183

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 658.003.043.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегія диверсифікації промислового підприємства

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Ковальов Андрій Валерійович

Маріуполь - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконано в Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Черната Тетяна Миколаївна Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет», доцент кафедри економіки підприємств.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Краснова Вікторія Василівна Донецький національний університет, завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук Голуб Наталя Юріївна Донбаська національна академія будівництва і архітектури, доцент кафедри економічної теорії і фінансів.

Захист відбудеться «14» грудня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 12.052.02 у Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет» за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий «12» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Балашова

диверсифікація український управління

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємства в нестабільних умовах функціонування вимагає зміни параметрів його діяльності в ринковому середовищі за допомогою пошуку ефективних та інноваційних шляхів розвитку виробництва.

Одним із найважливіших інструментів розвитку підприємства, можливості якого можна використовувати більш ефективно, є диверсифікація. Це обумовлено тим, що вона впливає на зміну показників діяльності й переслідує мету результативного використання потенціалу підприємства.

Однак практика показує, що деяка частина проектів із реалізації стратегії диверсифікації на підприємстві не виправдовує очікувань у частині підвищення прибутку й забезпечення гарантії виживання в сучасних умовах господарювання. Це обумовлено тим, що даний процес, багато в чому пов'язаний із мінливістю чинників зовнішнього середовища й недостатньою інформативністю, носить у більшості випадків некерований характер. Отже, основним напрямком підвищення ефективності диверсифікації виробництва є своєчасна розробка адекватного інструментарію й методичної бази з метою прискореної підготовки та зміни структури чинників виробництва продукції, що випускається.

На сьогоднішній день хаотичність процесу диверсифікації вітчизняних підприємств і об'єднань пов'язана не тільки з відсутністю державної політики, але й із відсутністю фахівців, здатних зробити цей процес усвідомленим і корисним для підприємств, що диверсифікуються. На багатьох підприємствах до цього часу не налагоджено процес стратегічного планування діяльності. Здійснюється виключно оперативне планування, що дозволяє підтримувати поточну діяльність, але не здійснювати планомірний і поступальний розвиток.

Поняття, класифікації диверсифікації, методи оцінки економічної ефективності й результативності стратегії диверсифікації знайшли віддзеркалення в працях вітчизняних і зарубіжних економістів: Ансоффа І., Бондаренко Т.В., Вайсмана А., Голуб Н.Ю., Краснової В.В., Леонтьєва С.В., Мескона М.Х., Мінцберга Г., Науменка К., Портера М., Томпсона А.А.

Наявність публікацій, присвячених проблемам диверсифікації підприємств, управління процесами диверсифікації і оцінки економічної результативності диверсифікації, методичні рекомендації не пристосовані до українських підприємств, що дає підстави для подальших теоретичних і методичних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукового дослідження кафедри «Економіка підприємств» Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» «Розробка методів визначення економічної ефективності диверсифікації промислового підприємства» (номер державної реєстрації 0109U004630), автором запропоновано використання методики кореляційно-регресійного аналізу, яка дозволяє проаналізувати основні взаємозв'язки базового підприємства та ВАТ «Комсомольське рудоуправління», а встановлення лагу часу поділяє реакцію показників ВАТ «ММК ім. Ілліча» на зміни результативних показників ВАТ «Комсомольське рудоуправління».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка підходів до створення і аналізу здійснення стратегії диверсифікації промислового підприємства.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено й розв'язано наступні завдання:

-досліджено значення диверсифікації для забезпечення сталого розвитку підприємства, та визначено її сутність;

-виконано аналіз понятійно-категоріального апарату диверсифікації; систематизовано класифікацію видів диверсифікації;

-проаналізовано особливості диверсифікаційних процесів на українських підприємствах;

-досліджено існуючі методичні підходи до оцінки й аналізу економічної результативності диверсифікації;

-удосконалено методико-методологічні підходи до оцінки результативності стратегії диверсифікації підприємства через використання математичних і статистичних методів аналізу;

-розроблено рекомендації щодо удосконалення організації і оптимізації структури управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві;

-вдосконалено інформаційну систему управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві.

Об'єктом дослідження є процеси диверсифікації промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування, здійснення та аналізу стратегії диверсифікації промислових підприємств в сучасних умовах.

Методи дослідження. Теоретичною і науковою основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, економіки й організації виробництва, стратегії підприємств, економічного і статистичного аналізу, теорії управління.

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися методи теоретичного узагальнення та порівняння - для розкриття змісту й уточнення наукових понять з питань диверсифікації діяльності підприємств; системного і ситуаційного підходу - для узагальнення основних мотивів проведення диверсифікації, обґрунтування складу та послідовності прийняття стратегічного рішення про стратегію диверсифікації підприємства; статистико-економічного аналізу - кореляційно-регресійний аналіз, економіко-математичне моделювання з використанням моделі Альтмана, Лису й Таффлера, моделі Альтмана адаптованої до економіки після радянських країн, Іркутської моделі, моделі визначення лагів часу; графічне моделювання - для наочного зображення статистичного матеріалу й схематичного подання ряду теоретичних та практичних положень дисертаційної роботи.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України. Джерелом аналітичної інформації є матеріали фінансової звітності, офіційні статистичні дані підприємств України, матеріали первинного обліку.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та вдосконаленні теоретико-методологічного забезпечення формування стратегії диверсифікації з метою поліпшення економічного стану підприємства:

вперше:

-запропоновано методичний підхід до оцінки результативності стратегії диверсифікації в основі якого лежить визначення наявності тісноти і напряму взаємозв'язків оцінок результативних показників виробничо-господарської і фінансової діяльності з використанням статистичних методів аналізу. Це дає можливість оцінити результативність стратегії диверсифікації як головного підприємства, так і приєднаних підприємств в процесі диверсифікації;

-запропоновано використання як критерійно-цільового показника результативності стратегії диверсифікації підприємств значення рівня вірогідності настання банкрутства, що дозволяє оцінити доцільність здійснення диверсифікації.

удосконалено:

-визначення поняття «диверсифікація», під яким автор розуміє альтернативну стратегію бізнесу, засновану на концентрації, розосередженні або освоєнні іншого капіталу, виду діяльності, асортименту продукції, з метою збереження і підвищення економічної стійкості підприємства при можливих ризиках;

-організаційна структура управління промислового підприємства на основі створення «Відділу диверсифікації і інновацій»; розроблена організаційна схема взаємодії даного Відділу з іншими функціональними підрозділами підприємства і приєднаних підприємств, що приводить до підвищення ефективності управління процесами диверсифікації.

отримали подальший розвиток:

-класифікація видів диверсифікації шляхом включення узагальнюючих й систематизуючих критеріїв, що створюють основу для глибшого науково-теоретичного обґрунтування процесів диверсифікації підприємств;

-методичний підхід до визначення лагів часу з метою встановлення тимчасового інтервалу між зміною результатів діяльності підприємств приєднаних в процесі диверсифікації і реакцією на це показників головного підприємства, що дає можливість ефективного управління основними результатами господарювання підприємств;

-організаційні підходи до забезпечення ефективного контролю над проведенням процесу диверсифікації засновані на розробці і застосуванні форм прибуткової і витратної частини бюджетів підприємств.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення доведені до рівня конкретних рекомендацій щодо підвищення ефективності процесів диверсифікації. Пропозиції щодо вдосконалення методики оцінки результативності диверсифікації знайшли застосування в практичній діяльності ВАТ «Комсомольське рудоуправління» (акт впровадження № 04/586 від 12.11.2009 р.). Запропоновані форми прибуткової і витратної частини бюджету прийняті до впровадження на ВАТ «Уманьферммаш» (довідка № 427 від 23.12.2009 р.). Запропоновано зміни в організаційній структурі підприємства, що передбачає створення відділу диверсифікації і інновації у структурі заступника генерального директора - головного економіста ВАТ «ММК ім. Ілліча» (довідка № 405-07 МК від 18.12.2009 р.). Отримані результати дисертаційного дослідження мають універсальний характер, про що свідчить їх використання в практичній діяльності вищезазначеного підприємства. Науково-теоретичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» при викладанні дисципліни: «Стратегія підприємства» (довідка № 73/02-3412 від 20.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення й рекомендації, що містяться в роботі, отримані автором самостійно, шляхом аналізу та систематизації теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних даних.

Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, в дисертації використано тільки ті ідеї й розробки, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження апробовано на науково-практичних конференціях: «Проблеми економіки й управління підприємствами промислових регіонів» (м. Запоріжжя, 2008 р.); «Творча співпраця науки з виробництвом». ІІІ регіональна науково-практична конференція аспірантів ПДТУ (м. Маріуполь, 2008 р.); «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення». Матеріалі IV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Севастополь, 2009 р.); «Проблеми економіки й управління підприємствами промислових регіонів» (м. Маріуполь-Запоріжжя, 2009 р.); Міжнародна науково-технічна конференція «Університетська наука-2010» (м. Маріуполь, 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць загальним обсягом 4,62 др. арк., серед яких особисто авторові належить 4,42 др. арк. У тому числі в наукових спеціалізованих виданнях - 7 робіт загальним обсягом 4,2 др. арк., з яких особисто авторові належить 4,0 др. арк.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 183 сторінках, списку використаних джерел з 181 найменувань на 17 сторінках і 17 додатків на 21 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, включаючи 14 таблиць на 8 сторінках і 16 рисунків на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і практично вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо формування стратегії диверсифікації промислового підприємства.

У першому розділі «Теоретичні основи стратегічного управління процесами диверсифікації» визначено передумови щодо впровадження диверсифікації діяльності промислових підприємств; досліджено сутність, види диверсифікації; виділено види (чинники) ризиків, що впливають на ефективність діяльності диверсифіковаваного підприємства; проведено аналіз диверсифікаційних процесів в Україні.

Інтенсивний розвиток диверсифікації діяльності обумовлювався підвищенням динамічності ринкової економіки, швидкими змінами попиту, виникненням великого числа нових галузей і ринків продукції. Диверсифікація створює передумови організаційно-економічного характеру для розвитку найбільш конкурентоспроможних форм і напрямків виробництва на підприємствах, призводить до оптимізації й підвищення конкурентоспроможності бізнесу, фінансової стійкості. Диверсифікація виробництва стає рухомою й гнучкою часткою відтворення, що робить підприємство чутливішим до змін зовнішнього середовища, чуйним до сприйняття нових потреб ринку, а, відповідно, готовим до завоювання нових сегментів ринку, галузей, регіонів.

Диверсифіковані підприємства в цілому виявляються стійкіші і конкурентноздатніші в порівнянні з вузькоспеціалізованими, оскільки вони проникають в нові для себе сфери діяльності, розширюють асортимент товарів, що випускаються. Диверсифікуючи своє виробництво, підприємства сприяють також переливанню капіталу в найбільш прибуткові галузі. Під впливом диверсифікації виробництва спеціалізовані підприємства перетворюються на багатогалузеві комплекси.

Автором досліджено і узагальнено підходи до визначення категорії диверсифікації, що надало змогу дати своє визначення диверсифікації - альтернативна стратегія бізнесу, заснована на концентрації, розосередженні або освоєнні нового капіталу, виду діяльності, асортименту продукції, з метою збереження й підвищення економічної стійкості підприємства при можливих ризиках.

На підставі проведеного дослідження запропоновано узагальнену й систематизовану класифікацію видів диверсифікації (рис. 1).

На стадії стратегічного аналізу для диверсифікованого підприємства можна виділити декілька видів ризиків залежно від сфери виникнення.

До зовнішніх ризиків диверсифікованого підприємства відносяться чинники, обумовлені причинами, не пов'язаними безпосередньо з діяльністю самого підприємства. Відповідно до запропонованої методики стратегічного аналізу чинники ризику розділені на чинники, що відносяться до дальнього й ближнього зовнішнього ділового навколишнього середовища.



Рис. 1. Класифікація видів диверсифікації.

До чинників ризику дальнього зовнішнього середовища відносяться політичні, соціально-економічні (макроекономічні), екологічні й науково-технічні. Тут необхідно додати ризики, пов'язані з непередбаченими форс-мажорними обставинами, до яких відносяться ризики природних і техногенних катастроф.

Чинники ризику, пов'язані з дією ближнього навколишнього середовища для диверсифікованого підприємства запропоновано розділити на три основні групи.

1.Ризики, пов'язані з діяльністю диверсифікованого підприємства в «старих», уже освоєних сферах бізнесу.

2.Ризики, пов'язані з входженням диверсифікованого підприємства в нові галузі. Можна визначити наступну групу ризиків:

-ризик, пов'язаний із можливістю досягти планових показників функціонування нового відділення й забезпечення повернення капіталовкладень;

-ризик, пов'язаний із правильною оцінкою потенціалу підприємства;

-ризик, пов'язаний із правильністю оцінки стадії циклу розвитку галузі, на якій вона знаходиться (чи вразлива дана галузь відносно спаду виробництва, інфляції, високих процентних ставок або зміни політики виробництва);

-ризик, пов'язаний оцінкою «вхідного бар'єру» в нову сферу бізнесу (чи необхідний значний вплив капіталовкладень для заміни основного капіталу, виробничих фондів або поповнення оборотного капіталу).

3.Ризик, пов'язаний із визначенням структури бізнесу диверсифікованого підприємства, що проводиться на стадії портфельного аналізу:

-ризик незатребуваності, обумовлений динамікою структури споживчих переваг;

-ризик незатребуваності, обумовлений невідповідністю вартісних оцінок продукції споживачем і виробником;

-ризик незатребуваності, обумовлений науково-технічним прогресом;

-ризик незатребуваності, обумовлений купівельною невпевненістю.

Внутрішні чинники ризику виникають безпосередньо в ході діяльності підприємства, яку прийнято розділяти на промислову й непромислову. У промисловій діяльності підприємства виділяють ризики основної виробничої діяльності, ризики допоміжної виробничої діяльності й ризики у сфері обслуговування виробництва. Непромислова діяльність підприємства пов'язана, перш за все, з сферою звернення, де ризики можуть бути пов'язані з такими чинниками, як порушення підприємствами-постачальниками графіків постачань сировини й комплектуючих виробів, відмова оптових споживачів вивести і сплатити готову продукцію й інші чинники.

Особливо слід виділити ризики, пов'язані з ухваленням управлінських рішень у галузі диверсифікації виробництва. До них відносяться:

-ризики, пов'язані з умінням керівництва ухвалювати ефективні рішення щодо впровадження в нові сфери бізнесу;

-ризики, пов'язані з умінням керівництва продавати активи диверсифікованого підприємства, за максимально можливою ціною виходячи з довгострокових цілей розвитку підприємства;

-ризики, пов'язані з умінням керівництва в найбільш ефективному перерозподілом фінансових коштів серед сфер бізнесу, в яких працює диверсифіковане підприємство;

-ризики, пов'язані з умінням керівництва ефективно контролювати роботу дочірніх компаній.

Проведений аналіз диверсифікаційних процесів в Україні показав, що на сучасному етапі для підвищення ефективності діяльності диверсифікованих підприємств необхідна розробка і впровадження інструментарію стратегії диверсифікації, методів і програм реструктуризації підприємств, спрямованих на підвищення ефективності використання виробничо-господарського потенціалу та його подальшого розвитку.

У другому розділі «Формування методичного підходу до оцінки результативності стратегії диверсифікації підприємства» обґрунтовано необхідність формування і реалізації стратегії диверсифікації як однієї з умов сталого розвитку підприємства; проведено аналіз методів оцінки ступеню диверсифікації підприємств (коду промислової кваліфікації, індексу Херфіндаля-Хіршмана, індексу ентропії); запропоновано придатні для вітчизняних підприємств підходи до оцінки результативності стратегії диверсифікації.

Ухвалення рішення про диверсифікацію одночасно вимагає визначення її типу, масштабу й фінансових ресурсів, необхідних для її здійснення.

Найменш ризикованою є диверсифікація в розрізі різних, не пов'язаних між собою, груп галузей. Необхідність використання такої стратегії визначається тим, що для багатьох великих і середніх підприємств, що здійснюють свою діяльність упродовж тривалого періоду, традиційно обрані галузі стримують темпи перспективного розвитку, отримання високої віддачі від капіталу, а іноді викликають стратегічну вразливість у конкурентній боротьбі. Забезпечити нові можливості розвитку для таких компаній може диверсифікація діяльності в інші альтернативні групи галузей.

На базі критичного аналізу методів оцінки результативності стратегії диверсифікації, які використовуються у світовій економічній практиці, було доведено, що їх використання в сучасних українських умовах має значну кількість обмежень (відсутність даних котирування акцій, індекс або місце підприємств у галузевих довідниках).

Пропонуються більш придатні для вітчизняних підприємств підходи до оцінки результативності стратегії диверсифікації:

-методичний підхід до оцінки результативності стратегії диверсифікації, в основі якого лежить визначення наявності тісноти і напряму взаємозв'язків оцінок результативних показників виробничо-господарської і фінансової діяльності з використанням статистичних методів аналізу. Це дає можливість оцінити результативність стратегії диверсифікації як головного підприємства, так і приєднаних підприємств в процесі диверсифікації;

-динаміка рівня вірогідності настання банкрутства як базового підприємства, так і структурних підприємств. Визначення ймовірності банкрутства пропонується виконувати за допомогою наступних моделей: Альтмана, Лису, Таффлера, моделі Альтмана адаптованої до економіки після радянських країн, Іркутської моделі, як одних з основних ознак «успішності» чи «неуспішності» проведення стратегії диверсифікації.

-при оцінці результативності диверсифікації підприємства необхідно враховувати, що сучасна економіка володіє певним ступенем інерційності. Економічні процеси здійснюються в ній далеко не миттєво й вимагають витрат як ресурсів, так і часу. Саме тому в ході реалізації стратегії виявляється ефект запізнювання її дії, існує лаг, що відокремлює зміни мети від зміни інструменту. Визначення лагу часу - одне з найважливіших завдань управління діяльністю диверсифікованого підприємства.

У третьому розділі «Формування стратегії диверсифікації промислового підприємства» запропоновано організаційні аспекти управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві; розроблено структурно-логічну схему диверсифікаційного процесу, наведено склад диверсифікаційних процесів випуску нової продукції; запроваджено інформаційну систему управляння диверсифікаційними процесами на промисловому підприємстві та обґрунтовано показники ефективності стратегії диверсифікації промислового підприємства.

Передумовою формування стратегії диверсифікації промислового підприємства є організаційне та інформаційне забезпечення.

З метою забезпечення ефективного управління диверсифікаційними процесами на промисловому підприємстві (на прикладі ВАТ «ММК ім. Ілліча») запропоновано удосконалену організаційну структуру управління (рис. 2).

183

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Удосконалена організаційна структура управління ВАТ «ММК ім. Ілліча»

Запропоновано створити в підпорядкуванні Головного економіста «Відділ диверсифікації й інновацій», який функціонально взаємодіятиме з економічним, фінансовим відділами, відділом перспективного розвитку, відділом зовнішньоекономічних зв'язків, відділом маркетингу і головною бухгалтерією.

У результаті проведених досліджень було запропоновано оптимізований варіант управління для даного підприємства: Заступник генерального директора, головний економіст направляє інформаційний потік у Відділ диверсифікації й інновацій, який у свою чергу розподіляє його між відділами підприємства на підставі взаємопов'язаних потоків, паралельно при необхідності відбувається формування запитів інформаційного потоку, угрупування і структуризація даних цього потоку, а в результаті отримуємо дані аналітичного потоку, які після аналізу й обробки поступають у Відділ диверсифікації й інновації, а потім до Головного економіста (рис. 3).

Удосконалена таким чином організаційна структура підприємства, надає можливість досягти максимально ефективного управління процесами диверсифікації через скорочення часу прийняття управлінських рішень і вибору напрямків фінансування.

Диверсифікаційні процеси - це потік робіт інноваційного і виробничого характеру для задоволення потреб клієнтів у новій продукції й отримання прибутку. Він є сукупністю управлінських процедур зі створення і випуску нової продукції, що протікають на основі різних видів інформації, управлінських функцій і організаційних умов і спрямований на вирішення ключових інноваційних проблем підприємства (рис. 4).

183

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Організаційна схема взаємодії Відділу диверсифікації й інновацій з іншими функціональними підрозділами підприємства й диверсифікованими підприємствами

Рис. 4. Структурно-логічна схема диверсифікаційного процесу.

Суть організації диверсифікаційних процесів випуску нової продукції полягає в раціональному об'єднанні всіх елементів і учасників диверсифікаційних процесів інноваційної діяльності підприємства, встановленні взаємозв'язків між ними, забезпеченні диверсифікаційних процесів усіма видами ресурсів і, з урахуванням дефіциту фінансування, здійсненні безперервної діяльності щодо координації фінансових потреб і можливостей (рис. 5).

183

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Склад елементів диверсифікаційних процесів випуску нової продукції.

Згідно з індивідуальними особливостями металургійного підприємства ВАТ «ММК ім. Ілліча», ураховуючи велику розгалужену структуру та проведення процесів диверсифікації для ефективного управління всіма підрозділами, пропонується створення інформаційної системи.

Вперше запропоновані електронні форми прибуткової й витратної частини бюджету, які заповнюються підприємствами, використовуються в процесі диверсифікації ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Для оцінки ефективності диверсифікації використано метод встановлення наявності тісноти зв'язку між показниками виробничо-господарської діяльності та фінансового стану підприємства в цілому і його структурних підрозділів (табл. 1).

Із аналізу таблиці 1 випливає, що зв'язок комплексних оцінок виробничо-господарської діяльності трьох аналізованих підприємств і ВАТ «ММК ім. Ілліча» характеризується як середній, про що свідчить значення коефіцієнтів кореляції, які дорівнюють відповідно 0,544 (КРУ - ВАТ «Комсомольське рудоуправління»); 0,675 (УФМ - ВАТ «Уманьферммаш») і 0,680 (УМО - ГЗК «Укрмеханобр»).

Аналізуючи взаємозв'язок показників КРУ і ММК в цілому необхідно зазначити, що найбільш істотний зв'язок виявлений для показника «Продуктивність на 1-го працівника». Аналогічна картина спостерігається і для УФМ, що пояснюється однаковими тенденціями зміни продуктивність на 1-го працівника на вказаних підприємствах.

Таблиця 1. Результати розрахунку коефіцієнтів кореляції показників діяльності підприємств, в процесі диверсифікації.

Показник	КРУ	УФМ	УМО	Множ. показник 1	Множ. показник 2
Виробничо-господарської діяльності
Обсяг реалізації продукції	0,354	0,216	0,695	0,40	0,712
Собівартість (реалізована)	0,544	0,120	0,708	0,547	0,805
Прибуток від реалізації продукції	0,013	0,316	0,121	0,328	0,879
Рентабельність продукції (реалізована)	0,200	0,011	-	0,209	-
Фондовіддача	0,456	0,699	0,317	0,701	0,952
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	0,240	0,203	0,122	0,380	0,667
Продуктивність 1 працівника	0,929	0,951	0,018	0,961	0,999
Витрати на 1 грн. товарної продукції	0,201	0,073	-	0,201	-
Матеріаловіддача	0,302	0,011	0,636	0,318	0,819
Комплексна оцінка виробничо-господарської діяльності	0,544	0,675	0,680	0,738	0,995
Фінансового стану підприємств
Коефіцієнт ліквідності:
загальний	0,540	0,230	0,582	0,575	0,701
абсолютний	0,188	0,604	0,590	0,604	0,725
швидкий	0,151	0,562	0,291	0,563	0,703
робочого капіталу	0,496	0,231	0,576	0,573	0,680
балансу	0,136	0,424	0,603	0,424	0,707
Маневреність робочого капіталу	0,126	0,139	0,283	0,187	0,401
Коефіцієнт автономії або фінансової незалежності	0,685	0,101	0,802	0,690	0,890
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів	0,620	0,070	0,769	0,620	0,912
Комплексна оцінка фінансового стану підприємств	0,248	0,414	0,031	0,567	0,777

При аналізі коефіцієнтів кореляції показників виробничо-господарської діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» й УМО виявлено, що найбільш істотний зв'язок характерний для показників «Обсяг реалізації продукції», «Собівартість продукції» і «Матеріаловіддача», що пояснюється зв'язаною диверсифікацією між даними підприємствами.

Ступінь тісноти зв'язку показників фінансового стану КРУ й УФМ характеризуються як слабка, при цьому для УМО цей зв'язок практично відсутній. Найбільш тісний зв'язок виявлений для таких показників, як «Коефіцієнт автономії», «Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів», «Коефіцієнти загальної ліквідності й ліквідності робочого капіталу» (КРУ, УМО). Для УФМ найбільш істотний зв'язок встановлений за такими показниками, як «Коефіцієнт абсолютної та швидкої ліквідності».

Проведений статистичний аналіз взаємозв'язків показників ґрунтувався на припущенні про те, що показники роботи комбінату і трьох підприємств змінюються «синхронно». Однак на практиці наголошується на певній інерційності у зміні показників, тому на наступному етапі дослідження в дисертаційній роботі встановлено статистичну залежність між результатами виробничо-господарської й фінансової діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» та ВАТ «Комсомольське рудоуправління» (КРУ), ВАТ «Уманьферммаш» (УФМ) з урахуванням лага часу, що розділяє їх (табл. 2).

Таблиця 2. Результати розрахунку лагів часу показників діяльності підприємств, в процесі диверсифікації, квартал

Показники	КРУ	УФМ
Виробничо-господарська діяльність
Об'єм реалізації продукції	4	4
Собівартість (реалізована)	4	4
Прибуток від реалізації продукції	6	0
Рентабельність продукції (реалізована)	6	7
Фондовіддача	4	0
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	4	0
Продуктивність праці 1працівника	4	0
Витрати на 1 грн. товарної продукції	6	3
Матеріаловіддача	6	6
Комплексна оцінка виробничо-господарської діяльності	4	0
Фінансовий стан підприємств
Коефіцієнт ліквідності:
загальний	2	6
абсолютний	3	6
швидкий	3	6
робочого капіталу	2	6
балансу	3	2
Маневреність робочого капіталу	4	2
Коефіцієнт автономії або фінансової незалежності	0	3
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів	2	6
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства	3	7

Реакція результатів виробничо-господарської й фінансової діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» на зміну результатів виробничо-господарській і фінансовій діяльності підприємств характеризуватиметься лагом часу від нуля до семи кварталів.

Усі аналізовані показники залежно від отриманого лага часу можна розділити на швидкореагуючї (лаг від 0 до 3 кварталів), повільнореагуючі (лаг від 4 до 7 кварталів).

Знання кількісних відносин та лагів часу між результатами виробничо-господарської й фінансової діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» і підприємств дозволяє виробничим і фінансовим менеджерам обрати пріоритетні напрямки управління діяльністю підприємств.

Аналіз динаміки стандартизованих показників Z-рахунку Альтмана КРУ показав, що до кінця досліджуваного періоду (2004-2007 рр.) вірогідність настання банкрутства даного підприємства знижується. Отже, це свідчить про те, що приєднання КРУ до ВАТ «ММК ім. Ілліча» було економічно доцільним із погляду зміцнення фінансових позицій підприємства (рис. 7).

Вірогідність настання банкрутства УФМ до кінця періоду (2004-2007 рр.) істотно знижується, що підтверджує економічну ефективність диверсифікації для даного підприємства (рис. 8).

Фінансовий стан УМО (2005-2007 рр.) має негативну динаміку, що можна пояснити наявністю істотних сум за взаємозаліками із ВАТ «ММК ім. Ілліча», а також із тим, що підприємство передає свою продукцію комбінату за собівартістю (рис. 6-9).

Рис. 6 - Динаміка Z-рахунку Альтмана для ВАТ «ММК ім. Ілліча»	Рис. 7 - Динаміка Z-рахунку Альтмана для КРУ
Рис. 8 - Динаміка Z-рахунку Альтмана для УФМ	Рис. 9 - Динаміка Z-рахунку Альтмана для УМО

Таким чином, проведені розрахунки свідчать про доцільність та економічну результативність здійснення диверсифікації ВАТ «ММК ім. Ілліча» та ВАТ «Комсомольське рудоуправління», ВАТ «Уманьферммаш» і ГЗК «Укрмеханобр».

Запропоновані методи дають можливість прогнозувати показники діяльності та обрати пріоритетні напрямки диверсифікації.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі формування стратегії диверсифікації промислового підприємства за результатами дослідження видів, характеру, ступеню диверсифікації, чинників впливу. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Розвиток диверсифікаційної діяльності обумовлен підвищенням динамічності ринкової економіки, швидкими змінами попиту, виникненням великої кількості нових галузей й ринків продукції. Диверсифікація виробництва в цих умовах дозволяє компенсувати падіння збуту на одному ринку за рахунок збільшення його на інших ринках. Диверсифікуючи свою діяльність, підприємства сприяють також переливанню капіталу в найбільш прибуткові галузі. Під впливом диверсифікації виробництва спеціалізовані підприємства перетворюються на багатогалузеві комплекси.

2. Розроблено узагальнюючий підхід до визначення комплексного поняття «диверсифікації», а саме - це альтернативна стратегія бізнесу, заснована на концентрації, розосередженні або освоєнні нового капіталу, виду діяльності, асортименту продукції, з метою збереження й підвищення економічної стійкості підприємства при можливих ризиках.

Запропонована авторська класифікація видів диверсифікації на основі узагальнення і систематизації широкого спектру визначень та видів диверсифікації за наступними ознаками: за родом діяльності; за силою стратегічних відповідностей; за галузевою ознакою; за ступенем можливості планування; за рівнем і характером витрат; залежно від обраного шляху розвитку, що створює основу для глибшого науково-теоретичного обґрунтування процесів диверсифікації підприємств.

3. Проведений аналіз диверсифікаційних процесів на промислових підприємствах України показав, що на сучасному етапі для підвищення ефективності діяльності диверсифікаційних підприємств необхідна розробка і впровадження методів і програм реструктуризації підприємств, спрямованих на підвищення ефективності використання виробничо-господарського потенціалу та його подальшого розвитку.

4. На підставі порівняльного аналізу методів оцінки диверсифікації підприємства, доведено, що використання найбільш відомих у світі економічній практиці методик оцінки результативності диверсифікації у вітчизняних умовах господарювання має значну кількість обмежень.

5. Автором запропоновано більш придатні для вітчизняних підприємств методи оцінки результативності стратегії диверсифікації, в основу яких покладено визначення наявності тісноти і напряму взаємозв'язків оцінок результативних показників виробничо-господарської і фінансової діяльності з використанням економіко-статистичних методів аналізу (кореляційно-регресійний аналіз).

6. Одним з критеріїв результативності стратегії диверсифікації підприємства є динаміка рівня вірогідності настання банкрутства як базового підприємства, так і структурних підприємств. Визначення ймовірності банкрутства пропонується виконувати за допомогою наступних моделей: Альтмана, Лису, Таффлера, моделі Альтмана адаптованої до економіки після радянських країн, Іркутської моделі, як одних з основних ознак «успішності» чи «неуспішності» проведення диверсифікації.

7. Визначення лагу часу - одне з найважливіших завдань управління діяльністю підприємства. Отримані значення лагів часу є важливою інформацією в процесі прийняття управлінських рішень з питань проведення стратегії диверсифікації та її результативності.

8. Передумовою формування стратегії диверсифікації є інформаційне і організаційне забезпечення підприємства. Розроблено структурно-логічну схему диверсифікаційного процесу, приведено його характеристику та розкрито зміст функцій диверсифікаційних процесів щодо випуску нової продукції. Розроблено також порядок організації диверсифікаційних процесів випуску нової продукції, який об'єднує формування та реалізацію організаційних умов і заходів щодо ефективного здійснення всіх стадій інноваційних диверсифікаційних процесів зі створення, засвоєння, виробництва та реалізації нової продукції.

Запропоновано вдосконалити організаційну структуру управління промисловим підприємством (на прикладі ВАТ «ММК ім. Ілліча»), яка відрізняється створенням відділу диверсифікації та інновацій; запропоновано схему взаємодії цього відділу з іншими функціональними підрозділами підприємства.

9. Оскільки ефективна діяльність підприємства неможлива без впровадження інформаційної системи управління, згідно з індивідуальними особливостями металургійного підприємства ВАТ «ММК ім. Ілліча», ураховуючи велику розгалужену структуру та проведення процесів диверсифікації для ефективного управління всіма підрозділами, пропонується вдосконалення інформаційної системи.

10. З метою забезпечення автоматизації контролю проведення процесів диверсифікації, обліку прибутку та витрат грошових коштів, запропоновано електронні форми прибуткової й витратної частини бюджету, які заповнюються економістами підприємств, що ввійшли до процесу диверсифікації ВАТ «ММК ім. Ілліча». Впровадження запропонованих форм дозволить швидко приймати обґрунтовані управлінські рішення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ковалев А.В. Диверсификация промышленного предприятия / А.В. Ковалев // Теоретичні та практичні аспекти економіки і інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. - Маріуполь: ПДТУ, 2008. - С. 95-98.

2. Ковалев А.В. Анализ процессов диверсификации металлургического комбината имени Ильича / А.В. Ковалев // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - Т.2. - С. 93-98.

3. Ковальов А.В. Стратегії диверсифікації підприємства / А.В. Ковальов // Схід. - 2008. - Вип. № 4 (88). - С. 20-25.

4. Ковалев А.В. Использование статистических методов в целях оценки результативности диверсификации металлургического комбината имени Ильича [Електронний ресурс] / Т.М. Черната, А.В. Ковальов // Ефективна економіка. - 2010. - № 2. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?nomer_data=2&year_data=2010

(Особистий внесок здобувача: запропоновано використання методів кореляційно-регресійного аналізу при оцінці результативності процесів диверсифікації металургійного комбінату імені Ілліча).

5. Ковалев А.В. Пути повышения результативности диверсификации ОАО «ММК им. Ильича» и методы ее оценки / А.В. Ковалев // Теоретичні та практичні аспекти економіки і інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. - Маріуполь: ПДТУ, 2010. - Т.2. - С. 259-263.

6. Ковалев А.В. Совершенствование организационной структуры управления предприятия при проведении диверсификации / А.В. Ковалев // Вісник Хмельницького національного університету: науковий журнал. - № 3. 2010 - Хмельницький: ХНУ, 2010. - Т.1. - С. 88-90.

7. Ковалев А.В. Сущность диверсификации промышленных предприятий и обобщенные методы оценки ее результативности / А.В. Ковалев // Економічний аналіз: Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль. - 2010. - С. 111-113.

Друковані праці наукових конференцій

1. Анализ процессов диверсификации металлургического комбината имени Ильича : зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. [Проблеми економіки й управління у промислових регіонах], (Запоріжжя, 22 - 24 травня 2008 р.) / Ін-т економіко-правових досліджень. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - 228 с.

2. Диверсифікація та ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» : зб. наук. праць за матеріалами ІІІ регіонал. наук.-практ. конф. аспірантів ПДТУ. [Творча співпраця науки з виробництвом], (Маріуполь, 15 жовтня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, ПДТУ. - Маріуполь: ПДТУ, 2008. - 90 с.

3. Методы и алгоритмы оценки эффективности диверсификации предприятия : матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. [Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення], (Cевастополь, 1-3 жовтня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Севастопольська міська державна адміністрація [та ін.]. - Донецьк: ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, 2009. - 396 с.

4. Оценка эффективности диверсификации предприятия : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [Проблеми економіки та управління у промислових регіонах], (Маріуполь, 16-17 жовтня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Академія економічних наук України [та ін.]. - Маріуполь: ПДТУ, 2009. - 183 с.

5. Экономические условия и преимущества проведения диверсификации : тезисы докладов Междунар. науч.-технич. конф. [«Университетская наука - 2010»], (Мариуполь, 19-21 мая 2010 г.) / М-во освіти і науки України, ПДТУ. - Мариуполь: ПГТУ, 2010. - Т.2. - 316 с.

АНОТАЦІЯ

Ковальов А.В. Стратегія диверсифікації промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами. - ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2010 р.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка підходів до створення і аналізу здійснення стратегії диверсифікації промислового підприємства, вирішено наступні завдання: досліджено значення диверсифікації для забезпечення сталого розвитку підприємства, та визначено її сутність; виконано аналіз понятійно-категоріального апарату диверсифікації; систематизовано класифікацію видів диверсифікації; проаналізовано особливості диверсифікаційних процесів на українських підприємствах.

Досліджено існуючі методичні підходи до оцінки й аналізу економічної результативності диверсифікації; удосконалено методико-методологічні підходи до оцінки результативності стратегії диверсифікації підприємства через використання математичних і статистичних методів аналізу, що надає можливість оцінити результативність диверсифікації як головного підприємства, так і приєднаних підприємств в процесі диверсифікації.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення організації і оптимізації структури управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві; вдосконалено інформаційну систему управління процесами диверсифікації на промисловому підприємстві. Розроблені підходи до забезпечення ефективного контролю над проведенням процесу диверсифікації засновані на розробці і застосуванні форм прибуткової і витратної частини бюджетів підприємств впроваджених на ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Уманьферммаш», ВАТ «Комсомольське рудоуправління», ГКЗ «Укрмеханобр».

Ключові слова: стратегія, диверсифікація, диверсифікаційні процеси, ефективність диверсифікації, оцінка результативності диверсифікації.

АННОТАЦИЯ

Ковалев А.В. Стратегия диверсификации промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2010.

Целью исследования является теоретическое обоснование и разработка подходов к созданию и анализу осуществления стратегии диверсификации промышленного предприятия. Актуальность темы диссертационного исследования обусловлена тем фактом, что в рыночных экономических условиях, которые характеризуются повышенной степенью неопределенности и изменчивости параметров внешней среды, субъекты ведения хозяйства для обеспечения устойчивых рыночных позиций и высокого уровня финансово-экономического состояния должны разрабатывать и внедрять наиболее адекватные стратегии развития.

В работе проанализирована эволюция стратегий развития предприятия, в том числе детальное внимание уделено сущности, классификации и историческому аспекту развития стратегии диверсификации. На базе этого исследования предложено собственное определение понятия «диверсификация». Кроме того, обобщена и систематизирована классификация признаков видов диверсификации.

Проанализированы особенности реализации стратегии диверсификации отечественными предприятиями.

Рассмотрены методические подходы к анализу и оценке экономической результативности диверсификации. На базе критического анализа доказано, что использование наиболее известных в мировой экономической практике методик оценки результативности диверсификации в отечественных условиях ведения хозяйства имеет значительное количество ограничений. Предлагаются более приемлемые для отечественных предприятий подходы к решению поставленного задания, основанные на использовании методов экономико-статистического анализа.

Практическое значение имеют предложения автора относительно усовершенствования организационно-информационного обеспечения процессов анализа и оценки диверсификации промышленного предприятия, приведена апробация предложенных методических подходов к оценке экономической результативности диверсификационных процессов, которые проводились ОАО «ММК им. Ильича».

Ключевые слова: стратегия, диверсификация, диверсификационные процессы, эффективность диверсификации, оценка результативности диверсификации.

ANNOTATION

Kovalev AV. The strategy of diversification of the industrial enterprise. - Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of economic sciences by the speciality 08.00.04 - Economics and business management. - Azov State Technical University, The Ministry of Education and Science of Ukraine, Mariupol, 2010.

The dissertation is devoted to the development and introduction of the new theoretical approaches to managing by the processes of diversification of the industrial enterprises and forming the strategy of diversification.

The methodical approach was developed to assessing the impact of diversification based on the determination of the existence of the tightness and the direction of the relationships of the evaluations of the effective indicators of industrial and economic and financial performance using the statistical methods of analysis, which provide the opportunity to assess the impact of the diversification as the main enterprise as the affiliated companies in the diversification process.

Тhe necessity of introducing of the management information system by the processes of the diversification in industry was justified, and the recommendations to improve the organization and the structure optimization of management of the processes of diversification in an industrial plant were introduced.

The developed approaches to achieve the effective control over the conduct of the process of diversification based on the development and application forms of the profitable and expenditure part of the budgets of the enterprises, introduced at JSC “ The Komsomolsk Mine Group” ,JSC " Umanfermmash", JSC "MMC by Ilyich," MCC "Ukrmehanobr”.

Keywords: the strategy, the diversification, the diversification processes, the effectiveness of diversification, the assessment of the impact of diversification.

Підписано до друку 10.11.2010 р. Формат 60х90 /16.

Ум. друк. арк.. 0,9. Тираж 120 прим. Зам. № 307

Надруковано в поліграфічному центрі

ВДНЗ «Приазовський державний технічний університет»

87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Размещено на Allbest.ru