Удосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний університет бізнесу і права

УДК 338.4:677:675.83

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Рассихіна Вікторія Євгенівна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Наумов Олександр Борисович, Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри економіки сільського господарства

кандидат економічних наук, доцент Іртищева Інна Олександрівна, Європейський університет, Миколаївська філія професор кафедри менеджменту, заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться “30” березня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 25 А, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 25 А.

Автореферат розісланий: 26 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Юрченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вівчарство і вовняна промисловість є традиційними, історично і економічно обумовленими сферами економіки України і, зокрема, АР Крим, які сьогодні знаходяться у кризовому стані. Наявність потужного потенціалу вівчарства і текстильних підприємств в Україні, зумовлює необхідність пошуку шляхів їх відродження і розвитку. Багатостадійна технологія виробництва і переробки вовни, висока матеріаломісткість продукції, відставання у розвитку техніки і технологій, диспаритет цін, ускладнюють завдання стимулювання прогресивних зрушень. Традиційно «вузьким місцем» у технологічному ланцюгу виробництва продукції з вовни є стадія первинної обробки, що виконується великими підприємствами, які, використовуючи застарілі технології, не можуть забезпечити конкурентоспроможність продукції, ані за якісними, ані за економічними параметрами, спричиняють розрив технологічного ланцюга, і, як наслідок, занепад сировинної бази. Тому, єдиним шляхом розвитку системи підприємств з виробництва і первинної обробки вовни є інноваційний, спрямований на використання нових технологій первинної обробки, наближення їх до сировинної бази, поєднання інтересів підприємств технологічного ланцюга виробництва товарів з вовни.

Вирішення проблеми інноваційного розвитку вівчарства і первинної обробки вовни вимагає системного комплексного, науково-обґрунтованого підходу, що і зумовило вибір теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Проблемам інноваційного розвитку підприємств присвятили наукові праці Амоша О.І., Власенко В.В., Гриньова В.М., Гусєв В.О., Іртищева І.О., Козирєва О.В., Лукінов І.І., Маковєєв П.С., Чабан В.Г., Шарко М.В., Шумпетер Й., Шлапак В.О. та ін. Дослідженню теоретико-методологічних і прикладних проблем розвитку підприємств з виробництва та переробки вовни присвятили роботи Жарук Л.В., Наумов О.Б., Сокол О., Топіха І.Н., Туринський В.М., Скоромцова Т.О. Шелест Л.С. та інші автори. Їх дослідження охоплюють важливі питання, пов'язані з інноваційним розвитком економіки України в цілому а також окремих підприємств, та проблеми відродження вівчарства і переробки вовни. Проте ціла низка проблем залишається досі не вирішеною повною мірою. До них слід віднести питання, пов'язані з формуванням інноваційного клімату підприємств вівчарства і первинної обробки вовни, відчувається брак комплексного системного підходу до вирішення організаційно-економічних проблем розвитку аграрних і переробних підприємств у технологічному ланцюгу виробництва продукції з вовни.

Недостатня глибина вивчення проблем та необхідність визначення шляхів інноваційного розвитку підприємств з виробництва і первинної обробки вовни зумовили актуальність теми і постановку завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темами «Розробка концепції та організаційно-економічних механізмів формування та управління інвестиційно-інноваційною діяльністю у виробництві» (номер державної реєстрації 0105U003668, 2005-2007 рр.), «Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів» (номер державної реєстрації 0106U004200, 2006-2010 рр.). Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних, методичних засад та практичних рекомендацій стосовно формування механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, а також розробка комплексної системи забезпечення інноваційного розвитку вівчарських та переробних підприємств у зоні спеціального інвестування на території АР Крим.

Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні задачі дослідження:

- дослідити теоретичні аспекти інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, дати визначення понять «інновація», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал», визначити класифікацію інновацій;

- визначити стадії інноваційного процесу і методичні підходи до оцінки економічної ефективності запровадження інновацій на підприємствах з виробництва та первинної обробки вовни;

- обґрунтувати концепцію формування механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни;

- розробити економіко-математичну модель інноваційних процесів у системі підприємств з виробництва продукції з вовни;

- розробити організаційно-економічний механізм реалізації інноваційної політики у системі підприємств з виробництва і первинної обробки вовни;

- визначити пріоритетні напрями державної та регіональної інноваційної політики та управління інноваційним розвитком підприємств з виробництва та первинної обробки вовни;

- обґрунтувати стратегічні шляхи формування сприятливого інноваційного клімату та інструментарій стимулювання інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни на основі структурно-інноваційних змін у системі виробництва продукції з вовни.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти вдосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, взаємовідносини у структурі виробничої системи «вівчарство - первинна обробка вовни - виробництво готової продукції».

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, вивчення об'єкту у ланцюгу зв'язків, вивчення відносин і залежностей предмета від інших предметів. Метод абстрагування використовувався при визначенні сутності понять і категорій, створенні наочних інтерпретацій. За допомогою системного підходу об'єкт і предмет дослідження розглядалися як окрема система і елемент загальної економічної системи.

У процесі дослідження використано наступні методи: спостереження, виміру і опису (для систематизації даних, вивчення властивостей і зв'язків об'єкту, визначення кількісних характеристик досліджуваної системи підприємств); метод порівняння (при визначенні тенденцій розвитку, змін кількісних і якісних характеристик досліджуваної виробничої системи); аналітичний і синтетичний методи (при визначенні умов і чинників інноваційного розвитку, взаємозв'язку елементів системи); статистичні методи (для визначення кількісних характеристик явищ, виміру закономірності розвитку системи); дедуктивний метод (при формуванні рекомендацій); метод динамічного моделювання (при побудові моделі інноваційної діяльності підприємств з виробництва і первинної обробки вовни).

Інформаційну базу дослідження становили Закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, Міністерства аграрної політики України, статистичні матеріали Держкомстату України та Головного управління статистики в АР Крим, монографії, науково-аналітичні статті, дані підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни та розробці комплексної системи забезпечення інноваційного розвитку вівчарських та переробних підприємств у зоні спеціального інвестування на території АР Крим. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- розроблено концепцію формування механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни на основі створення на території АР Крим зони спеціального режиму інвестування, стратегічним пріоритетом діяльності якої є формування системи виробництва та переробки вовни у місцях її виробництва на основі використання інноваційних технологій;

удосконалено:

- економіко-математичну динамічну модель проникнення інновацій у сферу первинної обробки вовни, яка описує процеси дифузії інновацій і зміни ціни інноваційного обладнання в різних умовах пріоритету інноваційного розвитку;

- структуру організаційно-економічного механізму реалізації інноваційної політики у зоні сприятливого інвестування підприємств з виробництва і первинної обробки вовни, у якій органічно поєднано визначені принципи, методи, функції регулювання, інвестиційні, виробничі, економічні і соціальні складові та відповідні напрямки дії механізму;

- алгоритм оцінки економічної ефективності запровадження інновацій на підприємстві, який дозволяє здійснити системну, всебічну економічну оцінку ефекту від впровадження інновацій на основі прогнозних даних проекту з урахуванням статистичних даних роботи підприємства до та після моменту використання інновацій;

дістало подальшого розвитку:

- пріоритетні напрями державної та регіональної інноваційної політики та управління інноваційним розвитком підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, що забезпечує формування ефективної технологічної системи вовняного виробництва на основі функціонального підходу;

- стратегічні шляхи формування сприятливого інноваційного клімату та інструментарій стимулювання інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни в частині управління розподілом інвестиційних засобів;

- визначення понять «інновація», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал», класифікація інновацій, модель повного циклу інноваційного процесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних, методичних і практичних результатів при формуванні інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності органів влади та підприємств.

Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, використовуються у практичній діяльності Управління економіки Керченської міської ради АР Крим (довідка №26/6-04/7 від 28.01.10р.), Головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 269/69-05-23/6-10 від 10.02.10р.), Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН (довідка № 01-34 від 19.02.10р.), Херсонського національного технічного університету (довідка № 18/2-І від 03.12.09р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, представлені в дисертаційній роботі, отримано автором особисто на основі збору, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: ІІ міжнародна науково-практична конференція «Сучасні наукові дослідження - 2006» (20-28 лютого 2006р., м. Дніпропетровськ); І науково-практична конференція “Методологічні засади стратегічного планування розвитку регіону” (15 січня 2007р. м. Херсон); Міжнародна науково-практична конференція „Социально-экономические проблемы регионов в контексте современных процессов международной интеграции” (19-21 вересня 2008 р., м. Херсон); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (22-24 травня 2009р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 7 публікаціях, в т.ч. у 5 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 2,1 умовн. друк. арк., з які всі належать особисто авторові.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок, із них 192 сторінки основного тексту. Робота містить 35 таблиць, 30 рисунків, 1 додаток на 12 сторінках. Список використаних джерел налічує 153 найменування і займає 13 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни» досліджено концептуальні основи інноваційної діяльності підприємств, визначено методологічні підходи до стимулювання інноваційної діяльності підприємств, розглянуто критерії оцінки економічної доцільності впровадження нових технологій на підприємствах.

В результаті дослідження встановлено, що інновації та інноваційний розвиток набувають стратегічного значення в сучасних умовах, визначають можливість поліпшення економічного стану підприємств, формування їх конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Інновація - це комерціалізований кінцевий результат інноваційної діяльності, заснований на досягненнях науково-технічного прогресу та накопиченого досвіду, таланті дослідника, впроваджений в різні сфери діяльності та реалізований на ринку для утворення та задоволення нових потреб або кращого задоволення вже існуючих, що утворює економічний, соціальний, екологічний, науково-технічний та інші ефекти у будь-якій сфері життя та діяльності людини. Інновацію слід розглядати як результат інноваційного процесу. Для інновацій в рівному ступені важливі всі її основні компоненти: науково-технічна новина, виробниче застосування та комерційне втілення. Відсутність будь-якого з них унеможливлює інноваційний процес.

Результатом дослідження стала запропонована система класифікації інновацій, яка дозволяє оцінити співвідношення різних типів інновацій та динаміку їх змін на різних етапах розвитку економіки, орієнтувати стратегію розвитку підприємства з урахуванням типу інновацій, більш чітко визначити їх особливості та відмінності й встановити можливість практичної реалізації на кожній стадії інноваційного процесу, а також відіграє провідну роль при визначенні основних стадій інноваційного процесу.

Інноваційний процес визначено як специфічний, багатостадійний та циклічний процес перетворення ідеї у кінцевий продукт та його комерціалізацію, який базується на стадіях життєвого циклу інноваційного продукту, охоплює різні сфери діяльності підприємства та людини, передбачає можливу подальшу дифузію. Інноваційний процес має всі характерні ознаки, притаманні інноваціям: орієнтованість на кінцевий результат, отримання ефекту, комерціалізованість, наявність якісних змін та інші, тому інновацію можна вважати як об'єктом, так і результатом інноваційного процесу.

Аналіз моделей інноваційних процесів показав, що існуючі моделі не враховують останньої стадії інноваційного процесу - дифузії, оскільки інноваційний процес на відміну від науково-технічного не завершується на етапі промислового освоєння, широкого збуту та розповсюдження продукту серед споживачів, а отримує подальший розвиток, оскільки за мірою дифузії інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває раніше невідомі споживчі властивості. Дифузія інновацій може здійснюватися на різних етапах життєвого циклу інноваційного процесу, від етапу фундаментальних досліджень до етапу зрілості та занепаду продукту (ретроінновації являють собою оновленні версії давно знятих з виробництва продуктів). Запропонована авторська модель враховує зростання дифузії інновацій і ступеня витрат на них залежно від етапу інноваційного процесу.

Інноваційну діяльність можна представити як діяльність з комерціалізації та подальшого розповсюдження інновацій в різних галузях та економічних системах з метою отримання економічних, соціальних, природоохоронних та інших видів ефекту. Інноваційний потенціал підприємства визначено як складну, динамічну систему взаємодій наявних ресурсів, факторів та потенційних можливостей інноваційної діяльності, реалізація якого призведе до досягнення певних цілей підприємства та задоволення потреб суспільства.

Економічна оцінка ефективності інновацій має передбачати системну, всебічну економічну оцінку ефекту від впровадження інновацій на підприємстві, має проводитися не тільки на основі прогнозних даних проекту, але із урахуванням статистичних даних роботи підприємства до моменту та після використання інновацій. Запропоновано авторський алгоритм оцінки ефективності інновацій, який відповідає встановленим вимогам (рис. 1).

інноваційний вовна регіональний



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Алгоритм оцінки економічної ефективності запровадження інновацій на підприємстві

У другому розділі «Організаційні та інвестиційно-інноваційні проблеми функціонування підприємств з виробництва і первинної обробки вовни» розглянуто ретроспективу інноваційної діяльності підприємств АР Крим, здійснено аналіз сучасного стану вівчарства та виробництва продукції з вовни підприємствами АР Крим, досліджено стан фінансового забезпечення реалізації науково-технічних програм та інноваційних проектів підприємств у АР Крим.

Дослідження інноваційної діяльності підприємств показало, що для більшості підприємств як в Україні, так і в АР Крим використання інновацій не є основною детермінантою розвитку (рис. 2) , а відтак, приріст обсягів реалізованої продукції відбувається на екстенсивній основі (рис. 3). Втім, питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі в АР Крим перевищує цей показник по Україні в середньому в 2-3 рази.

Рис. 2. Питома вага підприємств, що займалися інноваційною діяльністю в Україні та АР Крим

Рис. 3. Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами АР Крим в загальному обсязі реалізованої продукції

Аналіз інноваційної діяльності підприємств АПК та легкої промисловості АР Крим показав, що рівень інноваційної активності є катастрофічно низьким. Протягом 2001-2008 рр. не спостерігається позитивних змін щодо кількості підприємств, що витрачали кошти на інновації або щодо структури витрачених коштів. При цьому напрямок на витрати коштів (на маркетинг та рекламу) свідчить лише про спроби більш активного продажу продукції. Таке становище свідчить про те, що перед підприємствами постала задача виживання, а не прогресивного розвитку. Виробництво продукції в цілому здійснюється за застарілими неекономними щодо сировини та витратними технологіями.

Дослідження стану вівчарства в АР Крим показало, що у період 1990-2007рр. відбулося загальне скорочення поголів'я овець у 3,8 рази (табл. 1). При цьому зросло поголів'я овець у господарствах населення з 181,3 до 225,7 тис. голів, а поголів'я овець сільськогосподарських підприємств знизилось у 18,8 рази.

Таблиця 1. Показники розвитку вівчарства в АР Крим

Показник	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Поголів'я овець і кіз, тис. голів	1039,2	530,6	181,3	187,2	219,9	251,9	298,5	328,5
Поголів'я овець, тис. голів	1019,5	494,7	146,9	154,3	190,4	222	270,2	*
Середньорічний настриг вовни з однієї вівці, кг	3,4	3,2	3,3	3,4	3,5	3,6	3,6	*
Виробництво вовни, т	4237	224	603	528	606	763	904	*

Примітка: * - дані відсутні

Виробництво вовни у регіоні за розглянутий період скоротилося з 4237 до 904т, в основному за рахунок зменшення виробництва сільськогосподарськими підприємствами у 22,8 рази, що зумовлено загальним скороченням поголів'я. Нерівномірність скорочення виробництва вовни по відношенню до скорочення кількості овець відбувається, як з причин скорочення поголів'я племінних овець, що йшли на забій для отримання в першу чергу м'яса як більш рентабельного продукту для реалізації, так і з причин скорочення, а іноді і припинення заготівлі вовни переробними підприємствами.

Проведені дослідження показали, що текстильні підприємства Криму знаходяться в кризовому стані, що перешкоджає їх функціонуванню та розвитку, багато з яких вже є банкрутами, а 30% з тих, що залишились, є збитковими. В умовах високої значущості текстильної промисловості в економіці України та Криму її сучасний стан потребує активної відроджувальної роботи та допомоги. Текстильна промисловість забезпечує задоволення потреб у тканинах, одязі, білизні, а відтак ефективне використання наявної в Криму сировинної бази, і в першу чергу вовняної, наукового та виробничого потенціалу як текстильної промисловості, так і суміжних з нею галузей є запорукою її відродження та розвитку. Підтримка вовняної галузі сприятиме посиленню та закріпленню позицій товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках, що дозволить зберегти вівчарство та вовнопереробку як джерело регіонального багатства Криму.

Визначальними критеріями, що використовуються для оцінки потенціалу економічного розвитку країни та її місця в світовому господарстві слугує рівень наукоємності ВВП як частки фінансування наукових досліджень та розробок у ВВП та загальний рівень інновативності економіки. Фактичні дані свідчать, що спроби переходу України на інноваційний шлях розвитку не мають очікуваного ефекту. На сучасному етапі розвитку економічних відносин України роль держави у стимулюванні інноваційних перетворень є вирішальною та має найбільший вплив як на структуру, так на розмір обсягів фінансування.

Реалізація інноваційної стратегії економічного розвитку має ґрунтуватися на створенні ефективної системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності з використанням всієї різноманітності вітчизняних та закордонних джерел фінансування, доведення обсягів фінансування до необхідних для досягнення цілей інноваційної діяльності, ліквідації диспропорцій та дискримінації в переважному фінансуванні галузей низькотехнологічних укладів, введення дієвих податкових механізмів стимулювання інноваційно-активних підприємств, підвищення рівня консолідованості влади та ступені плідності взаємодії різних політичних сил.

У третьому розділі «Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни» обґрунтовано пріоритетні напрями інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, здійснено моделювання інноваційного процесу розвитку підприємств виробництва та переробки вовни, розроблено рекомендації щодо формування організаційних структур розробки і реалізації інновацій підприємств з виробництва і первинної обробки вовни.

Результатом дослідження стали пропозиції стосовно формування механізмів інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни у АР Крим. Встановлено, що структурні зміни в економіці вовняної галузі можливі лише в результаті наскрізної інноваційної політики спряжених у ланцюг «сировина - первинна обробка вовни - виробництво готової продукції» виробництв, що дозволяє здійснювати оптимальний розподіл інвестиційних коштів між виробництвами вовняної системи та забезпечуючими і підтримуючими сферами цієї галузі відповідно до наміченої кінцевої мети, дозволить сформувати підтримку пропорції в розвитку взаємозалежних виробництв, галузей, сфер і регіонів.

Для забезпечення умов інноваційного розвитку підприємств виробництва і первинної обробки вовни у АР Крим, а також реалізацію обраної стратегії розвитку необхідним є застосування політики галузевого і територіального протекціонізму, в рамках якої пропонується створення зони спеціального інвестування (ЗСІ) виробництва та переробки вовни в Криму.

Впровадження логічно пов'язаного комплексу інноваційних проектів у зоні спеціального інвестування, кожен з яких буде виробником і споживачем у процесі переробки сільськогосподарської сировини в готову вовняну продукцію дозволить максимізувати кількість високоякісної продукції, мінімізувати витрати та забезпечити високі доходи. Пропонується створити безвідходний технологічний ланцюг виробництва і переробки вовни з використанням енергозберігаючої техніки(рис. 4).

Рис. 4. Замкнений технологічний безвідходний цикл виробництва продукції з вовняної сировини

Здійснення фінансування пріоритетного напрямку - виробництво і переробка вовни в АР Крим - важливо здійснити з урахуванням наявних у регіоні виробництв, задіяних у технологічному циклі, або з включенням у комплексний проект будівництва технологічно спряжених виробництв. Такий підхід у розвитку інноваційної діяльності є універсальним для регіонів і галузей. Розроблено модель функціонування вівчарських господарств та підприємств первинної обробки вовни в сферах виробництва і реалізації товарів (рис. 5).

Рис. 5. Модель функціонування вівчарських господарств та підприємств первинної обробки вовни в сферах виробництва і реалізації товарів

В рамках дослідження потенціалу та досягнень у виробництві і переробці вовни нами визначено пріоритетні напрями інвестування розвитку вівчарства та переробки вовни в Криму: формування і моніторинг інноваційної політики вівчарства та переробки вовни; розробка і удосконалення законодавчо-правового забезпечення інноваційної діяльності, механізмів її стимулювання, створення умов для найбільш доцільної інноваційної діяльності; розвиток інфраструктури інноваційного процесу вовняного виробництва; створення комплексної системи державної, регіональної та іншої підтримки інноваційної діяльності; придбання техніки та залучення нових технологій, які відповідають вітчизняним і світовим стандартам, на конкурсній системі відбору; розвиток поглибленої переробки вовни; розробка проектно-кошторисної документації по пріоритетним напрямам інвестування; вирішення природоохоронних та екологічних проблем в регіоні; вирішення соціальних проблем в селах.

Обгрунтовано проект розвитку виробництва та переробки вовни на основі використання нових технологій первинної обробки вовни. Прогнозований період забезпечення виробництва вовни у зоні спеціального інвестування виробництва і первинної обробки вовни у АР Крим при збільшенні її обсягів до 4237 т складе 7 років, при цьому загальне число установок на фабриках первинної обробки вовни становить 8 шт. при загальній вартості інноваційних вкладень 28000 тис. грн.

Здійснено економіко-математичне моделювання інноваційного процесу розвитку первинної обробки вовни в АР Крим на основі моделі Фішера-Прая. Процес дифузії інновації розглядається як процес наростання об'ємів випуску і впровадженння вовномийних установок. Розроблено моделі проникнення інновацій в умовах високого і низького пріоритетів розвитку (рис. 6 та 7).



Рис. 6. Модель проникнення інновацій в умовах високого пріоритету розвитку (d(t) - крива дифузії інновацій, p(t))- крива ціни інноваційної установки)

Рис. 7. Модель проникнення інновацій в умовах низького пріоритету розвитку (d(t) - крива дифузії інновацій, p(t))- крива ціни інноваційної установки)

При швидкому проникненні інновацій насичення виробництв відбувається протягом 2-3 місяців при цьому ціна інноваційної установки закономірно суттєво знижується в цей період часу, а потім уповільнюється падіння її вартості. При низькому пріоритеті період насичення ринку інноваційною технологією визначається 4-5 роками.

Створення регіональної ЗСІ з виробництва, заготівлі, переробки, зберігання і реалізації готових виробів дасть можливість вирішити складні питання агробізнесу у вівчарстві та підвищити його економічний стан. Такого поєднання можна досягти шляхом спеціального науково-обґрунтованого, організаційно-економічного механізму управління виробництвом у пріоритетних напрямах, створення програм розвитку інноваційної системи (рис. 8).

Рис. 8. Структурний зміст програми розвитку ЗСІ вовняного виробництва Криму

Зона спеціального інвестування вовняної галузі Криму планується, як комплексна спеціальна інноваційна зона з головним напрямом розвитку вівчарства та первинної обробки вовни на інноваційних засадах, пріоритетними напрямками якої є: впровадження наукових розробок в вовняну галузь Криму; розвиток взаємозв'язків з інститутом тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова»; впровадження гнучкого організаційно-економічного механізму регулювання економічних відносин в галузі; розвиток інфраструктури ринку вовняної продукції. Визначено структурні елементи механізму реалізації інноваційної політики зони спеціального інвестування (рис. 9).

Рис. 9. Структурні елементи механізму реалізації інноваційної політики ЗСІ

Метою створення зони спеціального інвестування є розвиток аграрної науки, створення оптимальних умов для розвитку вівчарства та переробки вовни, їх самофінансування та самозабезпечення в ринкових умовах та зниження рівня участі держави в бюджетному фінансуванні за рахунок: організації повного замкнутого циклу ресурсозберігаючого виробництва вовняних виробів на території Криму; розвитку технології безпечного тваринництва; створення нових та поліпшення існуючих конкурентоспроможних порід і типів овець для забезпечення попиту Криму; створення бази племінного сервісу в регіоні; виробництва та переробки екологічно чистої енергоекономної продукції вівчарства; створення та відпрацювання моделі ефективного господарювання з мінімальним впливом антропогенного тиску для кримського регіону.

Висновки

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, а також розроблено комплексну систему забезпечення інноваційного розвитку вівчарських та переробних підприємств у зоні спеціального інвестування на території АР Крим.

2. Інновації є найбільш вагомим чинником економічного зростання, підвищення ефективності діяльності підприємств, забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Термін «інновація» сформульовано як комерціалізований кінцевий результат інноваційної діяльності, заснований на досягненнях науково-технічного прогресу та накопиченого досвіду, таланті дослідника, впроваджений в різні сфери діяльності та реалізований на ринку для утворення та задоволення нових потреб або кращого задоволення вже існуючих, що утворює економічний, соціальний, екологічний, науково-технічний та інші ефекти у будь-якій сфері життя та діяльності людини.

3. Інноваційний процес визначено як специфічний, багатостадійний та циклічний процес перетворення ідеї у кінцевий продукт та його комерціалізацію, який базується на стадіях життєвого циклу інноваційного продукту, охоплює різні сфери діяльності підприємства та людини, передбачає можливу подальшу дифузію, яка є логічним продовженням інноваційного процесу. В результаті дослідження запропоновано модель інноваційного процесу, яка, на відміну від існуючих, враховує зростання дифузії інновацій і ступеня витрат на них залежно від етапу інноваційного процесу.

4. В результаті дослідження запропоновано класифікацію інновацій, яка дозволяє оцінити співвідношення різних типів інновацій та динаміку їх змін на різних етапах розвитку економіки, орієнтувати стратегію розвитку підприємства з урахуванням типу його інновацій, більш чітко визначити їх особливості та відмінності й встановити можливість практичної реалізації на кожній стадії інноваційного процесу, відіграє провідну роль при визначенні основних стадій інноваційного процесу.

5. На основі оцінки існуючих методик, розроблено алгоритм оцінки ефективності інновацій, який передбачає системну, всебічну економічну оцінку ефекту від впровадження інновацій на підприємство, і базується на основі прогнозних даних проекту з урахуванням статистичних даних роботи підприємства до моменту та після використання інновацій.

6. Аналіз інноваційної діяльності підприємств АПК та легкої промисловості АР Крим показав, що рівень інноваційної активності є низьким і не відповідає вимогам розвитку. Протягом 2001-2008 рр. не спостерігається позитивних змін у кількості підприємств, які займаються інноваційною діяльністю та впроваджують інновації. Виробництво продукції в цілому здійснюється за застарілими неекономними щодо сировини та витратними технологіями. Спроби переходу на інноваційний шлях розвитку не мають очікуваного ефекту, насамперед через відсутність стратегічного бачення розвитку, дієвих механізмів регулювання і фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

7. Дослідження стану вівчарства та переробки вовни в АР Крим показало, що у період з 1990 по 2007 роки відбувалося скорочення поголів'я овець у 3,8 рази, обсяги виробництва вовни скоротилися з 4237 до 904 т, в основному за рахунок зниження поголів'я (у 18,8 рази) і зменшення виробництва вовни (у 22,8 рази) у сільськогосподарських підприємствах. Збереження вівчарства і підтримка інноваційного розвитку виробництва і переробки вовни сприятиме посиленню та закріпленню позицій товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках, дозволить забезпечити робочі місця і зайнятість сільського населення.

8. Позитивні структурні зміни в економіці вовняної галузі можливі лише в результаті наскрізної інноваційної політики спряжених у ланцюг «сировина - первинна обробка вовни - виробництво готової продукції» виробництв, що дозволяє здійснювати оптимальний розподіл інвестиційних коштів між виробництвами вовняної системи та забезпечуючими і підтримуючими сферами цієї галузі відповідно до наміченої кінцевої мети, дозволить забезпечити підтримку пропорції в розвитку взаємозалежних виробництв, галузей, сфер і регіонів. Для забезпечення умов інноваційного розвитку підприємств виробництва і первинної обробки вовни у АР Крим, а також реалізацію обраної стратегії розвитку необхідним є застосування політики галузевого і територіального протекціонізму, в рамках якої запропоновано створення зони спеціального інвестування виробництва та переробки вовни в Криму, визначено пріоритетні напрями інвестування розвитку вівчарства та переробки вовни.

9. Зона спеціального інвестування вовняної галузі Криму планується, як комплексна спеціальна інноваційна зона з головним напрямом розвитку вовняного виробництва на інноваційних засадах. Метою створення зони спеціального інвестування є розвиток аграрної науки, створення оптимальних умов для розвитку вівчарства та первинної обробки вовни, їх самофінансування та самозабезпечення в ринкових умовах та зниження рівня участі держави в бюджетному фінансуванні за рахунок: організації повного замкнутого ресурсозберігаючого виробництва вовняних виробів на території Криму; розвитку технології безпечного тваринництва; створення нових та поліпшення існуючих конкурентоспроможних порід і типів овець для забезпечення попиту Криму; створення бази племінного сервісу в регіоні; виробництва та переробки екологічно чистої енергоекономної продукції вівчарства; організації та відпрацювання моделі ефективного господарювання з мінімальним впливом антропогенного тиску для кримського регіону.

10. Впровадження логічно пов'язаного комплексу інноваційних проектів у зоні спеціального інвестування, кожен з яких буде виробником і споживачем у процесі переробки сільськогосподарської сировини в готову вовняну продукцію дозволить максимізувати кількість високоякісної продукції, мінімізувати витрати та забезпечити високі доходи. Пропонується створити безвідходний технологічний ланцюг виробництва і переробки вовни з використанням енергозберігаючої техніки. Обгрунтовано інноваційний проект розвитку виробництва та переробки вовни на основі використання нових технологій первинної обробки вовни. Прогнозований період забезпечення виробництва вовни у зоні спеціального інвестування виробництва і первинної обробки вовни у АР Крим при збільшенні її обсягів до 4237т складе 7 років, при цьому загальне число установок на фабриках первинної обробки вовни становить 8 шт. при загальній вартості інноваційних вкладень 28000 тис. грн. Процес дифузії інновації розглядається як процес наростання об'ємів випуску і впровадженння вовномийних установок. Розроблено моделі проникнення інновацій в умовах високого і низького пріоритетів розвитку. При швидкому проникненні інновацій насичення виробництв відбувається протягом 2-3 місяців при цьому ціна інноваційної установки закономірно суттєво знижується в цей період часу, а потім уповільнюється падіння її вартості. При низькому пріоритеті період насичення ринку інноваційною технологією визначається 4-5 роками.

11. Першочерговими завданнями розвитку виробництва та переробки вовни на інноваційних засадах в системі зони спеціального інвестування є: створення ефективної взаємодії виробництв вовни та її переробки на інноваційних технологіях; система впорядкування організації спряжених процесів технології вовни; приведення існуючих підприємств і господарств у відповідність до вимог сучасних інноваційних технологій; розроблення стратегії розбудови об'єктів інфраструктури зони спеціального інвестування; використання новітніх форм і методів економічного використання ресурсів та дотримання екологічних вимог; диференційована і ефективна мотивація персоналу та забезпечення цільової спрямованості професійного навчання з урахуванням перспектив розвитку зони спеціального інвестування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Рассихіна В.Є. Теоретико-методологічні проблеми визначення інновацій на сучасному етапі розвитку економіки України / В.Є. Рассихіна // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - №4. - Т.3. (138). - С. 124-129.

2. Рассихіна В.Є. Обґрунтування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни / В.Є. Рассихіна // Бізнес-навігатор: науково - виробничий журнал. - Херсон, 2007.- Вип.13.-С. 77-84.

3. Рассихіна В.Є. Моделювання інноваційного процесу розвитку підприємств з виробництва та переробки вовни у АР Крим / В.Є. Рассихіна // Бізнес-навігатор: науково - виробничий журнал. - Херсон, 2008.- Вип.15.-С. 160-168.

4. Рассихіна В.Є. Створення зони спеціального інвестування як передумова інноваційного розвитку підприємств з виробництва і переробки вовни у АР Крим / В.Є. Рассихіна // Бізнес-навігатор: науково - виробничий журнал. - Херсон, 2009.- Вип.16.-С. 141-149.

5. Рассихіна В.Є. Формування організаційних структур розробки і реалізації інновацій підприємств з виробництва і переробки вовни у АР Крим / В.Є. Рассихіна // Бізнес - навігатор: науково - виробничий журнал. - Херсон, 2009.- Вип.17.- С. 163-169.

Матеріали конференцій та публікації у інших виданнях:

6. Рассихіна В.Є. Активізація інноваційних процесів засобами державного управління / В.Є. Рассихіна // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Д.: Національний гірничий університет, 2009. - Т.3. - С.117-118.

7. Рассихіна В.Є. До питання інноваційної активності підприємств України / В.Є. Рассихіна // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні наукові дослідження - 2006»] (Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.27: Економічні науки. - С.27-30.

Анотація

Рассихіна В.Є. Удосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, а також розробці комплексної системи забезпечення інноваційного розвитку вівчарських та переробних підприємств у зоні спеціального інвестування на території АР Крим.

У дисертації розроблено концепцію формування механізму інноваційного розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни на основі створення на території АР Крим зони спеціального режиму інвестування, стратегічним пріоритетом діяльності якої є формування системи виробництва та переробки вовни у місцях її виробництва на основі використання інноваційних технологій.

Розроблено структуру організаційно-економічного механізму реалізації інноваційної політики у зоні сприятливого інвестування підприємств з виробництва і первинної обробки вовни.

В результаті дослідження побудовано економіко-математичну динамічну модель проникнення інновацій у сферу первинної обробки вовни, яка описує процеси дифузії інновацій і зміни ціни інноваційного обладнання в різних умовах пріоритету інноваційного розвитку.

Ключові слова: інноваційний розвиток, організаційно-економічний механізм, вівчарство, первинна обробка вовни, зона спеціального режиму інвестування.

Аннотация

Рассихина В.Е. Усовершенствование механизма инновационного развития предприятий по производству и первичной обработке шерсти. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методических основ и практических рекомендаций по усовершенствованию механизма инновационного развития предприятий по производству и первичной обработке шерсти, а также разработке комплексной системы обеспечения инновационного развития овцеводческих и перерабатывающих предприятий в зоне специального инвестирования на территории АР Крым.

Предложена модель полного жизненного цикла инновационного процесса, в которой учтен параллельный характер и взаимосвязь процесса и жизненного цикла и диффузную природу большинства базисных инноваций.

Разработан алгоритм оценки экономической эффективности внедрения инноваций на предприятии, который позволяет осуществить системную, всестороннюю экономическую оценку эффекта от внедрения инноваций на предприятии на основе прогнозных данных проекта с учетом статистических данных работы предприятия до и после внедрения инноваций.

Определены приоритетные направления государственной и региональной инновационной политики и управления инновационным развитием предприятий по производству и первичной обработке шерсти, которая обеспечивает формирование эффективной технологической системы шерстяного производства на основе функционального подхода.

Предложена классификация инноваций, которая позволяет оценить соотношения разных типов инноваций и динамику их изменений на разных этапах развития экономики, ориентировать стратегию развития предприятия с учетом типа его инноваций, более четко определить их особенности и отличия и установить возможность практической реализации на каждой стадии инновационного процесса, а также играет ведущую роль при определении основных стадий инновационного процесса.

В диссертации разработана концепция формирования механизма инновационного развития предприятий по производству и первичной обработке шерсти на основе создания на территории АР Крым зоны специального режима инвестирования, стратегическим приоритетом деятельности которой является формирование системы производства и переработки шерсти в местах ее производства на основе использования инновационных технологий.

Разработана структура организационно-экономического механизма реализации инновационной политики в зоне благоприятного инвестирования предприятий по производству и первичной обработке шерсти.

В результате исследования построена экономико-математическая динамическая модель проникновения инноваций в сферу первичной обработки шерсти, которая описывает процессы диффузии инноваций и изменения цены инновационного оборудования в различных условиях приоритета инновационного развития.

Обоснован инновационный проект развития производства и переработки шерсти на основе использования новых технологий первичной обработки шерсти. Прогнозируемый период обеспечения производства шерсти в зоне специального инвестирования производства и первичной обработки шерсти в АР Крым при увеличении ее объемов до 4237 т составит 7 лет, при этом общее число установок на фабриках первичной обработки шерсти должно составить 8 шт. при общей стоимости инновационных вложений 28000 тыс. грн.

Определены стратегические пути формирования благоприятного инновационного климата и инструментарий стимулирования инновационной деятельности предприятий по производству и первичной обработке шерсти.

Ключевые слова: инновационное развитие, организационно-экономический механизм, овцеводство, первичная обработка шерсти, зона специального режима инвестирования.

Summary

Rassihina V.E. The Improvement of the mechanism innovation developments enterprise on production and primary wool processing. - a Manuscript.

The Thesis on competition scientific degree candidate of the economic sciences on professions 08.00.04 - an economy and management enterprise (the economy of the agriculture and agrarian-industrial complex - an International university of the business and right, Kherson, 2010.

The Thesis is dedicated to development theorist-methodical bases and practical recommendation on improvement of the mechanism innovation developments enterprise on production and primary processing itch, as well as development of the complex system of the provision innovation developments of breeding sheep and processing enterprise in zone special investment on territory Autonomous Republic Cream.

In thesises is designed concept of the shaping the mechanism innovation developments enterprise on production and primary processing itch on base of the creation on territory Autonomous Republic Cream of the zone of the special mode investment, strategic priority to activity which is a shaping the system production and conversions itch in places her(its) production on base of the use innovation technology. The Designed structure organizing-economic mechanism to realization innovation politicians in zone favourable investment enterprise on production and primary processing itch.

Economic and mathematical dynamic model of the penetration innovations is built As a result of studies in sphere of the primary processing itch, which describes the processes to diffusions innovations and change the price innovation equipment in different condition of the priority innovation developments.

The Keywords: innovation development, organizing-economic mechanism, breeding sheep, primary processing itch, zone of the special investment mode. Размещено на Allbest.ru