Удосконалення управління промислово-фінансовими групами в умовах становлення сучасних фінансових інститутів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки України

Українська академія зовнішньої торгівлі

УДК 338.242

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИМИ ГРУПАМИ В УМОВАХ

СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ

Спеціальність: 08.06.01 - Економіка, організація

та управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЗАЙЦЕВА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Київ-2005

АНОТАЦІЯ

Зайцева Н.В. Удосконалення управління промислово-фінансовими групами в умовах становлення прогресивних фінансових інститутів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами. Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, м. Київ, 2005.

У дисертації вперше запропонована та науково обґрунтована концепція побудови фінансового блоку промислово-фінансової групи з визначенням місця й ролі кожного з новостворених фінансових інститутів, а саме: інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення (недержавні пенсійні фонди, професійний адміністратор, компанія з управління активами) та фондів операцій з нерухомістю.

Запропоновано класифікаційні ознаки ПФГ, які доцільно зробити базовими при розробці законодавчо-нормативної бази, що регулює діяльність ПФГ.

Розроблено механізми консолідації вільних грошових коштів ПФГ з подальшим їх спрямуванням у бізнес-проекти групи, що забезпечує раціональне використання та додаткові зручності при їх адмініструванні.

Обґрунтовано оптимальний суб'єктний склад підприємств фінансового блоку ПФГ та розроблено чотирьохетапний алгоритм побудови організаційно-економічного механізму функціонування суб'єктів ПФГ при реалізації інвестиційних проектів в будівельній галузі.

Ключові слова: промислово-фінансова група, фінансовий інститут, інститут спільного інвестування, пайовий та корпоративний інвестиційний фонд, недержавний пенсійний фонд, професійний адміністратор, компанія з управління активами, зберігач, фонд операцій з нерухомістю, реєстрація майнових прав.

АННОТАЦИЯ

Зайцева Н.В. Усовершенствование управления промышленно-финансовыми группами в условиях становления новых финансовых институтов. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. Украинская академия внешней торговли. Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, г. Киев, 2005.

В диссертации впервые предложена и научно обоснована концепция построения финансового блока промышленно-финансовой группы, определены место и роль каждого из финансовых институтов, существование которых обусловлено введением в действие с 01.01.2004 года ряда законов, регулирующих финансовый рынок Украины. К ним, в частности, относятся негосударственные пенсионные фонды, профессиональные администраторы, компании по управлению активами и фонды операций с недвижимостью.

Доказано, что на современном этапе экономического развития в Украине появились экономические структуры, которые в соответствии с общепринятой мировой практикой попадают под определение промышленно-финансовых групп и способны прямо влиять на экономическое состояние государства. Вместе с тем в Украине отсутствует специальное законодательство, регулирующее деятельность таких структур. В работе предложены классификационные признаки ПФГ, которые целесообразно использовать при принятии соответствующих законов и подзаконных актов, а именно: наличие экспортной составляющей в перечне товаров (работ, услуг) ПФГ, наличие в составе ПФГ компаний-нерезидентов, зарегистрированных в оффшорных зонах, динамика развития ПФГ, участие ПФГ в государственных (региональных, межправительственных) программах, наличие инвестиций в субъекты хозяйствования-нерезидентов Украины.

В работе обосновано, что задача управления внутренними денежными ресурсами ПФГ состоит в их концентрации на отдельных субъектах хозяйствования с последующим их использованием в бизнес-проектах. Такими субъектами являются институты совместного инвестирования, негосударственные пенсионные фонды, фонды операций с недвижимостью и страховые компании.

В контексте поставленной задачи проанализированы достоинства и недостатки указанных финансовых институтов и разработаны методические рекомендации по оптимизации количественного и субъектного состава участников финансового блока ПФГ. При этом определяющими являются два критерия: требования законодательных и нормативно-правовых актов относительно совмещения видов деятельности, подлежащих обязательному лицензированию, а также требования по ограничению отношений взаимного контроля между субъектами хозяйствования.

Обоснованы методические рекомендации по построению организационно-економического механизма функционирования субъектов ПФГ при реализации инвестиционных проектов в строительной отрасли. Разработана функциональная схема взаимодействия участников бизнес-проекта, схемы прохождения денежных и товарных потоков, сделаны рекомендации относительно перечня и существенных условий нормативно-договорного инструментария.

Ключевые слова: промышленно-финансовая группа, финансовый институт, институт совместного инвестирования, паевой и корпоративный инвестиционный фонд, негосударственный пенсионный фонд, профессиональный администратор, компания по управлению активами, хранитель, фонд операций с недвижимостью, регистрация имущественных прав.

ANNOTATION

Zaytseva N. The improvement of financial-industrial groups management under the conditions of modern financial institutions formation. - Manuscript/

The Candidate of economic sciences thesis for Academic Degree in speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of enterprises. - Ukrainian academy of Foreign Trade. The Ministry of Economy and on Problems of European Integration of Ukraine. Kyiv, 2005.

The conception of the financial-industrial group financial bloc construction is proposed and scientifically grounded, place and role of every financial institution, that is new for the market of Ukraine, such as institutions of non-state pension funds, professional administrators, the companies on assets management and funds of property operations are determined in the thesis for the first time.

It is proved that economical structures which are relevant to financial-industrial group in accordance with generally accepted world practice have recently appeared in Ukraine. Because of absence of special legislation in Ukraine which has to regulate the activity of such structures, classified features of financial-industrial groups that are advisable to be used in the process of adoption of proper laws and legal acts are offered. It is proved that the task of these groups inner financial resources management lies in their concentration at separate subjects of management with their further use in business-projects. Such subjects are institutions of mutual investment, non-state pension funds, funds of property operations and insurance companies.

Pluses and minuses of the given financial institutions were analyzed and methodical recommendations in optimization of quality and subject stuff of participants of financial-industrial group were worked out. Methodical recommendations in construction of organizational economical mechanism of financial-industrial groups subjects were grounded while realizing investing projects in the construction branch. The functional scheme of close cooperation of business-project participants and schemes of passing of financial and trade lines were worked out. Recommendations as per list and conditions of normative set of instruments agreed by contract were also made in this thesis.

Key words: financial-industrial group, financial institution, institution of mutual investment, share and corporative investment fund, non-state pension fund, professional administrator, company of assets management, keeper, fund of property operations, property rights registration.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України

Науковий керівник:кандидат економічних наук Лисенков Юрій Михайлович, завідувач кафедри міжнародних фінансів Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Столяров Василь Феодосійович Київський національний університет технологій та дизайну, завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, магістр міжнародного права Педь Ірина Валеріївна Міжнародний інститут менеджменту, доцент кафедри фінансів

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України

Захист відбудеться “29” вересня 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, Київ-42 вул. Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, Київ-42, вул. Чигоріна, 57а.

Автореферат розіслано "28" серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Стукач Т. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація форм власності, становлення ринкових відносин та необхідність оновлення виробничого потенціалу вітчизняних підприємств вимагають зосередження уваги на розвитку інвестиційних процесів як на макроекономічному рівні, так і на рівні первинної ланки суспільного виробництва. Стале зростання виробництва в Україні на протязі декількох років поспіль зумовлює активізацію інвестиційної діяльності, поглиблення інтеграції фінансових капіталів, промислових підприємств, банківських установ та веде до появлення принципово нових для України організаційних структур - промислово-фінансових груп (ПФГ).

Такі структури характеризуються можливістю мобілізації значних фінансових ресурсів, спрямування їх на вирішення масштабних інвестиційних завдань, забезпечення розвитку конкурентноспроможних галузей народного господарства, надання нового імпульсу науково-дослідницьким розробкам.

У відповідності з тенденціями сучасного індустріального і постіндустріального розвитку економіки ПФГ здатні укріпити господарські зв'язки, протистояти спаду виробництва, забезпечити грошову стабілізацію, підвищити зовнішньоекономічну конкурентноздатність українських товарів і прискорити структурні зрушення в економіці.

Вагомий внесок в розроблення теоретичних і прикладних засад функціонування ПФГ зробили вітчизняні науковці А.Гальчинський, В.Геєць, В.Дікань, Л.Лазебник, Є.Пакош, А.Гріценко, В.Шевчук, Б.Панасюк, О.Панасюк, В.Ляшенко, Ю.Макогон, В.Краснопольський, О.Новіков, І.Іванова, А.Дагаєв, Ю.Вінслав, І.Германова, А.Ворщук, Є.Бесараб, М.Рильський, А.Фоменко, Г.Уманців та інші. Але, віддаючи належне науковим здобуткам попередників, зазначимо, що більшість з цих досліджень не враховувала місця та ролі сучасних фінансових інститутів, які почали функціонувати в українському економічному просторі починаючи з середині 2004 року. Оскільки ж ПФГ в Україні знаходяться в стадії формування та становлення, розробки зарубіжних спеціалістів не завжди можуть бути прямо перенесені на вітчизняне підґрунтя. Тому ще й досі не проведено предметних вітчизняних досліджень, які б містили системний аналіз новітніх надбань концептуальних основ побудови та функціонування фінансового блоку ПФГ.

Між тим досягнення сталого прибуткового функціонування ПФГ вимагає ефективних управлінських рішень, які продиктовані науково обґрунтованим підходом. Це ставить перед економічною наукою цілу низку складних проблем, які потребують наукового осмислення та практичного вирішення. Вивчення та аналіз виконаних досліджень стосовно принципів та методів діяльності ПФГ дозволяють зробити висновок про недостатню розробку окремих питань, зокрема оптимізації механізмів консолідації та управління грошовим ресурсами ПФГ. Окремої уваги потребує дослідження проблем забезпечення досягнення цілей та задач ПФГ за допомогою фінансових інститутів в структурі групи.

Варто також зауважити, що на цей час існує об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень та практичної апробації з метою підвищення рівня ефективності функціонування підприємств в структурі ПФГ. Саме ця необхідність обумовлює актуальність наукової роботи, визначає мету і основні завдання дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науково-дослідною темою: "Наукове обґрунтування пріоритетних напрямків та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ" (№ держреєстрації 0104U000968), виконаною Українською академією зовнішньої торгівлі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних засад підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств на основі удосконалення організаційно-економічного механізму діяльності ПФГ в умовах становлення сучасних фінансових інститутів. управління фінансовий економічний

Досягненню мети дослідження сприяло вирішення наступних задач:

§ визначити економічну природу діяльності, цілі і задачі створення ПФГ;

§ виявити особливості функціонування ПФГ та уточнити їх класифікацію;

§ з'ясувати функції центрів та фінансових інститутів ПФГ по управлінню ресурсами і інструментів, які доцільно використовувати в структурі ПФГ;

§ виявити специфічні особливості становлення в структурі ПФГ сучасних фінансових інститутів, а саме: інститутів спільного інвестування, суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та інститутів, що забезпечують механізми будівництва житла та здійснення операцій з нерухомістю;

§ узагальнити методичні засади та визначити критерії побудови фінансового блоку щодо вдосконалення управління фінансовими ресурсами ПФГ;

§ обґрунтувати організаційно-економічний механізм інвестиційної діяльності ПФГ на основі оптимізації суб'єктного складу та схем узгодженої взаємодії структур фінансового блоку;

§ розробити функціональну схему інвестиційної діяльності та заходи по вдосконаленню нормативно-правового регулювання майнових прав суб'єктів ПФГ.

Об'єктом дослідження є система управління ПФГ в умовах становлення та використання в їх структурі сучасних фінансових інститутів.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм впровадження сучасних методів управління фінансовими ресурсами підприємств у практику діяльності українських ПФГ.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні положення теорії пізнання, а також загальнотеоретичні положення економічної науки та системного підходу. Вирішення поставлених питань здійснювалося з урахуванням досягнень сучасної наукової думки і чинного законодавства. У процесі дослідження застосовувалися різноманітні методи комплексного економічного аналізу, зокрема групування та порівняння статистичних даних (для виявлення основних тенденцій в становленні фінансових інститутів), статистичного аналізу (для оцінки впливу недержавного пенсійного забезпечення на фінансовий стан підприємств), порівняльного аналізу та узагальнення (при аналізі переваг та недоліків фінансових інститутів та моделюванні структури фінансового блоку ПФГ), метод моделювання (при оцінці впливу недержавного пенсійного забезпечення на фінансовий стан підприємства) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

- узагальнено методичні засади та визначено критерії побудови фінансового блоку ПФГ, що базуються на вимогах законодавчих та нормативно-правових актів відносно суміщення видів діяльності фінансових інститутів, які підлягають обов'язковому ліцензуванню та вимогах щодо афілійованості таких суб'єктів;

- обґрунтовано оптимальний суб'єктний склад та схеми узгодженої взаємодії підприємств фінансового блоку ПФГ на основі розробленого алгоритму побудови організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності ПФГ в будівельній галузі, який складається з відповідних стадій;

Удосконалено:

- класифікацію ПФГ, в основу якої покладено ознаки, що віддзеркалюють сутність ПФГ як окремого економічного явища та які доцільно зробити базовими при розробці системи спеціального законодавства, насамперед:

· наявність в структурі промислово-фінансової групи експортної складової товарів (робіт, послуг);

· наявність в складі ПФГ нерезидентів-офшорних компаній;

· наявність інвестицій ПФГ у суб'єкти господарювання-нерезидентів України;

- функціональну схему інвестиційної діяльності та схеми проходження грошових та товарних потоків ПФГ, базовий перелік та суттєві умови нормативно-договірного інструментарію їх діяльності.

Дістало подальшого розвитку:

- визначення економічної природи, цілей, задач та особливостей функціонування ПФГ у сукупності суб'єктів господарювання, яка з метою максимізації прибутку здійснює господарську діяльність, координовану з єдиного центру;

- виявлення і узагальнення переваг та недоліків використання сучасних фінансових інститутів в структурі фінансового блоку ПФГ з позицій чинного законодавства та економічної доцільності

- сутність та зміст основних функцій центру ПФГ по управлінню внутрішніми грошовими ресурсами у зв'язку з функціями сучасних фінансових інститутів, а саме: ІСІ, НПФ, ФОН та страхових компаній;

- напрямки та заходи щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання майнових прав суб'єктів ПФГ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні висновків та пропозицій, спрямованих на вирішення практичних питань удосконалення методологічного забезпечення управління грошовими потоками промислово-фінансової групи.

Результати дисертаційного дослідження, а саме: визначення сутності, особливостей функціонування та класифікації промислово-фінансових груп з точки зору розробки перспективної законодавчо-нормативної бази; визначення функцій та особливостей використання інститутів спільного інвестування та суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення в структурі промислово-фінансової групи; обґрунтування методичних засад формування фінансового блоку та удосконалення організаційного механізму інвестиційної діяльності промислово-фінансової групи використані у науково-дослідницькій роботі за темою “ Наукове обґрунтування приоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ (№ держреєстрації 0104U000968), виконаної Українською академією зовнішньої торгівлі (Довідка про впровадження від 08.04.05 № 26/30-508).

Розробки автора щодо побудови фінансового блоку та управління грошовими коштами промислово-фінансової групи, які включають в себе рекомендації по вирішенню таких управлінських задач: оцінки ресурсного потенціалу та планування шляхів залучення грошових коштів, формування фінансового блоку ПФГ та схеми взаємодії підприємств ПФГ при реалізації бізнес-проекту використані ВАТ “Чернігівське Хімволокно” при розробці бізнес-плану реконструкції та технічного переоснащення виробництва кордних тканин (Довідка про застосування результатів від 02.03.05 № 0114-07). На основі положень та висновків дисертаційного дослідження відносно особливостей застосування сучасних фінансових інститутів розроблено пакет внутрішніх нормативних документів ВАТ АБ “Укргазбанк” щодо методології застосування фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю для запровадження сучасних технологій фінансування та кредитування операцій, пов'язаних з будівництвом та продажем житла (Довідка про практичне застосування одержаних результатів від 31.03.05 № 102-40). Висновки дисертаційного дослідження щодо процедури створення та особливостей обліку, звітності та оподаткування промислово-фінансових груп були використані при розробці зауважень та пропозицій до проекту Закону України “Про промислово-фінансові групи ” від 2004.05.13 №5503. (Довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 09.02.2005 р.)

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались автором і обговорювались на: конференції “Фінансування активів” (м. Київ, 24-25 листопада 2004 року), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (м. Дніпропетровськ, 7-8 грудня 2004 року) та VII Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю Української академії зовнішньої торгівлі “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики (МТ - 2005)” (м. Київ, 27 травня 2005 року).

Крім того, основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр міжнародних фінансів та міжнародного менеджменту і маркетингу Української академії зовнішньої торгівлі.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені у 8 публікаціях, в тому числі у 5 статтях у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,9 друк. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 187 сторінку друкованого тексту, в тому числі 13 таблиць і 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано доцільність розробки наукової проблеми, актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, предмет і об'єкт, наукову новизну, методологічні й методичні основи та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі "Основи формування промислово-фінансових груп" висвітлено економічну сутність досить нового для економіки України явища, як промислово-фінансові групи (ПФГ), проаналізовано вплив ПФГ на економіку держави та розроблено класифікаційні ознаки, які доцільно покласти в основу перспективного законодавства, що повинно регулювати цей сегмент фінансового ринку. На сьогоднішній день на Україні нараховується близько сорока ПФГ. Масштаби контролю базових галузей економіки лише шістьма найкрупнішими групами наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Частка промислово-фінансових груп в базових галузях економіки України (%)

Галузь економіки	“Інтерпайп”	“Приват”	“Індустріальна спілка Донбасу”	“УкрСиббанк”	“Фінанси та кредит”	“Систем Кепитал Менеджмент”	Всього
Трубна промисловість	60					15	75
Гірно-збагачувальна промисловість		60		10	10	10	90
Коксохімічна промисловість		10	20			40	70
Машинобудування	5		21		5	18	49
Виробництво феросплавів	80	20					100
Нафтова промисловість	60						60
Металургія	3	5	10	8		16	42
Вугільна промисловість			20				20
Промислова хімія		30		40	20		90

(Частка ПФГ - це інтегрований показник, складений на основі обсягів виробництва та відносин контролю підприємств в відповідних сегментах ринку)

Аналогічні процеси концентрації виробничого та фінансового капіталів мають місце в усьому світі на протязі останніх трьох десятиріч та є одним з проявів глобалізації світового господарства.

Інтеграція недержавних суб'єктів господарювання в єдину цілісну структуру має єдину глобальну ціль - максимізація прибутку за рахунок інтеграції та мобілізації ресурсів з одночасним забезпеченням прийнятного рівня ризику. При цьому на відміну від світової практики вітчизняні підприємства об'єднані в ПФГ на підставі відносин контролю (участі в статутних фондах підприємств).

Конфігурація відносин контролю може бути як завгодно складною та змінюватись у часі, але при цьому завжди залишає можливість жорсткого підпорядкування інтересів окремого підприємства інтересам групи в цілому.

Головною рисою, яка відрізняє ПФГ від сукупності підприємств, є наявність керуючого центру. До його основних функцій можна віднести розробку та обґрунтування стратегії розвитку структури, прийняття та контроль управлінських рішень. При цьому не має значення, хто саме з суб'єктів ПФГ - промислове підприємство, банк чи інша структура виконує ці функції.

Стратегічним завданням центрів є формування гнучкої та ефективно функціонуючої системи взаємозв'язків суб'єктів, яка дозволяє мобілізувати внутрішні резерви структури для досягнення головної мети ПФГ - максимізації прибутку.

У зв'язку з недосконалістю Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні”, діяльність ПФГ не підпадає під спеціальне державне регулювання. Це веде до того, що в Україні належним чином не налагоджені реєстрація та моніторинг діяльності ПФГ, відсутнє відпрацьоване статистичне спостереження за їх діяльністю, має місце неповнота та фрагментарність наявних даних. Непрозорість таких структур зайвий раз доводить важкість збору та отримання інформації про їх функціонування.

Але світовий досвід переконливо доводить, що діяльність аналогічних структур здатна як надати позитивний поштовх економіці конкретної держави, так і виснажити її, в першу чергу, за рахунок виведення грошових коштів за кордон. Це яскраво свідчить про необхідність прийняття спеціального закону, який врегульовував би усі аспекти створення, обліку та державного регулювання діяльності ПФГ.

Головною вимогою при розробці законодавчо-нормативної бази, що регулює діяльність ПФГ, повинно стати вирішення двоєдиної задачі: встановлення обмежень, спрямованих на запобігання необґрунтованій економічній концентрації та виведенню капіталів за кордон з одночасною ефективною економічною та адміністративною мотивацією об'єднань підприємств. Роль орієнтирів для вирішення такої задачі можуть виконувати такі класифікаційні ознаки: а) наявність експортної складової в переліку товарів (робіт, послуг) ПФГ, б) наявність в складі ПФГ компаній-нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, в) динаміка розвитку ПФГ, г) участь ПФГ у державних (регіональних, міжурядових) програмах, д) наявність інвестицій у суб'єкти господарювання-нерезидентів України.

У другому розділі “Становлення сучасних фінансових інститутів в структурі промислово-фінансової групи” розглянуті основні характеристики інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ) (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інститутів недержавного пенсійного забезпечення (недержавні пенсійні фонди (далі - НПФ), компанії з управління активами, професійні адміністратори) та інститутів, що забезпечують механізми будівництва житла та операції з нерухомістю (управителі, фонди фінансування будівництва та фонди операцій з нерухомістю (далі - ФОН)).

Варіанти взаємодії змодельовані за такими параметрами: відображення операцій в податковому обліку (податкові наслідки), обмеження на інвестування в певний вид активів, вимоги щодо диверсифікації вкладень в дозволені види активів та оподаткування доходів з управління грошовими коштами (табл.2).

Таблиця 2

Порівняльні характеристики варіантів взаємодії підприємства з ІСІ, НПФ та ФОН

Фінансовий інститут	відображення операції в податковому обліку	обмеження на інвестування в певний вид активу	вимоги щодо диверсифікації вкладень в дозволені активи	оподаткування доходів з управління грошовими коштами
ІСІ	не відносяться на валові витрати від операційної діяльності*	обмеження існують	відсутні**	доходи не оподатковуються
НПФ	відносяться на валові витрати від операційної діяльності	обмеження існують	не більше 5% в цінні папери одного емітента (за винятком державних боргових зобов'язань), не більше 40% в банківські депозити ( не більше 10% в один банк)	оподатковуються на загальних підставах за винятком пасивних доходів
ФОН	не відносяться на валові витрати від операційної діяльності*	100% активів інвестуються в нерухомість	відсутні	оподатковуються на загальних підставах

Аналіз джерел фінансування бізнес-проектів ПФГ, а саме: кредитних ресурсів банків, коштів фізичних та юридичних осіб, міжнародних фінансових ринків дозволяє зробити висновок, що найбільш привабливими з них є внутрішні джерела (сукупні грошові кошти підприємств ПФГ). Це пояснюється тим, що такі ресурси є безкоштовними, довгостроковими, не потребують ліквідної застави та є найбільш зручними в адмініструванні.

Задача управління внутрішніми грошовими ресурсами ПФГ полягає в їх концентрації на окремих суб'єктах групи з подальшим використанням для реалізації бізнес-проектів. В якості таких суб'єктів доцільно використовувати ІСІ, НПФ, ФОН та страхові компанії.

Задача центру ПФГ полягає в тому, щоб з урахуванням системи законодавчих обмежень та пільг ув'язати фінансові інститути в єдиний механізм, побудувати інфраструктуру та розробити оптимальний алгоритм управління.

У третьому розділі “Методологічні засади підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами промислово-фінансової групи” запропоновано схему оптимальної побудови фінансового блоку ПФГ (рис.1).

Оптимізація побудови взаємозв'язків зсередини ПФГ проводилась виходячи з таких факторів:

§ вимоги законодавчих та нормативно-правових актів відносно суміщення видів діяльності, які підлягають обов'язковому ліцензуванню. Доведено, що найбільш доцільним є заснування “чистого” адміністратора (тобто без поєднання ліцензій на управління активами НПФ та ІСІ) та “чистої” КУА з повною ліцензією на управління активами НПФ та ІСІ. Такий адміністратор має можливість надавати послуги з адміністрування як декільком НПФ, створеним ПФГ, так і НПФ, створеним поза фінансовою групою. Це саме справедливо також і для КУА: вона має можливість управляти активами усіх НПФ та ІСІ, створеними як зсередини ПФГ, так і ззовні.

§ відносини контролю між певними суб'єктами відносин, тобто вимоги щодо афілійованості таких осіб. Насамперед, було проаналізовано відносини контролю зберігача НПФ в структурі ПФГ, відносини контролю зберігача в структурі ПФГ та відносини контролю аудитора в структурі ПФГ. Доведено, що на практиці функції зберігача НПФ доцільно виконувати виключно банку, але при цьому він на може бути пов'язаною особою НПФ, компанії з управління активами, адміністратора, засновників та аудитора НПФ.

Договірні відносини та відносини контролю, вказані на схемі, не розповсюджуються на участь усіх суб'єктів схеми у відповідних пенсійних та інвестиційних фондах. Це означає, що кожне з підприємств ПФГ може стати вкладником корпоративного та відкритого пенсійних фондів, а також професійного (за умови, що вони пов'язані між собою за родом професійної діяльності). Аналогічним чином кожне з підприємств може стати учасником будь-якого ІСІ.

На основі аналізу недоліків існуючих на сьогоднішній день схем фінансування інвестиційних проектів запропоновано шляхи їх усунення за допомогою застосування фінансових інструментів та інститутів, які здатні забезпечити безперешкодне спрямування грошових коштів підприємств ПФГ у інвестиційний проект, оптимізацію податкових зобов'язань за рахунок використання пільг з податку на прибуток, залучення вільних грошових коштів на зовнішньому та внутрішньому ринках (в тому числі грошових збережень населення)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

та вивільнення у разі необхідності інвестованого капіталу за рахунок використання інструментів фінансового ринку.

Практична спрямованість дослідження забезпечила розробку алгоритму побудови організаційно-економічного механізму функціонування суб'єктів ПФГ при реалізації інвестиційних проектів, який складається з чотирьох етапів та дванадцяти стадій (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пропонується функціональна схема взаємодії підприємств ПФГ з визначенням місця та ролі, обумовлених конкретними функціями кожного з них. При цьому перелік функцій кожного з суб'єктів фінансового блоку ПФГ окреслювався, виходячи з таких факторів: відсутність дублювання при виконанні споріднених операцій, раціональне розподілення ризиків та форма застосування того чи іншого фінансового інструменту.

Виходячи з методико-прикладного характеру дослідження проаналізовано практичні аспекти проведення операцій з певними видами активів фінансовими інститутами - членами ПФГ, які не є юридичними особами (ПІФ та ФОН). В першу чергу це стосується операцій з нерухомістю у контексті справляння податку на додану вартість (далі - ПДВ) та цінними паперами в частині фіксації прав власності на них.

Оскільки законодавчо-нормативна база, яка врегульовує процедури та механізми сплати та відшкодування ПДВ потребує суттєвого вдосконалення в частині, що стосується фінансових інституцій, які не є юридичними особами, окреслено перелік законодавчих та нормативних актів, які потребують внесення відповідних змін, та доведено, що за основу доцільно використати методичний підхід, який застосовується в процедурах справляння ПДВ для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи. Для ПІФ такою особою повинна стати КУА, а для ФОН - Управитель, оскільки саме на них покладається обов'язок по веденню бухгалтерського та податкового обліку результатів господарської діяльності.

Відносно реєстрації прав власності ПІФ на цінні папери в документарній формі автором сформульовано пропозиції по внесенню змін до відповідних нормативних документів. Такі зміни повинні базуватись на застосуванні інституту “керуючого рахунком у цінних паперах” по аналогії з процедурами, які застосовуються при фіксації прав власності на цінні папери у бездокументарній формі.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження узагальнює результати методологічного, теоретико-концептуального й науково-практичного спрямування:

1. В пострадянському періоді в Україні виникли господарські структури, які по неформальних ознаках підпадають під визначення промислово-фінансових груп. Такі структури накопичили вагомий економічний потенціал, який здатен суттєво впливати на економічний стан держави.

Водночас, завдяки вадам чинного законодавства, зокрема недосконалості Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні”, діяльність ПФГ не підпадає під спеціальне державне регулювання. Це веде до того, що в Україні належним чином не налагоджені реєстрація та моніторинг діяльності ПФГ, відсутнє відпрацьоване статистичне спостереження за їх діяльністю, має місце неповнота та фрагментарність наявних даних. Непрозорість таких структур зайвий раз доводить важкість збору та отримання інформації про їх функціонування.

Завдяки інтеграції промислового та банківського капіталів ПФГ здатні на рівних не тільки взаємодіяти з крупними зарубіжними корпораціями, але й здійснювати експансію на світові ринки з власною конкурентноздатною продукцією, вступати в боротьбу за формування та перерозподіл світового доходу. Особливо це важливо зараз, в епоху глобалізуючогося світу та диктату транснаціональних корпорацій.

Крім того, крупні корпоративні структури, що заповнюють нішу мезорівня економіки, в змозі здвинути з мертвої точки й вирішення задач іноваційного порядку: упровадження, дослідне апробування новітніх технічних та технологічних рішень, їх впровадження та доведення до масового виробництва. Такі задачі під силу тільки крупним корпоративним структурам з високим ступенем концентрації кваліфікованої робочої сили та достатніми обсягами фінансування.

Принципи структурної побудови ПФГ в найбільш загальному її вигляді віддзеркалюють не наявність окремих юридичних осіб та їх ієрархічний взаємозв'язок, а типи компаній по їх задачах. Намалювати загальну схему, яка віддзеркалювала б адміністративне підпорядкування в такій структурі в принципі неможливо. Хоча рішення можуть прийматись й на основі часток участі в капіталі, основою все ж таки є лідерство на базі інформаційних технологій, які дозволяють зайняти лідерство в інтелектуальній сфері.

Аналіз структурної побудови вітчизняних ПФГ доводить, що переважна більшість з них є багатопрофільними. До складу групи входять підприємства різних галузей економіки. Відтак вони відрізняються між собою тривалістю виробничого циклу, терміном оборотності коштів, нормою рентабельності тощо. Це, в свою чергу, значно ускладнює процедуру узгодженого управління грошовими ресурсами для запровадження координованої політики корпоративного розвитку.

Таким чином, перед ПФГ постає задача побудови механізму, який дозволяв би гнучко та ефективно приймати управлінські рішення, розподіляти ролі та узгоджувати конкретні дії кожного з суб'єктів в реалізації фінансової політики групи, в першу чергу - консолідації фінансового ресурсу.

2. Головною вимогою при розробці законодавчо-нормативної бази, що регулює діяльність ПФГ, повинно стати вирішення двоєдиної задачі: встановлення обмежень, спрямованих на запобігання необґрунтованій економічній концентрації та виведенню капіталів за кордон з одночасною ефективною економічною та адміністративною мотивацією об'єднань підприємств.

3. Аналіз джерел фінансування бізнес-проектів ПФГ (кредитні ресурси банків, кошти фізичних та юридичних осіб, міжнародні фінансові ринки) дозволяє стверджувати, що найбільш привабливим з них є внутрішні джерела (сукупні грошові кошти суб'єктів групи). Це пояснюється тим, що ці ресурси:

· є безкоштовними. На відміну від банківських кредитів, коштів фізичних осіб, залучених через облігації по них не треба сплачувати відсотки за користування.

· є довгостроковими. На сьогоднішній день на українському фінансовому ринку переважна більшість альтернативних інструментів мають порівняно короткий (до трьох років) термін дії. Для порівняння, кошти, які заходять у недержавну пенсійну систему стають поворотними через 5-30 років.

· не потребують ліквідної застави.

· є зручними в адмініструванні. В першу чергу це обумовлено наявністю відносин афілійованості (контролю) підприємств. Такі кошти найлегше підлягають “ручному” управлінню, а відтак надають центру ПФГ переваги оперативності та мінімального адміністрування.

Задача управління внутрішніми грошовими ресурсами ПФГ полягає в їх концентрації на окремих суб'єктах групи з подальшим використанням для реалізації бізнес-проектів. У випадку, коли кількість підприємств ПФГ перевищує 10-12 одиниць, моніторинг їх фінансового стану стає занадто ускладненим. Також значно ускладнюється їх (коштів) адміністрування, що негативно впливає на стан реалізації проекту (касові розриви, неплатежі, штрафи, пеня тощо).

В якості суб'єктів ПФГ, на яких доцільно концентрувати грошовий ресурс, є ІСІ, НПФ, ФОН та страхові компанії. Кожна з цих структур має свої окремі переваги та недоліки по таких основних параметрах: особливості оподаткування суб'єктів при “заведенні” коштів до структури, обмеження щодо інвестування в певний вид активу, вимоги щодо диверсифікації вкладень в дозволені активи, оподаткування доходів з управління грошовими коштами.

Задача центру ПФГ полягає а тому, щоб з урахуванням системи законодавчих обмежень та пільг ув'язати фінансові інститути в єдиний механізм, побудувати інфраструктуру та розробити оптимальний алгоритм управління.

4. Для цілей податкового обліку консолідацію грошових коштів підприємств ПФГ з метою впровадження певного інвестиційного проекту доцільно здійснювати через НПФ. В цьому випадку суми грошових коштів у вигляді пенсійних внесків правомірно відносити до валових витрат від операційної діяльності. При концентрації грошових коштів через ІСІ та ФОН вони (кошти) мають бути віднесені на валові витрати від операцій з конкретним видом цінного паперу, а відтак не зменшують оподаткований фінансовий результат від основної діяльності. На короткому інвестиційному горизонті правомірним буде вважати, що ці внески здійснюються з прибутку.

Інвестування сконцентрованих у НПФ коштів доцільно здійснювати через механізми ІСІ, оскільки доходи від діяльності ІСІ звільнено від оподаткування прибутковим податком. Крім того, венчурні недиверсифіковані ІСІ не мають обмежень на обсяги інвестування в дозволені види активів.

При здійсненні інвестиційних проектів, пов'язаних з будівництвом нерухомості (житло, офісні приміщення, гаражні бокси тощо) доцільно використовувати механізми ФОН в силу їх універсального використання (побудова, передача в платне користування третім особам, купівля-продаж тощо).

5. Побудову фінансового блоку ПФГ рекомендується здійснювати за двома критеріями:

· Вимоги законодавчих та нормативно-правових актів відносно суміщення видів діяльності, які підлягають обов'язковому ліцензуванню (переважно це стосується суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та інститутів спільного інвестування).

· Відносини контролю між певними суб'єктами відносин, тобто вимоги щодо афілійованості таких суб'єктів (головним чином це стосується засновників зберігача та аудитора).

6. Оптимальний суб'єктний склад підприємств фінансового блоку ПФГ базується на чотирьохетапному алгоритмі побудови організаційно-економічного механізму функціонування суб'єктів ПФГ при реалізації інвестиційних проектів в будівельній галузі, який складається з дванадцяти стадій: а) створення фінансових інститутів фінансового блоку ПФГ, б) спрямування грошових коштів до НПФ, страхових компаній, ІСІ, в) укладання договорів з забудовником та страховою компанією, г) первинне інвестування об'єкта будівництва, д) продаж сертифікатів ФОН, е) кредитування інвесторів, є) оформлення консолідованого іпотечного боргу, ж) випуск іпотечних сертифікатів, з) закінчення будівництва, і) розрахунок з власниками сертифікатів ФОН, ї) створення наступного ФОН, к) конвертація сертифікатів ФОН..

У порівнянні з існуючими на сьогоднішній день механізмами розроблений алгоритм надає такі переваги:

Сек'ютеризація схеми за допомогою сертифікатів ФОН дає інвестору змогу у будь який час вивільнити власну інвестиції, продавши сертифікат на вторинному ринку. Задача центру ПФГ в цьому випадку полягає в тому, щоб забезпечити ліквідність цінного паперу. Маркет-мейкерами в такому випадку може виступати КУА разом з торгівцем цінними паперами.

Забезпечення механізму підтримання вторинного ринку сертифікатів ФОН зробить його привабливим для інвесторів з “коротким” грошовим ресурсом.

Правильний підбір параметрів фінансових інструментів дозволить включити в господарський обіг ПФГ вільні грошові кошти найбільш широкого та консервативного кола інвесторів - домогосподарства, забезпечивши такій інвестиції необхідний рівень надійності шляхом використання страхових механізмів та іпотеки.

Загальні тенденції, які панують на фінансовому ринку України (зростання ВВП, зміцнення та розвиток ПФГ, зростання обсягів капітального будівництва) вимагають від суб'єктів господарювання розроблення та впровадження додаткових, нетрадиційних заходів, спрямованих на залучення та підвищення ефективності управління грошовими ресурсами.

Запропоновані в дисертації підходи будуть сприяти оптимізації механізмів управління промислово-фінансовими групами та забезпечать їх ефективне функціонування в сучасних умовах.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Зайцева Н.В. Аналіз ролі та місця інститутів спільного інвестування в структурі промислово-фінансової групи // Зовнішня торгівля: право та економіка, №4 (16) 2004. (с. 94-100)

2. Зайцева Н.В. Порівняльний аналіз фінансових структур в контексті задач промислово-фінансової групи // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць, випуск 12 (43), 2004. (с. 12-15)

3. Зайцева Н.В. Методологічні засади формування фінансового блоку промислово-фінансової групи // Ринок цінних паперів України, №9-10/2004. (с. 61-66)

4. Зайцева Н.В. Особливості використання інститутів інвестування в структурі промислово-фінансових груп // Ринок цінних паперів України, №11-12/2004. (с. 41-46)

5. Зайцева Н.В. Цілі та задачі створення промислово-фінансових груп на сучасному етапі розвитку економіки України // Актуальні проблеми економіки, №4 (46) - 2005, (с.65-72)

Размещено на Allbest.ru