Особливості конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНЦІЇ

Конкуренція -- це центр ваги всієї системи ринковогогосподарства, тип взаємин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Це конкуренціяміж виробниками. Аналогічно визначається конкуренція міжспоживачами як взаємини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку.

У світі залишилося дуже мало країн, де панує командно-адміністративна економіка в її класичному вигляді. У Китаї, В'єтнаміхоч і зберігається соціалістичний лад, але економіка має ринковіелементи. Там з'явилася конкуренція. Де є ринок, там неодмінномає бути і конкуренція. Сфера зовнішньоекономічної діяльностітеж не може стояти осторонь конкуренції. У цьому невеликомупідрозділі зупинимося на основних засадах конкуренції.

Як засоби в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на ринку компанії використовують, наприклад, якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортименти, умови поставок і платежів, інформацію через рекламу.

Конкуренція -- суперництво між учасниками ринкового гос-подарства за кращі умови виробництва, купівлі й продаж товарів.Таке зіткнення неминуче й породжується об'єктивними умовами:повною господарською відособленістю кожного суб'єкта ринку,його повною залежністю від господарської кон'юнктури й про-тиборством з іншими претендентами за найбільший дохід. Боро-тьба за економічне виживання й процвітання -- закон ринку.Конкуренція (як і її протилежність -- монополія) може існуватитільки за певного стану ринку. Різні види конкуренції (і монопо-лії) залежать від певних показників стану ринку. Основні з них:

кількість фірм (господарських, промислових, торговельнихпідприємств, що мають права юридичної особи), що поставляютьтовари на ринок;

свободу входження підприємства на ринок і виходуз нього;

диференціація товарів (додання певному виду товару тогосамого призначення різних індивідуальних особливостей -- зафабричною маркою, якістю, кольором та ін.).

Конкурентна стратегія є частиною стратегічного маркетингу;вона визначає діяльність підприємства, спрямовану на підвищен-ня його рівня конкурентоспроможності.

Найсильнішим чинником з усієї сукупності є конкурентна боротьба серед продавців товару і послуг. Умови конкуренції можуть виявлятися в різноманітних формах з неоднаковою міроюінтенсивності.

Інтенсивність конкуренції зростає в міру того, як зростає кількість діючих на ринку підприємств, а. їхні розміри і ринкові мо-жливості стають приблизно однаковими.

Загострення конкуренції призводить до того, що слабкі абонеефективно працюючі підприємства змушені вийти з ринку. Кількість конкуруючих підприємств зменшується, а їх сила зростає.

Конкуренція посилюється, коли ринкові умови змушуютьконкурентів використати зниження цін або інші засоби, що сти-мулюють маркетинг для збільшення обсягу продаж, а також коливитрати на вихід із галузі перевищують витрати, необхідні дляпродовження конкуренції. За цих умов підприємству доцільнішепродовжити конкурентну боротьбу навіть з перспективою зни-ження рівня прибутку.

Загроза підвищення конкуренції від входження на ринок нових конкурентів посилюється, якщо ринок характеризується дію-чими на ньому низькими бар'єрами входу.

Загроза посилення конкуренції від підприємств, що пропонують товари-субститути, зростає, якщо ціни на ці товари нижчі, аякісні характеристики приблизно однакові або переважають завідповідними показниками товарів галузі.

Одночасна взаємодія всіх видів конкурентних сил визначатиме характер конкуренції. Як правило, чим вищий рівень конкуренції, тим нижча прибутковість діяльності підприємств, що берутьучасть на даному ринку.

Найнепривабливіша конкурентна ситуація на ринку, з точкизору прибутковості операцій, складається в разі, коли конкуренція між продавцями дуже висока: галузь характеризується низь-кими бар'єрами входу: ринок зазнає серйозної конкуренції з бокутоварів-субститутів, а постачальники і покупці значно впливаютьна дії підприємств-виробників.

З іншого боку, ідеальна конкурентна ситуація для отриманняприбутку виникає, коли позиції постачальників і покупців стосовно підприємств-виробників слабкі, відсутні або недостатньоконкурентоспроможні товари-субститути; вхідні бар'єри відносно високі, а конкуренція між продавцями помірна.

Як свідчить досвід стратегічного менеджменту, підприємствоне може контролювати досягнення жорстко визначених кінцевихрезультатів. Тому основний акцент в управлінні необхідно перенести на створення і підтримку його унікальних конкурентнихпереваг.

Конкурентна стратегія підприємства

Базова стратегія конкуренції, що представляє собою основуконкурентної поведінки підприємства на ринку і описує схемузабезпечення переваг над конкурентами, є центральним моментом устратегічної орієнтації підприємства. Від її правильного вибору залежать всінаступні маркетингові дії підприємства. Ця обставинавизначає необхідність ретельного обгрунтування даної процедури. Однак,сформувалися останнім часом в підприємницьких колах деякістереотипи щодо того, як необхідно конкурувати на російськомуринку, в значній мірі заважають системно підійти до вирішення даноїзавдання. Перш ніж приступити до вибору базової стратегії конкуренціїнеобхідно позбутися від шкідливих стереотипів, штампів і помилок.

У першу чергу сказане відноситься до неправильного уявлення проте, який ринок є найбільш перспективним з точки зоруконкуренції. Підприємці часто вважають, що привабливі ринки - цеті, що розвиваються швидше за всіх або використовують досконалі технології. Це не так.

Як показує практика успішні і перспективні ринки мають високівхідні бар'єри, протекції з боку держави, невибагливихспоживачів, дешеву систему постачання і найменше число альтернативнихгалузей, здатних їх замінити. Бізнес з новітніми технологіями і високоюефективністю найбільше піддається атакам конкурентів, ймовірністьбанкрутства на таких ринках дуже велика.

Необхідно також відзначити, що для багатьох невеликих підприємств сенсконкуренції зводиться до того, щоб бути схожими на своїх більших (потужних) конкурентів. Це надає їм впевненість в собі. Але наслідуватиіншим - означає втратити будь-які переваги. Відсутність конкурентнихпереваг - вірний шлях до банкрутства. Деякі підприємства, володіючипевним конкурентною перевагою, не роблять ніяких зусильдля того, щоб не втратити їх. Наявність конкурентної перевагинеобхідно сприймати як доконаний факт, досягнуту мету і це неповинно зупиняти подальший пошук.

З іншого боку, прагнення бути першими у всіх сферах конкурентноїборотьби, а також гонитва за миттєвими прибутками часто змушуєпідприємства відмовлятися від раніше розробленої стратегії конкуренції, щовносить хаос у діяльність підприємства і не дозволяє йому зосередитисяна довгострокових цілях в області конкурентної боротьби.

Питання де конкурувати, на якому ринку отримувати прибуток завждиє одним з ключових в маркетингової орієнтації підприємства. Однак,як показує практика, надмірна концентрація на ньому на шкоду іншимважливим параметрам стратегії конкуренції часто приводить до негативнихнаслідків. Опитування працівників московських підприємств, що реалізуютькомп'ютерну техніку показали, що менеджери по збуту, вирішуючи проблемувибору цільового ринку часто випускають з виду як, за допомогою яких засобівможливе досягнення успіху. Перенесення старих, що використовуються для іншихумов, прийомів і методів конкуренції на нові ринки не приносить бажанихрезультатів. Питання: як конкурувати є настільки ж важливим ікритичним і, його ігнорування означає повну відсутність цільовоїорієнтації в конкурентній боротьбі.

Недостатньо уваги приділяється і визначенням початку та закінченняперіоду використання розробленої стратегії конкуренції. Загальна тенденціяскорочення життєвого циклу товару, збільшення кількості товарів,використовують технологічні рішення швидко змінюють одне одного, змінадемографічних характеристик ринку, політичної ситуації в країні іінші динамічні чинники ускладнюють правильний вибір початку впровадженнянової стратегії конкуренції та періоду її використання на ринку.

До загального нестачі процесу розробки стратегії конкуренції можнавіднести його слабку персональну орієнтацію. Часто стратегія орієнтованана протидію підприємствам-конкурентам і у меншій мірі враховуєособливості управління цими підприємствами, зокрема, тип поведінки йогокерівників. Разом з тим, освіта керівників, їх підходи доведення бізнесу, досвід, здібності та інші персональні характеристики вчому визначають можливі реакції на зміну ринку. Це означає, щостратегія конкуренція повинна розглядати як об'єкт суперництване тільки підприємство, а й. його апарат управління з властивим йомустилем керівництва, що дозволить більш точно і адекватно реагувати наможливі контрзаходи. Крім того, необхідно пам'ятати, що боротьба зконкурентами ведеться в кінцевому рахунку за бюджет споживачів. І томусенс конкурентної боротьби полягає не стільки у діях протипідприємств-суперників, скільки в завоюванні конкретних споживачів,що користуються послугами конкурентів. конкуренція реклама товар стратегія

Види конкуренції

Залежно від сфери і характеру конкурентної боротьби розрізняють внутрішньогалузеву, міжгалузеву, досконалу і недосконалу, міжнародну та олігополістичну конкуренцію (рис. 3.10).

Внутрішньогалузева конкуренція -- це економічна боротьба між окремими підприємствами всередині кожної галузі зо одержання більшого прибутку. Вона ведеться головним чином шляхом запровадження нової техніки і нових технологій з метою зниження індивідуальних витрат виробництва. Знижуючи індивідуальні витрати і реалізуючи продукцію за ринковими цінами, підприємці отримують вищий прибуток.

Міжгалузева конкуренція - це економічна боротьба між підприємствами різних галузей за одержання більшого прибутку. Ця конкуренція ведеться шляхом переміщення вільних капіталів у ті галузі виробництва, в яких можна одержати на аналогічний капітал вищий прибуток.

Унаслідок вкладання додаткових капіталів виробництво товарів у прибуткових галузях швидко зростає, пропозиція товарів збільшується, ціни знижуються і поступово знижується прибуток. Отже, міжгалузева конкуренція зумовлює тенденцію вирівнювання норм прибутку в різних галузях.

Досконала або чиста конкуренція має місце там і тоді, коли на ринку є велика кількість продавців. Вони продають продукцію, яка має однакові якісні параметри або цілком ідентична (наприклад, цемент певної марки, пшеницю певного сорту тощо). І кожен продавець не може призначити ціни, вищої за ринкову, бо покупці будуть купувати товари в інших продавців за ринковою ціною. Отже, виробник не може впливати на ринкову ціну ринковими методами. В умовах досконалої конкуренції виробник добре знає, що пропонувати вищу ціну на власний товар марно, бо не буде збуту, а зниження ціни зумовить зменшення прибутку. Виробник повинен пристосовуватися до ціни. І з метою збільшення своїх прибутків він повинен знижувати витрати виробництва.

Недосконалою конкуренція є тоді, коли на ринку є багато продавців будь-якого товару, але серед них є такі, що пропонують велику кількість продукції, мають витрати виробництва, нижчі від середніх, і можуть знижувати ціни з метою перемоги конкурентів. Така конкуренція веде до монополії. Тому в неї повинна втручатися держава й обмежувати вплив монополізму.

Міжнародна конкуренція -- це економічна боротьба виробників різних країн на світовому ринку. Вона може бути внутрішньогалузевою і міжгалузевою. У ній домінують компанії розвинутих країн.

У сучасних умовах вона найбільше проявляється на ринку військової техніки, автомобілів, засобів зв'язку, інших видів нових машин приладів і технологій.

Олігополістична конкуренція. На олігополістичний ринок товари постачає небагато виробників. Деякі галузі можуть бути представлені декількома фірмами. Отже, тут конкурує невелика кількість фірм, які можуть впливати на ринкову ціну.

Зниження ціни однією фірмою змушує робити це інші фірми. Невелика кількість фірм пояснюється тим, що новим виробникам важко включитися в цю галузь виробництва. Переважно це пов'язано з обмеженістю ресурсів. Новим фірмам також важко знайти ринки збуту, бо ринок уже насичений.

Размещено на Allbest.ru