Підвищення використання робочого часу водіїв автомобілів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Темою даного курсового проекту є «Підвищення використання робочого часу водіїв автомобілів». Вiд забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високого рівня продуктивності праці залежить ефективне використання обладнання, машин, механізмів i як результат - збільшення обсягів виробництва продукції, її собiвартiсть, прибуток i ряд iнших економiчних показників.

З переходом до ринкової економіки аналіз трудових ресурсів набирає більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, є конкурентною на ринку праці. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.

У зв'язку з невмінням правильно розподілити робочий час, корисна зайнятість водіїв автомобілів досить мала. В тiсному зв'язку з аналізом забезпеченості робочою силою та її використання проводиться аналіз використання робочого часу. Раціональне використання робочого часу є головним резервом зростання продуктивності праці, визначається високою ефективністю, тому що дає змогу збільшити обсяг перевезень без додаткових інвестицій. Аналіз використання робочого часу виконується за двома напрямками: виявлення витрат робочого часу і непродуктивності використання робочого часу.

Використання робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Метою даного курсового проекту є закріплення знань, одержаних під час вивчення курсу "Економіка праці на автомобільному транспорті", формування практичних навичок з оцінки і підвищення рівня організації і продуктивності праці, з визначення економії робочого часу, з нормування і стимулювання праці.

1. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

1.1 АНАЛІЗ ДАНИХ ФРД

В даному розділі курсового проекту виконується обробка і аналіз фотографії робочого дня (ФРД) водія автомобіля і хронометраж спостережень виробничої операції, виконуваної ремонтним робітником.

Проводимо обробку ФРД у такій послідовності:

- визначаємо тривалість виконання кожного елемента спостереження та індексацію затрат робочого часу (форма № 1 - Дані ФРД);

- проводимо систематизацію однойменних затрат робочого часу з метою визначення середньої тривалості виконання повторюваних елементів роботи (форма № 2 - Зведення однойменних затрат робочого часу);

- за даними фотографії розраховуємо баланс робочого часу з метою визначення нормованих затрат (форма № 3 - Баланс робочого часу за результатами спостережень).

Тривалість виконання окремих елементів затрат робочого часу визначаємо як різницю між поточним часом даного елемента і поточним часом попереднього. Результати обчислень записуємо у графу «Тривалість». Точність обчислення перевіримо, порівнюючи суму тривалостей всіх елементів із тривалістю спостереження (порівнювані величини повинні бути однаковими).

Для обробки даних спостережень використовуємо загальноприйняту класифікацію затрат робочого часу: - підготовча-заключний час; - оперативний час; - основний час; - допоміжний час; - час на обслуговування робочого місця; - час на відпочинок і природні потреби; - витрати часу на непродуктивну роботу; - витрати часу з організаційних причин; - витрати часу з технічних причин; - витрати часу з вини працюючого; - загальний час спостереження.

Перший спостережний лист фотографії робочого дня (форма № 1) приведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Спостережний лист ФРД (Форма №1)

Організація АТП "Авангард-логистик"	Спостережний лист № 1_ фотографії робочого дня водія	Місце роботи м. Харків пр. Леніна, 35
Характер перевезень перевезення керамічних блоків
Прізвище водія Судорженко Клас 2 Стаж 4 роки	Модель автомобіля КамАЗ - 5320 Вантажність 8 т Держ. номер автоінспекції ХА 5125 ОМ
Дата _15.05.2014р.	Початок 6-30	Кінець 15-10	Перерва ______
Спостереження
№ з. п.	Найменування затрат робочого часу	Пото-чний час	Трива-лість, хв	Індекс	Ви-робі-ток, т	Від-стань, км	Нормо-ваний час, хв	Вантажно-розвантажувальний механізм	При-мітки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Прихід на роботу	6:30	-	-			-
2	Перевдягання	6:39	9				5
3	Огляд автомобіля	6:47	8				3
4	Заправка паливом, мастилами, водою	6:59	12				4
5	Прихід у диспетчерську	7:07	8				5
6	Одержання дорожнього листа	7:16	9				5
7	Розмова з товаришами по роботі	7:21	5				-
8	Виїзд на лінію	7:23	2				5
9	Рух до заводу	7:48	25			9,5	26
10	Очікування навантаження	7:58	10				-
11	Навантаження	8:19	21		23		14	козловий кран
12	Оформлення документів	8:26	7				5
13	Стороння розмова	8:35	9				-
14	Рух до будівельної площадки	9:00	25			19,2	32
15	Пошук прораба	9:15	15				-
16	Маневрування	9:27	12				4
17	Розвантаження	9:49	22		23		14	козловий кран
18	Оформлення документів	10:00	11				5
19	Короткочасний відпочинок	10:15	15				2
20	Рух до заводу	10:56	41			9,5	26
21	Очікування навантаження	11:02	6				-
22	Маневрування	11:13	11				4
23	Навантаження	11:29	16		23		14	козловий кран
24	Оформлення документів	11:36	7				5
25	Обід	12:10	34				3
26	Рух до будівельної площадки	12:49	39			19,2	32
27	Зупинення ДАЇ за порушення	13:00	11				-
28	Маневрування під розвантаження	13:16	16				4
29	Розвантаження	13:56	40		23		14	козловий кран
30	Оформлення документів	14:00	4				5
31	Рух до АТП	14:27	27			8,4	25
32	Повернення автомобіля на стоянку	14:35	8				5
33	Паління	14:47	12				-
34	Суперечка з диспетчером	14:47	0				-
35	Повернення дорожнього листа	15:00	13				5
36	Відхід додому	15:10	10	-			-
Всього		520			65,8	247

Після заповнення спостережного аркуша ми можемо звести однойменні затрати до форми №2 (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Зведення однойменних затрат робочого часу (Форма №2)

ЗВЕДЕННЯ Однойменних затрат робочого часу	До спостережного листа № 1
Затрати робочого часу	Індекс	Одноймен-ні затрати робочого часу, хв	Повторю-ваність за зміну	Сумарна тривалість затрат робочого часу, хв	Середня трива-лість, хв
Перевдягання		9	1	9	9
Огляд автомобіля		8	1	8	8
Заправка паливом, мастилами, водою		12	1	12	12
Прихід у диспетчерську		8	1	8	8
Одержання дорожнього листа		9	1	9	9
Розмова з товаришами по роботі		5	1	5	5
Виїзд на лінію		2	1	2	2
Рух до заводу		25;41	2	66	33
Очікування навантаження		10;6	2	16	8
Навантаження		21; 16	2	37	18,5
Оформлення документів		7; 11; 7; 4	4	29	7,25
Стороння розмова		9	1	9	9
Рух до будівельної площадки		25; 39	2	64	32
Пошук прораба		15	1	15	15
Маневрування		11; 12	2	23	11,5
Розвантаження		22; 40	2	62	31
Короткочасний відпочинок		15	1	15	15
Обід		34	1	34	34
Зупинення ДАЇ за порушення		11	1	11	11
Маневрування під розвантаження		16	1	16	16
Рух до АТП		27	1	27	27
Повернення автомобіля на стоянку		8	1	8	8
Паління		12	1	12	12
Суперечка з диспетчером		0	1	0	0
Повернення дорожнього листа		13	1	13	13
Усього за зміну за виключенням перерви на обід				476	320,25

Другий спостережний лист фотографії робочого дня (форма № 1) приведено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Спостережний аркуш ФРД (Форма №1)

Організація АТП "Авангард-логистик"	Спостережний лист № 1_ фотографії робочого дня водія	Місце роботи м. Харків пр. Леніна, 35
Характер перевезень перевезення керамічних блоків
Прізвище водія Судорженко Клас 2 Стаж 4 роки	Модель автомобіля КамАЗ - 5320 Вантажність 8 т Держ. номер автоінспекції ХА 5125 ОМ
Дата _15.05.2014р.	Початок 6-37	Кінець 15-00	Перерва ______
Спостереження
№ з. п.	Найменування затрат робочого часу	Пото-чний час	Трива-лість, хв	Індекс	Ви-робі-ток, т	Від-стань, км	Нормо-ваний час, хв	Вантажно-розвантажувальний механізм	При-мітки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Прихід на роботу	6:37	-	-			-
2	Перевдягання	6:45	8				5
3	Огляд автомобіля	6:53	8				3
4	Заправка паливом, мастилами, водою	7:00	7				4
5	Прихід у диспетчерську	7:09	9				5
6	Одержання дорожнього листа	7:20	11				5
7	Розмова з товаришами по роботі	7:20	0				-
8	Виїзд на лінію	7:25	5				5
9	Рух до заводу	7:55	30			9,5	26
10	Очікування навантаження	8:10	15				-
11	Навантаження	8:32	22		23		14	козловий кран
12	Оформлення документів	8:40	8				5
13	Стороння розмова	8:47	7				-
14	Рух до будівельної площадки	9:08	21			19,2	32
15	Пошук прораба	9:12	4				-
16	Маневрування	9:26	14				4
17	Розвантаження	9:50	24		23		14	козловий кран
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
18	Оформлення документів	10:00	10				5
19	Короткочасний відпочинок	10:13	13				2
20	Рух до заводу	10:57	44			9,5	26
21	Очікування навантаження	11:09	12				-
22	Маневрування	11:15	6				4
23	Навантаження	11:34	19		23		14	козловий кран
24	Оформлення документів	11:46	12				5
25	Обід	12:30	44				3
26	Рух до будівельної площадки	12:54	24			19,2	32
27	Зупинення ДАЇ за порушення	13:07	13				-
28	Маневрування під розвантаження	13:18	11				4
29	Розвантаження	13:39	21		23		14	козловий кран
30	Оформлення документів	13:47	8				5
31	Рух до АТП	14:16	29			8,4	25
32	Повернення автомобіля на стоянку	14:29	13				5
33	Паління	14:29	0				-
34	Суперечка з диспетчером	14:38	9				-
35	Повернення дорожнього листа	14:49	11				5
36	Відхід додому	15:00	11	-			-
Всього		503			65,8	247

Після заповнення спостережного аркуша фотографії робочого дня ми можемо звести однойменні затрати до форми №2 (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4 - Зведення однойменних затрат робочого часу (Форма №2)

ЗВЕДЕННЯ Однойменних затрат робочого часу	До спостережного листа № 1
Затрати робочого часу	Індекс	Одноймен-ні затрати робочого часу, хв	Повторю-ваність за зміну	Сумарна тривалість затрат робочого часу, хв	Середня трива-лість, хв
Перевдягання		8	1	8	8
Огляд автомобіля		8	1	8	8
Заправка паливом, мастилами, водою		7	1	7	7
Прихід у диспетчерську		9	1	9	9
Одержання дорожнього листа		11	1	11	11
Розмова з товаришами по роботі		0	1	0	0
Виїзд на лінію		5	1	5	5
Рух до заводу		30; 44	2	74	37
Очікування навантаження		15; 12	2	27	13,5
Навантаження		22; 19	2	41	20,5
Оформлення документів		8; 10; 12; 8	4	38	9,5
Стороння розмова		7	1	7	7
Рух до будівельної площадки		21; 24	2	45	22,5
Пошук прораба		4	1	4	4
Маневрування		14; 6	2	20	10
Розвантаження		24; 21	2	45	22,5
Короткочасний відпочинок		13	1	13	13
Обід		44	1	44	44
Зупинення ДАЇ за порушення		13	1	13	13
Маневрування під розвантаження		11	1	11	11
Рух до АТП		29	1	29	29
Повернення автомобіля на стоянку		13	1	13	13
Паління		0	1	0	0
Суперечка з диспетчером		9	1	9	9
Повернення дорожнього листа		11	1	11	11
Усього за зміну за виключенням перерви на обід				448	293,5

У формі № 3 подаємо різноманітні затрати часу відповідно до прийнятої класифікації. У ній об'єднуємо дані за всіма спостереженнями.

Таблиця 1.5 - Баланс робочого часу за результатом (Форма № 3)

Категорія затрат робочого часу	Індекс	До спостережних аркушів № 1, 2
		Номер спост-ня	Сумарна тривалість, хв	Середня тривалість, хв	У % до загального часу спостереження
		1	2
		Час, хв
Підготовчо-заключний час		49	52	101	50,5	16,46
Оперативний час		184,25	175	359,25	179,625	58,53
Час обслуговування робочого місця		12	7	19	9,5	3,10
Перерва на відпочинок і природні потреби		15	13	28	14	4,56
Усього нормований час		260,25	247	507,25	253,625	82,65
Витрати робочого часу через непродуктивну роботу		20	13	33	16,5	5,38
Витрати робочого часу з організаційних причин		8	13,5	21,5	10,75	3,50
Витрати робочого часу з технічних причин		0	0	0	0	0
Витрати робочого часу з причин, що залежать від працівників		32	20	52	26	8,47
Усього ненормований час		60	46,5	106,5	53,25	17,35
Загальний час спостереження за винятком перерви на обід		320,25	293,5	613,75	306,88	100

Фактичні втрати робочого часу порівнюємо з нормативними і встановлюємо розмір їхнього відхилення. Ці дані заносимо у форму № 4 (таблиця 1.6). У графі "Фактичні затрати робочого часу" подаємо середні тривалості кожної їх категорії з форми № 3 (таблиця 1.5). Нормативні затрати встановлюємо відповідно до нормативів на виконання процесу перевезень й інших.

Таблиця 1.6 - Зведення по ФРД (Форма №4)

Найменування затрат робочого часу	Індекс	До спостережних аркушів №1,2
		Затрати робочого часу, хв
		фактичні	нормативні	відхилення
Час на підготовчо-заключну роботу		50,5	18,3	32,2
Час на оперативну роботу		179,63	210,6	-30,975
У тому числі: на основну роботу		90,25	141	-50,75
на допоміжну роботу		89,375	69,6	19,775
Час на обслуговування робочого місця		9,5	6,32	3,18
Перерва на відпочинок і природні потреби		14	4,21	9,79
УСЬОГО нормований час		253,63	239,43	14,195
Втрати робочого часу: - на непродуктивну роботу;		16,5	-	16,5
- з організаційних причин;		10,75	-	10,75
- з технічних причин;		0	-	0
- з причин, що залежать від працівника		26	-	26
УСЬОГО втрат робочого часу		53,25	-	53,25
ЗАГАЛЬНИЙ час спостереження		306,88	239,43	67,445

Для водіїв норматив підготовчо-заключного часу встановлений у розмірі 2,6 хв на 1 год роботи. До складу підготовчо-заключного часу входить також час передрейсового медичного огляду водія у розмірі 5 хв.

Основний час роботи водія визначаємо за формулою

, хв (1.1)

де Lo - загальний пробіг за час спостереження, км

- норматив розрахункової швидкості, км/год

Допоміжний час роботи водія розраховується за формулою

, хв (1.2)

Час обслуговування робочого місця і час на відпочинок та природні потреби приймаємо відповідно в розмірі 3 і 2% від оперативного часу роботи водія.

Розрахунок показників ефективного використання робочого часу виконуємо за такими формулами:

- коефіцієнт ефективного використання робочого часу

(1.3)

де , - нормативна тривалість відповідно підготовчо-заключного часу, оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, перерви на відпочинок і особисті потреби, хв;

- загальний фактичний час спостереження, хв;

- фактичний і нормативний коефіцієнти використання оперативного часу, %;

, % (1.4)

, % (1.5)

де , - фактична і нормативна тривалість оперативного часу, хв;

, - загальний фактичний і нормативний час спостереження, хв.

Рівень організації праці водіїв автомобілів:

, % (1.6)

де - фактичне значення нормативних затрат робочого часу, хв.

Коефіцієнт втрат робочого часу з причин, що не залежать від працівника:

, % (1.7)



Коефіцієнт втрат робочого часу, що залежать від працівника, %:

% (1.8)

де - фактичний і нормативний час відпочинку, хв.

Коефіцієнт прихованих втрат робочого часу, %:

, % де (1.9)

- відповідно фактичний і нормативний підготовчо-заключний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний основний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний допоміжний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний час обслуговування робочого місця, хв.

Сумарний коефіцієнт втрат робочого часу, %:

, % (1.10)



Сума коефіцієнта ефективного використання робочого часу і сумарного коефіцієнта його витрат повинна складати 100%

Можливе ущільнення робочого дня внаслідок усунення усіх видів втрат розраховуємо за формулою:

, % (1.11)

Можливе підвищення продуктивності праці у випадку усунення втрат робочого часу, %:

- які не залежать від працівника:

, % (1.12)

- які залежать від працівника:

% (1.13)

- загальне підвищення продуктивності праці:

, % (1.14)

1.2 ХРОНОМЕТРАЖ

Обробку даних хронометражних спостережень ведемо у хронометражній карті (таблиця 1.8). В ній записуємо дані про операцію, що спостерігається, мета спостереження, інформацію про працівника який виконує цю операцію і фіксуємо поточний час П, що йде на виконання окремих елементів операції. Елементи операції встановлюємо на підставі фіксажних точок - зовнішньої ознаки, яка характеризує його початок або кінець. Тривалість елементів операції Т розраховуємо як різницю між кінцевим і початковим значенням поточного часу. Фактичні коефіцієнти стійкості хронометражних рядів визначаємо за наступною формулою:

(1.15)

де - відповідно максимальне і мінімальне значенні даного хронометражного ряду.

Нормативні коефіцієнти стійкості хронометражного ряду приведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Нормативні коефіцієнти стійкості хронометражного ряду

Види робіт, виконуваних в АТП
Керування автомобілем у русі	2,5
Вантажно-розвантажувальні роботи: - механізовані	1,7
- виконувані вручну	2,0
Слюсарно-складальні роботи при поточному ремонті	2,5
Станочні, зварювальні, малярні, обойні, вулканізаційні	1,8
Щоденне, перше і друге профілактичне обслуговування	2,5

Фактичні коефіцієнти стійкості порівнюємо з нормативними значеннями (таблиця 1.7). Стійким вважається хронометражний ряд за умови: . Обробка хронометражних рядів представлена в таблиці 1.9

Середня тривалість кожного елемента і операції в цілому визначається як

(1.16)

де - тривалість і-го елементу операції за окремими замірами, с

- кількість замірів у стійкому хронометражному ряду

Таблиця 1.8 - Хронометражна карта

Підприємство: АТП "Авангард-логистик"	Найменування операції: Фарбування капоту	Мета спостереження: встановлення норми часу
Дільниця: авторемонтна майстерня	Норма часу: відсутня	Обладнання:
Прізвище, ім'я, по батькові робочого: Колесник В.І.		Тривалість спостереження: 736 хв
Розряд: 3	Стаж роботи: 5 років
Найменування елементів операції	Фіксажна точка	Номер спостереження	Сумарна тривалість, хв	Число замірів	Середня тривалість, хв	Коефіцієнт стійкості
						фактич-ний	норма-тивний
		1	2	3	4	5	6	7	8
Змиття старої фарби	Закрив кришку розчинника	П	7:27	9:15	11:22	13:20	15:20	7:30	9:24	10:37	17	4	4,25	1,67	1,8
		Т	2	1	5	3	4	10	5	8
Змиття гарячою водою	Прибрав шланг з водою	П	7:39	9:45	11:44	13:40	15:38	7:39	9:32	10:53	76	4	19	1,38	1,8
		Т	12	30	22	20	18	9	8	16
Протирання насухо	Поклав рушник на стіл	П	7:44	9:49	11:48	13:46	15:43	7:45	9:39	10:54	37	7	5,29	1,75	1,8
		Т	5	4	4	6	5	6	7	1
Шліфування до металу	Поклав шкурку КЗ-12 на місце	П	8:04	10:08	12:05	14:03	16:01	8:04	9:49	11:10	126	7	18	1,25	1,8
		Т	20	19	17	17	18	19	10	16
Ізолювання місць, що не підлягають фарбуванню	Прибрав руку від капоту	П	8:15	10:20	12:20	14:16	16:15	8:15	9:59	11:24	100	8	12,5	1,5	1,8
		Т	11	12	15	13	14	11	10	14
Грунтування поверхні розпилювачем	Поклав розпи-лювач на місце	П	8:41	10:45	12:45	14:45	16:41	8:39	10:17	11:50	199	8	24,88	1,61	1,8
		Т	26	25	25	29	26	24	18	26
Фарбування поверхні у 2 шара	Закрив кришку фарби	П	9:10	11:12	13:12	15:10	17:01	9:12	10:24	12:07	145	6	24,17	1,71	1,8
		Т	29	27	27	25	20	33	7	17
Здача готового виробу мастеру	Передав ключі від машини майстру	П	9:14	11:17	13:17	15:16	17:05	9:19	10:29	12:13	36	7	5,14	1,75	1,8
		Т	4	5	5	16	4	7	5	6
Всього	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	736	51	113,22	-	1,8

З врахуванням результатів обробки хронорядів визначається сумарна і середня тривалість операції (таблиця 1.8)

Таблиця 1.9 - Обробка хронометражних рядів

Перерви	Дефектні заміри
Назва перерв	Кількість випадків	Загальна тривалість	Назва елемента	Загальна кількість замірів	Кількість дефектних замірів	Тривалість, що визнача-ється
			1. Змиття старої фарби	8	4	2;1;10;8
			2. Змиття гарячою водою	8	4	12;30;9;8
			3. Протирання насухо	8	1	1
			4. Шліфування до металу	8	1	10
			5. Фарбування поверхні у 2 шара	8	2	33;7
			6. Здача готового виробу мастеру	8	1	16

Після проведення хронометражу на АТП «Авангард-логистик» ми проаналізували втрати часу робітника, оцінили ефективність використання часу робітником було визначено що сумарна тривалість середнього спостереження складає 113,22 хв. Після чого розрахували фактичний коефіцієнт стійкості хронометражних рядів, який у кожному ряді менший чи дорівнює нормативному коефіцієнту що складає 1,8.

2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ

Робочий час - це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Використання робочого часу - виражається системою показників, що включає:

- середню тривалість робочого дня - відношення загальної кількості відпрацьованих людино-годин до загальної кількості відпрацьованих людино-днів;

- середню урочну тривалість робочого дня (при розрахунку цього показника кількість відпрацьованих надурочно людино-годин не враховується);

- середнє число днів роботи одного спискового працівника - відношення загальної кількості відпрацьованих людино-днів до середнього спискового числа працівників; середнє число годин, відпрацьованих працівником за період - відношення відпрацьованих людино-годин до середньої облікової чисельності працівників або множення середньої тривалості робочого дня і середнього числа днів роботи одного спискового працівника.

Підвищення ефективності використання робочого часу - це найважливіше завдання, яке стоїть практично перед кожною соціальною системою, й насамперед тому, що мова йде про економію робочого часу, до якої зрештою зводиться вся економія. Для органів внутрішніх справ економія часу виражається у здійсненні різних операцій щодо управління з найменшими втратами часу.

Дані численних досліджень доводять, що не всі співробітники органів внутрішніх вміють правильно організовувати свій робочий та особистий час. Здебільшого причиною цього є відсутність відповідних навичок і знань. Приступивши до організації раціонального використання часу, насамперед треба з'ясувати, що кожний працівник має в своєму розпорядженні такі його вимірювачі, як робочий день; фонд робочого часу; календарний, номінальний та ефективний фонди часу; бюджет робочого часу.

Робочий день - це та частина доби, протягом якої співробітник органу внутрішніх справ виконує свої функціональні обов'язки.

Фонд робочого часу - складається із загальної кількості робочого часу одного співробітника або групи за визначений календарний проміжок (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень) і виражається у людино-днях, людино-годинах.

Календарний фонд часу - це кількість усіх днів даного планового періоду (тобто в році - 365 або 366 днів; в кварталі - 90, 91 або 92 дні).

Номінальний фонд - це максимальна кількість робочих днів, котра може бути використана впродовж планованого періоду.

Ефективний фонд визначається кількістю робочих днів (або часів), котрі корисно використовуються протягом планованого періоду. Щоб зробити його розрахунок у днях, необхідно із номінального фонду відняти невиходи на роботу.

Бюджет робочого часу - це розподіл фонду робочого часу на різні види робіт та форми діяльності.

Організовуючи режим праці, кожний співробітник має орієнтуватися на номінальний фонд робочого часу.

Діяльність керівників, підлеглого їм особового складу органів внутрішніх справ пов'язана з розв'язанням різноманітних питань, що потребує високої загальної культури, універсальності знань, що набуваються і в позаслужбовий час протягом різноманітних контактів, читання, перегляду фільмів та спектаклів. Раціональне використання робочого часу сприяє поповненню знань, забезпечує необхідне відвертання від службових справ, попереджає психічні перевантаження. Можливість раціональної організації використання часу співробітниками органів внутрішніх справ визначається рядом факторів. У їх числі слід назвати рівень професійної підготовки даної людини та підлеглих їй осіб, стиль роботи вищестоящих керівників, загальний характер організації праці, ступінь свідомості при виконанні службового обов'язку всіма працівниками і т. ін. Однак головним є розуміння співробітниками необхідності аналізувати витрати свого часу та їх бажання планувати його використання.

Основу раціональної організації використання часу складає планування особистої праці. Це передбачає попереднє вивчення та облік витрат часу на окремі види робіт, виконуваних згідно з функціональними обов'язками, і наступний аналіз даних обліку.

Витрати робочого часу доцільно враховувати на основі переліку елементів праці, що складається для певної посадової категорії. В ньому докладно вказуються усі трудові операції та види витрат робочого часу.

Ґрупування елементів витрат робочого часу може бути проведено на різних підставах: виходячи із виду роботи, цілей та методів обліку. Об'єкт дослідження визначається в зв'язку з необхідністю підвищення продуктивності праці в якійсь підсистемі управління, а також для усунення конкретних негативних явищ (наприклад, плинність, некомплект кадрів, низька якість, порушення термінів виконання службових завдань і т. ін.).

Залежно від кількості об'єктів і цілей вивчення розрізняють дослідження локальні та загальні. Переваги перших із них полягають в тому, що вони дають швидкий ефект при незначних витратах сил та засобів. Локальні дослідження націлені насамперед на усунення окремих "вузьких місць" в організації праці.

У різних галузях широко використовуються різноманітні методи встановлення витрат робочого часу: інтерв'ювання, анкетування, моментні спостереження, "фотографування", "самофотографування", хронометраж, самохронометраж та ін.

При інтерв'юванні або анкетуванні співробітники в усній чи письмовій формі повідомляють про перелік виконуваних ними робіт та приблизну кількість часу, що витрачається на їх здійснення. Ці методи придатні для вивчення бюджету робочого часу тих осіб, котрі постійно виконують невелику кількість одних і тих же трудових операцій.

Метод моментних спостережень заснований на теорії імовірностей. Тут передбачається, що дані, здобуті шляхом достатньо великої кількості окремих спостережень, мають відповідати результатам безперервного спостереження. Застосування названого методу потребує значного числа кваліфікованих спостерігачів. Він може використовуватися там, де співробітники виконують свої функції на одному робочому місці. Сутність методу полягає в періодичному обході робочих місць спостерігачем та фіксуванні ним виконуваних в даний момент трудових операцій і витрат часу на них.

Хронометраж є інструментом відпрацювання «почуття часу» і, як наслідок, мислення, спрямованого на ефективність не лише в особистій праці, а й у діяльності фірми.

Хронометраж не потребує жорсткого планування, структурування, розміщення по поличках. Його завдання - допомогти проаналізувати робочий стиль на конкретному матеріалі витрат часу за день, дати оцінку ефективності використання часу, змоделювати його нову структуру, внести зміни, поступово відпрацювати почуття часу і почуття ефективності.

"Фотографування", хронометраж відрізняються від методу моментних спостережень тим, що дослідник протягом певного періоду (впродовж повного робочого дня або його частини) фіксує всі види службової діяльності співробітників і витрати часу на їх виконання. При "самофотографуванні" та самохронометражі це робить сам працівник. З організаційно-технічного, економічного та психологічного погляду метод "самофотографуваиня" є найбільш доступним і достатньо ефективним.

Для сучасної ділової людини фотографія робочого часу вкрай необхідна. Формою самофотографії може бути щоденник робочого часу менеджера. Аналіз послідовних записів виконаних робіт і витрат часу на них дозволяє економити до 50% робочого часу. Виявлення видів діяльності, на які час витрачається даремно, називається діагностикою часу. Це дозволяє шукати способи зміни структури витрат часу, які б найбільше сприяли досягненню поставлених цілей і скороченню необґрунтованих витрат час/

Практика підтверджує, що в процесі самофотографії виявляються значні резерви часу, а також гостро відчувається неефективність деяких процесів, які відбуваються навколо. З'являється «почуття часу», яке швидко переростає в «почуття ефективності» і виключає марнотратство робочого часу. Саме вміння працювати з часом і жити в згоді з ним є ключем до досягнення мети.

Отже, ефективна організація робочого часу полягає в тому, щоб у процесі роботи менеджер міг отримати об'єктивну картину використання свого часу, зробити його аналіз звичкою і вміти вчасно відрегулювати його відповідно до оптимального рівня, довести до формування автоматичного відчуття часу, ефективного мислення.

Збирання даних про фактичні витрати часу на виконання тих чи інших видів роботи, окремих операцій дозволить виявити структуру трудового процесу. Уявлення про неї буде тим повніше та об'єктивніше, чим більша група працівників, зайнятих працею однорідного характеру, обстежується і чим триваліший період відповідного вивчення. Виконання цих умов дає можливість виключити різного роду випадковості й охопити всі трудові операції, здійснювані конкретною категорією співробітників. Облік здобутих даних можна вести у довільній формі з обов'язковим зазначенням виконуваної праці, часу її початку та закінчення, завершена вона чи ні, а також і з використанням спеціальних бланків.

Здобуті дані необхідно згрупувати (класифікувати) на підставі певних ознак. Залежно від рівня органу внутрішніх справ і категорій співробітників така класифікація має відображати специфіку їх діяльності. Різні групи можна згрупувати так: за їх видами (керівництво підлеглими, особиста праця і т. ін.); за напрямами діяльності (оперативно-розшукова, адміністративна, профілактична і т. ін.); за ініціатором її виконання; за характером трудових операцій (наради, інструктажі та ін.); за періодами діяльності (питання поточного місяця, року або подальшої перспекгиви); за ступенем раціональності витрат службового часу. Залежно від цілей дослідження управлінська праця класифікується за однією чи декількома ознаками.

Зібрані дані про витрати часу обробляються згідно з прийнятою в даному дослідженні класифікацією видів роботи. Потім вони зводяться у таблицю, яка відображає фактичний бюджет робочого часу за тиждень (місяць). При цьому результати "фотографування" робочих днів конкретного співробітника показує фактичні витрати саме його службового часу. Результати ж подібного вивчення декількох осіб, які обіймають однакові посади, виявляють середньостатистичний бюджет робочого часу співробітників даної категорії конкретного регіону.

Аналіз бюджету робочого часу можна проводити за такими напрямами:

- вивчення фактичної структури витрат часу і порівняння її із запланованою;

- оцінка ступеня необхідності запланованих робіт і виявлення можливостей для скорочення витрат часу на їх виконання;

- порівняння організації управлінської праці ряду працівників, які обіймають однакові посади, або однойменних груп службовців різних установ;

- вивчення тенденцій змін в організації управлінської праці тощо.

Мета такого аналізу - визначення причин прямих та побічних втрат робочого часу, виявлення випадків часткового виконання або невиконання запланованих завдань, заміни намічених робіт іншими і т. ін. Результати аналізу сприяють вдосконаленню планування, більш економічному використанню робочого часу та досягненню намічених цілей у мінімальні строки.

Вивчення фактичної структури витрат робочого часу дає змогу з'ясувати, на розв'язання яких питань воно в основному витрачається. Практичний інтерес становить також аналіз видів роботи залежно від ініціативи їх виконання. Його наслідки можуть свідчити якоюсь мірою про самостійність працівника у розв'язанні питань раціоналізації праці, сприяти обєктивній оцінці ефективності діяльності співробітників певної категорії або конкретного органу внутрішніх справ у цілому. Висновки аналізу дають можливість встановити, за допомогою яких переважно форм здійснюється управлінська діяльність.

Важливішим завданням дослідження є порівняння структур фактичного та проектного бюджетів робочого часу. У першу чергу треба проаналізувати ті види роботи, по котрих спостерігається істотне розходження між витратами, що плануються, і реальними витратами часу на їх здійснення. Однією з можливих причин такого становища може бути неправильне уявлення про дійсну трудомісткість тієї чи іншої роботи.

Порівняння організації управлінської праці співробітників, які обіймають однакові посади, або однойменних груп співробітників різних установ дає змогу виявити існуючі тут хиби, впевнитися у можливості більш раціонального виконання окремих операцій, познайомитись із передовим досвідом. Дослідження витрат робочого часу можна завершити кількісною оцінкою раціональності його використання.

Нераціональні витрати робочого часу зумовлюються: недосконалою структурою його бюджету: хибами або відсутністю планів діяльності; відсутністю ритмічності в роботі, великою кількістю вимушених перерв.

Недосконалість структури бюджету робітничого часу виявляється, наприклад, у тому, що керівники мало уваги приділяють розв'язанню поточних питань. Так, обстеження показало, що у директорів промислових підприємств (з котрими у керівників органів внутрішніх справ у витрачанні фонду робочого часу є спільне), 80% службового часу займає поточна праця9.

Окремі керівники вважають, що вирішення перспективних питань можна відкласти на більш пізній час, що негайно не потягне за собою настання небажаних наслідків, чого нібито не можна зробити щодо поточних справ. Однак із-за невирішеності перспективних питань виникають труднощі та прорахуики у щоденній роботі, усувати котрі доводиться терміново. Таким чином, на розгляд перспективних проблем у керівників залишається часу все менше і вся їхня робота перетворюється в безперервне вирішення поточних справ.

Іноді начальники органів внутрішніх справ витрачають багато часу на завдання, котрі можуть бути виконані фахівцями або нижчестояшими керівниками. При цьому їх витрати часу на виховання особового складу, самопідготовку, аналітичну роботу та інші питання, від розв'язання яких багато в чому залежить підвищення ефективності діяльності органу, незначні. Так, за результатами проведених досліджень, керівники міських й сільських органів внутрішніх справ відповідно витрачають: на організацію та проведення нарад - 12,4% та 10,8% робочого часу; на службову підготовку - 3,3% та 3,8%; на вивчення керівних документів та службової літератури - 0,5% та 0,4%; на аналіз оперативної обстановки - 2,1% та 1,4%.

Діяльність співробітників часто здійснюється поза планом як протягом робочого дня, так і у більш тривалі відрізки часу. Вона нерідко проводиться під впливом непередбачених вказівок вищестоящих керівників, приходів відвідувачів і т. ін. Як зазначають дослідники, керівники працюють за певним планом лише близько 40% свого робочого часу10. Це обумовлює відсутність ритмічності в роботі і негативно впливає на продуктивність праці, оскільки заважає формуванню динамічного стереотипу поведінки, до котрого завжди прагне людський організм.

Внаслідок вимушених перерв робочий день складається з великого числа дрібних відрізків часу. До цього приводять неочікувані виклики, доручення, візити. Співробітник, котрого відірвали від роботи, потім витрачає на "входження" в неї в 3-5 разів більше часу.

Нераціональні витрати робочого часу призводять до того, що співробітники не можуть виконати заплановані завдання впродовж робочого часу і їм доводиться працювати понад норму. За даними проведеного відповідного аналізу, середня реальна тривалість робочого тижня керівника складає 60 годин. При цьому враховано тільки той час, що використовується ним у приміщенні. А насправді середня тривалість його робочого часу і, відповідно, робочого тижня набагато більша, оскільки керівникові доводиться працювати і поза своїм безпосереднім робочим місцем.

Аналіз даних, здобутих в результаті обліку витрат робочого часу, сприяє визначенню:

- співвідношення між різними видами робіт, трудових операцій і їх порівняльної трудомісткості, що дає змогу рекомендувати найбільш правильну послідовність їх виконання протягом робочого дня, робочого тижня і т. ін.;

- нормативів трудових витрат, що дає можливість обґрунтовувати пропозиції щодо «ущільнення» робочого часу, прогнозувати його витрати на ту чи іншу діяльність в майбутньому, а також встановлювати штатну чисельність відповідних категорій співробітників;

- обсягу і видів невиробничих витрат часу, що допомагає підготувати та здійснити заходи по усуненню цих причин.

Результати такого вивчення дозволяють правильно розподілити робочий час та планувати його використання.

Планування особистої праці, яке базується на знанні витрат часу на виконання окремих трудових операцій, сприяє раціональному його використанню за рахунок правильного розподілу і чергування видів діяльності з урахуванням психофізіологічного стану працівників, виділення резерву часу для вирішення несподівано виникаючих завдань, здійснення деяких операцій в періоди можливих «простоїв» в роботі та ін.

Облік і аналіз витрат робочого часу створює можливість їх нормування. Під нормами часу тут розуміються необхідні його витрати на виконання якоїсь роботи однією людиною або групою осіб відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. Норма часу встановлюється в хвилинах, годинах. Вона, як правило, служить вихідною величиною при нормуванні однотипної праці.

Нормування витрат часу є однією з основних вимог його економії та раціонального використання. Це відноситься і до управлінської праці. Як зазначалось, у нормалізуванні його зустрічаються відомі труднощі, що дає привід висловити думку про можливість його нормувати, а отже, й планувати. Безсумнівно, прагнення ввести жорсткі норми, що регламентують виконання творчої праці, слід визнати нереальним. Однак деякі управлінські операції, особливо ті, що часто повторюються, можна й необхідно регламентувати на основі обліку та аналізу фактичних витрат на них робочого часу.

Багато елементів управлінської роботи із впровадженням технічних засобів, типізацією завдань та методів їх вирішення певною мірою втрачають творчий характер і можуть бути нормовані. Передбачається, наприклад, ось така умовна типізація управлінських рішень, спрямована на раціоналізацію праці: стандартні рішення, що приймаються періодично; рішення, що приймаються "автоматично" згідно з вимогами законодавства; творчі рішення, що приймаються в нових та складних умовах. Природно, що підхід до нормування витрат часу на ці види рішень мають бути різними.

3. РОЗРОБКА НОРМОВАНИХ ЗАВДАНЬ ВОДІЯМ АВТОМОБІЛІВ

Водіям автомобілів встановимо нормовані змінні завдання (НЗЗ). Розрахунок НЗЗ проводимо в такій послідовності. Спочатку розраховуємо нормативну тривалість однієї їздки за формулою:

, (3.1)

де V_р - норматив розрахункової швидкості автомобіля, км/год;

Н_1т - норма часу на навантаження-розвантаження 1т вантажу, год.

(3.2)

Визначаємо нормативне число їздок з урахуванням початкового і кінцевого пунктів під час виконання НЗЗ. Автомобіль після виконання останнього розвантаження повертається в АТП (місце стоянки), то нормативне число їздок знаходимо за формулою:

, (3.3)

де Т - режим роботи (7, 9 год.)

t_н - нормативна тривалість простою рухомого складу під навантаженням, год;

t_рух - нормативна тривалість руху по маршруту від пункту навантаження до пункту розвантаження, год.

 (3.4)

(3.5)

Точний нормативний час роботи водія на лінії розраховуємо за формулою:

(3.6)

Конкретне значення НЗЗ визначаємо виходячи з узгодження його величини з режимами роботи пунктів навантаження і розвантаження. Умови узгодження полягають у виконанні таких нерівностей:

, (3.7)

де Т_р - термін закінчення роботи поста розвантаження, год;

Т_н - термін початку роботи поста навантаження, год;

Т_об - тривалість обідньої перерви, год;

д - резерв часу, обумовлений неточністю використаних норм часу, хв./т,

, (3.8)

де д₀ - діапазон усереднення норм простою під навантаження або розвантаженням, хв./т.

Наведемо результати розрахунків:

9-годинний робочий день не підходить водієві для роботи

Перевірку узгодженості величини НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження виконаємо в таблиці 3.1.

Приймаємо, що подача автомобіля під перше навантаження проводиться за графіком з інтервалом, який дорівнює нормативній тривалості простою автомобіля під завантаженням.

Перевірку узгодженості величини НЗЗ з режимами роботи постів завантаження і розвантаження виконуємо в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Узгодженість величини НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження

Номер подачі автомобіля під 1-е навантаження	Величина НЗЗ в їздках	Розрахунок резерву часу, год
1	5
2	5
3	5
4	5
5	5

Як видно із результатів розрахунків, для всіх автомобілів резерв часу більший за мінімально допустимий.

Далі складемо таблицю нормованих завдань (таблиця 3.2). Для цього необхідно розрахувати такі показники:

- час виїзду із АТП для 1-го автомобіля розраховуємо як різницю між часом подачі під 1-е вантаження і часом на виконання 1-го нульового пробігу:

- час відправлення від замовника враховує час роботи на лінії і час обідньої перерви:

- час повернення 1-го автомобіля в АТП розраховуємо як суму часу відправлення від замовника і часу на виконання другого нульового пробігу:

- нормативна тривалість зміни включає час роботи на лінії, час на виконання нульових пробігів і підготовчо-заключний час: ,

де 1,043 - коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний час.

Таблиця 3.3 - Таблиця нормованих змінних завдань

№ п/п	Час виїзду із АТП, год. хв.	Час подачі під 1-е вантаження, год. хв.	Нормативне число їздок	Час відправлення від замовника, год. хв.	Час повергнення в АТП, год. хв.	Нормативна тривалість зміни, год.
1	758	815	5	1545	1556	7,79
2	702	819	5	1549	1600	7,79
3	706	823	5	1553	1604	7,79
4	710	827	5	1557	1608	7,79
5	714	831	5	1601	1612	7,79

Нормоване завдання в тоннах (Q^н) і тонно-кілометрах (Р^н) розраховуємо за формулами:

; (3.9)

. (3.10)

Наведемо результати розрахунків:

Отже, у цьому розділі встановили водіям автомобілів нормовані змінні завдання, перевірили узгодженість величини НЗЗ з режимами роботи постів навантаження і розвантаження, розрахували завдання в тоннах (40 т) і тонно-кілометрах (768 ткм).

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ І ПРЕМІЮВАННЯ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ І РЕМОНТНИХ РОБІТНИКІВ

Заробітна плата - це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому еквіваленті, яку за трудовим договором власник (або уповноважений ним орган чи фізична особа) виплачує працівнику за виконану ним роботу. Вона є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Існують такі види додаткової заробітної плати:

- робота у понадурочний час;

- сумісництво професій;

- робота в нічний час.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

До мінімальної заробітної плати не включаються:

- доплати;

- надбавки;

- заохочувальні і компенсаційні виплати.

Форма оплати праці означає впорядкованість систем, які згруповані за ознакою основного показника обліку результатів праці.

У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.

Система оплати праці - сукупність взаємопов'язаних елементів, які характеризують міру (норму) праці та міру його оплати в межах й понаднорми праці, які гарантують отримання працівником заробітної плати відповідно до фактично досягнутих результатів праці, та узгодженої між роботодавцем та робітником ціни робочої сили.

Відрядна форма оплати праці - нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.

Відрядну форму і відповідні їй системи доцільно застосовувати при наступних умовах:

- можливість точного кількісного обліку результатів праці;

- відсутність впливу на результати факторів, які не залежать від зусиль працівника;

- реальна можливість робітника своїми зусиллями збільшувати результати праці;

- необхідність стимулювання збільшення обсягів виробництва або скорочення чисельності працівників за рахунок інтенсифікації праці;

- відсутність негативного впливу відрядної оплати праці на рівень якості продукції та ін. показників.

Правильно підібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючого фактору.

Розрахуємо заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними видами комбінованої системи (системи переходу від погодинної оплати праці до відрядної; системи погодинної оплати з відрядним приробітком; системи середньогеометричного значення погодинної і відрядної оплати праці).

Відрядно-преміальна система передбачає, що окрім заробітку по прямій відрядній системі встановлюються премії за виконання та перевиконання певних кількісних і якісних показників.

На основі даних, занесених в таблицю 4.1 розраховуємо відрядну заробітну плату водіїв.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані

Показник	Значення
Найменування перевезеного вантажу	Керамічні блоки
Засіб навантаження та розвантаження	козловий кран
Норма часу на 1 т, год	0,0137
Обсяг перевезень вантажу, т	40
Виконаний вантажообіг, ткм	768
Фактично відпрацьовано. год	7,79
Клас водія	2

Розраховуємо норму часу на виконання 1 ткм вантажу:

(4.1)



Розраховуємо відрядні розцінки за 1т перевезеного вантажу і 1ткм транспортної роботи, що розраховуються за формулами:

(4.2)

(4.3)

Визначаємо відрядну заробітну плату водія за фактично виконану роботу:

(4.4)

(4.5)

(4.6)

Визначаємо процент виконання норм виробітку водієм автомобілями

(4.7)

(4.8)



, тому заробітна плата за відрядно-преміальною та відрядно-прогресивною системами дорівнює відрядній.

Розраховуємо надбавку за класність водія, що встановлюється в процентах від тарифних ставок за фактично відпрацьований час.

(4.9)

Водій має 2 клас тому його надбавка за класність = 10%.

Визначаємо загальну суму заробітної плати водіїв за двома системами

(4.10)

(4.11)

У системі переходу від погодинної системи оплати праці до відрядної порівнюємо фактичний відсоток виконання норм виробітку з встановленим його рівнем. Як ми бачимо процент виконання норм виробітку в даному випадку складає 94,78% тому застосовуємо погодинну оплату праці.

За погодинною системою Аткінсона за кожний процент виконання норм виробітку понад 75% ставки оплати підвищуються на 1,32%. Розраховуємо процент підвищення тарифної ставки:

(4.12)



За погодинною системою Еллінгхема за кожний процент виконання норм виробітку понад 85% ставки оплати підвищуються на 1,25%. Розраховуємо процент підвищення тарифної ставки:

(4.13)

Визначаємо підвищену тарифну ставку за обома системами за формулою:

(4.14)

За системою Аткінсона:

За системою Еллінгхема:

Розраховуємо заробітну плату за цими системами за формулою:

(4.15)

За системою Аткінсона:

За системою Еллінгхема:

Визначаємо загальну заробітну плату за формулою:

 (4.16)

За системою Аткінсона:

За системою Еллінгхема:

Визначаємо заробітну плату водія автомобіля за системою погодинної оплати праці з відрядним приробітком(штрафом) за формулою:

(4.17)

Визначаємо заробітну плату водія за системою середньогеометричної погодинної і відрядної оплати праці за формулою:

(4.18)

Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.2 та 4.3.

Таблиця 4.2 - Розрахунок заробітної плати

П.І.Б	Погодинна тарифна ставка	Час, год	Заробітна плата, грн
		нормативний	фактичний	всього	у тому числі
					погодинна	приробіток (штраф)	надбавка
Костенко Т.П.	14,308	7,38	7,79	119,68	111,46	-2,93	11,15

Далі проводимо розрахунки заробітної плати водіїв автомобілів за системами Аткінсона та Еллінгхема (таблиця 4.3)

Отже, ми розрахували заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними комбінованими системами та визначили, що за однакових умов найвищою буде заробітна плата водіїв автомобілів за системою Аткінсона.

Таблиця 4.3 - Розрахунок заробітної плати за комбінованими системами

П.І.Б.

Тс

%

Заробітна плата, грн по системі

Аткінсона

Еллингхема

Форма оплати

Підвищення ставка

Пряма відрядна

Надбавка

Підвищена

Всього

Форма оплати

Підви-щення ставка

Пряма відрядна

Надбавка

Підвищена

Всього

Костенко Т.П.

14,308

94,78

погод-на

18,04

-

11,15

140,53

151,68

погод-на

16,95

-

11,15

132,04

143,19

ВИСНОВКИ

автомобіль водій робочий час

В даному курсовому проекті ми розглянули такі питання:

- аналіз ефективного використання робочого часу;

- теоретичне обґрунтування напрямків удосконалення організації праці водіїв автомобілів;

- розробка нормованих завдань водіям автомобілів;

- організація оплати і преміювання водіїв авто і ремонтних робітників.

В першому розділі ми виконали обробку і аналіз даних фотографії робочого дня водія автомобіля і хронометраж спостережень виробничої операції, виконуваної ремонтним робітником. Ми проаналізували втрати часу робітника, оцінили ефективність використання часу робітником було визначено що сумарна тривалість середнього спостереження складає 113,22 хв. Після чого розрахували фактичний коефіцієнт стійкості хронометражних рядів, який у кожному ряді менший чи дорівнює нормативному коефіцієнту що складає 1,8.

На основі проведеного аналізу та отриманих розрахунків трудових показників в другому розділі виконали теоретичне обґрунтування напрямків покращення цих показників.

У третьому розділі встановили водіям автомобілів нормовані змінні завдання, перевірили узгодженість величини НЗЗ з режимами роботи постів навантаження і розвантаження, розрахували завдання в тоннах (40 т) і тонно-кілометрах (768 ткм).

В четвертому розділі ми розрахували заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними комбінованими системами (система переходу від погодинної оплати праці до відрядної; система погодинної оплати з відрядним приробітком (штрафом); система середньогеометричного значення погодинної і відрядної оплати праці) та визначили, що за однакових умов найвищою буде заробітна плата водіїв автомобілів за системою Аткінсона.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александров Л.А. Техническое нормирование труда на автомобильном транспорте. -М.: Транспорт, 1986. -152с.

2. Иванов В.Б., Ковалик А.Г. Справочник по нормированию труда на автомобильном транспорте. -К.: Техника, 1991. -174с

3. Криворучко О.М. Типові задачі з економіки праці на автомобільному транспорті: Навч. посібник. - Харків: ХНАДУ, 2002. - 213с.

4. Методические рекомендации по организации оплаты и стимулирования труда на предприятиях с разными формами собственности / Разработка и общая редакция В.Ф. Андриенко. -К.: фирма “Праця”, 1997. -144с.

5. Положення про профілактичне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту. -К.: Мінтранс України, 1994. -35с.

6. Шинкаренко В.Г., Жарова О.М. Экономическая оценка нововведений на автомобильном транспорте : Учеб. пособие. - Харьков, 2004. -156с.

7. Шинкаренко В.Г., Дмитрієв І. А., Криворучко О.М. Економіка праці на автомобільному транспорті: Навч. Посібник. - Харків, ХДАДТУ, 2000. 305 с.

Размещено на Allbest.ru