Ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ціноутворення машинобудування економічний

Актуальність теми. Ринкова економіка в Україні характеризується високою динамічністю. Одним з найбільш складних завдань для підприємств є вільне ціноутворення, оскільки необхідно орієнтуватися в ціновій кон'юнктурі ринку та проводити власну ефективну цінову політику. Проблема загострюється тим, що економічні інтереси товаровиробника й споживача на ринку не збігаються, що зумовлює необхідність застосування сучасних методів та прийомів ціноутворення для максимального задоволення обох сторін.

Будучи стрижнем ринкових відносин, ціна стає однією з найбільш універсальних категорій, якими оперує ринкова економіка, тому в ній сконцентровано всі недоліки, помилки та досягнення господарської діяльності. Зі зростанням значення ціни як економічної, політичної та соціальної категорії збільшується відповідальність за «розумне ціноутворення» в країні, отже, реалізація обґрунтованої цінової політики є необхідною для підтримки та розвитку в Україні ринкових відносин.

В умовах конкурентного середовища ціна є не тільки орієнтиром, а й потужним важелем господарювання товаровиробника, знаряддям його конкурентної боротьби. Без оволодіння логікою ціноутворення неможливо стати конкурентоспроможним на ринку, сформувати всю сукупність прогнозних, планових і оперативних рішень, що дають змогу запобігти банкрутству.

Теоретико-методологічні основи ціноутворення досліджували В. Герасименко, Дж. Дейлі, А. Длігач, С. Дугіна, В. Корінєв, Я. Литвиненко, Т. Нєгл, І. Олійник, А. Павленко, С. Салига, Ю. Тормоса, Е. Уткін, Р. Холден, А. Череп та інші. Але багато аспектів практичного ціноутворення на нову продукцію машинобудування залишаються недостатньо вивченими.

Потребують доповнення та коригування принципи цінової політики підприємства щодо врахування економічних інтересів як виробника, так і споживача нової продукції. Вимагають більш детального вивчення й обґрунтування методи розрахунку нижньої та верхньої меж ціни на нову продукцію. Недостатньо висвітлені економічні аспекти впливу надійності на ціну нової техніки та нової ціни на термін експлуатації базової, тому становить інтерес подальше дослідження теоретичних і практичних питань ціноутворення на нову продукцію машинобудування в умовах ринкової економіки.

Науково-теоретична та практична значущість вказаних питань зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах наукової теми Класичного приватного університету «Управління ефективністю використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів» (номер державної реєстрації 0105U000004), де автору належить удосконалення методичних підходів до обґрунтування граничних цін на нову продукцію машинобудування на основі врахування економічних інтересів виробника та споживача на ринку.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є вдосконалення методів ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств, спрямованих на врахування економічних інтересів товаровиробника та споживача.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- розкрити сутність ціни та ціноутворення на нову продукцію машинобудування;

- узагальнити методичні підходи до ціноутворення;

- уточнити сутність економічної категорії «цінова політика підприємства» з урахуванням економічних інтересів товаровиробника та споживача на ринку;

- оцінити методи визначення граничних цін на нову продукцію машинобудування;

- удосконалити метод розрахунку нижньої межі ціни на нову продукцію машинобудування залежно від фаз життєвого циклу товару;

- розробити метод розрахунку верхньої межі ціни на нову продукцію машинобудування, який враховує дію фактора часу, зміну якості техніки та експлуатаційних витрат споживача;

- удосконалити метод оцінювання впливу надійності на ціну нової продукції машинобудування через взаємодії показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності;

- оцінити вплив ціни нової техніки машинобудування на термін експлуатації базової на основі рівності ціни нової продукції та нагромадженого грошового потоку за рахунок амортизації базової.

Об'єкт дослідження - процес ціноутворення на машинобудівних підприємствах в умовах ринкової економіки.

Предмет дослідження - методи ціноутворення на нову продукцію машинобудування.

Методи дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: узагальнення наукового досвіду та термінологічний аналіз - при розгляді підходів до визначення ціни, принципів, методів і чинників ціноутворення та цінової політики підприємства (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); метод групувань, абстрагування - при дослідженні сучасного стану і тенденцій розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств (підрозділ 2.1); системний підхід - при дослідженні методичних підходів до ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств (підрозділ 2.2); інтегральне оцінювання - при визначенні комплексного показника якості нової продукції (підрозділ 3.1); методи порівняння, системного аналізу та синтезу, формалізації й моделювання - при розробці методу визначення нижньої та верхньої меж ціни на нову продукцію (підрозділ 3.1), методу визначення впливу ціни нової продукції на термін експлуатації базової (підрозділ 3.3); маржинальний аналіз - при обґрунтуванні терміну експлуатації й параметрів окупності нової техніки (підрозділ 3.2).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти і стандарти України щодо ціноутворення на продукцію вітчизняної машинобудівної промисловості; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань ціноутворення; дані оперативних і річних звітів промислових підприємств, Міністерства промислової політики України, Державного комітету статистики України, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методів ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств, спрямованих на врахування економічних інтересів товаровиробника й споживача на ринку, і зводиться до такого:

удосконалено:

- метод оцінювання впливу надійності на ціну нової продукції машинобудування, який, на відміну від існуючого, враховує вплив взаємодії показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності техніки на зміну фактичного календарного часу роботи техніки;

- метод розрахунку нижньої межі ціни нової продукції машинобудування, який, на відміну від існуючого, враховує залежність ціни від фаз життєвого циклу товару, що дає можливість виробнику повернути амортизовану вартість авансованих необоротних активів та одержати за життєвий цикл заданий прибуток;

- метод розрахунку верхньої межі ціни на нову продукцію машинобудування, який, на відміну від методу питомих показників, враховує дію фактора часу, зміну показників якості техніки та експлуатаційних витрат, що дає змогу задовольнити потреби споживача;

набули подальшого розвитку:

- визначення сутності економічної категорії «цінова політика підприємства» як діяльності, що спрямована на забезпечення місії підприємства, повернення майбутньої вартості вкладених у виробництво інвестицій, одержання за життєвий цикл товару заданого прибутку й урахування потреб споживачів, що дає змогу врахувати економічні інтереси товаровиробника та споживача на ринку;

- оцінка впливу ціни нової продукції на термін експлуатації базової техніки, заснована на рівності нової ціни й суми грошей, нагромадженої за рахунок амортизації, що, на відміну від існуючого, дає можливість визначити термін експлуатації базової техніки під впливом морального зносу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і конкретних пропозицій, які можуть бути широко використані для врахування економічних інтересів товаровиробника та споживача нової продукції.

Методичні рекомендації, які розроблені дисертантом, реалізовані в роботі ГРП «АвтоЗАЗ-Мотор», а саме: метод оцінювання впливу надійності на ціну нової продукції; метод розрахунку нижньої межі ціни нової продукції; метод розрахунку верхньої межі ціни на нову продукцію (довідка № 187/12 від 02.03.2010 р.).

Окремі положення дисертації знайшли своє відображення при викладанні курсів «Маркетинг», «Фінанси підприємств», які реалізовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету (довідка № 386 від 04.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки й рекомендації, які винесені на захист, одержано автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що належать авторові.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); «Формування ринкових механізмів господарювання» (м. Запоріжжя, 2008 р.); «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м. Запоріжжя, 2009 р.); «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Соціально-економічний розвиток України і регіонів» (м. Запоріжжя, 2009 р.); «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 9 статей у наукових фахових виданнях, 6 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій - 11,54 друк. арк., з яких 10,5 друк. арк. належать автору особисто.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Роботу викладено на 189 сторінках тексту, що містить 14 таблиць і 8 рисунків на 22 сторінках. Список використаних джерел (144 найменувань) займає 14 сторінок, додатки - 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні основи ціноутворення на нову продукцію машинобудування» - розкрито сутність ціни та ціноутворення на нову продукцію машинобудування, узагальнено методичні підходи до визначення ціни, доповнено принципи цінової політики підприємства, уточнено сутність економічної категорії «цінова політика підприємства».

За результатами дослідження сутності ціни визначено, що вона є складною багатоаспектною категорією, від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність, характеризується двоїстим характером, а саме: «вартісним» (вкладеними в неї витратами праці) та «споживчим» (користь і споживча цінність товару), тобто ціна є своєрідним індикатором, який відображає якісну характеристику товару, інтереси й вимоги продавця та покупця на ринку. Проте ці два основоположних чинники не є вичерпними, оскільки вони визначають лише базу, від якої фактична ціна відхиляється під впливом ряду соціально-економічних чинників, таких як виробничі фактори ціноутворення, попит, конкурентоспроможність продукції на ринку, властивості товару, взаємодія учасників каналу товароруху, державний контроль, стратегічні цілі фірми тощо. Загалом ці чинники поділяють на зовнішні, що характеризують умови споживання та форми ринку, і внутрішні - витрати на маркетинговий комплекс підприємства.

Дослідження системи цін у вітчизняній економіці показали, що взаємозв'язок і взаємозалежність цін у ній визначається трьома основними чинниками: єдністю процесу формування витрат у всіх сферах і галузях економіки; характером взаємодії всіх елементів ринкового механізму господарювання із сектором державної економіки; взаємозв'язком усіх суб'єктів вітчизняної економіки в процесі реалізації продукції.

Розвиток машинобудівної галузі все більше залежить від появи більш якісної нової продукції. Світові тенденції та якісні зміни потреб споживача зумовлюють науково-технічний розвиток і підвищення рівня автоматизації виробництва, що призводить до морального зносу продукції, яка випускається. Тому розвиток машинобудівної галузі все більше залежить від появи на ринку якіснішої нової продукції, впровадження на ринок якої супроводжується та забезпечується ціноутворенням, яке являє собою процес встановлення ціни на нову продукцію машинобудування, рівень якої задовольнить економічні інтереси як товаровиробника, так і споживача на ринку. Концепцію ціноутворення на нову продукцію машинобудування зображено на рис. 1.



Рис. 1. Концепція ціноутворення на нову продукцію машинобудування

Вибір цінової політики підприємства залежить від цілей та завдань ціноутворення, що підпорядковані її меті. Вивчення сутності цінової політики підприємства та підходів до її визначення показало, що вони базуються на певних принципах, які відображали інтереси товаровиробника або споживача на ринку.

Запропоновано доповнити існуючі принципи цінової політики машинобудівного підприємства з погляду врахування економічних інтересів як товаровиробника, так і споживача, а саме: встановлювати ціни з урахування повернення інвестору майбутньої вартості інвестицій; планувати ціни вище від нижчого рівня, який враховує економічні інтереси виробників, і нижче від верхньої межі, яка підтримує економічні інтереси споживачів; обов'язково надавати покупцям економічне обґрунтування ціни, особливо, якщо товар виробляється спеціально для конкретного покупця; змінювати ціну залежно від фаз життєвого циклу товару на ринку. На основі викладеного запропоновано таке визначення її сутності.

Цінова політика підприємства - це діяльність, спрямована на виконання місії підприємства, повернення майбутньої вартості вкладених у виробництво інвестицій, одержання за життєвий цикл товару заданого прибутку, що дає змогу врахувати економічні інтереси як товаровиробника, так і споживача на ринку.

Узагальнення існуючих методичних підходів до ціноутворення дало можливість встановити, що в умовах ринку всі наявні методи розрахунку ціни можна згрупувати за трьома основними напрямами: з урахуванням величини витрат підприємства, рівня попиту на його продукцію та конкурентних особливостей ринку.

Перша група методів ґрунтується на визначенні рівня ціни з орієнтацією на витрати підприємства в процесі виробництва й реалізації продукції. Методи витратного ціноутворення за характером розрахунку цін відрізняються між собою залежно від цілей цінової політики підприємства та структури базових витрат. На вітчизняних підприємствах машинобудування найчастіше використовуються такі методи: середні витрати плюс прибуток, середні витрати плюс «справедливий» прибуток, повних витрат, граничних витрат, нормативних витрат, цільової ціни, цільового прибутку.

В основі другої групи лежить ціноутворення на підставі попиту. Враховується можливість ринку щодо реалізації продукції, а саме купівельна спроможність споживачів. Використання методів цього підходу забезпечує такий рівень ціни на продукцію, за якого споживачі матимуть бажання придбати продукцію підприємства. Це відображено в таких методах: ціноутворення за асортиментними групами продукції; цінова дискримінація; призначення продукції; врахування відчутної цінності продукції; конкурентоспроможність продукції.

Третя група методів ґрунтується на врахуванні особливостей конкурентного середовища. Підприємство визначає рівень цін на продукцію, приділяючи основну увагу конкурентним особливостям ринку, основними методами є такі: ціноутворення на підставі рівня поточних цін; установлення ціни на основі торгів.

Складність визначення ціни на нову продукцію полягає в тому, що, з одного боку, виробник намагається максимізувати ціну, щоб покрити додаткові витрати від покращення якісних та інших характеристик техніки, а споживач, з іншого боку, намагається добитися зниження ціни до рівня, який забезпечить перевагу нового виробу порівняно з базовим з урахуванням покращених показників. Ці суперечності привели до широкого застосування категорій нижньої та верхньої меж ціни та методичного апарату їх розрахунку.

З'ясовано, що на більшості підприємств машинобудування остаточна ціна формується за допомогою тендерного ціноутворення, що передбачає чітке знання меж ціни, в рамках яких менеджер підприємства-виробника може варіювати ціною продукції для перемоги в тендерних закупівлях. Вивчення особливостей застосування цього підходу ціноутворення на прикладах державних і приватних підприємств машинобудування України дало змогу виявити його переваги та недоліки.

До переваг віднесено те, що є можливість виявити із великої кількості пропозицій безпосередньо виробника, отримати мінімальну ціну, добитися від постачальників власних умов оплати та транспортування, збільшення гарантійних зобов'язань та зменшення терміну виготовлення продукції.

Недоліками вважаємо те, що механізм тендерного ціноутворення значно різниться на підприємствах різної форми власності та є недосконалим, адже наявна недобросовісна конкуренція, критерії оцінювання постачальника занизькі, на підприємствах державної форми власності не враховується якість продукції.

У другому розділі - «Сучасний стан і тенденції ціноутворення на нову продукцію машинобудування» - проаналізовано результатів цінової діяльності підприємств машинобудування України та Запорізької області; проведено оцінювання методів встановлення граничних цін на нову продукцію, методів визначення фізичного терміну експлуатації техніки, її відновної вартості та впливу зносу, удосконалено метод оцінювання впливу надійності на ціну нової техніки.

За підсумками проведених досліджень результатів цінової діяльності машинобудівних підприємств України (табл. 1) і Запорізької області зроблено такі висновки.

Сучасний стан і тенденції розвитку машинобудівної галузі характеризується низьким рівнем рентабельності та нестачею власних коштів для фінансування власної діяльності. Спостерігається стійке зниження інноваційної активності підприємств при достатньому науковому потенціалі. Стан матеріально-технічної забезпеченості вкрай низький, скорочується кількість працівників, зношеність основних засобів досягла критичного рівня.

Аналіз результатів цінової діяльності підприємств Запорізької області (ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», ВАТ «Завод малогабаритних трансформаторів», ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ВАТ «Завод високовольтної апаратури», ВАТ «Запорiзький механiчний завод», ВАТ «Машинобудiвний завод «Елем», ВАТ «Запоріжбудмаш», ВАТ «Конструкторське бюро «Бердянськсiльмаш», ВАТ «Василiвський завод технологiчного обладнання», ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач») показав, що галузь є потужним промисловим сектором економіки. Але машинобудування в регіоні залишається малоприбутковою галуззю, велика кількість підприємств ще не адаптувалась до наслідків фінансово-економічної кризи й далі працює зі збитками. На основі вищезазначеного зроблено висновок, що питання ціноутворення на машинобудівну продукцію в ринкових умовах є актуальними.

Таблиця 1. Індекси основних економічних показників України за 2004-2009 рр., % до попереднього року*

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
ВВП	112,1	102,7	107,3	107,9	102,3	85,2
Споживчі ціни	109,0	113,5	109,1	112,8	125,2	115,9
Ціни виробників промислової продукції	120,5	116,7	109,6	119,5	135,5	106,5
Ціни по машинобудуванню	110,9	110,1	104,3	109,9	120,0	113,3
Виробництво промислової продукції	113	103	106	108	95	78
Виробництво продукції машинобудування	128	107	112	119	100	55
Інноваційно активні промислові підприємства, од.	1359	1193	1118	1472	1397	1411
Інноваційно активні машинобудівні підприємства, од.	444	394	360	421	400	406
Реалізовано інноваційної продукції у промисловості, тис. грн	18783982,6	24995377	30892704,7	40188016,6	45830161	31432251,9
Реалізовано інноваційної продукції в машинобудуванні, тис. грн	8383589,6	9153680,7	8769720,1	13386737,5	17811038,4	9738336,6
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %	4,7	5,5	5,8	5,8	4,9	1,8
Рентабельність операційної діяльності машинобудівних підприємств, %	3,1	3,4	2,6	4,3	2,9	4,7
Інвестиції в основний капітал у промисловості	124,9	104,1	115,3	127,0	94,7	67,6
Інвестиції в основний капітал у машинобудуванні	120,4	86,2	149,6	130,3	94,1	64,7

*За даними Держкомстату України.

Проведено оцінювання методів визначення нижньої межі ціни на нову продукцію машинобудування, яке показало, що підхід заснований на сумі планової собівартості одиниці продукції й нормативного прибутку, вираженого в частці до собівартості, що зумовлює певні недоліки підходу, а саме: не враховуються витрати виробника з проектування та освоєння виробництва нових виробів; зміни собівартості одиниці виробу й нормативного прибутку залежно від фази життєвого циклу товару; інтереси інвестора, спрямовані на отримання прибутку не нижче від заданого рівня в розрахунку на вкладені кошти.

Оцінювання методів визначення верхньої межі ціни на нову продукцію машинобудування показало, що на практиці поширено два підходи до її визначення - засновані на розрахунку економічного ефекту від виробництва й використання нових засобів праці та на застосуванні таких методів, як: питомих показників, регресійного аналізу, баловий, агрегатний. Недоліками першого підходу є те, що ціна верхньої межі виведена з порушенням економічного змісту нормативного прибутку; враховується тільки частина показників якості нової техніки, не враховується дія фактора часу. Серед методів другого напряму найбільш прийнятним є метод питомих показників, оскільки він враховує інтереси споживача, але не бере до уваги витрати споживача на експлуатацію виробу, дію фактора часу; не пропонує способів визначення взаємовпливу показників якості виробу.

Машинобудівна продукція характеризується системою показників її якості, серед яких значне місце відводиться її надійності. З'ясовано, що формування ціни на машинобудівну продукцію перебуває в прямій залежності від встановлення рівня її надійності. Дослідження сутності показника надійності техніки дали змогу охарактеризувати її через взаємовплив показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності. У вітчизняній практиці оцінювали вплив тільки довговічності, тобто терміну експлуатації техніки на її ціну, який обчислювали на основі ціни базового виробу, скоригованої на коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції, терміну експлуатації базового й нового виробу з урахуванням морального зносу та нормативного коефіцієнта економічної ефективності.

Аналіз методів визначення термінів експлуатації техніки показав, що всі вони мають загальні недоліки, а саме: при встановленні закономірності зміни собівартості продукції враховується зміна тільки витрат на ремонт; не враховується відшкодування вкладених у неї коштів, отримання додаткового прибутку; не береться до уваги те, що прибуток є умовним, а норма амортизації повинна враховувати дію фактора часу, відшкодуванню має підлягати відновна вартість техніки.

Узагальнення методів визначення відновної вартості техніки показало, що вони ґрунтуються на трьох підходах: витратному, порівняльному, дохідному. Але умови, у яких вони застосовуються, складно відтворити, тому вибір підходу до оцінювання буде залежати від мети проведення обстеження.

За результатами аналізу методів впливу зносу на вартість техніки підтверджено, що зменшення вартості техніки відбувається внаслідок фізичного та морального зносу. Фізичний знос і техніко-економічне старіння в кожному конкретному випадку виявляються в системі, тому під час оцінювання враховується сукупний знос, як сума втрат його вартості під впливом усіх видів старіння за прямими та непрямими методами.

Оскільки надійність техніки характеризується показниками безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності, пропонуємо метод оцінювання впливу надійності техніки на її ціну на основі впливу взаємодії показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності техніки на зміну фактичного календарного часу роботи техніки:

, (1)

Т_пр1 = m₁ Ч t_в1, Т _пр2 = m₂ Ч t_в2,

де m₁, m₂ - середня кількість відмов за рік базової та нової техніки; t_в1, t_в2 - середній час відновлення базової і нової техніки, год./відмов; Т_с1, Т_с2 - довговічність базової і нової техніки (рекомендований термін експлуатації техніки), роки; Т_{к 1,2} - календарний час роботи базового та нового обладнання (за мінусом планових простоїв), год./рік; Т_пр1,2 - час простою базової і нової техніки для відновлення, год./рік.

Реалізацію методу оцінювання впливу надійності на ціну нової продукції машинобудування проведено на прикладі перетворювача частоти високої напруги ПЧ-ТТПР-250/6к 2000 кВт, 6 кВ, 50 Гц (ВАТ «Завод «Перетворювач», 2009 р.):

Тобто підвищення надійності нової продукції через збільшення її фактичного календарного часу роботи підвищує ціну порівняно з базовою.

У третьому розділі - «Удосконалення ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств» - удосконалено метод розрахунку ціни нижньої межі на нову продукцію й метод розрахунку верхньої межі ціни на нову техніку машинобудування, розраховано економічний ефект від реалізації продукції за ціною верхньої межі, обґрунтовано термін експлуатації техніки, оцінено вплив ціни нової техніки на термін експлуатації базової.

Удосконалено метод визначення ціни нижньої межі в t-му році життєвого циклу на основі рівності кумулятивного обсягу продажу та кумулятивних економічних витрат, де змінними витратами виступає добуток змінних витрат у собівартості одиниці продукції, річного випуску продукції в натуральному вигляді та тривалості життєвого циклу, а постійними є сума амортизованої вартості авансованих необоротних активів і заданий кумулятивний прибуток, що дає можливість виробнику повернути амортизовану вартість авансованих необоротних активів та одержати за життєвий цикл заданий кумулятивний прибуток:

(2)

де - ціна нижньої межі в t-му році; - амортизаційна вартість авансованих необоротних активів; - заданий валовий кумулятивний прибуток; - річний обсяг випуску машин у t-му році; t - роки життєвого циклу товару; - змінні витрати у виробничій собівартості одиниці продукції.

Порівняння запропонованого підходу й існуючих методів показало, що вдосконалений метод визначення нижньої межі залежно від фаз життєвого циклу товару більш гнучкий щодо споживача нової техніки та враховує інтереси товаровиробника на кожній стадії життєвого циклу товару.

Удосконалено метод визначення верхньої межі ціни на нову продукцію машинобудування на основі методу питомих показників з урахуванням дії фактора часу, зміни показників якості техніки та сукупних експлуатаційних витрат, що дає змогу всебічно задовольнити потреби споживача на ринку.

В основу побудови верхньої межі ціни покладено умову порівняння нової й базової ціни на техніку одного функціонального призначення. Загальний показник рівня еквівалентності якості та експлуатаційних характеристик нової й базової техніки пропонується обчислювати як добуток окремих показників якості:

, (3)

де а_ч - коефіцієнт еквівалентності, що враховує дію фактора часу; а_я - коефіцієнт еквівалентності, що враховує зміну якості техніки; а_е - коефіцієнт еквівалентності, що враховує експлуатаційні витрати техніки; в_ф1, в_ф2 - функціональні показники базової й нової продукції; в_ер1, в_ер2 - ергономічні показники базової та нової продукції; в_б1, в_б2 - показники безпеки базової й нової продукції; в_ек1, в_ек2 - екологічні показники базової та нової продукції; в_ес1, в_ес2 - естетичні показники базової й нової продукції; в_н1, в_н2 - показники надійності базової та нової техніки; Q₁, Q₂ - обсяг продукції, що випускається за допомогою одиниці базової й нової техніки за визначений період; К₁, К₂ - одноразові додаткові витрати споживача, пов'язані з експлуатацією одиниці базової та нової техніки; В₁, В₂ - поточні витрати споживача за весь період експлуатації базової й нової техніки.

Тобто ціну верхньої межі пропонується визначати на основі базової ціни техніки, скоригованої на три коефіцієнти еквівалентності якості:

.(4)

Розраховано граничні ціни на перетворювач частоти високої напруги ПЧ-ТТПР-250/6к 2000 кВт, 6 кВ, 50 Гц (ВАТ «Завод «Перетворювач», 2009 р.):

= + 1700881 = 3 285 604,67 грн;

= 3068614 Ч 1,159 Ч 1,04 Ч 1,186 = 4 386 758,5 грн.

Залежність граничних цін від кумулятивного обсягу продажів нової продукції подано графічно на рис. 2. Крива 1 являє собою залежність ціни нижньої межі нової продукції від кумулятивного обсягу продажів. Пряма 2 відображає залежність ціни верхньої межі від кумулятивного обсягу продажів. Точка перетину кривих графічно визначає обсяг випуску нової техніки, при якому виробник зможе повернути кошти, вкладені в необоротні активи, й отримати заданий (запланований) прибуток.



Рис. 2. Залежність ціни від кумулятивного обсягу продажів

Аналітичний розрахунок випуску нової техніки пропонується зробити таким чином:

,(5)

де С₀ - величина необоротних активів заводу-виробника цієї техніки, грн; П_з - заданий прибуток, що має намір отримати інвестор, грн; Q - середньорічний обсяг продукції, од./рік; Т - період випуску нової техніки, роки; S_з - змінні витрати в собівартості одиниці продукції, грн/од.; Ц₁ - ціна одиниці базової техніки, грн/од.; а - загальний індекс параметрів якості й експлуатаційних витрат нової та базової техніки.

Перевищення ціни верхньої межі над ціною нижньої межі дає можливість товаровиробнику одержати річний економічний ефект, розрахувати який пропонуємо таким чином:

,(6)

де T - період випуску нової техніки, роки; Q - кількість нової техніки, що випускається виробником, шт./рік.

Розраховано економічний ефект від реалізації перетворювача частоти високої напруги ПЧ-ТТПР-250/6к 2000 кВт, 6 кВ, 50 Гц (ВАТ «Завод «Перетворювач», 2010 р.) за ціною верхньої межі:

= (4386758,5 - 3285604,67) Ч 1 = 1 101 153,83 грн.

Економічний ефект від застосування нової техніки розподіляється між виробником і споживачем. Потреба в розподілі буде залежати від розміру цін нижньої та верхньої межі. Якщо ціни рівні або ціна нижньої межі більша за ціну верхньої межі, немає необхідності в розподілі додаткового економічного ефекту, що виникає в споживача. Інакше порушується зацікавленість виробника нової продукції. І навпаки, якщо ціна нижньої межі менша за ціну верхньої межі, економічний ефект необхідно розподілити. Іншими словами, необхідно дотримуватися умови, що заплановану ціну треба встановлювати нижче за верхню межу і вище за її нижню межу.

При появі нової техніки залишається актуальним питання визначення терміну експлуатації базової техніки через те, що існує можливість заміни її на більш прогресивну й економічну техніку, тобто під впливом морального зносу. Науковці виходять із визначення витрат на ремонт в t-му році й ціни нового виробу.

Вважаємо, що ціна нової техніки з витратами на ремонт величини непорівнянні, оскільки витрати на ремонт в t-му році відшкодовуються в кожному періоді та виражені у грн/рік, а ціна нової продукції - у грн.

Пропонується ціну нової техніки порівнювати із сумою коштів, яка була нагромаджена за рахунок амортизаційних відрахувань за певний період експлуатації базової техніки. Необхідною умовою одержання правильних результатів розрахунку є порівнянність варіантів техніки за параметрами якості.

На цій підставі запропоновано метод визначення фізичного терміну експлуатації базового зразка техніки з урахуванням її морального зносу на основі фізичного терміну експлуатації техніки, скоригованого на індекс цін нової та базової техніки, приведених до порівнянного вигляду з урахуванням дії фактора часу, зміни якості техніки й експлуатаційних витрат споживача. Тобто період заміни техніки під впливом її морального зносу пропонується визначати за формулою:

. (7)

Розраховано термін експлуатації з урахуванням морального зносу для нового трансформатора типу ТДН-16000/110-05:

==17,44 років.

Обґрунтування визначення терміну експлуатації техніки пропонується провести на основі побудови моделі економічного аналізу кумулятивних результатів, витрат і випуску техніки, за якою визначено параметри окупності витрат на придбання та експлуатацію нової продукції й аналогової моделі фізичного терміну експлуатації техніки на основі залежності ціни одиниці продукції та питомих кумулятивних витрат від кумулятивного випуску.

1. Період окупності кумулятивних витрат:

(8)

де С - первісна (відновна) вартість продукції, грн; S_з - змінні витрати в собівартості одиниці продукції, грн/од.; Q' - річний обсяг випуску продукції, од./рік; Ц - умовна ціна одиниці реалізованої продукції, грн/од.; Р_н - нормативна рентабельність продукції, відносні одиниці; В - річні виробничі витрати на випуск нової продукції, грн/рік; В_а - амортизаційні відрахування в собівартості одиниці продукції, грн/од.

2. Період експлуатації, при якому забезпечується одержання заданого кумулятивного умовного прибутку та повернення відновної вартості техніки:

,(9)

де П_з - заданий прибуток, грн.

3. Умовна ціна, яка планується й при якій забезпечується окупність кумулятивних витрат, одержання заданого кумулятивного умовного прибутку та повернення відновної вартості техніки:

, (10)

В основу критеріїв, за якими слід встановлювати фізичний термін експлуатації техніки, пропонується покласти окремі принципи: за цей період треба отримати задану віддачу від використання техніки (обсяг продукції, роботи, послуги, напрацьований ресурс тощо); за рахунок отриманого економічного результату має бути нагромаджений грошовий потік, що дає змогу відшкодувати відновлювальну вартість техніки й забезпечити умовний прибуток у заданих розмірах; в основу розрахунку норми амортизації, перш за все, має бути покладений плановий фізичний термін експлуатації техніки.

На підставі цього запропоновано вважати терміном експлуатації техніки такий період, при якому буде забезпечено повернення споживачу техніки її відновної вартості та одержання заданого умовного прибутку від реалізації продукції, що випускається за її допомогою. Функціонування техніки не може обмежуватися плановим фізичним терміном експлуатації, оскільки за умов постійного огляду й перевірки техніки, своєчасної заміни несправних запчастин її термін експлуатації може бути переглянуто.

Наукові положення, висновки та розроблені методи ціноутворення рекомендуються для використання не тільки на підприємствах машинобудування, а й в інших галузях промислового виробництва, оскільки практична реалізація продемонструвала їх ефективність як потужного маркетингового інструменту.

Економічний ефект від застосування запропонованих методів ціноутворення на ГРП «АвтоЗАЗ-Мотор» становить 48 000 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено постановку й вирішення актуального завдання - вдосконалення методів ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств, спрямованих на врахування економічних інтересів товаровиробника та споживача на ринку. Висновки, що отримані в роботі, зводяться до такого:

1. Визначено, що ціна є складною багатоаспектною категорією, від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність. Її сутність характеризується двоїстим характером, а саме: «вартісним» та «споживчим», тобто виступає своєрідним індикатором, який відображає якісну характеристику товару, інтереси й вимоги продавця та покупця. Аналіз чинників впливу на ціну показав, що до зовнішніх віднесено ті, що характеризують умови споживання та форми ринку, а до внутрішніх - витрати й маркетинг підприємства. Розкрито сутність ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств, що являє собою процес встановлення ціни на нову продукцію машинобудування, рівень якої задовольнить економічні інтереси товаровиробника і споживача на ринку.

2. Визначено, що методи ціноутворення базуються на задоволенні потреб товаровиробника, купівельної спроможності споживачів та на врахуванні особливостей конкурентного середовища, на підставі чого узагальнено методичні підходи до ціноутворення за трьома напрямами: з урахуванням, відповідно, величини витрат підприємства, рівня попиту та конкурентних особливостей ринку. З'ясовано, що на підприємствах машинобудування остаточна ціна формується за допомогою тендерного ціноутворення. Особливості застосування цього підходу залежать від форми власності підприємства, що зумовлює його переваги та недоліки, а саме: є можливість виявити безпосереднього виробника, отримати мінімальну ціну; добитися власних умов виконання замовлення, але критерії оцінювання постачальників занизькі та має місце «нечесна» конкуренція.

3. Запропоновано доповнити принципи цінової політики підприємства з урахуванням економічних інтересів товаровиробника та споживача на ринку, а саме: встановлювати ціну з урахування повернення інвестору майбутньої вартості інвестицій; планувати ціну вище від нижчого рівня й нижче від верхньої межі; надавати покупцям економічне обґрунтування рівня ціни; змінювати ціну залежно від фаз життєвого циклу товару. Запропоновано уточнити сутність цінової політики як діяльності, що спрямована на виконання місії підприємства, повернення майбутньої вартості вкладених у виробництво інвестицій, одержання за життєвий цикл заданого прибутку та задоволення потреб споживачів, що дає змогу врахувати економічні інтереси товаровиробника й споживача на ринку.

4. Проведено оцінювання методів визначення граничних цін на нову продукцію, на підставі чого з'ясовано, що методи визначення нижньої межі ціни не враховують витрат виробника з проектування та освоєння виробництва нових виробів; змін собівартості одиниці виробу й нормативного прибутку залежно від фази життєвого циклу товару; інтересів інвестора, спрямованих на отримання заданого прибутку. Методи визначення верхньої межі ціни враховують тільки частину показників якості техніки та витрат споживача; не береться до уваги дія фактора часу; ціна верхньої межі виведена з порушенням економічного змісту нормативного прибутку; не наводяться способи врахування взаємовпливу показників якості продукції.

5. Удосконалено метод визначення нижньої межі ціни нової продукції вt-му році життєвого циклу на основі рівності кумулятивного обсягу продажу та кумулятивних економічних витрат, де змінними витратами виступає добуток змінних витрат у собівартості одиниці продукції, річного випуску продукції в натуральному вигляді та тривалості життєвого циклу, а постійними є сума амортизованої вартості авансованих необоротних активів і заданий кумулятивний прибуток, що дає можливість виробнику повернути амортизовану вартість авансованих необоротних активів та одержати за життєвий цикл заданий кумулятивний прибуток.

6. Розроблено метод визначення верхньої межі ціни на нову продукцію на базі методу питомих показників з урахуванням дії фактора часу, зміни показників якості техніки та сукупних експлуатаційних витрат, що дає змогу задовольнити потреби споживача на ринку. Визначено обсяг продажу нової техніки на основі рівності нижньої та верхньої меж ціни. Запропоновано розраховувати економічний ефект товаровиробника на основі добутку різниці верхньої та нижньої меж ціни й обсягу продажу нової техніки. Рекомендовано для врахування економічних інтересів товаровиробника та споживача на ринку ціну на нову техніку встановлювати вище за ціну нижньої межі й нижче за ціну її верхньої межі.

7. З'ясовано, що формування ціни на техніку перебуває в прямій залежності від встановлення рівня її надійності, яка характеризується через взаємовплив показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності. Удосконалено метод визначення впливу надійності на ціну техніки, який, на відміну від існуючого, враховує вплив взаємодії показників безвідмовності, ремонтопридатності та довговічності на зміну фактичного календарного часу роботи техніки. Визначено, що підвищення надійності техніки через збільшення фактичного календарного часу роботи техніки підвищує ціну нової техніки порівняно з базовою.

8. Оцінено вплив ціни нової техніки на термін експлуатації базової на основі рівності ціни нової техніки та суми грошей, нагромадженої за рахунок амортизації базової, що, на відміну від існуючого, дає можливість визначити термін експлуатації техніки з урахуванням її морального зносу. Оскільки базова техніка й нова відрізняються за параметрами якості та експлуатаційних витрат, термін експлуатації з урахуванням морального зносу пропонується розраховувати на базі фізичного терміну експлуатації техніки, скоригованого на індекс цін нової й базової техніки, приведених до порівнянного вигляду з урахуванням дії фактора часу, зміни якості техніки та сукупних витрат споживача.

Наукові положення, висновки та розроблені методи ціноутворення рекомендуються для використання не тільки на підприємствах машинобудування, а й в інших галузях промислового виробництва. Економічний ефект від практичної реалізації запропонованих методів ціноутворення на ГРП «АвтоЗАЗ-Мотор» становить 48 000 грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Кучерова Г.Ю. Ціноутворення на нову продукцію машинобудівних підприємств : монографія / С.Я. Салига, Г.Ю. Кучерова. - Запоріжжя : ЗЦНТЕІ, 2009. - 297 с. : іл., табл. - Бібліогр.: с. 259-271. Особистий внесок: підготовлено розділи 1, 2, 3 (6,06 друк. арк.).

Статті в наукових фахових виданнях

2. Кучерова Г.Ю. Установлення ціни нижньої межі на нову продукцію машинобудування в залежності від фаз життєвого циклу / Г.Ю. Кучерова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 2. - С. 114-118 (0,33 друк. арк.).

3. Кучерова Г.Ю. Формування цінової політики машинобудівного підприємства / Г.Ю. Кучерова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 3. - С. 161-167 (0,64 друк. арк.).

4. Кучерова Г.Ю. Оптимізація терміну експлуатації машини на основі залежності ціни і витрат від кумулятивного випуску продукції / Г.Ю. Кучерова // Економіка та держава. - К. : ІПКДСЗУ, 2008. - № 11. - С. 59-62 (0,48 друк. арк.).

5. Кучерова Г.Ю. Методи визначення впливу надійності техніки на ціну нової продукції машинобудування / Г.Ю. Кучерова // Прометей. - Донецьк : ДЕГІ, 2008. - № 2 (26). - С. 123-125 (0,21 друк. арк.).

6. Кучерова Г.Ю. Аналіз існуючих методів розрахунку терміну експлуатації машини / Г.Ю. Кучерова // Економічний простір. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. - № 17. - С. 24-30. (0,26 друк. арк.)

7. Кучерова Г.Ю. Аналіз методів визначення верхньої межі ціни на нову продукцію машинобудування / Г.Ю. Кучерова // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - № 242. - С. 685-697 (0,5 друк. арк.).

8. Кучерова Г.Ю. Метод визначення ціни верхньої межі на нову техніку / Г.Ю. Кучерова // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. - Х. : ХАІ, 2008. - № 2. - С. 124-139 (0,52 друк. арк.).

9. Кучерова А.Ю. Расчет влияния цены новых машин на срок службы базовых / А.Ю. Кучерова // Бизнесинформ. - Х. : ИНЖЭК, 2009. - № 10. - С. 92-95 (0,29 друк. арк.).

10. Кучерова Г.Ю. Досвід визначення ціни нижньої межі на нові машини / Г.Ю. Кучерова // Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки : зб. наук. статей. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2010. - № 1 (5). - С. 20-26 (0,54 друк. арк.).

Матеріали конференцій

11. Кучерова Г.Ю. Напрямки подальшого розвитку методів визначення граничних цін на нову продукцію машинобудування / Г.Ю. Кучерова // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави : матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Д. : ПДАБА, 2008. - Т. 4. - С. 76-78 (0,13 друк. арк.).

12. Кучерова Г.Ю. Дослідження теорії ціни з екскурсом в історію економічної думки / Г.Ю. Кучерова // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес : матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Д. : ПДАБА, 2009. - Т. 2. - С. 29-32 (0,16 друк. арк.).

13. Кучерова Г.Ю. Методи утворення цін на нову продукцію машинобудування / Г.Ю. Кучерова // Дні науки : зб. тез доповідей. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 1. - С. 104-105 (0,08 друк. арк.).

14. Кучерова Г.Ю. Дослідження сутності ціни / Г.Ю. Кучерова // Соціально-економічний розвиток України і регіонів : матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - С. 217-219 (0,12 друк. арк.).

15. Кучерова Г.Ю. Підходи щодо визначення відновної вартості машини / Г.Ю. Кучерова, В.О. Лось // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - Запоріжжя : МСП-41, 2009. - С. 188-120. Особистий внесок: розглянуто особливості застосування підходів до визначення відновної вартості машини (0,04 друк. арк.).

16. Кучерова Г.Ю. Показники якості нової техніки / Г.Ю. Кучерова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. викладачів та студентів. - Сімферополь : Фенікс, 2010. - С. 149-151 (0,14 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru