Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Земельні ресурси та ефективність їх використання

1.1. Склад, категорії та особливості земельних ресурсів

1.2. Класифікація та показники використання землі

1.3. Стан та структура земельних ресурсів України

1.4. Земельний кадастр та оцінка земель

2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Агро-Інвест»

2.1. Організаційна характеристика ТОВ «Агро-Інвест», спеціалізація та інтенсифікація виробництва

2.2. Стан та ефективність використання трудових та матеріальних ресурсів виробництва

2.3. Фінансовий стан та ефективність роботи підприємства

3. Економічна ефективність використання земельних ресурсів

3.1. Особливості земельної реформи в Україні

3.2. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

3.3. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів

Висновки та пропозиції

Вступ

Земля - головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. Характеризуючи значення землі в суспільному виробництві, слід зазначити, що праця - це не єдине джерело вироблюваних продуктів і речового багатства. За висловом Уїльяма Петті, праця - батько багатства, земля - його мати.

У сучасних умовах розвитку держави рівень добробуту населення значною мірою визначається прогресивним розвитком сільського господарства. У свою чергу прогрес і ефективність сільськогосподарського виробництва залежать від забезпечення ресурсами й ефективного їх використання. Надзвичайно важлива роль при цьому відводиться ресурсозбереженню. Необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання є об'єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності суспільного виробництва та зниження рівня ресурсозалежності України від зовнішніх чинників. Вихід на раціональне використання ресурсів сільськогосподарського виробництва можливий лише за умови здійснення ефективних заходів із ресурсозбереження шляхом використання як ринкових важелів, так і державного регулювання економіки. Ефективне використання ресурсного потенціалу агроформувань - об'єктивна необхідність і важлива передумова розвитку аграрного сектора економіки.

Забезпечення рентабельного сільськогосподарського виробництва та підвищення рівня продовольчої безпеки країни залежать від наявності, ефективності використання і відтворення ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Однією з особливостей функціонування сучасних агроформувань є кількісна, якісна та структурна недосконалість їх ресурсних потенціалів, зумовлена великими втратами ресурсів у процесі здійснення аграрної та земельної реформ і складним фінансовим становищем.

Дослідженню теоретичних основ формування, оцінки та віддачі ресурсного потенціалу агроформувань присвятили свої праці відомі вітчизняні вчені-аграрники: В.Г. Андрійчук, Ф.В. Горбонос, О.З. Черпіцький, В.К. Збарський, Т.Є.Зінченко та багато інших.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження є використання земельних ресурсів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» Дергачівського району Харківської області.

Предметом є сукупність теоретичних, методологічних та практичних положень економічної ефективності використання земельних ресурсів.

Метою курсової роботи є дослідження питань ефективності використання земельних ресурсів; визначення економічної ефективності виробництва та реалізації основної продукції підприємства.

1. Земельні ресурси та ефективність їх використання

1.1 Склад, категорії та особливості земельних ресурсів

Земельні ресурси - це землі, які використовує людина в господарській діяльності. Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їх роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо в промисловості, крім добувної, земля є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона - головний засіб виробництва. Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість - родючість.

Під родючістю ґрунту розуміють його здатність забезпечувати урожайність сільськогосподарських культур, рівень якої залежить як від об'єктивних властивостей ґрунту, так і від розвитку культури землеробства та кліматичних умов. Родючість зумовлена природними процесами ґрунтоутворення і постійним впливом господарської діяльності людини. Родючість визначається здатністю ґрунту нагромаджувати й утримувати вологу та забезпечувати нею рослини, нагромаджувати і трансформувати поживні речовини в доступній для рослин формі, а також забезпечувати доступ кисню в зону кореневої системи рослин, тобто здійснювати аерацію. Розрізняють такі види родючості землі:

· природна - характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

· штучна - створюється в процесі виробництва матеріальних благ, коли людина, не задовольняючись потенційними можливостями землі, сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту;

· економічна (ефективна) - наслідок органічної єдності природної і штучної родючості;

· абсолютна - визначається врожайністю культур з гектара посіву;

· відносна - кількісне співвідношення врожаю з виробничими витратами на нього.

Останні два види родючості є кількісним виразом економічної родючості землі.

Хімічний і фізичний склад ґрунту, його інші важливі характеристики визначають родючість земельних ділянок, а відтак, і дохід землевласників та землекористувачів, оскільки вибір сільськогосподарських культур і їх урожайність залежать від цієї унікальної властивості головного засобу виробництва в сільському господарстві.

На дохідність аграрних підприємств також істотно впливає місцеположення земельних ділянок. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами. Це пов'язано, по-перше, з тим, що із збільшенням віддалі між угіддями підприємств і ринком збуту сільськогосподарської продукції та ринком придбання матеріальних ресурсів транспортні витрати підприємств зростають, отже, збільшується собівартість вироблених ними товарів. Величина цих витрат залежить від стану шляхів сполучення і ступеня їх компенсації заготівельними й переробними підприємствами (організаціями), що інколи спостерігається нині, але це не змінює характеру впливу цієї закономірності. По-друге, в умовах розвиненого ринку ціни на сільськогосподарську продукцію мають тенденцію до зниження із збільшенням віддалі між центральним ринком збуту і місцерозташуванням аграрних підприємств. Адже на місцевих ринках попит на сільськогосподарські товари менший, ніж на центральних, а пропозиція тут відносно вища. Відповідно до дії законів ринку це неодмінно призводить до зниження ціни.

Слід також зазначити, що в умовах зрошення місцеположення угідь підприємств щодо водних джерел значно впливає на собівартість кубічного метра зрошувальної води, отже, і на витрати виробництва продукції та на прибуток від її реалізації.

Земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві, крім уже розглянутих, має ще ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання для виробництва продукції. Так, земля як продукт природи не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці, на продукцію, в створенні якої вони брали участь. У процесі виробництва вона за правильного її використання підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом виробництва. Однак вона обмежена в просторі і штучно не відновлюється. Як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва землю не можна замінити жодними іншими засобами праці.

Крім того, в сільському господарстві земля водночас є і предметом праці. В процесі обробітку землю піддають різним формам впливу. Завдання полягає в тому, щоб цей вплив не руйнував структуру ґрунту, зберігав його властивості, створював умови для підвищення родючості земельних ділянок. Але оскільки її рівень на різних за якістю землях не однаковий, то це призводить і до неоднакової віддачі вкладених у землю коштів. Через це виникає необхідність у розробці та застосуванні ефективних заходів, спрямованих на державну підтримку доходів тих підприємств, що опинилися в гірших природних умовах.

Розглянуті особливості землі потрібно враховувати комплексно, у тісному взаємозв'язку, що дасть можливість підвищувати її продуктивну здатність відповідно до досягнутого рівня розвитку продуктивних сил.

Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства). Даний показник становить по Україні 84,9 га сільськогосподарських угідь і 66,1 га ріллі на 100 жителів. Це - досить високий рівень землезабезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України йде лише Австралія (153 га), Канадата інші.

Зі зростанням населення показник землезабезпечення знижується. Тому необхідно постійно поліпшувати земельні ресурси, бережливо використовувати їх, не допускаючи невиправданого вилучення сільськогосподарських угідь для потреб інших галузей народного господарства.

Крім землезабезпечення, не менш важливим народногосподарським показником є якість земельних угідь. Сільськогосподарські угіддя України представлені різноманітними ґрунтами, але більшість з них мають високу родючість. Так, у структурі генетичних типів ґрунтів України, що зайняті під орними землями, чорноземи і лучно-чорноземні ґрунти як найбільш родючі займають майже 73 %, сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені - понад 12 %, каштанові - близько 4%.

1.2 Класифікація та показники використання землі

Відповідно до вимог Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей. Це найважливіша із усіх категорій земель. Головною особливістю її є те, що земля тут виступає в якості основного засобу виробництва продуктів харчування і кормів для тваринництва, а також сировини для промисловості.

До складу земель сільськогосподарського призначення входять:

1. сільськогосподарські угіддя - це угіддя, які придатні і використовуються для виробництва продукції рослинництва і тваринництва (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Рілля включає усі розорані землі, які використовуються або підготовлені під посіви сільськогосподарських культур.

Багаторічні насадження - це землі, зайняті садами, ягідниками, виноградниками тощо. Площі під полезахисними лісовими смугами до багаторічних насаджень не відносять.

До сіножатей належать земельні ділянки, які використовують для заготівлі сіна, сінажу і трав'яного борошна. Розрізняють заливні, суходільні і заболочені сіножаті.

Землі, які використовують для випасання тварин, належать до пасовищ.

Перелоги - це землі, які раніше використовувалися під посіви, але не менше одного року, починаючи з осені, не засівалися. Структуру сільськогосподарських угідь наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Сільськогосподарські угіддя України станом на 1.01.2013 року

Сільськогосподарські угіддя	Всього, тис. га	% до загальної площі території України
Рілля	32498,5	53,8
Багаторічні насадження	895,9	1,5
Сіножаті	2411,5	4,0
Пасовища	5459,6	9,0
Перелоги	277,2	0,5
Інші сільськогосподарські землі	1215,8	2,0

2. несільськогосподарські угіддя належать землі під лісом, деревно-чагарникові насадження (у тому числі полезахисні лісові смуги), землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями і дворами та інші землі, непридатні для використання в сільському господарстві.

Ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. До натуральних, показників належать урожайність сільськогосподарських культур та виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь (молока, м'яса всіх видів, яловичини, вовни - на 100 га сільськогосподарських угідь; зерна, цукрових буряків та інших продуктів рослинництва, а також свинини - на 100 га ріллі; продукції птахівництва - на 100 га площі посіву зернових культур). До вартісних показників відносять вартість валової і товарної продукції, валовий і чистий доход та прибуток з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

Таблиця 1.2 Несільськогосподарські угіддя України станом на 1.01.2013 року [7]

Несільськогосподарські угіддя	Всього, тис. га	% до загальної площі території України
Ліси та інші лісовкриті площі	10611,3	17,6
у тому числі:
вкриті лісовою рослинністю	9683,3	16,0
не вкриті лісовою рослинністю	208,7	0,3
інші лісові землі	315,6	0,5
чагарники	403,4	0,7
Забудовані землі	2523,2	4,2
у тому числі:
під житловою забудовою	473,5	0,8
землі промисловості	223,2	0,4
землі під відкритими розробками, картерами, шахтами та відповідними спорудами	152,3	0,3
землі комерційного та іншого використання	54,5	0,1
землі громадського призначення	282,1	0,5
землі змішаного використання	29,0	0,1
землі, які використовуються для транспорту та зв'язку	495,1	0,8
землі, які використовуються для технічної інфраструктури	68,1	0,1
землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі	745,4	1,2
Відкриті заболочені землі	982,1	1,6
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом	17,7	0,02
Відкриті землі без рослинного покриву (кам'янисті місця, піски, яри та інші)	1022,9	1,7
Води (території, що покриті поверхневими водами)	2422,8	4,0

Оскільки натуральні показники характеризують рівень використання певної частини сільськогосподарських угідь при виробництві окремих видів продукції рослинництва і тваринництва, їх застосовують щодо господарств з однаковою галузевою структурою виробництва. Вартісні показники найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об'єктивно оцінювати рівень використання земельних ресурсів у господарствах, які спеціалізуються на виробництві різних видів продукції.

Досягнутий рівень економічної ефективності використання землі не задовольняє зростаючих потреб. Підвищення ефективності використання земельних ресурсів є однією з найважливіших народногосподарських проблем, успішне розв'язання якої значною мірою залежить від реалізації господарствами своїх потенціальних можливостей у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з гектара землі.

Велике значення для раціонального використання землі має вдосконалення економічного механізму господарювання, спрямованого на охорону природних ресурсів. Промислові і будівельні підприємства після розробки корисних копалин або виконання інших робіт зобов'язані провести рекультивацію земель і передати їх для використання сільському або лісовому господарству.

1.3 Стан та структура земельних ресурсів України

Земельні ресурси являють собою сукупний природний ресурс поверхні суші як просторової основи для розселення і господарської діяльності. Земельні ресурси розглядаються як просторово-територіальний базис розвитку продуктивних сил і розселення, як головний засіб виробництва і предмет праці в сільському і лісовому господарстві. Одночасно земельні ресурси завжди залишаються надійною основою економічного розвитку.

Нині в Україні склалася критична ситуація з охороною земель. Прогресують деградація ґрунтів, ерозія й техногенне забруднення. Водній і вітровій ерозіям піддається третина загальної площі сільськогосподарських угідь. Надмірні сільськогосподарська освоєність та розораність території -- один з головних чинників, які дестабілізують екологічну ситуацію у нашій державі.

Продовжується тенденція до зниження в ґрунті гумусу через зменшення внесення органічних і мінеральних добрив, значне скорочення площі зернобобових та багаторічних бобових трав тощо. Особливо прикрим є те, що тепер так господарюють не тільки приватні орендарі на приватних землях, але й державні та комунальні підприємства й установи на землях державної власності. Останнім часом стало поширеним явищем нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням науково обґрунтованих норм їх чергування або навіть беззмінних посівів. Високий рівень розораності угідь, а також розширення посівів енергонасичених культур (соняшник, ріпак тощо), незадовільний стан лісозахисних смуг призвели до стрімкого розвитку ерозійних процесів. За статистикою, переважна більшість земельних ділянок використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватними орендарями на умовах оренди і взагалі без будь-якої науково обґрунтованої ротації сівозміни.

З метою збереження та відтворення родючості ґрунтів, їхнього захисту від водної й вітрової ерозій, руйнівних наслідків повеней і підтоплення, а також від інших видів деградації необхідне обов'язкове фінансування державних та регіональних програм з охорони земель.

Тенденція погіршення стану земельних ресурсів потребує підпорядкування земельних відносин головній меті -- забезпеченню всебічної охорони цього основного національного багатства України. Цьому повинні слугувати відповідні програми розвитку земельних відносин і використання та охорони земель. Такі програми мають ґрунтуватися на системі правових і нормативних документів, які регламентують організаційні та економічні аспекти розвитку земельних відносин, зокрема їхній землевпорядний механізм. Земельні відносини покликані сприяти подоланню наявних недоліків господарювання, розв'язанню екологічних і соціальних проблем.

Загалом, оцінюючи сучасний стан земельних ресурсів, можна стверджувати, що головною проблемою земельного фонду України є його нераціональне використання, особливо у сучасному сільському господарстві.

Для того щоб цього уникнути, передусім, потрібно налагодити ефективний моніторинг земель, підвищити їхню продуктивність за допомогою науково обґрунтованої організації території в кожному сільськогосподарському підприємстві, звернувши особливу увагу на запровадження сівозмін, а також правильність вибору технології обробітку ґрунту й удобрення сільськогосподарських культур і, головним чином, запобігати несприятливим фізико-географічним процесам (ерозія, перезволоженість, засолення, висушення, солонцюватість).

1.4 Земельний кадастр та оцінка земель

Державний земельний кадастр (франц. cadastre - реєстр) - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачі.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян для регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Складовими частинами земельного кадастру є кількісний облік (реєстрація) земель за землевласниками, землекористувачами та видами угідь, якісний облік земель, бонітування ґрунтів, економічне оцінювання земель та грошове оцінювання земельних ділянок.

Кількісний і якісний облік земель передбачає системне ведення і оновлення даних за окремими категоріями власників земельних ділянок і землекористувачів про наявність у них земельного фонду і його розподіл за окремими видами сільськогосподарських угідь. Обліку підлягають усі землі в користуванні колективних і державних сільськогосподарських підприємств і організацій, а також селянських (фермерських) господарств.

Бонітування земель - це якісна оцінка ґрунтів за рівнем родючості та ступенем придатності для вирощування різних сільськогосподарських культур, її здійснюють на основі найбільш важливих об'єктивних природних властивостей ґрунту, які зумовлюють рівень його родючості: механічний склад, глибина гумусового горизонту, вміст гумусу і елементів живлення рослин, ступінь кислотності чи солонцюватості, особливості рельєфу, температурний і водний режим та ін. За результатами якісної оцінки землі визначають ґрунтові відміни, здійснюють поділ ґрунтів на агровиробничі групи.

Бонітування землі дає змогу систематизувати ґрунти за ступенем їх родючості і господарської цінності, встановити межі розповсюдження і визначити їх площі на території кожного господарства. Виявлені ґрунтові відміни та агровиробничі групи земель на основі їх найважливіших природних властивостей є предметом економічної оцінки землі, яка комплексно враховує природні та економічні фактори.

Економічна оцінка землі полягає у визначенні її відносної цінності як засобу виробництва в сільському господарстві. Вона є важливою частиною земельного кадастру і здійснюється у нерозривному зв'язку з економічними умовами сільськогосподарського виробництва. Суть економічної оцінки полягає у встановленні відносної доходності земель залежно від їх якості і місце розташування. Показники цієї оцінки виражаються в балах. Нині визнано за доцільне визначати економічну оцінку землі в грошовій формі, що характеризуватиме відповідний рівень доходності різних земельних ділянок.

Відповідно до методики економічної оцінки землі насамперед треба встановити критерій оцінки окремих ґрунтових відмін і агро-виробничих груп земель. Цінність землі можна визначити за врожайністю сільськогосподарських культур, рівень якої характеризує кінцеві результати виробництва. Проте одна й та сама земля може бути сприятливою для зарощування одних культур і зовсім непридатною для інших. Тому за критерій економічної оцінки землі приймають такі показники: вартість валової продукції рослинництва з розрахунку на 1 га земельної площі (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей або пасовищ); окупність виробничих витрат; чистий доход на 1 га земельної площі.

Грошова оцінка землі е основою для поземельного оподаткування господарств, здійснення орендних відносин, оформлення купівлі і продажу земельних ділянок, одержання кредиту під їх заставу, обчислення компенсації при вилученні землі з сільськогосподарського користування.

2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Агро-Інвест»

2.1 Організаційна характеристика ТОВ «Агро-Інвест», спеціалізація та інтенсифікація виробництва

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» (далі ТОВ «Агро-Інвест») засноване на основі Цивільного та Господарських кодексів України, Законів України «Про господарські товариства» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на підставі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

ТОВ «Агро-Інвест» розташоване за адресою с. Руська Лозова, вул. Бєлгородська, 1 Дергачівський район, Харківська область, яке знаходиться 17 км від м. Харкова.

Товариство створене з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробничої, торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Виробничий напрям спеціалізації підприємства - в рослинництві виробництво зернових та соняшнику, в тваринництві - молока та м'яса.

Географічне положення господарства обумовлює особливості землекористування, спеціалізацію. ТОВ “Агро-Інвест” розташоване в лісостеповій зоні України. Клімат помірно-континентальний. Сума опадів за період переходу температури повітря через 1100 складає 270-280 мм, а сума температури - 27000, що достатньо для вирощування основних сільськогосподарських культур.

В господарстві домінують чорноземи з середньою кількістю гумусу. Вміст гумусу в ґрунті господарства, по даним дослідження дослідної станції, значно зменшився за останні 20 років з 3,2% до 1,5-1,8%. В цілому природні умови господарства дають можливість успішно вирощувати озиму пшеницю, ячмінь, жито, овес, горох, соняшник, кукурудзу.

Для визначення рівня спеціалізації підприємства розраховують коефіцієнт спеціалізації (Кс), який визначається за формулою:

Кс = 100 / [У Pi * (2 * i - 1)],

де Pi - питома вага окремих видів товарної продукції у загальній вартості продукції підприємства, %

i - порядковий номер виду товарної продукції у ранжированому раді за її частвою у виручці від реалізації продукції починаючи з найбільшої.

Розрахунки проведені в таблиці 2.1.

2010 рік Кс=100/351,4=0,285

2011 рік Кс=100/449,8=0,222

2012 рік Кс=100/591,7=0,169

Аналізуючи розрахунки коефіцієнту спеціалізації, ТОВ «Агро-Інвест» є підприємством, яке зі слабо спеціалізованого на виробництві продукції рослинництва (переважно соняшнику та зернових) та наданні послуг, перейшло у багатогалузеве підприємство розширивши виробництво за рахунок зернової продукції (пшениці озимої, жита, кукурудзи на зерно тощо) та розвитку тваринництва. Тому тепер має виробничий напрям - соняшниково-зерновий з розвинутою спеціалізацією на виробництві продукції тваринництва. За результатами 2012 року основними видами товарної продукції стали соняшник, питома вага доходу від реалізації якого становить 40,0%, зернові та зернобобові (44,3%), а саме кукурудза на зерно та пшениця озима (15,8 та 10,5% відповідно), а також інша продукція тваринництва (6,8%). Обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції за 2010-2012 роки збільшується з 3,9 млн. грн. до 8,6 млн. грн., або у 2,2 рази. Збільшення основної частини питомої ваги виручки відбувається переважно за рахунок реалізації продукції рослинництва. За результатами 2012 року вона становить 7,3 млн. грн., або 84,3% від усієї виручки продукції сільського господарства і послуг.

Таблиця 2.1 Обсяг і структура товарної продукції ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Продукція	Роки
	2010	2011	2012
	тис. грн	у % до підсумку	і	РіЧ(2Чі-1)	тис. грн	у % до підсумку (Рі)	і	РіЧ(2Чі-1)	тис. грн	у % до підсумку	і	РіЧ(2Чі-1)
Зернові та зернобобові	465,0	12,1	х	х	3600,4	45,9	х	х	3821,8	44,3	х	х
в т.ч.: пшениця озима	-	-	-	-	1450,8	18,5	2	55,5	909,2	10,5	3	52,7
жито	-	-	-	-	-	-	-	-	207,2	2,4	10	45,6
гречка	171,8	4,5	6	49,0	417,7	5,3	5	47,9	230,7	2,7	9	45,5
кукурудза на зерно	-	-	-		648,7	8,3	4	57,9	1365,9	15,8	2	47,5
ячмінь ярий	293,2	7,6	5	68,4	384,9	4,9	6	54,0	459,2	5,3	5	47,9
горох	-	-	-	-	-	-	-	-	352,3	4,1	6	44,9
овес	-	-	-	-	698,3	8,9	3	44,5	297,3	3,4	7	44,8
Соняшник	2089,5	54,2	1	54,2	3471,4	44,3	1	44,3	3454,7	40,0	1	40,0
Інша продукція рослинництва	91,0	2,4	7	30,7	4,3	0,1	11	1,2	-	-	-	-
Продукція рослинництва - всього	2645,5	68,6	х	х	7076,1	90,2	х	х	7276,5	84,3	х	х
Вирощування ВРХ	-	-	-	-	35,8	0,5	10	8,7	165,8	1,9	12	44,2
свиней	-	-	-	-	-	-	-	-	98,7	1,1	13	28,6
овець	-	-	-	-	-	-	-	-	8,5	0,1	14	2,7
Молоко	327,3	8,5	4	59,4	231,3	2,9	8	44,2	199,2	2,3	11	48,5
Інша продукція тваринництва	480,4	12,5	2	37,4	169,4	2,2	9	36,7	582,5	6,8	4	47,3
Продукція тваринництва - всього	807,7	20,9	х	х	436,5	5,6	х	х	1054,7	12,2	х	х
Послуги в сільському господарстві	404,4	10,5	3	52,4	332,3	4,2	7	55,1	296,2	3,4	8	51,5
Продукція сільського господарства і послуги - всього	3857,6	100,0	х	351,4	7844,9	100,0	х	449,8	8627,4	100,0	х	591,7

Визначення динаміки вартості валової продукції у постійних цінах 2010 року, а також у поточних цінах реалізації є важливим етапом для відображення обсягів виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції за 2010-2012 роки (табл. 2.2 - 2.3).

Виходячи з отриманих даних динаміки обсягів валової продукції як у постійних цінах, так і у поточних - обсяги виробництва продукції сільського господарства і послуг суттєво збільшуються.

Проаналізувавши дані вартості продукції у постійних цінах 2010 року, можна зазначити, що у 2012 році валова продукція перевищує 2010 рік на 82% і становить 7,1 млн. грн., в тому числі продукція рослинництва 5,9 млн. грн., тваринництва 1,1 млн. грн. і послуги - 0,2 млн. грн. Динаміка відбулася за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції рослинництва у 2,3 рази, а саме гречки (у 3,1 рази), кукурудза на зерно (у 16,6 рази), а також ячменю (у 3,3 ризи).

Отримані дані змін вартості валової продукції у поточних цінах реалізації також збільшуються, а саме у 2012 році порівняно з 2010 роком вартість валової продукції на 2,2 рази більше і становить 9 млн. грн. Збільшення відбувалось за рахунок збільшених обсягів виробництва і поточної ціни, особливо зернових та зернобобових на 6,8 рази до рівня 3,2 млн. грн, а також гречка і соняшник на 1,6 рази до 0,3 і 3,5 млн. грн. відповідно.

Таблиця 2.2 Визначення вартості валової продукції у постійних цінах 2010 року в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Вид продукції	Вироблено продукції, ц	Постійна ціна реалізації 2010 р., грн./ц	Валова продукція (у постійних цінах 2010 р.), тис.грн.	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012		2010	2011	2012	2010	2011
Продукція рослинництва, всього	х	х	х	х	2593,0	6524,4	5878,2	226,7	90,1
в тому числі: зернові та зернобобові	2061	24437	29198	х	274,6	2636,3	3174,7	1156,3	120,4
з них: пшениця озима	-	10415	7579	102,75	-	1070,1	778,7	-	72,8
жито	-	-	1810	91,19	-	-	165,1	-	-
гречка	270	662	843	357,69	96,6	236,8	301,5	312,2	127,3
кукурудза на зерно	600	6842	9931	107,27	64,4	733,9	1065,3	1655,2	145,1
ячмінь ярий	1191	2738	3945	95,4	113,6	261,2	376,4	331,2	144,1
горох	-	-	1791	106,23	-	-	190,3	-	-
овес	-	3780	2821	88,41	-	334,2	249,4	-	74,6
просо	-	-	478	100,48	-		48,0	-	-
Соняшник	6397	11243	9063	284,21	1818,1	3195,4	2575,8	141,7	80,6
Силос	-	-	10000	9,37	-	-	93,7	-	-
Інша продукція рослинництва	-	-	-	х	225,8	692,8	34	15,1	4,9
Продукція тваринництва, всього	х	х	х	х	1088,3	955,5	1057,8	97,2	110,7
М'ясо ВРХ	82	145	146	1164,16	95,5	168,8	170,0	178,0	100,7
М'ясо свиней	13	36	52	1273,46	16,6	45,8	66,2	400,0	144,4
Молоко	2204	1283	1060	248,66	548,0	319,0	263,6	48,1	82,6
М`ясо овець	2	1	1	1120,86	2,2	1,1	1,1	50,0	100,0
Інша продукція тваринництва	-	-	-	х	426	420,7	556,9	130,7	132,4
Послуги в сільському господарстві	-	-	-	х	241,3	192	203	84,1	105,7
Продукція сільського господарства і послуги, всього	х	х	х	х	3922,6	7671,9	7139,0	182,0	93,1

Таблиця 2.3 Визначення вартості валової продукції у поточних цінах в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Вид продукції	Вироблено продукції, ц	Поточні ціни реалізації, грн./ц	Валова продукція у поточних цінах, тис.грн.	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
Продукція рослинництва, всього	х	х	х	х	х	х	2949,3	7987,8	7787,0	264,0	97,5
в тому числі: зернові та зернобобові	2061	24437	29198	x	x	x	633,7	3824,5	4298,2	678,3	112,4
з них: пшениця озима	-	10415	7579	-	139,65	147,57	-	1454,5	1118,4	-	0,8
жито	-	-	1810	-	-	125,05	-	-	226,3	-	-
гречка	270	662	843	636,30	631,92	336,30	171,8	418,3	283,5	165,0	67,8
кукурудза на зерно	600	6842	9931	-	124,53	137,62	-	852,0	1366,7	-	160,4
ячмінь ярий	1191	2738	3945	387,83	136,73	141,03	461,9	374,4	556,4	120,4	148,6
горох	-	-	1791	-	-	208,34	-	-	373,1	-	-
овес	-	3780	2821	-	191,89	132,49	-	725,3	373,8	-	51,5
Соняшник	6397	11243	9063	326,69	308,68	381,19	2089,8	3470,5	3454,7	165,3	99,5
Інша продукція рослинництва	х	х	х	-	-	-	225,8	692,8	34,0	15,1	4,9
Продукція тваринництва, всього	х	х	х	х	х	х	927,7	876,1	1041,5	112,3	118,9
М'ясо ВРХ	82	145	146	-	1278,57	1010,98	-	185,4	147,6	-	79,6
М'ясо свиней	13	36	52	-	-	1147,67	-	-	59,7	-	-
Молоко	2204	1283	1060	227,61	210,46	260,73	501,7	270,0	276,4	55,1	102,4
М`ясо овець	2	1	1	-	-	944,44	-	-	0,9	-	-
Інша продукція тваринництва	х	х	х	х	х	х	426	420,7	556,9	130,7	132,4
Послуги в сільському господарстві	х	х	х	х	х	х	241,3	192	203	84,1	105,7
Продукція сільського господарства і послуги, всього	х	х	х	х	х	х	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7

Детальніше проаналізувати діяльність та розмір підприємства дозволяє таблиця 2.4

Таблиця 2.4 Показники розміру та відтворення ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Валова продукція ( в постійних цінах 2010 р.), тис.грн	3922,6	7671,9	7139	182,0	93,1
2. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
3. Площа сільськогосподарських угідь, га	2619,8	2061	2620	100,0	127,1
4. в тому числі рілля, га	2006	2006	2006	100,0	100,0
5. Середньооблікова чисельність працівників, чоловік	19	20	20	105,3	100,0
6. Середньорічна вартість необоротних активів, тис.грн	1172	937,3	2601,7	222,0	277,6
7. Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн	2620	2984,5	3314,3	126,5	111,1
8. Вартість активів на кінець року, тис.грн	3363	4480,6	7350,3	218,6	164,0
9. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	4378	8847,7	9821,1	224,3	111,0
10. Чистий прибуток (збиток), тис.грн	421	2050,5	1822,2	432,8	88,9
11. Поголів'я тварин у перерахунку в умовну велику рогату худобу, ум.гол.ВРХ	256	196	170	66,4	86,6

В таблиці зазначені показники розміру підприємства за 2010-2012 роки. Підприємство має розширений тип відтворення, оскільки майже всі показники збільшуються. Вартість валової продукції у постійних цінах 2010 року у 1,8 рази да рівня 7,2 млн.грн, у поточних цінах у 2,2 рази до 9 млн.грн, середньорічна чисельність працівників на 5% до 20 осіб, середньорічна вартість необоротних активів у 2,2 рази до 2,6 млн.грн. Виключенням є зменшення поголув'я тварин у 1,5 рази до 170 гол.ум.ВРХ. За результатами 2012 року чистий дохід зріс у 2,2 рази і становив 9,8 млн.грн, а також спостерігається збільшення чистого прибутку у 4,3 рази до 1,8 млн.грн.

Наступним кроком є визначення шляхів розширеного типу відтворення (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Визначення розширеного шляху відтворення ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	Індекс співвідношення
	2011	2012
1. Авансований капітал (валюта балансу), тис.грн	4480,5	7350,3	1,641
2. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	9055,9	9031,5	0,997
3. Капіталовіддача	2,021	1,229	0,608
4. Коефіцієнт співвідношення індексу росту капіталовіддачі та авансованого капіталу	х	0,371	х

Виходячи з визначення коефіцієнту співвідношення індексу росту капіталовіддачі та авансованого капіталу, який дорівнює 0,371, підприємство має екстенсивний тип відтворення. Тобто збільшення виробництва відбувається на незмінній технічній основі, за рахунок залучення додаткових факторів виробництва.

Наступним етапом є визначення рівня та ефективності інтенсифікації виробництва (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Показники рівня та ефективності інтенсифікації виробництва в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Валова продукції сільського господарства (у поточних цінах), тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
2. Площа сільськогосподарських угідь, га	2619,8	2061	2620	100,0	127,1
3. в тому числі рілля, га	2006	2006	2006	100,0	100,0
4.Середньорічна вартість необоротних та оборотних активів, тис.грн	3792	3921,8	5916,0	156,0	150,8
5.Середньооблікова чисельність працівників, чоловік	19	20	20	105,3	100,0
6. Поголів'я тварин у перерахунку в умовну велику рогату худобу, голів	255,56	196,05	169,8	66,4	86,6
7. Чистий прибуток (збиток), тис.грн	421	2050,5	1822,2	432,8	88,9
8. Прямі витрати праці, тис. люд.-год.	36,0	39,7	40,4	112,5	101,8
9. Витрати електроенергії, тис.кВт-год.	50,9	120,3	150	294,7	124,7
11. Операційні витрати, тис.грн	3396,1	7060,6	10120,9	298,0	143,3
12. Внесено мінеральних добрив, ц	367,5	1489	300	81,6	20,1
13. Внесено мінеральних добрив, грн	100691	394726	90125	89,5	22,8
14. Ціна придбання мінеральних добрив, грн./ц	274,0	265,1	300,4	109,6	113,3
Розрахунки
А. Показники рівня інтенсифікації виробництва
15. Припадає на 100 га с.-г. угідь:
а) необоротних та оборотних активів, тис.грн	144,7	190,2	225,8	156,0	118,7
б) прямих витрат праці, люд.-год.	1,4	1,9	1,5	112,5	80,1
в) витрат електроенергії, кВт-год.	1942,9	5837,0	5725,2	294,7	98,1
16. Припадає поточних витрат на 1 га ріллі, грн.	1693,0	3519,7	5045,3	298,0	143,3
17. Внесено на 1 га ріллі:
а) мінеральних добрив, кг	18,3	74,2	15,0	81,6	20,1
б) мінеральних добрив, грн	50,2	196,8	44,9	89,5	22,8
Б. Показники ефективності інтенсифікації виробництва
18. Припадає валової продукції сільського господарства, тис.грн:
а) на 100 га с.-г. угідь	157,2	439,4	344,7	219,3	78,5
б) на 1 середньооблікового працівника	216,8	452,8	451,6	208,3	99,7
19. Рентабельність виробництва продукції, %	12,4	29,0	18,0	+5,6 в. п.	-11,0 в. п.
20. Норма прибутку, %	11,1	52,3	30,8	+19,7 в. п.	-21,5 в. п.

Проаналізувавши таблицю, можна зазначити, що загалом показники рівня інтенсифікації виробництва збільшується. У 2012 році на 100 га сільськогосподарських угідь необоротних та оборотних активів припадає на 56% більше за 2010 рік і складає 225,8 тис.грн., розмір прямих витрат праці на 12,5% (1,5 люд.-год), розмір поточних витрат на 1 га ріллі у 3 рази (5,1тис. грн.). Виключенням є внесення мінеральних добрив, у 2012 році на 18% менше порівняно з 2010 роком і становить 15 кг. Показники ефективності інтенсифікації виробництва також збільшуються. У 2012 році виробництво валової продукції сільського господарства припадає на 100 га сільськогосподарських угідь у 2,2 рази до рівня 344,7 тис. грн, збільшується виробництво продукції на 1 середньооблікового працівника у 2,1 рази до рівня 451,6 тис. грн. Рівень рентабельності також збільшується майже на 6 відсоткових пунктів (18%), за рахунок збільшення чистого прибутку у 4,3 рази. Норма прибутку за 2010-2012 роки збільшується майже на 20 відсоткових пунктів до рівня 31%, оскільки вартість активів збільшується меншими темпами ніж розмір отриманого чистого прибутку. Отже, за вивчаємий період показники рівня та ефективності інтенсифікації досягнули позитивного результату.

2.2 Стан та ефективність використання трудових та матеріальних ресурсів виробництва

Будь-яке сільськогосподарське підприємство володіє певними ресурсами: земельними, трудовими, матеріальними, фінансовими, інформаційними. Їх сукупність складає ресурсний потенціал. Іншими словами, ресурсний потенціал - це сума ресурсів підприємства незалежно від рівня їх технологічної збалансованості.

Початковим етапом є аналіз ефективності використання трудових ресурсів.

Трудові ресурси підприємства - сукупність робітників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його спискового складку (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Показники кількісної і структурної характеристики трудових ресурсів в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Категорія робітників	Середньорічна чисельність робітників, чоловік	Структура, %	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
Робітники, які зайняті у сільському господарстві - всього	19	20	20	100	100	100	-	-
а) в рослинництві	9	14	14	47,4	70,0	70,0	147,8	100
б) в тваринництві	10	6	6	52,6	30,0	30,0	57	100

Аналізуючи таблицю, можна зазначити, що у 2012 році кількість робітників зайнятих у сільському господарстві збільшилась на 1 особу і становить 20 осіб. Серед них у структурі в рослинництві зайняті 70% (14 осіб),що у 1,5 рази більше за 2010 рік, а в тваринництві 30% (6 осіб), що у 1,7 рази менша за 2010 рік.

Основними показниками, які характеризують рівень використання трудових ресурсів, є такі: коефіцієнт використання трудових ресурсів, трудова активність, коефіцієнт сезонності, розмах сезонності, плинність кадрів, продуктивність праці по підприємству (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Показники ефективності використання трудових ресурсів в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 р. у % до 2010 р.
	2010	2011	2012
1. Фактичний фонд робочого часу, тис. люд.-год.	36,	39,7	40,4	112,5
2. Потенційний фонд робочого часу, тис. люд.-год.	38,1	40,1	40,1	105,3
3. Затрати праці у місяці максимальної зайнятості робітників, тис. люд.-год.	3,2	3,4	3,4	105,3
4. Затрати праці у місяці мінімальної зайнятості робітників, тис. люд.-год.	2,9	3,1	3,1	106,9
5. Середньомісячні затрати праці робітників, тис. люд.-год.	3,0	3,3	3,4	112,5
6. Кількість робітників звільнено за рік, чоловік	5,0	3,0	4,0	80,0
7. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	3922,6	7671,9	7139,0	182,0
8. Середньорічна чисельність робітників, чоловік	19,0	20,0	20,0	105,3
Рішення
9. Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,944	0,990	1,008	106,8
10. Трудова активність, люд.-год.	1892,1	1985,5	2021,5	106,8
11. Коефіцієнт сезонності	1,07	1,02	0,997	93,2
12. Розмах сезонності	1,10	1,08	1,08	98,5
13. Плинність кадрів	26,3	15,0	20,0	76,0
14. Продуктивність праці, тис.грн/ чол.	206,5	383,6	357,0	172,9

В таблиці зазначені показники ефективності використання трудових ресурсів за 2010-2012 роки. Кількість робітників збільшується на 5% і становить 20 осіб. Продуктивність праці по підприємству збільшується у 1,73 рази до рівня 357 тис. грн. на одну особу. Коефіцієнт використання трудових ресурсів збільшується з 0,944 до 1,008, що говорить про відсоток використання робочого часу. Тому трудова активність у 2012 році становить 2022 люд.-год. За рік при потенціалі в 2005 годин, що притаманно сільськогосподарському виробництву, де працюють з одним вихідним і часто без відпусток. За вивчаємий період плинність кадрів зменшується з 26% до 20% у 2012 році, оскільки штат працівників оновлюється за рахунок більш кваліфікованого персоналу з одночасним скороченням працівників пенсійного віку та без професійно-технічної освіти.

Рівень оплати праці при виробництві сільськогосподарської продукції зазначено у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Рівень оплати праці в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 р. у % до 2010 р.
	2010	2011	2012
1. Витрати на оплату праці, тис.грн:
а) у сільському господарстві	227	190,5	177	78,0
б) у рослинництві	93,2	101,9	95,1	102,0
в) у тваринництві	133,8	88,6	81,9	61,2
2. Середньорічна чисельність працівників, чоловік:
а) у сільському господарстві	19	20	20	105,3
б) у рослинництві	9	14	14	155,6
в) у тваринництві	10	6	6	60,0
3. Середньомісячна заробітна плата, грн./чол.
а) у сільському господарстві	996	794	738	74,1
б) у рослинництві	863	607	566	65,6
в) у тваринництві	1115	1231	1138	102,0

Аналізуючи рівень оплати праці при виробництві основної продукції сільського господарства з'ясувалося, що при розрахунку середньої заробітної плати на 12 місяців, на підприємстві при виробництві рослинницької продукції середньомісячна заробітна плата становить 566 грн. і за 2010-2012 роки зменшилась у 1,5 рази. У тваринництві вона збільшилась на 2% і становить 1138 грн. Середня заробітна плата по підприємству у 2012 році становила 738 грн., що менше за середній рівень по Україні.

Таким чином, ТОВ «Агро-Інвест» досить ефективно використовує свої трудові ресурси, оскільки трудова активність перевищує 2 тис. люд.-год., продуктивність праці збільшилась за 2010-2012 роки до рівня 357 тис.грн на 1 працівника, що є більше за середній рівень по Україні, а коефіцієнт використання трудових ресурсів перевищує 1.

Показники розміру, руху та стану основних фондів ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки зазначено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Показники розміру, руху та стану основних засобів в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Наявність основних засобів на початок року	2516	2175	2576,3	102,4	118,5
2. Надійшло за рік	-	420,3	3290,3	-	782,9
3. Вибуло за рік	341	20	14	4,1	70
4. Наявність основних засобів на кінець року	2175	2576,3	5851,6	269,0	227,1
5. Сума зносу:
а) на початок року	1440	1536	1738,5	120,7	113,2
б) на кінець року	1536	1738,5	1946,3	126,7	112,0
Рішення
6. Коефіцієнти:
а) росту основних засобів	0,864	1,185	2,271	262,7	191,8
б) номінального обороту	0,010	0,021	0,012	120,5	57,9
7. Показники:
а) відновлення засобів	-	16,32	56,23	+56,23 в.п	+39,91 в.п.
б) вибуття	13,55	0,92	0,54	-13,01 в.п.	-0,38 в.п.
в) зносу на кінець року	70,6	67,5	33,3	-37,4 в.п.	-34,2 в.п.
г) придатності на кінець року	29,4	32,5	66,7	+37,4 в.п.	+34,2 в.п.

Аналізуючи таблицю, можна зазначити, що розмір основних засобів за 2010-2012 роки збільшився у 2,7 рази і на 1.01.2013 року становить 5,85 млн.грн. Надходження основних фондів перевищує вибуття, бо коефіцієнт відновлення становить 56%, а вибуття 0,54%. Показник зносу основних фондів на кінець 2012 року становить 33%, що на 37,4 відсоткових пунктів менше за 2010 рік. Показник придатності основних фондів на кінець 2012 року становить 67%, а в 2010 році - 29%. Зазначене співвідношення у світовій практиці є оптимальним, коди при зносі у 20-30% придатність становить 70-80%. економічний земельний фінансовий

Ефективність використання необоротних активів ТОВ «Агро-Інвест» зазначено у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Показники забезпеченості та ефективності використання необоротних активів ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Середньорічна вартість необоротних активів, тис.грн	1172	937,25	2601,65	222,0	277,6
2. Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн.	2620	2984,5	3314,3	126,5	111,1
3. Площа сільськогосподарських угідь, га	2619,8	2061	2620	100,0	127,1
4. Середньорічна чисельність працівників, чол.	19	20	20	105,3	100,0
5. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
6. Чистий доход (виручка) , тис.грн	4378	8847,7	9821,1	224,3	111,0
7. Чистий прибуток (збиток) , тис.грн	421	2050,5	1822,2	432,8	88,9
Рішення
8. Фондозабезпеченість, грн./га	447,36	454,75	992,98	222,0	218,4
9. Фондоозброєність, тис.грн/чол...	61,68	46,86	130,08	210,9	52,7
10. Фондовіддача, грн./грн.	3,514	9,662	3,471	98,8	35,9
11. Фондомісткість, грн./грн.	0,285	0,103	0,288	101,2	278,3
12. Норма прибутку, %	11,1	52,3	30,8	+19,7 в.п.	-21,5 в. п.
13. Припадає в розрахунку на 1 грн. необоротних активів, грн.:
а) чистого доходу (виручки)	3,74	9,44	3,78	101,1	40,0
б) чистого прибутку	0,36	2,19	0,70	195,0	32,0

Виходячи з розрахунків за 2010-2012 роки фондозабезпеченість та фондоозброєність збільшились у 2,2 та 2,1 рази відповідно (за рахунок збільшення у 2,2 рази вартості необоротних активів) і за результатами 2012 року становлять 993 та 130 тис.грн. на один га та на одного працівника. Фондовіддача за 2010-2012 роки суттєво не змінилася і становить 3,47 грн. вартості валової продукції на 1 грн. вартості необоротних активів. Також спостерігається збільшення отриманого прибутку у 2,0 рази з розрахунку на одиницю вартості необоротних активів (за рахунок збільшення у 4,3 рази чистого прибутку), за результатами 2012 року на кожну гривню вартості необоротного активу отримано 70 копійок чистого прибутку. Норма прибутку за результатами 2012 року становить 30,8%, що на 19,7 відсоткових пунктів більше за 2010 рік.

Наступним етапом є аналіз ефективності використання оборотних активів (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 Показники оборотності та ефективності використання оборотних активів в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Середньорічна вартість оборотних активів	2620	2984,5	3314,3	126,5	111,1
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	4378	8847,7	9821,1	224,3	8,0
3. Валова продукція (у поточних цінах)	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
4. Чистий прибуток (збиток)	421	2050,5	1822,2	432,8	9,0
5. Матеріальні витрати	1970,1	6062,6	6062,2	307,7	100,0
Рішення
6. Коефіцієнт оборотності оборотних активів, обертів	1,671	2,965	2,963	177,3	100,0
7. Середня тривалість одного обороту оборотних активів, днів	215,4	121,4	121,5	56,4	100,0
8. Коефіцієнт завантаження	0,598	0,337	0,337	56,4	100,0
9. Матеріаловіддача, грн.	2,090	1,494	1,490	71,3	99,7
10. Матеріаломісткість, грн.	0,478	0,669	0,671	140,3	100,3
11. Отримано на 100 грн. оборотних активів, грн.:
а) валової продукції	1,572	3,034	2,725	173,4	89,8
б) прибутку	0,161	0,687	0,550	342,2	80,0
12. Рентабельність оборотних активів, %	16,069	68,705	54,980	+38,91 в. п.	-13,73 в. п.

В таблиці розглянуті основні показники, які характеризують ефективність використання оборотних активів. Головними з них є коефіцієнт оборотності оборотних активів, який за вивчаємий період зріс з 1,67 до 2,96, що означає пришвидшення оборотності активів, середня тривалість одного обороту (швидкість обороту) у 2012 році становить 121,5 дні. Рівень рентабельності за досліджуваний період суттєво підвищився, майже на 40 відсоткових пунктів до рівня 55% (виключно за рахунок збільшення у 4,3 рази чистого прибутку підприємства).

2.3 Фінансовий стан та ефективність роботи підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства є одним з найважливіших для розуміння вихідної точки змін та прорахунку можливих варіантів дій, спрямованих на покращення ефективності функціонування підприємства. Адже фінансова система є чимось на зразок кровоносної системи організму для підприємства. Будь-який недолік в прорахунках та недостача засобів в одній сфері діяльності підприємства може порушити ефективність всієї системи діяльності підприємства та не тільки призвести до недоотримання прибутку, а й до збитковості діяльності організації.

Найкраще фінансовий стан підприємства визначається елементами його економічної діяльності: прибутковістю (рентабельністю) роботи підприємства; оптимальністю розподілу прибутку, що залишається в розпо-рядженні підприємства після сплати податків і обов'язкових відра-хувань; наявністю власних фінансових ресурсів (основних і оборотних засобів) не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції; раціональним розміщенням основних і оборотних засобів (власних і позикових); платоспроможністю; ліквідністю.

Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Зазвичай, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. З іншого боку неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність, що в свою чергу може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Критеріями фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто готовність виконати без затримки першочергові платіжні зобов'язання за рахунок наявних коштів чи поточних надходжень від господарської діяльності. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума готівки, дебіторської заборгованості та інших легко ліквідних активів більша або дорівнює першочерговим платіжним зобов'язанням (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 Показники фінансового стану ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	Оптимальне значення	2012 р. порівняно з 2010 р.(%)
	2010	2011	2012
Показники ліквідності:
коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	5,434	56,048	2,842	1-2 і більше	52,3
коефіцієнт швидкої ліквідності	0,974	4,297	0,137	0,7-0,8	14,1
коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,545	2,189	0,005	0,2-0,25	0,9
Показники фінансової стійкості підприємства:
коефіцієнт фінансової незалежності

Подобные документы

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.
  
  курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014
  

• Основні напрямки використання земельних ресурсів

  Місце, роль землі в галузях матеріального виробництва та її оптимальний розподіл. Правове регулювання охорони та використання земельних ресурсів. Класифікація земель України та напрямки їх використання. Аналіз використання земель у Рівненській області.
  
  курсовая работа [104,5 K], добавлен 28.03.2011
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства

  Ефективність використання виробничих фондів підприємства. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів, результатів господарської діяльності. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства.
  
  курсовая работа [198,6 K], добавлен 16.08.2010
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Стан використання виробничих і трудових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання трудових та виробничих ресурсів, їх вплив на результат господарської діяльності. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню використання ОВФ.
  
  курсовая работа [93,5 K], добавлен 16.11.2008
  

• Аналіз використання підприємством ресурсів

  Показники ефективності господарської діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів, напрямки оцінки даного процесу та критерії. Техніко-економічна характеристика підприємства і показники його роботи, підвищення ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 12.04.2014
  

• Система показників для оцінки рівня ефективності використання матеріальних ресурсів та вимір їхньої динаміки

  Визначення рівня економічної ефективності використання ресурсів шляхом зіставлення результату та ефекту відтворення з ресурсами та навпаки. Показники ресурсовіддачі та ресурсоємності. Економічні та неекономічні, матеріальні та нематеріальні ресурси.
  
  контрольная работа [14,9 K], добавлен 04.06.2009
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Аналіз виробничих і трудових ресурсів підприємства. Розробка калькуляції ціни одиниці продукції. Нарахування амортизації по основних засобах. Формування бюджету поточних затрат. Управління прибутком підприємства. Підвищення ефективності оборотних фондів.
  
  курсовая работа [752,8 K], добавлен 08.11.2014
  

• Рентабельність продукції підприємства та шляхи її підвищення

  Фактори, що впливають на рентабельність продукції підприємства. Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів, оборотних коштів та трудових ресурсів підприємства. Розрахунок витрат, собівартості продукції та фінансових результатів.
  
  курсовая работа [318,6 K], добавлен 19.09.2014
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства

  Теоретичні основи підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства, їх класифікація та походження. Визначення показників стану, руху і ефективності використання оборотних і необоротних фондів та результатів господарської діяльності.
  
  курсовая работа [161,6 K], добавлен 12.08.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам