлено, що у Херсонській області з розробки та впровадження у практику інновацій діє потужний науковий потенціал, який представлений п'ятьма провідними науково-дослідними установами. За 2007-2009 рр. ними розроблено 49 інноваційних пропозицій за стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в аграрному комплексі регіону, зокрема офіційно зареєстрованим та найбільш перспективним інноваційним проектом є бізнес-проект ССГ ТОВ НВФ «Насіння-сервіс» на суму 45 млн грн.

6. На підставі проведеної оцінки з'ясовано, що використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств області є низьким і недостатнім для здійснення ефективної інноваційно-інвестиційної діяльності та виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Саме тому керівництву регіону запропоновано та доведено необхідність розробки й впровадження «Стратегії розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності аграрних підприємств Херсонської області на 2011-2016 роки», що забезпечить формування сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в аграрній сфері області.

7. Виявлено та обґрунтовано основні напрями вдосконалення формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств, а саме: створення ефективної національної інноваційно-інвестиційної системи в аграрному секторі; вдосконалення фінансового забезпечення інноваційних процесів в аграрних підприємствах на базі застосування нових альтернативних джерел інвестиційних ресурсів, зокрема венчурного фінансування; удосконалення механізму формування інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств як багаторівневої системи впровадження інноваційного бізнес-центру в аграрному виробництві; формування бази статистичних даних про інноваційну діяльність у сільському господарстві з виокремленням даних про інновації у рослинництві та тваринництві, про витрати на інновації за напрямами залучення, за джерелами фінансування, на дослідження і розробки, результативність інноваційної діяльності аграрних підприємств тощо.

8. Запропоновані та обґрунтовані заходи посилення державного регулювання інноваційно-інвестиційного забезпечення галузі на основі координації та злагодженої роботи усіх ланок господарського механізму у межах національної інноваційно-інвестиційної системи, налаштованої на виробництво конкурентоспроможної інноваційної сільськогосподарської продукції, на основі якої відбувається істотне прискорення економічного зростання конкурентоспроможного аграрного виробництва країни. При цьому, розраховано обсяги державної підтримки у 2010-2015 рр. галузі тваринництва для досягнення її беззбитковості. Так, лише при збільшенні державної підтримки на розвиток галузі тваринництва в середньому на 15,9 млн грн щорічно, у 2015 р. буде досягнуто 23,0 % рівня рентабельності сільського господарства у цілому.

9. Розроблено модель підвищення ефективності формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області, яка є міцною платформою для забезпечення виробництва інноваційно-зорієнтованої та конкурентоспроможної аграрної продукції з урахуванням сучасних економічних реалій, потенційних інноваційно-інвестиційні можливостей аграріїв області й зовнішніх умов впливу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пелих І.В. Особливості венчурного інвестування в АПК / І.В. Пелих // Таврійський науковий вісник. - 2009. - Вип. 65. - С. 160-164.

2. Пелих І.В. Аналіз інноваційних процесів аграрних підприємств Херсонської області / І.В. Пелих // Таврійський науковий вісник. - 2010. - Вип. 71. - С. 330-334.

3. Пелих І.В. Формування інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств / І.В. Пелих // Вісник аграрної науки : науково-теоретичний журнал. - 2010. - № 7 (687). - С. 79-80.

4. Пелих І.В. Оцінка ефективності інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств / І.В. Пелих // Вісник аграрної науки : науково-теоретичний журнал. - 2010. - № 9 (689). - С. 78-79.

5. Мармуль Л. О. Напрями підвищення ефективності використання інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств Херсонської області / Л. О. Мармуль, І.В. Пелих // Таврійський науковий вісник. - 2010. - Вип. 73. - С. 29-35.

Размещено на Allbest.ru