Регулювання соціально-економічного розвитку малих міст

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.342.146:352/354

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Регулювання соціально-економічного

розвитку малих міст

Спеціальність: 08.00.05 -

Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Вишиванюк Марія Михайлівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор

Шевчук Любов Теодорівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку

Офіційні опоненти:доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,

головний науковий співробітник відділу проблем відтворення людського капіталу та розселення

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Шульц Світлана Леонідівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

в.о. завідувача відділу регіональної економічної політики

Захист відбудеться «12» листопада 2010 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «11» жовтня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наукЖовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку економіки України однією з головних проблем є побудова ефективного механізму управління соціально-економічним розвитком міст. Для забезпечення результативного управління міськими процесами важливо аналізувати і максимально використовувати весь комплекс можливостей, що визначають динаміку соціально-економічного розвитку території. Активізація процесів світової глобалізації та стрімкої урбанізації на сучасному етапі розвитку нашої держави, які проявляються у концентрації населення навколо великих міст за рахунок мешканців малих міст і сіл, вимагають розробки нових підходів щодо врегулювання соціально-економічного розвитку малих міст. Головною метою такого регулювання повинно бути збереження, відтворення й примноження людського капіталу малих міст на основі створення гідних умов для життя, місць прикладання праці, покращення соціального та медичного забезпечення. А для міської економіки - диверсифікація в напрямі переорієнтації на поліпрофільність, залучення й впровадження інноваційних технологій на базі удосконалення муніципального управління.

У науковій літературі проблеми соціально-економічного розвитку міст знайшли висвітлення у працях Б. Адамова, С. Білої, Д. Богині, В. Борденюка, Д. Блейклі, В. Давидовича, А. Доценка, Ф. Заставного, Г. Лаппо, В. Любовного, Е. Маркова, А. Мельник, Р. Мерфі, Л. Монастирського, В. Невелєва, О. Панухник, Е. Перцика, С. Писаренко, В. Рибака, Ю. Сурміна, Дж. Форрестера, Б. Хорєва, Ж. Шабо, Ю. Шарова, Л. Шевчук, С. Шульц та інших.

Перманентний кризовий стан соціально-економічного розвитку малих міст протягом останнього десятиріччя призвів до загострення низки проблем: забруднення навколишнього середовища, поширення маргіналізаційних процесів і т.д. Тому регулювання соціально-економічного розвитку малих міст і вирішення їх проблем повинні реалізовуватися в рамках раціональної політики місцевих органів влади.

Разом з тим, практична адаптація економіки малих міст до нових реалій ринкової економіки і перспектива активної інтеграції в систему міжрегіональних господарських зв'язків змушує розглядати подальший розвиток малих міст з точки зору посилення державного регулювання, активізації державно-приватного партнерства до регулювання окремих підсистем економіки міст, підвищення конкурентоспроможності, здійснення структурно-технологічної модернізації та залучення муніципальних й громадських організацій до процесів управління містами на перспективу.

Невирішеними на сьогодні залишається низка питань, які пов'язані із покращенням соціально-економічного стану малих міст, пошуком оптимальних шляхів перспективного їх регулювання та розробкою нових інструментів ефективного регулювання соціально-економічним розвитком. Формування нових моделей розвитку може бути ефективним лише при активізації внутрішніх резервів і потенціалу території, в т.ч. інноваційного, а також при застосуванні всього спектру форм, механізмів державно-приватного партнерства при визначенні головних напрямів соціально-економічного розвитку малих міст.

Необхідність дослідження і розширення наукової бази соціально-економічного розвитку малих міст, пошуку практичного вирішення низки проблем малих міст регіону обумовили актуальність теми дослідження. Нерозв'язаність зазначених теоретико-методичних, організаційних і практичних проблем визначили мету й основні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковими темами, які виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України, а саме: “Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону” (державний реєстраційний номер 0106U013078), де автором розкрито особливості територіально-галузевої структури міського господарства на прикладі малих міст Івано-Франківської області; “Розробка програми розвитку малих міст Львівської області” (державний реєстраційний номер 0108U006456), де автором розроблено методичні підходи до здійснення діагностики стану малих міст регіону; “Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні” (державний реєстраційний номер 0108U010367), де автором обґрунтовано особливості формування мережі малих міст регіону та заходи з посилення опорного каркасу території.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо регулювання соціально-економічного розвитку малих міст регіону.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- узагальнити і систематизувати існуючі підходи до трактування термінологічного апарату теми дослідження;

- оцінити нормативно-правове поле регулювання соціально-економічним розвитком малих міст;

- узагальнити зарубіжний досвід регулювання соціально-економічним розвитком малих міст;

- здійснити діагностику соціально-економічного стану малих міст регіону;

- проаналізувати вплив сучасних регуляторів на розвиток малих міст;

- обґрунтувати необхідність створення системи інформаційного забезпечення розвитку малих міст та окреслити шляхи її реалізації;

- обґрунтувати заходи щодо поліпшення управління соціально-економічним розвитком малих міст.

Об'єктом дослідження є форми та методи регулювання соціально-економічним розвитком малих міст регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні й прикладні основи регулювання соціально-економічного розвитку малих міст регіону.

Методологічною основою дослідження послужили положення сучасної економічної теорії, регіональної економіки, сучасні урбаністичні теорії, концепція збалансованого розвитку, теорія синергетики, стратегічного планування та управління, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань управління регіональним розвитком поселень, державного регулювання соціально-економічного розвитку малих міст, методологія системного аналізу, законодавчі акти, нормативні документи та методичні матеріали.

У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: монографічний - при уточненні понятійного апарату теми дослідження; системний аналіз - для вивчення тенденцій розвитку малих міст регіону та визначення просторового синхронізму; просторового та картографічного аналізу - для ілюстрації міської мережі та обґрунтування необхідності зміцнення опорного каркасу території; порівняльного та статистичного аналізу - при обґрунтуванні удосконалення інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку малих міст регіону; порівняльного та стратегічного аналізу - при обґрунтуванні удосконалення форм державного регулювання розвитком малих міст шляхом поліпшення стратегічного планування та програмування.

Інформаційною базою дослідження послужили закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти та аналітична інформація міністерств і відомств, дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Івано-Франківській області, результати авторських досліджень, спеціальна економічна література, джерела мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- встановлено і розкрито сутність новітніх процесів, що виражається у просторовому синхронізмі соціально-економічного розвитку малих міст, тобто одночасності протікання кількох подібних явищ і процесів їх функціонування, які особливо гостро проявляються під час кризових ситуацій та відображаються у деформаціях соціально-економічної структури малих міст;

удосконалено:

- поняття сепараційного синхронізму, яке тлумачиться як руйнування старих зв'язків у економічних системах малих міст, що веде до розмежування функціональних зон у малих містах та зумовлює паралельне протікання у просторі-часі негативних явищ і процесів; а також комплекс заходів, спрямованих на подолання явища просторової сепарації - розпадання міських підсистем на окремі частини із подальшою руйнацією зв'язків між ними і формуванням “мертвих зон”;

- концепцію соціально-економічного розвитку малих міст регіону, як базове підґрунтя розробки інструментів, важелів державного регулювання регіонального розвитку, в основу якої закладені принципи збалансованого розвитку та просторового ригоризму (суворого дотримання норм і законів просторового розвитку - формування осей і економічних центрів опорного каркасу регіону) для досягнення високих стандартів якості життя міського населення;

- систему оціночних параметрів для здійснення економічної діагностики соціально-економічного розвитку малих міст шляхом введення до переліку нових показників: наявності стратегічного плану розвитку міста; забезпеченість населення засобами зв'язку (Інтернет, мобільний зв'язок тощо), що дасть змогу комплексно оцінити стан і виявити проблеми їх розвитку;

отримали подальший розвиток:

- підходи до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку малих міст на засадах стратегічного управління на основі їх класифікації за сферою і складністю розв'язання;

- напрями державного регулювання соціально-економічного розвитку малих міст через удосконалення розробки програмних документів загальнодержавного, регіонального та локальних рівнів із підтримки їх перспективного розвитку у системі опорного каркасу регіону та рекомендації щодо формування креативно-традиційних кластерних структур новітнього типу з метою збереження місцевих промислів і традицій для працезабезпечення надлишкових трудових ресурсів, передачу традицій на інноваційній основі, що дасть змогу підвищити конкурентоспроможність місцевої продукції та зберегти унікальність території.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці моделі організаційно-економічного механізму регулювання розвитку малих міст Івано-Франківської області в сучасних умовах господарювання. Теоретичні висновки та практичні рекомендації, пов'язані із зміцненням ролі і місця малих міст у опорному каркасі регіону при посиленні державного регулювання, можуть бути реалізовані при розробці програм підтримки соціально-економічного розвитку малих міст.

Основні положення та висновки дисертації використані у роботі Львівської обласної державної адміністрації при підготовці проекту Програми розвитку малих міст Львівської області на 2009-2011 рр. та при розробці проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2009 рік, зокрема у розділі “Розвиток малих міст” (довідка № 2-31-20 від 10.01.2009 р.). Результати дисертаційної роботи знайшли впровадження у практиці Закарпатської обласної державної адміністрації при обґрунтуванні новітніх проявів територіально-структурних процесів, зокрема процесів агломерування та деагломерування у малих містах, з метою мінімізації негативних проявів останніх (довідка № 01/615 від 17.08.2009р.). Практичні рекомендації щодо необхідності врахування в регіональній політиці особливостей демографічного розвитку регіону в умовах фінансово-економічної кризи: розробка заходів, скерованих на попередження демографічних втрат з акцентом на інтенсивність міграційних процесів у малих містах використані в діяльності Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 04/03-610 від 06.08.2009 р.). Також результати роботи використані у діяльності Івано-Франківської обласної державної адміністрації при підготовці плану соціально-економічного та культурного розвитку області на 2010 р. та при розробці антикризових заходів для малих міст (довідка № 04/25-124 від 01.03.2010 р. ) та знайшли впровадження у викладацькій практиці при підготовці навчальних дисциплін “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Соціально-економічна географія світу” у Коломийському економіко-правовому коледжі Київського національного торговельно-економічного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею автора. Наукові положення, висновки і рекомендації, які містяться в ній і виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем” (м. Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін” (м. Тернопіль, 22-23 жовтня 2009 р.); Науково-практичній конференції “Підвищення ефективності реформування економіки регіону на засадах сталого розвитку в умовах конкуренції” (м. Львів 15-16 жовтня 2009 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права” (м. Львів, 29-30 квітня 2010 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Сталий розвиток міст. Управління проектами і програмами міського і регіонального розвитку” (м. Харків, 19-21 травня 2010 р.).

Публікації. За результатом проведених досліджень автором опубліковано 10 наукових праць, з них п'ять публікацій у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3,8 д.а., з яких 3,5 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 185 сторінках, містить 16 таблиць, 5 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел включає 155 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження соціально-економічного розвитку малих міст” розкрито теоретико-методологічні основи соціально-економічного розвитку міст, систематизовано існуючі наукові підходи до визначення низки категорій теми дослідження: “місто”, “мале місто”, “соціально-економічний розвиток”, “управління соціально-економічним розвитком” та “регулювання соціально-економічним розвитком”. Узагальнено сучасні теорії соціально-економічного розвитку, які впливають на формування заходів щодо покращення соціально-економічного розвитку малих міст. Здійснений огляд вітчизняної нормативно-правової бази регулювання місцевого соціально-економічного розвитку та узагальнено зарубіжний досвід регулювання розвитку малих міст з метою адаптації та імплементації його в Україні.

Місто як категорія дослідження перебуває у центрі інтересів багатьох наук та дисциплін: містобудування, архітектура, регіональна економіка, економічна географія, державне управління, соціологія та ін. Тому, в залежності від зазначених аспектів будуть відрізнятися між собою і взаємодоповнюватися існуючі визначення. Узагальнюючи існуючі підходи до тлумачення змісту категорії “місто”, слід відмітити існування таких наукових напрямів їх дослідження: юридично-правовий, регіоналістичний, урбаністичний, управлінський, соціологічний, економіко-географічний, збалансованого розвитку та економічний.

У процесі еволюції зміст окресленої категорії набував нових рис, притаманних для ознак часу його розвитку та економічної стадії розвитку суспільства. Встановлено, що визначальними критеріями віднесення населених пунктів до категорії міста є: кількість населення і функції, які воно виконує (одну або декілька - у різноманітних сполученнях), промислове виробництво, організаційно-господарська, культурно-політична й адміністративна діяльність, функції організації відпочинку і лікування, наукова, пізнавальна тощо.

Багатогранне тлумачення поняття “місто” вченими та практиками різних спеціальностей засвідчує про необхідність застосування методу класифікації для кращого сприйняття і розуміння різних видів міст. Так, на даний час існує безліч класифікацій міст, в основу яких покладені різноманітні класифікаційні ознаки: за часом виникнення (історичні, нові); за профілем основної зайнятості населення (промислові, добувні, сільськогосподарські, наукові та інші); за чисельністю населення (найбільші - понад 500 тис. осіб; надвеликі - 250-500 тис. осіб, великі - 100-250 тис. осіб; середні - 50-100 тис. осіб; малі - до 50 тис. осіб); за зв'язком з іншими поселеннями (міста-центри, агломерації, міста у групових системах розселення); профілем їх містобудівельної бази (добувна і обробна промисловість, наукові, навчальні, культурні, рекреаційні, транспортні та ін. центри); за ступенем складності структури господарського комплексу (монофункціональні, поліфункціональні); за історико-культурним потенціалом (місцевого, регіонального, національного, світового значення).

Доцільно зазначити, що такі характеристики міста, як чисельність населення та територіальний ріст міста є певними закономірними проявами сучасних процесів урбанізації, що ведуть не тільки до екстенсивного розвитку міст (збільшення кількості населення), а й до інтенсивного (ускладнення всієї функціонально-просторової організації міста тощо).

Застосовуючи системний підхід, в роботі розглянуто малі міста у їхньому середовищі формування, тобто у межах регіону, а точніше адміністративної області. Мале місто є соціально-економічною системою локального рівня, остання відповідно є елементом систем вищого ієрархічного рівня: регіональної, національної та глобальної, які тісно пов'язані між собою.

Мале місто як складна відкрита динамічна система, розвивається циклічно, постадійно, що призводить до різних періодів у її розвитку, у тому числі й кризових. Тобто кожному малому місту властивий циклічний розвиток та такі періоди життєвого циклу: зародження, ріст, зрілість, стагнація, занепад (табл. 1). За домінуючою галузевою структурою у господарстві міста можна виділити такі види економічної діяльності: доіндустріальні (переважають добувні види промисловості), індустріальні (обробна промисловість), постіндустріальні (переважання сфери послуг та інформаційних технологій тощо). Від того, на якій стадії та періоді розвитку знаходиться місто, залежать і процеси, що відбуваються у ньому. Наприклад, на індустріальній стадії в малому місті формується галузь спеціалізації, яка створює робочі місця, визначає структуру зайнятості, зумовлює певний тип інфраструктури і нерідко призводить до монофункційного характеру розвитку міста. Для постіндустріальної фази характерним фактором, який визначає добробут малого міста, стає рівень розвитку міської інфраструктури. Від того, наскільки розвинуті дороги, зв'язок, житловий сектор, сфера послуг, освіта та охорона здоров'я, наскільки низький рівень злочинності та корупції, настільки і сприйнятливе мале місто до новітніх видів економічної діяльності, здатних забезпечити населення новими можливостями. Тобто, кожна стадія розвитку міст має характерний набір пріоритетів. Для постіндустріальної стадії такими є: розвинена інфраструктура, новітні інформаційні і управлінські технології, кваліфіковані кадри, а також високі стандарти якості життя населення.

Таблиця 1 Матриця комбінацій періодів розвитку малих міст*

Періоди життєвого циклу:	Зародження	Ріст	Зрілість,	Стагнація	Занепад
Стадії росту (за Д. Беллом):
Доіндустріальна
Індустріальна
Постіндустріальна

*Розроблено автором

На сучасному етапі головними ефективними інструментами управління соціально-економічним розвитком малих міст є: формування сприятливих умов для розвитку підприємництва (створення належної інфраструктури: транспортної, ринкової, інформаційної тощо); дієве регулювання ділової активності (удосконалення місцевих податків, надання переваг та преференцій територіям пріоритетного розвитку), формування нових інституцій (державно-приватне партнерство, активні громадські організації - Асоціації міського та сільського розвитку).

Різні характеристики та функції малих міст законодавчо закріплені у нормативно-правовій базі. Зокрема, низка Законів України, Постанов Кабінету Міністрів України, Указів Президента України та інші нормативно-правові акти, програми розвитку, стратегічні документи регулюють соціально-економічний розвиток. У роботі розглянуто існуючу законодавчу базу та оцінено вплив зазначених документів на розвиток малих міст регіону. Встановлено, що правові аспекти процесу регулювання соціально-економічним розвитком малих міст часто порушуються і є такими, які потребують коригування.

Важлива роль у покращенні соціально-економічного стану малих міст належить програмним документам. До них, насамперед, належить “Загальнодержавна програма розвитку малих міст”, яка затверджена Законом України N 1580-IV від 4 березня 2004 р. У ній визначено основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст України до 2010 року і містяться науково-методичні, економічні, організаційні, правові заходи щодо його забезпечення. Програма дала змогу органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади самостійно складати і реалізовувати плани відродження та розвитку малих міст з використанням для цього відповідної державної підтримки, враховувати конкретні потреби цих міст в регіональних програмах і стратегіях розвитку. Зокрема, у Програмі на 2004-2010 рр. визначені пріоритетні напрями розвитку малих міст, серед яких створення безпечних умов життєдіяльності населення; першочергове забезпечення фінансовими ресурсами житлового будівництва на території малих міст, особливо для молодих та багатодітних сімей, інвалідів, ветеранів та військовослужбовців; створення правових та економічних умов для соціального розвитку малих міст, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення житлом тих категорій громадян, що потребують захисту з боку держави, формування соціально-побутової та соціально-культурної інфраструктури, поліпшення демографічної ситуації, розвиток духовної сфери; розроблення та запровадження механізмів стимулювання соціального та економічного розвитку депресивних малих міст тощо.

Виконання Загальнодержавної програми розвитку малих міст покликано сприяти забезпеченню сталого розвитку економіки та соціальної сфери малих міст, збільшенню ресурсних можливостей територій та підвищенню якості управлінських рішень; залученню коштів державного і місцевих бюджетів, фізичних та юридичних осіб України та інших держав до виконання заходів соціально-економічного розвитку малих міст, значному скороченню централізованих державних видатків, їх ефективному використанню.

Проте практика реалізації цієї Програми засвідчує про фрагментарність та непослідовність її виконання через недостатність державного фінансування, неузгоджені дії представників влади, бізнесу, місцевого населення та низку інших факторів глобального та локального рівнів. Оскільки згадана Програма перебуває на фазі завершення та підведення підсумків, то слід затвердити нову ефективну Програму із розробкою чітких заходів та забезпечення їх фінансуванням із державного та місцевого бюджетів. Без належного розроблення, прийняття нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо соціально-економічного розвитку малих міст, удосконалення їх територіального управління й державного регулювання є неможливим.

Під “регулюванням соціально-економічного розвитку малих міст” слід розуміти систему заходів та дій органів державної, регіональної та місцевої влади, яка за допомогою різноманітного інструментарію програм, стратегічних планів, конкретних управлінських рішень поєднує в собі процеси стимулювання розвитку економіки міста, заохочення до дій, до змін явищ, які в результаті сприяють диверсифікації економіки міста, формуванню нових робочих місць, розширюють податкову базу, залучають інвестиційні ресурси та певні види економічної діяльності, і зворотні процеси, які проявляються у стримуванні, сповільненні, послабленні, обмеженнях, затуханні соціально-економічної активності тощо. Метою регулювання є усунення відхилень, які проявляються у зниженні показників соціально-економічного розвитку міста у порівнянні із аналогічними об'єктами, чи в межах одного регіону з метою забезпечення соціально бажаних результатів та створення комфортних умов для проживання населення у тих випадках, коли інші варіанти для досягнення результату неможливі.

У роботі узагальнено зарубіжний досвід практики регулювання соціально-економічного розвитку малих міст на прикладі Росії, країн Європейського Союзу з метою використання кращих традицій, моделей регулювання в державному управлінні розвитком малих міст регіонів України. Акцент зроблено на європейському досвіді регулювання розвитком малих міст.

Важливо забезпечити уніфікацію нормативно-правового забезпечення регулювання розвитку малих міст згідно світових стандартів, що передбачає поглиблення співпраці і застосування положень ОНН-ХАБІТАТ щодо збалансованого розвитку міських територій.

Отже, сформований у процесі дослідження теоретико-методологічний апарат вивчення та перспективного розвитку малих міст, на відміну від існуючих положень, відрізняється врахуванням просторового ригоризму, закономірностей формування опорного каркасу регіону та трансформації просторово-часових явищ та процесів у малих містах в період кризи. Ці головні положення послужили підґрунтям до здійснення економічної діагностики соціально-економічного стану малих міст.

У другому розділі “Аналіз соціально-економічного розвитку малих міст регіону” здійснено діагностику соціально-економічного розвитку малих міст Івано-Франківської області на основі аналізу основних показників їх функціонування. Виявлено низку проблем соціально-економічного розвитку малих міст та здійснено їх класифікацію за сферою прояву. Проведено аналіз впливу сучасних регуляторів на розвиток малих міст та розкрито можливості інноваційного підходу до покращення їх соціально-економічного стану із застосуванням маркетингових технологій, а також запропоновані основні заходи з посилення опорного каркасу регіону.

Сучасний етап функціонування ринкової економіки малих міст регіону вимагає адекватних методів та прийомів визначення головних особливостей формування міського господарства в нових умовах, розвитку демографічного потенціалу тощо. Перспективним напрямом досліджень вищезгаданих процесів є економічна діагностика головних проблем соціально-економічного розвитку малих міст. Під “економічною діагностикою” у науковій літературі розуміють комплекс заходів визначення головних критеріїв оптимального розвитку міста як складної соціально-економічної системи за допомогою застосування методів сучасної математичної статистики і визначення діапазонів відхилень від деякої норми.

Важливим при здійсненні діагностики розвитку малих міст є вибір адекватних показників оцінки, їх порівняння та узгодження з оптимальними або еталонними показниками. Використовуючи доступну статистичну інформацію з доповненням аналітичними даними та власними розрахунками, доведено, що сучасний етап розвитку малих міст регіону характеризується спадною динамікою основних демографічних, фінансових, інфраструктурних показників тощо (табл. 2).

Встановлено, що на скорочення населення вливають багато причин, зокрема: міграційні процеси та зменшення природного приросту. Доведено, що саме мешканці малих міст зазнали на собі негативних наслідків фінансово-економічної кризи: від закриття містоформуючих підприємств, монофункціональної орієнтації та повільної диверсифікації економіки міста, появи новітніх територіально-структурних процесів, які розбалансували цілісність малих міст як єдиної системи, скорочення та погіршення стану соціальної інфраструктури (рис.1), а також загострення деяких екологічних проблем. Одночасність протікання вищезазначених явищ й процесів засвідчує про існування новітнього явища просторового синхронізму, яке особливо гостро проявляється під час кризових ситуацій та відображається у деформаціях соціально-економічної структури малих міст.

Таблиця 2 Динаміка чисельності населення малих міст Івано-Франківської області за період 1897-2009 рр., тис.осіб*

Назва міста	1897	1939	1959	1979	1989	1992	1998	2009
Болехів	3,7	10,7	8,5	10,3	10,8	11,1	11,3	10,6
Бурштин	3,3	3,9	2,6	13,1	14,4	14,5	15,7	15,1
Галич	3,4	…	4,0	5,6	6,7	7,0	6,9	6,2
Городенка	10,2	…	3,0	11,2	12,6	12,8	10,5	9,1
Долина	…	…	6,5	18,3	22,7	23,6	22,4	20,3
Косів	2,9	…	6,0	8,3	8,8	9,2	9,5	8,3
Надвірна	7,5	8,9	8,8	18,3	20,3	21,2	22,1	21,4
Рогатин	5,6	7,7	4,1	6,4	9,3	9,2	9,2	8,0
Снятин	11,0	…	6,2	8,2	11,2	11,2	11,0	10,0
Тисмениця	7,1	7,3	6,0	8,0	9,6	10,0	9,8	9,5
Тлумач	2,5	3,3	3,8	6,6	8,7	9,1	9,3	8,6
Яремче	0,8	4,6	3,1	8,4	8,4	8,7	8,8	7,6

*Складено за даними Головного управління статистки у Івано-Франківській області

Рис.1. Динаміка розподілу забезпеченості житлом населення малих міст Івано-Франківської області, 2000-2008 рр.

Гострими є і проблеми деформації функцій малих міст, зменшення сили їх прояву. Результати моніторингу розвитку міст, Інтернет-джерела та аналітичні матеріали дозволили зробити такі висновки, які узагальнені у таблиці 3.

Малі міста Івано-Франківської області є економічними центрами опорного каркасу різноманітних функціональних типів. На жаль, кризові явища знизили прояв їх функцій, зумовивши деформації економічної структури.

Таблиця 3 Функціональна типологія малих міст Івано-Франківської області за структурою видів економічної діяльності*

Характеристика міст як економічних центрів опорного каркасу території	Назва міста	Діяльнісно-видова спеціалізація у виробництві, (секція за КВЕД)
Центр обробної промисловості	Болехів	Лісопереробна та шкіряна промисловість (D)
Центр енергетики	Бурштин	Виробництво електроенергії (E)
Центр історичної культурної спадщини, центр обробної промисловості	Галич	Рекреація та туризм (Н), (G), (O), промисловість будівельних матеріалів, харчова промисловість (D)
Центр обробної промисловості	Городенка	Харчова (цукрова) промисловість (D), будівництво (F)
Центр добувної та обробної промисловості	Долина	Видобування нафти (C), деревообробна, нафто- і газопереробна промисловість (D)
Центр художніх промислів, культурно-туристичний, курортно-рекреаційний	Косів	Рекреація та туризм (Н), (G), (O) народні промисли
Центр обробної промисловості	Надвірна	Нафто- і газоперереробна, деревообробна промисловість (D)
Центр обробної промисловості, центр сільського господарства і туризму	Рогатин	Лісопереробна, виробництво будівельних матеріалів та інших неметалевих мінеральних виробів та харчова промисловість (D), торгівля (G), сільське та лісове господарство, мисливство (A)
Культурний центр, центр обробної промисловості	Снятин	Сільське господарство (A), легка, харчова промисловість (D), торгівля (G),
Аграрно-індустріальний та культуpний центр	Тлумач	Сільське господарство (А), харчова, легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів (D)
Центр хутряної, деревообробної промисловості	Тисмениця	Легка промисловість (D)
Центр художніх промислів, туризму, рекреації та курортів	Яремче	Готелі й ресторани (H), охорона здоров'я (N)

*Складено автором

Тому, в роботі виділено такі групи проблем, які властиві малим містам регіону, хоча окремі із них притаманні всім малим містам України.

Проблеми забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку малих міст регіону як головних точок опорного каркасу регіону лежать у кількох площинах: соціально-економічній, фінансовій, екологічній, культурній, управлінській, нормативно-правовій (або інституційній), інформаційній, архітектурно-містобудівній, земельній, транспортній, інноваційній. З огляду на те, що місто є соціально-економічною динамічною системою, яка зв'язана з ієрархічно більшими та складнішими системами, з одного боку, а, з другого - із системами нижчого ієрархічного рівня, то вирішення внутрішніх протиріч розвитку міста позитивно відобразиться на процесах забезпечення життєдіяльності інших згаданих систем. Головною метою вирішення проблеми розвитку є забезпечення зростання якості життя населення, а відтак - і забезпечення зростання ролі малих міст у внутрішньорегіональному просторі. Комплекс окреслених проблем розвитку властивий не лише малим містам Івано-Франківської області, а й характерний для інших малих міст України. Проте, виявлення проблем розвитку і пошук шляхів їх подолання є процесом динамічним та чітко локалізованим у просторі й часі. Виявлений просторовий синхронізм деструктивних процесів у малих містах регіону є загрозливим з точки зору руйнування опорного каркасу території.

Встановлено, що важливим завданням є пошук способів підвищення конкурентоспроможності малих міст, розкриття можливостей інноваційного інструменту управління містами: маркетингу міст для вирішення низки соціально-економічних проблем розвитку та сприяння покращенню його регулювання.

Останнім часом у світі домінує принцип збалансованого розвитку міст, створення сприятливого середовища для життєдіяльності та підприємництва. Малі міста, які опинилися у фінансовій скруті через неможливість наповнення муніципальних бюджетів, повинні намагатися залучати додаткові фінансові ресурси із інших джерел.

Можливості малих міст є часто обмеженими: в ресурсах, кадрах, виробництві, капіталі та інформаційному забезпеченні й супроводі. Однак, малі міста можуть мати такі головні конкурентні переваги, як краща екологія, більш спокійний і здоровий спосіб життя, а для виробництва значним фактором може виступати нижча вартість землі й нерухомості у порівнянні із великим містом. Світова практика засвідчує про активізацію руху населення та виробництва у малі міста, розширення приміської зони міста та її насичення новими економічними суб'єктами.

Здійснений аналіз державних регуляторів соціально-економічного розвитку малих міст регіону засвідчив про їх різноманітність, орієнтацію на вирішення певної групи проблем, переваги та недоліки їх застосування в конкретних умовах та можливості модернізації у посткризових умовах. Не всі регулятори були належним чином використані для стимулювання соціально-економічного розвитку малих міст, тому необхідність їх покращення, поєднання державних регуляторів із ринковими, залучення до регулювання органів місцевого самоврядування у формі державно-приватного партнерства дає підстави до нових досліджень у цьому напрямі.

Отже, аналіз соціально-економічного розвитку малих міст засвідчив не лише про наявні деформації в структурі малих міст та опорного каркасу території, а й про приховані резерви перспективного поступу як самих міст, так і регіону загалом.

У третьому розділі “Напрями поліпшення регулювання соціально-економічного розвитку малих міст регіону” обґрунтована доцільність створення системи інформаційного забезпечення розвитку малих міст регіону для покращення процесів управління та регулювання ними. Запропоновано основні напрями удосконалення забезпечення процесів життєдіяльності малих міст регіону, які полягають в удосконаленні управлінських технологій та впровадженні інновацій. Розроблені конкретні заходи щодо поліпшення управління соціально-економічним розвитком малих міст у контексті формування сталого збалансованого розвитку регіону.

У роботі доведено, що рівень інформатизації стає одним з істотних факторів успішного соціально-економічного розвитку й конкурентноздатності території як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Ще одним важливим напрямом у покращенні інформаційного забезпечення розвитку малих міст регіону, у концепції переходу до постіндустріального етапу розвитку економіки є корпоративна інформаційна система (КІС). Це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління і постачає інформацію для прийняття управлінських рішень. В ній реалізована управлінська ідеологія, яка поєднує бізнес-стратегію і прогресивні інформаційні технології.

До проблем існуючих інформаційних систем міських територій слід віднести перш за все: недостатню оперативність та надійність збору, систематизації, обробки та поширення інформації, через застосування застарілих технологій; наявність значної частки інформації низької якості; дефіцит та плинність кадрів; значний дефіцит фінансових ресурсів; реалізацію вузьковідомчих інтересів при розробці проектів інформатизації, відсутність комплексного підходу до формування інформаційних ресурсів території; обмеженість технічних можливостей доступу до національних та світових інформаційних ресурсів у мешканців малих міст регіону.

Пріоритетним інструментом для практичної реалізації нових підходів до управління малими містами на основі просторового відображення процесів є геоінформаційні системи (ГІС). Земельні ділянки, сільськогосподарські угіддя, виробничі приміщення, водойми, лісові ділянки, дороги, житлові забудови, промислові зони, туристичні території мають визначене положення у просторі та розмір, тому лише технологія просторових баз даних може гарантувати адекватне комп'ютерне подання, забезпечити аналіз цієї інформації та дати можливість розробки прогнозних варіантів розвитку

Як чинник розбудови інформаційного суспільства та забезпечення умов соціально-економічного розвитку малих міст регіону, варто розглядати використання Інтернет для розширення доступу до інфокомунікаційних послуг міського населення. У зв'язку з цим слід здійснювати державну підтримку розвитку Інтернет в малих містах регіону та стимулювати надання з використанням Інтернет таких послуг, як аудіо- та відеоспілкування, електронна освіта, електронна медицина, створення розподілених наукових мереж, електронне урядування, електронна торгівля тощо. Значну увагу слід приділяти розвитку всіх елементів телекомунікаційної інфраструктури вітчизняного сегменту Інтернет.

Можливістю покращення управління малими містами є активізація місцевого самоврядування, посилення ролі громади до вирішення проблем міста, що дасть змогу підготувати основу для здійснення адміністративно-територіальної реформи. Управління сучасним малим містом передбачає активізацію участі громадян у розробці, прийнятті та виконанні рішень органів місцевого самоврядування. Така участь повинна базуватися на впровадженні інноваційних механізмів та соціальних технологій, які наближують членів територіальної громади до вирішення основних проблем життєдіяльності міста. Для цього слід привести у відповідність до чинного законодавства розподіл повноважень між районною владою та органами місцевого самоврядування.

Великим потенціалом для модернізації системи управління містом володіє стратегічне планування. Однак, головними проблемами його реалізації є неповнота розуміння значення цього стратегічного документу для розвитку малого міста, низьке методичне забезпечення моделей стратегічного вибору пріоритетів розвитку, відсутність відпрацьованої системи технологій, недостатній рівень розвитку стратегічного мислення управлінського персоналу тощо.

Отже, поряд із методами прогнозування, стратегічного планування соціально-економічного розвитку малих міст саме програмування й проектування набирає нових рис та змісту. Вітчизняний досвід його залучення до вирішення проблем управління показав, що для активізації розвитку міст у державних програмах були встановлені зони пріоритетного розвитку із пільговим режимом оподаткування, а пріоритетними галузям розвитку у цих зонах стали традиційні види діяльності регіону. Однак такі зони не дали повного ефекту від використання, оскільки їх інвестиційна привабливість була завищена, а виробнича та соціальна інфраструктури цих зон виявилися слаборозвиненими. З метою залучення нових інвестицій потрібно активно залучати маркетингові інструменти підвищення конкурентоспроможності міста. Це може бути як формування позитивного іміджу регіону, так і активні заходи по промоції ресурсів міста для відпочинку, оздоровлення, торгівлі тощо.

Слід зазначити, що у сучасних умовах розвитку малих міст для виходу із кризової ситуації необхідні цільові програми дій, стратегічні плани міст, які передбачають поєднання всіх методів впливу на соціально-економічний розвиток регіону.

Управління розвитком малих міст в сучасний період повинно відбуватися в контексті регіональних пріоритетів розвитку із врахуванням існуючої та перспективної спеціалізації міста. Ця проблематика загострюється також у зв'язку із необхідністю проведення адміністративно-територіальної реформи. Недовершеність розпочатих реформ із удосконалення місцевого самоврядування ще більш ускладнює проблеми управління малими містами. Крім того, аналіз стану розвитку економіки малих міст в умовах кризи засвідчив про значні втрати монопрофільних промислових підприємств, а це, в свою чергу, зумовлює пошук нових шляхів розвитку та формування перспективних конкурентних переваг.

Міська влада у тісній співпраці із громадськістю, бізнесовими колами повинна стимулювати формування нових видів бізнесу, приваблювати нові виробництва, надаючи сприятливі умови для ведення бізнесу та проживання населення. З метою визначення конкурентних переваг та окреслення перспектив розвитку доцільно залучати засоби маркетингу міст, що дало б змогу побачити роль міста в регіоні, порівняти його діяльність з іншими містами та адміністративно-територіальними одиницями.

Маркетинг міст є новим інструментом та стимулом у покращенні управління соціально-економічним розвитком малих міст. При раціональному використанні інструментів маркетингу міст: позиціонування, сегментації, формування й просування іміджу міста відкриються нові можливості збереження й примноження місцевих ресурсів, людського капіталу, а також залучення туристів, підприємців, інвесторів. Маркетинг малих міст у сучасних умовах посиленої конкуренції між містами та іншими поселеннями повинен стати складовою регіональної політики в Україні.

Сформовано принципи Концепції програми підтримки розвитку малих міст регіону, які базуються на основі збалансованого розвитку із акцентом на принципі просторового ригоризму (суворого дотримання норм і законів просторового розвитку - формування осей і економічних центрів опорного каркасу регіону), розширення напрямів та форм державно-приватного партнерства для досягнення високих стандартів якості життя міського населення.

Доведено, що у сучасних умовах розвитку малих міст для виходу із кризової ситуації необхідні цільові програми дій, стратегічні плани міст, які передбачають поєднання всіх методів впливу на соціально-економічний розвиток регіону.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове розв'язання наукового завдання стосовно розробки методологічних засад і методичних положень щодо вдосконалення системи соціально-економічного розвитку малих міст регіону на засадах сталого розвитку. Основні наукові та практичні результати роботи є такими:

У процесі дослідження сформовано теоретико-методологічні положення дослідження і перспективного розвитку малих міст регіону, які відрізняються від раніше сформованих тим, що базуються на врахуванні просторового ригоризму, закономірностях формування опорного каркасу території та трансформації просторово-часових явищ та процесів у малих містах у період кризи.

Встановлено, що в результаті кризи відбулося руйнування окремих хорд опорного каркасу з малими містами-центрами, внаслідок чого загострилися процеси сепараційного синхронізму, що завершилися руйнуванням виробничих зв'язків у економічних системах малих міст та створенням в їх межах “мертвих зон.”

Сформовано систему діагностичних параметрів, яка використана у процесі здійснення соціально-економічної діагностики стану і проблем розвитку малих міст регіону та допомогла встановити показники - цілі для регулювання їх перспективного розвитку.

Розроблена класифікація малих міст регіону за певними функціональними ознаками, яка дозволяє виробити конкретні та цілеспрямовані управлінські рішення щодо розвитку відповідної їх групи. Це дає змогу уникнути абстрактних підходів при виробленні стратегій розвитку малих міст, сконцентрувати зусилля на окремих складових ресурсного потенціалу малих міст певної групи як бази їх розвитку.

Сформовано принципи розробки концепції соціально-економічного розвитку малих міст регіону, в основу якої закладені основи збалансованого розвитку із акцентом на просторовому ригоризмі (суворого дотримання норм і законів просторового розвитку - формування осей і економічних центрів опорного каркасу регіону), а також розширення практики державно-приватного партнерства у різних галузях міського господарства для досягнення високих стандартів якості життя місцевого населення. В рамках цієї концепції запропоновані вектори розвитку, які скеровані на забезпечення реалізації стратегій розвитку малих міст регіону.

Розроблено систему заходів, впровадження яких на відповідних ієрархічних владних рівнях дасть можливість забезпечити підвищення ролі місцевих податків і зборів в фінансових ресурсах малого міста, запровадити прозору систему міжрівневих бюджетних трансфертів на основі визначення показника мінімальної бюджетної забезпеченості на одного мешканця. Важлива також підтримка маркетингових заходів, спрямованих на покращення іміджу міста та залучення додаткових інвестиційних ресурсів.

Удосконалено напрями державного регулювання розвитком малих міст, які базуються на ендогенних чинниках економічного зростання, тобто доведено доцільність формування креативно-традиційних кластерних структур новітнього типу з метою збереження місцевих промислів та традицій для працезабезпечення надлишкових трудових ресурсів, передачу традицій на інноваційній основі з метою підвищення конкурентоспроможності місцевої продукції та збереження унікальності території.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Вишиванюк М. М. Інноваційні аспекти управління соціально-економічним розвитком малих міст / М. М Вишиванюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Інноваційний розвиток регіональних суспільних систем [зб. наук. пр.] Вип. 5 (73) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2008. - С. 187-197.

Вишиванюк М.М. Шляхи подолання кризових явищ у забезпеченні процесів життєдіяльності малих міст регіону / М. М Вишиванюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; відп. ред. Є. І. Бойко. - Львів, 2009. - Вип. 5 (79). - С.219-229.

Вишиванюк М.М. Зарубіжний досвід регулювання розвитку малих міст та можливості його застосування у вітчизняній практиці / М. М Вишиванюк // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 260: В 6 т. - Т.II. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2010. - С. 470-479.

Вишиванюк М.М. Міграційна поведінка населення малих міст Івано-Франківської області / М. М Вишиванюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Міграційні процеси в умовах поліетнічного середовища регіону: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; відп. ред. Є. І. Бойко. - Львів, 2009. - Вип. 6 (80). - С. 524-530.

Вишиванюк М.М. Проблеми функціонування малих міст регіону та пошук шляхів їх вирішення / М. М. Вишиванюк // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Випуск 3: [зб.наук.пр. / гол.ред. Л.А. Янковська]. - Львів: Сполом, 2010 - С. 257- 259.

Тези конференцій:

Вишиванюк М.М. Інформаційне забезпечення розвитку малих міст Івано-Франківської області / А. В. Шевчук, М. М Вишиванюк // Всеукраїнська науково-практична конференція “Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем (Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.)” (збірник тез доповідей). - Івано-Франківськ, 2007. - С.47-49.

Вишиванюк М.М. Напрями удосконалення управління соціально-економічним розвитком малих міст регіону / М. М. Вишиванюк // “Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін”. Друга частина. // Збірник матеріалів доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Тернопіль, 22-23 жовтня 2009 року). - С.41-43.

Вишиванюк М.М. Європейський досвід управління малими містами / М. М. Вишиванюк // “Україна у міжнародному просторі. Проблеми бізнесу, політики, права”: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції / За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.А. Янковської. - Львів: ЛУБП, 2010. - С.133-134.

Вишиванюк М.М. Проблеми соціально-економічного розвитку малих міст Івано-Франківської області / С.Д. Щеглюк, М.М. Вишиванюк // Материалы vІІІ Международной научно-практической конференции «Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития»; Харьк. нац. акад. гор. хоз-ва. - Х.: ХНАГХ, 2010. - 239 с. - С. 128-130.

в інших виданнях:

Вишиванюк М.М. Діагностика соціально-економічних проблем розвитку малих міст Івано-Франківської області в контексті мінімізації наслідків фінансової кризи / М.М. Вишиванюк // Університетські наукові записки. Часопис Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - Івано-Франківськ : Редакційно-видавничий відділ Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, 2010. - №2. - 224 с. - С. 146-158.

АНОТАЦІЯ

Вишиванюк М.М. Регулювання соціально-економічним розвитку малих міст регіону. - Рукопис.