Основні напрями підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах

19

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

ПЕТРЕНКО РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Харків - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із важливих завдань національної економіки є нарощування виробництва продуктів харчування, зокрема молока та продукції його переробки, поліпшення їх якості та забезпечення збалансованості за поживними речовинами. Нестабільність аграрного сектора економіки України в умовах ринкової трансформації негативно вплинула на таку пріоритетну галузь, як молочне скотарство. Перехід до нової соціально-економічної системи супроводжувався значним спадом виробництва молока, зменшенням поголів'я корів і збільшенням собівартості продукції молочного скотарства.

Незважаючи на деяке підвищення ціни реалізації молока та молокопродуктів, молочне скотарство залишається у цілому збитковим. У деяких випадках навіть за умов рентабельного виробництва молока з урахуванням державних дотацій товаровиробники продовжують зменшувати поголів'я корів. Потужності тваринницьких ферм і переробних підприємств недовикористовуються або навіть знищуються. Такий стан галузі викликає серйозне занепокоєння державних органів управління та науковців.

Теоретичні, методичні та практичні аспекти економічної ефективності виробництва як у АПК в цілому, так і в молокопродуктовому підкомплексі зокрема певною мірою висвітлені у наукових публікаціях В.Я. Амбросова, В.Г.Андрійчука, О.І. Зінченка, І.І. Лукінова, М.В. Калінчика, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, М.К. Пархомця, В.А. Свободіна, Є.І. Чигринова й інших учених. Окремі питання підвищення ефективності функціонування галузі молочного скотарства та шляхи їх вирішення знайшли відображення у наукових працях В.М. Зимовця, П.Г. Копитка, А.В. Македонського, Т.Л. Мостенської, М.Ф. Соловйова, Н.І. Шиян, Т.І. Яворської й інших дослідників.

Практика господарювання вимагає від науки комплексного обґрунтування організаційно-економічних основ ефективного розвитку галузі молочного скотарства на перспективу, особливо на рівні окремих регіонів. Цим обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва на 2006-2010 рр. з теми «Розробка пропозицій з удосконалення економічного механізму та ефективності використання ресурсного потенціалу у реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373). Внесок автора у зазначеній темі полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробці рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Лісостепової зони України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону. У відповідності до поставленої мети було визначено і реалізовано такі завдання:

* дослідити та поглибити теоретичні та практичні питання розробки науково-методичного забезпечення підвищення ефективності виробництва молока та виходу галузі із кризового стану у сільськогосподарських підприємствах регіону;

* обґрунтувати організаційно-економічні засади формування та ефективного використання виробничого потенціалу в галузі та висвітлити питання інноваційного розвитку молочного скотарства на базі реконструкції молочних ферм;

* проаналізувати сучасний стан галузі та визначити фактори, які впливають на ефективність виробництва молока у підприємствах різних форм власності та господарювання;

* узагальнити та систематизувати підходи до визначення показників ефективності виробництва молока;

* проаналізувати рівень забезпеченості та ефективності використання ресурсів молочного скотарства з урахуванням зональних особливостей та виявити особливості процесу ціноутворення на ринку молока у сільськогосподарських підприємствах Харківської області;

* обґрунтувати виробничі параметри розвитку молочного скотарства для забезпечення виходу галузі із кризового стану;

* дослідити ефективність державної підтримки розвитку галузі молочного скотарства та розробити пропозиції щодо її поліпшення;

* виконати прогнозування розвитку молочного скотарства на проектний 2015 рік з урахуванням основних напрямів інтенсифікації галузі та відтворення його в необхідних кількісних і якісних показниках, що дасть змогу забезпечити населення регіону молоком і молочними продуктами.

Об'єктом дослідження є процес формування ефективного виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів підвищення ефективності виробництва молока у реформованих сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії економічної ефективності виробництва, принципи її регулювання в умовах переходу до соціально-орієнтованих можливостей нарощування виробництва молока та підвищення його ефективності, а також положення про необхідність широкої експериментальної перевірки наукових рекомендацій щодо питань розробки основних складових системи молочного скотарства в умовах регіону. Як джерела та методологічні орієнтири використовувалися наукові праці класиків економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної тематики.

При проведенні дослідження використовувалися такі основні прийоми та методи: діалектичний; абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формулювання висновків); кореляційно-регресійний (дослідження впливу основних складових системи молочного скотарства на ефективність виробництва молока); розрахунково-конструктивний і порівняння (аналіз сучасного стану та рівня ефективності виробництва молока в регіоні); статистичного групування (дослідження впливу ряду факторів на рівень ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та господарювання); монографічний (вивчення досвіду окремих господарств з ефективного виробництва молока) й інші. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти, матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики в Харківській області, оперативна інформація Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, річні звіти базових сільськогосподарських підприємств, матеріали первинного обліку та статистична звітність сільськогосподарських підприємств, матеріали відкритої преси з проблематики дисертації.

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш важливі наукові результати, які характеризують новизну дослідження полягають у такому:

уперше:

- розроблено концептуальні підходи щодо підвищення ефективності молочного скотарства сільськогосподарських підприємств регіону, які на відміну від існуючих положень зорієнтовані на інноваційні основи розвитку галузі, оптимізацію ресурсного забезпечення молоковиробництва, використання економічних чинників відтворення поголів'я, маркетингові засади діяльності аграрних товаровиробників у системі «виробництво молока - переробка молокосировини - реалізація молокопродуктів»;

удосконалено:

- систему економічної оцінки ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, що відрізняється від існуючих підходів врахуванням авторського трактування поняття «ефективність» і передбачає виділення технологічних та доповнюючих (часткових) показників ефективності молоковиробництва;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до формування великотоварного молочного скотарства, що на відміну від існуючих підходів враховує вимоги СОТ, перш за все до якості молочної продукції, які можуть бути реалізовані лише на великих і середніх молочних фермах зі значними обсягами виробництва товарної молокопродукції;

- рекомендації з державного регулювання розвитку молочного тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. На відміну від існуючих підходів, обґрунтовані в дисертації заходи мають системний і довготривалий характер, враховують стратегію держави на досягнення продовольчої безпеки країни;

- прогноз розрахунків розвитку молочного скотарства в регіоні до 2015 року, який полягає в урахуванні очікуваних параметрів чисельності населення та зростання його платоспроможності внаслідок системного подолання Україною наслідків світової економічної кризи та подальшого реформування національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, отримані в процесі дослідження, спрямовані на обґрунтування розвитку галузі молочного скотарства на перспективу на основі інтенсифікації виробництва, зокрема: розробка виробничих параметрів розвитку молочного скотарства для забезпечення виходу галузі із кризового стану, визначення основних чинників, які впливають на ефективність виробництва продукції, прогнозування розвитку молочного скотарства на проектний 2015 рік для прийняття рішень щодо відтворення галузі в регіоні.

Результати наукового дослідження, зокрема розробки щодо перспектив розвитку молочного скотарства в розрізі адміністративних районів, прийнято для впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка №12-226 від 14.12.2009 р.), Управліннями агропромислового розвитку Дворічанської (довідка № 01-5/682 від 22.12.2009 р.) і Чугуївської райдержадміністрацій Харківської області (довідка № 37 від 20.01.2010 р.). Пропозиції щодо поліпшення технології виробництва молока та підвищення його ефективності прийняті для впровадження господарствами: ВАТ «Насіннєве» Кегичівського району (довідка № 2237 від 17.12.2009 р.), ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району (довідка № 231 від 14.12.2009 р.), ВСАТ Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району (довідка №1713 від 29.12.2009 р.), ПСП «Родіна» Дворічанського району (довідка №44 від 10.02.2010 р.) для впровадження та практичного використання.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на факультеті менеджменту й економіки ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при викладанні економічних дисциплін: «Управління проектами», «Організація сільськогосподарського виробництва», «Бізнес-планування» (довідка № 1605 від 21.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві автору належать: у науковій статті № 1 зі списку публікацій, наведеного в авторефераті - оцінка ефективності відтворення основного стада, № 2 - обґрунтування об'єктивної необхідності технічного переозброєння та реконструкції молочних ферм, № 3 - висвітлення особливостей формування ефективного виробництва молока у Харківській області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (ХНТУСГ ім. Петра Василенка, м. Харків, 19-20 травня 2005 р.); "Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва" (ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 11-12 квітня 2006 р.); "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 1-2 березня 2007 р.); "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи" (ХНТУСГ ім. Петра Василенка, м. Харків, 15-16 травня 2008 р.); "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційного розвитку в Україні" (РВПС, м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора" (ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 8-9 жовтня 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 8 наукових працях загальним обсягом 2,12 ум.-друк. арк., з них шість публікацій - у наукових фахових виданнях (1,82 ум.-друк. арк.), у тому числі три одноосібні публікації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 193 сторінки основного тексту. Дисертаційна робота містить 51 таблицю, 7 рисунків, 15 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел налічує 163 найменувань і розміщений на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

молочний скотарство ферма інноваційний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дослідження, зазначено його об'єкт і предмет, методи дослідження, інформаційну базу та зв'язок з науковими програмами, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, показано їх апробацію й особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Науково-теоретичні аспекти формування ефективності виробництва продукції у молочному скотарстві» досліджено сутність категорії економічної ефективності виробництва взагалі та галузі молочного скотарства зокрема, розглянуто погляди вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо методологічних та методичних питань визначення ефективності виробництва як економічної категорії.

Кризові явища в аграрному секторі економіки України, зокрема у галузі молочного скотарства: значне скорочення поголів'я корів, зниження продуктивності худоби, зростання собівартості продукції - призвели до значного зменшення обсягів виробництва і споживання молока та продуктів його переробки, як наслідок - до зниження ефективності та конкурентоспроможності вітчизняного молочного скотарства. За таких умов визначальним постає розуміння економічної ефективності, що виступає як співвідношення між ресурсами та результатами виробництва. Можливі три варіанти цього співвідношення: ресурси і результати виражаються у вартісній формі; - ресурси у вартісній формі, результати - у натуральній формі; ресурси - у натуральній формі, результати - у вартісній. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати так, щоб вона була здатна якомога повніше розкривати дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств: раціональність використання землі за показниками загального ефекту і економічність виробництва. Для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко залучати і показники ефективності використання авансованого капіталу, показники собівартості продукції, продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів.

Економічну ефективність можна визначати також як співвідношення результатів виробництва та витрат (ресурсів) за двома принципами: а) максимального корисного ефекту (найповніше задоволення потреб членів суспільства при наявних ресурсах); б) мінімальних витрат (найменші затрати живої й уречевленої праці на одиницю продукції). Для оцінки ефекту та ефективності виробництва у галузі скотарства пропонується використовувати такі економічні показники, як виручка від реалізації продукції, прибуток, у тому числі на одну тварину, рівень рентабельності, норма прибутку.

Технологічними показниками ефективності є продуктивність худоби й основні параметри якості тваринницької продукції: надій молока на одну корову, вихід приплоду на 100 корів основного стада, середньодобовий приріст живої маси молодняка тварин і тварин на відгодівлі, а показниками якості - вміст білка та жиру у молоці, вгодованість тварин (вища, середня, нижче середньої, худа). Доповнюючими (частковими) показниками ефективності є показники ефективності використання окремих ресурсів: щільність худоби, вихід тваринницької продукції на одиницю земельної площі, енерго- та матеріаломісткість, фондомісткість, трудомісткість виробництва продукції.

Щодо особливостей скотарства з точки зору формування економічної ефективності виробництва продукції, то воно є менш мобільним в плані реструктуризації та трансформації, характеризується складністю зміни спеціалізації та концентрації, високим рівнем інтегративності, низькою обіговістю коштів. Підвищення ефективності виробництва продукції молочного скотарства має важливе соціально-економічне значення для умов лісостепового регіону України, з порівняно високою щільністю населення та досить високим рівнем безробіття. Активний розвиток галузей тваринництва в особистих господарствах населення сприяє вирішенню важливої соціально-економічної проблеми забезпечення населення продуктами харчування. Але подальший розвиток молочного скотарства необхідно здійснювати насамперед на великих молочно-товарних фермах сільськогосподарських підприємств на основі спеціалізації, кооперації й інтеграції виробництва, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Формування виробничо-технічного потенціалу у молочному скотарстві має здійснюватися з урахуванням таких чинників, як екологобезпечність виробництва тваринницької продукції, технологічність, надійність, ресурсо- й енергоощадливість, відповідність сучасним вимогам комплексної механізації, автоматизації та комп`ютерного забезпечення технологічних процесів. У сучасних умовах пріоритетного значення набувають технічне переозброєння та реконструкція діючих молочних ферм, як шлях найбільш швидкого оновлення активної частини основних виробничих фондів, що забезпечує зменшення капіталовкладень до 40% порівняно з новим будівництвом та послаблює дефіцит трудових ресурсів, створений в умовах кризового стану галузі.

У другому розділі роботи «Економічна оцінка стану та рівня розвитку молочного скотарства у регіоні» розглянуто сучасні тенденції розвитку галузі молочного скотарства у Харківській області, виконано організаційно-економічний аналіз стану виробництва та визначено рівень ефективності виробництва молока, здійснено аналіз кормовиробництва в молочному скотарстві, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу факторів підвищення ефективності виробництва молока та розроблено оптимізаційну модель розвитку молочного скотарства.

Ситуація з розвитком молочного скотарства у Харківській області склалася так, що за вісім останніх років істотно зменшилося поголів'я корів як у сільськогосподарських підприємствах, так і у господарствах населення. За роки реформ молочна галузь Харківської області зазнала чи не найвагоміших втрат і насамперед через катастрофічне скорочення дійного стада у сільськогосподарських підприємствах (табл.1).

Таблиця 1. Показники рівня виробництва молока на Україні та у Харківській області

Джерело: розраховано за даними Держкомстату України та Головного управління статистики у Харківській області

Дані табл. 1 свідчать про досить різке зниження чисельності поголів'я корів та обсягів виробництва молока. Разом з тим можна констатувати як позитивний фактор підвищення продуктивності корів по Україні на 55,4%, а по Харківській області - на 81,4%. В господарствах населення у 2000 р. частка сільськогосподарських підприємств у виробництві молока складала 51,8%, а у 2008 р. - лише 33,2%.

Зазначені тенденції розвитку галузі характерні і для досліджуваних районів області - Красноградського, Чугуївського, Кегичівського, Дворічанського, але з деякими особливостями. Зокрема, скорочення поголів'я корів та обсягів виробництва молока відбулося у всіх районах за винятком Красноградського, в якому обсяги виробництва молока зросли за досліджувані роки на 24,5 % переважно завдяки підвищенню продуктивності корів з 2769 кг у 2001 р. до 5410 кг - у 2008 р. (майже в 1,9 рази). Як позитивну тенденцію слід відзначити істотне підвищення економічної ефективності виробництва молока, насамперед прибутковості: у Красноградському районі - у 3,1 рази, Кегичівському - в 1,2 рази, в Дворічанському - в 1,4 рази. Більш детальну всебічну оцінку ефективності виробництва молока у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Розвиток молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Харківської області*

По всіх досліджуваних базових господарствах істотно зросла собівартість виробництва молока. Хоча і спостерігалось деяке зростання цін реалізації, але рівень рентабельності знизився. Зменшилася трудомісткість виробництва молока.

Неможливо відродити галузь молочного скотарства та нарощувати виробництво молока у регіоні без зміцнення кормової бази, стабільного збільшення обсягів виробництва кормів на основі інтенсифікації польового кормовиробництва. Нормативна потреба у площах посіву кормових і зернофуражних культур в розрахунку на 1 корову в умовах регіону повинна складати: при урожайності цих культур більше 50 ц кормопротеїнових одиниць та удою на корову 5000 кг - 1,06 га, 41-50 ц і 4500 кг - 1,10 га, 36-40 ц і 4000 кг - 1,16 га, 31-35 ц і 3500 кг - 1,22 га.

Для оптимального планування параметрів базових підприємств на перспективу (2015 р.) було розроблено економіко-математичну модель. За запланованим рівнем урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин та науково обґрунтованими нормативами витрат кормів, їх економічною оцінкою, забезпеченістю структурних одиниць агроформування ресурсним потенціалом визначено оптимальну структуру посівних площ, виробничу програму розвитку молочного скотарства як провідної галузі господарства та загальну виробничу програму розвитку господарств, яка забезпечує їх максимальний прибуток.

Рішення економіко-математичної задачі дозволило оптимізувати структуру посівних площ у господарствах, забезпечити тваринницьку галузь кормами, спеціалізувати тваринництво на двох-трьох основних видах товарної продукції (табл. 3).

Так, за рахунок збільшення поголів'я тварин і підвищення їх продуктивності зросте валове виробництво молока та продукції вирощування молодняка великої рогатої худоби. Аналіз очікуваних фінансових результатів показує, що комплекс організаційних, економічних, технологічних заходів господарювання сприятиме у перспективі покращенню основних показників виробничо-фінансової діяльності досліджуваних господарств. За даними проектних розрахунків в господарствах підвищиться також і ефективність використання виробничих ресурсів.

Пошук вигідних і прозорих каналів реалізації молока дозволить підприємствам одержати більше грошової виручки та валового прибутку при відповідному рівні рентабельності. Таким чином розроблена нами оптимізаційна модель дає можливість покращити виробничі показники розвитку молочного скотарства та добитися підвищення економічної ефективності виробництва молока в базових досліджуваних господарствах.

Таблиця 3. Підвищення ефективності функціонування молочного скотарства в базових досліджуваних господарствах Харківської області (рішення моделі на ЕОМ на 2015 р.)*

*Джерело: власні дослідження автора з використанням форми 50 сг по господарствам

Отже, виробничо-фінансовий стан молочного скотарства у господарствах Харківської області у цілому й у досліджуваних районах господарствах можна оцінити як задовільний. Позитивні тенденції розвитку галузі молочного скотарства, виявляються у поступовому нарощуванні темпів виробництва та покращення економічних показників.

У третьому розділі «Прогнозування розвитку молочного скотарства на базі інтенсивного використання виробничого потенціалу» розглянуто основні складові прогнозування, зокрема: обґрунтування економічної ефективності інтенсивних технологій виробництва молока, визначення основних виробничих параметрів молочного скотарства на перспективу, обґрунтування об'єктивної необхідності державної підтримки як необхідної умови підвищення ефективності виробництва молока, проектні розрахунки розвитку молочного скотарства та підвищення його ефективності у регіоні на 2015 рік.

Для подальшого інтенсивного розвитку молочного скотарства у регіоні необхідно запроваджувати інтенсивні технології виробництва молока. Це можливо за умови збільшення обсягів виробництва кормів, оптимізації кормової бази, забезпечення збалансованості кормових раціонів за складом і поживністю завдяки оптимізації структури посівних площ, проведенню на належному рівні селекційно-племінної роботи в маточному стаді, підвищенню зацікавленості працівників молочних ферм у результатах виробництва за умови застосування різних форм і методів стимулювання праці, підвищення продуктивності тварин, зниження виробничих витрат на одиницю продукції, залучення інвестицій із різних джерел.

Головним показником рівня інтенсивності ведення молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах є розмір виробничих витрат, особливо кормів, з розрахунку на середньорічну корову. Визначення вартості економії кормів за рахунок оптимізації отелення корів є показовим методом розрахунків. Використовуючи цю методику, ми визначили, що економія кормів за рахунок оптимізації отелення корів протягом року в досліджуваних базових господарствах становитиме за нашими розрахунками: ПАОП «Зоря» Красноградського району - 193,8 тис. грн, ПАОП «Промінь» Красноградського району - 193,7 тис. грн, ВАТ «Насіннєве» Кегичівського району - 261,8 тис. грн, ПСП «Родіна» Дворічанського району - 127,5 тис. грн. На прикладі кращих господарств Харківської області доведено, що лише високий рівень годівлі тварин може забезпечити відповідну продуктивність корів і забезпечити досягнення прибутковості галузі з достатньо високим рівнем рентабельності.

Визначальним фактором розвитку системи молочного скотарства є відтворення молочного стада: зокрема: ліквідація яловості корів, установлення ефективного терміну першого запліднення телиць, обґрунтування ефективної тривалості використання корів, раціональне вирощування ремонтного молодняка. У досліджуваних господарствах ефективним віком запліднення телиць є 17-18 місяців; 90-денний сервіс-період; максимальний термін використання корів 7-8 років. Дослідженнями встановлено,що економічні показники відтворення стада підвищуються при щорічному введенні у стадо 20-25% високопродуктивних телиць. Середній удій молока зростає при введенні у стадо першотелиць навіть при 70 %-му рівні продуктивності першотелиць до середнього удою по стаду.

Найболючішим питанням сучасного розвитку сільського господарства у цілому та тваринництва зокрема залишається хронічна нестача фінансових ресурсів. У цьому аспекті, на наш погляд, має посилити свою роль держава: використання державних гарантій, фінансування довгострокових інвестиційних програм, компенсація процентної ставки по кредитах комерційних банків, часткова компенсація при придбанні промислового устаткування для тваринництва. Дослідженнями визначено істотний вплив державної підтримки на виробничі та економічні показники розвитку молочного скотарства.

Створення умов для формування ефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва повинна забезпечувати державна аграрна політика. Особливо гостро нині постає питання державної підтримки галузі тваринництва. У 2008 році підприємствами агропромислового комплексу залучено кредитів на суму 20,1 млрд. грн (на 37% більше, ніж було у 2007 році), у тому числі короткострокових - 10,3 млрд. грн, середньострокових - 6,54 млрд. грн, довгострокових - 3,22 млрд. грн. У Харківській області даний показник має тенденцію до збільшення, а найкращі показники за зазначений період спостерігаються в Красноградському районі - 6152,2 тис. грн, Ізюмському та Чугуївському - відповідно 4144,6 та 3412,1 тис.грн. Найневтішніші ж показники спостерігаються за вищезазначений період в Барвінківському районі, де державні дотації зовсім не використовуються, а також в Коломацькому та Краснокутському районах - відповідно 16,9 та 74,3 тис. грн, що є дуже низькими показниками. Та все ж маємо додатню динаміку за три останні роки, що дозволяє з оптимізмом дивитись в майбутнє. Рівень державної підтримки в розрахунку на одну корову в середньому за 2006-2008 роки був найвищим у ПАОП «Зоря» Красноградського району (2157,2 грн) та в ПАОП «Промінь» Красноградського району (2233,5 грн). Ці господарства мали кращі виробничі й економічні показники.

Для забезпечення продовольчої безпеки регіону необхідні кардинальні заходи, спрямовані на докорінне поліпшення ситуації у тваринництві. Триває зниження виробничого потенціалу скотарства, не проводиться реконструкція виробничих тваринницьких приміщень і споруди, а в деяких випадках руйнується навіть вже існуюче технічне обладнання в них. Втрачається створений в минулому високий генетичний потенціал ВРХ в Харківській області. Так, з розрахунку на душу населення Харківської області споживання молока і молокопродуктів зменшилося з 377,5 у 1990 році до 226,5 кг у 2008 році або на 66,7% менше, що пояснюється різким зменшенням виробництва молока на душу населення.

Завданням нашого дослідження було прогнозування розвитку молочного скотарства у Харківській області на період до 2015 р. Потреба у неухильному нарощуванні виробництва молока обумовлює особливу актуальність узгодження пропорцій розвитку молочного скотарства, насамперед пропорційної динаміки нарощування поголів'я корів, їх продуктивності, обсягів виробництва продукції, кількості й якості кормів. Розробці прогнозних параметрів розвитку молочного скотарства у Харківській області передувало вивчення тенденцій розвитку цієї галузі за дев'ять попередніх років з урахуванням природно-економічних та соціальних умов і ринкової кон'юнктури, обґрунтування основних напрямів і можливостей розвитку науково-технічного прогресу у галузі на прогнозований період, визначення перспективної чисельності населення та науково обґрунтованих нормативів споживання продукції тощо.

У найближчі роки молочне скотарство області розвиватиметься в умовах деякого зростання чисельності міського населення, відродження або ж створення нових молочних ферм на промисловій основі. Паралельно будуть функціонувати порівняно невеликі ферми, які у майбутньому можуть стати фермами сімейного типу. Доцільним також може бути створення на кооперативних основах безпосередньо самими господарствами невеликих ліній для переробки молочної сировини та реалізації готової продукції за ринковими цінами з метою підвищення прибутковості галузі тощо. При плануванні основних виробничих параметрів галузі було розроблена насамперед концепцію її розвитку.

При прогнозуванні розвитку скотарства в області ми виходили із необхідності якомога більш повного самозабезпечення молоком і молочними продуктами. Прогнозна чисельність корів на проектний рік у кількості 246,7 тис. голів у господарствах усіх категорій дасть можливість виконати це завдання. Розрахунки розвитку молочного скотарства регіону на 2015 р. можна реалізувати у двох варіантах: реконструкцією існуючих молочнотоварних ферм (найбільш дешевий варіант), або ж за рахунок будівництва сучасних високотехнологічних молочних ферм на 800-1200 корів. Запропоновано бізнес-проект будівництва МТФ на 1000 корів з повним оборотом стада, зі строком окупності п'ять-шість років на міжгосподарській кооперативній основі й інтеграції з промисловими підприємствами регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено розв'язання наукового завдання щодо розробки теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Ефективність у широкому розумінні можна трактувати як результативність певного процесу або дії, яка визначається співвідношенням між результатом і витратами (ресурсами) на одержання результату. Можливі три варіанти такого співвідношення: ресурси та результати виражаються у вартісній формі; ресурси - у вартісній формі, результати - у натуральній формі; ресурси - у натуральній формі, результати - у вартісній. Ефективність сільськогосподарського виробництва слід розглядати як максимізацію прибутку у розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь або на одну тварину (результат) при мінімумі витрат на одиницю продукції. З урахуванням закону спадної дохідності, за обмеженості ресурсів це процес досягнення максимального ефекту при фіксованих, тобто завчасно визначених, обсягах ресурсів.

2. Для оцінки ефекту та ефективності виробництва у галузі скотарства пропонується використовувати такі економічні показники, як виручка від реалізації продукції, прибуток, у тому числі на одну тварину, рівень рентабельності, норма прибутку. Технологічними показниками ефективності є продуктивність худоби й якість тваринницької продукції: надій молока на одну корову, вихід приплоду на 100 корів основного стада, середньодобовий приріст живої маси молодняка тварин і тварин на відгодівлі, а показниками якості - вміст білка та жиру у молоці, вгодованість тварин (вища, середня, нижче середньої, худа). Як результат діяльності підприємств розглядаються обсяги виробництва продукції тваринництва, а як ресурс, з яким порівнюється цей результат, - поголів'я тварин. Доповнюючими (частковими) показниками ефективності є показники використання окремих ресурсів: щільність худоби, вихід тваринницької продукції на одиницю земельної площі, затрати праці на одиницю продукції, енерго- та матеріаломісткість, фондомісткість, трудомісткість продукції.

3. У контексті підвищення економічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства майбутнє галузі цілком залежить від розвитку великих спеціалізованих сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання. Критичною є ситуація з розвитком молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах усіх, без винятку регіонів України, кількість яких різко скоротилася. Основними виробниками молока в Україні є господарства населення, питома вага яких у загальному обсягу виробництва складає приблизно 80%, що, безумовно, не є позитивним явищем. Тобто підвищення економічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства можливе за рахунок активного державного регулювання розвитку галузі, матеріальної винагороди, підвищення якості продукції й інших важелів ефективного господарювання.

4. Обмеженістю обсягів інвестування галузі молочного скотарства спричинене істотне скорочення, а іноді навіть повне зупинення введення у дію окремих потужностей. Через знищення маточного поголів'я у деяких випадках виведено з експлуатації молочнотоварні ферми з досить доброю матеріально-технічною базою та задовільною технологією виробництва молока. Існує об'єктивна необхідність в інноваційному розвитку молочного скотарства на базі реконструкції молочних ферм: покращання стану виробничого потенціалу молочних комплексів за рахунок введення у дію технологій, пристосованих до нових умов, збільшення інвестиційних вкладень у галузь.

5. В Україні, зокрема у Харківській області за період з 2000 по 2008 рр. відбулося різке зменшення поголів'я корів у господарствах усіх категорій: в Україні - на 37,6%, у регіоні - більше, ніж удвічі. Проте скорочення валового виробництва молока було дещо меншим, що пояснюється підвищенням продуктивності корів по Україні в 1,5 рази, а по області - в 1,8 рази. Аналогічною є тенденція у досліджуваних районах - Красноградському, Дворічанському, Кегичівському. У ПАОП «Промінь», ПСП «Родіна», ВАТ «Насіннєве» виявлено тенденцію зростання поголів'я та істотне нарощування валового виробництва молока.

6. Відродження галузі молочного скотарства та нарощування виробництва молока у регіоні не можливі без зміцнення кормової бази на основі інтенсифікації польового кормовиробництва, розширення площ посіву високобілкових зернофуражних і зернобобових культур, багаторічних трав, корінного поліпшення луків, створення культурних пасовищ. У 1990 р. питома вага кормових культур у загальній структурі посівних площ становила 28,3%, у 2000 р. - 23,0%, а у 2008 р. - лише 7,8%. Лише структурні зміни у посівах сільськогосподарських культур не можуть забезпечити докорінне підвищення інтенсивності кормовиробництва, тому вдосконалення структури посівних площ необхідно поєднувати з підвищенням урожайності кормових і зернофуражних культур на основі інтенсифікації їх вирощування. У середньому за 2004-2008 рр. найбільш урожайними серед кормових і зернофуражних культур за виходом умовних кормопротеїнових одиниць були багаторічні трави на зелений корм (60,1 ц), кукурудза на зерно (54,7 ц), озима пшениця (50,1ц). Найвищу урожайність кормових і зернофуражних культур було досягнуто в сільськогосподарських підприємствах семи районів південно-степової агрокліматичної підзони. Нормативна потреба у площі посіву кормових і зернофуражних культур в умовах регіону повинна складати: при урожайності цих культур понад 50 ц кормопротеїнових одиниць та удої молока на корову 5000 кг - 1,06 га, 41-50 ц і 4500 кг - 1,10 га, 36-40 ц і 4000 кг - 1,16 га, 31-35 ц і 3500 кг - 1,22 га.

7. Рішення економіко-математичної задачі дозволило обґрунтувати оптимальну структуру посівних площ у досліджуваних господарствах для забезпечення тваринницької галузі кормами рослинницького походження, а також спеціалізувати галузь тваринництва на виробництві двох-трьох видів товарної продукції. Розроблена нами оптимізаційна модель дає можливість покращити кількісно-якісні показники розвитку молочного скотарства та досягти підвищення економічної ефективності виробництва молока у базових досліджуваних господарствах. Державна підтримка розвитку проблемної галузі, якою є молочне скотарство, реалізація комплексу організаційних, економічних, технологічних заходів господарювання дасть можливість підвищити ціни реалізації на продукцію галузі, що сприятиме покращанню основних показників виробничо-фінансової діяльності досліджуваних господарств в цілому.

8. На основі кореляційного аналізу встановлено, що при збільшенні обсягу реалізації молока на 1 % прибуток зростає на 0,806%; при підвищенні середньої ціни реалізації молока на 1% прибуток від реалізації збільшується на 0,941%; при зростанні рівня собівартості 1 ц молока на 1% прибуток зменшується на 0,348 % (у всіх випадках за умови сталості інших факторів).

9. У недалекому минулому існувало незаперечне твердження, що в умовах інтенсифікації такий фактор зростання обсягу виробництва і підвищення його ефективності, як нарощування поголів'я втрачає своє значення. В умовах сьогодення, коли поголів'я корів стрімко зменшується можна стверджувати, що чисельність поголів'я тварин є таким же рівнозначним фактором нарощування обсягів виробництва продукції, як і інші. Фактор годівлі визначає продуктивність тварин на 59%, порода та селекційна робота - на 24,5%, утримання та технологія - 17%. З підвищенням удоїв від 1843 до 3759 кг оплата корму продукцією зростає на 29,5%. Це означає, що приріст продукції на кожні 100 кг молока сприяє підвищенню оплати корму на 105% або витрати корму на виробництво молока знижуються на 18 корм. од. У шести досліджуваних сільськогосподарських підприємствах спостерігалася тісна кореляційна залежність між рівнем удою молока на корову, собівартістю його виробництва та собівартістю виробництва кормів. У пасовищний період у всіх шести господарствах собівартість виробництва кормів була на 9-12% нижче ніж у стійловий. Запропонована нами методика дає змогу визначити економію кормів за рахунок оптимізації строків отелення.

10. Поряд із годівлею тварин, як визначальним фактором системи тваринництва, найважливіше значення має відтворення молочного стада, зокрема: ліквідація яловості корів, дотримання оптимального віку першого запліднення телиць, ефективна тривалість використання корів, раціональне вирощування ремонтного молодняка. У досліджуваних господарствах ефективним віком запліднення телиць є 17-18 місяців; 90-денний сервіс-період максимальний вік використання корів сім-вісім років. Економічні показники відтворення стада зростають при щорічному введенні у стадо 20-25% високопродуктивних телиць. Середній удій молока збільшується на 2,19% при введенні у стадо першотелиць навіть при 70%-му рівні продуктивності першотелиць до середньої по стаду.

11. У 2006-2008 рр. державна підтримка розвитку молочного скотарства мала тенденцію до зростання. Найбільшу державну підтримку одержали сільськогосподарські підприємства трьох районів Харківської області: Красноградського - 6,15 млн. грн.; Ізюмського - 4,14 Чугуївського - 3,41 млн. грн. У господарствах цих районів кращими були і економічні показники, наприклад, рівень рентабельності становив відповідно 14,7%; 61,4%; та 15,9%. Така ж тенденція спостерігалася і у шести досліджуваних підприємствах. Бюджетна дотація дещо підвищує мотивацію товаровиробників до розвитку молочного скотарства. Але у цілому існуючий розмір дотацій не має вирішального впливу на підвищення дохідності галузі.

12. За 1990-2008 рр. у досліджуваному регіоні виявлено чітку тенденцію до зниження виробництва та споживання молока і молочних продуктів на душу населення. Встановлено, що Харківська область не забезпечує власні потреби і продукція завозиться з інших областей. За прогнозною чисельністю населення міста Харкова та Харківської області нами було виконано проектні розрахунки розвитку молочного скотарства області на період до 2015 р. щодо більш повного забезпечення населення регіону молоком та молочних продуктів.

ЛІТЕРАТУРА

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Петренко Р.О. Організаційно-технологічні засади ефективного виробництва молока / А.В. Македонський, Р.М. Шелудько, Р.О. Петренко // Вісник Сумськ. нац. аграр. ун-ту-2006.- №2 (21).- С.254-258.-Серія «Фінанси і кредит».

2. Петренко Р.О. Організаційно-економічні засади формування і використання виробничого потенціалу в галузі / А.В. Македонський, Р.О. Петренко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. - 2007.- Вип. 65. - С. 37-42. - Серія «Екон. науки».

3. Петренко Р.О. Особливості формування ефективного виробництва молока в Харківській області / Р.О. Петренко, А.В. Македонський // Вісник Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2007. - №1 (22). - С. 237-240. Серія «Фінанси і кредит».

4. Петренко Р.О. Об'єктивна необхідність технічного переозброєння і реконструкції молочних ферм / Р.О.Петренко // Вісник ХНАУ. - 2008. - №3.- С. 356-360.

5. Петренко Р.О. Економічна ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Харківської області / Р.О.Петренко // Вісник ХНАУ. - 2009. - № 9. - С. 279-284.

6. Петренко Р.О. Економічна ефективність інтенсивних технологій виробництва молока / Р.О.Петренко // Вісник ХНАУ. - 2009. - №10. - С. 234-239.

В інших наукових виданнях:

7. Петренко Р.О. Виробництво молока в Україні: проблеми та перспективи їх розв'язання / Р.О.Петренко // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи: [матеріали III-го міжнар. форуму молодих учених України], у 3-х т.,-Т.1. - Харків, 2008. - С. 257-259.- Харк. Нац. техн. ун-т сільського господарства).

8. Петренко Р.О. Інноваційний розвиток молокопродуктового підкомплексу / Р.О.Петренко "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні:[матеріали міжнар. наук.-практ. конф.] /ч.3 - Київ, - РВПС України НАН України.-2008. - С.153-154.

Размещено на Allbest.ru