Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств приміської зони

5.Підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств в приміській зоні передбачає визначення стратегії їх подальшого розвитку на основі раціонального використання грунтово-кліматичного і ресурсно-виробничого потенціалу галузі. Під стратегією ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств приміської зони слід розуміти комплексну програму дій (заходів), яка забезпечує здійснення генеральної мети сукупності даних підприємств і досягнення їх головних цілей в плані виробництва й реалізації конкурентоспроможної на столичному ринку малотранспортабельної рослинницької і тваринницької продукції (овочі, молоко та ін.).

6.Проведені дослідження свідчать, що цінова ситуація на ринку плодоовочевої продукції в місті Києві досить мінлива залежно від попиту і пропозиції на овочеву продукцію та строків її продаж. Найвищого рівня ціни на свіжу овочеву продукцію досягають при поступленні перших партій нового врожаю: капусти - в травні, цибулі ріпчатої, буряка і моркви - в червні. Перевищення максимальних цін над мінімальними досягає по капусті і цибулі 2,3 рази, а буряку і моркві - до 90 відсотків. Згідно з проведеними розрахунками на період 2007 - 2010 рр. очікується зростання ємкості ринку овочів до 500, 9 млн.грн у 2007 р. і 560,5 млн.грн у 2010 р., а ємкість ринку плодоовочевої продукції і картоплі має становити при цьому відповідно 1007,4 і 1074,3 млн.грн.

7.Агропромислове комбінування шляхом поєднання економічних інтересів сільськогосподарських і переробних підприємств, торгівельних структур з розвитком ринкових відносин зумовлює появу вертикально інтегрованих структур холдингового типу. Для агропромислового виробництва країни, столичного регіону і приміської зони зокрема можливі різні варіанти створення агрохолдингових структур, а саме: „зверху” і „знизу”. Якщо здійснюється перший варіант інтеграції, то усі організаційні заходи здійснюються досить швидко, але при цьому підприємства, що входять до складу агрохолдингу втрачають юридичну самостійність, хоча вони можуть мати певний рівень господарської самостійності. Варіант „знизу” передбачає, що інвестор створює коло юридично самостійних підприємств, які пов'язані між собою вертикальними зв'язками. Вважаємо, що цей варіант є найбільш сприйнятним для сучасних умов господарювання в аграрному секторі України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баранов О.Г. Ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах столичного регіону// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. -. - Луганськ, 2002. - № 14 (26), том III -С.- 240-243.

2. Баранов О.Г. Організаційно-економічні чинники підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - № 9. - 2002. - С.104-108.

3. Баранов О.Г. Розвиток інтеграційних процесів в аграрних підприємствах приміської зони // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Вип.56. - 2002. - С.83-85.

4. Баранов О.Г. Спеціалізація та організація виробництва овочів в сільськогосподарських підприємствах // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 2003. - Вип. 62. - С. 109-112.

5. Єрмаков О.Ю., Баранов О.Г., Олійник О.В. Економічний розвиток аграрних підприємств в умовах ринкових трансформацій // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2005. - Вип. 2 (30)- С. 22-33 (Особистий внесок:: обґрунтувано ефективний розвиток сільськогосподарських підприємств приміської зони).

Размещено на Allbest.ru