Формування та ефективний розвиток підприємств промислового птахівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.45:636.6 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та ефективний розвиток підприємств промислового птахівництва

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Яценко Максим Володимирович

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Кіщак Іван Теодорович, Головне управління агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, заступник начальника;

кандидат економічних наук, доцент Аверчева Наталія Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться „24” вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий „19” серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасне промислове птахівництво України є найдинамічнішою галуззю продуктивного тваринництва і спроможне виробляти продукцію у великих обсягах та в стислі терміни. Як одна з найбільш механізованих і автоматизованих галузей сільського господарства воно містить значні потенційні можливості щодо задоволення потреб країни у продовольчих ресурсах. Виробництво продукції птахівництва (м'ясо та яйця) має ряд переваг порівняно зі свинарством та відгодівлею великої рогатої худоби, а саме: за скоростиглістю порівняно з іншими продуктами тваринництва, удвічі меншою енергоємністю, у 3-5 разів нижчим використанням кормового протеїну.

Не зважаючи на те, що вітчизняне промислове птахівництво поступово виходить на рівень загальної стабілізації, але значного підйому в галузі не спостерігається. За кількістю поголів'я птиці досягти показників 1990 р. вдалось лише на 68,8 %. Виробництво м'яса птиці у 2008 р. порівняно з 1990 р. становило 97,3 %, яєць - 86,3 %. Прибутку, одержаного птахівничими підприємствами, недостатньо для розширеного відтворення та стабільного функціонування. Багато птахофабрик збанкрутіли, чверть підприємств залишаються збитковими.

Проблеми розвитку промислового птахівництва є предметом численних досліджень і дискусій в економічній літературі, їм присвячені наукові праці Н.О. Аверчевої, В.Г. Андрійчука, І.А. Бахтіна, І.П. Борщевського, В.М. Гейця, М.Я. Дем'яненка, М.В. Зубця, В.Н. Зимовця, І.Т. Кіщака, П.М. Макаренка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.О. Рябоконя, Т.П. Саблука, І.Н. Топіхи, В.І. Топіхи, О.В. Шебаніної, І.І. Червена, Ф.О. Ярошенка та ін.

Проте ряд найважливіших теоретичних і практичних питань розвитку промислового птахівництва і проблем підвищення його ефективності досліджені недостатньо або потребують перегляду з позицій сучасності, зокрема у контексті вступу України до СОТ. Багато важливих фактів часто представлені розрізнено і мають одностороннє трактування, тому залишається не врахованим вплив комплексу основних чинників на процес інноваційного розвитку промислового птахівництва в їхньому взаємозв'язку і взаємообумовленості. Досі не приділялося достатньої уваги всебічному системному вивченню базових принципів формування птахівничих підприємств промислового типу. Відсутні комплексні методики визначення ефективності виробництва птахівничої продукції з урахуванням специфічних особливостей галузі в рамках взаємодії з суб'єктами відтворювального процесу.

На регіональному рівні, зокрема у Черкаській області, залишаються нез'ясованими питання економічної доцільності власного кормовиробництва на птахофабриках, не встановлений оптимальний рівень і межі економічно безпечного об'єму виробництва м'яса птиці та яєць, потребують удосконалення основні напрями підвищення ефективності промислового птахівництва.

Необхідність визначення ключових напрямів підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності птахівничих підприємств, вдосконалення цінового механізму в рамках відтворювального процесу та створення організаційно-економічних умов для налагодження розвитку інтеграційних взаємозв'язків підприємств птахівництва, забезпечення їхнього інвестиційно-інноваційного розвитку обумовили актуальність і вибір теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з темами науково-дослідних робіт Черкаського державного технологічного університету "Проблеми розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в економіці України" (номер державної реєстрації 0106U004489), "Проблеми ціноутворення в агропромисловому комплексі економіки України" (номер державної реєстрації 0109U002752). В рамках зазначених науково-дослідних робіт автором здійснено оцінку сучасного рівня промислового виробництва продукції птахівництва, проведено аналіз фінансово-господарської діяльності птахівничих підприємств регіону, стану й динаміки основних економічних показників галузі в Україні за 1990-2008 рр., а також визначені перспективні напрями підвищення ефективності функціонування підприємств птахівництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та обґрунтування методичних і практичних підходів до формування, визначення й оцінки пріоритетних напрямів підвищення економічної ефективності промислового птахівництва в ринкових умовах господарювання, що змінюються на основі технологічних, організаційних та економічних новацій.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлені та вирішені такі завдання:

уточнити і систематизувати основні передумови становлення і розвитку птахівництва на промисловій основі, а також базові принципи формування і функціонування птахівничих підприємств промислового типу;

оцінити сучасний стан та виявити основні тенденції економічного розвитку промислового птахівництва України, визначити головні проблеми, що перешкоджають поступальному розвитку галузі, а також встановити ступінь впливу основних чинників на ефективність виробництва птахівничої продукції для забезпечення продовольчої безпеки України;

дослідити економічні аспекти розвитку інтеграції у промисловому птахівництві на прикладі підприємств цього підкомплексу АПК Черкаської області, визначити специфічні умови функціонування агропромислових формувань і виявити чинники, що стримують їх зростання у ринкових умовах;

уточнити критерії ефективності виробництва птахівничої продукції у сучасних умовах і окреслити нові підходи до галузі для задоволення споживчого попиту на вітчизняному ринку та у зв'язку із виходом на світовий ринок;

запропонувати шляхи і методи стимулювання інноваційного розвитку промислового птахівництва та напрями вдосконалення цінової політики підприємств галузі на основі збалансованих економічних відносин з іншими учасниками ринку;

визначити оптимальний рівень і межі допустимих (економічно безпечних) обсягів виробництва м'яса та яєць з урахуванням забезпеченості ринками збуту і рівня виробничо-комерційних витрат на птахофабриках;

дослідити економічну доцільність розвитку власного кормовиробництва на птахофабриках Черкаської області в сучасних умовах і встановити основні напрями підвищення ефективності промислового птахівництва;

визначити інвестиційно-інноваційні заходи щодо вдосконалення промислового виробництва м'яса птиці та яєць на підприємствах птахівництва.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, що виникають при формуванні засад підвищення економічної ефективності виробництва і розвитку промислового птахівництва.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти ефективного розвитку підприємств промислового птахівництва.

Методи дослідження ґрунтуються на теоретичних і методологічних засадах економічної теорії, працях провідних вітчизняних і зарубіжних економістів-аграріїв, законодавчих і нормативно-правових актах, діючих в Україні. При дослідженні застосовувались методи системного аналізу: абстрактно-логічний - при формуванні принципів, теоретичних узагальнень і висновків та критичному аналізі результатів досліджень інших авторів; монографічний - при вивченні особливостей функціонування галузі в ринкових умовах; розрахунково-конструктивний та порівняння - при зіставленні показників у динаміці і обґрунтуванні основних шляхів підвищення економічної ефективності діяльності птахівничих підприємств; економіко-математичний - для виявлення впливу основних факторів на ефективність виробництва, графічний - при дослідженні динаміки і структури виробництва продукції птахівництва. Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики Черкаської області, річні звіти підприємств, довідкова, монографічна література вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційно-аналітичні бюлетені.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в розробці концептуальних основ формування та ефективного розвитку промислового птахівництва. Елементами наукового внеску і предметом захисту є такі теоретичні і практичні результати:

Вперше:

розроблено ринкову модель інвестиційного-інноваційного розвитку птахівництва і визначено умови її ефективного функціонування, що забезпечує економічний розвиток усіх учасників ринку (виробників засобів виробництва - виробників і переробників м'яса птиці - споживачів);

уточнено та теоретично обґрунтовано визначення птахопродуктового підкомплексу, представленого як відособлене організаційно-економічне формування, яке технологічно, економічно й організаційно об'єднує підприємства з виробництва, переробки і реалізації продукції м'яса птиці та яєць, що надає можливість забезпечення продовольчої безпеки країни і створення умов для збалансованих економічних відносин усіх учасників вітчизняного ринку продукції АПК;

розроблено концепцію і структуру організаційно-інтегрованого регіонального формування ВАТ "Спілка "Агрохолдинг", що забезпечує отримання птаховиробником пріоритету в розподілі доходів на всіх стадіях виробництва продукції м'яса птиці, а також такі конкурентні переваги для учасників, як зниження ризику існування, раціональне використання ресурсів, оперативність в ухваленні рішень та підвищення відповідальності за рахунок вдосконалення відносин власності.

Удосконалено:

класифікацію базових принципів формування і функціонування птахівничих підприємств промислового типу;

економічний механізм інноваційного розвитку промислового птахівництва у трансформаційному періоді;

метод ціноутворення продукції, заснований на регулюванні цінових пропорцій, як основи розподільчих відносин, що дозволяє вести розширене відтворення в інтегрованих структурах;

критерії і показники ефективності виробництва продукції птахівництва, виходячи з особливостей галузі, та методики визначення ефективності виробництва яєць через встановлення їхньої маси й інтенсивності руху поголів'я курей-несучок.

Набули подальшого розвитку:

методика розрахунку рівнів оптимального, мінімально і максимально допустимого обсягу виробництва м'яса та яєць у промисловому птахівництві, яка враховує забезпеченість ринками збуту і рівень виробничо-комерційних витрат;

обґрунтування економічної доцільності розвитку власного комбікормового виробництва на великих птахокомплексах у сучасних умовах та необхідності створення кормовиробничої бази для птахівництва у регіоні;

визначення особливостей та актуалізація шляхів підвищення ефективності промислового птахівництва за рахунок впровадження інноваційних безвідходних технологій з урахуванням еколого-економічних факторів;

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі сформульовані основні засади стабілізації виробництва продукції птахівництва на основі підвищення його ефективності. Теоретичні і науково-практичні висновки роботи можуть бути використані при формуванні регіональної політики у птахівництві та з метою вдосконалення системи підтримки виробників м'яса птиці й яєць державними і територіальними органами управління галуззю. Обґрунтовані рекомендації щодо розвитку спеціалізованих птахівничих підприємств були прийняті Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації для практичного використання (довідка про впровадження № 06-24/124 від 19.07.2010 р.).

Розроблені методичні підходи, економічні обґрунтування і пропозиції використовуються Головним управлінням економіки Черкаської облдержадміністрації при підготовці інвестиційних проектів, короткострокових і довгострокових прогнозів виробництва м'яса птиці та яєць (довідка про впровадження № 547/4 від 19.07.2010 р.

Результати дослідження рекомендовані до впровадження в практичну діяльність таких птахівничих підприємств: ДП "Перемога Нова" АТ "Миронівський хлібопродукт", ЗАТ Миронівська птахофабрика", ПП Золотоніська птахофабрика" (довідка № 58 від 19.01.2010 р.), ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" (довідка управління агропромислового розвитку Черкаської райдержадміністрації № 287 від 20.07.2010 р.), ТОВ ІК "Інкуба" (довідка № 261 від 16.04.2010 р.).

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін "Економіка підприємства", "Економічний аналіз", "Стратегічний аналіз" (довідка № 1162/01-02 від 29.07.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Особистий внесок автора полягає у визначенні й оцінці пріоритетних напрямів підвищення економічної ефективності промислового птахівництва на основі економічних, технологічних, організаційних новацій. Основні положення і висновки дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто. Матеріали публікацій у співавторстві використані в частині, що належить здобувачу.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались автором на міжнародних науково-практичних конференціях "Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю" в Черкаському державному технологічному університеті (м. Черкаси, 2007, 2008, 2009, 2010 рр.); міжнародних науково-практичних конференціях "Теорія і практика сучасної економіки" в Черкаському державному технологічному університеті (м. Черкаси, 2007, 2008, 2009 рр.); міжнародній науково-практичній конференції "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні (Рада по вивченню продуктивних сил України, м. Київ, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми менеджменту" в Національному авіаційному університеті (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць, з них 10 у фахових виданнях загальним обсягом 4,7 друк. арк., з яких 4,2 друк. арк. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Результати досліджень викладені на 232 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Вона містить 35 таблиць на 33 сторінках, 22 рисунки на 21 сторінці і 14 додатків на 40 сторінках. Список використаних джерел налічує 220 найменувань на 20 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи формування і ефективного функціонування промислового птахівництва в сучасних умовах» - досліджено передумови становлення та функціонування птахівництва на промисловій основі; загальнотеоретичні аспекти формування та інноваційного розвитку промислового птахівництва в сучасних умовах. Розроблено шляхи та напрями удосконалення методів інвестиційного аналізу та оцінювання ефективності промислового птахівництва.

В процесі вивчення економіко-історичного розвитку птахівничої галузі було уточнено і доповнено цілий ряд найважливіших передумов формування птахівництва на промисловій основі, які пропонується класифікувати таким чином: природно-біологічні; науково-технічні; організаційно-економічні; соціально-демографічні; еколого-географічні.

У сучасний період злиття сільськогосподарського виробництва з промисловим у птахівництві набувають подальшого розвитку міжгосподарське кооперування, агропромислова інтеграція та інші форми господарських об'єднань. Агропромислова інтеграція охоплює цілу низку різноманітних економічних явищ та процесів зближення, пристосування, узгодження діяльності, об'єднання матеріальних, фінансових та інших ресурсів птахівничих підприємств і організацій АПК з метою ведення спеціалізованого високоефективного виробництва яєць, м'яса птиці та інших видів продукції галузі. Залежно від складу учасників інтеграційних процесів розрізняють інтеграцію горизонтальну, вертикальну і змішану.

В ході дослідження шляхом уточнення, доповнення і систематизації розрізнених положень і концепцій удосконалено класифікацію базових принципів формування птахівничих підприємств промислового типу (табл. 1).

Таблиця 1 Класифікація базових принципів формування і функціонування птахівничих підприємств промислового типу

Групи принципів	Базові принципи
Територіально-будівельні	1.Орієнтація на центри споживання. 2.Раціональне використання земельних ресурсів. 3.Оптимальне регіональне й зональне розміщення структурних та виробничих підрозділів. 4.Економічна архітектура виробничих об'єктів.
Виробничо-технологічні	1.Використання високопродуктивних гібридів птиці. 2.Рівномірна інкубація яєць. 3.Направлене вирощування молодняку. 4.Цілорічне комплектування промислового стада курей. 5.Використання кліткової системи утримання птиці. 6.Створення оптимального мікроклімату для птиці. 7.Використання повнораціонних комбікормів. 8.Постійний зооветеринарний контроль.
Організаційно-економічні	1.Раціональне формування трудових колективів. 2.Раціональна організація виробничих процесів. 3.Матеріальне і моральне стимулювання працівників. 4.Концентрація і спеціалізація виробництва. 5.Технологічна кооперація. 6.Міжгалузева інтеграція.

У ринкових умовах господарювання саме прибуток виступає як узагальнюючий критерій ефективності, що характеризує кількісну і якісну сторони господарської діяльності птахівничих підприємств та синтезується в показнику рентабельності. У зв'язку з цим проведено класифікацію чинників, що впливають на ефективність функціонування галузі з урахуванням ступеня впливу менеджменту підприємств з виробництва м'яса та яєць птиці на зниження негативної та підвищення ефективної дії з боку внутрішніх і зовнішніх чинників.

В умовах ринкової економіки значний вплив на ефективність функціонування промислового птахівництва має цінова політика підприємства, адже ціна визначає структуру й обсяг виробництва, рух матеріальних та грошових потоків, розподіл товарної маси. Успіх птахівничого підприємства визначають такі складові: науково обґрунтована цінова стратегія; розумна цінова тактика й правильна методика встановлення цін.

Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємств птахівничої галузі спрямована на практичне використання науково-технічного й інтелектуального потенціалу з метою отримання нової, радикально поліпшеної технології виробництва продукції, вдосконалення організації праці й системи управління для підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ринкових позицій вітчизняних підприємств. У роботі запропонована модель організації інвестиційного процесу для інноваційного розвитку птахівничих підприємств промислового типу.

Оцінка інноваційно-інвестиційних процесів полягає в об'єктивному визначенні потреб, можливостей, масштабності, доцільності, прибутковості й безпеки здійснення інноваційних проектів. Тому в роботі було деталізовано характеристику основних напрямів інноваційного аналізу підприємств.

У другому розділі - «Сучасний стан і тенденції розвитку промислового птахівництва м'ясного та яєчного напрямів» - досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування промислового птахівництва. Основна увага зосереджена на особливостях розвитку підприємств промислового птахівництва м'ясного та яєчного підкомплексів у Черкаській області в сучасних умовах господарювання.

У більшості країн світу птахівництво знаходиться на стадії потужного підйому через здатність птиці до найвищої конверсії корму, пристосування до промислових умов утримання, високі дієтичні якості м'яса та яєць. Найбільш істотного зростання виробництва м'яса птиці досягнуто в країнах Північної та Південної Америки (США, Бразилія, Аргентина), яєць - у країнах Азії (Китай, Японія). В розвитку сучасного промислового птахівництва України виявлено дві послідовні тенденції - спад виробництва (з 1990 р. до середини 90-х років минулого століття) і зростання в подальший період. Птахівнича галузь, не зважаючи на численні проблеми, в цілому розвивається стійко і поступально.

Дослідженням встановлено, що птахівництво Черкаської області підтвердило статус однієї з провідних і перспективних галузей сільського господарства. Станом на 1 січня 2009 р. за чисельністю поголів'я птиці область займала третє місце серед регіонів України. Вирощуванням птиці займаються 39 сільськогосподарських підприємств, якими вироблено у 2008 р. 143,5 тис. тонн м'яса птиці у забійній вазі та 674,7 млн. шт. яєць. Виробництво м'яса птиці є важливим напрямком діяльності агропромислового комплексу Черкаської області: у 2008 р. внесок Черкащини в загальнодержавне виробництво м'яса птиці становив 18,1 % (у 1990 р. - 4 %). Спостерігається збільшення частки м'яса птиці у загальному виробництві м'яса всіма категоріями господарств області до 71% (у 1990 р. - 14 %). Проведені дослідження показали, що за період з 1990 по 2008 рр. в Черкаській області спостерігається кількісне й якісне зростання поголів'я та промислового виробництва м'яса птиці за рахунок будівництва нових птахофабрик і модернізації існуючих, використання резервів зниження собівартості, підвищення обсягів випуску продукції, оптимізації цінової політики підприємств, а також державних методів регулювання виробництва. Виробництво і реалізація м'яса птиці у 2008 р. зросли більш ніж у п'ять разів (табл. 2). Поряд зі зростанням чисельності поголів'я і збільшенням обсягів виробництва м'яса птиці у Черкаській області зросло й виробництво яєць, яке в середньому на одну особу склало 515 штук - це найвищий показник в Україні.

Таблиця 2 Динаміка розвитку промислового птахівництва Черкаської області за 1990-2008 рр.

Показники	Роки	2008 р. до 1990 р.
	1990	1995	2000	2005	2006	2007	2008
Поголів'я птиці, тис. голів	9768,0	6999,2	5475,1	8900,3	9807,5	13674,7	15400,6	1,5 рази
Вироблено м'яса птиці у забійній вазі, тис. т.	26,9	9,2	7,3	43,8	51,5	91,5	143,5	5,3 рази
Реалізовано м'яса птиці (бройлерів), тис. т.	9,8	3,4	2,7	16,2	19,0	33,8	53,1	5,4 рази

Товаровиробниками Черкаської області у 2008 р. вироблено 674,7 млн. шт. яєць (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка виробництва яєць в аграрних підприємствах Черкаської області, млн. шт.

В останні роки Черкащина займає друге місце по середній несучості курей-несучок в сільськогосподарських підприємствах України. У 2008 р. цей показник складав 300 шт., що на 22 шт. перевищує середньодержавний показник (278 шт.). Зростання виробництва яєць за останнє десятиріччя привело до збільшення рівня їх споживання в розрахунку на 1 особу: з 199 шт. у 2000 р. до 260 шт. у 2008 р. (на рівні 1990 р.).

У птахівництві Черкаського регіону до недавнього часу 6 господарств спеціалізувалися на виробництві курячих яєць, 2 - на вирощуванні ремонтного молодняку птиці, 4 птахогосподарства є племптахорепродукторами. Всі вони функціонують на основі технологічної кооперації.

Важливою умовою ефективного виробництва є забезпечення належного розвитку суміжних галузей, що сприяють розвитку птахівництва, та узгодження міжгалузевих зв'язків із підприємствами сервісного обслуговування (комбікормовими заводами, підприємствами-виробниками обладнання для птахівництва, зооветпрепаратів, тари й пакувальних матеріалів, постачальниками енергоресурсів тощо) та торгівлею (фірмова торгівля, реалізація через збутові кооперативи, підприємства громадського харчування, аукціони, біржі тощо).

Розміри птахофабрик є важливим фактором виробничих показників їх роботи: із збільшенням розмірів господарств їхні фінансово-економічні показники поліпшуються. Один з вирішальних факторів при цьому - інтенсифікація ведення господарства на базі передової технології та організації праці. У господарствах з поголів'ям курей-несучок понад 400 тис. голів продуктивність вища на 23,7%, собівартість 1000 яєць нижча на 22,4%, витрати кормів нижчі у 1,5 рази, а витрати праці - у 2,7 рази порівняно з господарствами, де середньорічне поголів'я на одне птахопідприємство становить не більше 100 тис. голів. Ефективність функціонування таких інтегрованих формувань підтверджує досвід зарубіжних країн з ринковою економікою.

Для більш повної і об'єктивної оцінки економічної ефективності виробництва продукції птахівництва необхідно в комплекс показників включати коефіцієнт обороту стада і період використання несучок. Багаторічна практика показує, що ряд підприємств використовували курей-несучок в основному в період найвищої яйцекладки, тобто протягом 9-10 місяців. Разом з тим, високий коефіцієнт змінності вимагає додаткових витрат на формування основного стада. Значні витрати на формування основного стада не дозволяють вузькоспеціалізованим господарствам комплектувати цехи утримання курей-несучок з урахуванням своїх потреб і своєчасно проводити заміну птиці. Тому вже у 2008 р. середній термін використання курей-несучок збільшився до 15 місяців у Інвестиційній компанії "Агросоюз - РП" і до 20 місяців - у ТОВ "Золотоніська птахофабрика". Ця, на перший погляд, негативна ситуація в кінцевому підсумку сприяла підвищенню ефективності виробничого процесу.

Міцна кормова база і повноцінна годівля - важливі фактори інтенсифікації птахівництва, підвищення продуктивності птиці, її життєздатності і відтворювальних властивостей. Дослідженням встановлено, що продуктивність птиці приблизно на 60-70% залежить від рівня й якості годівлі, на 15-25% - від генетичного потенціалу, на 10-20% - від умов утримання.

У третьому розділі - «Напрями підвищення ефективності промислового птахівництва» - обґрунтовано основні напрями ефективного розвитку м'ясного та яєчного промислового птахівництва, надано рекомендації з удосконалення організації безвідходної технології виробництва продукції птахівництва.

Ефективний розвиток промислового птахівництва передбачає створення такого механізму господарювання, який повинен максимально стимулювати зростання обсягів кінцевого продукту з урахуванням споживчого попиту та платоспроможності, створювати сприятливі умови для розширеного відтворення на всіх стадіях технологічного процесу птахівництва. Дослідження показали, що вузловими проблемами птахівництва є: створення міцної кормової бази - основи росту продуктивності і кінцевих результатів виробництва; відновлення й урегулювання сталих внутрішньогалузевих виробничо-економічних зв'язків - фактору стабілізації виробництва та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної птахівничої продукції; становлення раціональних міжгалузевих зв'язків зі сферами матеріально-технічного постачання, переробки і реалізації - джерела виробництва продукції належної якості та асортименту, гарантованого збуту і одержання доходів, а також зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище. Ці проблеми не існують відокремлено, і розв'язувати їх слід в єдиному комплексі. Пропонується модель організаційно-виробничих зв'язків інтегрованих формувань у промисловому птахівництві на регіональному, галузевому і міжгалузевому рівнях.

На території Черкаської області функціонують підприємства інтегрованої структури ЗАТ "Миронівський хлібопродукт", яке сконцентрувало капітал 20 учасників, у тому числі на Черкащині - ЗАТ "Миронівська птахофабрика" та ДП "Перемога Нова". До складу акціонерного товариства входять комбікормові заводи, підприємства з виробництва та переробки м'яса птиці, торговий дім з торговою маркою "Наша ряба".

Для раціональної організації системи ухвалення рішень і координації діяльності підприємств птахопродуктового підкомплексу доцільним є створення формування у вигляді ВАТ "Спілка "Агрохолдинг", концепцію і структуру якого було розроблено в процесі дослідження та запропоновано до використання.

Запропонована організаційна структура передбачає отримання птаховиробником пріоритету в розподілі доходів на всіх стадіях виробництва продукції м'яса птиці, а також такі конкурентні переваги її учасників, як зниження ризику існування, раціональне використання ресурсів, оперативність в ухваленні рішень та підвищення відповідальності за рахунок вдосконалення відносин власності.

Економічні зв'язки між галузями і виробництвами в кооперативних та інтегрованих формуваннях реалізуються за допомогою встановлення оптимального рівня цін. У процесі дослідження удосконалено методику ціноутворення в рамках організаційно-інтегрованої структури, що забезпечуватиме пропорційність організаційно-економічним відносинам виробників засобів виробництва, виробників і переробників продукції птахівництва та споживачів. Для цього визначено рівень рентабельності птахівничих господарств, достатній для простого відтворювання, в тактичному плані розвитку, і розширеного відтворювання, в стратегічному плані розвитку галузі. Для розрахунку цінових пропорцій в рамках ВАТ "Спілка "Агрохолдинг" обґрунтовано рівень рентабельності розширеного відтворення виробників м'яса птиці. Проведені оптимізаційні розрахунки граничних доходів і витрат на прикладі ДП "Перемога Нова". Оптимізаційні розрахунки показали, що на підприємстві є резерви збільшення грошових доходів (прибутку) на 134 % в порівнянні з середнім показником. Відбудеться це в результаті збільшення обсягів виробництва м'яса птиці на 7 % і ціни реалізації продукції на 6%. При цьому витрати підприємства зростуть на 59654 тис. грн. або на 21 %, а виручка від реалізації - на 76405 тис. грн., або на 26 %. Оптимальна ціна продукції складе 9,09 тис. грн. за одну тонну.

З урахуванням тенденції до збільшення споживання м'яса птиці населенням України в роботі запропоновані стратегічні завдання збільшення обсягів власного виробництва птахофабриками-лідерами з метою зменшення споживання імпортного м'яса птиці, питома вага якого у споживанні складає 50 %. Щоб повністю звільнитися від імпорту цієї продукції в Україну до 2014 року, зроблені прогнозні розрахунки подвоєного виробництва м'яса птиці на прикладі птахофабрики ДП "Перемога Нова", яка має вільні виробничі потужності. Такий підхід сприятиме найбільшому економічному розвитку підприємства (табл. 3).

Таблиця 3 Прогнозні показники виробництва м'яса птиці ДП "Перемога Нова" (Черкаська область) на 2010 - 2014 рр. з урахуванням повного використання виробничих потужностей

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014
Виробництво, тис. т	32,5	36,0	37,8	39,6	63,0
Витрати, тис. грн	422,9	387,3	417,7	465,6	590,6
Ціна 1 т, тис. грн	9,52	8,94	8,52	8,83	8,56
Виручка, тис. грн	470,7	478,9	524,5	634,6	856,7
Прибуток, тис. грн	47,8	81,6	106,8	169,0	266,1
Рівень рентабельності, %	14	22	29	36	46

Крім того, було визначено прогнозний рівень рентабельності птахофабрики ДП "Перемога Нова", який сприятиме розвитку всіх учасників інтегрованої структури. Рівень рентабельності, відповідний веденню птахогосподарства на розширеній основі, в 2014 р. становитиме 46%.

На сучасному етапі розвитку яєчного промислового птахівництва залишаються невирішеними такі питання, як обґрунтування критеріїв ефективності та методики її вимірювання, оскільки економічні орієнтири й установки ринкової економіки потребують переосмислення, уточнення і коригування з урахуванням трансформаційних умов економіки України та вступу її до СОТ.

З метою вдосконалення методики розрахунків економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності птахівничих підприємств слід визначення показника валового виробництва яєць, тобто встановлення обсягів виробництва здійснювати з урахуванням найважливішої товарної якості - маси яєць. З метою отримання достовірних показників ефективності виробництва запропоновано визначати валове виробництво яєць з урахуванням вагових характеристик кожної категорії (перераховувати в умовні яйця I сорту по встановлених вагових коефіцієнтах). Ваговий коефіцієнт розраховується по кожному сорту, виходячи із співвідношення середньої маси яєць відповідного сорту з середньою масою яєць I сорту (60 г):

= , (1)

де: К_ваг - ваговий коефіцієнт, одиниць;

М_сер - середня маса яєць окремого сорту (середина вагового інтервалу), г;

М¹_сер - середня маса яєць I сорту (60 г).

Товарним яйцям I сорту присвоюється ваговий коефіцієнт, рівний 1.

Найважливішим показником ефективності виробництва на птахофабриках є несучість курей. Найповніша і об'єктивна оцінка технологічної ефективності використання промислових курей-несучок буде при включенні в комплекс показників коефіцієнта обороту стада або періоду використання птиці, тобто несучість на середньорічну несучку слід враховувати одночасно з показником коефіцієнта обороту стада. В цьому випадку кращою буде несучість при найменшому коефіцієнті обороту стада птиці. Запропонована методика апробована на прикладі двох підприємств - ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" і ПП "Золотоніська птахофабрика". З'ясувалося, що показники ефективності виробництва яєць, розраховані по загальноприйнятій і пропонованій методиках, істотно відрізняються. Реальний рівень ефективності виробництва яєць у ВАТ "Птахофабрика "Перше Травня" вищий, ніж розрахований по діючій методиці. Пропонована методика визначення показників виробничо-економічної ефективності виробництва яєць, розрахована за їх масою й інтенсивністю руху поголів'я курей, є об'єктивнішою в порівнянні із загальноприйнятою методикою. Вона формує реальну картину досягнутого рівня ефективності виробництва, забезпечує керівництво птахівничого підприємства достовірною інформацією і сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.

В умовах ринкової економіки виникає необхідність визначення оптимальних обсягів виробництва продукції з метою формування стратегії розвитку підприємства та забезпечення нормативного споживання яєць на душу населення. В роботі проведена оптимізація цього показника по господарствах усіх категорій (птахофабриках, особистих підсобних і селянсько-фермерських господарствах). При складанні моделі враховувалося фактичне виробництво яєць як на птахівничих підприємствах, у селянських та фермерських господарствах, так і в особистих підсобних господарствах населення. Також бралися до уваги можливості збільшення виробництва яєць на птахофабриках за рахунок резервів, що не потребують значних додаткових вкладень, тобто шляхом залучення наявних, але не завантажених виробничих потужностей. За критерій оптимальності був вибраний максимум прибутку від реалізації яєць і м'яса птиці.

Результати розрахунків свідчать про те, що за оптимальним варіантом розвитку птахівництва в Черкаській області повне використання виробничих потужностей птахофабрик дозволяє виробляти понад 800 млн. яєць, у тому числі 763,9 млн. товарних яєць - на птахофабриках, що відповідно на 125,3 і 89,2 млн. штук більше фактичного обсягу. При цьому птахівничі підприємства мають змогу отримати більше 32 млн. грн. прибутку, що на 3,5 млн. грн. (11,9 %) більше фактичного. До оптимального варіанту не увійшли збиткові птахофабрики, в яких виробництво яєць і м'яса птиці неефективне.

Проведені дослідження стану й умов ефективного розвитку сучасного промислового птахівництва України та Черкаської області дають всі підстави стверджувати, що одним з найважливіших чинників ефективного функціонування галузі є стабільне й своєчасне забезпечення поголів'я птиці якісними кормами. В роботі обгрунтовано, що комбікормове виробництво має паралельно розвиватися по двох напрямах: як на спеціалізованих заводах, так і на птахівничих підприємствах.

Важливим резервом суттєвого підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва є впровадження інноваційних безвідходних технологій на базі сучасних науково-технічних досягнень з урахуванням еколого-економічних факторів. Так, безвідходна технологія виробництва продукції птахівництва розглядається як технологічний процес виготовлення продукції, що є сукупністю техніко-технологічних та організаційно-економічних заходів і забезпечує максимальну і комплексну переробку продукції при утилізації відходів виробництва з метою отримання додаткових корисних продуктів, поповнення за рахунок цього фонду матеріально-енергетичних ресурсів, а також поліпшення захисту навколишнього середовища.

Організація безвідходного виробництва дасть змогу збільшити ресурси білкових і вітамінних кормів власного виробництва, підвищити економічну ефективність за рахунок отримання прибутку від реалізації додаткових видів товарної продукції, виготовленої з відходів, зменшити забруднення навколишнього середовища.

Висновки

Дослідження історичних аспектів та теоретико-методичних засад формування і розвитку промислового птахівництва, а також аналіз сучасного стану та економічної ефективності функціонування промислового птахівництва України і, зокрема, Черкаської області дають змогу сформулювати наступні принципові положення, висновки та пропозиції:

1.Становлення вітчизняного птахівництва та його перехід на промислову основу обумовлені в першу чергу сукупністю природно-біологічних, науково-технічних і організаційно-економічних передумов під наростаючим впливом соціально-демографічних і еколого-географічних чинників. У розвитку сучасного промислового птахівництва України виявлено дві послідовні тенденції - спад виробництва (з 1990 р. до середини 90-х років минулого століття) і зростання в подальший період.

Серед найсуттєвіших проблем, що перешкоджають ефективному розвитку галузі, вирізняються: висока енергомісткість виробництва, недостатня конкурентоспроможність вітчизняної птахівничої продукції, нестабільне функціонування значної частини птахофабрик, застарілі технології й обладнання, ціновий дисбаланс продукції птахівництва і засобів виробництва, нестача власних коштів для розширеного відтворення, збитковість і банкрутство багатьох птахівничих підприємств. Сучасна птахівнича галузь України, не зважаючи на численні проблеми, в цілому розвивається стійко і поступально.

2.Теоретичні аспекти формування та ефективного функціонування промислового птахівництва становлять комплекс організаційно-економічних заходів та принципів, спрямованих на створення сприятливих умов у галузі. В ході дослідження шляхом уточнення, доповнення і систематизації розрізнених положень і концепцій розроблені основні принципи формування птахівничих підприємств промислового типу, а саме: територіально-будівельні, виробничо-технологічні та організаційно-економічні.

3.В умовах значного обмеження енергетичних ресурсів і необхідності підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва необхідно використовувати нові підходи до розвитку галузі для задоволення споживчого попиту на вітчизняному ринку та у зв'язку із виходом на світовий ринок. Такою рушійною силою, здатною забезпечити зниження енергомісткості галузі та здобути конкурентні переваги продукції на ринку, є інноваційно-інвестиційний напрям розвитку підприємств птахівництва України. В роботі розроблено модель інноваційного розвитку птахівництва і визначені умови її ефективного функціонування на основі організаційно-інтегрованого формування, що забезпечує стабільний розвиток підприємств галузі.

4.Характерною особливістю сучасного промислового птахівництва в Україні є розвиток міжрегіональної агропромислової інтеграції, якою охоплена ціла низка різноманітних економічних явищ та процесів зближення, пристосування, узгодження діяльності і об'єднання матеріальних, фінансових та інших ресурсів птахівничих підприємств і ряду організацій АПК з метою ведення спеціалізованого високоефективного промислового виробництва. Найбільший внесок у розвиток вітчизняного птахівництва роблять акціонерні товариства. Аналіз світового досвіду свідчить про ефективність утворень за комбінованими формами власності (холдингів, концернів та ін.). На регіональному рівні у промисловому птахівництві розвиваються горизонтальні, вертикальні і змішані форми інтеграції.

5.Птахівництво Черкаської області підтвердило статус однієї з провідних і перспективних галузей сільського господарства. Станом на 1 січня 2009 р. за чисельністю поголів'я птиці область займала третє місце серед регіонів України. 39 сільськогосподарських підприємств виробили у 2008 р. 143,5 тис. тонн м'яса птиці у забійній вазі та 674,7 млн. шт. яєць. Внесок регіону в загальнодержавне виробництво м'яса птиці зріс до 18,1 % порівняно з 4 % у 1990 р. Спостерігається збільшення до 71 % частки м'яса птиці у загальному виробництві м'яса всіма категоріями господарств області (у 1990 р. - 14%). Кількісне зростання поголів'я та виробництва м'яса птиці відбувається на основі будівництва нових високотехнологічних птахофабрик і модернізації існуючих, зниження собівартості, пошуку підприємствами оптимальної цінової політики, шляхом залучення в галузь іноземних та вітчизняних інвестицій. Черкащина займає друге місце по середній несучості курей-несучок в сільськогосподарських підприємствах. У 2008 р. цей показник складав 300 шт., що на 22 шт. або 7,3% перевищує середньодержавний показник.

6.З урахуванням економічних та регіональних аспектів історичного розвитку промислового птахівництва та специфічних умов функціонування галузі в трансформаційному періоді встановлено, що відродження яєчного підкомплексу промислового птахівництва потребує застосування сучасних технологій, складовими яких є: спеціалізація і концентрація виробництва, використання високопродуктивної гібридної птиці, повноцінна годівля, організація відтворення і цілорічного комплектування стада, механізація і автоматизація виробничих процесів, дотримання нормативів і вимог по вирощуванню і утриманню птиці, застосування системи ветеринарно-профілактичних заходів, прогресивна організація праці та управління виробництвом.

7.Вдосконалення економічних відносин у птахопродуктовому підкомплексі на основі розвитку процесу інтеграції має бути спрямовано на об'єднання та орієнтування зусиль усіх учасників такого об'єднання на кінцеві результати; формування договірних відносин між підприємствами сфери виробництва засобів виробництва, переробки і реалізації продукції м'яса птиці. Проведені дослідження показують доцільність створення нової структури для раціональної організації системи ухвалення рішень і координації діяльності підприємств птахопродуктового підкомплексу регіону типу ВАТ "Спілка "Агрохолдинг". Запропонована організаційно-інтегрована структура сформована як модель змішаного типу, що поєднує функціональну організацію з лінійними та акціонерними зв'язками. Запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення цінової політики підприємств птахівництва на основі збалансованих економічних відносин з іншими учасниками ринку.

8.Враховуючи тенденції до збільшення споживання м'яса птиці населенням України, слід спрямувати зусилля на подвоєння обсягів власного виробництва, щоб повністю звільнитися від імпорту м'яса курятини в Україну, інакше питома вага імпортованої продукції складатиме значну частку і загрожуватиме існуванню вітчизняного птахопрому, а отже - й продовольчій безпеці країни. Виконані прогнозні розрахунки подвоєного виробництва м'яса птиці до 2014 р. на прикладі птахофабрики ДП "Перемога Нова", яка має вільні виробничі потужності. Внесено пропозиції з реалізації інноваційного проекту щодо глибокої переробки м'ясної продукції. Обґрунтувано економічну доцільність розвитку власного комбікормового виробництва на великих птахокомплексах у сучасних умовах та необхідність створення зернофуражної кормовиробничої бази для птахівництва у регіоні.

9.З метою отримання достовірних показників економічної ефективності виробництва яєць запропоновано визначати обсяг валового виробництва з урахуванням маси яєць, а середньорічне поголів'я курей-несучок коригувати з урахуванням коефіцієнта обороту стада. Ця методика є об'єктивнішою в порівнянні із загальноприйнятою методикою, оскільки формує реальну картину досягнутого рівня ефективності виробництва, забезпечує керівництво птахівничого підприємства достовірною інформацією і сприяє ухваленню обґрунтованих управлінських рішень.

10.Встановлено, що для збільшення загальної маси прибутку від продажу яєць у промисловому птахівництві Черкаської області необхідно збільшити обсяг їхнього виробництва на 85-100 млн. штук, тобто довести його до оптимального рівня, який становить 760 ± 40 млн. штук. Загальна сума прибутку від продажу яєць при цьому складе близько 40,5 млн. грн. при рівні рентабельності виробництва 30 %. Нарощування обсягів виробництва яєць у зазначених межах можливе на основі залучення у виробництво невикористаних потужностей птахофабрик і збільшення середньорічної яйценосності курей до 290-300 шт.

11.Резервом суттєвого підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва є впровадження інноваційних безвідходних технологій на базі сучасних науково-технічних досягнень з урахуванням еколого-економічних факторів. З'ясовано, що для організації безвідходного виробництва необхідне введення в загальний технологічний ланцюг птахівничого підприємства цехів поглибленої переробки сировини з виготовлення м'ясо-кісткового борошна, сухого яєчного порошку, сухого пташиного посліду, виробництва компостів, грибів та вермикультури.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1.Яценко М.В. Розвиток промислового птахівництва як основа ефективного забезпечення м'ясопродуктами населення України / М.В. Яценко / Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - Вип. 13. - С. 74-80.

2.Чубань В.С. Біржовий ринок сільськогосподарської продукції в Україні / В.С. Чубань, М.В. Яценко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - Вип. 16. - С. 388-392. (Особистий внесок автора: розроблені та теоретично обгрунтовані напрями підвищення ефективності використання біржового ринку сільськогосподарської продукції в Україні - 0,31 друк. арк.).

3.Яценко М.В. Впровадження інноваційних безвідходних технологій у виробництво продукції птахівництва / М.В. Яценко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки.- Черкаси: ЧДТУ, 2007. - Вип. 18. - Ч. 1. - С. 192-196.

4.Яценко М.В. Шляхи оптимізації обсягів виробництва птахівничої продукції на прикладі підприємств Черкаського регіону / М.В. Яценко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - Вип. 24. - Ч. 2. - С. 32-38.

5.Яценко М.В. Еластичність попиту на основні харчові продукти / М.В. Яценко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: „Фінанси і кредит”. - 2009. - №2. - С. 415-423.

6. Яценко М.В. Сучасний рівень і перспективи ефективного розвитку м`ясного промислового птахівництва (на прикладі Черкаської області) / М.В. Яценко // Економіка розвитку. - Харків: Харківський національний економічний університет, 2010. - №2 (54). - С. 20-23.

7.Червен І.І. Удосконалення технології виробництва продукції птахівництва на основі запровадження економічних та технологічних заходів / І.І. Червен, М.В. Яценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - Вип. 2 (53). - С. 3-10. (Особистий внесок автора: проведено аналіз сучасного технологічного стану підприємств птахівництва та запропоновано оптимальний метод обробки продукції галузі - 0,25 друк. арк.).

8.Яценко М.В. Стан та перспективи ефективного розвитку яєчного промислового птахівництва / М.В. Яценко // Вісник Кримського державного агротехнологічного університету. - Симферопіль: КДАУ, 2010. - Вип. 16. - С. 15-22.

9.Яценко М.В. Вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування промислового птахівництва / М.В. Яценко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. Економіка. - Київ: НУХТ, 2010. - Вип. 34. - С. 152-156.

10.Яценко М.В. Вдосконалення економічних відносин у птахопродуктовому підкомплексі м'ясного спрямування на основі розвитку процесу інтеграції / М.В. Яценко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - Вип. 25. - С. 74-77.

Публікації в інших виданнях

11.Яценко М.В. Проблемні питання організації виробництва продукції птахівництва в умовах агропромислової інтеграції / М.В. Яценко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: матеріали ІІІ-ї міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 5-7 жовтня 2005 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - С. 168-170.

12.Яценко М.В. Сучасний стан ринку м`яса птиці та яєць в Україні / М.В. Яценко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 317-319.

13.Яценко М.В. Аналіз фінансових показників підприємств птахівництва / М.В. Яценко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 16-18 квітня 2008 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 94-96.

14. Яценко М.В. Пошук шляхів підвищення ефективності функціонування галузі птахівництва в Україні / М.В. Яценко // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали ІХ міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 24-26 вересня 2008 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 241-244.