Аналіз власності в Україні як економічної категорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз власності в Україні як економічної категорії

Ностер Юлія

Студентка гр. ФК13

Стан досліджень і наукового пізнання власності актуальна тема для дослідження, тому що розуміння цих категорій надзвичайно важливе в аспекті різноманітних суспільних відносин. Причиною цього є те, що власність змінюється разом із суспільством, а її стан та зміни є визначальними щодо розвитку господарських відносин. На сьогоднішній день, ми можемо спостерігати багато підходів до тлумачення категорії «власність». облік власність економічний майно

Неоднозначне розуміння власності призводить до неможливості побудови системи обліку, яка б відповідала існуючій системі права та головній теорії власності в конкретній країні. Прикладом такої невідповідності є національна система бухгалтерського обліку, яка, на жаль, частково враховує юридичний аспект інституту права власності.

Результатом ситуації, що склалася нині в Україні, є асиметричність облікової інформації, що надається користувачам. Така асиметричність, у першу чергу, пов'язана з тим, що далеко не всі складові права власності, а також майнові та немайнові права знаходять відображення в національній системі бухгалтерського обліку. Крім того, залишається під питанням відповідність сучасним умовам господарювання традиційних складових права власності (володіння, розпорядження, користування), а також доцільність їх застосування. Як альтернативні можуть бути розглянуті теорія власності Ойкена, агентська теорія власності та ряд інших. Однак, запорукою їх ефективного застосування є паралельна трансформація як системи права, так і системи бухгалтерського обліку.

Питання власності є специфічним. Його дослідженням займаються як науковціюристи, так і економісти.

Видатні вчені такі як Н.М. Нілова, О.М. Суміна та О.В. Черняков стверджують, що власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних економічних категорій. Разом з тим це одна з найскладніших категорій, оскільки має в собі багато ознак, форм прояву і систем функціонування. Л.Я. Балясевич робить висновки, що власність приналежність особі майна. На думку О.С. Нєма, власність це відносини, які виникають між окремими людьми чи групами людей з приводу присвоєння ними матеріальних благ із відчуженням цих благ від інших осіб. Отже, О.С. Нєма зосереджує увагу на відносинах, які виникають з приводу відчуження матеріальних благ, тобто не на саму приналежність, а на процес їх отримання.

Власність як економічна категорія це суспільні відносини, що історично розвиваються, які характеризують розподіл (привласнення) речей (елементів багатства суспільства) між різними особами (окремими особами, суспільними групами, класами, державами). Вперше серед всіх розглянутих понять власності згадується про розподіл, а не привласнення речей, хоча в даному визначенні вони ототожнюються.

Наступним підходом до трактування власності є її розуміння як юридичної категорії. Так, правовий (юридичний) зміст власності відображає право суб'єкта власності на володіння, розпорядження і використання об'єкта власності. Тобто, на відміну від економічних відносин, юридичні відносини власності це відносини людей до речей, точніше об'єктів власності.

Власність в економічному розумінні є історично і логічно визначеною. Для аналізу економічного змісту власності важливе значення має розуміння взаємозв'язку і розмежування відносин власності та економічних відносин. Власність в юридичному розумінні відтворюється системою зв'язків “людина-річ”. Як юридично правова категорія власність відображає майнові відносини, а саме свідомі, вольові взаємозв'язки юридичних і фізичних осіб з приводу привласнення благ, що закріпляються системою відповідних прав власності.

Отже, суть власності в юридичному розумінні полягає в праві суб'єкта володіти об'єктом, а також необхідно зазначити, що саме В.М. Марчук та Л.В. Ніколаєва пояснювали сутність власності як юридичної категорії, виділивши нероздільну тріаду.

Між власністю як економічною і юридичною категоріями існує тісний взаємозв'язок: економічні відносини базисні (первинні), юридичні надбудовні (похідні, вторинні). Слід зазначити також, що відмінність економічного та юридичного підходів чітко простежується за певними основними напрямами. Право фіксує тільки перехід прав власності від одних суб'єктів до інших. Для економічного ж підходу основною є проблема ефективності використання майна, що переходить від одного власника до іншого. Тому саме під власністю необхідно розуміти приналежність засобів або продуктів виробництва індивіду або колективу та право цих суб'єктів на володіння, розпорядження і використання об'єкта власності. Саме дане тлумачення відповідатиме сучасним вимогам розвитку економіки. Трансформація методології бухгалтерського обліку з урахуванням подвійної природи права власності дозволить уникнути асиметричності облікової інформації, що надається користувачам, яка в першу чергу, пов'язана з тим, що далеко не всі складові права власності, а також майнові та немайнові права знаходять відображення в національній системі бухгалтерського обліку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич В.Д. Экономическая теория: политэкономия [Електронний ресурс] / В.Д. Базилевич.

2. Балясевич Л.Я. Власність у нашому житті [Електронний ресурс] / Л.Я. Балясевич.

3. Бобровська О.Ю. Комунальна власність як економічний базис формування, існування й розвитку місцевого самоврядування.

4. Бурляй А.П. Економічна теорія [Електронний ресурс]: Навч. посіб. / А.П. Бурляй. К.: Центр учбової літератури, 2009. 520 с.

Размещено на Allbest.ru