Розвиток та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва

Сутність економічної категорії "ефективність функціонування". Систематизація основних напрямів розвитку птахівничих підприємств. Підходи до оцінки результату їх діяльності. Пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 109,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РУСАК Олена Петрівна

УДК 658: 338.432: 637

РОЗВИТОК ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА

ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА

Спеціальність 08.00.04 ? економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир ? 2010

Размещено на http://www.allbest.ru

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор, заслужений економіст України Микитюк Валерій Мар'янович Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри аналізу і статистики ім. І.В. Поповича

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства

кандидат економічних наук Бакіна Тетяна Володимирівна Таврійський державний агротехнологічний університет, доцент кафедри економічної теорії

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ключовим завданням державної політики на сучасному етапі є забезпечення соціальних гарантій високого рівня життя населення. Надзвичайно важливою складовою цього завдання слід вважати задоволення потреб споживачів у високобілкових продуктах харчування. В сучасних умовах господарювання високими потенційними можливостями щодо такого забезпечення володіють підприємства птахівничої галузі. Завдяки скоростиглості продукції птахівництва та низькій енергомісткості господарства даного напряму характеризуються високою віддачею капіталовкладень. Специфічність забезпечення ефективності функціонування птахівничих підприємств зумовлюється і біологічними особливостями продукції - високою енергією росту, конверсією корму, плодовитістю птиці, харчовою цінністю яєць, м'яса тощо.

Попри всі кризові явища, якими характеризується пореформений етап розвитку продовольчого комплексу, птахівничі підприємства динамічно нарощують обсяги виробництва, забезпечуючи безперебійне постачання продукції до споживачів. Проте результати дослідження свідчать, що значна частина господарств працює збитково. В період адаптації суб'єктів господарської діяльності до ринкових умов переважна більшість їх функціонує як спеціалізовані, не великі за розмірами підприємства, що характеризуються низьким рівнем конкурентоспроможності. За таких обставин все більш помітною стає їх дестабілізація, внаслідок чого проявляються негативні результати діяльності та загострюється проблема визначення стратегії розвитку. Тому дана проблематика зумовлює необхідність наукового обґрунтування основних напрямів та резервів підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва.

Теоретичні основи економічного розвитку та ефективності діяльності підприємств значною мірою відображено у працях В.А. Андрійчука, В.І. Бесуліна, О.М. Бородіної, В.А. Васильченка, В.К. Данилка, В.Ф. Дмитришина, П.К. Канінського, Л.Г. Мельника, П.Т. Саблука, І.Р. Сухорської, І.Ф. Ясіновської, Є.І. Ходаківського, Ю.С. Цаль-Цалка. Проблеми розвитку та підвищення ефективності функціонування птахівничих підприємств досліджували на теоретичному і методологічному рівнях вітчизняні науковці: Т.В. Бакіна, О.А. Біттер, В.П. Бородай, В.В. Мельник, Б.А. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, М.І. Сахацький, І.Н. Топіха, О.М. Шпичак, Ф.О. Ярошенко, Г.В. Черевко та ін. Водночас в роботах зазначених та інших авторів окремі важливі аспекти, пов'язані із підвищенням рівня ефективності функціонування птахівничих підприємств з урахуванням регіональних особливостей, обґрунтуванням стратегічних параметрів розвитку за ринкових умов висвітлено недостатньо. Зокрема потребують системного дослідження основні важелі впливу на результати діяльності господарств, удосконалення механізмів і підходів до господарювання птахівничих підприємств, які дали б можливість створити сприятливі умови розвитку та підвищити їх ефективність. Актуальність і практична значущість вирішення цих питань зумовили вибір теми, формування мети та завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою "Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України" (номер державної реєстрації 0104U008697). У межах зазначеної теми здобувачем досліджено особливості розвитку підприємств з виробництва продукції птахівництва, розроблено пропозиції щодо підвищення їх ефективності функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розробка науково-теоретичних і практичних положень щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва. Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

· уточнити та доповнити теоретичні основи трактування сутності економічної категорії «ефективність функціонування»;

· вдосконалити методичні підходи до оцінки результату діяльності птахівничих підприємств;

· визначити чинники впливу на результати діяльності підприємств з виробництва продукції птахівництва;

· обґрунтувати необхідність використання комплексної оцінки ефективності виробництва продукції птахівництва;

· розробити методологічні засади підвищення ефективності функціонування підприємств-виробників продукції птахівництва;

· сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва;

· систематизувати основні напрями розвитку птахівничих підприємств в контексті формування механізму удосконалення маркетингових досліджень.

Об'єктом дослідження є процес функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва в Центральному регіоні Полісся.

Предмет дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад розвитку та підвищення ефективності підприємств з виробництва продукції птахівництва.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ. У процесі дослідження застосовувалися такі методи: абстрактно-логічний метод, зокрема його прийоми узагальнення, аналогії, аналізу та синтезу, індукції та дедукції (удосконалено трактування категорії "ефективності функціонування" підприємств); монографічний (в процесі оцінки ефективності виробництва продукції птахівництва в окремих підприємствах різних організаційно-правових форм). З метою аналізу кількісних та якісних показників ефективності функціонування птахівничих підприємств застосовано економіко-статистичний метод, зокрема його прийоми: порівняння (зіставлення фактичних даних звітного року з даними за попередні роки), групування (для виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між ознаками), рядів динаміки (відстеження зміни у часі показників ефективності діяльності птахівничих господарств), кореляційно-регресійного аналізу (оцінка впливу факторів на рівень рентабельності птахопідприємств). За допомогою методу соціологічних опитувань проведено обстеження діяльності селянських домогосподарств, які здійснюють виробництво продукції птахівництва. Із використанням графічного та табличного методів відображено аналітичну інформацію.

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні положення законодавчих та нормативних актів, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного Управління статистики у Житомирській області, дані статистичної звітності птахівничих підприємств, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених-аграрників і фахівців з проблеми дослідження, матеріали спеціальних періодичних видань, результати особистих спостережень автора, довідкова література, інформація із всесвітньої мережі "Інтернет".

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами дослідження, що характеризують їх новизну, є:

вперше:

· обґрунтовано методологічні засади підвищення ефективності функціонування птахівничих підприємств шляхом розробки моделі територіально-виробничого кластера з урахуванням значення інтегрального показника ефективності виробництва продукції птахівництва;

удосконалено:

· трактування категорії "ефективність функціонування", яке, на відміну від існуючих, враховує реакцію підприємства на зміни кон'юнктури ринку і орієнтує на отримання максимально корисного результату виробничої діяльності у мінливому ринковому середовищі;

· методичний підхід до оцінки результату діяльності птахопідприємств, в основу якого покладено поєднання загальноприйнятого методичного підходу та методу оболонки даних, що дозволить оперативно виявляти основні недоліки щодо стратегічного розвитку підприємства;

· обґрунтування необхідності застосування інтегрального показника ефективності виробництва продукції птахівництва, який базується на врахуванні головних компонентів кореляційно-регресійної моделі;

дістали подальшого розвитку:

· пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва за рахунок зменшення виробничих витрат шляхом застосування оптимізації раціону годівлі за умови врахування регіональних особливостей та використання даних поетапного періоду росту птиці;

· систематизація основних напрямів розвитку птахівничих господарств в контексті причинно-наслідкових зв'язків між ними, що базується на впровадженні системи логістики на підприємствах та формуванні механізму удосконалення маркетингових досліджень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у сприянні стабільному та ефективному розвитку підприємств з виробництва продукції птахівництва в регіоні Центрального Полісся. Результати наукових досліджень рекомендовано для практичного застосування в птахівничому підкомплексі і впровадженні Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка №371/1 від 17.02.10).

Розробки автора рекомендовано до впровадження у частині поширення досвіду ведення виробничої діяльності та використання відносних показників економічної, технічної та аллокативної ефективності при визначенні резервів зниження витрат та покращення фінансового стану птахівничих підприємств (довідка Попільнянської районної державної адміністрації № 190/02-18 від 17.02.10). птахівничий підприємство розвиток ефективність виробництво

Результати представленого дослідження знайшли практичне застосування у пошуковому процесі основних резервів підвищення ефективності функціонування птахівничих підприємств в окремих районах області (довідка ПСП «Жовтневе» Попільнянського району Житомирської області №168/1 від 22.12.09).

Теоретичні та методичні засади визначення результатів діяльності та ефективності функціонування птахівничих підприємств використовується при викладанні навчальних дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка сільського господарства», «Організація виробництва» для студентів економічного факультету та факультету аграрного менеджменту денної та заочної форми навчання в Житомирському національному агроекологічному університеті (довідка №116 а від 25.01.10).

Особистий внесок здобувача. Усі методологічні підходи до вивчення теми дисертаційного дослідження, результати, висновки та пропозиції розроблені автором особисто та описані у одноосібних наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що були встановлені в процесі особистих досліджень і є індивідуальним внеском автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертації, апробовані у доповідях та виступах на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи" (м. Київ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки" (м. Сімферополь, 2009 р.), на міжфакультетських науково-практичних конференціях молодих вчених ДВНЗ "Формування стратегії розвитку регіонального АПК" (м. Житомир, 2007-2008 рр.), регіональній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку фермерства на Поліссі (м. Житомир, 2007 р.).

Публікації одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12-ти наукових працях, з яких 7 статей - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,1 у. д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (195 найменувань). Текстова частина містить 167 сторінок, 30 таблиць, 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь вивченості проблеми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито основні елементи наукової новизни, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування умов розвитку підприємств-виробників продукції птахівництва" - проаналізовано теоретичні та методичні положення, що розкривають сутність економічних категорій "розвиток" та "ефективність", узагальнено економічні аспекти формування підприємств з виробництва продукції птахівництва.

На основі аналізу літературних джерел встановлено, що поняття "розвиток" і "стратегія" розглядаються, як комплементарні - розвиток тлумачиться як результат реалізації стратегії, а стратегія - як інструмент забезпечення розвитку підприємства. Такий взаємозв'язок між поняттями здебільшого притаманний сучасним дослідженням періоду трансформації агропромислового сектора до умов ринкової економіки, оскільки підприємства, які змогли пристосуватися до конкурентного середовища, одночасно постали перед проблемою формування стратегії подальшого розвитку. В кінцевому підсумку, від того, як будуть здійснюватися зміни залежить економічна ефективність підприємства та його існування в цілому.

В ході дисертаційного дослідження визначено, що значна частина економістів-аграрників ототожнює поняття економічної ефективності із ефективністю виробництва, оскільки в їх основі лежить комплексне відбиття досягнутих найбільших результатів за найменшого рівня витрат. Однак у господарській діяльності ефективність насамперед визначається як спроможність певної кількості та якості господарських ресурсів забезпечити певний результат відповідно до поставленої мети. Отже, першочерговим завданням суб'єкта підприємницької діяльності є досконале вивчення потреб споживача, обсяг реалізації та рівень цін щодо різних сегментів ринку в певний період, на основі чого підприємства формують виробничий цикл, зокрема, рівень витрат на залучення необхідної кількості ресурсів для отримання максимально корисного результату згідно потреб ринку. Враховуючи зазначене, запропоновано системний підхід до визначення категорії економічної ефективності функціонування підприємств, який враховує вплив чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.1. Системний підхід до визначення категорії "ефективність функціонування"

У даному контексті розвиток підприємств птахівничої галузі обумовлюється природними, економічними, науково-технічними, політичними і соціальними факторами, а ефективність їх функціонування формується під впливом також ринкових чинників. Ці складові дозволяють врахувати основні тенденції і протиріччя формування господарств даного напряму та розробити для них конкретні пропозиції.

Всебічні підходи до визначення і застосування у практичній діяльності птахівничих підприємств системи показників, які характеризують їх рівень розвитку та ефективність функціонування, здебільшого орієнтовані на кількісну оцінку співвідношення результатів і витрат, що є підґрунтям для повного відображення масштабів виробництва суб'єкта господарювання. З метою здійснення більш поглибленого, комплексного аналізу ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва, вбачається за необхідне поєднувати загальноприйняті методи її визначення із методом оболонки даних. Такий підхід дає змогу ідентифікувати продуктивність і рентабельність, використання основного та оборотного капіталу, продуктивності праці, матеріало-, капітало-, і працевіддачі, тобто визначити ефективність тих ресурсів, що безпосередньо задіяні у процесі створення відповідного ефекту. Сутність такої методики полягає у дослідженні результату діяльності птахівничих підприємств із врахуванням ефективності використання кожного з виробничо спожитих ресурсів, що дозволяє розробити необхідну стратегію розвитку підприємства.

У другому розділі - "Економічна оцінка сучасного стану підприємств птахівничої галузі" - проаналізовано зовнішні та внутрішні умови функціонування птахопідприємств, здійснено оцінку та визначено особливості їх розвитку, визначено економічну ефективність виробництва продукції птахівництва підприємствами регіону.

В процесі аналізу світового досвіду ведення птахівництва було встановлено, що найбільше поголів'я птиці зосереджено у Китаї, найменше - у Фінляндії. Понад половину обсягу виробництва яєць забезпечують Китай та США. Найбільша частка виробництва м'яса птиці припадає на США. Цьому сприяють ряд чинників, головними з яких є інтенсивний розвиток вертикальної та горизонтальної інтеграції як нових форм організації виробництва промислового типу та управління ним.

Розвиток вітчизняних птахівничих підприємств характеризується не стійкими тенденціями з огляду на різноплановий вплив великої кількості зовнішніх чинників. Найбільш ефективно вони розвивалися в кінці 90-х років, коли поголів'я птиці в усіх категоріях господарств становило 246,1 млн. голів, а найменш ефективно - на кінець 2000 р. (123,7 млн. голів). У 2008 р. даний показник досяг рівня 177,6 млн. голів, що на 27,8% менше у порівнянні із 1990 р., однак на 43,6% більше у порівнянні із 2000 р. Зростання кількості поголів'я птиці сприяло динамічному нарощуванню обсягів виробництва основних видів продукції птахівництва: м'яса птиці і яєць (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка виробництва продукції птахівництва в Україні

Аналіз діяльності птахівничих підприємств на регіональному рівні свідчить про те, що виробництво продукції птахівництва відбувалося відповідно до зазначених тенденцій. Зокрема, в Центральному Поліссі господарствами усіх форм власності було вироблено: у 2008 р. порівняно із 1990 р. у 8,3 рази більше м'яса птиці та у 1,3 рази більше яєць; порівняно із 2000 р. - у 31,7 разів більше м'яса птиці та у 2,2 рази були вищими обсяги виробництва яєць. Відповідно питома вага регіону у загальнодержавних показниках є досить високою: у 2008 р. за поголів'ям птиці вона становила 14.7%, за виробництвом м'яса птиці - 32,8%, за обсягами виробництва яєць - 15,5%.

Однак монографічний метод дослідження господарської діяльності спеціалізованих птахівничих підприємств дозволив виявити значну кількість господарств, які працюють збитково. Це пов'язано із впливом ряду негативних факторів, з метою виявлення яких проведено групування господарств за одним із результативних економічних показників - рівнем рентабельності. Для цього було взято 26 підприємств, які протягом 2005-2008 рр. мали найбільшу частку на ринку м'яса птиці (табл.1).

Таблиця 1

Рівень рентабельності (збитковості) виробництва м'яса птиці, у середньому за 2005-2008 рр.

Показник

Групи господарств за рівнем рентабельності (збитковості), %

Показники ЙЙЙ групи у % до Й групи; рази

В середньому

Й до -35

ЙЙ від -34,9 до 0

ЙЙЙ понад 0

Кількість господарств, од.

6

10

10

-

26

Рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва м'яса птиці, %

-42,9

-26,2

30,4

-

-12,9

Вироблено продукції за добу, ц

12,9

12,8

464,7

у 36,0 р. більше

163,5

Рівень товарності, %

94,0

96,3

96,5

-

95,6

Середньодобовий приріст живої маси, г

12,4

13,8

32,2

у 2,6 р. більше

19,5

Витрати кормів на 1000 гол., кг корм. од.

108,7

114,2

118,4

108,9

113,8

Витрати концентрованих кормів на 1000 гол., кг корм. од.

100,1

112,7

117,5

117,4

110,1

Вартість 1 ц корм. од., грн.

97,6

103,1

94,7

97,0

98,5

Оплата 1 люд.-год., грн.

3,5

3,5

4,4

125,7

3,8

Матеріальні витрати на 1 ц продукції, грн.

840,6

773,3

479,5

57,0

697,8

Повна собівартість 1 ц продукції, грн.

1199,5

1011,9

629,8

52,5

947,1

Середня ціна 1 ц продукції, грн.

1319,4

1244,3

1240,2

94,0

1268,0

Прибуток від реалізації 1ц продукції, грн.

119,9

232,4

610,4

у 5,1 р. більше

320,9

Вищий рівень рентабельності у господарствах ЙЙЙ групи порівняно із господарствами Й групи на 73,3 п. п. обумовлений, насамперед, найбільшим середньодобовим приростом живої маси, який у ЙЙЙ групі був у 2,6 рази більший. Вагомого впливу на міру підвищення рівня рентабельності виробництва продукції птахівництва набула зміна повної собівартості реалізації 1 ц м'яса птиці, яка у ЙЙЙ групі господарств була на 47,5% меншою, аніж у Й групі господарств. Окрім того вирішальними чинниками варіювання вказаних вище показників стали витрати кормів та матеріальне стимулювання працівників. Під впливом зазначених факторів ціна 1 ц м'яса птиці у ЙЙЙ групі за аналізований період була на 6% меншою порівняно із господарствами Й групи, а отриманий від реалізації продукції прибуток збільшився більше ніж у 5 разів.

Для об'єктивної оцінки функціонування підприємств, які спеціалізуються на виробництві яєць, було проаналізовано показники 23 господарств діяльності досліджуваного регіону (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень рентабельності (збитковості) виробництва яєць, у середньому за 2005-2008 рр.

Показник

Групи господарств за рівнем рентабельності (збитковості), %

Показники ЙЙЙ групи у % до Й групи; рази

В середньому

Й до -10

ЙЙ від -9,9 до 0

ЙЙЙ понад 0

Кількість господарств, од.

6

9

8

?

23

Рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва яєць, %

-20,0

-2,8

18,3

?

-1,5

Вироблено продукції, млн. шт. за рік

2130,6

2791,7

2922,1

137,1

1961,1

Рівень товарності, %

94,2

97,2

97,7

-

96,4

Продуктивність птиці, шт. в рік

232

241

280

120,7

251

Витрати кормів на 1000 гол., кг корм. од. за добу

100,3

110,5

119,7

119,3

110,2

Витрати концентрованих кормів на 1000 гол., кг корм. од.

91,2

98,9

110,2

120,8

100,1

Вартість 1 ц корм. од., грн.

95,9

96,0

97,5

101,7

96,5

Оплата 1 люд.-год., грн.

3,4

3,9

4,4

129,4

3,9

Матеріальні витрати на 1000 шт. яєць, грн.

859,6

759,4

612,1

71,2

743,7

Повна собівартість1000 шт. яєць , грн.

316,2

306,7

274,2

86,7

299,0

Ціна 1000 шт. яєць, грн.

330,4

324,9

308,7

93,4

321,3

Прибуток від реалізації 1000 шт. яєць, тис. грн.

14,2

18,2

34,5

у 2,4 рази більше

22,3

Рівень рентабельності у господарствах ЙЙЙ групи порівняно із господарствами Й групи був вищим на 8,5% завдяки збільшенню обсягів використання концентрованих кормів на 20,8%, продуктивності птиці - на 20,7%, зменшенню повної собівартості 1000 шт. реалізованої продукції на 13,3%. Тобто вища ефективність досягається не стільки економією кормів, скільки інтенсифікацією процесу виробництва і годівлі птиці зокрема.

Під дією основних перелічених факторів обсяг виробництва яєць у господарствах із високим рівнем рентабельності збільшився на 37,1% порівняно із підприємствами, де збитковість сягала більше ніж 10%; відповідно рівень товарності збільшився на 3,7%; ціна реалізації 1000 шт. яєць зменшилася на 6,6%. В результаті прибуток, отриманий від реалізації 1000 шт. яєць, становив в середньому 22,3 тис. грн.

Отже, на основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності виявлено, що на ефективність функціонування птахівничих підприємств впливає ряд факторів, головними серед яких є продуктивність птиці, рівень годівлі, показник собівартості продукції та матеріальні витрати, понесені на її виробництво. В результаті сприятливого впливу вказаних чинників, левова частка виробництва продукції птахівництва сконцентрована у Київській області. За період, коли тут відбувалося різке нарощування виробництва харчових яєць та м'яса птиці, підприємства Житомирської області характеризувалися постійним рівнем виробництва. Зокрема обсяги виробництва м'яса птиці за аналізований період практично не перевищували 1 т в рік.

За допомогою методу ДЕА у дисертаційному дослідженні здійснено оцінку окремих птахівничих підприємств. Процес розв'язування задачі включає в себе підбір пакету інструментальних засобів Microsoft Excel та поетапне визначення технічної, аллокативної та економічної ефективності. В результаті проведених розрахунків виявлено, що із загальної сукупності підприємств найбільш ефективно працювали такі провідні комплекси, як СТОВ "Рубі Роз Агрікол ЛТД" та ЗАТ "Комплекс Агромарс". За рахунок залучення інвестицій ці підприємства за два останніх роки збільшили свої потужності більше як у 5 разів, внаслідок чого значення показників трьох видів ефективності становлять 100%. Проте у більшості регіональних птахівничих господарств, зокрема у ТОВ "Пустовіти", ЗАТ "Надія", агрофірмі "Рояста", спостерігається високий рівень лише аллокативної ефективності, що свідчить про не раціональне розміщення ресурсів даними підприємствами. Технічна ефективність на рівні 80% відзначається у ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство", СТОВ "Старівська птахофабрика", з виробництва яєць СТОВ "Старосолотвинське", що свідчить про раціональне використання власних ресурсів. Значення ефективності діяльності решти підприємств дають підстави стверджувати про перевитрати ресурсів і вказують, на скільки можна зменшити їх споживання для надання того ж самого обсягу послуг, що, в кінцевому результаті, дасть змогу зменшити матеріально-трудові витрати.

З'ясовано також, що у окремих досліджуваних підприємств, попри високі рівні аллокативної і технічної ефективності відзначено вкрай низькі значення економічної ефективності. Це свідчить по те, що такі підприємства за рахунок зміни масштабу виробництва, спроможні підвищити ефективність своєї діяльності.

Проведений аналіз сучасного стану діяльності птахівничих підприємств регіону підтверджує, що більшість господарств характеризуються низьким та середнім рівнем ефективності. Отже, птахопідприємства мають резерви підвищення економічної ефективності, які знаходяться в межах 70-99% за рахунок раціонального використання матеріально-технічної бази і раціонального розміщення ресурсів.

У третьому розділі - "Пріоритети розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва" - сформульовано концептуальні засади розвитку птахівничих підприємств регіону та розроблено пропозиції щодо підвищення їх ефективності функціонування.

Фундаментальною основою перспективного розвитку підприємств з виробництва продукції птахівництва є чітке спрямування на удосконалення виробничого процесу, який базується насамперед на підвищенні продуктивності птиці за рахунок удосконалення селекційно-племінної роботи та раціональному використанні ресурсів за умови технічного переоснащення. Не меншого значення у вказаному ланцюгу набуває собівартість виробництва продукції, у структурі якої більше 70% припадає на вартість корми. Розроблена модель оптимізації структури раціону годівлі птиці дозволить здешевити вартість комбікорму на 10-16% за рахунок використання зернових власного виробництва, що суттєво вплине на фінансові результати діяльності підприємства. Невід'ємною складовою процесу перспективного розвитку є своєчасна реакція підприємства на зміни кон'юнктури ринку, що орієнтує на отримання максимально корисного результату виробничої діяльності у мінливому ринковому середовищі.

На основі застосування кореляційно-регресійної моделі з'ясовано, що один із результативних показників, а саме, - рівень рентабельності підприємств, перебуває у прямій залежності від кількості виробленої продукції за добу, рівня товарності, продуктивності птиці, витрати кормів та їх вартості, оплатою 1 люд.-год., матеріальними витратами на виробництво продукції та ціною її реалізації. Коефіцієнт множинної кореляції між зазначеними чинниками і результатом складає майже 1 і засвідчує, що зв'язок між ознаками тісний. Підвищення продуктивності птиці курей-несучок збільшує рівень рентабельності на 0,03%, зростання середньодобового приросту - на 0,83%. Значною мірою впливає на результативність показник рівня товарності: на підприємствах з виробництва яєць рівень рентабельності збільшується на 0,61%, м'яса птиці - 0,98%. Суттєву вагу також мають витрати кормів, при збільшенні яких рівень рентабельності виробництва м'яса птиці збільшується на 0,34%, з виробництва яєць - на 1,70%. Однак при збільшенні вартості 1 ц корм. од. рівень рентабельності виробництва яєць зменшується на 0,19%, м'яса птиці - на 0,31%. Аналогічною є тенденція збільшення частки матеріальних витрат, внаслідок якої рівень рентабельності підприємств з виробництва яєць зменшується на 0,17%, м'яса птиці - на 0,05% (табл. 3).

Встановлені причини стримування виробничого процесу притаманні, насамперед, малим та середнім птахівничим підприємствам. Однак попри дію негативних факторів, позитивна динаміка виробництва ними продукції за останні чотири роки свідчить про наявний потенціал до зростання. Це створює передумови для формування оптимальних форм організації діяльності господарств даного напряму, з-поміж яких домінуючим є впровадження моделі територіально-виробничого кластера.

Таблиця 3

Кореляційно-регресійне дослідження впливу факторів на ефективність виробництва продукції птахівництва (2005-2008 рр.)

№/п

Результативний показник

Рівняння регресії

1

Рівень рентабельності виробництва м'яса птиці

0,9556

2

Рівень рентабельності виробництва яєць

0,9093

Зміст факторних ознак

Часткові коефіцієнти кореляції

м'ясо

яйця

х1

Вироблено продукції за добу: ц; тис. шт.

0,8093

0,7941

х2

Рівень товарності, %

0,2166

0,3575

x3

Продуктивність птиці: г/добу; шт./за рік

0,9167

0,7024

x4

Витрати кормів на 1 гол.: кг корм. од.

0,9274

0,6675

x5

Витрати концентрованих кормів на 1 гол.: кг корм. од.

0,9074

0,6813

x6

Вартість 1 ц корм. од., грн.

-0,2345

-0,7364

x7

Оплата 1 люд.-год., грн.

0,4919

0,7463

x8

Матеріальні витрати на: 1 ц продукції; на 1000 шт. яєць, грн.

-0,8249

-0,4633

x9

Ціна реалізації продукції: 1 ц, 1 тис. шт.

0,7624

0,8399

Першочерговим завданням формування та функціонування групи птахівничих підприємств, які об'єднані спільними інтересами та перевагами територіального розташування, є визначення лідера-інтегратора, який ініціюватиме процес створення кластера та підбір його учасників, які формуватимуть кластероутворюючий простір. У зв'язку із цим, розроблено інтегральний показник ефективності виробництва продукції птахівництва, який враховує ступінь впливу на економічну ефективність функціонування підприємств-виробників продукції птахівництва кожного виробничого фактора, тісноту їх корелювання та ступінь розсіювання:

,

де - абсолютні значення часткових коефіцієнтів кореляції щодо кожного і-го виробничого фактора;

- величина дисперсії даного і-го виробничого фактора;

- загальна дисперсія результативного фактора;

хі - значення і-го фактора щодо кожного підприємства.

Необхідною умовою застосування даної методики є використання лише тих факторів, які мали найвищу тісноту зв'язку та найбільшу питому вагу у загальній дисперсії. Використовуючи дану методику, визначено інтегральний показник виробництва м'ясної продукції птахівництва в середньому по регіону та Україні (рис. 3).

Рис. 3. Інтегральний показник ефективності виробництва продукції птахівництва

Проведені розрахунки вказали на те, що із птахопідприємств м'ясного напрямку найбільш близькими до інтегрального показника, який по регіону та по Україні в середньому становили відповідно 595,2 і 599,7 бали є: ЗАТ "Комплекс Агромарс", ТОВ "Рубі Роз Агрікол ЛТД", ТОВ "Агромир Плюс", ЗАТ "Надія". Близькими до значення інтегрального показника ефективності виробництва яєць, який в регіоні та Україні становили 124,8 і 180,9 бали, є підприємства: ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство", ТОВ "Світанок", СТОВ "Старосолотвинське", СВК "Перемога". Отже, ці підприємства можна охарактеризувати як такі, що мають вагомий потенціал для ініціювання процесу формування кластера.

Зазначені припущення підтверджено результатами проведення кластерного аналізу, в якості головних компонентів використано значення інтегрального показника. Чітке виокремлення згаданих підприємств дозволяє сформувати близько 3-х територіально-виробничих птахівничих кластерів як якісно нових джерел розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва. Модель територіально-виробничого кластера представлена на рис. 4.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 4. Модель територіально-виробничого птахівничого кластеру

Отже, завпровадження кластерного підходу щодо самоорганізації виробничої діяльності птахівничих підприємств забезпечить зростання продуктивності праці та якості продукції, сприятиме конкурентоспроможності й інноваційним процесам, створить додаткові можливості для залучення інвестицій. Модель територіально-виробничого кластера дозволить птахівничим підприємствам гнучко реагувати на зміни ринкової кон'юнктури, зміцнюючи при цьому свою нішу на ринку. Партнерство та довіра, як основні складові взаємовідносин між учасниками об'єднання формуватимуть умови для підвищення ефективності їх функціонування.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дали можливість дійти ряду теоретичних висновків і сформулювати практичні пропозиції щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва, а саме:

1. Теоретично доведено, що ототожнені багатьма науковцями поняття економічної ефективності та ефективності виробництва варто об'єднати в узагальнену категорію ефективності функціонування, оскільки саме таке визначення може повною мірою відобразити обидві сторони ефективності діяльності суб'єкта господарювання. При цьому, необхідною умовою є вивчення кон'юнктури ринку та врахування ознак екологічної, соціальної та технологічної ефективності, що дозволить отримати максимально корисний кінцевий результат за умови мінімізації витрат на попередньо визначений обсяг ресурсів.

2. Крім загальновживаних методик оцінювання результату діяльності птахівничих підприємств, доцільно застосовувати при оцінці ефективності функціонування і метод оболонки даних. Сутність такої методології досить конкретизована, оскільки вона дає можливість одночасно визначити продуктивність, рентабельність підприємства та визначити ефективність використання кожного з виробничо спожитих ресурсів, що в кінцевому результаті дозволяє розробити необхідну стратегію розвитку підприємства.

3. При проведенні економічної оцінки сучасного стану підприємств птахівничої галузі встановлено, що позитивна тенденція зростання обсягів виробництва продукції птахівництва залежить, насамперед, від продуктивності птиці та рівня годівлі, собівартості продукції та матеріальних витрат, понесених на її виробництво. За допомогою методу ДЕА визначено, що резерви підвищення економічної ефективності для більшості підприємств знаходяться в межах 70-90%, що вказує на низький рівень сформованості матеріально-технічної бази та не раціональне розміщення ресурсів.

4. Доведено, що для вдосконалення роботи птахівничих підприємств та підвищення їх ефективності функціонування доцільно використовувати інтегральний показник, при розробці якого враховано ступінь впливу на економічну ефективність господарств даної галузі кожного виробничого фактора та тісноту їх корелювання й ступінь розсіювання. Необхідність використання зазначеної комплексної оцінки проявляється також у методологічному підході до самоорганізації виробничої діяльності птахівничих підприємств.

5. Встановлено, що підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва можна здійснити шляхом створення територіально-виробничого птахівничого кластера, який має конкурентоспроможну, інноваційну та соціальну спрямованість. Внутрішня інфраструктура кластероутворюючого простору (спільні транспортні, комбікормові та інші сервісні підприємства) та зовнішня інфраструктура (наукові і освітні установи, консалтингові та дорадчі служби, банки і страхові компанії, органи місцевого самоврядування) забезпечуватимуть переваги у темпах зростання виробництва, структурі та якості продукції, інвестиційній привабливості галузі.

6. Запропонований підхід щодо оптимізації раціону годівлі птиці, розробленого на основі врахування регіональних особливостей та використання даних поетапного періоду росту птиці, дозволяє зменшити на 10-16% витрати на корми, оскільки саме вони в загальній структурі собівартості займають більше 70%. Внаслідок цього з'являється можливість економії матеріальних ресурсів та забезпечується підвищення ефективності виробництва продукції.

7. Систематизовано основні напрями розвитку птахівничих підприємств в основу яких закладено впровадження системи логістики, що дозволить значно мінімізувати витрати на підприємствах та забезпечить стабільність роботи. Формування та удосконалення маркетингового механізму зменшить рівень ризику на підприємствах та надасть можливість якомога повніше використати їх потенційні можливості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Микитюк В.М. Світові тенденції розвитку ринку продукції птахівництва / В.М. Микитюк, О.П. Русак // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. / ДНУ. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 232: в 5 т. - Т. V. - С. 1208-1217.

2. Русак О.П. Інноваційна основа підвищення ефективності птахівничої галузі / О.П. Русак // Наука й економіка: наук.-теорет. журн. / ХЕУ. - Хмельницький, 2008. - Вип. 3(11). - С. 325-332.

3. Русак О.П. Тенденції розвитку птахівництва у Житомирській області / О.П. Русак // Вісник ДАУ: наук.-теорет. зб. - 2008. - Вип. 1 (22). - С. 387-395.

4. Русак О.П. Формування регіонального ринку продукції птахівництва / О.П. Русак // Вісник НУВГП: зб. наук. пр. - Рівне, 2009. - Вип. 2 (46). - С. 264-269.

5. Русак О.П. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва / О.П. Русак // Вісник Житомирського держ. технол. університету. Сер. Економічні науки. - Житомир, 2009. - №1 (47). - С. 203-205.

6. Русак О.П. Передумови збільшення виробництва продукції птахівництва / О.П. Русак // Вісник ЖНАЕУ: наук.-теорет. зб. - 2009. - № 2. - С. 92-98.

7. Русак О.П. Оцінка витрат у процесі виробництва продукції птахівництва / О.П. Русак // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. / ДНУ. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 252: в 2 т. - Т.ІІ. - С. 365- 371.

В інших виданнях:

1. Русак О.П. Сучасний стан розвитку галузі птахівництва / О.П. Русак // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали третьої міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, (Житомир, 31 травня 2007 р.) / Мінагрополітики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2007. - С. 145-147.

2. Русак О.П. Історичні аспекти формування ринку продукції птахівництва / О.П. Русак // Перспективи розвитку фермерства на Поліссі: матеріали регіональної наук.-практ. конф., (Житомир, 10 квітня 2007 р.) / Укр. асоц. молодих вчених, Державний агроекологічний університет, Житомирський агротехнічний коледж. - Житомир, 2008. - С. 74-78.

3. Русак О.П. Міжнародні стандарти якості - основа підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва / О.П. Русак // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали четвертої міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, (Житомир, 30 травня 2008 р.) / Мінагрополітики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2008. - С. 154-157.

4. Русак О.П. Передумови збільшення конкурентоспроможності продукції птахівництва / О.П. Русак // Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки: матеріали III міжнар. наук.-практ. конф., (29-31 червня 2009 р.). - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - С. 102-104.

5. Русак О.П. Оцінка та шляхи зменшення загальновиробничих витрат у процесі виробництва продукції птахівництва / О.П. Русак // Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. - С. 272-277.

АНОТАЦІЇ

Русак О.П. - Розвиток та підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2010.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності економічних категорій "розвиток" і "ефективність". Удосконалено трактування поняття ефективність функціонування. Запропоновано методичний підхід до оцінки результату діяльності птахівничих підприємств.

Проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку підприємств галузі, в результаті чого визначено зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на даний процес. Розкрито механізм використання наявного виробничого потенціалу на підприємстві. Запропоновано основні напрями підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва. Розроблено та обґрунтовано методологічні засади створення територіально-виробничого кластеру. Сформовано пропозиції щодо використання інтегрального показника ефективності виробництва продукції птахівництва. Визначено перспективи розвитку птахівничих підприємств.

Ключові слова: розвиток, виробництво, ефективність, підприємство, функціонування, продукція птахівництва.

Русак Е.П. Развитие и повышение эффективности функционирования предприятий по производству продукции птицеводства. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2010.

Проанализированы теоретико-методологические подходы отечественных и зарубежных ученых относительно сущности экономической эффективности на предприятиях птицеводческой отрасли. Исходя из того, что данное понятие рассматривается, с одной стороны, как экономическая эфективность, с другой - как эффективность производства, предложено обьединить эти два подхода и рассматривать их в рамках категории "эффективность функционирования". Такой подход учитывает реакцию предприятия на изменения конъюнктуры рынка и ориентирует на получение максимально полезного результата от производственной деятельности.

Предложена методика оценки результатов производственной деятельности птицеводческих предприятий с помощью общепринятого метода и метода оболочки данных, которая определяет параметр эффективности, позволяет планировать резервы повышения эффективности с учетом потенциальных возможностей предприятия, составляет основу их реализации.

С помощью проведенного группирования виявлено, что положительные результаты деятельности зависят от следующих факторов: продуктивности птицы и уровня кормления, себестоимости продукции и материальных расходов, понесенных на ел производство. С помощью метода ДЕА идентифицированы резервы повышения экономической эффективности функционирования птицефабрик, что опредилило необходимый уровень обеспечения технологическими ресурсами, уровень использования других видов ресурсов, а также их распределения. Обоснована необходимость применения ресурсосберегающих технологий, высококачественного племенного материала. Существуют проблемы отсутствия достаточного количества оборотных средств, организации производственного процесса, а также управления им.

Предложен методический поход к уменьшению производственных расходов. Учитывая то, что издержки на корм в общей структуре себестоимости занимают более 70%, разработана оптимазационная модель рациона питания птицы, в которой учитываются региональные особенности, а именно собственное производство зерновых, также данные поэтапного периода роста птицы, что позволит снизить уровень расходов на 10-16%.

Разработано и обосновано использование интегрального показателя, с помощью которого можно усовершенствовать работу птицеводческих предприятий и повысить их эффективность функционирования. При его разработке в полной мере учтена степень влияния на экономическую эффективность предприятий данной отрасли каждого производственного фактора, плотность их кореллирования, а также степень их рассеивания. Это позволит четко опредилить уровень каждого исследуемого объекта по сравнению с интегральным показателем эффективности производства продукции птицеводства в среднем по региону, а также в среднем по стране. Кроме всего перечисленного, предлагается использовать разработанный показатель в подходе к самоорганизации производственной деятельности птицеводческих предприятий.

Сформулированы предложения относительно повышения эффективности функционирования предприятий по производству птицеводческой продукции, которые сводятся к созданию территориально-производственного птицеводческого кластера, имеющего конкурентоспособную, инновационную и социальную целенаправленность. Способность, самодостоточность, успешность и эффективность существования предлагаемой организации в первую очередь зависит от иннициативы, проявляющегося интереса и обеспечения в полной мере необходимой информацией. Перечисленные условия формируют кластерное пространство, где четко должен выделятся лидер, или интегратор (большое предприятие, которое определяет долгострочную хозяйственную и инновационную стратегию всех участников кластера). Для этого предлагается произвести кластерный анализ, для которого основными переменными должен служить интегральные показатели эффективности производства птицеводческой продукции.

С помощью использования модели территориально-производственного кластера, в которой не менее важную функцию исполняють внутренняя и внешняя инфраструктуры, появляются приимущества в темпах увеличения производства, структуре и качестве продукции, инвестиционной привлекательности отрасли.

В работе обоснована необходимость проведения контроля за качеством продукции на птицеводческих предприятиях, который должен осуществлятся на постоянной основе, что достигается путем создания отдела управления качеством и безопасности продукции. Работа отдела управления качеством и безопасности продукции должна осуществлятся в следующих напрявлениях: создоние высокой санитарно-гигиенической культуры производства; контроля за четкой организацией производственных процессов, соблюдение технических регламентов и производственной дисциплины; организации цепочки контроля "сырье - готовая продукция - реализация к потребителю", включая все его этапы (текущий, заключительный контроль за соблюдением государственных нормативних актов); использование и выполнение системы НАССР.

Систематизированы основные направления развития птицеводческих предприятий, которые базируются на внедрении логистической системы, которая подразумевает значитительную минимизацию расходов на реализацию продукции. Формирование и внедрение маркетингового механизма уменьшит уровень риска на предприятиях и даст им возможность максимально полно использовать собственные потенциальные возможности.

Ключевые слова: развитие, производство, эффективность, предприятие, функционирование, продукция птицеводства.

Rusak O.P. - The Development and the Enhancement of the Efficiency of the Poultry-Farming Enterprise Functioning. - Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Economics, in specialty 08.00.04. - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activities). - Zhytomyr National Agroecological University of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2010.

The theoretical and methodological approaches of our country's and foreign scientists as to the essence of the economic categories of "development" and "efficiency" are analyzed. The interpretation of the concept of the efficiency of functioning is improved. A methodical approach to assessing the results of poultry-farming enterprise activities is suggested.

The present-day state and tendencies of the branch enterprise development are analyzed. As a result the external and internal factors influencing the above process are determined. The mechanism of using the enterprise economic potentials available is revealed. The main directions of enhancing the efficiency of the poultry-farming enterprise functioning are suggested. The methodological principles of creating the territorial and production cluster are developed and substantiated.

The proposals related to the use of the integral index of the poultry-farming enterprise efficiency are formulated. The prospects for developing poultry-farming enterprises are determined.

Key words: development, production, efficiency, enterprise, functioning, poultry-farming, produce.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.