Майновий потенціал підприємства: сутність, відтворення, управління

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України з питань господарської діяльності підприємств аграрного сектору економіки, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених економістів і практиків, дані Державного комітету статистики України, оприлюднена інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, фінансова звітність аграрних підприємств України, електронні ресурси світової інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше запропоновано інтерпретацію економічної сутності поняття “майновий потенціал” як сукупності наявних, прихованих та використаних можливостей майнових об'єктів, що системно використовуються в господарській діяльності підприємства, у контексті якої розроблено класифікацію майнового потенціалу за видами, що дозволяє оптимізувати процес формування і використання об'єктів майна та забезпечує їх максимальний вплив на господарський й вартісний потенціали аграрних підприємств;

удосконалено структуру системи показників для управління майновим потенціалом підприємств, що охоплює обсяги, формування, стан та ефективність використання майнових об'єктів, а також рівень його привабливості й на основі якої створюються передумови побудови інтегрального показника оцінки майнового потенціалу, здійснення моніторингу стану його об'єктів і результатів, а також визначення рейтингу конкурентоспроможності підприємства;

набули подальшого розвитку:

- системний підхід щодо управління майновим потенціалом підприємства на стадіях життєвого циклу; такий підхід дає можливість простежити рівень та стан формування об'єктів майнового потенціалу від утворення до ліквідації підприємства щодо планування, формування майна, розвитку майнового потенціалу, утворення системи управління, синергії, оновлення, втрати інвестиційно-інноваційної активності, використання морально та фізично застарілого майна, а також його ліквідації;

- змістова характеристика об'єктного складу майнового потенціалу підприємства та обґрунтування джерел його відтворення, в основу яких покладено постійні (безповоротні), тимчасові (поворотні) джерела, а також цільові надходження й благодійні внески;

- перспективи використання стратегій перенесення, запозичення та нарощування майнового потенціалу для відстеження тенденцій інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств аграрного сектору;

- інструментарій факторного аналізу та модель DuPont, які адаптовані до реалій господарювання вітчизняних аграрних підприємств у контексті обґрунтування напрямів ефективного використання їх майнового потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості впровадження розроблених й обґрунтованих теоретичних та практичних рекомендацій по управлінню об'єктами майнового потенціалу аграрного сектору економіки. Результати дослідження, які мають прикладний характер, знайшли застосування на підприємстві сільського господарства ТОВ “Вертокіївка” (система показників для управління майновим потенціалом підприємства) (довідка № 84-3 від 12.10.09), підприємствах переробної промисловості Житомирської області, зокрема на ВАТ “Житомирський маслозавод” (система показників для управління майновим потенціалом, паспорт моніторингу майнового стану та інструменти відтворення майнового потенціалу підприємства) і ВАТ “Житомирмолоко” (система управління майновим потенціалом підприємства) (довідки № 1320 від 07.10.09 та № 01-32 від 08.10.09) та в роботі Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (рекомендації щодо побудови механізму управління майновим потенціалом підприємств прийнято до впровадження при розробці та обґрунтуванні поточних та стратегічних програм розвитку підприємств агропромислового комплексу в Житомирській області) (довідка № 2330/8 від 14.10.09).

В процесі дослідження виокремлено системний, маркетинговий, функціональний, відтворювальний, інноваційний, нормативний, комплексний, інтеграційний, динамічний, оптимізаційний, адміністративний, поведінковий, ситуаційний та структурний підходи щодо формування об'єктів майнового потенціалу.

Доведено, що процес формування майнового потенціалу не може базуватись лише на одному підході - в реальній практиці вони залучаються системно в тій мірі, якою спрямовані на забезпечення вирішення проблем формування та використання об'єктів майнового потенціалу підприємства. Тобто, залежно від причини, яка вимагає формування об'єктів майнового потенціалу підприємства (висока зношеність обладнання, застарілість технологій, вузький асортимент або низька якість продукції тощо) та з метою її успішного вирішення вибирається сукупність найбільш адекватних підходів.

Автором визначено, що процес ефективного формування та використання об'єктів майнового потенціалу полягає в виявленні резервів, пріоритетних напрямів підвищення рівня використання існуючих майнових потужностей господарюючої системи; розкритті можливостей існуючих і необхідних об'єктів та резервів господарювання; формуванні механізмів забезпечення ефективного використання об'єктів з метою підвищення та нарощення в цілому конкурентоспроможності господарюючої системи.

Другий розділ “Оцінка і аналіз майнового потенціалу суб'єктів господарювання” присвячено обґрунтуванню науково-методичних підходів для оцінки майнового потенціалу господарюючих систем; аналізу тенденцій розвитку майнового потенціалу на основі інвестиційно-інноваційної моделі; визначенню системи показників для аналізу майнового потенціалу з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо діяльності підприємства.

В роботі розкрито, що для забезпечення ефективного управління майновим потенціалом підприємств необхідно систематично здійснювати достовірну оцінку його вартісної величини. Оцінка виступає одним з структурних елементів системного підходу щодо управління майновим потенціалом підприємства, оскільки вона є процесом визначення його вартості з врахуванням майбутнього та реального доходу, який він принесе в певний момент часу в умовах зовнішнього середовища та наявних ризиків.

Визначено, що потреба в оцінці майнового потенціалу виникає у випадках: створення, реорганізації, банкрутства, ліквідації суб'єкта господарювання, переоцінки основних засобів, складання річної фінансової звітності, оцінки фінансово-господарського стану за підсумками звітного періоду, складання бізнес-плану діяльності, фінансового плану підприємства тощо.

З точки зору оцінки, величину майнового потенціалу підприємства можливо визначити як сукупність вартості окремих його об'єктів з врахуванням отриманих результатів під впливом наявних на підприємстві елементів інтелектуального капіталу. Майнові об'єкти одноособово формують лише сукупність активів і тільки за умови впливу на них певних елементів інтелектуального капіталу, вони перетворюються на майновий потенціал. Інтелектуальний капітал, який впливає на формування величини майнового потенціалу, відображає конкурентні переваги підприємства у зовнішньому середовищі. Сукупність майнових об'єктів та елементів інтелектуального капіталу утворює ринкову вартість майнового потенціалу підприємства. В роботі доведено, що однією з проблем оцінювання майнового потенціалу є те, що досить вагома частка ринкової вартості його об'єктів не відображена в балансі підприємства.

Узагальнивши об'єкти, принципи, підходи та методи, які використовуються при оцінці майнового потенціалу, в роботі обґрунтовано особливості ситуаційного їх використання для виокремлених об'єктів майнового потенціалу та визначених випадків здійснення його оцінки.

У сучасних динамічних умовах господарювання, майновий потенціал підприємств не знаходиться в статичному стані, його обсяги постійно змінюються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Доведено, що сьогодні значно зростає потреба в трактуванні поняття “розвиток майнового потенціалу” та обґрунтуванні його тенденцій для підприємств аграрного сектору. Вважаємо, що саме розвиток майнового потенціалу дає можливість суб'єкту господарювання досягти встановлених цілей в сфері соціально-економічного функціонування. Визначено, що розвиток майнового потенціалу забезпечується процесами розширення та реалізації можливостей об'єктів майнового потенціалу з метою оптимізації його кількісних, структурних та якісних характеристик.

Обґрунтовано, що розвиток майнового потенціалу повинен характеризуватись саме інноваційними процесами, без яких він неможливий. Дослідження показали, що для забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку майнового потенціалу необхідно використовувати три типи стратегій інноваційного розвитку підприємства: перенесення, запозичення та нарощування. Стратегія перенесення полягає у використанні елементів зарубіжного науково-технічного потенціалу в господарській діяльності вітчизняних підприємств. Найбільш яскравим прикладом використання даної стратегії сільськогосподарськими підприємствами України є запровадження ними сучасної технології землеробства “Ноутіл” (No-till), яку вже упродовж тривалого часу активно використовують у Сполучених Штатах Америки. Стратегія запозичення передбачає освоєння виробництва високотехнологічної продукції інших країн на базі використання власного трудового потенціалу та існуючої науково-технічної бази аграрних підприємств. Основою стратегії нарощування майнового потенціалу підприємств АПК можуть бути підготовка висококваліфікованих кадрів в системі вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України за магістерськими програмами, інтенсифікація оновлення майнових об'єктів на інноваційній основі та розвиток сільськогосподарського дорадництва.

Вважаємо, що інвестиційно-інноваційний розвиток майнового потенціалу забезпечується процесом господарювання, в результаті якого підприємство оновлює власні майнові об'єкти за рахунок вкладання інвестиційних ресурсів в залучення інновацій, а також здійснює активну модифікацію інтелектуального капіталу.

Здійснено аналіз тенденцій розвитку об'єктів майнового потенціалу сільськогосподарських підприємств у регіональному аспекті за обсягом формування та станом об'єктів майнового потенціалу, а також за структурою та джерелами формування. Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що система управління потребує оптимізації обсягів вартості майнових об'єктів на одиницю готової продукції. Головною метою господарювання постає завдання залучення мінімального обсягу авансованого капіталу для формування майна та отримання при цьому максимальних фінансових результатів. Для оптимізації обсягів фінансових ресурсів, авансованих в майно на одиницю готової продукції використано інструменти моделювання, за допомогою яких визначено абсолютну зміну величин взаємозалежних економічних показників, що дасть можливість спрогнозувати їх стан та розвиток у майбутньому.

Виходячи з проведеного дослідження оприлюднених показників господарювання (вибірка складала 90 підприємств за КВЕД 01.1, 01.2 та 15.51) та використовуючи програму Microsoft Excel, побудовано залежності між доходами підприємств та майновим потенціалом (в розрізі активів, у тому числі основних засобів), власним капіталом, оплатою праці, продуктивністю праці та фондоозброєністю господарюючих систем у вигляді емпіричної лінії регресії. Вважаємо, що використання економіко-математичних моделей для управління майновим потенціалом дасть можливість повною мірою оцінити перспективи розвитку потенціалу, обсяги фінансових результатів, дозволить керівникам господарюючих суб'єктів ефективно управляти майновими об'єктами та прихованими резервами. За допомогою такого моделювання можливо визначити вплив окремих складових елементів потенціалу на його загальний обсяг, рівень їх взаємодії та взаємозалежності. Результати моделювання розвитку майнового потенціалу підприємств за КВЕД 01.1, 01.2 та 15.51, свідчать про наявність диспропорцій у його розвитку залежно від виду економічної діяльності.

Аналіз вартісного обсягу майнового потенціалом аграрних підприємств неможливо здійснювати без ефективної системи інформаційного забезпечення. Інформація про майновий потенціал підприємства міститься в планових, нормативних, фактичних та прогнозних показниках. Виявлено, що основними недоліками, які характерні існуючим підходам щодо підбору показників для оцінки майна підприємств є: велика загальна кількість показників для оцінки майна; неоднозначне тлумачення показників з однаковим економічним змістом, що ускладнює процес аналізу; відсутність єдиного підходу до формування методики розрахунку показників в економічній літературі та нормативно-правових актах; відсутність системи показників для оцінки майна підприємства.

Виходячи з результатів проведеного аналізу обґрунтовано, що система показників для оцінки майновим потенціалом підприємства має включати формування показників за наступними групами: обсяги, формування, стан та ефективність використання об'єктів майнового потенціалу та рівень його привабливості.

В роботі визначено, що використовуючи дану систему показників можна побудувати інтегральний показник оцінки майнового потенціалу підприємства як по кожній групі визначеної системи показників, так й по всім групам з метою формування загального інтегрального показника. На основі побудованого інтегрального показника можна визначити рейтинг підприємства як узагальнюючу оцінку його конкурентоспроможності. Окрім побудови рейтингів, розроблена система показників може використовуватись для формування паспорту моніторингу майнового стану підприємства.

У третьому розділі “Удосконалення системи управління ефективністю використання майнового потенціалу суб'єкта господарювання” узагальнено та розкрито інструментарій системи управління майновим потенціалом аграрних підприємств; систематизовано основні джерела відтворення майнового потенціалу, досліджено проблеми та перспективи їх використання; визначено рівень використання майнового потенціалу підприємств на основі адаптованої моделі DuPont та інструментів факторного аналізу впливу майнового потенціалу на обсяги господарської діяльності підприємств.

Доведено, що в реаліях господарювання аграрних підприємств України, яким характерна недостатня віддача як в цілому майна, так і окремих його елементів (табл. 1), необхідно удосконалювати систему управління майновим потенціалом.

Таблиця 1 Продуктивність об'єктів майнового потенціалу підприємств (чистий доход на 1 грн. вартості майнових об'єктів, грн.)

Відзначимо, що в табл. 1 для оцінки стану системи управління нами використаний показник продуктивність, який за економічним змістом є схожим з показником завантаження й характеризує здатність створювати ефект, продукцію, результат. Як бачимо, протягом досліджуваних періодів спостерігається чітка негативна тенденція до збільшення обсягів інвестицій в запаси майнових об'єктів, які використовуються підприємствами з метою отримання однієї гривні чистого доходу.

Результати дослідження показали, що сформульовану систему управління майновим потенціалом можливо представити як сукупність визначених принципів (системність, обґрунтованість, комплексність, адаптивність, цілеспрямованість, динамічність, синергізм, оптимальність, прогнозованість зворотній зв'язок гнучкість), підходів (аспектний, ситуаційний, системний, процесний, синергетичний) та методів (системний аналіз, діагностика, факторний аналіз, виробничі функції, модель Дюпона, інструменти моделювання, планування, прогнозування, графічний метод) щодо формування та використання даного потенціалу. Для побудови об'єктивної системи управління майновим потенціалом в роботі визначені основні повноваження органів управління майновим потенціалом підприємства на прикладі акціонерного товариства.

Обґрунтовано, що одним з першочергових завдань управління майновим потенціалом підприємства є забезпечення ефективного відтворення його основних об'єктів. Проблеми відтворення об'єктів майнового потенціалу сьогодні актуальні як ніколи, оскільки вони не тільки морально та фізично зношені, але й їх рівень інноваційності недостатній для здійснення ефективного господарювання.

Об'єкти майнового потенціалу можливо відтворити використовуючи постійні (безповоротні), тимчасові (поворотні) джерела, а також цільові надходження та благодійні внески. Сформована система джерел відтворення об'єктів майнового потенціалу наведена на рис. 3.

Рис. 3. Джерела відтворення об'єктів майнового потенціалу підприємства

В роботі визначено, що комплексно оцінити рівень ефективного використання майнового потенціалу можливо на основі системи показників для управління майновим потенціалом, адаптованої моделі DuPont та факторного аналізу впливу майнового потенціалу на обсяги господарської діяльності підприємства.

Результативними показниками ефективності використання майнового потенціалу підприємства є абсолютні величини чистого прибутку і власного капіталу та відносна величина їх співвідношення - прибутковість власного капіталу. Якщо узагальнюючий показник рентабельності власного капіталу підприємства високий, то й господарська діяльність, відповідно, розвивається успішно - наслідком чого є значна ринкова вартість господарюючої системи, що в майбутньому сприятиме зростанню чистого доходу, а це призведе до подальшого збільшення його потенціалу, зростання добробуту його власників та персоналу. В свою чергу, на загальнодержавному рівні даний показник сприяє залученню інвестицій за окремими видами економічної діяльності, зростанню національного багатства, валового національного продукту, а також збільшенню зайнятості населення.

Доведено, що рівень використання об'єктів майнового потенціалу підприємства безпосередньо визначає й обсяг господарювання аграрного підприємства, який залежить від наступних факторів: величини (кількості) майнових об'єктів, часу використання та продуктивності одиниці майнових об'єктів щодо створення результатів господарської діяльності за одиницю часу, цін на створені об'єкти господарської діяльності.

Економічна ефективність продуктивності майнового потенціалу - складне і багатофакторне явище. Вона формується використанням необоротних і оборотних активів, персоналу, природних ресурсів, підприємницьких здібностей та економічною політикою держави. Показники господарювання відображають ефективність використання майнових об'єктів та її вплив на фінансовий стан комплексно, з урахуванням всіх факторів. Одночасно потенціал майнових об'єктів впливає також і на показники віддачі інших ресурсів господарюючої системи.

Висновки

1. Визначено економічну сутність дефініції “майновий потенціал підприємства” на основі узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності понять “потенціал”, “майно” (“активи”) як сукупність можливостей майнових об'єктів, які контролюються підприємством в результаті минулих подій, функціонують у матеріальній, нематеріальній, фінансовій формах та які в системній господарській діяльності забезпечують підприємству економічні вигоди, включаючи синергетичний ефект, в майбутньому у формі чистого доходу, доданої вартості, чистого прибутку та власного капіталу.

2. Розроблена класифікація майнового потенціалу, яка всебічно забезпечує процес управління об'єктами майнового потенціалу аграрного сектору та систематизує інформаційне забезпечення підприємства в сфері формування та використання майнового потенціалу.

3. Теоретично та практично визначено об'єктний склад майнового потенціалу аграрних підприємств по елементах, що можуть безпосередньо використовуватись в господарській діяльності, формувати виробничу потужність та забезпечувати безперебійне виконання технологічного процесу господарювання, платоспроможність і формування доданої вартості підприємства. Обґрунтована їхня роль у створенні майнового потенціалу підприємства.

4. Сформульовано механізми формування майнового потенціалу, які ґрунтуються на особливостях об'єктів та включають принципи, підходи, методи, а також зовнішні та внутрішні фактори впливу, які обумовлюють розвиток об'єктів і впливають на оптимальне їх розміщення та використання.

5. Визначено потребу у системному розвитку майнового потенціалу, обґрунтовано сутність, основні шляхи розвитку майнового потенціалу, а також доведено, що даний процес буде ефективним тільки у випадку, коли він здійснюється із залученням інвестицій інноваційного характеру.

6. Для оптимізації обсягів авансованого майна на одиницю готової продукції найкраще використовувати інструменти моделювання, за допомогою яких визначається абсолютна зміна величин взаємозалежних економічних показників, що дає можливість прогнозувати їх стан та розвиток у майбутньому.

7. Доведено, що управління майновим потенціалом спирається на систему показників, яка представлена обсягами, рівнем формування, станом, ефективністю використання та привабливістю майнового потенціалу. Запропонована система показників забезпечить підприємство повною та достовірною інформацією, яка буде корисною в процесі поточного та стратегічного управління. Отримана інформація логічно узагальнюється в паспорті моніторингу майнового стану підприємства.

8. Ефективне формування та використання майнового потенціалу потребує налагодженої системи управління ним. Розроблена система управління майновим потенціалом визначається як сукупність визначених принципів, підходів, методів формування та використання даного потенціалу, а також повноважень органів управління підприємства.

9. Систематизовані джерела відтворення об'єктів майнового потенціалу, відображено в структурі постійні (безповоротні) та тимчасові (поворотні), їх взаємозв'язок на напрями використання. До першої групи відноситься чистий прибуток, амортизація, внески засновників та безповоротне бюджетне фінансування, а до другої - кредити банків, лізинг (оренда), кредиторська заборгованість та поворотне бюджетне фінансування. При цьому, пріоритетне значення належить амортизації та кредитним ресурсам, які тимчасово залучаються до процесу господарювання підприємства. Дослідження підтверджує, що саме амортизація є вагомим внутрішнім джерелом відтворення об'єктів основних засобів.

10. Пріоритетним напрямом підвищення рівня ефективності управління об'єктами майнового потенціалу є моніторинг ефективності його використання підприємством, в основу якого покладена розроблена система показників для управління майновим потенціалом підприємства, адаптована модель DuPont та обґрунтовані інструменти факторного аналізу, застосування яких уможливлює визначення впливу майнового потенціалу на обсяги господарської діяльності підприємств.

Практична реалізації розроблених пропозицій забезпечить удосконалення організаційно-економічного механізму управління майновим потенціалом підприємства та сприятиме нарощуванню обсягів господарського та вартісного потенціалів підприємств аграрного сектору.