Напрями удосконалення організації оплати праці на підприємстві

0

0,3

0,3

100,0

101,4

101,4

0

1,4

1,4

14. Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн.

0,01

0,02

0,03

101,9

103,7

105,7

1,9

3,7

5,7

15. Кредиторська заборгованість, тис. грн.

58

18

76

107,0

102,0

109,2

7,0

2,0

9,2

16. Дебіторська заборгованість, тис. грн.

145

120

265

115,9

111,4

129,1

15,9

11,4

29,1



Рис. 2.1. Темпи зростання основних техніко-економічних показників роботи підприємства у 2007-2009 роках

Фондомісткість є оберненим показником фондовіддачі і показує скільки припадає основних фондів на одиницю продукції. На ВАТ «Укрелектроапарат» цей показник постійно знижувався.

Фондоозброєність характеризує оснащеність праці основними фондами. Як бачимо з таблиць, у 2008 році цей показник не збільшувався від 2007 року. У 2009 році ми спостерігаємо збільшення фондоозброєності: темп її росту становить 101,4% від 2007 року. Таким чином, щорічне зростання фондоозброєності також позитивно характеризує діяльність ВАТ «Укрелектроапарат».

Отже, аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства ВАТ «Укрелектроапарат» показав, що завод досить ефективно працює, отримує прибуток і може розвиватися далі, використовуючи наявний потенціал.

2.4 Аналіз діючої система оплати праці на підприємстві

В умовах ринкової економіки з організацією заробітної плати на ВАТ «Укрелектроапарат» пов'язано рішення двоєдиної задачі:

гарантувати оплату праці кожному працівникові відповідно до результатів його праці і вартості робочої сили на ринку праці;

забезпечити працедавцеві (незалежно від того, хто виступає як його: держава, акціонерне суспільство, приватна особа, чи кооператив або хтось інший) досягнення в процесі виробництва такого результату, який дозволив би йому (після реалізації продукції на ринку праці товарів) відшкодувати витрати і одержати прибуток.

Тим самим через організацію заробітної плати досягається необхідний компроміс між інтересами працедавця і працівника, сприяючий розвитку відносин соціального партнерства між двома рушійними силами ринкової економіки.

В межах загального фонду оплати праці підприємство самостійно встановлює його по окремих видах діяльності, категоріях промислово-виробничого персоналу, структурних підрозділах із врахуванням кваліфікації працівників та обсягів виконуваних робіт.

На підприємстві для робітників використовується відрядно-преміальна та почасово-преміальна системи оплати праці. Для керівників, спеціалістів та службовців оплата праці здійснюється за посадовими окладами.

Формуючи тарифну сітку, яка показує співвідношення в оплаті праці працівників підприємства, на підприємстві встановлюють тарифні коефіцієнти. Тарифні коефіцієнти ВАТ «Укрелектроапарат» відобразимо в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Тарифні коефіцієнти на ВАТ «Укрелектроапарат» за 2009 рік

Категорії і групи працівників	Тарифні розряди, відповідні їм тарифні коефіцієнти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
	1,0	1,14	1,30	1,48	1,69	1,93	2,20	2,51	2,86	3,26	3,72	4,24	4,83	5,51	6,28	7,16	8,16
Робітники	х	х	х	х	х	х
Службовці		х	х
Спеціалісти				х	х	х	х	х	х	х	х	х	х
Керівники адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємства			х	х	х	х	х	х
Керівники підприємства та його структурних підрозділів						х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х

На підприємстві для оплати праці працівників визначені тарифні розряди та відповідні їм тарифні коефіцієнти. Розряди і коефіцієнти встановлено відповідно до груп та категорій працівників. Так, для робітників - найбільший розряд - 6-й, а коефіцієнт згідно цього розряду становить 2,51, для службовців найвищий коефіцієнт - 1,30, для спеціалістів - 4,83, для керівників адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємства - 2,51, для керівників підприємства та його структурних підрозділів - 8,16.

Отже, всі посадові оклади встановлюються згідно коефіцієнтів та розрядів, відповідно до груп та категорій працівників

Проаналізуємо тарифні коефіцієнти даного підприємства з загальнодержавними, визначимо відхилення.

Таблиця 2.4

Аналіз тарифних коефіцієнтів ВАТ «Укрелектроапарат» за 2009 рік в порівнянні з державними підприємствами

Розряди	1	2	3	4	5	6
Тарифні коефіцієнти державних підприємств	1,0	1,09	1,20	1,32	1,50	1,65
Тарифні коефіцієнти, що діють на ВАТ «Укрелектроапарат»	1,0	1,14	1,30	1,48	1,69	1,93
Абсолютне відхилення	-	0,05	0,10	0,16	0,19	0,28
Темп зростання, %	100,0	104,6	108,3	112,1	112,7	117,0

Отже, тарифні коефіцієнти ВАТ «Укрелектроапарат» є вищими, ніж тарифні коефіцієнти державних підприємств. Це не суперечить формуванню тарифної сітки, оскільки аналізоване підприємство є колективної форми власності. За аналізом таблиці 2.4 темп зростання тарифних коефіцієнтів аналізованого підприємства в порівнянні з тарифними коефіцієнтами державних підприємств, для другого розряду складає 4,6 %, для третього - 8,3%, для четвертого і п'ятого відповідно 12,1 і 12,7% і для шостого - 17,0%. Це у відносному вираженні незначне зростання, але в грошовому виразі достатньо вагоме.

Тепер за допомогою таблиці 2.5 проаналізуємо тарифні коефіцієнти ВАТ «Укрелектроапарат».

Таблиця 2.5

Аналіз тарифних коефіцієнтів ВАТ «Укрелектроапарат»

Розряди	1	2	3	4	5	6
Тарифні коефіцієнти заводу	1,0	1,14	1,30	1,48	1,69	1,93
Абсолютне відхилення до попереднього розряду	-	0,14	0,16	0,18	0,21	0,24
Абсолютне відхилення до першого розряду	-	0,14	0,30	0,48	0,69	0,93
Відносне відхилення до попереднього розряду, %	-	14,0	14,0	14,0	14,1	14,2
Відносне відхилення до першого розряду, %	-	14,0	30,0	48,0	69,0	93,0

Аналіз таблиці 2.5 засвідчує правильність формування тарифної сітки аналізованого підприємства. Так, як завод «Укрелектроапарат» є підприємством колективної форми власності, то воно має право встановлювати свої тарифні коефіцієнти і дане підприємство скористалося цим правом.

Проведений аналіз відносного відхилення тарифних коефіцієнтів ВАТ «Укрелектроапарат» підприємства до попереднього року показує, що ріст їх в основному складає 14 %.

Тепер в таблиці 2.6 проаналізуємо тарифну сітку підприємства за деякими цехами, що введена в дію з 1.01.2008 року.

На ВАТ «Укрелектроапарат» діє система доплат, надбавок та преміювання працівників.

Основними надбавками є:

за високу професійну майстерність робітників;

за високі досягнення у праці службовців;

за вислугу років;

за виконання особливо важливої роботи на певний термін;

за знання і використання у роботі іноземних мов.

Доплати на ВАТ «Укрелектроапарат» діляться на дві групи:

1. Доплати, які не мають обмежень за сферами трудової діяльності:

за роботу в наднормовий час;

підліткам;

за роботу за нижчим розрядом;

за час простою не з вини робітника;

за випуск бракованої продукції не з вини робітника.

2. Доплати, що використовують у певних сферах діяльності:

доплати стимулюючого і компенсаційного характеру: за суміщення професій; за розширення зони обслуговування; за заміну відсутніх; на час освоєння нових норм праці; бригадирам; завгоспам; за навчання учнів; за ведення обліку і діловодства; за обслуговування обчислювальної техніки.

доплати за умови праці: за роботу в нічний час; за перевезення небезпечних вантажів; за інтенсивність праці.

доплати за особливий характер виконуваних робіт: за роботу в вихідні; за багатозмінний режим роботи; водіям за ненормований робочий день; за відгули; за роз'їзний характер праці.

Згідно з положенням про преміювання премії на підприємстві нараховуються у відсотках від основної заробітної платні або у вигляді конкретної суми.

Премії можуть бути виплачені за: результати роботи робочих місць, що обслуговуються працівниками; виконання нормованих завдань; економію матеріальних цінностей; освоєння проектного рівня виробничих потужностей, зниження браку, поліпшення обліку; підвищення якості продукції; підвищення продуктивності праці та збільшення обсягів виробництва; за підсумком року тощо.

2.5 Аналіз використання фонду оплати праці

На першому етапі аналізу використання фонду оплати праці вивчимо динаміку та структуру фонду оплати праці підприємства.

Проведемо аналіз динаміки та структури фонду оплати праці за категоріями працівників на підприємстві за 3 останні роки (табл. 2.6, рис. 2.2).

Таблиця 2.6

Динаміка фонду оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат» за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Керівники	138,8	6,7	165,8	6,7	238,4	6,5
Спеціалісти	140,8	6,8	168,2	6,8	241,9	6,6
Службовці	33,0	1,5	39,5	1,5	56,8	1,6
Робітники, в т. ч.:	1772,3	85,0	2112,1	85,0	3125,2	85,3
- робітники основного виробництва	1306,5	62,7	1618,9	65,1	2461,7	67,2
- робітники допоміжного виробництва	465,8	22,3	493,2	19,8	663,5	18,1
Всього	2084,9	100	2485,6	100	3662,3	100

Рис. 2.2. Динаміка структури фонду оплати праці за 2007-2009 роки

Для аналізу динаміки і структури фонду оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат» складемо таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

Структура і динаміка фонду оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат» за 2007-2009 роки

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
1. Робітники, обслуговуючий персонал
Середньорічна чисельність, осіб	370	Х	374	X	378	X
Оплата за відрядними розцінками	930,5	52,5	1039,2	49,2	1503,2	48,1
Погодинна оплата за тарифними ставками	244,6	13,8	272,5	12,9	318,8	10,2
Премії робітникам-відрядникам, що входять в основну заробітну плату	102,8	5,8	128,8	6,1	203,1	6,5
Премії робітникам-погодинникам, що входять в основну заробітну плату	28,4	1,6	35,9	1,7	56,3	1,8
Доплати:
за роботу у понаднормовий час	47,9	2,7	52,8	2,5	65,6	2,1
за цілоденні й внутрішньозмінні простої не з вини робітників	53,2	3,0	70,0	3,3	118,8	3,8
за зміну умов праці	17,7	1,0	23,3	1,1	46,9	1,5
за роботу в нічний час	35,4	2,0	46,7	2,2	146,9	4,7
до середнього заробітку	42,5	2,4	52,8	2,5	84,4	2,7
за суміщення професій	3,5	0,2	4,2	0,2	6,3	0,2
бригадирам за керівництво бригадою	5,3	0,3	8,4	0,4	15,6	0,5
за виправлення браку	5,3	0,3	8,4	0,4	18,8	0,6
інші доплати робітникам	23,0	1,3	23,3	1,1	25,0	0,8
Оплата виконання державних або громадських обов'язків	12,4	0,7	14,8	0,7	21,9	0,7
Оплата щорічних і додаткових відпусток	159,5	9,0	177,4	8,4	250,0	8,0
Інші види заробітної плати	10,6	0,6	14,8	0,7	28,1	0,9
Винагороди за підсумками роботи за рік	88,6	5,0	107,7	5,1	175,0	5,6
Інші винагороди і заохочення, що входять у фонд оплати праці	25,6	1,5	29,6	1,4	40,6	1,3
Фонд оплати праці робітників, всього	1772,3	100	2112,1	100	3125,2	100
2. Керівники, спеціалісти, службовці
Середньорічна чисельність, осіб	64	-	64	-	64	-
Оплата за основними окладами	242,3	77,5	291,3	78,0	423,8	78,9
Інші види заробітної плати	40,0	12,8	45,6	12,2	58,0	10,8
Оплата щорічних і додаткових відпусток	23,1	7,4	28,0	7,5	41,3	7,7
Винагороди і заохочення, що входять у фонд оплати праці	7,2	2,3	8,6	2,3	14,0	2,6
Фонд оплати праці спеціалістів, службовців, керівників	312,6	100	373,5	100	537,1	100
Фонд оплати праці в цілому на підприємстві	2084,9	-	2485,6	-	3662,3	-

Як бачимо з таблиці 2.7 фонд оплати праці як робітників, так і спеціалістів та службовців по підприємству з роками збільшується, що підтверджує рисунок 2.3. Фонд оплати праці спеціалістів та службовців збільшився за 2007-2009 роки від 373,5 тис. грн. до 537,1 тис. грн., тобто на 163,6 тис. грн. Фонд оплати праці робітників збільшився відповідно від 2112,1 тис. грн. до 3125,2 тис. грн.

Рис. 2.3. Динаміка фонду оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат» протягом 2007-2009 років

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори, як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого. За даними таблиці 2.8 здійснимо відповідні розрахунки.

У ході аналізу слід підрахувати, яка частина збільшення (зменшення) фонду оплати праці є результатом збільшення (зменшення) чисельності персоналу, а яка обумовлена зміною середньої заробітної плати на одного працівника (або на одного робітника).

У даному випадку на ВАТ «Укрелектроапарат» приріст фонду оплати праці на суму 400,7 (2485,6 - 2084,9) тис. грн. у 2008 році проти 2007 року відбувся за рахунок:

- зростання чисельності персоналу на:

(438 - 434) * 4803,9 = 19,2 тис. грн.

Таблиця 2.8

Фонд оплати праці та середня заробітна плата на підприємстві «Укрелектроапарат» за 2007-2009 роки

Показники	Роки	Темп приросту, %
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009
Фонд оплати праці, тис. грн.	2084,9	2485,6	3662,3	19,2	47,3
Чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб	434	438	442	0,9	0,9
Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.	4803,9	5674,9	8585,7	18,1	51,3
Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.	400,3	473,0	690,5	18,2	50,0

- зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на:

(5674,9 - 4803,9) * 438 = 381,5 тис. грн.

А приріст фонду оплати праці на суму 1176,7 (3662,3 - 2485,6) тис. грн. у звітному році проти базового року відбувся за рахунок:

- зростання чисельності персоналу на:

(442 - 438) * 5674,9 = 22,7 тис. грн.

- зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на:

(8585,7 - 5674,9) * 442 = 1154,0 тис. грн.

Розглянемо характер впливу факторів постійної та змінної частини фонду оплати праці.

Передусім формування витрат на оплату праці залежить від категорії працюючих, так як оплата праці робітників найбільше підлягає впливу обсягу випуску продукції (при відрядній оплаті праці) або відпрацьованого часу (при погодинній оплаті праці); оплата праці працівників визначається за встановленим посадовим окладом і безпосередньо з обсягом випуску продукції не пов'язана.

Постійна частина фонду заробітної плати залежить від середньоспискової чисельності працівників і їх середнього заробітку за відповідний період часу.

Змінна частина витрат на оплату праці, передусім, залежить від обсягу випущеної продукції. Чим він більший, тим більша нараховується заробітна плата робітникам. Фактор обсягу продукції діє спільно зі структурним фактором, тобто зі зміною частки окремих виробів, що мають більшу або меншу трудомісткість і відповідно оплату за одиницю продукції.

Іншим фактором, що спричиняє вплив на змінну частину оплати праці робітників, є пряма оплата праці за одиницю виробу, яка залежить від трудомісткості одиниці виробу та годинної оплати праці (розцінок за вироби), що змінюються під впливом науково-технічного прогресу та покращання організації виробництва та праці.

Дані для аналізу відображені в таблиці 2.9.

За даними таблиці 2.9 можна зробити висновок, що фонд оплати праці у 2008 році збільшився на 400,7 тис. грн. або на 19,2% від 2007 року, а у 2009 році збільшився на 1176,7 тис. грн. або на 47,3% від попереднього року. При цьому, змінна частина фонду оплати праці у 2008 році збільшилась на 13% або на 134,7 тис. грн., а постійна - на 32,3 тис. грн. або на 52,5% від 2007 року. У 2009 році від 2008 року відбулося збільшення змінної частини 538,3 тис. грн. або на 46,1%, а постійної - на 402,2 тис. грн. або на 52,5%.

Проведемо аналіз змінної частини фонду оплати праці на підприємстві «Укрелектроапарат» за рахунок:

- зміни обсягу виробництва:

2007-2008 роки: 1135,3 • 1,023 - 1135,3 = 26,1 (тис. грн.)

2008-2009 роки: 1275,1 • 1,029 - 1275,1 = 37,0 (тис. грн.)

- зміни прямої оплати праці:

2007-2008 роки: 1275,1 - 1135,3 • 1,023 = 113,7 (тис. грн.)

2008-2009 роки: 1854,6 - 1275,1 • 1,029 = 542,5 (тис. грн.)

Загальна зміна:

Таблиця 2.9

Аналіз динаміки змінної та постійної частини фонду оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат», тис. грн.

Показники	Роки	Абс. приріст	Темпи приросту, %
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009	2007-2008	2008-2009
Змінна частина фонду оплати праці робітників	1033,3	1168,0	1706,3	134,7	538,3	13,0	46,1
- відрядні розцінки	930,5	1039,2	1503,2	108,7	464	11,7	44,6
- премія за виробничі результати	102,8	128,8	203,1	26	74,3	25,3	57,7
Постійна частина фонду оплати праці робітників	579,5	766,7	1168,9	187,2	402,2	32,3	52,5
- оплата праці за тариф. ставками	244,6	272,5	318,8	27,9	46,3	11,4	17,0
- всі види доплат	334,9	494,2	850,1	159,3	355,9	47,6	72,0
Фонд оплати праці робітників без відпускних	1612,8	1934,7	2875,2	321,9	940,5	20,0	48,6
Питома вага змінної частини, %	64,0	60,4	59,3	-3,6	-1,1	-5,6	-1,8
Оплата відпусток	159,5	177,4	250,0	17,9	72,6	11,2	40,9
- змінна частина	102,0	107,1	148,3	5,1	41,2	5,0	38,5
- постійна частина	57,5	70,3	101,7	12,8	31,4	22,3	44,7
Фонд оплати праці робітників з відпускними	1772,3	2112,1	3125,2	339,8	1013,1	19,2	48,0
- змінна частина	1135,3	1275,1	1854,6	139,8	579,5	12,3	45,4
- постійна частина	637,0	837,0	1270,6	200	433,6	31,4	51,8
Фонд оплати праці керівників, спеціалістів службовців	312,6	373,5	537,1	60,9	163,6	19,5	43,8
- оплата за окладами	282,3	336,9	481,8	54,6	144,9	19,3	43,0
- оплата відпусток	23,1	28,0	41,3	4,9	13,3	21,2	47,5
- премії, доплати і надбавки	7,2	8,6	14,0	1,4	5,4	19,4	62,8
Фонд оплати праці по підприємству	2084,9	2485,6	3662,3	400,7	1176,7	19,2	47,3

2007-2008 роки: 26,1 + 113,7 = 139,8 (тис. грн.)

2008-2009 роки: 37,0 + 542,5 = 579,5 (тис. грн.)

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що фонд змінної частини оплати праці у 2008 році був більший на 139,8 тис. грн. від 2007 року, а у 2009 році - більший на 579,5 тис. грн. від 2008 року.

Найбільший вплив на збільшення змінної частини фонду оплати праці здійснила зміна прямої оплати праці за одиницю продукції, що призвела до збільшення змінної частини фонду оплати праці на 113,7 тис. грн. у 2008 році та на 542,5 тис. грн. у 2009 році порівняно з попереднім до кожного роком; за рахунок збільшення обсягу виробництва - лише на 26,14 тис. грн. у 2008 році та 37,0 тис. грн. у 2009 році.

Проведемо аналіз фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців за даними таблиці 2.9. Визначимо зміну фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців за рахунок:

- чисельності керівників, спеціалістів, службовців:

2007-2008 роки: 0

2008-2009 роки: 0

- середньорічного фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців:

2007-2008 роки: 336,9 - 282,3 = 54,6

2008-2009 роки: 481,8 - 336,9 = 144,9

На зміну фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців (збільшення на 60,9 тис. грн.) вплинули наступні фактори: збільшення середньорічного фонду оплати праці призвело до збільшення фонду оплати праці у 2008 році порівняно з 2007 роком на 54,6 тис. грн., збільшення оплати відпусток - на 4,9 тис. грн., а збільшення премій, доплат та надбавок - 1,4 тис. грн.; а у 2009 році відбулося збільшення на 163,6 тис. грн. від 2008 року за рахунок збільшення середньорічного фонду оплати праці 144,9 тис. грн., збільшення оплати відпусток - на 13,3 тис. грн., збільшення премій, доплат та надбавок - 5,4 тис. грн. Чисельність керівників, спеціалістів, службовців не вплинула, оскільки її величина залишилась незмінною.

Найбільший вплив на зміну фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців мала зміна середньорічна оплати праці.

Треба пам'ятати, що уряд України періодично запроваджує державний контроль за динамікою зростання у суб'єктів підприємницької діяльності сум коштів, які вони спрямовують на споживання. Це відбувається головним чином у формі оподаткування сум відхилення фактичного фонду споживання від розрахункового, який визначається пропорційно зростанню обсягів виробництва. Нині такий порядок діє лише стосовно підприємств-монополістів.

Аналіз динаміки заробітної плати робітників-відрядників пов'язується зі станом нормування праці й виконанням намічених організаційно-технічних заходів щодо перегляду норм виробітку і зниження технологічної трудомісткості продукції. Знаючи рівень невиконання наміченого плану зниження трудомісткості продукції, можна підрахувати, яка сума заробітної плати робітників могла бути заощаджена у разі його виконання.

Важливим фактором успішної діяльності підприємства, який впливає і на продуктивність праці, і на сталість складу працівників, а отже, на всі показники його роботи, є своєчасність виплати заробітної плати робітникам і службовцям. На жаль, в умовах переходу економіки України на ринковий шлях це питання є актуальним для багатьох підприємств: несвоєчасна виплата заробітної плати та інших коштів, які входять у фонд оплати праці, а також соціальних виплат, набула хронічного характеру. У ході фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств дамо оцінку стану справ з цього питання, користуючись даними державної статистичної звітності підприємства «Звіт про стан заборгованості із заробітної плати». Він складається щомісячно на 10-те число кожного місяця і містить інформацію про заборгованість із нарахованої заробітної плати членам трудового колективу за звітний місяць і з початку року, а також про прострочену заборгованість з усіх видів допомоги, які виплачуються за рахунок коштів соціального страхування.

На підставі статистичної звітності ВАТ «Укрелектроапарат» згрупуємо дані про динаміку заборгованості із заробітної плати у звітному році (див. табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Динаміка заборгованості із заробітної плати на ВАТ «Укрелектроапарат» протягом 2007-2009 років, тис. грн

Показники	На 01.01.07	На 01.01.08	На 01.01.09
Сума заборгованості із виплати заробітної плати, всього	128,2	-	-
Сума заборгованості із виплати заробітної плати штатним працівникам	128,2	-	-
Облікова чисельність штатних працівників, яким своєчасно не виплачена заробітна плата, в тому числі за терміном утворення: до трьох місяців	287 287	-	-
Виплачено у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки	98,6	107,7	-

На 01.01.07 сума заборгованості із виплати заробітної плати становила 128,2 тис. грн., що майже в 2 рази перевищила середньомісячний фонд оплати праці, тобто робітники і службовці не одержують нараховані їм кошти по 2 місяці. Облікова чисельність штатних працівників, яким своєчасно не виплачена заробітна плата, становила 287 осіб, при чому, термін утворення заборгованості становив до трьох місяців. Виплачено на 1 січня 2007 року в рахунок погашення заборгованості за попередні роки 98,6 тис. грн. На наступні періоди ситуація по виплаті заробітної плати на підприємстві «Укрелектроапарат» значно покращилася і вже від 1 січня 2008 року заборгованостей не виникало.

Основний показник, який пов'язує ефективність діяльності підприємства та використання фонду оплати праці є показник продуктивності праці. Продуктивність праці є найважливішою характеристикою ефективності використання трудових ресурсів підприємства, головним фактором зростання обсягів виробництва.

Аналіз стану і динаміки продуктивності праці проводиться з метою виявлення резервів її зростання на підприємстві, у цехах, бригадах, на кожному робочому місці, виявлення шляхів мобілізації резервів. Аналіз на ВАТ «Укрелектроапарат» розпочнемо із загальної характеристики динаміки цього показника. Для проведення аналізу продуктивності праці складемо аналітичну таблицю (табл. 2.11) .

Таблиця 2.11

Показники продуктивності праці на ВАТ «Укрелектроапарат»

Показники	Роки	Абсолютне відхилення	Темпи росту, %
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009	2007-2008	2008-2009
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	15873,0	16245,0	16712,0	372,0	467,0	102,3	102,9
Середньооблікова чисельність ПВП, осіб у тому числі : робітників	434 370	438 374	442 378	4 4	4 4	100,9 101,1	100,9 101,1
Середньорічний виробіток, грн.: одного працівника одного робітника	36573,7 42900,0	37089,0 43435,8	37810,0 44211,6	515,3 535,9	721,0 775,8	101,4 101,2	101,9 101,8
Питома вага робітників у середньообліковій чисельності персоналу, %	85,3	85,4	85,5	0,1	0,1	100,1	100,1

Дані таблиці 2.11 свідчать про те, що продуктивність праці протягом 2007-2009 років щороку підвищувалася. Так, продуктивність праці у розрахунку на одного працівника у 2008 році порівняно з 2007 роком підвищилась на 515,3 грн. або 1,4%, а у 2009 році порівняно з 2008 роком - на 721,0 грн. або 1,9%; на одного робітника - відповідно на 535,9 грн. або 1,2% та на 775,8 грн. або на 1,8%.

Більш високі темпи зростання продуктивності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з продуктивністю праці одного робітника є результатом зміни на користь робітників структури працівників (питома вага робітників на підприємстві збільшилася від 85,3% у 2007 році до 85,5% у 2009 році).

Обсяг товарної продукції у 2009 році порівняно з попереднім зріс за рахунок:

- приросту чисельності персоналу:

4 • 37,089 = 148,3 тис. грн.

- зростання продуктивності праці:

0,721 • 442 = 318,7 тис. грн.

Загалом відбулося зростання на 148,3 + 318,7 = 16712,0 - 16245 = 467,0 тис. грн.

Таким чином, у звітному році підприємство забезпечило приріст обсягу товарної продукції в основному за рахунок інтенсивного фактора -- зростання продуктивності праці, а за рахунок зростання персоналу забезпечено 31,8 % (148,3 / 467,0) приросту.

Проаналізуємо також вплив факторів на обсяг товарної продукції на ВАТ «Укрелектроапарат» за даними таблиці 2.12.

Проаналізуємо вплив факторів за допомогою способу ланцюгових підстановок:

2007 рік: 434 • 0,853 • 42,9 = 15873 тис. грн.

1-й умовний показник: 438 • 0,853 • 42,9 = 16028 тис. грн.

2-й умовний показник: 438 • 0,854 • 42,9 = 16047 тис. грн.

Таблиця 2.12

Показники продуктивності праці за 2007-2009 роки на ВАТ «Укрелектроапарат»

Показник	Роки	Абс. приріст
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009
Середньооблікова чисельність ПВП, осіб	434	438	442	+4	+4
у тому числі робітників, осіб	370	374	378	+4	+4
їхня питома вага, %	85,3	85,4	85,5	+0,1	+0,1
Середній обсяг товарної продукції на одного робітника, грн.	42900,0	43435,8	44211,6	+ 535,8	+ 775,8
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	15873,0	16245,0	16712,0	+ 372,0	+ 467,0

2008 рік: 438 • 0,854 • 43,4358 = 16245 тис. грн.

1-й умовний показник: 442 • 0,854 • 43,4358 = 16396 тис. грн.

2-й умовний показник: 442 • 0,855 • 43,4358 = 16415 тис. грн.

2009 рік: 442 • 0,855 • 44,2116 = 16712 тис. грн.

Таким чином, збільшення обсягу товарної продукції на суму 372 тис. грн. у 2008 році порівняно з 2007 роком було результатом:

- збільшення кількості працівників основного персоналу:

16028 - 15873 = 155 тис. грн.

- зростання питомої ваги робітників у складі персоналу:

16047 - 16028 = 19 тис. грн.

- зростання продуктивності праці робітників:

16245 - 16047 = 198 тис. грн.

У 2009 році збільшення обсягу товарної продукції на суму 467 тис. грн. від 2008 року було результатом:

- збільшення кількості працівників основного персоналу:

16396 - 16247 = 149 тис. грн.

- зростання питомої ваги робітників у складі персоналу:

16415 - 16396 = 19 тис. грн.

- зростання продуктивності праці робітників:

16708 - 16415 = 293 тис. грн.

Резерви подальшого зростання продуктивності праці в цілому по підприємству пов'язані, в основному, з вивченням стану продуктивності праці робітників. Щодо них в аналізі використовуються показники середньорічного, середньоденного і середньогодинного виробітку на одного робітника. Вже просте порівняння цих показників у динаміці дає можливість дійти певних висновків щодо впливу на продуктивність праці робітників факторів, пов'язаних з використанням робочого часу.

За даними таблиці 2.13 проаналізуємо використання робочого часу на ВАТ «Укрелектроапарат» в людино-годинах. Як виявилося, протягом 2007-2009 років фонд робочого часу збільшувався на 1,1%. Однак, якщо за 2007-2008 роки відбулося зменшення відпрацьованого часу, то за 2008-2009 роки - відпрацьований час збільшився.

Порівняння темпів зростання середньоденного виробітку на одного робітника з середньорічним показує, що підприємство протягом року або збільшило в середньому кількість робочих днів (як у цьому випадку), або, навпаки, кількість відпрацьованих днів скоротилася (таблиця 2.13).

Порівняння темпів зростання середньогодинного виробітку на одного робітника із середньоденним показує, що на підприємстві або збільшилася кількість внутрішньозмінних простоїв (як у нашому випадку), або, навпаки, має місце їх скорочення (або залучення робітників до понаднормових годин роботи).

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих людино-днів та людино-годин було розраховано середню кількість днів та годин, відпрацьованих одним робітником. Дані розрахунків показують, що в 2009 році було більш ефективно використано робочий час. Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин. На основі даних про обсяг товарної продукції, кількість відпрацьованих людино-днів та людино-годин, чисельність працюючих розрахуємо показники продуктивності праці.

Таблиця 2.13

Використання робочого часу на ВАТ «Укрелектроапарат», людино-годин

Показник	Роки	Абсолютний приріст	Темпи росту, %
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009	2007-2008	2008-2009
Фонд робочого часу	843600	852720	861840	9120	9120	101,1	101,1
Відпрацьований час	796536	793383	795733	-3153	2350	99,6	100,3
Невідпрацьований час всього у тому числі:	47064	59337	66107	12273	6770	126,1	111,4
- з поважних причин	22014	32363	35980	10349	3617	147,0	111,2
- втрати робочого часу	25050	26974	30127	1924	3153	107,7	111,7

Для аналізу факторів, які впливають на продуктивність праці робітників (середньоденний виробіток на одного робітника), можна скласти аналітичну таблицю (табл. 2.14).

Середньорічний виробіток на одного робітника представимо наступним чином:

2007 рік: 276 • 7,8 • 19,93 = 42900,0 (грн.)

1-й умовний показник: 276 • 7,8 • 19,93 = 42905,3 (грн.)

2-й умовний показник: 276 • 7,7 • 19,93 = 42355,2 (грн.)

2008 рік: 275,5 • 7,7 • 20,47 = 43435,8 (грн.)

1-й умовний показник: 277 • 7,7 • 20,47 = 43660,5 (грн.)

2-й умовний показник: 277 • 7,6 • 20,47 = 43093,4 (грн.)

2009 рік: 277 • 7,6 • 21,0 = 44211,6 (грн.)

Таблиця 2.14

Фактори, які впливають на продуктивність праці робітників на ВАТ «Укрелектроапарат»

Показник	Роки
	2007	2008	2009
Обсяг товарної продукції, тис. грн	15873,0	16245,0	16712,0
Загальна кількість відпрацьованих людино-днів усіма робітниками	102120	103037	104700
Загальна кількість відпрацьованих людино-годин усіма робітниками	796536	793383	795733
Середньорічна чисельність робітників, осіб	370	374	378
Фактичний середньоденний виробіток одного робітника, грн.	155,4	157,7	159,6
Фактичний середньогодинний виробіток одного робітника, грн.	19,93	20,47	21,0
Середня кількість днів, відпрацьованих робітником за рік	276	276	277
Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником за день	7,8	7,7	7,6
Середньорічний виробіток на одного робітника, грн.	42900,0	43435,8	44211,6

Таким чином, середньорічний виробіток на одного робітника у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшився на:

43435,8 - 42900,0 = + 535,8 (грн.), у тому числі:

- за рахунок збільшення відпрацьованих днів протягом року:

42905,3 - 42900,0 = + 5,3 грн;

- за рахунок зменшення кількості годин, в середньому відпрацьованих одним робітником за день (зміну):

42355,2 - 42905,3 = -550,1 грн;

- за рахунок підвищення середньогодинного виробітку:

43435,8 - 42355,2 = + 1080,6 грн.

Всього досягнуто збільшення на:

5,3 - 550,1 + 1080,6 = + 535,8 грн.

У 2009 році порівняно з 2008 роком середньорічний виробіток на одного робітника збільшився на:

44211,6 - 43435,8 = 775,8 грн., у тому числі:

- за рахунок збільшення відпрацьованих днів протягом року:

43660,5 - 43435,8 = + 224,7 грн;

- за рахунок зменшення кількості годин, в середньому відпрацьованих одним робітником за день (зміну):

43093,4 - 43660,5 = - 567,1 грн;

- за рахунок підвищення середньогодинного виробітку:

44211,6 - 43093,4 = + 1118,2 грн.

Всього досягнуто збільшення на:

224,7 - 567,1 + 1118,2 = 775,8 грн.

Аналіз використання фонду оплати праці на підприємстві показує, що підприємство має значні резерви подальшого підвищення продуктивності праці за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв.

При зростанні обсягу товарної продукції у звітному році порівняно з базовим на 2,9 % (відповідно 16712 і 16245 тис. грн.) фонд оплати праці на підприємстві зріс на 47,3 %.

Цей факт, а також порівняння показників зростання середньорічної заробітної плати з темпами підвищення продуктивності праці працівників (див. табл. 2.15) вказує на недосконалу систему організації оплати праці на підприємстві, оскільки темпи зростання заробітної плати перевищують темпи зростання продуктивності праці, що є негативним для нормального економічного розвитку організації.

Таблиця 2.15

Динаміка заробітної плати і продуктивності праці на ВАТ «Укрелектроапарат», грн

Показники	Роки	Темп зростання, %
	2007	2008	2009	2007-2008	2008-2009
Середньорічна оплата праці одного ПВП	4803,9	5674,9	8585,7	118,1	151,3
Середньорічний виробіток ПВП	36573,7	37089,0	37810,0	101,4	101,9
Середньорічна оплата праці одного робітника	4790,0	5647,3	8267,7	117,9	146,4
Середньорічний виробіток одного робітника	42900,0	43435,8	44211,6	101,2	101,8

Для розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу не дотримуються, то перевитрачається фонд зарплати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку. Тому, тут ми можемо зробити висновок про необхідність удосконалення організації оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат».

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «Укрелектроапарат»

3.1 Напрями удосконалення організації оплати праці на підприємстві

Головними вимогами до організації заробітної плати на підприємстві ВАТ «Укрелектроапарат», що відповідають як інтересам працівника, так і інтересам працедавця, є забезпечення необхідного зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції і гарантії підвищення оплати праці кожного працівника у міру зростання ефективності діяльності підприємства в цілому. Дотримання цих вимог при розробці конкретного механізму оплати праці спонукає керівників і фахівців підприємства в максимальному ступені використовувати наявні наукові, технічні, організаційно-економічні і соціальні резерви підвищення ефективності виробництва. Реалізація цих вимог на практиці може супроводжуватися певними труднощами, проте цілком виправданими самою метою: створити для працедавців необхідні передумови для зростання маси прибутку і рівня рентабельності, а для трудящих - забезпечити постійне зростання доходів і кінець кінцем підвищення купівельної здатності гривні.

В умовах становлення ринкової економіки складаються нові відносини між державою, підприємством і працівником з приводу оплати його праці. Державою визначаються тільки розміри мінімальної заробітної плати.

Форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників встановлюються підприємством самостійно.

При цьому на першому етапі вдосконалення організації заробітної плати підприємства можуть використовувати співвідношення, закладені в раніше діючих тарифних ставках і окладах, як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності і умов оплати виконуваних ними робіт.

Відставання темпів зростання заробітної плати від темпів зростання цін веде в першу чергу, до звуження споживчого попиту і до подальшого зниження об'ємів виробництва з прагненням компенсувати його новим зростанням цін. Індексація заробітної плати, в максимально можливому ступені компенсуючи зростання цін, дозволяє зберегти стимулюючу функцію заробітної плати.

В умовах адміністративно-командної моделі економіки заробітна плата поступала головним чином з централізованих регульованих фондів оплати праці (фонду заробітної плати і фонду матеріального заохочення).

Неефективність механізму оплати праці, властивої цій моделі, виявляючись, зокрема, і в тому, що збільшення того або іншого фонду оплати ставало самоціллю, а оплата працівника відповідно до його трудового внеску - залежною від одержаного фонду. Це принижувало значущість індивідуального підходу до оцінки праці кожного працівника, породжувало різні форми колективного егоїзму, безвідповідальності і суб'єктивізму.

У ринковій моделі, що реалізовується, фонд оплати праці складається з індивідуальних заробітних плат і визначається формами і системами оплати, а також сукупністю результатів праці кожного працівника. Фонд оплати праці виражає сумарні витрати підприємства на оплату праці працівників.

Керівництво підприємства саме має право вирішувати, який фонд оплати праці вони можуть допустити, зважаючи на кон'юнктуру ринку, ситуацію з вартістю робочої сили на ринку праці, необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції на ринку товарів, рівень інфляції і багато інших чинників.

Критерій економічної ефективності організації заробітної плати ? випереджаюче зростання госпрозрахункового доходу над фондом оплати праці. У тих випадках, коли таке випередження не забезпечується, необхідні ретельний аналіз причин і розробка додаткових заходів, направлених або на збільшення прибули, або на зниження витрат на оплату праці.

Розвиток ринкових відносин повинен супроводжуватися посиленням соціальної захищеності працівників. Стосовно заробітної плати це виражається перш за все в тому, щоб рівень оплати забезпечував нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, а зростання прибутку здійснювалося не за рахунок надмірної інтенсивності праці працівника, а за рахунок раціональної організації виробничого процесу і підвищення технічного рівня виробництва, полегшення процесів праці. Соціальна захищеність трудящого в умовах ринкової економіки полягає також і в тому, щоб йому були надані всі можливості для зростання індивідуальної заробітної плати за рахунок підвищення особистих результатів праці з урахуванням державних гарантій мінімальної оплати праці і угод профспілкових організацій з адміністрацією.

Правильно організувати в сучасних умовах заробітну плату на підприємстві неможливо без її основоположного елементу-нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між об'ємом витрат праці і розміром його оплати в конкретних організаційно-технічних умовах.

В ході економічної реформи, коли відбувається корінна зміна організації оплати праці, проблемі вдосконалення нормування стала приділятися значно менше уваги з боку як економічних органів, так і практичних працівників. Вельми поширена думка, що в умовах переходу до ринкових відносин норми втрачають своє значення, оскільки вони виконують головним чином функцію регулювання заробітної плати.

Ринок праці, що формується, самостійність підприємств в питаннях нормування і визначення розмірів тарифних ставок і окладів створюють реальні передумови для усунення негативної практики використання норм праці для регулювання розміру оплати праці окремим працівникам і колективам, що склалася. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у вдосконаленні нормування праці, в регулярному проведенні усестороннього аналізу його рівня і усуненні тих помилок, які були допущені в умовах централізованих встановлюваних тарифів, що привело до деформації норм часу, тобто їх завищенню.

Робота по вдосконаленню нормування праці в нових умовах в максимальному ступені повинна бути направлена на підвищення якості норм, і перш за все на забезпечення рівної напруженості норм для всіх видів праці (ручного, механізованого і ін.) і для всіх груп працівників (робочих, фахівців, керівників).

Рівна напруженість норм на різних виробничих ділянках досягається або за рахунок встановлення рівних або близьких по чисельному значенню коефіцієнтів напруженості на окремі елементи трудового процесу (прийом, операція і т.п.) або види робіт, або шляхом обліку в нормах певного рівня інтенсивності праці.

Для даного підприємства можливо вдосконалення оплати праці робочих і службовців на основі істотного підвищення стимулюючої дії тарифної оплати.

Робота по вдосконаленню оплати праці полягає в тому, щоб, використовуючи вищі тарифні ставки (оклади), істотно підняти рівень нормування праці, відмінити штучні системи преміювання і доплати, що забезпечують механічне підвищення заробітної плати, підкріпити збільшений рівень нормування праці заходами по підвищенню рівня організації праці, виробництва, управління і дисципліни праці.

3.2 Обґрунтування заходів щодо вдосконалення організації оплати праці на ВАТ «Укрелектроапарат»

Оскільки у другому розділі визначено, що головним резервом зростання ефективності праці є підвищення ефективності використання робочого часу, то вважаю, що для удосконалення системи оплати праці на підприємстві та зростання ефективності праці на підприємстві необхідно запровадити наступні заходи:

1) оновити систему оплати праці підприємства, шляхом введення індивідуальної заробітної плати та введення ефективної системи преміювання працівників за високі результати роботи на підприємстві;

2) розробити ефективний компенсаційний пакет для персоналу підприємства;

3) зниження доплат працівникам за виправлення браку.

На ВАТ «Укрелектроапарат» пропоную нову модель мотивації і стимулювання працівників замість виплати винагороди за річними підсумками (так званої "тринадцятої зарплати"), яка перестала виконувати функцію заохочення, перетворившись на формальний засіб підвищення зарплати. Істотна відмінність нового підходу до преміювання людей за загальні підсумки заводу полягає у тому, що встановлено пряму залежність величини бонусу від трудового внеску, рівня кваліфікації і стажу роботи людини.

За основу визначення бонусу взято середньомісячну зарплату працівника протягом певного періоду (квартал, рік), від якої за шкалою встановлюється розрахункова сума бонусу. Шкалу побудовано з урахуванням трьох основних факторів, кожен з яких розподілено на три підгрупи. Зазначеними трьома факторами є професія, рівень кваліфікації (за кожний наступний розряд + 3%) і стаж роботи (1рік = +1% до зарплати). Враховуючи значущість ключових професій на підприємстві (сталевари, формувальники тощо), а також роль в організації виробництва (лінійні керівники майстри, старші майстри, начальники дільниць), розробники системи передбачили у шкалі підвищені розміри бонусу для даних категорій (+ 5% до зарплати), а для робітників верстатників, що трудяться на виробничих дільницях з особливо інтенсивним характером праці, встановлено розміри бонусу в 1,5 рази вищі, ніж для інших професій (+ 7,5%). Положення передбачає пряму залежність розміру бонусу від рівня кваліфікації. Для професіоналів високого класу (робітників 4-6 і вищих розрядів, провідних спеціалістів і керівників) є окрема шкала з підвищеними розмірами бонусу. До несумлінних працівників застосовуються заходи матеріального впливу. Бонуси не нараховуються тим, хто порушив трудову і технологічну дисципліну.

У зв'язку з введенням даної системи преміювання підприємство у 2008 році понесе додаткові витрати в розмірі 5% (за середнім розміром премії) від фонду оплати праці у звітному періоді. При цьому продуктивність праці зросте на 1,5%.

Розрахуємо ефект від запропонованого заходу за допомогою таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Ефект від оновлення системи оплати праці

Показник	2009 рік	План 2010 року	Відхилення
			абсолютне	відносне
1. Товарна продукція, тис. грн.	16712	16968	256	1,5
2. Собівартість товарної продукції, тис. грн.	14859	15042	183	1,2
3. Фонд оплати праці, тис. грн.	3662	3845	183	5,0
4. Продуктивність праці, грн.	36973	37540	567	1,5
5. Прибуток, тис. грн.	1853	1926	73	3,9

Як видно із розрахунків впровадження оновленої системи преміювання є досить ефективним на ВАТ «Укрелектроапарат».

Якісний склад персоналу підприємства є досить високим, то слід направити діяльності керівництва для того, щоб утримати працівників, так як матеріальне стимулювання, а саме рівень заробітної плати працівників не є високим.

Розробка компенсаційного пакету буде направлено для того, щоб на підприємстві продовжували працювати кращі працівники, а також на те, щоб при цьому зростала продуктивність праці всіх працівників. Для цих працівників буде надаватись можливість участі працівників в управлінні працею та якістю продукції на рівні виробничого цеху; створення робітничих рад або спільних комітетів робітників і менеджерів; надання безкоштовних квитків на концерти та вистави; страхування працівників від нещасних випадків за кошти підприємства, та в окремих випадках надання працівника безкоштовних путівок для проведення відпусток.

Внаслідок впровадження цього заходу продуктивність праці може зрости на 2%. Для впровадження цього заходу пропонується керівництву витрати не більше як 250 тис. грн.

Розрахуємо ефект від впровадження запропонованого заходу у табл. 3.2

Таблиця 3.2

Ефект від впровадження компенсаційного пакету

Показники	2009 рік	План 2010 року	Відхилення
			абсолютне	відносне
1. Річна продуктивність одного працівника, грн.	36973	37712	739	2,0
2. Чисельність робітників, чол.	452	452	-	-
3. Обсяг товарної продукції, тис. грн.	16712	17046	334	2,0
4. Собівартість товарної продукції, тис. грн.	14859	15109	250	1,7
5. Прибуток, тис. грн.	1853	1937	84	4,5

Як бачимо із таблиці внаслідок запровадження даного заходу продуктивність праці зросте на 739 грн. на одного працівника. Ріст продуктивності праці позитивно вплине на обсяг виробництва, який із врахуванням резервів складатиме 17046 тис. грн. Собівартість товарної продукції складе 15109 тис. грн. Ефект від запровадження заходу складе 84 тис. грн.

У 2009 році доплати працівникам за виправлення браку склали 18,8 тис. грн., що у порівняні до 2008 року більше на 10,4 тис. грн., а у порівнянні до 2007 року - на 13,5 тис. грн. Це свідчить про певне зростання неефективного використання виробничих ресурсів. На першому етапі доцільно припинити оплату працівникам за виправлення браку.

З метою посилення у працівників відповідальності за якість праці та стимулювання бездефектної роботи у виробничих цехах слід ввести "Талони якості". За їх допомогою можна оцінювати працю робітників за двома показниками: здача продукції з першого подання та відсутність зауважень з боку представника заказника. Будь-яке порушення даних показників фіксується відміткою в талоні. Якщо протягом місяця робітник виготовляв продукцію без порушень якості, він отримує з коштів фонду оплати праці одноразове винагородження в розмірі 5 % відрядної зарплати. При наявності за квартал трьох і більше "проколів" в "Талоні якості" робітника слід направляти на підвищення і підтвердження кваліфікації. Як засвідчила практика ця форма стимулювання якісної праці виправдовується: в цехах підвищується трудова, виконавча й технологічна дисципліна, посилюється матеріальна зацікавленість.

Розрахуємо ефект від запропонованого заходу. В даному випадку резервом буде скорочення витрат на доплати працівникам за виправлення браку, тобто собівартості може знизитись на 18,8 тис. грн.

Для того, щоб визначити вплив запропонованих заходів на основні показники роботи підприємства у 2010 році, зведемо всі розрахунки у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Вплив запропонованих заходів на показники роботи підприємства

Показник	Показник	Відхилення
	2009 рік	план на 2010 рік	абсолютне	відносне
Товарна продукція, тис. грн.	16712	17302	590	3,5
Собівартість товарної продукції, тис. грн.	14859	15273,2	414,2	2,8
Чисельність підприємства, осіб	452	452	-	-
Фонд оплати праці, тис. грн.	3662	4095	433	11,8
Продуктивність праці, тис. грн.	36973	38279	1306	3,5
Середньомісячна заробітна плата працюючого, грн.	675	755	80	11,9
Прибуток, тис. грн.	1853	2028,8	175,8	9,5
Рентабельність підприємства, %	12,5	13,3	0,8	6,4

Аналізуючи таблицю 3.3, бачимо, що внаслідок впровадження запропонованих заходів обсяги виробництва зростуть на 590 тис. грн. або 3,5%, собівартість товарної продукції зросте на 414,2 тис. грн. або 2,8%. Як наслідок прибуток підприємства зросте на 175,8 тис. грн., рентабельність підприємства зросте з 12,5 до 13,3%.

Чисельність підприємства залишиться незмінною.

Внаслідок впровадження заходів продуктивність праці зросте з 36973 грн. на особу до 38279 грн. на особу; фонд оплати праці зросте на 433 тис. грн. або 11,8% за рахунок зростання середньомісячної заробітної плати з 675 грн. до 755 грн.

Отже, можна зробити висновок, що впровадження запропонованих заходів на ВАТ «Укрелектроапарат» могло б дати позитивні результати, які б у свою чергу мали позитивний вплив на використання трудових ресурсів підприємства та прибутковість діяльності підприємства в цілому.

ВИСНОВОК

Формування та використання фонду заробітної плати займає одне з центральних місць в системі організації управління підприємством.

На створюваних в даний час підприємствах з різними формами власності встановлюються нові форми організації праці. У даній проблемі важливим моментом є матеріальне стимулювання працівників, і перш за все забезпечення тісного зв'язку оплати праці з його конкретними результатами. Це вимагає, у свою чергу, застосування прогресивних систем і форм оплати, які дозволяли б враховувати індивідуальні особливості кожного члена колективу в його трудовій діяльності. Пошуки оптимальних форм оплати праці, а отже і нових підходів до управління працею, які були б адекватні ринковим відносинам, ведуть до неминучих змін в системі обліку заробітної плати.

ВАТ «Укрелектроапарат» - велике підприємство, оснащене сучасним обладнанням і передовою технологією. Всього в об'єднанні 25 цехів і дільниць, 25 відділів, спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації, будівельно-монтажне управління.

Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства ВАТ «Укрелектроапарат» показав, що завод досить ефективно працює, отримує прибуток і може розвиватися далі, використовуючи наявний потенціал.

На підприємстві для робітників використовується відрядно-преміальна та почасово-преміальна системи оплати праці. Для керівників, спеціалістів та службовців оплата праці здійснюється за посадовими окладами.

На підприємстві для оплати праці працівників визначені тарифні розряди та відповідні їм тарифні коефіцієнти. Розряди і коефіцієнти встановлено відповідно до груп та категорій працівників. Так, для робітників - найбільший розряд - 6-й, а коефіцієнт згідно цього розряду становить 2,51, для службовців найвищий коефіцієнт - 1,30, для спеціалістів - 4,83, для керівників адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємства - 2,51, для керівників підприємства та його структурних підрозділів - 8,16.

Фонд оплати праці як робітників, так і спеціалістів та службовців по підприємству з роками збільшується. Фонд оплати праці спеціалістів та службовців збільшився за 2008-2009 роки від 373,5 тис. грн. до 537,1 тис. грн., тобто на 163,6 тис. грн. Фонд оплати праці робітників збільшився відповідно від 2112,1 тис. грн. до 3125,2 тис. грн.

На ВАТ «Укрелектроапарат» приріст фонду оплати праці на суму 400,7 (2485,6 - 2084,9) тис. грн. у 2008 році проти 2007 року відбувся за рахунок зростання чисельності персоналу на 19,2 тис. грн., зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на 438 = 381,5 тис. грн. А приріст фонду оплати праці на суму 1176,7 тис. грн. у звітному році проти базового року відбувся за рахунок: зростання чисельності персоналу на 22,7 тис. грн., зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на 1154,0 тис. грн.

На зміну фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців (збільшення на 60,9 тис. грн.) вплинули наступні фактори: збільшення середньорічного фонду оплати праці призвело до збільшення фонду оплати праці у 2008 році порівняно з 2007 роком на 54,6 тис. грн., збільшення оплати відпусток - на 4,9 тис. грн., а збільшення премій, доплат та надбавок - 1,4 тис. грн.; а у 2009 році відбулося збільшення на 163,6 тис. грн. від 2006 року за рахунок збільшення середньорічного фонду оплати праці 144,9 тис. грн., збільшення оплати відпусток - на 13,3 тис. грн., збільшення премій, доплат та надбавок - 5,4 тис. грн. Чисельність керівників, спеціалістів, службовців не вплинула, оскільки її величина залишилась незмінною.

Важливим фактором успішної діяльності підприємства, який впливає і на продуктивність праці, і на сталість складу працівників, а отже, на всі показники його роботи, є своєчасність виплати заробітної плати робітникам і службовцям. На жаль, в умовах переходу економіки України на ринковий шлях це питання є актуальним для багатьох підприємств: несвоєчасна виплата заробітної плати та інших коштів, які входять у фонд оплати праці, а також соціальних виплат, набула хронічного характеру.