Формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.11.009.12

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств

Гуторова Ірина Володимирівна

Харків - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва, м. Харків

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Нестерчук Юлія Олександрівна, Уманський національний університет садівництва, професор кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент Красноруцький Олексій Олександрович, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, доцент кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту

Захист відбудеться «13» жовтня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, ауд. 221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д. В. Шиян



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкових засад господарювання та приєднання до Світової організації торгівлі зумовлює необхідність глибокого вивчення теоретичних та практичних аспектів формування і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств як необхідної складової системи гарантування продовольчої безпеки держави. Лише конкурентоспроможні підприємства здатні виробляти сільськогосподарську продукцію високої якості й успішно конкурувати з іноземними товаровиробниками як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Проблема конкурентоспроможності за своїм змістом є фундаментальною, тому пошук шляхів її вирішення розкривається у працях багатьох видатних дослідників. Наукові основи конкуренції та конкурентоспроможності були закладені такими зарубіжними вченими, як: Л. Ерхард, М. Портер, Дж.В. Робінсон, А. Сміт, Ф.А. Хайєк, Е.Х. Чемберлін, Й.А. Шумпетер, Г.Л. Азоєв, Р.А. Фатхутдінов, А.Ю. Юданов та ін. Серед українських учених-аграрників дослідженню питань формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств присвячені праці: В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, М.О. Бєсєдіна, А.Г. Бидик, Н.Є. Голомші, О.Д. Гудзинського, Л.А. Євчук, В.К. Збарського, С.М. Кваші, І.Г. Кириленка, О.О. Красноруцького, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.О. Нестерчук, О.В. Олійника, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, Б.К. Супіханова, О.В. Ульянченка, О.О. Школьного та ін.

Водночас недостатньо опрацьованими залишаються питання щодо розробки механізмів формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, залежності її від рівня ресурсозабезпеченості й ефективності державної підтримки, методики оцінки конкурентоспроможності підприємств та обґрунтування основних напрямів її підвищення. Усе зазначене обумовило вибір теми, формулювання мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематики науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зокрема наукової тематики кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373). У рамках наукової теми автором виконані дослідження, пов'язані з формуванням конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, та розроблені рекомендації щодо її підвищення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та формування практичних рекомендацій з підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

узагальнити теоретичні положення щодо сутності понять «конкуренція» та «конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств»;

виявити і систематизувати сукупність факторів, що формують конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств;

узагальнити методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств;

проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області, визначити рівень їх конкурентоспроможності;

дослідити взаємозв'язок між рівнем ресурсозабезпеченості і конкурентоспроможністю підприємства;

здійснити аналіз конкурентоспроможності основних видів сільськогосподарської продукції та визначити основні чинники, що впливають на її рівень;

розробити пропозиції щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму та механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств в контексті підвищення їх конкурентоспроможності;

обґрунтувати орієнтовні параметри розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, зокрема мінімальний та оптимальний рівні спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва;

обґрунтувати пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства шляхом розробки економіко-математичної моделі оптимізації сполучення галузей.

Об'єктом дослідження є процес формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств у пореформений період.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів, базові положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та підприємства, законодавчі та нормативні акти.

У процесі дослідження були використані такі методи: аналізу та синтезу (узагальнення наукових підходів до розуміння сутності понять «конкуренція», «конкурентоспроможність», методик оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств), абстрактно-логічний (розробка системи показників оцінки конкурентоспроможності підприємств, формування висновків), метод групувань (дослідження впливу на конкурентоспроможність сільгосппідприємств рівня ресурсозабезпеченості, розмірів державної підтримки; обґрунтування оптимального рівня спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва), кластерного аналізу (при зіставленні показників конкурентоспроможності окремих підприємств між собою), графічний (побудова конкурентної карти ринку, графічне зображення тенденцій розвитку окремих показників, схематичне представлення теоретичних узагальнень), кореляційного та регресійного аналізу (дослідження ступеня впливу на конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції факторів, що її формують), економіко-математичного моделювання (розробка моделі оптимізації сполучення галузей в досліджуваному господарстві) та ін. Всі методи поєднує системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів.

Інформаційну базу дослідження склали аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Харківській області, Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, відділів статистики у Великобурлуцькому, Вовчанському та Чугуївському районах, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств, наукові розробки зарубіжних та вітчизняних науковців, результати власних розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

запропоновано методичний підхід комплексної оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, яка, на відміну від існуючих, поєднує в собі зовнішній та внутрішній аспекти їх діяльності і ґрунтується на кластерному аналізі показників продуктивності й ефективності використовуваних ресурсів, урахуванні ринкової активності підприємства та побудові конкурентної карти ринку;

удосконалено:

визначення поняття «конкуренція», яке на відміну від попередніх поєднує в собі поведінковий, функціональний та структурний підхід до його розуміння;

трактування поняття «конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств», в якому враховані найбільш важливі характеристики цієї категорії, а саме порівняльний характер, зв'язок з певним проміжком часу, залежність від ефективності сільгоспвиробництва та конкурентоспроможності продукції;

систематизацію чинників формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств з виділенням у складі зовнішнього блоку природно-кліматичних, соціально-демографічних, політико-правових та економічних факторів; у складі внутрішнього блоку - організаційно-економічних, техніко-технологічних, соціально-економічних;

дістало подальший розвиток:

дослідження впливу на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств рівня їх ресурсозабезпеченості, визначеного через показники фондооснащеності виробництва, фондоозброєності праці, трудозабезпеченості і співвідношення між оборотними та основними фондами - найбільш суттєвий вплив на конкурентоспроможність справляють показники трудозабезпеченості і фондооснащеності;

пропозиції щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму та механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств в контексті підвищення їх конкурентоспроможності, зокрема обґрунтовано необхідність активізації інтервенційних операцій на регіональному ринку зерна, а також доведено переваги фінансового лізингу над механізмом банківського кредитування;

обґрунтування мінімального, за якого галузь стає рентабельною, та оптимального, за якого досягається найвищий економічний ефект, рівня концентрації сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та продукції, що ними виробляється. Зокрема, пропозиції щодо формування підприємств з оптимальним рівнем спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва передані для практичного використання Головному управлінню агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка № 08-28-73 від 30.03.2010 р.). Окремі результати дисертаційного дослідження, спрямовані на вдосконалення методики оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, прийняті до впровадження управліннями агропромислового розвитку Вовчанської (довідка № 142 від 06.05.2010 р.) та Чугуївської (довідка № 273101-18 від 13.04.2010 р.) райдержадміністрацій. Пропозиції щодо вдосконалення галузевої структури господарства впроваджені в діяльність ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН України Вовчанського району (довідка № 83 від 07.05.2010 р.), рекомендації щодо доцільності застосування лізингового кредитування при плануванні інвестиційного проекту придбання техніки чи обладнання - ТОВ АФ «Надія» Чугуївського району Харківської області (довідка № 22 від 14.05.2010 р.).

Теоретичні надбання й висновки дисертації використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва під час викладання дисциплін «Економіка та підприємництво», «Управління проектами», «Менеджмент організацій» (довідка № 491 від 14.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, що викладені в роботі і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на ІІІ Міжнародному форумі молодих учених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2008 р.), міжнародних науково-практичних конференціях: «Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики» (м. Полтава, 2008 р.), «Аграрний форум-2008» (м. Суми, 2008 р.), «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008 р.), «Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки» (м. Полтава, 2008 р.), «Інновації для сільського господарства» (м. Житомир, 2009 р.), «Вдосконалення фінансово-кредитного механізму АПК» (м. Львів, 2009 р.), «Теория и практика предпринимательской деятельности» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, 2009 р.), «Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України» (м. Полтава, 2010 р.), «Аграрний форум-2010» (м. Суми, 2010 р.), Науково-методичній конференції «Аграрна економічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України» (м. Київ, 2009 р.), Науково-практичній конференції «Організаційно-економічні проблеми забезпечення продовольчої безпеки в умовах економічної кризи» (м. Кам'янець-Подільський, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 20 наукових працях загальним обсягом 5,7 ум.-друк. арк., що належать особисто автору, з них - 13 у наукових фахових виданнях (4,7 ум.-друк. арк.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 174 сторінки основного тексту. Дисертаційна робота містить 51 таблицю, 11 рисунків, 22 додатки на 42 сторінках. Список використаних джерел налічує 286 найменувань та розміщений на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

конкурентоспроможність ресурсозабезпеченість кредитний фінансовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, зазначено інформаційну базу, викладено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств» уточнено сутність понять «конкуренція» та «конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств», розглянуто особливості конкурентних відносин в аграрному секторі економіки; систематизовано фактори, що формують конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств, а також розкрито існуючі методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

На основі узагальнення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених встановлено, що конкуренція - багатоаспектне наукове поняття, що не обмежується єдиним універсальним визначенням. При розкритті сутності конкуренції вчені керуються одним з трьох основних підходів: поведінковим, в рамках якого конкуренція розглядається як спосіб поведінки економічних суб'єктів на ринку; структурним, який ґрунтується на аналізі структури ринку; функціональним, який розглядає конкуренцію з погляду її функцій та ролі в економіці. Вважаємо, що визначення поняття «конкуренція» не повинне обмежуватися спрощеним вузькоекономічним трактуванням, а має містити в собі три вищеназвані підходи. У зв'язку із цим конкуренція розглядається як комплексна категорія, що відображає відносини між суб'єктами господарювання, які виникають на ринку і проявляються в боротьбі за кращі результати діяльності, завдяки чому формуються різні моделі ринку та задовольняються потреби як окремих споживачів, так і суспільства в цілому.

Становлення конкурентних відносин в аграрному секторі економіки України має своєрідний характер. Їх формування відбувалося за умов реформування монополізованої одержавленої власності, відсутності основних інститутів ринку, ринкової інфраструктури, чіткого законодавчого та нормативного забезпечення. Ці процеси зумовили певні особливості конкурентних відносини в аграрному секторі, серед яких такі: прояв їх в умовах невідповідності попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію, необхідність постійного державного втручання та дієвого регулювання, різноманітність ринкових структур, наявність міжгалузевої конкуренції в сільському господарстві, переважно ціновий характер конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції, що зумовлюється порівняно низькою собівартістю її виробництва.

Конкуренція нерозривно пов'язана з конкурентними перевагами підприємства, які своєю чергою формують його конкурентоспроможність. Конкурентоспроможним є таке сільськогосподарське підприємство, яке здатне пристосовуватися до мінливих умов господарювання, ефективно функціонувати в умовах ризику та невизначеності, виробляти конкурентоспроможну продукцію. Формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств відбувається від впливом як ендогенних, так і екзогенних факторів, головними з яких є: макроекономічна та політична стабільність у державі, відкритість вітчизняного та міжнародних ринків, економічна політика держави, зокрема кредитна, податкова, інвестиційно-інноваційна, політика страхового захисту товаровиробників, рівень розвитку аграрного ринку та його інфраструктурне забезпечення, соціальне середовище, природно-кліматичні умови, розміри підприємства, рівень його спеціалізації та концентрації тощо.

Неоднозначність існуючих в економічній науці підходів до розуміння сутності конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств обумовлює і численність використовуваних методів її оцінки. Спільним для них усіх є застосування одного чи декількох показників, що характеризують ефективність сільськогосподарського виробництва та конкурентоспроможність продукції. У зв'язку із цим аналіз конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств пропонуємо здійснювати за системою показників, що включають: обсяг валової продукції та прибутку з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника, на 1 грн основних виробничих фондів; виробництво валової продукції на 1 грн виробничих витрат; рівень рентабельності сільгоспвиробництва. В ролі основного показника для аналізу конкурентоспроможності окремих видів сільськогосподарської продукції вважаємо за доцільне застосовувати рівень рентабельності, який є найбільш узагальнюючим і ґрунтується на класичних категоріях економічної теорії - вартості і ціні.

Алгоритм аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства, на нашу думку, має включати такі етапи: формування сукупності досліджуваних підприємств, збір необхідної для аналізу інформації про їх діяльність, оцінка конкурентоспроможності підприємств на основі обраної системи показників, виявлення резервів підвищення конкурентоспроможності й обґрунтування конкурентної стратегії подальших дій (рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства

У другому розділі «Сучасний стан розвитку сільськогосподарських підприємств та оцінка їх конкурентоспроможності» розкрито тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, проаналізовано в динаміці показники їх конкурентоспроможності, побудовано конкурентну карту ринку, досліджено вплив рівня ресурсозабезпеченості на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств, проаналізовано тенденції зміни рівня конкурентоспроможності основних видів сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку та визначено фактори, що її формують.

Реформування аграрного сектора економіки України, що мало за мету збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та формування конкурентоспроможних ринкових структур, поки що не дало очікуваних позитивних результатів. Натомість має місце скорочення обсягів виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, зменшення питомої ваги сільськогосподарських підприємств у структурі виробництва, зміна співвідношення між галузями сільського господарства на користь рослинництва. За 1990-2008 рр. обсяги виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах Харківської області зменшилися у 2,2 раза, у тому числі галузі тваринництва - в 4,3 раза. Виробництво картоплі, овочів, плодів та вовни зменшилося в десятки разів, виробництво м'яса худоби та птиці - в 6,1 раза, молока - в 7,0 раза.

Разом з тим, починаючи з 2000 р., спостерігається поступове нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Так, обсяги виробництва валової продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилися за 2000-2008 рр. більше ніж удвічі, продуктивність праці зросла в 5,6 раза, фондовіддача - в 2,2 раза. У десятки разів збільшилися значення показників, розрахованих на основі прибутку (табл. 1).



Таблиця 1 - Динаміка показників розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області за 2000 - 2008 рр.

Показник	2000 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Вироблено валової продукції в порівнянних цінах 2005 р.: - на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	99,9	215,7	211,9	204,0	231,0
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн	15,8	42,3	45,3	53,6	88,2
- на 1 грн основних засобів, грн	0,37	1,00	0,89	0,89	0,82
- на 1 грн виробничих витрат, грн	1,65	1,44	1,17	0,94	0,77
Одержано прибутку: - на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	0,9	7,5	1,9	39,5	23,9
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн	0,2	1,9	0,5	13,8	9,1
- на 100 грн основних засобів, грн	0,33	3,48	0,78	17,26	8,47
Рівень рентабельності усієї діяльності, %	1,5	5,1	1,0	21,9	9,4
Питома вага прибуткових підприємств, %	64,3	70,3	69,9	80,1	66,4

Джерело: розраховано за даними статистичних збірників «Сільське господарство України» та «Основні показники виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області».

Таке зростання показників конкурентоспроможності зумовлене, з одного боку, збільшенням обсягів виробництва валової продукції на 67,6 %, прибутку - з 14,6 до 288,4 млн грн відповідно, а з другого - значним зменшенням всіх складових ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Так, чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, зменшилася за досліджуваний період утричі, вартість основних виробничих фондів скоротилася на 24 %.

Більш детальний аналіз конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств був проведений на прикладі господарств Великобурлуцького, Вовчанського та Чугуївського районів Харківської області. У кінцевому підсумку поєднання кластерного аналізу, що дозволив виявити групи підприємств з різним рівнем конкурентоспроможності, з визначенням конкурентної позиції підприємства на ринку (від лідера до аутсайдера) та побудова на цій основі конкурентної карти дало змогу стверджувати, що найбільш конкурентоспроможними серед господарств Вовчанського району є ТОВ «Агросвіт», ТОВ АФ «Хлібороб» та ДП ДГ «Гонтарівка», Великобурлуцького - ВАТ «Підсереднє» та ВАТ «Федорівське», Чугуївського району - ТОВ «Агроресурс», ТОВ АФ «Надія», ВАТ «Чугуївагрохім».

Аналіз основних показників діяльності сільськогосподарських підприємств з різним рівнем їх конкурентоспроможності (табл. 2) показав, що більші за розмірами господарства краще забезпечені виробничими ресурсами, мають вищі показники продуктивності тварин та урожайності сільськогосподарських культур, є більш прибутковими і конкурентоспроможними. Це положення підтверджує і конкурентна карта сільгосппідприємств Великобурлуцького, Вовчанського та Чугуївського районів Харківської області. Підприємства, що володіють більшою часткою ринку, є більш конкурентоспроможними, у них краще налагоджений процес виробництва та збуту продукції і, навпаки, менш конкурентоспроможні підприємства володіють меншою часткою ринку, конкурентна позиція їх є слабкою та загрозливою для подальшого існування.

Таблиця 2 - Основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств з різним рівнем їх конкурентоспроможності за 2008 р.

Показник	Найбільш конкурентоспроможні підприємства	Найменш конкуренто-спроможні підприємства
	1	2	3	4	5	6	7
Валова продукція в порівнянних цінах 2005 р., тис. грн	13464	8648	14977	6545	1055	151	222
Площа с.-г. угідь, га	6160	3799	4761	2400	1295	1396	323
Чисельність працівників, осіб	211	72	192	118	64	10	9
Фондооснащеність виробництва, тис. грн на 100 га с.-г. угідь	171,1	154,1	2776,3	851,9	162,0	61,9	100,1
Фондоозброєність праці, тис. грн на 1 працівника	49,9	40,9	688,4	173,3	32,8	86,5	35,9
Урожайність, ц/ га: зернових	45,6	45,0	58,5	59,0	18,5	20,0	27,2
соняшнику	24,9	23,1	30,1	30,5	-	5,3	15,0
Умовне поголів'я тварин, гол.	970	726	1548	733	112	-	-
Середній річний удій молока від однієї корови, кг	5720	4073	4655	7252	1531	-	-
Рівень рентабельності (збитко-вості) с.-г. виробництва, %	8,0	51,5	19,7	41,4	-10,7	-65,1	-25,0
У т.ч.: рослинництва	11,5	69,1	38,4	24,8	-16,4	-65,1	-25,0
тваринництва	-1,3	31,9	-0,8	59,7	-5,8	-	-

Примітка: 1 - ВАТ «Підсереднє»; 2 - ВАТ «Федорівське» Великобурлуцького району; 3 - ТОВ «Агросвіт» Вовчанського району; 4 - ТОВ АФ «Надія» Чугуївського району; 5 - ТОВ «Слобожанське молоко» Великобурлуцького району; 6 - ТОВ АФ «Піднята цілина» Вовчанського району; 7 - ПСП «Вікторія» Чугуївського району.

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики в Харківській області.

Групування сільськогосподарських підприємств досліджуваних районів показало, що із збільшенням рівня їх ресурсозабезпеченості підвищуються і показники конкурентоспроможності. Так, із збільшенням рівня фондооснащеності виробництва з 60 до 630 тис. грн обсяг отриманого прибутку з розрахунку на 100 га сільгоспугідь підвищується в 33 рази, на 1 працівника - у 21 раз, на 100 грн основних засобів - у 3 рази. З підвищеннями рівня фондоозброєності праці обсяг отриманого прибутку з розрахунку на 1 середньорічного працівника зростає у 5,4 раза, продуктивність праці - у 2,4 раза. Крім того, з підвищенням співвідношення між оборотними та основними засобами з 0,4 до 12,5 рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва зростає з -1,3 до 16,0 %, у тому числі галузі рослинництва - з 4,6 до 24,0 %.

Проведений аналіз рівня рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції засвідчив неабияке його зниження в динаміці по роках. Причиною цього є нерівномірні зміни ціни та повної собівартості. За такими видами продукції, як зернові, цукровий буряк, плоди, приріст живої маси ВРХ, свиней, птиці, витрати протягом 2000-2008 рр. зростали більш високими темпами, ніж ціна реалізації, що й спричинило поступове зниження прибутковості цих галузей. У цілому найбільш конкурентоспроможними на сьогоднішній день як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках є соняшник і зернові, найменш конкурентоспроможними - продукція тваринництва.

Побудова множинних кореляційно-регресійних моделей дозволила зробити висновок, що конкурентоспроможність окремих видів сільськогосподарської продукції підвищується із збільшенням урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, зниженням виробничих витрат на 1 га посіву чи 1 голову худоби, поглибленням спеціалізації та концентрації виробництва. Так, розрахунок коефіцієнтів еластичності показав, що у першому наближенні із підвищенням середньої врожайності зернових по області на 1 % обсяг отримуваного прибутку зростає на 8 %; із підвищенням на 1 % питомої ваги цієї культури у структурі товарної продукції прибуток збільшується на 0,2 %; із підвищенням на 1 % частки посіву у структурі посівних площ - на 0,1 %. З підвищенням середньої врожайності насіння соняшнику на 1 % обсяг прибутку зростає на 2 %, проте нарощування питомої ваги цієї культури в структурі посівних площ призводить до зниження прибутковості на 0,2 %.

Найбільш суттєвий вплив на рівень рентабельності виробництва молока справляє продуктивність корів, на долю якої приходиться 55,6 % загального коливання результативної ознаки, в той час як сукупна дія інших факторів, включених у модель, зумовлює лише 5,5 % загальної варіації. Зокрема, з підвищенням середнього річного удою молока від однієї корови на 1 %, рентабельність виробництва молока зростає на 8,5 %. Крім того, підвищення вагомості підприємства на ринку молока на 1 % супроводжується збільшенням ціни реалізації 1 ц продукції на 10,53 грн, а рівня рентабельності - на 10,8 відсоткового пункту.

У третьому розділі «Обґрунтування основних напрямів підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств» запропоновано заходи з удосконалення фінансово-кредитного механізму та механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано пропозиції щодо формування мінімального та оптимального рівня спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва, з метою підвищення конкурентоспроможності досліджуваного господарства розроблено економіко-математичну модель оптимізації сполучення галузей.

На сьогоднішній день одним з основних напрямів підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств є вдосконалення фінансово-кредитного механізму їх діяльності, зокрема податкового, кредитного, інвестиційно-інноваційного, механізму страхового захисту. Особлива увага має бути приділена лізинговому кредитуванню, яке є перспективним джерелом залучення коштів для оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств. Установлено, що придбання обладнання для реконструкції молочнотоварної ферми на умовах фінансового лізингу забезпечує економію коштів в порівнянні з банківським кредитуванням на рівні 18,9 %. При цьому загальна сума лізингових платежів за умовами НАК «Украгролізинг» сплачується протягом п'яти років і становить 14,2 % вартості об'єкта лізингу, тобто у середньому менше, ніж 3 % за рік, в той час як банківські установи надають сільськогосподарським товаровиробникам переважно короткострокові кредити (терміном до одного року), відсоткова ставка за користування якими в середньому становить 28 % річних. За умови відшкодування державою 10 % ставки за банківськими кредитами перевищення останньої над величиною лізингових платежів становить 3,8 відсоткового пункту.

Провідна роль у підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та підприємства в цілому належить виваженій системі державної підтримки. Аналіз результативності державної підтримки за період 2000-2008 рр. дозволив зробити висновок, що щорічне нарощування обсягів фінансування з Держбюджету за програмами підтримки сільського господарства є цілком виправданим, оскільки забезпечує приріст показників конкурентоспроможності сільгосппідприємств. Це положення підтверджується і тісним кореляційним зв'язком між сумою підтримки за всіма програмами та продуктивністю праці, обсягами виробництва валової продукції з розрахунку на 100 га сільгоспугідь; меншою тіснотою характеризується зв'язок з такими показниками, як обсяги отриманого прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника (R=0,685), на 100 га сільгоспугідь (R=0,522), на 100 грн основних засобів (R=0,517).

Разом з тим наявний рівень державної підтримки лише поліпшує результати діяльності сільськогосподарських підприємств, однак не забезпечує при цьому належного рівня рентабельності і конкурентоспроможності. Низькою дієвістю характеризується існуючий рівень дотацій та доплат на продукцію тваринництва, про що свідчить подальше скорочення поголів'я худоби та обсягів виробництва продукції тваринництва.

На нашу думку, підвищенню результативності бюджетного фінансування слугувало б, з одного боку, збільшення обсягів державної підтримки до рівня, який би компенсував втрати сільгосптоваровиробників від нееквівалентності міжгалузевого обміну, а з другого - забезпечення цілеспрямованого впливу держави на умови розвитку аграрного сектора, його техніко-технологічне оновлення та структурну перебудову. При цьому відповідно до вимог СОТ пріоритетним має стати нарощування обсягів програмно-цільової фінансової підтримки заходів «зеленої скриньки» та поступове скорочення до встановленого рівня бюджетних програм і заходів «жовтої скриньки».

Вважаємо, що дієвим механізмом підтримки сільськогосподарських підприємств має стати широкомасштабне запровадження інтервенційних і заставних операцій на зерновому ринку. Так, квота на закупівлю озимої пшениці до Аграрного фонду для сільськогосподарських підприємств Харківської області становила в 2009 р. 65 тис. т (6,1 % валового збору озимої пшениці по області). Фактично було закуплено 12,7 тис. т за ціною 1070,83 грн /т, що забезпечило сільськогосподарським підприємствам рівень рентабельності виробництва озимої пшениці 40,6 %, у той час як у середньому по області рівень збитковості цієї культури дорівнював 4,0 %, а ціна реалізації становила 720,90 грн /т.

Розв'язання задачі оптимізації сполучення галузей за допомогою економіко-математичного моделювання для ДП ДГ «Гонтарівка» Вовчанського району Харківської області дозволило збільшити обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, поліпшити кінцеві результати діяльності господарства та підвищити рівень його конкурентоспроможності (табл. 3).

Таблиця 3 - Перспективи розвитку ДП ДГ «Гонтарівка» Вовчанського району Харківської області (за результатами вирішення оптимізаційної задачі сполучення галузей)

Показник	Фактично за 2008 р.	Проект на 2015 р.	Абсолютна зміна показника
Вироблено валової продукції в порівнянних цінах 2005 р. - усього, тис. грн	11364,0	15081,4	3717,4
У т.ч.: у рослинництві	6202,0	6908,9	706,9
у тваринництві	5162,0	8172,5	3010,5
Виручка від реалізації продукції - всього, тис. грн	12795,0	33846,0	21051,0
У т.ч.: у рослинництві	4865,0	13373,2	8508,2
у тваринництві	7930,0	20472,8	12542,8
Повна собівартість - всього, тис. грн	9593,0	22396,7	12803,7
У т.ч.: у рослинництві	3664,0	8591,0	4927,0
у тваринництві	5929,0	13805,7	7876,7
Одержано прибутку - всього, тис. грн	3202,0	11449,3	8247,3
У т.ч.: у рослинництві	1201,0	4782,2	3581,2
у тваринництві	2001,0	6667,1	4666,1
Рівень рентабельності с.-г. виробництва, %	33,4	51,1	+17,7
У т.ч.: у рослинництві	32,8	55,7	+22,9
у тваринництві	33,7	48,3	+14,6

Джерело: розрахунки автора.

При цьому планом на 2015 р. передбачено: довести поголів'я ВРХ в господарстві до рівня 2560 голів, у тому числі корів - до 1000 голів (тобто збільшити на 65 та 45 % відповідно), поголів'я свиней підвищити до 890 голів, овець - до 1890; удосконалити склад і структуру посівних площ (питому вагу площ під ярими зерновими збільшити на 6,6 %, під озимими зерновими та технічними культурами зменшити на 4,7 та 5,3 % відповідно, під кормовими - залишити на рівні 30 %); збільшити урожайність сільськогосподарських культур (озимих зернових з 35,8 до 41,8 ц/га, ярих зернових - з 25,1 до 25,5 ц/га, кукурудзи на зерно - з 26,4 до 50,0 ц/га, соняшнику - з 12,3 до 25,0 ц/га) та підвищити продуктивність худоби (середній річний удій молока від однієї корови - з 4800 до 5000 кг, середньодобовий приріст ВРХ на вирощуванні та відгодівлі - з 595 до 750 г, свиней - з 230 до 550 г). У результаті оптимізації галузевої структури обсяги виробництва валової продукції планується збільшити на 33 %, в тому числі галузі рослинництва - на 11 %, галузі тваринництва - на 58 %; прибутку - в 3,6 раза, в тому числі в галузі рослинництва - в 3,9 раза, галузі тваринництва - в 3,3 раза. Як наслідок, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва підвищиться на 17,7 відсоткового пункту, у тому числі галузі рослинництва - на 22,9, тваринництва - на 14,6 відсоткового пункту.

Серед внутрішніх факторів підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на особливу увагу заслуговує поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Встановлено, що господарства з високим рівнем спеціалізації є більш конкурентоспроможними на відміну від господарств з низьким рівнем спеціалізації. Так, у групі підприємств з коефіцієнтом зосередження товарного виробництва (Кз) понад 0,60 обсяги виробництва валової продукції та прибутку з розрахунку на одного середньорічного працівника вищі за аналогічний показник у групі підприємств, де Кз<0,35, у 2,8 та 4,2 раза відповідно, з розрахунку на 1 грн основних засобів - у 3,2 та 4,8 раза відповідно, рівень рентабельності підприємств вищий на 13,3 відсоткового пункту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. За результатами досліджень можна зробити такі висновки.

Конкуренція - комплексна категорія, що відображає відносини між суб'єктами господарювання, які виникають на ринку і проявляються в боротьбі за кращі результати діяльності (за найвигідніші умови вкладення капіталу), в результаті чого формуються різні моделі ринку та задовольняються потреби як окремих споживачів, так і суспільства в цілому. Конкурентні відносини в аграрному секторі економіки мають певні особливості, а саме: проявляються в умовах невідповідності попиту і пропозиції, потребують дієвого державного регулювання, носять переважно ціновий характер, характеризуються наявністю міжгалузевої конкуренції в сільському господарстві, представлені всіма моделями ринку (від досконалої до недосконалої конкуренції).

Узагальнення теоретичних підходів до визначення поняття «конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства» дозволило виявити найбільш суттєві характеристики цієї категорії, а саме: порівняльний характер, зв'язок з конкретним ринком та певним проміжком часу, залежність від ефективності сільгоспвиробництва та конкурентоспроможності продукції. На підставі зазначеного запропоноване таке визначення цієї категорії: «конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства» - це його здатність у поточному періоді та в довгостроковій перспективі забезпечувати більш високу, порівняно з конкурентами, ефективність виробництва та збуту своєї продукції.

Усю сукупність факторів, що формують конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств, можна умовно об'єднати у дві групи - зовнішні, що викликані дією зовнішнього оточення підприємства, та внутрішні, пов'язані безпосередньо з процесами, що протікають усередині підприємства і повністю залежать від механізмів його діяльності. Систематизація зовнішніх факторів дозволила виділити в них такі блоки: природно-кліматичні, соціально-демографічні, політико-правові та економічні. Своєю чергою внутрішні фактори формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств умовно можна об'єднати в три групи: організаційно-економічні, техніко-технологічні, соціально-економічні.

На сьогоднішній день відсутня єдина загальноприйнята методика аналізу та оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства. Спроби визначити й оцінити конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств пов'язані, передусім, з пристосуванням уже існуючих методик до умов сільськогосподарського виробництва. У зв'язку із цим вважаємо, що конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств має бути оцінена комплексно на основі кластерного аналізу показників, що характеризують продуктивність і ефективність застосовуваних у сільському господарстві ресурсів (земельних, трудових, матеріально-технічних), ринкової активності підприємства, вираженої через частку ринку, та доповнена побудовою конкурентної карти.

Розвиток сільськогосподарських підприємств Харківської області протягом 2000-2008 рр. характеризується скороченням обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції (за винятком зернових, соняшнику, м'яса птиці та яєць); зменшенням поголів'я худоби та птиці; скороченням посівних площ під цукровими буряками, картоплею, овоче-баштанними культурами, а також площ під багаторічними насадженнями; низьким рівнем урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин; погіршенням ресурсного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Разом з тим нарощування обсягів виробництва валової продукції та прибутку на тлі зменшення вартості наявних основних виробничих фондів та чисельності працюючих спричинило підвищення показників конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, однак на сьогоднішній день вони залишаються поки що низькими. У цілому ж рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, зафіксований у 2007 р., був найвищим за останні дев'ять років.

Доведено, що концентрація основних засобів на одиницю земельної площі та середньорічного працівника, збільшення співвідношення між оборотними та основними фондами, а також підвищення трудозабезпеченості виробництва забезпечує вищу результативність діяльності сільськогосподарських підприємств та сприяє підвищенню рівня їх конкурентоспроможності. Із збільшенням рівня трудозабезпеченості виробництва на 1 % вихід валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшується на 0,5 %; із зростанням вартості оборотних фондів на 1 грн основних на 1 % вихід валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшується на 0,2 %, а з підвищенням рівня фондооснащеності виробництва та фондоозброєності праці результативна ознака збільшується на 0,2 та 0,01 % відповідно.

На основі аналізу показника рентабельності виробництва основних видів сільськогосподарської продукції і тенденцій його зміни в сільськогосподарських підприємствах Харківської області за 2000 - 2008 рр. виявлено наявність трьох груп продукції за рівнем її конкурентоспроможності на внутрішньому ринку: група продукції з високим рівнем конкурентоспроможності, до якої входять зернові культури та соняшник; група продукції з середнім рівнем конкурентоспроможності, основу якої становлять такі види продукції, як цукровий буряк, картопля, овочі, молоко, а також м'ясо птиці та яйця; група продукції з низьким рівнем конкурентоспроможності, проте з перспективою її підвищення у майбутньому, до якої слід віднести плоди, м'ясо великої рогатої худоби, м'ясо свиней, овець та кіз, виробництво вовни.

Установлено, що рівень конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції підвищується із збільшенням урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, зниженням виробничих витрат і підвищенням ціни реалізації, поглибленням спеціалізації та посиленням концентрації виробництва, посиленням конкурентної позиції підприємства на ринку.

Основними напрямами вдосконалення фінансово-кредитного механізму та механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств мають стати: підвищення стабілізувальної функції банківських кредитів шляхом подальшого їх здешевлення, більш повного задоволення потреби в них та подолання не до кінця прозорого характеру кредитування; переведення системи оподаткування на якісно новий рівень; розширення державної підтримки страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників; стабілізація їх доходів на основі нарощування обсягів державних закупівель сільськогосподарської продукції за цінами, які б компенсували втрати від цінового диспаритету і забезпечували рівень рентабельності сільськогосподарського підприємства та окремих його галузей на рівні, достатньому для розширеного відтворення.

Найвищих показників ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції досягають підприємства області з питомою вагою основної галузі в структурі товарної продукції на рівні: на виробництві зернових - 60 % і вище, соняшнику - від 15 до 20 %, цукрового буряку - в межах 15-20 %, молока - понад 40 %, приросту живої маси ВРХ - понад 30 %, м'яса свиней - в межах 20-40 %. Найвищої ефективності виробництва зернових досягають підприємства за умови концентрації площ під цією культурою на рівні 1250-1500 та понад 5000 га, соняшнику - 1200-1600 га, цукрового буряку - 200-300 та понад 600 га. У тваринництві найвищого економічного ефекту досягають підприємства з таким рівнем концентрації поголів'я: із виробництва молока - понад 600 корів; із відгодівлі великої рогатої худоби - 2,0-2,5 тис. голів; із відгодівлі свиней - 4-10 тис. голів.

Запорукою підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону є бізнес-планування їх діяльності з використанням економіко-математичних моделей. Вирішення задачі оптимізації сполучення галузей для ДП ДГ «Гонтарівка» Вовчанського району Харківської області дозволяє збільшити обсяги виробництва валової продукції на 32,7 %, прибутку - в 3,6 раза, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва - з 33,4 % до 51,1 %, в тому числі галузі рослинництва - з 32,8 до 55,7 %, галузі тваринництва - з 33,7 до 48,3 %.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гуторова І.В. Сучасний стан державної підтримки розвитку тваринництва / І.В. Гуторова // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Сер. «Економічні науки». - Х.: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 63. - С. 347-352.

2. Гуторова І.В. Теоретичні основи поняття конкурентоспроможності / І.В. Гуторова // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Сер. «Економічні науки». - Х.: ХНТУСГ, 2008. - Вип. 71. - С. 87-95.

3. Гуторова І.В. Фактори, що формують конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств / І.В. Гуторова // Вісн. СНАУ. Сер. «Економіка та менеджмент». - 2008. - № 7/2 (30). - С. 94-98.

4. Гуторова І.В. До проблеми комерціалізації збуту сільськогосподарської продукції / І.В. Гуторова // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2008. - №7. - С. 216-223.

5. Гуторова І.В. Аналіз цінової конкурентоспроможності на регіональному ринку сільськогосподарської продукції / І.В. Гуторова // Наук. пр. Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Нац. аграр. ун-ту. Сер. «Економічні науки». - Сімферополь, 2008. - Вип. 114. - С. 96-104.

6. Гуторова І.В. Сучасні тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області / І.В. Гуторова // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 243-254. - (Спецвип.: Аграрна економічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України).

7. Гуторова І.В. Ресурсозабезпеченість сільськогосподарських підприємств Харківської області: стан та тенденції / І.В. Гуторова // Вісн. Львівськ. нац. аграр. ун-ту. Сер. «Економіка АПК». - 2009. - № 16(2). - С. 168-173.

8. Гуторова І.В. Оцінка конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на основі показника ринкової частки / І.В. Гуторова // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2009. - № 9 - С. 220-230.

9. Гуторова І.В. Інтенсивність конкуренції на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції / І.В. Гуторова // Зб. наук. пр. Подільського держ. аграрно-техн. ун-ту / за ред. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 17. - Т. 3. - С. 67-70.

10. Гуторова І.В. Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації сільськогосподарських підприємств як напрям підвищення їх конкурентоспроможності / І.В. Гуторова // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2009. - № 10. - С. 279-289.

11. Гуторова І.В. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в контексті поліпшення їх ресурсозабезпеченості / І.В. Гуторова // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Сер. «Економічні науки». - Х.: ХНТУСГ, 2010. - Вип. 97. - С. 58-66.

12. Гуторова І.В. Використання рейтингових оцінок для аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств / І.В. Гуторова // Вісн. СНАУ. Сер. «Економіка та менеджмент». - 2010. - № 6/1 (41). - С. 80-85.

13. Гуторова І.В. Вплив державної підтримки на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств / І.В. Гуторова // Інноваційна економіка. - 2010. - № 2 [16]. - С. 263-269.

14. В інших наукових виданнях:

15. Гуторова І.В. Конкуренція та її особливості в аграрному секторі / І.В. Гуторова // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи: матеріали ІІІ Міжнар. форуму молодих вчених (Харків, 15-16 травня 2008 р.): 3 т. - Х.: ХНТУСГ. - 2008. - Т. 2. - С. 188-190.

16. Гуторова І.В. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств / І.В. Гуторова // Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 20-21 листоп. 2008 р.). - Х.: ХНАУ, 2008. - С. 54-56.

17. Гуторова І.В. Формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку регіону / І.В. Гуторова // Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Полтава, 26-27 листоп. 2008 р.). - Полтава: ПДАА, 2008. - С. 21-23.

18. Гуторова І.В. Інноваційні складові підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва / І.В. Гуторова // Інновації для сільського господарства: тези Міжнар. наук.-практ. конф. аспірантів, магістрів та студентів (Житомир, 26 березня 2009 р.). - Житомир: Житомир. нац. агроеколог. ун-т, 2009. - С. 84-85.

19. Гуторова І.В. Маркетингові методи аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та підприємства / І.В. Гуторова // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы Третьей междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов (Симферополь, 15-18 апреля 2009 г.). - Симферополь: Таврич. нац. ун-т им. В.И. Вернадского, 2009. - С. 83-86.

20. Гуторова І.В. Последствия вступления Украины в ВТО для аграрного сектора экономики / І.В. Гуторова // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: материалы ХІІІ Междунар. науч.-произв. конф. (Белгород, 19-22 мая 2009 г.). - Белгород: БГСХА, 2009. - С. 255.

21. Гуторова І.В. Основні напрями удосконалення процесу функціонування аграрного ринку / І.В. Гуторова // Актуальні питання сучасної економіки: матеріали І Всеукр. заочної наук.-практ. конф. (Умань, 20-22 січня 2010 р.). Ч. І. - Умань: УДАУ, 2010. - С. 33-36.



АНОТАЦІЯ

Гуторова І. В. Формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2010.