Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм реструктуризації підприємств у вуглепромисловому місті

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(добувна промисловість)

Полянський Володимир Віталійович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем економіки підприємств.

Науковий керівник:

академік НАН України, доктор економічних наук, професор Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Кабанов Анатолій Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Лях Олександр Віталійович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться "24" грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "23" листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна ринкова кон'юнктура та динамічність попиту потребують різних механізмів адаптації вуглевидобувних підприємств до швидко змінюваних економічних, соціальних, науково-технічних умов діяльності. Можливості структурних перетворень і подальшого розвитку вугільної промисловості в Україні обмежені рядом суттєвих факторів, таких як: відсутність інвестиційних ресурсів; високий рівень витрат на видобуток вугілля, які значно перевищують ціни на товарне вугілля; економічна необхідність закриття збиткових шахт, що спричиняє негативні соціальні й екологічні наслідки в регіонах і містах. У зв'язку із цим виникає об'єктивна необхідність переосмислення змісту та логіки управління процесом реструктуризації, а також визначення механізмів її забезпечення.

Проблемам формування теоретико-методичних і практичних засад підвищення ефективності процесів реструктуризації приділяється багато уваги зарубіжними і вітчизняними вченими-економістами. У наукових працях зарубіжних учених (І. Ансофа, Л. Водачека, І. Мазура, А. Томпсона, В. Шапіро) розглядаються окремі елементи процесу реструктуризації в усіх сферах економіки та на всіх рівнях управління. Пошуку ефективних соціально-економічних методів реструктуризації підприємств вугільної галузі присвячені праці багатьох українських учених: О. Амоші, В. Гейця, Г. Губерної, А. Кабанова, О. Мендрула, О. Парового. Водночас недостатньо розкритими є особливості забезпечення соціально-економічного розвитку шахтарських міст, для яких вуглевидобувні підприємства є містоутворюючими.

Низька ефективність функціонування галузі виявляється перш за все у збільшенні рівня збитковості більшості шахт через погіршення гірничо-геологічних умов; скорочення обсягів державної підтримки; уповільнення процесу приватизації, неефективну реструктуризацію, яка зводиться практично до закриття шахт. Отже, для України проблема подолання дефіциту енергоносіїв є актуальною. Це може забезпечити комплексний підхід до реструктуризації як на державному, так і галузевому та регіональному рівнях.

Особливо гостро проблеми реструктуризації постали на територіях, де гірничодобувні підприємства є містоутворюючими. Міста, де окремі шахти ще працюють, самі стають осередком соціальної напруженості через вплив на них факторів, які ускладнюють життя людей і виходячи за межі підприємств набувають регіонального характеру.

Актуальність і необхідність теоретичного обґрунтування управління реструктуризацією підприємств вугільної галузі в контексті забезпечення активізації відтворювальних процесів і розробки практичних рекомендацій щодо планування та регулювання процесів структурних змін з урахуванням соціально-економічних інтересів монофункціональних міст, для яких шахти є містоутворюючими, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Шляхи капіталізації і методи регулювання господарської діяльності підприємств базових галузей промисловості" (номер держреєстрації 0106U009514, 2006-2009 рр.), де подано пропозиції щодо реструктуризації підприємств у вуглевидобувних регіонах і здійснено аналіз соціально-економічних наслідків реструктуризації вуглевидобувних підприємств для економіки шахтарських міст; "Управління капіталізацією підприємств та інтегрованих структур промисловості" (номер держреєстрації 0109U000961, 2009-2012 рр.), у рамках якої обґрунтовано заходи організаційно-економічного забезпечення підвищення ефективності реструктуризації підприємств шахтарських міст.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка науково-методичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств у вуглепромисловому місті.

Для досягнення мети поставлено й вирішено такі завдання:

визначено сутність і особливості реструктуризації в сучасних умовах господарювання;

запропоновано концепцію регіонально-галузевого підходу до регулювання реструктуризаційних перетворень у вуглевидобувних регіонах;

зроблено оцінку соціально-економічних наслідків реструктуризації вуглевидобувних підприємств для економіки шахтарських міст;

визначено критерії оцінки ефективності напрямів реструктуризації вуглевидобувних підприємств у системі регіональної економіки;

розроблено методичні підходи до реалізації заходів комплексної реструктуризації та взаємодії територіальних та галузевих органів управління в цьому процесі;

надано рекомендації щодо економіко-правового забезпечення реструктуризації вугільної галузі з урахуванням підтримки шахтарських міст;

розроблено структуру організаційно-економічного механізму легалізації міні-шахт.

Об'єкт дослідження - процеси реструктуризації підприємств у вуглепромислових містах.

Предметом дослідження є теоретичні підходи, методичні та практичні питання управління процесами реструктуризації підприємств у вуглепромислових містах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених із питань реструктуризації підприємств, муніципальної економіки, економіки підприємств. Інформаційну базу дисертації становлять нормативно-законодавчі акти України, матеріали Державного комітету статистики України, дані бюджетного моніторингу м. Макіївки, основні показники роботи вугільної промисловості України, періодичні видання, інтернет-ресурси, результати наукових досліджень автора.

У роботі використано такі методи: структурно-логічного аналізу - при побудові загальної логіки та структури дослідження; наукової абстракції - при проведенні теоретичного аналізу досліджувальної проблеми й огляді літературних джерел; теоретичного узагальнення та порівняння - для уточнення організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств у вуглепромислових регіонах; системний підхід - при розробці положень організаційно-економічного забезпечення підвищення ефективності реструктуризації підприємств шахтарських міст; економіко-статистичний - при обробці інформаційних джерел; графічний - для наочного подання результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшій розробці теоретичних і науково-методичних положень, що визначають шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств. Найсуттєвішими результатами, що характеризують наукову новизну дослідження, є такі:

уперше:

розроблено організаційно-економічний механізм легалізації міні-шахт, дія якого базується на утворенні міні-підприємств із видобутку вугілля з метою встановлення державного контролю за видобутком і рівнем зайнятості в шахтарських містах, що сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку малого підприємництва у вуглевидобувній галузі, фінансовому оздоровленню міст, для яких вуглевидобувні підприємства є містоутворюючими;

удосконалено:

організаційно-економічний механізм реструктуризації підприємств, який передбачає аналіз зовнішнього середовища, оцінку внутрішніх можливостей, прогнозування позицій підприємства на ринку, формування цілей, вибір форм і методів реструктуризації, що дозволить забезпечити досягнення запланованих економічних, інвестиційно-інноваційних, організаційних, соціальних і екологічних результатів;

визначення критеріїв оцінки ефективності діяльності вуглевидобувних підприємств на підставі показника "доданої вартості", а для оцінки діяльності інших підприємств міста - "економічної доданої вартості", що дозволить обґрунтувати прийняття рішень щодо закриття шахт або вибору напрямів реструктуризації в системі регіональної економіки;

основні складові економіко-правового забезпечення реструктуризаційних процесів у вугільній галузі з урахуванням підтримки моногалузевих міст на базі використання механізмів концесії та оренди підприємств;

дістали подальшого розвитку:

методичні підходи до реалізації заходів комплексної реструктуризації муніципальної економіки шахтарських міст на основі взаємодії територіальних та галузевих органів управління в цьому процесі, що дозволить розробити стратегію подолання соціально-економічних наслідків реструктуризації та здійснити комплекс моніторингових процедур;

концепція проведення комплексної реструктуризації неефективного вуглевидобувного підприємства, мета якої полягає в попередженні повної ліквідації виробництва, визначенні доцільності його функціонування, що дозволить суттєво поліпшити фінансовий стан, забезпечити соціально-економічне й екологічне оздоровлення муніципальних утворень.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності вуглевидобувних підприємств та установ Донецької області. Практичну доцільність методики оцінки ефективності діяльності вуглевидобувних підприємств, яка дозволяє обґрунтовувати рішення щодо закриття шахт і вибору напрямів реструктуризації, підтверджено ДП "Макіїввугілля" (довідка № 28/129 від 12.05.2010 р.). Рекомендації щодо реалізації заходів комплексної реструктуризації економіки шахтарських міст на основі організації взаємодії територіальних та галузевих органів управління використовуються в міській раді м. Макіївки (довідка № 01/12-01042/я від 12.01.2010 р.). Запропоновані механізми концесії та оренди підприємств знайшли використання в діяльності ПП "Гірник" (довідка № 586 від 14.09.2009 р.). Окремі наукові розробки впроваджено в навчальний процес Макіївського економіко-гуманітарного інституту при викладанні дисциплін "Економіка підприємства" і "Фінанси" (довідка № 01/825-1 від 09.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані й обґрунтовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції є результатом самостійних наукових досліджень у сфері організації й управління реструктуризаційними процесами на вуглевидобувних підприємствах. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації та пропозиції дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на таких наукових конференціях: міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції" (м. Львів, 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання (м. Донецьк, 2009 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку" (м. Макіївка, 2010 р.); V науково-практичній конференції "Донбас-2020: перспективи розвитку очима молодих вчених" (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 11 наукових працях, серед яких 7 статтей у наукових фахових виданнях, 4 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,75 д. а., з яких особисто автору належить 3,18 д. а.

реструктуризація економічний механізм вуглепромисловий

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (193 найменування) і 6 додатків, містить 18 таблиць та 18 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 185 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Методологічні основи реструктуризації підприємств у вуглевидобувних регіонах" розкрито сутність реструктуризації в сучасних умовах господарювання й особливості регіонально-галузевого підходу до регулювання реструктуризаційних перетворень у вуглевидобувних регіонах. Потреба в кардинальних змінах в умовах кризи обумовила розвиток процесів перетворень, одним із яких є реструктуризація, що має охоплювати соціально-економічні та політичні зміни як на рівні підприємства, так і місцевому, регіональному та державному рівнях управління. Незважаючи на спробу розгляду сутності й особливостей реструктуризації з різних боків, науковці сходяться на думці, що механізми реструктуризації окремо взятого підприємства, галузі та регіону в умовах трансформаційних перетворень мають відрізнятися інструментами та методами проведення. Узагальнюючи існуючі підходи до визначення процесів реструктуризації, запропоновано поняття реструктуризації як процесу створення організаційно-економічного механізму, функціонування якого забезпечить досягнення запланованих економічних, інвестиційно-інноваційних, організаційних, соціальних і екологічних результатів. Удосконалено формування організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств у сучасних умовах господарювання (рис. 1), методологічною базою якого є загальні підходи, які визначені в менеджменті: системний, ситуаційний, комплексний і процесний.

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм реструктуризації

На основі узагальнення досвіду реструктуризації вітчизняних підприємств і теоретичних положень щодо її формування розроблено схему послідовних етапів проведення реструктуризації, що дозволяє простежити цей процес від підготовки до прийняття рішень.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що об`єктами реструктуризації можуть виступати не тільки підприємства та їх функціональні ланки, а й великі господарські комплекси регіону (міста). При цьому реструктуризація міста має включати не лише зміни складу та внутрішньої частини підприємств, існуючі між ними пропорції та зв`язки, але й реалізовувати цілі вищого порядку, а саме - поліпшення на основі цих змін якості життя населення. Водночас інтереси регіонів можуть відрізнятися від інтересів окремих підприємств, що обумовлює необхідність розробки регіональної (міської) структурної політики перебудови промисловості міста.

Необхідно відзначити, що реструктуризація вугільної галузі призвела не лише до перебудови економіки території, але й до змін умов життєдіяльності, погіршення якості життя населення цих територій. Особливо гостро ці проблеми постали на територіях, де вуглевидобувні підприємства є містоутворюючими. Проаналізовано проблеми містоутворюючих підприємств, до яких належать: недостатнє використання виробничих потужностей; зростання навантаження на фінансову підтримку інфраструктури міста; великий надлишок робочої сили.

Виходячи з аналізу цих проблем, запропоновано взаємоефективну реструктуризацію вуглевидобувних та інших промислових підприємств шахтарських міст, що потребує:

розробки й упровадження послідовної державної політики реалізації соціально-відповідальної реструктуризації, яка передбачатиме оптимальний варіант перерозподілу економічно активної робочої сили для вирішення комплексу проблем усіх підприємств, їх робітників і міста в цілому;

досягнення прозорості у формуванні витрат на підприємствах, ринкової оцінки майна, фінансових і економічних можливостей, що дозволить визначити напрями їх розвитку, модернізації, а також усвідомлення необхідності створення нових корпоративних структур;

розробки стратегічного плану оздоровлення підприємств, у якому сформовані причини диверсифікації, або перегрупування видів діяльності в нові підприємства.

Доведено, що успішне перетворення економіки міста можливе на основі правильно обраних напрямів реструктуризації підприємств, і запропоновано концептуальні підходи до їх вибору (рис. 2). Це дозволить ураховувати фактори соціально-економічного розвитку вуглевидобувного виробництва, а саме: зростаючу залежність видобутку та споживання вугільного палива від кон`юнктури паливно-енергетичного ринку, що може призвести до кризи перевиробництва вугілля, від чого постраждає населення вуглепромислових територій; специфіку вугільного виробництва, його високу капіталомісткість і безпеку ведення гірничих робіт; довгостроковий характер впливу соціальних та екологічних наслідків реструктуризації вугільної галузі на розвиток шахтарських міст тощо.

Таким чином, відповідно до запропонованих напрямів реструктуризація та розвиток гірничопромислових територій має стати комплексним процесом, що передбачає взаємозв`язок і взаємообумовленість у часі та просторі економічних, соціальних, екологічних і технологічних факторів реструктуризації, включно з вугільною, інших галузей і територій у цілому, з урахуванням відносин власності, трансформації фінансової сфери, інших необхідних для ринкових відносин інституціональних змін.

Розкрито особливості й досвід реструктуризації вугільної промисловості України, які свідчать, що галузь досягла позитивної динаміки в обсягах видобутку вугілля і забезпечення країни вугільною продукцією, водночас несприятливим був фінансовий стан через збитковість багатьох підприємств, заборгованість споживачів за відвантажене вугілля, а також багатьох інших причин. Аналіз і узагальнення досвіду реструктуризації вугільної промисловості, науково-методичних розробок і організаційних рішень, вироблених

Рис. 2. Концептуальні підходи до вибору напрямів реструктуризації економіки шахтарських міст

у період вугільних реформ, мають практичний інтерес із точки зору реформування інших секторів економіки, участі держави в цих перетвореннях, пом`якшення соціальних наслідків реструктуризації на територіях, де вони проводяться, і дозволили розробити схему методичного підходу до управління процесом реструктуризації вугільної промисловості на регіональному рівні (рис. 3). Запропонований підхід сприятиме розробці напрямів реформування окремих підсистем реструктуризації. Трактування даного процесу як великої соціально-економічної трансформації на рівні регіону може дати позитивні результати за умов: знаходження механізмів зниження соціальної напруженості у вуглевидобувних регіонах; підтримки діючих підприємств; розробки завдань соціального розвитку територій.

Обґрунтовано, що вибір напрямів розвитку й реструктуризації має здійснюватися з урахуванням факторів розвитку містоутворюючих вуглевидобувних підприємств, на підставі чого запропоновано основні напрями реструктуризації муніципальної економіки шахтарських міст.

У другому розділі "Оцінка соціально-економічних результатів реформування вугільної галузі на всіх рівнях управління" здійснено аналіз результатів реструктуризації підприємств вугільної галузі з метою оцінки соціально-економічних наслідків для економіки шахтарських міст і визначення критеріїв оцінки ефективності напрямів реструктуризації вуглевидобувних підприємств у системі регіональної економіки.

Доведено, що оцінку результатів реструктуризації вугільної промисловості необхідно розглядати у двох аспектах: перший полягає в оцінці ефективності реструктуризаційних заходів, а другий - у перспективному баченні розвитку вугільної галузі. Це дозволило зробити висновок, що реструктуризація виявилася більш складним та багатомірним процесом, ніж можливо було передбачити, соціально-економічні наслідки були дуже тяжкими, а в деяких регіонах навіть руйнівними, але в багатьох випадках окремі сегменти вугільної галузі стали рентабельними або наближаються до стану рентабельності. Незважаючи на те, що в Україні розвідані запаси на рівні 57 млрд. т, а власні потужності можуть забезпечити повне задоволення потреб держави на рівні 110-120 млн. т на рік, вітчизняний шахтний фонд є одним із найскладніших у системі національної економіки. Водночас аналіз розвитку світової енергетики свідчить, що у структурі світових запасів палива на вугілля припадає 67%, нафту - 18, природний газ - 15%, в Україні ці показники становлять відповідно 95%, 2 та 3%.

Рис. 3. Схема методичного підходу до управління процесом реструктуризації вугільної промисловості на регіональному рівні

Реструктуризація галузі за мільярдних витрат звелась практично до закриття шахт, що знайшло відображення в таких показниках (табл. 1).

Таблиця 1

Результати реструктуризації вугільної промисловості

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Введення виробничих потужностей усього, тис. т	350	500	250	2200	240	6880	5720	10
У тому числі:
нове будівництво	250	250	0	100	0	300	250	0
реконструкція	100	250	250	2100	240	6580	5470	10
Вибуття виробничих потужностей усього, тис. т	5790	7430	3740	6020	2865	5300	3955	340
У тому числі:
повне або часткове	3690	5140	1010	850	1060	4100	3130	340
перегляд потужності	2100	2240	2730	5170	1805	1300	825	0
середньодіюча потужність шахт	109505	104125	98835	95345	91525	88900	90260	90370
Обсяги капіталовкладень, млн. грн.	1802,1	1548,0	1898,4	2772,8	1724,9	1779,7	2561,9	2630,4
Структура капіталовкладень, %
бюджетні кошти	36,0	40,6	57,2	47,8	74,2	77,7	70,1	64,7
власні ресурси	64,0	26,7	42,8	52,2	25,8	22,3	29,9	35,3
Структура капіталовкладень за напрямами, %
будівельно-монтажні роботи	27,6	31,4	24,8	22,7	30,9	32,4	28,9	30,6
обладнання, інвентар	71,6	67,4	74,0	76,5	68,0	65,8	69,7	68,0
проектно-вимірювальні роботи	1,0	1,2	1,1	0,8	1,1	1,8	1,4	1,4

Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду свідчить, що неможливе зведення реструктуризації лише до закриття та ліквідації нерентабельних підприємств, не враховуючи її наслідків, а також у відриві від національної економіки й економіки регіонів, де потрібно вирішувати проблеми демографічної та екологічної ситуацій, удосконалення законодавчої бази, податково-бюджетних відносин, реформування відносин власності й інших інституційних змін.

Доведено, що в основі реструктуризації міського господарства мають бути закладені стратегічні напрями розвитку економічної бази, які ґрунтуються на аналізі конкурентних переваг розвитку галузей в умовах міста. Для цього необхідно провести повну інвентаризацію господарчих суб`єктів, виявлення перспективності їх розвитку, а щодо стагнуючих - здійснити політику згортання виробництва.

Обґрунтовано, що прийняттю рішення щодо напрямів реструктуризації та розробки стратегії розвитку шахти передує оцінка її фінансового та техніко-економічного стану. Установлено, що різні цілі оцінки стану підприємства обумовлюють і різні методи здійснення. До найбільш розповсюджених цілей проведення оцінки віднесено: попередження банкрутства; вибір напрямів реструктуризації та інвестування; одержання банківських кредитів; виявлення ознак неплатоспроможності тощо.

Крім того, для підвищення об`єктивності оцінки напрямів реструктуризації шахт обґрунтовано доцільність використання рейтингових оцінок стану шахт, які характеризують видобуток вугілля, економічний рівень виробництва, геологічну та технологічну надійність.

Запропоновано механізм оцінки ефективності функціонування діючих шахт, який дозволить вирішувати питання черговості надходжень державної підтримки шахтам, забезпечення розвитку соціальної інфраструктури регіону, прогнозування рівня зайнятості населення.

Розроблено класифікацію видів реструктуризації вуглевидобувних підприємств за спрямуванням на: вибіркове скорочення шахт; інноваційно-інвестиційний шлях розвитку; збереження та підтримку шахт; консервацію збиткових шахт та їх ліквідацію; вертикальну та горизонтальну інтеграцію підприємств; приватизацію та диверсифікацію виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація видів реструктуризації вуглевидобувних підприємств

Вид реструктуризації	Мета проведення	Масштаби реструктуризації	Обов'язковість проведення	Тривалість реструктуризації та обсяги робіт
Реструктуризація, спрямована на вибіркове скорочення шахт (шахти мають виробничі запаси вугілля)	Забезпечення рентабельної роботи шахт на нетривалий період	Підтримати шахти з відносно високим потенціалом, закривати або консервувати з низьким ДВ > 0, П < 0	Обов'язкове проведення за рішенням органів державної влади, місцевих адміністрацій	Тактична реструктуризація більше року. Буде відбуватися збільшення видобутку вугілля при вирішенні соціальних проблем регіону
Реструктуризація, спрямована на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку	Поліпшення технічного стану шахт за рахунок недержавної підтримки	Заміна зношеного гірничошахтного обладнання ДВ > 0, П < 0	Вирішується галузевим управлінням та бізнес структурами	Стратегічна, зниження витрат на видобуток, поліпшення умов праці та підвищення благоустрою працівників
Реструктуризація, спрямована на збереження та підтримку шахт	Збереження всього шахтного фонду з наданням державної підтримки	Будуть збільшуватись витрати на видобуток та держпідтримка ДВ > 0, П < 0	Обов'язкове проведення за рішенням органів державної та місцевої влади	Стратегічна, охоплює всі суміжні діяльності шахт, але зростає кількість шахт, які потребують держпідтримки
Реструктуризація, спрямована на консервацію збиткових шахт	Скорочення кількості шахт до поліпшення кон'юнктури вугільного ринку	Субсидування шахт на підтримку їх у законсервованому стані ДВ < 0, П < 0	Проведення за рішенням органів державної влади	Стратегічна, спрямована на скорочення видобутку, вирішення соціальних проблем регіону
Реструктуризація, спрямована на ліквідацію шахт	Зупинка підтримки, передача шахту в оренду	Закриття шахт, зростання соціальної напруженості та імпорту вугілля ДВ < 0, П < 0	Обов'язкове проведення за рішенням органів державної влади	Оперативна, вирішує всі виникаючі проблеми галузі та регіону
Реструктуризація, спрямована на вертикальну інтеграцію підприємств	Перехід на новий шлях організаційно-правового управління, створення вертикально інтегрованих структур	Зниження витрат за рахунок інтеграції та державної підтримки ДВ < 0, П < 0	Вирішуються галузевими, місцевими, державними органами влади	Стратегічна, спрямована на тривалий період, збільшення видобутку вугілля, вирішення соціальних проблем
Реструктуризація, спрямована на горизонтальну інтеграцію	Скорочення кількості шахт із низьким економічним потенціалом, поліпшення соціальної обстановки в регіоні	Зниження витрат за рахунок інтеграції з ефективно працюючими підприємствами регіону, створення додаткових робочих місць ДВ < 0, П < 0	Вирішуються галузевими та місцевими органами влади	Стратегічна, за якої досягається стабілізація на шахтах і соціальна обстановка в регіоні
Реструктуризація, спрямована на приватизацію	Приватизація вуглевидобувних підприємств і скорочення державної підтримки	Можливість входження до вертикально інтегрованих структур, корпорацій ДВ > 0, П > 0	Вирішуються державними органами влади	Стратегічна, збільшення обсягів держпідтримки неприватизованим шахтам
Реструктуризація, спрямована на диверсифікацію виробництва	Поліпшення економічного стану вуглевидобувних підприємств за рахунок розширення видів діяльності	Створення нових видів виробництв, зростання робочих місць у регіоні, зниження соціальної напруженості	Вирішуються галузевими органами влади	Стратегічна, зниження державної підтримки

На основі узагальнення методик оцінки ефективності роботи вуглевидобувних підприємств вітчизняними дослідниками, з урахуванням специфіки функціонування економічної системи держави й відповідно до вимог теорії управління в ринковій економіці, де комерційне підприємство розглядається як механізм створення доданої вартості, а метою його функціонування є максимізація вартості капіталу, запропоновано використовувати механізм утворення доданої вартості для прийняття рішень щодо закриття або вибору напрямів реструктуризації шахт. Такий механізм має враховувати, що:

закриття шахт обов'язково призведе до скорочення видобутку вугілля, що може спровокувати зростання цін на вугілля;

варто закривати шахти з від`ємною доданою вартістю (ДВ), оскільки такі підприємства не мають коштів на виплату навіть частини заробітної плати, тобто це випадок "проїдання" раніше створеної вартості;

якщо додана вартість (ДВ) > 0, а прибуток (П) < 0, то в такому випадку можливі два шляхи розвитку: перший, коли шахтарям із шахт, які закриваються, міські органи управління можуть надати роботу, таку шахту потрібно закривати; у другому випадку, коли не можна знайти робоче місце, вони мають продовжувати працювати на шахті, яка закривається, і створювати не- значну, але додану вартість, ніж платити з чужої доданої вартості. Такі шахти можуть бути кандидатами на закриття, або передані в оренду для доопрацювання запасів вугілля, що залишились.

Апробацію методики було здійснено на шахтах ДП "Макіїввугілля". Результати показали, що із 8 шахт ДП "Макіїввугілля" 5 мають позитивну додану вартість, а за від'ємного прибутку ці шахти мають незначний, але перспективний розвиток, інші 3 шахти (ш. Холодна Балка, ш. ім.В.І. Леніна, ш. Північна) можуть бути закриті або поставлені на консервацію (табл.3).

Таблиця 3

Порядок визначення доданої вартості на підприємствах ДП "Макіїввугілля" за 2007 р.

Шахти	Видобуток вугілля, тис. т	Реалізована вугільна продукція, тис. грн.	Ціна, грн.	Собівартість продукції, тис. грн.	Собівартість 1 т, грн.	Матеріальні витрати, тис. грн.	Паливо, тис. грн.	Електроенергія, тис. грн.	Оплата праці, тис. грн.	Відрахування на соціальні заходи, тис. грн.	Амортизаційні відрахування, тис. грн.	Послуги промислового характеру, тис. грн.	Додана вартість, тис. грн.
ім. В.М. Бажанова	932,2	187078	334,16	160169	285,0	61622	85	18232	41410	20843	21348	25669	81470
Холодна Балка	367,7	48946	143,12	77909	227,80	86571	132	6329	21250	10221	11135	12590	-56673
ім. В.І. Леніна	178,1	27256	336,49	44100	544,44	17844	700	7784	12821	6563	1940	4326	-3398
Чайкіно	150,1	31288	300,85	47880	460,38	18834	220	3738	10769	5469	8205	7700	798
Бутівська	254,0	37176	149,30	58904	236,56	20355	799	8196	12452	6163	11768	5110	2716
ім. С.М. Кірова	768,8	92942	202,93	116701	254,81	41659	955	9835	31366	15791	14964	16860	23633
Ясинівська-Глибока	104,9	22333	305,93	44344	607,45	15722	931	4603	11112	5660	5947	4132	14717
Північна	124,7	23341	303,13	38231	496,51	13912	1162	5302	10653	5413	3683	3136	-171

Для інших підприємств міста з метою оцінки їх діяльності й вибору форм реструктуризації запропоновано використовувати показник економічної доданої вартості (EVA), який є прибутком підприємства від звичайної діяльності за вирахуванням податків, зменшеним на величину плати за весь інвестований у підприємство капітал. Він розраховується таким чином:

EVA = (P-T) - ІС*WACC = (NP/IC-WACC) *IC,

де Р - прибуток від звичайної діяльності;

Т - податки й інші обов'язкові платежі;

ІС - інвестований у підприємство капітал;

WACC - середньозважена ціна капіталу;

NP - чистий прибуток.

При цьому можливі такі варіанти взаємовідносин показника економічної доданої вартості з поведінкою власника щодо вибору напрямів реструктуризації:

1) EVA = 0, тобто ринкова вартість підприємства дорівнює балансовій вартості чистих активів. Власник однаково виграє, продовжуючи операції в даному підприємстві або вкладаючи кошти в банківські депозити;

2) EVA > 0 означає приріст ринкової вартості підприємства над балансовою вартістю активів, що стимулює власників до подальшого вкладення коштів у підприємство;

3) EVA < 0 веде до зменшення ринкової вартості підприємства. У цьому випадку власники втрачають вкладений у підприємство капітал за рахунок втрати альтернативності дохідності.

Таким чином, економічна додана вартість є інструментом вимірювання прибутковості підприємства і впливає на вибір стратегії розвитку та реструктуризації підприємств.

У третьому розділі "Організаційно-економічне забезпечення реструктуризації шахтарських міст" сформульовано підходи до комплексної реструктуризації муніципальної економіки на основі вдосконалення взаємодії галузевих та територіальних структур управління в цьому процесі й розвитку підприємництва у вуглевидобувних регіонах. Органам місцевого самоуправління відповідно до організаційно-правового статусу належить першочергова роль у проведенні соціально-економічної політики на місцях. Однак упровадження методичних підходів до здійснення реструктуризаційних змін у шахтарських регіонах потребує:

удосконалення механізму організації взаємодії територіальних і галузевих органів управління для подолання соціально-економічних наслідків реструктуризації вугільної промисловості;

реалізації функцій контролю та моніторингу за відстеженням конкретної соціально-економічної ситуації в даному місті;

пошуку стратегічних напрямів розвитку територіального утворення й розробки перспективних програм соціально-економічного розвитку шахтарських міст;

створення умов для залучення українських та іноземних інвесторів, установлення контактів із міжнародними організаціями й інститутами для пошуку джерел фінансування;

формування нормативно-правової бази та затвердження напрямів реструктуризації вуглевидобувних підприємств міста;

інтеграції вуглевидобувних підприємств у контексті економічних інтересів регіону, розвитку підприємництва.

Розроблена схема проведення комплексної реструктуризації державного вуглевидобувного підприємства передбачає три етапи (рис.4).

Запропоновано здійснювати комплексну реструктуризацію неефективного вуглевидобувного підприємства, яка полягає у структурній взаємодії таких блоків: аналіз фінансово-господарської діяльності вуглевидобувного підприємства та розробки заходів у ситуації, яка склалася; відокремлення неефективних допоміжних структурних підрозділів у самостійне підприємство; передача окремих шахт в оренду та концесію; упровадження жорсткої фінансової дисципліни; поетапна організаційно-виробнича реструктуризація.

Рис. 4. Схема проведення комплексної реструктуризації неефективного вуглевидобувного підприємства

У контексті реструктуризації муніципальної економіки і вирішення питань забезпечення стійкого та довгострокового характеру діяльності вугільної промисловості в місті доцільно відокремлювати розвиток інтеграційних процесів в особистий напрям її реструктуризації.

Формування регіональних інтегрованих структур на базі вуглевидобувних підприємств у шахтарських регіонах полягає в такому: формування замкнутих виробництв на основі вертикальної інтеграції вугільних та енергетичних компаній; доцільне районоване використання вугілля як побутового палива на комунальні потреби міста, так і закріплення окремих шахт за певними приватними електростанціями; узгодженість із важливими проектами та програмами міського розвитку; орієнтованість на вирішення соціально-економічних проблем конкретного міста.

Містоутворюючі вуглевидобувні підприємства наповнюють державний бюджет у вигляді податків і платежів. Водночас у зв'язку із закриттям шахт бюджет шахтарських міст виконується лише на 42-56%. Передача соціальної сфери підприємств вугільної галузі в комунальну власність міст у даних умовах породжує ще більше проблем, які пов'язані з пошуком джерел фінансування. Основні проблеми і шляхи підтримки економіки моногалузевих шахтарських міст наведено в табл.4. Виходячи з недоліків приватизації містоутворюючих вуглевидобувних підприємств запропоновано передавати шахти в комунальну власність міста, що дозволить усі доходи зараховувати до місцевих бюджетів і тим самим сприятиме підвищенню зацікавленості територіальної громади в поліпшенні діяльності шахт.

Передачу шахт до комунальної власності пропонується здійснювати в такому порядку:

ініціатива органу місцевого самоврядування щодо передачі шахт із державної в комунальну власність;

узгодження пропозиції з відповідними органами державної влади;

наявність згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних рад про передачу шахт у комунальну власність;

ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про передачу шахт у комунальну власність;

створення органом місцевого самоврядування комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність;

підписання головою і членами комісії акта приймання-передачі шахт, що засвідчує право власності територіальної громади.

Таблиця 4

Основні проблеми і шляхи підтримки економіки моногалузевих шахтарських міст

Проблема	Шляхи її розв'язання
Недостатність бюджетного фінансування моногалузевих шахтарських міст	Призупинити масове закриття шахт, які є містоутворюючими підприємствами й основними донорами міських бюджетів шахтарських міст
Передача містоутворюючих вугільних підприємств у приватну власність (приватизація)	Передача підприємств вугільної галузі у власність територіальної громади міста - комунальну власність
Недосконалість чинної законодавчої бази у сфері передачі об'єктів із державної в комунальну власність	Розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"
Відсутність приватних інвестицій у вугільній промисловості	Активізація інвестиційної діяльності, зокрема на основі оренди й концесії

У зв'язку з тим, що вуглевидобувні підприємства відсутні у списку підприємств згідно із Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", які безкоштовно мають передаватися з державної до комунальної власності, для збереження містоутворюючих вуглевидобувних підприємств у власності територіальних громад запропоновано державі в особі Верховної Ради України внести відповідні зміни до ст.7 названого Закону з метою розширення переліку об'єктів, які можуть безкоштовно передаватися з державної в комунальну власність із внесенням до нього (переліку) містоутворюючих промислових підприємств (зокрема вуглевидобувних).

Доведено, що мале підприємництво є каталізатором економічного зростання, стимулює ініціативну діяльність і дозволяє створювати нові підприємства в шахтарських містах. Запропоновано передачу збиткових шахт в оренду та концесію, що забезпечить зайнятість місцевого населення, наповнення міського бюджету, підтримку інфраструктури шахтарських селищ.

Порядок надання об`єктів у концесію має передбачати: оголошення концесійного конкурсу; організацію і проведення концесійного конкурсу концесієдавцем; ухвалення рішення про переможця конкурсу на підставі висновку конкурсної комісії та укладання з переможцем концесійного договору після узгодження всіх його умов, при цьому такий договір має бути соціально спрямованим. Наголошено, що критеріями відбору підприємств для концесії мають стати: упровадження на них нових, найбільш ефективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій; здійснення заходів із ресурсозбереження; розвиток науково-технічного потенціалу й ін.

Ліквідація шахт створила проблему несанкціонованого видобутку вугілля. Видобуток вугілля в таких умовах пов'язаний із небезпекою для життя шахтарів і екологічними наслідками подібної розробки. Розв'язання цих проблем має два діаметрально протилежних підходи: перший полягає в закритті таких розробок, другий - у спробі знайти компроміс і легалізувати видобуток вугілля.

У зв'язку із цим запропоновано організаційно-економічний механізм легалізації міні-шахт (рис. 5).

Згідно зі структурою механізму держава має створити сприятливі економічні умови для реструктуризації економіки регіону через систему оподаткування, бюджетного регулювання, кредитування, ціноутворення, амортизації та інвестиційно-інноваційну політику.

Рис. 5. Структура організаційно-економічного механізму легалізації міні-шахт

Спираючись на економічні важелі, розроблені державою, органи місцевого самоврядування, економічні служби на місцях визначатимуть економіко-організаційні засоби досягнення бажаних структурних змін на створених підприємствах. Даний механізм сприятиме вирішенню проблем при формуванні пакетів дозвільної документації на розробку ділянок надр.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації у вуглепромисловому місті. Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки.

1. Аналіз стану базових галузей, зокрема вугільної промисловості, свідчить про недосконалість механізмів та інструментів управління реструктуризацією в сучасних умовах господарювання, що обумовлює розвиток теоретичних розробок та рекомендацій щодо управління як процесом реструктуризації, так і соціально-економічними наслідками здійснення цього процесу на рівні моногалузевих міст і територій.

2. Запропоновано поняття реструктуризації як процесу створення організаційно-економічного механізму, функціонування якого забезпечить досягнення запланованих економічних, інвестиційно-інноваційних, організаційних, соціальних і екологічних результатів.

3. Формування організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств у сучасних умовах розвитку економіки подано у вигляді п`яти структурних елементів (етапів): підготовчий, проектний, вибір форм та методів реструктуризації, розробка програми й оцінка процесу виконання програми, що дозволяє простежити весь процес підготовки до прийняття рішень.

4. Запропонований методичний підхід до управління процесом реструктуризації вугільної промисловості на регіональному рівні дозволяє здійснювати взаємоефективну реструктуризацію вуглевидобувних та інших підприємств шахтарських міст. Це сприятиме зниженню соціальної напруженості у вуглевидобувних регіонах, підтримці діючих підприємств, розвитку альтернативних галузей господарювання, розробці пріоритетних завдань соціального розвитку територіального утворення.

5. Методика оцінки ефективності вуглевидобувних підприємств на основі механізму створення доданої вартості, а для інших підприємств міста - на основі економічної доданої вартості дозволяє обґрунтовувати прийняття рішень щодо закриття шахт або вибору напрямів реструктуризації. Апробацію методики здійснено на основі шахт ДП "Макіїввугілля", за якою визначено неперспективні шахти (ш. Холодна Балка, ш. ім. В.І. Леніна та ш. Північна).

6. Методичні підходи до реалізації заходів комплексної реструктуризації економіки шахтарських міст на основі організації взаємодії територіальних та галузевих органів управління в цьому процесі дозволяють розробити стратегію подолання соціально-економічних наслідків реструктуризації та здійснити комплекс моніторингових процедур.

7. Запропоновано концепцію проведення комплексної реструктуризації неефективного вуглевидобувного підприємства, сутність якої полягає в попередженні повної ліквідації виробництва та визначенні доцільності його функціонування. Її впровадження дозволить поліпшити фінансовий стан підприємств, забезпечити соціально-економічне й екологічне оздоровлення муніципальних утворень.

8. Сформульовані економіко-правові принципи передачі підприємств вугільної галузі у власність територіальної громади міста на основі механізмів оренди та концесії сприятимуть, з одного боку, збереженню державного контролю за об`єктами вугільної промисловості, а з іншого - активізації залучення інвестиційних ресурсів в економіку гірничодобувних територій.

9. Розроблений організаційно-економічний механізм легалізації міні-шахт базується на утворенні міні-підприємств із видобутку вугілля, що сприятиме активізації та прискоренню соціально-економічного розвитку малого підприємництва у вуглевидобувній галузі, фінансовому оздоровленню міст.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Полянський В.В. Реструктуризація вугільної промисловості України: результати та перспективи / В.В. Полянський // Схід. - 2005. - № 1 (67). - С.6-9.

2. Полянський В.В. Підходи до реструктуризації вуглевидобувних підприємств з урахуванням потреб економіки міста / В.В. Полянський // Вісник економічної науки України. - 2007. - № 2 (12). - С.130-134.

3. Полянський В.В. Удосконалення механізму реструктуризації підприємств вугільної галузі в умовах ринку / О.О. Полонський, В.В. Полянський // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - Вип.23, т.1. - С.211-216.

Особистий внесок: запропоновано заходи з удосконалення механізму реструктуризації вуглевидобувних підприємств.

4. Полянський В.В. Проблеми та перспективи реструктуризації вуглевидобувних підприємств в Україні / В.В. Полянський // Вісн. Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. пр. - Краматорськ: ДДМА, 2008. - № 3 (13). - С.219-222.

5. Полянський В.В. Регіонально-галузевий підхід до регулювання реструктуризаційних перетворень у вуглевидобувних регіонах / О.І. Амоша, Л.М. Рассуждай, В.В. Полянський // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы хозяйствования: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2009. - Т.I. - С.26-32.

Особистий внесок: розглянуто існуючі підходи до процесу реструктуризації та обґрунтовано доцільність використання регіонально-галузевого підходу при розробці програми розвитку шахтарських міст.

6. Полянський В.В. Зарубіжний досвід реструктуризації вугільної промисловості та результати її проведення в Україні / О.І. Амоша, Л.М. Рассуждай, В.В. Полянський // Економіка промисловості. - 2009. - № 5 (48). - С.162-172.

Особистий внесок: проаналізовано досвід проведення реструктуризації за кордоном і виявлено особливості її проведення в Україні.

7. Полянський В.В. Особливості реструктуризації підприємств вугільної промисловості у сучасних умовах господарювання в Україні / В.В. Полянський // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: зб. наук. пр. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2009. - Вип.1. - С.239-253.

Матеріали наукових конференцій

1. Полянський В.В. Оцінка умов соціально-економічної реструктуризації вуглевидобувних підприємств для розвитку економіки шахтарських міст / В.В. Полянський // Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 жовт. 2009 р.): в 2-х т. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2009. - Т.1. - С.174-177.

2. Полянський В.В. Формування умов активізації процесів реструктуризації вугледобувних підприємств / В.В. Полянський // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: тези доп. і повідом. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (21-23 квіт. 2010 р.): в 3-х т. - Макіївка: МЕГІ, 2010. - Т.2. - С.134-136.

3. Полянський В.В. Реструктуризація підприємств вугільної промисловості: еколого-економічний аспект / В.В. Полянський // Донбас-2020: перспективи розвитку очима молодих вчених: матер. V наук.-практ. конф. (25-27 трав. 2010 р.). - Донецьк, ДонНТУ, 2010. - С.843-846.

4. Полянський В.В. Регулювання процесу реструктуризації вугільної промисловості на рівні територіальних одиниць / В.В. Полянський [зб. наук. пр. за матер. міжнар. наук. конф. "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції"] // Вісн. Львівської комерційної академії. Серія: економічна. - Львів: ЛКА, 2005. - Вип.18, ч.1. - С.86-90.

Анотація

Полянський В.В. Організаційно-економічний механізм реструктуризації підприємств у вуглепромисловому місті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (добувна промисловість). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2010.