Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрями підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виноградарсько-виноробний підкомплекс є однією з найважливіших складових агропромислового комплексу України і зокрема областей Південного регіону. У найурожайніші роки тут вироблялося майже 30% від обсягу виробництва винограду в СНД та 4% - європейських країн, що дозволяло забезпечувати високий рівень споживання винограду та продуктів його переробки, значні грошові надходження до державного бюджету, стабільне працевлаштування сільського населення.

Проте в останній період виноградарсько-виноробний підкомплекс АПК країни зазнав глибокої економічної кризи. Це проявилося насамперед у зменшенні площ виноградників, зниженні обсягів виробництва, переробки та споживанні винограду, зменшенні конкурентного статусу галузі в цілому. Повною мірою вказані кризові явища характерні для виноградарсько-виноробного підкомплексу Херсонської області, традиційного регіону вирощування та переробки винограду. В умовах Херсонщини саме виноград є тим видом продукції, який може забезпечити: найвищу прибутковість виробництва; споживчий продовольчий ринок свіжою високопоживною продукцією; потреби переробних підприємств у сировині та раціональне використання виробничих потужностей; розширення експорту агропромислових товарів.

Питання розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу досліджували відомі вчені: А.М. Авідзба, А.М. Бузні, О.М. Гаркуша, С.Ю. Дженеєв, О.Ю. Єрмаков, В.Г. Іванченко, В.В. Козенко, О.Д. Лянний, Т.І. Ломаченко, І.Г. Матчина, В.О. Рибінцев, В.А. Рульєв, І.І. Червен, Е.В. Червен, О.Ф. Чернявський, В.О. Фуркевич, Р.П. Хачатурян та ін. Разом з тим, проблеми формування та функціонування підкомплексу в пореформений період, створення ринкового механізму господарювання в ньому, збалансованого розвитку всіх ланок виробничого процесу, адаптації відповідно до потреб споживчого ринку вивчені недостатньо.

Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його наукову та практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Проведені дослідження здійснювалися у межах наукової тематики економічного факультету Херсонського державного аграрного університету «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування» (номер державної реєстрації 0102? 003197).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка науково обґрунтованих концептуальних засад та практичних основ формування і підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону.

У процесі реалізації поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

- визначення й узагальнення теоретичних основ формування і функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону;

- оцінка економічної ефективності функціонування і розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу з урахуванням його особливостей;

- дослідження й аналіз напрямів розвитку організаційно-економічного механізму регулювання підкомплексу та ринку його продукції;

- аналіз основних тенденцій та економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу в Україні та Херсонській області зокрема;

- обґрунтування основних напрямів удосконалення розміщення та спеціалізації виноградарства як основи підкомплексу;

- визначення резервів, засобів та шляхів збалансування виробничих потужностей та пропорційного розвитку найважливіших ланок розширеного відтворення у виноградарсько-виноробному підкомплексі: розсадни-цтва - виробництва винограду - переробки - реалізації продукції;

- бізнес-планування, проектування та прогнозування ефективного розвитку виноградарсько-виноробних підприємств.

Об`єктом дослідження є процеси економічного розвитку й економічні відносини функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу та ринку його продукції.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є базові положення аграрної економічної науки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу, законодавчі і нормативно-правові акти України щодо його розвитку.

Дослідження здійснювалися відповідно до методології системно-структурного аналізу економічних об'єктів і явищ. У їх процесі використані методи: діалектичний та абстрактно-логічний (при формуванні теоретичних узагальнень і висновків); монографічний (при вивченні та висвітленні особливостей розвитку та реформування підприємств виноградарсько-виноробного профілю); економіко-статистичний (при визначенні показників економічної ефективності функціонування виноградарсько-вино-робного підкомплексу регіону); графічний (відображення показників інтенсивності розвитку підкомплексу та споживання його продукції у їх динаміці); економіко-математичний (при прогнозуванні урожайності винограду); розрахунково-конструктивний (при розробці бізнес-плану та інвестиційного проекту діяльності виноградарсько-виноробної агрофірми «Білозерський» Білозерського району Херсонської області).

Інформаційну базу дослідження склали річні звіти підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу Херсонської області; статистичні матеріали Херсонського обласного управління статистики і Державного комітету статистики України; матеріали наукових та інформаційно-публіцистичних видань; власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу дозволило одержати наступні результати, які мають елементи новизни:

- вперше сформульовано визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу у відповідності до системно-структурного підходу як складного утворення, взаємозв'язки підприємств якого характеризуються єдністю галузевих, функціональних, територіальних та організаційно-управлінських структурних аспектів розвитку;

- одержали подальший розвиток методичні основи дослідження економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу, визначені відмінності в первинному та управлінському обліку продукції підприємств повного і неповного циклів;

- вперше обґрунтовано необхідність створення Регіонального виробничого центру з розмноження садивного матеріалу винограду, розроблено його положення, визначені джерела фінансування, система управління, економічна ефективність функціонування;

- сформульовано принципи і закономірності ефективного функціонування і розвитку галузей та підрозділів виноградарсько-виноробного підкомплексу;

- обґрунтувано перспективи ефективного розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону на основі інтенсивного розвитку розсадництва, раціоналізації структурних пропорцій його галузей, поглиблення спеціалізації виноградарства тощо;

- розроблено прогноз та сплановано зростання врожайності і валового збору винограду за допомогою економіко-математичних методів із урахуванням сортових особливостей насаджень;

- удосконалено механізм фінансово-кредитного забезпечення виноградарсько-виноробного підкомплексу, в основу якого покладено перерозподіл прибутків між його складниками;

- розроблено бізнес-план (інвестиційний проект) підвищення ефективності виробництва винопродукції в агрофірмі-радгоспі «Білозерський» Білозерського району Херсонської області.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та практичні пропозиції дисертаційної роботи використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації при розробці стратегії розвитку сільського господарства Херсонської області до 2011 р. та при складанні Програми розвитку виноградарства та виноробства Херсонської області до 2015 р. (довідка №1-700-5/473 від 27.12.2004). Бізнес-план підвищення ефективності виробництва винопродукції, впроваджений в практичну діяльність агрофірми «Білозерський» Білозерського району Херсонської області (довідка №1712 від 27.12.2004). Результати використовуються у навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін: «Аналіз господарської діяльності», «Організація агробізнесу», «Планування діяльності підприємств» (довідка №66-09/138 від 23.12.2004).

Основні положення та результати дисертації можуть бути використані при проведенні аналогічних досліджень в інших регіональних виноградарсько-виноробних формуваннях країни.

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації є особистим доробком здобувача.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, які належать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції «Здобутки та перспективи аграрної науки і освіти в Південному регіоні України» (м. Херсон, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень» (м. Дніпропетровськ, 28 жовтня - 4 листопада 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми природокористування та екології» (м. Миколаїв, 2001 р.); всеукраїнський науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків 19-20 лютого 2003 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2000-2004 р.р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,1 друк. арк., в тому числі 5 - у наукових фахових виданнях. З опублікованих праць 6 є одноосібними.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 152 сторінках комп'ютерного тексту, містить 40 таблиць, 10 рисунків та 10 додатків. Список використаних джерел включає 134 найменування.

Основний зміст роботи

виноградарство економічний виноробний

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону» розкрито особливості, закономірності та фактори комплексоутворення у виноробстві та виноградарстві, досліджено питання методики оцінки економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу, а також обґрунтований механізм його ефективного функціонування.

Виноградарсько-виноробний підкомплекс регіону - це спеціалізований продуктовий підкомплекс АПК, який включає вертикально інтегровані структури по розсадництву, виноградарству, переробці, інфраструктурному забезпеченню та реалізації готової продукції, що розташовані на компактній території та поєднані різноманітними виробничо-економічними відносинами і зв'язками. Відповідно до системно-структурного підходу його характеризують галузева, функціональна, територіальна, організаційно-управлінська структури. Галузеву структуру утворюють наступні складники: виноградарство, переробна промисловість, інфраструктура, торгівля. Поєднані різноманітними вертикальними зв'язками у процесі відтворення, вони формують функціональну структуру. Локалізовані територіально, складники підкомплексу формують територіальну структуру: виноградарське або переробне, або ж інтегроване підприємство (локальний рівень); виноградарсько-виноробний підкомплекс адміністративного району (мікрорегіональний рівень); виноградарсько-виноробний підкомплекс адміністративної області (мезорегіональний рівень); виноградарсько-вино-робний підкомплекс економічного регіону, природно-економічної зони, країни (макрорегіональний рівень). Нарешті, організаційно-управлінську структуру підкомплексу формують організаційно-правові форми функціонування виробництва та система управління підприємствами: агрофірми, відкриті акціонерні товариства, виробничі та обслуговуючі кооперативи, заводи тощо; об'єднуючі їх організаційно-управлінські структури на рівні адміністративних областей та країни. На нашу думку, таке розуміння складу та структури виноградарсько-виноробного підкомплексу дозволяє більш змістовно оцінити як усі аспекти його функціонування і розвитку у їх взаємозв'язку, так і структурні зрушення та наслідки реформування підкомплексу; здійснити аналіз тенденцій та ефективності розвитку; більш детально та ґрунтовно розробити напрями підвищення ефективності розвитку і вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування.

Визначальними рисами комплексоутворення у виноградарсько-виноробному підкомплексі є вимоги виноградної лози до природних умов і ресурсів вирощування та її екологозахистні функції; працемісткість та соціальні функції виноградарства на ринку праці; капіталоємність; енергоємність; техніко-технологічна самостійність та відособленість виробництва винограду та велика сезонність; залежність технологічних процесів та ефективності виноробства від виноградарства як його сировинної бази; функціонування виноградників як основних засобів і предметів праці.

Необхідно враховувати, що на спеціалізацію та ефективність функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу в цілому також впливають його специфічні особливості. Якщо виробництво більшості видів сільськогосподарської продукції передбачає певне об'єднання технологічних операцій ряду галузей, зумовлене або специфічними умовами відтворення чи вимогами раціонального використання сільськогосподарської техніки, то процес виробництва винограду є від початку і до завершення технологічно і технічно самостійним, відбувається протягом багатьох років на одній і тій же земельній ділянці, тобто по суті, без зв'язку з іншими галузями рослинництва.

Саме в цій особливості криється можливість його організації по типу індустріальних агропромислових комплексів або агрофірм, які в останні роки отримали широке поширення. Однак складності технології, механізації виробничих процесів, висока працеємкість і дуже виявлена сезонність виробництва винограду вимагають його поєднання з іншими галузями, насамперед для забезпечення продуктивного використання праці і техніки. При цьому важливо, щоб технологічні процеси в додаткових галузях по строкам їх виконання не співпадали з праценапруженими періодами у виноградарстві, а сама галузь також була достатньо працеємкою. Цим вимогам найкраще відповідає садівництво. Вирощування різних за видами та строками дозрівання плодових культур дає можливість протягом року найбільш рівномірно використовувати робочу силу і більшість засобів механізації галузі, продуктивно використовувати потужності промислових підрозділів, тарного складського та холодильного господарства, транспортного парку тощо. Врахування цього фактору забезпечує стабільний прибуток та високу економічну ефективність, організованих таким чином, виноградарсько-виноробних підприємств.

Для забезпечення ефективного та збалансованого розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу в дисертації визначено коло першочергових завдань, які необхідно вирішити, а саме: пошук нових та вдосконалення існуючих організаційно-господарських форм виробництва і управління; регулювання цін на продукцію підкомплексу за допомогою державних закупівель і субсидій з метою зменшення їх диспаритету з цінами на сільськогосподарську техніку, устаткування, паливно-мастильні матеріали, добрива тощо; забезпечення випереджаючого розвитку виробничої інфраструктури, особливо сховищно-холодильного господарства, через недостатню забезпеченість яким втрати складають до 30% виробленої продукції; вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення підкомплексу і особливо розсадництва; справедливий розподіл прибутків між учасниками підкомплексу; зменшення податкового навантаження на підприємства; розвиток інновацій та модернізація виноградарсько-виноробного виробництва; запровадження служби маркетингу та постійного моніторингу споживчого ринку.

Особливу увагу в роботі приділено методиці досліджень економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу, де необхідно врахувати специфіку винограду як багаторічної культури. В зв'язку з цим показники економічної ефективності потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці окремо по кожному ампелографічному сорту.

Важливе значення має уточнення облікової інформації для підприємств з первинною переробкою винограду і без неї, оскільки прибуток і рівень рентабельності технічного винограду у перших з них не відображено.

Чільне місце в методиці вивчення виноградарсько-виноробного підкомплексу та обґрунтування його ефективного розвитку на перспективу займають маркетингові дослідження, розробка бізнес-планів та інвестиційних проектів як для окремих підприємств, так і для підкомплексу в цілому.

У другому розділі «Економічна ефективність функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону» досліджені питання розміщення, сортова спеціалізація та економічна ефективність виноградарства, його переробки, збуту.

Одним найважливим чинником адаптації виноградарсько-вино-робного підкомплексу країни та її регіонів до ринкових умов господарювання є раціональне розміщення, сортова спеціалізація та економічна ефективність галузі виноградарства. Серед виноградарських регіонів країни Херсонська область у 2003 р. займала 4-е місце за площею виноградників. Проте порівняно з 1990 р. вона скоротилася майже у 3 рази, як і питома вага виноградарства у грошовій виручці від сільськогосподарського виробництва. Це свідчить про необхідність проведення значної наукової і практичної роботи по відродженню галузі.

Належний розвиток промислового виноградарства забезпечує господарствам не тільки високий рівень прибутковості, а й дозволяє вирішувати проблему працевлаштування місцевого населення. Але в останні роки воно більшою мірою, ніж інші галузі, втратило свій потенціал. Про це, насамперед, свідчить скорочення площ насаджень винограду (табл. 1).

Таблиця 1. Площі виноградних насаджень у Херсонській області (сільськогосподарські підприємства)

1. В дисертації уточнено визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу - як спеціалізованого продуктового підкомплексу АПК, який включає вертикально інтегровані структури по розсадництву, виноградарству, переробці, інфраструктурному забезпеченні та реалізації готової продукції, розташовані на компактній території та поєднаних різноманітними виробничо-економічними відносинами та зв'язками. Визначальними рисами комплексоутворення у виноградарсько-виноробному підкомплексі є: вимоги виноградної лози виноградників як основних засобів до природних умов та ресурсів вирощування та її екологозахистні функції; працемісткість та соціальні функції виноградарства на ринку праці; капіталоємність; енергоємність; техніко-технологічна самостійність та відокремленість виробництва винограду та дуже виявлена сезонність; залежність технологічних процесів та ефективності виноробства від виноградарства як його сировинної бази; функціонування виноградників і як основних засобів, і як предметів праці. Основними складовими інтенсифікації виноградарства є: біологічні (особливо сорт); технологічні (зрошення, дотримання строків виконання технологічних процесів); технічні (механізація розсадництва, виробництва, виноробства та ін.); організаційно-економічні - вдосконалення розміщення, спеціалізації, форм господарювання, організаційно-економічного механізму функціонування галузі в цілому.

2. Для забезпечення ефективного та збалансованого розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу першочергове значення має вирішення наступних проблем: пошук нових та вдосконалення існуючих організаційно-господарських структур виробництва і управління; регулювання цін на продукцію підкомплексу за допомогою державних закупівель і субсидій з метою зменшення їх диспаритету з цінами на сільськогосподарську техніку, устаткування, паливно-мастильні матеріали, добрива тощо; забезпечення випереджаючого розвитку сховищно-холодильного господарства (через недостатню забезпеченість яким втрати складають до 30% виробленої продукції); вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення підкомплексу, особливо розсадництва; справедливий розподіл прибутків між учасниками підкомплексу; зменшення податкового навантаження на виноградарсько-виноробні підприємства; розвиток інновацій та модернізація виробництва; запровадження служби маркетингу та постійного моніторингу споживчого ринку.

3. В методиці досліджень економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно врахувати специфіку винограду як багаторічної культури. В зв'язку з цим, показники економічної ефективності потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці по кожному ампелографічному сорту. Важливе значення має уточнення облікової інформації для підприємств з первинною переробкою винограду і без неї, оскільки прибуток і рівень рентабельності технічного винограду у перших з них не відображено.

4. Незважаючи на вагомі позиції серед виноградарських регіонів країни Херсонська область за площею виноградників у 2003 р. порівняно з 1990 р. скоротилася майже у 3 рази. Це ж стосується і питомої ваги виноградарства у грошовій виручці від сільськогосподарського виробництва.

Вирощуванням винограду на Херсонщині займається 21 спеціалізоване господарство. Оцінка тенденції розвитку виноградарства дозволила згрупувати їх у 3 групи: із збільшенням виноградних насаджень (57%); їх стабілізацією (23%); із зменшенням площ насаджень (20%). Загалом за нашими розрахунками, на 1 виноградарське господарство припадає 325,3 га виноградників та 1013,8 т валового збору винограду.

5. Спеціалізація виноградарства на Херсонщині характеризується різким переважанням технічних сортів (88%) при поступовому їх зростанні. Ця група представлена значно більшим різноманіттям асортименту, ніж столових - у 3 рази. Перші представляють Ркацителі (20,4%), Аліготе (9,0), Лідія (6,6), Ізабелла (6,2), Совіньон зелений (6,2), Каберне Совіньон (6,1), Біанка (5,8%), на які припадає понад 60% площ технічної групи. Серед столових сортів за розмірами площ виділяються Молдова (45,6%), Сурученський білий (16,3), Ранній Магарач (10,2%), питома вага яких перевищує 72%. Найбільш збалансованою є галузь виноградарства в передовому виноградарському підприємстві області і країни - агрофірмі-радгоспі «Білозерський».

6. Важливе значення для вдосконалення сортової спеціалізації та розміщення виноградарства має розсадництво, але сучасний його стан можна охарактеризувати як кризовий. Так, в 10 разів зменшилася кількість спеціалізованих розсадницьких господарств, а виробництво саджанців скоротилося в 11 разів і на 15-20% знизився їх вихід з 1 га. В цій ситуації Херсонщина має значно кращі показники завдяки інтенсивному розвитку розсадництва в агрофірмі «Білозерський», яка забезпечила 66,5% обласного виробництва саджанців та 26,6% - загальнодержавного. Відзначимо, що розвиток розсадництва характеризується значною трудомісткістю (у 7-10 разів вище порівняно з виноградарством), високою кошторисною вартістю тощо.

7. В дисертації доведено, що урожайність, прибуток, рівень рентабельності зменшуються, а затрати праці і собівартість зростають у несприятливі за погодними умовами для виноградарства роки. Це вказує на необхідність поступової, але найшвидшої заміни малопродуктивних традиційних сортів новими високопродуктивними. Вказані обставини, а також диспаритет цін в аграрній сфері призвели до того, що понад 40% виноградарських господарств були збитковими. Щодо переробки винограду то його в Херсонській області здійснювало 9 підприємств. Проте спад виробництва виноматеріалів в цьому регіоні перевищує на 7,9-8,0% середньореспубліканські показники. У 2003 р. виробничі потужності по переробці винограду були використані тільки на 27%, вина - на 13%. Це пов'язане з недостатнім сировинним забезпеченням, зносом основних засобів переробних підприємств, труднощами із збутом готової продукції.

8. Першочергове значення в сукупності шляхів, напрямків, засобів та резервів підвищення економічної ефективності виноградарсько-вино-робного підкомплексу регіону має інтенсивний розвиток розсадництва. Це пов'язано з тим, що у переважній більшості господарств виноградарство представлено старими насадженнями та малопродуктивними сортами, які потребують оновлення на 7-8% площ щорічно. Для забезпечення стабільного та високопродуктивного розсадництва пропонується створити Регіональний виробничий центр із розмноження садивного матеріалу винограду за державної підтримки на базі агрофірми-радгоспу «Білозерський».

9. Значну роль у підвищенні ефективності функціонування та розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону має удосконалення механізму державного регулювання, зокрема фінансово-кредитної підтримки товаровиробників винограду; проведення дотування виробництва, індексування гарантованих та заставних цін з урахуванням інфляційних процесів в економіці; забезпечення захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників від конкуренції з боку закордонних ринків; підвищення розміру збору з обороту алкогольних напоїв і пива, а ставку вивізного мита на напої з винограду доцільно зменшити у 2-3 рази; розвитку ринкової інфраструктури та проведення заходів по демобілізації в аграрній сфері.

Для активізації залучення іноземних інвестицій підприємствам виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно створювати і розміщувати у міжнародній мережі Internet Web-сайти, на сторінках яких можна розташовувати рекламну інформацію про свою діяльність, інвестиційні проекти.

10. В умовах ринкового механізму господарювання прогнозування і планування є одним із дієвих важелів підвищення ефективності розвитку підприємств галузі. Нами визначено прогнозний рівень врожайності винограду в ВАТ «Бургунське» в 2005 р., який складає 33 ц/га. На підставі рекомендацій та результатів дисертації стосовно підвищення ефективності виноградарства в 2014 р. урожайність зросте до 74 ц/га, а валовий збір - до 2397,6 тонн, або в 4,7 рази. Таким чином, отриманий прибуток зросте до 3275 грн. з 1 га.

З використанням програми «Projekt Expert» нами розроблено бізнес-план провідного підприємства садово-виноградарського напрямку - агрофірми-радгоспу «Білозерський» Білозерського району Херсонської області по виробництву якісних виноматеріалів з використанням екологічно чистої сировини і нових технологій. Це дозволить забезпечити більш якісну переробку винограду та виготовляти високоякісне вино, збільшити термін зберігання готової продукції (до 1,6 року). Економічний ефект при цьому досягне 282575,33 грн. чистого прибутку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Негров М.А., Скрипник С.В., Сілецька Н.В., Плачков С.І. Еколого - економічні проблеми реформованих агропромислових підприємств // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Спец. вип. 3 (12). Т.2. «Соціально-економічні проблеми природокористування та екології». - Миколаїв, 2001. - С. 388-393. (особистий внесок здобувача - аналіз та оцінка продуктивних земель, визначення напрямів їх подальшого використання).

2. Сілецька Н.В., Мармуль Л.О. Стан та перспективи подальшого розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК Херсонської області // Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Херсонський державний аграрний університет. - 2002.-Вип.22. - С. 183-186. (автору належить збір, обробка та аналіз даних, що відображають економічну ефективність виробництва винограду та виноматеріалів).

3. Сілецька Н.В. Економічна оцінка ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК (на прикладі Херсонської області). // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Т.Є. Мазнєва. Ч. 2 Підвищення ефективності сільського господарства. - К.: ІАЕ. 2002. - С. 516-518.

4. Сілецька Н.В. Основні напрями ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК Херсонської області // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень». Т.25. - Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 11-12.

5. Сілецька Н.В. Теоретичні та методичні засади ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Херсонський державний аграрний університет. - 2003. - Вип. 26. - С. 138-141.

6. Сілецька Н.В. Розвиток агропромислової інтеграції та її вплив на подальше функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК (на прикладі Херсонської області) // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукр. наук. конф. - Т.1. - К.: ІАЕ УААН. 2003. - С. 378-379.

7. Сілецька Н.В. Теоретичні аспекти ефективного розвитку виноградарсько - виноробного підкомплексу АПК // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 192. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 219-224.

8. Сілецька Н.В. Перспективи розвитку виноградного розсадництва Херсонської області // Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Херсонський державний аграрний університет. - 2004. - Вип. 35. - С. 189-192.

Размещено на Allbest.ru