Економічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Дема Дмитро Іванович

Сус Юрій Юрійович

Житомир - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Дема Дмитро Іванович,

Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри фінансів і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Канінський Петро Казимирович,

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН,

завідувач відділу спеціалізації та інтеграції аграрного виробництва

кандидат економічних наук, доцент

Місюк Микола Васильович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри економіки підприємств і соціально-трудових відносин

Захист дисертації відбудеться 14 травня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 13 квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах системних трансформацій аграрного сектора національної економіки все гостріше постає питання про необхідність формування сприятливих умов для підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Ієрархія економічних перетворень зумовлює потребу в якісних змінах, основою яких має бути забезпечення системного поєднання економічної, технологічної, соціальної та екологічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств. Гармонійне поєднання різних методів та засобів підвищення економічної ефективності дозволить вітчизняним аграріям досягти конкурентних переваг на внутрішньому та на зовнішньому ринках сільгосппродукції.

Пореформений етап діяльності сільськогосподарських підприємств зумовлює необхідність впровадження системи взаємопов'язаних заходів, спрямованих на ефективне управління наявними ресурсами, оптимізацію витрат, максимізацію прибутку та підвищення рентабельності виробництва. Розв'язання окреслених завдань можливе лише у разі переходу до інвестиційно-інноваційного розвитку аграрного виробництва з метою створення необхідних умов підвищення його ефективності та конкурентоспроможності.

У розробку теоретико-методологічних і прикладних проблем економічної ефективності як загальноекономічної категорії, так і сільськогосподарського виробництва, зокрема, значний внесок зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, серед яких слід відзначити В.Г. Андрійчука, П.І. Гайдуцького, В.П. Галушка, Д.І. Дему, С.І. Дем'яненка, І.І. Лукінова, П.К. Канінського, М.Й. Маліка, А.С. Малиновського, В.П. Мертенса, В.Я. Месель-Веселяка, М.В. Місюка, Б.Й. Пасхавера, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, О.В. Скидана, М.М. Федорова, О.М. Шпичака, Г.В. Черевка, В.В. Юрчишина та ін. Проте залишається ряд питань методологічного спрямування, які потребують наукового обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності у пореформений період, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відображає результати наукових досліджень та виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями і пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора північно-західного регіону України» (номер державної реєстрації 0104U008697). Зокрема, автором розроблено методологічний підхід розв'язання наукової проблеми формування економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано необхідність їх адаптації до інвестиційно-інноваційного середовища.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

уточнити трактування категорії «економічна ефективність» діяльності аграрних підприємств;

розробити методологічний підхід щодо забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств в умовах економічної кризи, соціальної напруги і проблемної екологічної ситуації;

ідентифікувати зовнішні та внутрішньогосподарські фактори впливу на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період;

обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення системи управління процесами формування економічної ефективності аграрних підприємств, враховуючи особливості пореформеного періоду;

сформулювати шляхи підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств на основі залучення їх до інвестиційно-інноваційного середовища;

обґрунтувати економічну доцільність відродження галузі тваринництва у сільськогосподарських підприємствах північно-західного регіону України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес забезпечення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних положень формування економічної ефективності діяльності підприємств аграрного спрямування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної теорії.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: за допомогою абстрактно-логічного методу уточнено поняття «економічна ефективність» та сформульовано висновки до розділів та загальні висновки. Дослідження стану сільськогосподарського виробництва проводилось за допомогою методу аналізу та синтезу. За допомогою статистико-економічного методу, зокрема його прийомів порівняння, графічного, факторного аналізу та ін., визначено вплив основних економічних показників на загальний рівень ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств. Використання монографічного методу на прикладі окремих сільськогосподарських підприємств дозволило виявити основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Для визначення основних напрямів підвищення економічної ефективності діяльності агропідприємств застосовано метод соціологічного опитування. Метод економіко-математичного моделювання застосовано для визначення ефекту від заміщення виробничих витрат галузей з метою забезпечення зростання прибутковості сільськогосподарських підприємств.

Інформаційну базу дослідження склали нормативні та законодавчі акти України, дані Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, офіційні матеріали Державного комітету статистики та Головного управління статистики Житомирської області, наукові публікації, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, нормативно-довідкова література, первинні документи та дані звітності сільськогосподарських підприємств, електронні ресурси світової мережі Internet, безпосередні спостереження автора тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

запропоновано методологічний аспект розв'язання наукової проблеми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств, що базується на встановленні системної рівноваги між економічними, технологічними, соціальними та екологічними факторами господарської діяльності; внутрішньогосподарський сільськогосподарський пореформений

удосконалено:

обґрунтування особливостей функціонування аграрних підприємств у пореформеному періоді, які полягають у визнанні інерційності та мінливості інституціональних умов, що визначають рівень економічної ефективності господарської діяльності;

трактування категорії «економічна ефективність», в основу якої закладено необхідність перевищення рівня прибуткової окупності витрат над величиною позичкового відсотка для забезпечення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств у пореформений період;

дістали подальшого розвитку:

ідентифікація зовнішніх і внутрішньогосподарських факторів впливу на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств з виокремленням особливої ролі інноваційних, інформаційних та інституціональних чинників у пореформений період для забезпечення гнучкості та своєчасності прийняття управлінських рішень;

пропозиції щодо підвищення економічної ефективності діяльності, що передбачають залучення аграрних підприємств до інвестиційно-інноваційного середовища на основі реалізації алгоритму управлінських дій шляхом оптимізації рішень у процесі впровадження інноваційного продукту;

рекомендації щодо відродження галузі тваринництва на основі застосування двосторонньої економіко-математичної моделі взаємодії галузей сільськогосподарського виробництва з врахуванням часткового заміщення мінеральних добрив органічними та періоду їх корисної дії, що забезпечить постійне зростання економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Найважливіші практичні результати дослідження полягають у розробці пропозицій щодо підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств на основі удосконалення системи управління інвестиційно-інноваційним розвитком аграрних підприємств; рекомендаціях щодо відродження тваринницької галузі на основі удосконаленої економіко-математичної моделі взаємодії основних галузей виробництва.

Основні положення дисертаційної роботи, які стосуються обґрунтування шляхів зростання економічної ефективності за умов адаптації аграрних підприємств до інвестиційно-інноваційного середовища, схвалені й рекомендовані до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № 394/4 від 18.02.2010 р.).

Рекомендації щодо необхідності оптимізації галузевої структури сільськогосподарського виробництва, створення та функціонування інтеграційних об'єднань виробників сільськогосподарської продукції використано Управлінням агропромислового розвитку Баранівської районної державної адміністрації (довідка № 08-07/43 від 12.02.2010 р.).

Запропоновані розрахунки показників економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період та пропозиції щодо адаптації товаровиробників до умов посиленої конкуренції серед аграріїв використовуються у навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні дисциплін «Фінанси підприємств» та «Економіка підприємства» (довідка № 361 від 17.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою роботою. Представлені у ній результати наукових досліджень є самостійними розробками автора. З наукових статей, написаних у співавторстві, в роботі використані лише ті положення, що розроблені автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств» (м. Житомир, 2000 р.); на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (м. Житомир, 2005 р.); на II-й міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (м. Житомир, 2006 р.); на IV-й міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (м. Житомир, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 11 наукових працях загальним обсягом 2,9 д. а., 9 з яких належать особисто автору дисертації, у т. ч. 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 1,8 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (186 найменувань) та 6 додатків. Основний текст дисертації викладено на 163 сторінках комп'ютерного тексту, який включає 30 таблиць та 16 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, розглянуто стан дослідження проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито основні елементи наукової новизни, практичне значення та подано відомості про апробацію одержаних наукових результатів.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні аспекти економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період» - досліджено категоріальний апарат економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, визначені основні фактори, що впливають на їх результативність, сформульовано методологічний аспект забезпечення економічної ефективності діяльності аграрних підприємств, поглиблено теоретичне обґрунтування основних етапів здійснення аграрної реформи з метою визначення особливостей пореформеного періоду економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

На підставі теоретичного узагальнення існуючих у науковій літературі інтерпретацій категорії «економічна ефективність» сформульовано власне бачення поняття, яке в контексті пореформеного періоду розглянуто як економічну категорію, в основі якої закладено необхідність перевищення рівня прибуткової окупності понесених витрат ресурсів над величиною позичкового відсотка. Саме величина позичкового відсотка, як індикатора існуючого рівня інфляції, виступає межею досягнення реальної економічної ефективності діяльності суб'єкта господарювання. Зазначена інтерпретація досліджуваної категорії сприятиме формуванню належної концентрації наявних ресурсів, розширенню джерел залучення інвестицій, що забезпечуватиме подальше підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

Поняття економічної ефективності діяльності аграрних підприємств необхідно розглядати як багатогранне явище, яке передбачає існування системної рівноваги між економічними, технологічними, екологічними та соціальними складовими, взаємозв'язок між якими сприятиме високому технологічному рівню сільськогосподарського виробництва, соціальній захищеності селян та екологічній доцільності господарювання. Формування такого цілісного підходу щодо економічної ефективності дозволить досягнути паритету між позитивним економічним результатом з понесеними витратами у формі вартості капіталу, землі, робочої сили, а також з врахуванням екологічного фактору (рис. 1).

111111111111111111111

Рис. 1. Взаємозв'язок між складовими економічної ефективності

діяльності аграрного підприємства

Дослідженнями встановлено, що рівень прибутковості підприємств залежить від ступеня позитивної чи негативної дії зовнішніх та внутрішньогосподарських чинників, які, з позицій управління, можуть виступати повністю чи частково керованими та некерованими. При побудові системи управління сільськогосподарськими підприємствами особливу увагу слід приділяти врахуванню інституціональних чинників, що визначають правові умови господарювання, інноваційних, як основних у напрямку забезпечення конкурентоспроможності продукції, та інформаційних, що забезпечуватимуть гнучкість прийняття управлінських рішень.

У процесі наукового дослідження сформульовані основні економічні етапи проведення аграрної реформи та обґрунтовано необхідність виокремлення пореформеного періоду функціонування сільськогосподарських підприємств, який визначено як часовий проміжок, що настає після періоду проведення реформи і характеризується досягненням мети реформування та існуванням мінливого, інерційного інституціонального середовища. У цьому контексті важливим є визначення основних критеріїв та принципів, за якими можна стверджувати про входження до пореформеного періоду. Узагальнюючим показником оцінки діяльності підприємства є рівень економічної ефективності. Виходячи з такої наукової позиції, початок підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва у державі можна вважати початком пореформеного періоду.

Критерієм аналізу економічної ефективності діяльності аграрних підприємств є оцінка економічної віддачі від вкладених ресурсів (здійснених витрат), необхідних для отримання позитивного економічного ефекту, яка ґрунтується на розрахунках показників рентабельності. Важливим є запровадження показника рентабельності продажів у даних статистичної звітності підприємств, що дасть змогу здійснювати комплексний аналіз та виявляти резерви доцільності виробництва видів продукції. У перспективі, враховуючи ступінь інтеграції економіки України у світовий та європейський економічний простір, доцільним буде застосування відповідних методик визначення економічної ефективності, що дасть можливість оцінити її рівень як внутрішніми, так і зовнішніми аналітиками.

У другому розділі - «Стан економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період» - проаналізовано рівень економічної ефективності діяльності аграрних підприємств Житомирської області та виробництва основних видів продукції; проведено аналіз стану та тенденцій ресурсного забезпечення галузі; здійснено економічну оцінку динаміки доходів та витрат та їх складових; проведено економіко-статистичний аналіз основних факторів впливу на економічну ефективність діяльності агропідприємств.

Переважну більшість сільськогосподарських підприємств Житомирської області становлять фермерські господарства, господарські товариства (переважно це сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю) та приватні (приватно-орендні) підприємства. Чисельність агропідприємств області не є сталою, і спостерігається стійка тенденція до зростання фермерських господарств з одночасним скороченням підприємств інших організаційно-правових форм господарювання. Це пояснюється продовженням пошуку селянами інших, більш привабливих форм здійснення аграрного виробництва.

Протягом 2004-2008 рр. спостерігається постійне зменшення площ сільськогосподарських угідь та ріллі, що є в користуванні аграрних підприємств області. Особливо різке скорочення площі с.-г. угідь мало місце у 2006 р. - на 132,9 тис. га. Спостерігається значне скорочення площ посівів властивих для регіону культур: цукрового буряка - у 3,4 рази, льону-довгунцю - у 2,9 рази. Варто зазначити позитивну тенденцію росту площ збирання картоплі та відносно незначне коливання площ овочів відкритого ґрунту. Дослідженнями встановлено, що має місце зростання величини фондозабезпеченості та фондоозброєності праці, однак це зумовлено як зростанням вартості основних засобів, так і зменшенням площ сільськогосподарських угідь та кількості працюючих.

Виявлено, що протягом досліджуваного періоду сільськогосподарське виробництво у Житомирській області було прибутковим із середнім щорічним приростом 17,7 млн. грн. За період 2004-2008 рр. в основі формування чистого прибутку діяльності аграрних підприємств регіону лежить зростання доходів від реалізації продукції - на 39,7 %, за рахунок росту як обсягів, так і ціни реалізації та зростання собівартості реалізованої продукції - на 34,7 %. Особливе місце у структурі складових формування позитивного економічного ефекту сільськогосподарських підприємств займає державна підтримка галузі, яка за останні роки зросла у 3,2 рази. Зазначимо, що протягом 2004-2005 рр. така підтримка була визначальною у формуванні кінцевих економічних результатів, оскільки величина прибутку агропідприємств не перевищувала розмір виділених державою коштів. У подальшому розмір державної допомоги не був визначальним, але залишався вагомим джерелом формування доходів агропідприємств.

Оцінку впливу величини державної допомоги на величину чистого прибутку підприємств було здійснено за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Зв'язок між отриманими підприємством державними коштами, виділеними на підтримку галузі тваринництва на 1 га с.-г. угідь (х), і величиною чистого прибутку на таку ж площу (у) характеризується таким лінійним рівнянням: .

Згідно з параметрами рівняння, зазначимо, що зі збільшенням державної допомоги, як за рахунок спеціального режиму справляння податку на додану вартість, так і за рахунок бюджетних дотацій, на 1 гривню сільськогосподарські товаровиробники отримують зростання чистого прибутку на 2,87 грн. Вказаний зв'язок між ознаками при парній кореляції визначають за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції - r, який у даному випадку становить 0,68. Така величина коефіцієнта вказує на середній зв'язок між ознаками.

Рівень рентабельності основних видів продукції у пореформеному періоді функціонування аграрних підприємств відрізняється від показників 1990 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння показників рентабельності виробництва основних видів продукції сільськогосподарських підприємств Житомирської області, %

Вид продукції	1990 р.	2004 р.	2008 р.	2008 р., +/- до 1990 р.
Зерно	218,1	40,7	22,1	-196,0
Насіння соняшнику	-	24,9	-20,6	-45,5*
Цукрові буряки	30,1	-2,7	-2,9	-33,0
Картопля	33,6	65,7	81,4	47,8
Овочі	20,2	-7,8	139,7	119,5
М'ясо великої рогатої худоби	35,7	-16,9	-15,4	-51,1
М'ясо свиней	14,3	-7,7	-1,4	-15,7
М'ясо птиці	2,4	-27,4	-19,2	-21,6
Молоко	34,1	22,4	18,2	-15,9
Яйця	11,3	24,9	25,8	14,5

* Порівняно з 2004 р.

У дореформений період прибутковим було виробництво усіх без винятку видів сільськогосподарської продукції, хоча виробництво яєць, вирощування овочів та картоплі приносило менше прибутку на одиницю витрат, ніж у пореформений період.

За допомогою групування методом нерівних інтервалів у процесі дослідження було проведено аналіз впливу величини інвестованих у виробництво коштів на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств Баранівського та Новоград-Волинського районів Житомирської області. Як показують результати групування, існує пряма залежність між збільшенням виробничих витрат та доходом від реалізації продукції, обчислених на гектар сільськогосподарських угідь (табл. 2).

Майже половина аграрних підприємств зазначених районів віднесена до перших двох груп з виробничими витратами не більшими за 1240 грн на кожен гектар сільськогосподарських угідь. Собівартість продукції у підприємств перших двох груп перевищує величину доходів, і, як наслідок, показники рентабельності є від'ємними.

Досить очевидною є залежність між понесеними виробничими витратами та показниками прибутку на одиницю сільськогосподарських угідь, а також показниками рентабельності. Однак така залежність не є лінійною: у підприємств четвертої групи спостерігається майже двократне зниження показників рентабельності. До цієї групи включено сільськогосподарське підприємство «Адонікс» Баранівського району, в якому величина витрат на виробництво продукції складає 2192 грн на кожен гектар сільськогосподарських угідь. Підприємство спеціалізується виключно на рослинництві, однак внаслідок понесених вагомих матеріальних витрат (насіння, мінеральних добрив тощо), а також неналежного підходу до реалізації продукції воно отримало збитковість виробництва продукції на рівні -36,6 %, а збитковість продажу становила -57,9 %. Саме результати господарювання цього та інших підприємств (таких у цій групі є ще два) зумовили зниження економічної ефективності.

Таблиця 2

Залежність економічної ефективності виробництва від величини виробничих витрат на 1 га сільськогосподарських угідь у господарствах Баранівського та Новоград-Волинського районів, 2008 р.

Показники	Групи підприємств за витратами на виробництво продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	По сукупності
	до 922,3	922,4 - 1240,6	1240,7 - 1558,9	1559,0 - 2832,1	більше 2832,1
Кількість підприємств, од.	12	12	9	11	6	50
Середні виробничі витрати на 1 га с.-г. угідь, грн.	688,7	1057,4	1348,4	2192,2	3996,3	2446,9
Вартість валової продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	211,4	266,4	604,8	1040,0	2581,5	1374,6
Виручка від реалізації продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	542,9	688,6	850,1	1482,9	3583,6	2198,8
Собівартість продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	624,6	728,2	732,5	1373,6	2871,6	1701,3
Прибуток (збиток) на 1 га с.-г. угідь, грн.	-81,7	-39,6	117,6	109,6	711,9	266,2
Рівень рентабельності продукції, %	-13,1	-5,4	16,1	8,0	24,8	17,2
Рівень рентабельності продажу, %	-15,0	-5,8	13,8	7,4	19,9	14,7
Норма прибутку, %	-2,9	-2,3	6,4	3,4	10,9	6,2

Як висновок можна зазначити, що збільшення виробничих витрат за умов організації ефективної виробничо-збутової політики сільськогосподарських підприємств несе в собі підвищення економічної ефективності їх діяльності.

У третьому розділі - «Основні економічні засади забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період» - доведено доцільність залучення аграрних підприємств до інвестиційно-інноваційного середовища як визначальної стратегії їх діяльності з метою забезпечення конкурентних переваг на ринку продовольчої продукції; розроблено алгоритм управлінських дій у процесі впровадження інноваційного продукту; обґрунтовано необхідність відродження галузі тваринництва з врахуванням запропонованої двосторонньої економіко-математичної моделі взаємодії галузей сільськогосподарського виробництва на основі розрахунку додаткового економічного ефекту від заміщення виробничих витрат; сформульовано пропозиції щодо створення локальних інтеграційних об'єднань аграрних підприємств з метою забезпечення підвищення економічної ефективності діяльності.

У роботі здійснено структуризацію інвестиційно-інноваційного середовища з виокремленням основних функціональних сфер: інституціональної, інформаційної, кадрового забезпечення та сфери оперативного управління. Сфери інвестиційно-інноваційного середовища складаються зі структурних елементів, при існуванні тісного чи опосередкованого взаємозв'язку яких відбувається системне поширення інноваційного способу ведення господарської діяльності у аграрній галузі і в результаті - отримання інноваційної продукції та досягнення максимального синергетичного ефекту.

В основі інвестиційно-інноваційного середовища визначено інноваційну сферу, оскільки вона має нести ідею реформування виробничих та невиробничих процесів з врахуванням досягнень науки, та інвестиційну сферу, яка призначена забезпечувати матеріальне підґрунтя для практичного застосування інноваційних проектів та належного функціонування інших сфер інвестиційно-інноваційного середовища. Наявність взаємозв'язку між складовими ядра середовища обумовлена, по-перше, залежністю генерування, поширення та впровадження інновацій від рівня інвестиційного наповнення відповідних заходів; по-друге, отриманий економічний ефект від використання повинен у подальшому виступати фактором підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства.

Автором розроблено алгоритм залучення агропідприємства до інвестиційно-інноваційного середовища, який має циклічний характер, забезпечить оптимізацію прийняття управлінських рішень і передбачає здійснення чотирьох організаційних етапів (рис. 2).

Першим етапом є дослідження ринку інновацій у сфері агропромислового виробництва. У цьому контексті важливим є створення і функціонування на постійній основі ринку інновацій, на якому балансується попит і пропозиція. На другому етапі - визначення можливості використання наукових розробок на даному підприємстві - оцінюється економічна доцільність впровадження інноваційного продукту у сільськогосподарському виробництві. На третьому етапі здійснюється безпосереднє впровадження інноваційного проекту у господарській діяльності суб'єкта господарювання та реалізація інноваційної продукції. Після створення інноваційної продукції проводиться комплекс заходів щодо її збереження та реалізації. У разі успішної реалізації запропонованого проекту товаровиробник може розраховувати на державну підтримку, якщо це не було здійснено у процесі застосування інноваційного продукту. На завершальному етапі управлінських дій щодо залучення сільськогосподарських підприємств до умов інвестиційно-інноваційного середовища виникає необхідність у здійсненні оцінки ефективності виробництва інноваційної продукції. З цією метою проводиться узагальнюючий аналіз існуючих переваг та недоліків проекту.

Рис. 2. Алгоритм управлінських дій у процесі впровадження

інноваційного продукту

У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність розширення виробництва продукції тваринництва та досягнення показників дореформеного періоду. Основними напрямками відродження галузі має стати виключно інноваційний розвиток на основі впровадження наукових розробок у сфері селекції. Збільшення поголів'я сільськогосподарських тварин можливе за рахунок закупівлі молодняка у населення, передових господарств, створення інтеграційних об'єднань виробників. Покращення якісного складу відбуватиметься за рахунок відновлення паспортизованих пунктів штучного осіменіння тварин, забезпечення повноцінної годівлі.

Автором запропоновано модель взаємодії галузей сільськогоспо-дарського виробництва у вигляді системи алгебраїчних рівнянь визначення доходу від реалізації продукції підприємства. Зокрема, пропонується враховувати ефект заміщення, який проявляється у зменшенні витрат виробництва за рахунок заміщення частини витрат на закупівлю мінеральних добрив вартістю органічних добрив, витрат по утилізації соломи (включаючи екологічні витрати) вартістю підстилки:

,

де х1, х2 - дохід від реалізації відповідно продукції рослинництва та тваринництва; v10, v20 - витрати на виробництво та реалізацію відповідно продукції рослинництва та тваринництва, без врахування заміщених витрат; v1, v2 - залишкові (зменшені) витрати на закупівлю міндобрив та збирання соломи; y1, y2 - прибуток підприємства від реалізації відповідно продукції рослинництва і тваринництва.

Слід зазначити, що внесення кожної тонни органічних добрив, як у чистому вигляді, так і на фоні NPK, забезпечує зростання урожайності сільськогосподарських культур і на цій основі - зростання економічної ефективності виробництва продукції на підприємстві. Враховуючи ефект післядії органічних добрив, який проявляється через постійний приріст урожайності сільськогосподарських культур протягом кількох років після внесення, існує можливість визначення розміру щорічного приросту рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції за допомогою наступного рівняння:

,

де R - очікувана рентабельність виробництва продукції рослинництва у відповідному році; R1 - рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції базового року; R - розрахунковий приріст рентабельності продукції наступних років; R11 - зміна рентабельності виробництва за рахунок зменшення витрат виробництва продукції рослинництва; R12 - зміна рентабельності виробництва за рахунок підвищення урожайності сільськогосподарських культур від внесення органічних добрив; R2 - зміна рентабельності виробництва за рахунок зменшення витрат виробництва продукції тваринництва; - коефіцієнт приросту рентабельності вирощування сільськогосподарської культури у відповідному році, розрахований на основі величини зростання її урожайності; Rє1 - номінальна для розрахунку рентабельність виробництва, яка може прирівнюватися до R1 чи планової рентабельності.

Зазначена економіко-математична модель відноситься до класу оціночних, дозволяє проводити прогнозування економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції на декілька років і на цій основі забезпечувати обґрунтованість прийняття управлінських рішень з метою підвищення прибутковості підприємства.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження діяльності сільськогоспо-дарських підприємств сформульовано й обґрунтовано теоретико-методологічні засади і науково-прикладні пропозиції щодо підвищення її економічної ефективності у пореформений період і зроблено такі висновки:

1. Теоретично обґрунтовано, що при трактуванні категорії «економічна ефективність» слід враховувати необхідність поліпшення інвестиційної привабливості вітчизняних аграрних підприємств у пореформений період. Встановлено, що рівень забезпечення прибуткової окупності витрат має перевищувати величину позичкового відсотка як індикатора існуючого рівня інфляції та визначального чинника альтернативного вкладення коштів. Такий науковий підхід забезпечить необхідні умови для підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.

2 Доведено, що визначальною умовою забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств у пореформений період є подолання негативних наслідків економічної кризи, недостатнього рівня технологічного оснащення виробництва, соціального напруження та наявних екологічних протиріч. Встановлення системної рівноваги між окресленими складовими сприятиме раціональному використанню наявних та залученню нових ресурсів для забезпечення підвищення ефективності у процесі здійснення сільськогосподарської діяльності.

3. Теоретично доведено, що фактори впливу на прибутковість сільськогосподарських підприємств необхідно поділяти на зовнішні, які враховують при прийнятті управлінських рішень, та внутрішньогосподарські, що перебувають під впливом системи управління підприємством. Запропонований поділ факторів доцільно розглядати з виокремленням особливої ролі інноваційних, інформаційних та інституціональних чинників, що, в свою чергу, сприятиме активізації впровадження у виробництво наукових розробок, здатних забезпечити підґрунтя для підвищення економічної ефективності діяльності аграрних підприємств у пореформеному періоді.

4. Обґрунтовано необхідність виокремлення пореформеного періоду функціонування сільськогосподарських підприємств, який визначено як часовий проміжок, що наступає після періоду проведення реформи і характеризується досягненням мети реформування та існуванням мінливого, інерційного інституціонального середовища. Теоретично доведено, що підвищення економічної ефективності функціонування аграрних підприємств можливе лише за наявності формування сприятливих інституціональних умов, зокрема: відповідного нормативно-правового, фінансового та соціально-економічного забезпечення. Синхронізація зазначених складових сприятиме активізації підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформеному періоді.

5. За результатами дослідження особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств Житомирської області у пореформений період встановлено, що стримуючим фактором формування економічної ефективності є недостатній рівень ресурсного забезпечення господарської діяльності. Доведено, що необхідними умовами ефективного здійснення господарської діяльності є покращення матеріально-технічного забезпечення, оптимізація розмірів земельних ресурсів, а також підвищення мотивації праці селян.

6. Визначено позитивний вплив реальних доходів аграрних підприємств на їх фінансово-економічний стан. На основі проведеного аналізу економічної ефективності діяльності аграрних підприємств Житомирської області розраховано показник чистого прибутку за період 2004-2008 рр. в середньому за рік, який становить 17,7 млн. грн. Виявлено, що прибуткова окупність витрат виробництва окремих видів продукції не дозволяє підприємству забезпечити сталий рівень економічної ефективності як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді.

7. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що зв'язок між рівнем державної підтримки та величиною прибутку аграрних підприємств характеризується як прямий. Так, при зростанні державної підтримки на 1 грн збільшується чистий прибуток на 2,87 грн на 1 га сільськогосподарських угідь. Посилення зазначеної тенденції сприятиме активізації діяльності сільськогосподарських підприємств у напрямку розширення обсягів виробництва та підвищенню якості сільськогосподарської продукції.

8. Доведено, що необхідною умовою підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період є залучення їх до інвестиційно-інноваційного середовища за допомогою практичного використання розробленого алгоритму управлінських дій щодо оптимізації рішень у процесі застосування інноваційного продукту. Запропонований алгоритм включає такі організаційні етапи: вибір інноваційного проекту, визначення можливості його застосування на даному підприємстві, етап безпосереднього впровадження проекту, оцінка ефективності інноваційної продукції. Реалізація зазначеного алгоритму створить умови для оптимізації управлінських рішень у процесі застосування інноваційного продукту.

9. Обґрунтовано, що відродження галузі тваринництва у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області необхідно здійснювати на основі впровадження насамперед таких наукових розробок, які сприятимуть підвищенню рівня продуктивності поголів'я та зниженню собівартості продукції, що забезпечить конкурентні переваги сільськогосподарських підприємств та зростання економічної ефективності їх діяльності. На основі розробки моделі взаємодії галузей доведено, що заміщення частини мінеральних добрив органічними несе у собі резерви зростання прибутковості аграрного виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Дема Д.І. Фіксований сільськогосподарський податок та прибутковість сільськогосподарських підприємств / Д.І. Дема, Ю.Ю. Сус // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія: у 4-х ч. / за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч.3. Фінансово-кредитна система. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 37-41. (Автором проведено аналіз впливу рівня оподаткування на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств).

Сус Ю.Ю. Реформування агропромислового виробництва на Житомирщині / Ю.Ю. Сус // Вісн. Сумського нац. аграр. університету Сер. Фінанси і кредит. - 2004. - № 2 (17). - С. 139-145.

Сус Ю.Ю. До питання визначення економічної ефективності агропідприємств / Ю.Ю. Сус // Вісн. ДАУ. - 2005. - № 2. - С. 327-339.

Сус Ю.Ю. Деякі аспекти підвищення економічної ефективності агропідприємств / Ю.Ю. Сус // Наук. вісн. НАУ. - 2007. - Вип. 110. - С. 110-112.

Сус Ю.Ю. Оцінка доходності сільськогосподарського виробництва у Житомирській області / Ю.Ю. Сус // Вісн. Сумського нац. аграр. університету. - 2009. - № 1 (26). - С. 256-261.

Дорохова Л.М. Проблеми функціонування селянських (фермерських) господарств на забруднених територіях / Л.М. Дорохова, Ю.Ю. Сус // Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств: матеріали наук.-практ. конф., (23-25 березня 2000 р.) / ДААУ. - Житомир, 2001. - С. 57-60. (Автором прокоментовано процес становлення фермерських господарств області та проведено аналіз впливу основних факторів на економічні результати їх діяльності).

Сус Ю.Ю. Прибутковість сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм / Ю.Ю. Сус // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: у 2-х ч.: матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів / Т.1. - К.: ІАЕ, 2003. - С. 386-387.

Сус Ю.Ю. Визначення ефективності сільськогосподарського підприємства / Ю.Ю. Сус // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: в 3-х ч.: матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф., (3-5 березня 2005 р.) / Держ. агроекол. ун-т). Ч. 2: Методи економічних досліджень. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. - С. 42-45.

Сус Ю.Ю. Загальна характеристика сучасного рівня розвитку АПК регіону / Ю.Ю. Сус // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали Міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, магістрів та студентів, (12 травня 2005 р.) / Держ. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. - С. 95-98.

Сус Ю.Ю. Проблеми формування доходів агропідприємств / Ю.Ю. Сус // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 2-ї міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, (11 травня 2006 р.) / Держ. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2006. - С. 160-162.

Сус Ю.Ю. Роль державної підтримки аграрного сектору регіону / Ю.Ю. Сус // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 4-ї міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених, (30 травня 2008 р.) / Держ. агроекол. ун-т. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2008. - С. 3-5.

АНОТАЦІЯ

Сус Ю.Ю. Економічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств у пореформений період. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів формування економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств. У роботі запропоновано авторське трактування категорії «економічна ефективність» з урахуванням необхідності забезпечення інвестиційної привабливості підприємств. Обґрунтовано особливості функціонування аграрних підприємств у пореформений період. Ідентифіковано зовнішні та внутрішньогосподарські фактори впливу на економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.

Запропоновано шляхи забезпечення прибутковості аграрних підприємств на основі встановлення системної рівноваги між економічними, технологічними, соціальними та екологічними чинниками господарської діяльності. Обґрунтовано пропозиції, спрямовані на залучення аграрних підприємств до інвестиційно-інноваційного середовища, на підставі розробки алгоритму управлінських дій. Розроблено рекомендації щодо відродження галузі тваринництва на основі економіко-математичної моделі балансового типу.

Ключові слова: економічна ефективність, доходи, собівартість, прибуток, рентабельність, норма прибутку, інвестиції, інновації, галузева структура, пореформений період.

АННОТАЦИЯ

Сус Ю.Ю. Экономическая эффективность деятельности сельскохозяйственных предприятий в пореформенном периоде. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и практических аспектов формирования экономической эффективности деятельности сельскохозяйственных предприятий. В работе предложена авторская интерпретация категории экономической эффективности, в которой с позиций необходимости привлечения инвестиционного капитала в отрасль акцентируется особое внимание на превышении уровня рентабельности над уровнем ссудного процента. Автором обоснована необходимость обеспечения системного равновесия между экономическими, технологическими, социальными и экологическими составляющими и на этой основе достижения прибыльности предприятия.

Особое внимание в диссертации уделено рассмотрению процессов реформирования сельскохозяйственной отрасли Украины. Это дало возможность определить этапы проведения аграрной реформы с позиций влияния на механизм формирования и использования экономических результатов хозяйствования. Обусловлена целесообразность выделения пореформенного периода функционирования сельхозпредприятий, в котором при принятии управленческих решений важно учитывать изменчивость и инерционность институциональных условий ведения аграрного бизнеса.

В работе определены основные внешние и внутрихозяйственные факторы влияния на уровень экономической эффективности деятельности сельхозпредприятий. При этом определяющую роль при построении эффективной управленческой системы имеют инвестиционные, инновационные и информационные факторы влияния. Автором рассмотрены существующие методики определения экономической эффективности и в условиях пореформенного периода делается акцент на показателях прибыльной окупаемости использованных ресурсов, издержек производства и определении доли прибыли в выручке от реализации продукции сельского хозяйства.

На основе проведенного исследования условий, в которых функционируют сельскохозяйственные предприятия Житомирской области, определены тенденции уменьшения площадей сельскохозяйственных угодий, используемых предприятиями, продолжения оттока трудовых ресурсов из-за низкого уровня заработной платы и социальной незащищенности крестьян, неудовлетворительного состояния основных фондов предприятий. Количество сельхозпредприятий области постоянно сокращается, что свидетельствует о продолжении поиска крестьянами бале выгодных условий использования земель. Имеет место распространение выращивания не адаптированных к условиям Полесья сельскохозяйственных культур с одновременным сокращением посевов льна, сахарной свеклы.

Осуществляя анализ уровня экономической эффективности деятельности аграрных предприятий Житомирской области, особое внимание уделялось исследованию тенденций изменения основных составляющих - доходов и издержек производства. На протяжении последних пяти лет имело место увеличение их уровня с небольшим опережением роста доходов над ростом издержек. Установлено, что доходы изменяются под воздействием изменений как ценообразования, так и объемов продаж. Главное место в себестоимости продукции занимают материальные затраты с измененной структурой по сравнению с периодом до реформирования отрасли. Исходя из этого, можно сделать вывод, что сельскохозяйственное производство в области прибыльно. Особое место в структуре доходов занимают доходы в виде государственной помощи. С помощью корреляционно-регрессионного анализа определена степень влияния бюджетных ассигнований на прибыльность сельхозпредприятий.

Автором предложены пути повышения экономической эффективности на основе широкого внедрения сельскохозяйственными предприятиями научных достижений. Определены функциональная взаимосвязь составляющих инвестиционно-инновационной среды сельскохозяйственного производства. Разработан алгоритм управленческих действий при внедрении инновационного продукта в хозяйственной деятельности, который имеет циклический характер и включает четыре этапа: этап выбора, подготовительный, этап непосредственного внедрения и аналитический этап. Использование такого алгоритма позволит руководству предприятий обеспечить наивысшую эффективность от реализации инновационной продукции.

Особое место в диссертации уделено обоснованию необходимости возрождения животноводства с позиций обеспечения продовольственной безопасности и увеличения уровня экономической эффективности. Автором усовершенствована экономико-математическая модель соотношения отраслей на основе замещения издержек основных отраслей сельского хозяйства. Использование модели позволит сократить издержки растениеводства и животноводства и рассчитать возникающий эффект от использования органических удобрений на протяжении нескольких лет.

Ключевые слова: экономическая эффективность, доходы, себестоимость, прибыль, рентабельность, норма прибыли, инвестиции, инновации, пореформенный период.

SUMMARY

Sus Yu.Yu. The Economic Efficiency of Agricultural Enterprise Activities in the Post-Reform Period. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economics, in Speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activities). - Zhytomyr National Agroecological University of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2010.

The thesis covers the investigation into the theoretical, methodological and practical aspects of forming the economic efficiency of agricultural enterprise activities. The author suggests his own interpretation of the category of “economic efficiency” with respect to the necessity of ensuring the investment attractiveness of enterprises. The peculiarities of the agricultural enterprise functioning in the post-reform period are substantiated. The effects of the external and internal economic factors on the economic efficiency of agricultural enterprise activities are identified.

The author also offers the ways for ensuring the agricultural enterprise profitability on the basis of keeping the systems balance between the economic, technological, social and ecological factors of the economic activities. The proposals aimed at involving agricultural enterprises in the investment and innovative environment on the basis of developing the algorithm of management activities are substantiated. The recommendations related to the revival of animal husbandry on the basis of the economic and mathematical model of the balanced type are developed.

Key words: economic efficiency, income, cost, profit, profitability, profit rate, investments, innovations, branch structure, post-reform period.

Размещено на Allbest.ru