Зміцнення та ефективне використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗМІЦНЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КАРЕБА Марина Іванівна

Дніпропетровськ - 2010

АНОТАЦИЯ

Кареба М.І. Зміцнення та ефективне використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації досліджено теоретичні і методичні засади зміцнення та ефективного використання ресурсного потенціалу і ринку його складових. Розглянуто ретроспективу, сучасний стан та ефективність використання потенціалу сільгосподарських підприємств Миколаївської області.

За результатами проведених досліджень визначено основні організаційно-економічні напрями зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, серед яких: покращення стану та підвищення ефективності використання земельних угідь; укріплення матеріально-технічної бази підприємств та запровадження новітніх технологій; оптимізація складу та організації використання сільгосподарських робітників, посилення мотивації їх праці; ефективний розвиток підприємництва, інтеграції та кооперації, покращення фінансового забезпечення господарств.

Ключові слова: ресурсний потенціал, зміцнення, потенціал, економічна ефективність, сільськогосподарські підприємства, земельні ресурси, матеріально-технічні засоби, трудовий потенціал, оцінка ефективності, рентабельність, грошова оцінка землі, оплата праці, держрегулювання, землевіддача, продуктивність праці.

АННОТАЦИЯ

Кареба М.И. Укрепление и эффективное использование ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Днепропетровский государственный аграрный университет. Днепропетровск, 2010.

В диссертации исследованы теоретические и методические основы укрепления и эффективного использования ресурсного потенциала и рынка его составляющих. Освещены сущность, составляющие и значение ресурсного потенциала в обеспечении устойчивого и эффективного развития производства и факторы формирования и эффективного функционирования рынка ресурсов в аграрной сфере региона, а также методические подходы к оценке стоимости и эффективности использования ресурсного потенциала.

Автором разработана структурная модель построения ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий, согласно которой наряду с используемыми рядом ученых-экономистов составляющими включает финансовые, нематериальные, информационные и технологические ресурсы (с приведением их расшифровки). Показатели использования рабочей силы разделены на 2 группы: характеризующие её задействованность в труде (уровни занятости, безработицы и текучести, степень использования рабочего времени и др.); отображающие эффективность её использования (все показатели производительности труда, среднегодовой и месячный заработки 1 работника и его соотношение с прожиточным минимумом). Денежную оценку трудового потенциала сельскохозяйственного предприятия предложено рассчитывать как сумму оплаты труда, затрат на подготовку и переподготовку кадров, привлечение высококвалифицированных специалистов и удовлетворение разнообразных социальных потребностей работников и их семей.

Значительное место в работе отведено исследованию ретроспективы, современного состояния и эффективности использования ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий Николаевской области. При этом рассмотрены трансформация состава земельных угодий и поголовья животных, а также эффективность их использования, проведена оценка наличия, состава и эффективности использования, материально-технических и трудовых ресурсов, сделана обобщающая оценка эффективности использования ресурсного потенциала и финансового состояния предприятия (с выявлением имеющихся в этих вопросах недостатков и существующих проблем).

Кроме своих данных по сельскохозяйственным предприятиям Николаевской области широко использованы и статистические материалы по её админрайонам и отдельным предприятиям, а также сводная информация по Украине в целом. Ценным является и то, что параллельно с вопросами, касающимися каждой из основных групп ресурсов в отдельности сделана и обобщающая денежная оценка совокупного ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий области и эффективности его использования. Проведено и аналитическое выравнивание поголовья животных за 19 последних лет и определены перспективы его изменения.

На основе изучения зарубежного и отечественного опыта, а также собственных исследований определены основные организационно-экономические направления укрепления и повышения эффективности использования ресурсного потенциала аграрных предприятий. При этом наибольшее внимание уделено таким из них, как: улучшение состояния и повышение эффективности использования земельных угодий; укрепление материально-технической базы предприятий и внедрение новейших технологий; оптимизация состава и организации использования сельскохозяйственных работников, усиление мотивации их труда; эффективное развитие предпринимательства, интеграции и кооперации, улучшение финансового обеспечения предприятий.

Разработанные диссертантом рекомендации по укреплению и повышению эффективности использования ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий приняты Главным управлением агропромышленного развития Николаевской области, а также Николаевским областным объединением - Союзом сельскохозяйственных предприятий для внедрения в практику аграрных формирований. Полученные автором в результате решения экономико-математической задачи оптимальные размеры посевных площадей сельскохозяйственных культур, поголовья скота и птицы, объемов производства сельскохозяйственной и промышленной продукции для частно-арендного сельскохозяйственного предприятия «Золотая Нива» Новобугского района приняты его руководством для внедрения. Разработки диссертанта в течение ряда лет используются в учебном процессе Николаевского государственного аграрного университета при преподавании экономических дисциплин.

Ключевые слова: ресурсный потенциал, укрепление потенциала, экономическая эффективность, сельхозпредприятия, земельные ресурсы, материально-технические средства, трудовой потенциал, оценка эффективности, рентабельность, денежная оценка земли, оплата труда, госрегулирование, землеотдача, производительность труда.

ANNOTATION

Kareba M.I. Strengthening and effective use of resource potential of agricultural enterprises. Іt is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 - is an economy and management enterprises (after the types of economic activity). Dnepropetrovsk state agrarian university, 2010.

In dissertation investigational theoretical and methodical principles of strengthening and effective use of resource potential and market of his constituents. A retrospective view, modern state and efficiency of the use of potential of agricultural enterprises of the Mykolaiv area, is considered.

As a result of the conducted researches certainly basic organizationally economic directions of strengthening and increase of efficiency of the use of resource potential of agricultural enterprises among which: improvement of the state and increase of efficiency of the use of the landed lands; strengthening of material and technical base of enterprises and introduction of the newest technologies; in optimization of composition and organizations of the use of agricultural workers, strengthening of motivation of their labour; effective development of enterprise, integration and co-operation, improvement of the financial providing of economies.

Key words: resource potential, strengthening, potential, economic efficiency, agricultural enterprises, landed resources, material and technical facilities, labour potential, estimation of efficiency, profitability, money estimation of earth, payment of labour, derzhregulyuvannya, zemleviddacha, labour productivity.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне і конкурентоспроможне функціонування кожного окремого сільськогосподарського підприємства є практично неможливим без якісного і економічно обґрунтованого розвитку його ресурсного потенціалу. У сучасних умовах, коли значна частина господарств знаходиться у кризовому фінансовому стані, їх важливим завданням є одержання максимальних прибутків при мінімальних витратах ресурсів. Однак, на жаль, нині значна частина підприємств все більше втрачає можливості здійснення навіть простого відтворення свого ресурсного потенціалу. Гострий дефіцит виробничих ресурсів та їх структурна розбалансованість призводять до зниження темпів економічного розвитку аграрного сектору економіки, потенційні можливості якого використовуються не в повній мірі, що гальмує вирішення існуючих нині економічних, соціальних та екологічних проблем.

Проблема формування в кожному підприємстві раціонального за своїм розміром та складом ресурсного потенціалу і ефективного його використання належить до числа найбільш актуальних. Тому вона досліджується значною частиною науковців, до яких відносяться В.Г. Андрійчук, В.А. Анічін, О.В. Березін, О.А. Бугуцький, Ю.В. Василенко, О.Ю. Єрмаков, М.І. Кісіль, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, Л.Ю. Мельник, П.О. Мосіюк, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, В.В. Россоха, П.Т. Саблук, А.Ж. Сакун, В.С. Шебанін, В.М. Яценко та ін. Проте необхідно визнати, що незважаючи на значну кількість наукових досліджень низка питань потребує подальшого відповідного опрацювання.

Важливість питань пов`язаних зі зміцненням та ефективним використанням ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, їх теоретична і практична значимість та недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми даної дисертації і визначили її мету та основні завдання.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689). В межах цієї теми автором підготовлений підрозділ «Укріплення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств України та Миколаївської області».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних та практичних засад щодо забезпечення зміцнення та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Для досягнення цієї мети визначені наступні завдання дисертації:

- узагальнити сутність, складові та значення ресурсного потенціалу у забезпеченні сталого та ефективного розвитку виробництва, а також особливості і фактори формування та ефективного функціонування ринку ресурсів аграрної сфери;

- поглибити методичні засади оцінки вартості та ефективності використання ресурсного потенціалу;

- проаналізувати ретроспективу відтворення та трансформацію основних складових ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

- дати узагальнену оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу та фінансового стану аграрних формувань;

- сформувати стратегічні напрямки покращення стану та підвищення ефективності використання земельних угідь;

- визначити дієві заходи щодо укріплення матеріально-технічної бази та запровадження новітніх технологій;

- запропонувати напрямки оптимізації складу та організації використання сільгоспробітників і посилення мотивації їх праці;

- розробити заходи щодо розвитку інтеграційних і кооперативних процесів, підприємництва та покращення фінансового забезпечення господарств.

Об`єктом дослідження є процеси організації зміцнення та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств регіону.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні аспекти, пов`язані зі зміцненням та ефективним використанням ресурсного потенціалу аграрних формувань.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основи дослідження становлять положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем зміцнення та ефективного використання ресурсного потенціалу сільгосппідприємств. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: діалектичний (при узагальненні теоретичних і методичних засад, пов`язаних зі зміцненням та використанням ресурсного потенціалу підприємств); графічний (при дослідженні динаміки розвитку ресурсного потенціалу, його складу та результатів аналітичного вирівнювання); монографічний (при висвітленні поглядів вчених на досліджуванні проблеми, вітчизняного та зарубіжного досвіду, досліджена ретроспектива розвитку ресурсного потенціалу підприємств); аналітичного вирівнювання (при виявленні закономірностей у зміні поголів`я тварин); економіко-математичного моделювання (при визначенні оптимальних розмірів посівних площ, поголів`я худоби та птиці, обсягів виробництва продукції в конкретному підприємстві); статистичних групувань (за поголів`ям великої рогатої худоби та посівною площею сільгоспкультур в розрахунку на одне господарство, а також за розподілом сільського населення по вікових групах); індексний (при вивчені динаміки площ аграрних земель, технічних засобів, трудових і фінансових ресурсів); порівняння і деталізації (при виявленні резервів зміцнення ресурсного потенціалу підприємств та підвищення ефективності його використання).

Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативні акти України; праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем, пов`язаних зі зміцненням та ефективним використанням ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств; матеріали Державного комітету статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано економічну доцільність розподілу показників використання робочої сили на 2 групи: 1) що характеризують її задіяність у праці (рівні зайнятості, безробіття і плинності, ступінь використання фонду робочого часу та ін.); 2) які відображають ефективність її використання (всі показники продуктивності праці, середньорічний і місячний заробітки 1 працівника та його співвідношення з прожитковим мінімумом);

- розроблена автором структурна модель побудови ресурсного потенціалу до якої поряд з земельними, матеріально-технічними та трудовими ресурсами додатково включені фінансові (власні, позичкові і державні грошові ресурси, різноманітні фінансові вкладення), нематеріальні (державні акти на володіння і користування землею та майном, патенти, товарні знаки, контракти, ліцензії), інформаційні (маркетингова, правова, організаційна, виробнича та інша інформація) і технологічні (впровадження новітніх технологій) складові;

удосконалено:

- грошову оцінку трудового потенціалу, який запропоновано розраховувати як суму нарахованої оплати праці (що включає не тільки фактично сплачену, а і затриману на певний строк з її виплатою величини), витрат на підготовку та перепідготовку кадрів, залучення у підприємство висококваліфікованих фахівців і задоволення різноманітних соціальних потреб працівників та їх сімей;

- перелік основних напрямів зміцнення ресурсного потенціалу та ефективного його використання (до якого віднесено: покращення стану і підвищення ефективності використання земельних угідь, укріплення матеріально-технічної бази та запровадження новітніх технологій, оптимізацію складу та організації використання робітників і посилення мотивації їх праці, ефективний розвиток інтеграційних та кооперативних процесів, підприємництва і покращення фінансового забезпечення господарств);

- систему державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки до якої включено комплекс таких складових, як ціноутворення, консалтинг, оподаткування, кредитування, інформаційне забезпечення, страхування, фінансова підтримка;

набули подальшого розвитку:

- визначення понять «ринок сільськогосподарських земель» (система економічних та юридичних відносин, що виникають між його суб`єктами в процесі купівлі-продажу, оренди, обміну, спадкування, дарування та застави земельних ділянок) та «ресурсний потенціал підприємства» (сукупність всіх ресурсів, необхідних йому для забезпечення ефективної діяльності - землі, матеріально-технічних засобів, трудових, фінансових і нематеріальних ресурсів), що викликано зміною умов господарювання в процесі трансформації аграрної економіки;

- теоретичні аспекти розвитку ресурсного потенціалу розглядаються паралельно один з одним і в організаційно-економічній взаємодії з формуванням та ефективним функціонуванням ринків його складових;

- пропозиції щодо використання в якості узагальнюючого показника ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств величини загальної рентабельності (норми прибутку), чисельник якої визначається з урахуванням розміру податків, а знаменник - із включенням грошової оцінки землі та робочої сили.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі наукових досліджувань автора результати щодо уточнення сутності та складових ресурсного потенціалу, особливостей та факторів формування і ефективного функціонування ринків ресурсів аграрної сфери, методичних підходів до оцінки вартості та ефективності використання ресурсного потенціалу, виявлених у розвитку останнього тенденцій, недоліків і проблем, а також комплексу конкретних заходів по їх усуненню мають значну практичну цінність як для управлінських структур, так і фахівців сільськогосподарських підприємств, а також для науковців та студентів навчальних аграрних закладів.

Значна частина розробок дисертанта вже впроваджується в практику аграрного сектору економіки Миколаївської області, що підтверджується довідками Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (№412 від 03.12.2009 р.) і Миколаївського обласного об`єднання - союзу сільськогосподарських підприємств (№29 від 12.11.2008 р.). Одержані дисертанткою в результаті вирішення економіко-математичної задачі оптимальні розміри посівних площ сільгоспкультур, поголів`я худоби та птиці, обсягів виробництва сільськогосподарської і промислової продукції для ПОСП «Золота Нива» Новобузького району прийняті його керівництвом для впровадження (довідка №98 від 24.11.2009 р.). Розробки здобувача протягом ряду років використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні курсів: «Економіка сільського господарства», «Організація сільськогосподарського виробництва» (довідка №209 від 29.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані та обґрунтовані автором особисто. Матеріали 2 наукових статей та 2 тез, виданих у співавторстві, використані у дисертації лише в частині, яка належить особисто здобувачеві.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на 15 науково-практичних конференціях, з яких 8 - міжнародних, 3 - всеукраїнських і 4 -регіональних, у тому числі Міжнародних: «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (11-13 квітня 2007 р., Черкаси); «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів» (24-25 травня 2007 р., Одеса); «Формирование и функционирование аграрных рынков и их инфраструктуры» (12-14 червня 2007 р., Мелітополь); «Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика» (26-28 вересня 2007 р., Миколаїв); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (16-18 квітня 2008 р., Черкаси); «Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах» (13-14 листопада 2008 р., Кам`янець-Подільський); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю (8-10 квітня 2009 р., Черкаси); Всеукраїнських: «Наукова конференція молодих учених» (21-22 лютого 2007 р., Умань); «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (4-5 жовтня 2007 р., Київ); «Національна ідея та національний інтерес України: єднання заради майбутнього» (6-8 березня 2009 р., Сімферополь - Ялта); регіональних: 4 - у Миколаївському державному аграрному університеті (2007-2009 рр.) і 1 - у Подільському державному аграрно-технічному університеті (2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 15 наукових праць у фахових виданнях і 4 тези доповіді. Загальний обсяг наукових публікацій становить 7,38 у д.а., з яких 6,8 належить особисто здобувачеві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, 22 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 236 сторінок комп'ютерного тексту, з яких основна частина займає 172 сторінки. Робота містить 35 таблиць і 13 рисунків. Список використаних джерел нараховує 220 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні і методичні засади зміцнення та ефективного використання ресурсного потенціалу і ринку його складових» - висвітлені сутність, складові та значення потенціалу у забезпеченні сталого і ефективного розвитку виробництва, особливості та фактори формування і ефективного функціонування ринків ресурсів аграрної сфери регіональної економіки, а також методичні підходи до оцінки вартості та ефективності використання ресурсного потенціалу.

Рис.1. Структурна модель ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств

На жаль, єдиної точки зору щодо тлумачення категорії «ресурсний потенціал» в економічній літературі поки що немає. За визначенням дисертанта, ресурсний потенціал сільгосппідприємства являє собою сукупність всіх ресурсів (як природних, так і трудових, промислових та фінансових), необхідних для забезпечення ефективної діяльності. Ресурсний потенціал будь-якого аграрного формування - складна економічна категорія (основні складові якої наведені на рис.1). Він поєднує в єдине ціле групи ресурсів, які дозволяють забезпечити прибуткову діяльності сільськогосподарських підприємств.

В умовах ринкової економіки всі складові ресурсного потенціалу є товаром, що зумовлює необхідність ринків землі, праці, матеріально-технічних ресурсів, капіталу тощо. Ринок сільськогосподарських земель являє собою систему економічних та юридичних відносин, які виникають між його суб'єктами в процесі купівлі продажу, оренди, обміну, спадкування, дарування та застави земельних ділянок і потребують створення для його учасників організаційно-економічного та правового середовища, сприятливого для укладання угод щодо здійснення вказаних вище операцій із землею. Початком створення в Україні цивілізованого ринку сільськогосподарських земель має стати економічно опрацьована побудова ринку їх оренди.

Для ефективного розвитку ринку основних оборотних засобів необхідна розгалужена мережа торгово-промислових підприємств і об'єднань, товарних бірж, торговельно-збутових організацій, дилерських та сервісних центрів, лізингових фірм, пунктів прокату техніки тощо. Поряд з ним дуже велике значення має і раціональна організація ринку праці. В Україні за досвідом розвинених країн світу слід здійснювати регулювання ринку праці та міграційних процесів, доходів населення, розвитку соціального партнерства.

Для забезпечення всебічної оцінки рівня ефективності використання ресурсного потенціалу сільгосппідприємств необхідною є система відповідних показників. Найбільш прийнятні з точки зору автора показники використання землі, матеріально-технічних засобів, трудових, фінансових та деяких інших ресурсів наведені в дисертаційній роботі. При цьому обґрунтовано, що показники, які характеризують використання трудових ресурсів сільгосппідприємств, слід розподілити на 2 групи (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Система показників використання трудових ресурсів підприємства

З показників рентабельності, що відображають ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, на думку автора, найбільш доцільними є рентабельність активів, рентабельність сукупного капіталу та рентабельності власного капіталу.

Поміж узагальнюючих показників ефективності використання ресурсного потенціалу особливий інтерес являє рентабельність авансованого капіталу (загальна рентабельність). В якості його чисельника доцільно брати прибуток з урахуванням розмірів податків, а в якості знаменника - авансований капітал, до якого включається не тільки вартість основних і оборотних засобів та робочої сили, а і грошова оцінка сільськогосподарських земель.

У дисертації обґрунтовано, що для забезпечення узагальненої оцінки ефективності використання сукупного ресурсного потенціалу аграрного підприємства необхідно показники його ефекту (вартість валової, товарної і чистої продукції, прибуток) ділити на загальну величину його ресурсного потенціалу. При цьому грошову оцінку землі найбільш доцільно визначати за висвітленою в дисертації методикою, матеріально-технічних засобів - в оцінці по залишковій вартості, трудового потенціалу - як суму нарахованої оплати праці, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів і залучення у підприємство висококваліфікованих фахівців, задоволення різноманітних соціальних потреб працівників та їх сімей.

Другий розділ - «Ретроспектива, сучасний стан та ефективність використання ресурсного потенціалу сільгосподарських підприємств Миколаївської області» - містить аналіз трансформації складу земельних угідь і поголів`я худоби та ефективність їх використання, дослідження наявності, складу та ефективності використання матеріально-технічних ресурсів та трудового потенціалу, а також узагальнену оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу та фінансового стану сільськогосподарських підприємств.

Загальна площа сільськогосподарських угідь і орних земель як в Україні в цілому, так і, зокрема, на Миколаївщині в останні роки помітно зменшилася. Водночас відбулося і поступове скорочення середніх площ одного сільськогосподарського підприємства (наприклад, в Миколаївській області - з 3,19 тис. га у 1995 р. до 2,01 тис. га в 2008 р.).

Рівень розораності сільськогосподарських угідь в регіоні є досить великим і не відповідає Європейським стандартам. Так, у 2008 р. на частку ріллі у сільгоспугіддях всіх категорій господарств Миколаївської області припадало 84,5%. При цьому саму високу ступінь розораності мали Казанківський (97,1%), Єланецький (96,1%) і Доманівський (95,1%) райони.

Проведений нами аналіз показав, що у Миколаївській області у 2008 р. проти 1995 р. відбулися позитивні зміни в показниках економічної ефективності використання сільгоспугідь (табл.1).

Рівні землевіддачі - за відношенням вартості валової продукції сільського господарства до грошової оцінки земельних угідь - в адміністративних районах Миколаївської області досить сильно відрізняються. Найвищими, наприклад, у 2008 р. вони були в Арбузинському і Єланецькому (по 0,30), Снігурівському (0,29), Жовтневому (0,26), Врадіївському і Очаківському (по 0,24) районах, а найнижчими - у Кривоозерському (0,12), Доманівському (0,13) і Первомайському (0,17). Тобто максимальні і мінімальні величини цього показника по районах розрізняються у 2,5 раза.

Стосовно розвитку тваринництва слід вказати, що майже по всіх видах худоби та птиці у Миколаївській області в останні роки відбулося поступове зменшення їх поголів`я. В особливій мірі це стосується сільськогосподарських підприємств. Як показало проведене нами за 1990-2008 рр. аналітичне вирівнювання поголів`я великої рогатої худоби в цілому, корів та свиней, у динаміці за вказані роки по всіх них спостерігалося поступове зменшення. При цьому по великій рогатій худобі (у₁) та свинях (у₃) мали місце логарифмічні залежності, а по коровах (у₂) - лінійна. Причому, по всіх цих функціях склалися дуже тісні зв`язки: коефіцієнти детермінації (R²) по них становили відповідно 0,95, 0,97 і 0,95.

Таблиця 1

Основні вартісні показники економічної ефективності використання сільськогосподарських земель сільськогосподарських підприємств, грн.

Потрібно відзначити, що якщо скорочення поголів`я вказаних груп тварин продовжиться тими ж темпами і в майбутньому, то підприємства Миколаївщини вже у 2016 р. зовсім залишаться без корів і свиней, а в 2022 р. - без великої рогатої худоби в цілому. Необхідно, щоб у майбутньому спостерігався поступовий приріст поголів`я худоби. Мають підвищуватися і рівні її продуктивності.

Відсутність впродовж багатьох років в значній частині аграрних формувань оновлення основних засобів виробництва у поєднанні з їх великим зношенням і поступовим списанням призвело до порушення їх оптимальної структури та погіршення якісного стану. Наприклад, за останні 17 років у Миколаївській області відбулося досить значне скорочення кількості основних видів сільгосптехніки: тракторів - в 3,1 раза, зерно- та кормозбиральних комбайнів - відповідно в 2,9 і 4,7 разів. Найбільшу увагу зміцненню свого технічного оснащення нині приділяють сільгосппідприємства Первомайського, Очаківського, Арбузинського і Братського районів, цей досвід має бути запозичений і іншими районами досліджуваного регіону.

Ефективність використання основних засобів сільгосппідприємств Миколаївщини, як видно з даних табл.2, у 2008 р. проти двох попередніх років була вищою. По оборотних засобах ідентичних змін, на жаль, не було. В останні роки відбувається зниження забезпеченості сільгосппідприємств і оборотними засобами (особливо - виробничими запасами).

Таблиця 2

Основні показники економічної ефективності використання основних і оборотних засобів сільгосподарських підприємств Миколаївської області

Негативні зміни на Миколаївщині мали місце і в рівні безробіття, який не тільки не зменшується, а навіть зростає. Вищим (в 1,7 раза), наприклад, на початок 2009 р. він був і в порівнянні з Україною в цілому. На жаль, ріст рівня безробіття мав місце майже у всіх адміністративних районах області (позитивним виключенням є лише Жовтневий, Новобузький, Новоодеський, Очаківський та Первомайський).

Проведені нами дослідження свідчать, що продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Миколаївщини у 2008 р. у порівнянні з 2000 р. підвищилася (табл.3). Однак у цьому відповідному роль відіграли інфляція і скорочення кількості працівників.

Таблиця 3

Рівні продуктивності праці робітників сільгосподарських підприємств Миколаївської області, грн.

Ефективність використання сільгосподарських робітників у значній мірі залежить від розмірів оплати праці, які нині, на жаль, є досить низькими. Зокрема, середньомісячний заробіток одного такого працівника Миколаївської області в більшості аналізованих років (2000, 2005, 2007 і 2008) був меншим, ніж по Україні в середньому.

Важливим завданням кожного підприємства є підвищення ефективності використання свого ресурсного потенціалу. Основні показники по визначеному нами сукупному ресурсному потенціалу сільгосподарських підприємств Миколаївщини наведені в табл.4. Вони свідчать про покращення використання ресурсного потенціалу, але їх розміри, є мізерними і потребують підвищення.

Таблиця 4

Основні показники економічної ефективності використання ресурсного потенціалу сільгосподарських підприємств Миколаївської області, грн.

Здійснена в дисертації за даними 2007 і 2008 рр. рейтингова оцінка ефективності аграрної діяльності різних організаційно-правових форм сільгосподарських підприємств Миколаївської області за рівнем рентабельності показала, що в обидва роки першість посіли фермерські господарства, а друге - господарські товариства і приватні підприємства. Це стосується і рентабельності ведення рослинництва.

У третьому розділі - «Основні організаційно-економічні напрямки зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств» головна увага приділена покращенню стану та підвищення ефективності використання земельних угідь; зміцненню матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств та запровадження новітніх технологій; оптимізації складу та організації використання сільгосподарських робітників, посилення мотивації їх праці; ефективному розвитку підприємництва, інтеграції та кооперації і покращення фінансового забезпечення господарств.

Нагальною проблемою нині є зменшення розораності аграрних земель нашої країни у тому числі і Миколаївщини. Деградовану і малопродуктивну їх частину слід перевести у природні кормові угіддя. Пріоритетними напрямами розвитку земельних відносин у сучасних умовах є побудова належного земельного ринку та іпотечних операцій. При цьому доцільним є врахування висвітленого у дисертації досвіду США, Росії, Естонії, Латвії, Угорщини та деяких інших країн світу. Кінцевий рівень цін на земельні ділянки має встановлюватися ринком. Альтернативою ринку сільгоспземель може бути ринок емфітевзису.

Важливими формами ефективного використання сільгосподарських земель є їх оренда та спільна експлуатація на кооперативних засадах кількома землевласниками. При цьому в Україні слід ураховувати досвід розвинених країн світу, особливо - стосовно надання земель в оренду лише тим особам, які багато років займаються сільськогосподарською діяльністю, мають професійну освіту, відповідну кваліфікацію та досвід роботи, а також надання переваг довгостроковій оренді.

В умовах нестачі у сільгосподарських підприємств коштів поширення заслуговує і досвід переробних підприємств, що орендують у своїх постачальників сировини аграрні землі для самостійного її вирощування (Одеський коньячний завод «Шустов», «Таврія», Одеський коньячний завод «Золота амфора» та ін.). Як свідчить передова практика, строк оренди має бути не менше 10 років.

Із використовуваних нині форм орендної плати найбільш прийнятними для орендодавців є: її видача продукцією, вирощеною на земельній ділянці; варіант, коли вона встановлюється у відсотках від грошової оцінки орендованої землі (але не менше, ніж банківський відсоток на вартість орендованої землі). В Україні необхідно: створити спілки (об'єднання) власників земельних паїв, які захищатимуть їх права, а земельні ділянки надавати в оренду на конкурсних засадах; забезпечити більш високі рівні орендної плати. Як показали дослідження, наприклад, у 2008 р. найвищі її рівні були досягнуті в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського, Баштанського, Миколаївського та Казанківського районів Миколаївської області, досвід яких необхідно запровадити і в інших адміністративних районах.

Ураховуючи ситуацію, що склалася нині, необхідно поступово зміцнювати матеріально-технічну базу сільськогосподарських підприємств і підвищувати ефективність використання всіх її складових. Особливо це стосується технічних засобів, більша частка яких є застарілою і зношеною. В дисертації наведено розміри оптимальних потреб в основних видах сільгосптехніки на 1000 га земельних угідь Миколаївщини. Виходячи з них кожне сільськогосподарське підприємство має розраховувати власну потребу в конкретному виді техніки. Оскільки значна частина сільгосподарських підприємств на сучасному етапі не в змозі самостійно придбати необхідну їм кількість нових технічних засобів, для вирішення цих проблем доцільно розвивати ринок уживаної техніки, її придбання за лізинговими умовами, створити розгалужену мережу машино-прокатних пунктів, впроваджувати спільне використання техніки кількома сільгосптоваровиробниками. Економічно слабким і невеликим підприємствам доцільно формувати міжгосподарські машинно-тракторні парки, створювати спеціалізовані кооперативи, гуртки, ринги, союзи, машинні товариства тощо, а також укладати угоди щодо спільного придбання й використання техніки. В кожній області на базі одного районного ремонтного підприємства доцільно створити регіональний технічний центр, а в районах мають функціонувати його філії. Водночас слід організувати нові й удосконалити вже існуючі формування інженерно-технічного та матеріально-постачальницького аграрного сервісу.

У зв`язку із реформуванням сільгосподарських підприємств і прорахунками в державній політиці в останні роки в Миколаївській області відбулося досить значне зростання безробіття сільського населення, важливими напрямками зниження якого є: створення у кожному адміністративному районі банку даних про наявність вакансій; належний розвиток системи підготовки і перепідготовки кадрів; сприяння поширенню самозайнятості населення у фермерських та особистих селянських господарствах, допоміжних галузях; створення або відновлення робочих місць для сільських жінок; розвиток трудомістких галузей (овочівництва, виноградарства, садівництва, скотарства, свинарства); покращення соціального стану села; створення дійового ринку праці (з побудовою регіональних центрів зайнятості і наданням підприємствам, які створюють нові робочі місця, пільг з оподаткування прибутку та іншої фінансової допомоги згідно законодавства).

У зв`язку з тим, що сучасний рівень оплати праці сільгосподарських робітників в Україні є значно меншим у порівнянні і з мінімальним споживчим «кошиком», і з іншими сферами економіки, і з країнами ЄС, Росією, Казахстаном та Білорусю, його обов'язково потрібно підвищувати. При цьому адміністраціям районів і керівникам сільгосподарських підприємств з найбільш низькою мотивацією праці доцільно докласти зусилля щодо підвищення розмірів заробітків своїх працівників хоча б до рівнів, вже досягнутих кращими районами та підприємствами. Важливими завданнями практично кожного сільськогосподарського підприємства вважаємо нарахування своїм робітникам належних сум не тільки основної, а і додаткової оплати праці, а також недопущення затримки з її виплатою. При цьому домінуючу роль у формуванні заробітків сільськогосподарських працівників повинна відігравати оплата праці, пов`язана з кінцевими результатами роботи.

Як свідчить практика, більш високих економічних результатів досягають великі за своїми розмірами сільгосподарські підприємства. Тому при подальшій їх трансформації слід уникати надмірного розукрупнення. Ефективність використання ресурсного потенціалу кожного окремого сільськогосподарського підприємства залежить від визначення прийнятного співвідношення між різними сферами його діяльності. З цією метою нами вирішено економіко-математичну задачу для ПОСП «Золота Нива» Новобузького району щодо визначення оптимальних розмірів посівних площ сільгосподарських культур, поголів`я худоби та птиці, обсягів виробництва аграрної продукції та вироблених з неї власними цехами продуктів промисловості. У результаті цього була встановлена необхідність здійснення значних змін. Як свідчать розрахунки, особливо суттєво збільшаться площі озимого і ярого ячменю, кукурудзи та багаторічних трав на силос і зелений корм. Водночас пропонується зростання поголів`я практично всіх видів наявних в підприємстві тварин, особливо - курей та свиней.

У зв'язку зі змінами в площах сільськогосподарських культур і поголів'ї худоби та птиці в майбутньому відбудуться і помітні зміни в обсягах виробництва продукції (як аграрної, так і промислової). Конкретне уявлення про них надає таблиця 5.

Проектна сума одержаного підприємством прибутку порівняно з фактичною за 2008р. на 664 тис. грн є більшою, а рівень рентабельності при цьому зростає в 5,5 раза. Вважаємо, що розроблену нами економіко-математичну модель доцільно використовувати і в інших підприємствах досліджуваного регіону, що сприятиме підвищенню ефективності їх функціонування.

Таблиця 5

Обсяги виробництва сільськогосподарської і промислової продукції у ПОСП "Золота Нива" Новобузького району, ц

У перспективі економічно доцільно розширити мережу агропромислових формувань. Так, на базі порівняно потужних переробних підприємств, банківських структур, машинно-технологічних станцій та інших міцних формувань створювати відповідні агропромислові об`єднання, зокрема - АПФГ і холдинги. Наголошуємо також, що кожне підприємство повинне приділяти велику увагу збільшенню розмірів та оптимізації складу свого капіталу. Основні напрями досягнення цього висвітлені в дисертації.

Здійснювана в Україні в останні роки бюджетна політика вимагає суттєвого покращення. Зокрема, необхідно поступово збільшувати обсяги довгострокових кредитів. В країні також доцільно створити фонд кредитної підтримки сільгоспвиробників. В ролі гаранта при одержанні банківських кредитів можуть виступати місцева адміністрація та управління агропромислового розвитку області. Необхідним вважаємо розширення практики надання державних кредитів під заставу сільгосппродукції. У кредитній політиці в аграрному секторі України можна скористатися і висвітленим у дисертації досвідом Канади.

Одним з напрямів збільшення потенціалу сільськогосподарських підприємств є поширення використання лізингу. В нашій країні необхідно запровадити сплату суб`єктами господарювання лізингових платежів один раз на рік, а з 30%-вої компенсації вартості складної техніки перейти на компенсацію аграріям їх першого лізингового платежу.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження щодо зміцнення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств дозволяє зробити наступні висновки, які мають теоретичне і практичне значення.

1. Ресурсний потенціал сільгосподарського підприємства являє собою сукупність всіх ресурсів, необхідних йому для забезпечення ефективної діяльності (землі, матеріально-технічних засобів, трудових, фінансових і різноманітних нематеріальних ресурсів). Відтворення та ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств доцільно оцінювати як по кожній групі ресурсів окремо, так і в цілому. В дисертації наведені найбільш прийнятні показники використання землі, матеріально-технічних засобів, трудових, фінансових та інших ресурсів.

2. Для забезпечення узагальненої оцінки ефективності використання сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства показники ефекту необхідно співставляти із загальною величиною вказаного потенціалу. При цьому грошову оцінку складових останнього найбільш доцільно визначати: землі - за висвітленою в дисертації методикою, матеріально-технічних засобів - в оцінці по їх залишковій вартості, трудового потенціалу - як суму нарахованої оплати праці, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів і залучення у підприємство висококваліфікованих фахівців, задоволення різноманітних соціальних потреб працівників та їх сімей. Що стосується рентабельності авансованого капіталу, то при її визначенні в якості чисельника доцільно використовувати прибуток з урахуванням розмірів податків, а в якості знаменника - авансований капітал, до якого включається і грошова оцінка сільськогосподарських земель.

3. Загальна площа сільгосподарських угідь і орних земель як в Україні в цілому, так і на Миколаївщині в останні роки помітно зменшувалася. Разом з тим у Миколаївській області у 2008 р. проти 1995 р. по одних культурах (зернових, зернобобових, соняшнику, овочах, картоплі та винограду) відбулося зростання їх валових зборів, а по інших - зменшення. Причому, рівні урожайності за вказаний період часу підвищилися абсолютно по всіх культурах. Зросли і розміри валової продукції та прибутку на 1 га і 1 грн. грошової оцінки сільгосподарських угідь.

Що стосується тваринництва, то майже по всіх видах тварин у Миколаївській області в останні роки відбулося зменшення поголів'я. Низькою тут є і продуктивність худоби та птиці, за рівнями якої даний регіон поступається середньо українським показникам.

4. В останні роки у Миколаївській області склалася негативна тенденція щодо значного скорочення кількості основних видів сільгосптехніки (особливо - зернозбиральних комбайнів). Водночас спостерігалося і зменшення забезпеченості сільгосподарських підприємств оборотними засобами, особливо - виробничими запасами.

5. У Миколаївській області в 2008 р. порівняно із середніми даними за 1991-1995 рр. кількість сільського населення зменшилася на 71,6 тис. осіб, або на 15,7%. Особливо це стосується осіб, зайнятих у сільгосппідприємствах. Негативні зміни на Миколаївщині мають місце і в рівні безробіття, який не тільки не зменшується, а навіть зростає. Вищим він є і в порівнянні з Україною в цілому. Аналогічною є й ситуація із розміром середньомісячного заробітку одного сільгосподарського працівника.

6. Норма прибутку сільськогосподарських підприємств Миколаївській області з урахуванням вартості земельних угідь у 2008 р. перевищувала рівні двох попередніх років (2006-го - в 1,60 раза, а 2007-го - в 1,71 раза), але розміри цих показників є досить незначними. Поміж адміністративних районів області найвищих рівнів рентабельності досягли Очаківський, Єланецький Арбузинський і Веселинівський. Згідно проведеного аналізу фінансового стану сільгосподарських підприємств Миколаївської області у 2008р. вони мали можливість виконувати свої зобов'язання за рахунок наявних у них оборотних активів.

7. Важливими організаційно-економічними заходами щодо зменшення рівня розораності аграрних земель у Миколаївській області є консервація 255 тис. га малопродуктивних та деградованих земель та збільшення площі чистих і зайнятих парів. Потребує удосконалення і структура посівних площ. Зокрема, на частку зернових і зернобобових має припадати 55-60% всіх посівних площ, а технічних культур - 10-20%. Пріоритетними напрямами розвитку земельних відносин є раціональна побудова земельного ринку, а також оренда земельних ділянок (переважно - на конкурсних засадах) та спільна їх експлуатація кількома землевласниками. З огляду на необхідність збереження родючості земель строк оренди має бути не менше 10 років, а найбільш прийнятними формами орендної плати є: 1) видача продукцією; 2) відсоток від грошової оцінки орендованої землі (але не менше банківського відсотка на вартість орендованої землі).

8. Обґрунтована необхідність поступового зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств і підвищення ефективності її використання. Особливо це стосується технічних засобів. Кожне підприємство виходячи із наведеної в дисертації оптимальної кількості технічних засобів на 1000 га земельних угідь має розраховувати власну потребу в них. В умовах нестачі у сільськогосподарських підприємств фінансових ресурсів доцільними є: придбання технічних засобів за лізинговими умовами; розвиток ринку уживаної техніки; створення розгалуженої мережі машинно-прокатних пунктів; формування економічно слабкими і невеликими підприємствами міжгосподарських машинно-тракторних парків на кооперативних засадах.

9. Важливими напрямами зниження рівнів безробіття сільського населення є: виділення необхідних сум бюджетних коштів на створення нових робочих місць; удосконалення системи підготовки і перепідготовки кадрів; розвиток трудомістких галузей (овочівництва, виноградарства, садівництва, скотарства, свинарства) та підприємництва; поширення працевлаштування безробітних за умови неповної зайнятості, тимчасовими угодами та сумісництвом; створення дійового ринку праці. Вимагає підвищення і рівень оплати праці на селі. Важливими заходами є освоєння сучасних систем заробітної плати та вибір таких з них, які краще відповідають конкретним умовам виробництва і пов`язані з кінцевими результатами роботи.

10. З метою забезпечення більш ефективного використання ресурсного потенціалу ПОСП «Золота Нива» Новобузького району в дисертації на основі вирішення економіко-математичної задачі щодо оптимізації розмірів посівних площ, поголів`я худоби, обсягів виробництва аграрної продукції та продуктів власної промисловості була встановлена необхідність здійснення значних змін. Проектна сума додаткового щорічного прибутку (у порівнянні з 2008 р.) становитиме 664 тис. грн.