Управління розвитком підприємства (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.5 (043)

08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління розвитком підприємства

(за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України)

Богатирьов Ігор Олександрович

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Захожай Валерій Борисович, Міжрегіональна академія управління персоналом, директор Інституту міжнародної економіки і фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Онищенко Володимир Пилипович, Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу

кандидат економічних наук, доцент Литвиненко Тетяна Миколаївна, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем розвитку ринків промислової продукції та інвестиційної політики.

Захист відбудеться “ 4 “ березня 2004 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, Київ, пр. Перемоги, 54/1.

Автореферат розісланий “ 4 ” лютого 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С. Федонін



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення та розвиток національної економіки визначає об'єктивну необхідність переосмислення трансформаційних процесів виробничо-комерційних систем різних рівнів. Майже повна відсутність комплексних наукових розробок, спрямованих на вирішення проблем управління розвитком , не дозволяє вирішувати проблемні питання на базі накопиченого досвіду, сучасного стану і стратегічних цілей діяльності суб'єктів господарювання.

За умов зростання рівня конкуренції на товарних, технологічних і фінансових ринках набуває особливої актуальності необхідність розробки високоякісних стратегій розвитку малих підприємств. У наукових працях з цієї проблематики дослідження процесів змін у виробничо-комерційних системах пов'язані з категорією “розвиток”. Традиційно виділяються такі прояви загальносистемного феномену розвитку, як “організаційний розвиток”, “науково-технічний розвиток”, “техніко-технологічний розвиток”, “стратегічний розвиток”, "соціальний розвиток" й інше. При цьому майже не проводяться дослідження системних особливостей процесів розвитку підприємства, їх зв'язку з багатьма суміжними і, на перший погляд, автономними економічними явищами, не розробляються методики оцінки його ефективності та комплексні механізми управління цими змінами.

Найбільш соціально важливою, перспективною, інноваційною і демократичною формою ведення бізнесу визнається мале підприємництво, що поєднує індивідуальні та суспільні економічні інтереси на основі використання ринкових механізмів. Внутрішня нестабільність малих підприємств як основної форми організації (реалізації) малого підприємництва, а також невисока складність економічних процесів дозволяє найбільш чітко ідентифікувати стадії та характеристики їх розвитку, визначити видові прояви, розробити ефективні механізми управління процесами такого роду.

Теоретичною основою наукових досліджень проблематики розвитку підприємств стали роботи Л. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. Макгрегора, Л. Лайкерта, К. Аджириса, У. Бенніса, Р. Бекхарда, Г. Лінніта, В. Френча, С. Белла, Т. Камінге, Х. Уорлея, М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедуорі, Т. Норберта, М. Хаммер, Дж. Чампі. Вивченням проблем розвитку саме малих підприємств займалися такі вчені, як З.С. Варналій , Н.Ф. Сірополіс, В.М. Колот, Х. Вайнхольд-Штюнци, І. Цвєткова, О.М. Ткачук, Д. Смоллбоун, О.І. Микитюк, І.С. Кузнєцова, В.Я. Чевганова, І.А. Брижань, Т.Т. Мілашенко, Д.І. Мельник та інші. У сучасній науковій літературі практично відсутні вдалі спроби розробки універсальних технологій управління розвитком підприємств, що суттєво перешкоджає впровадженню високоефективних стратегій, раціональних інвестиційних програм, формуванню оптимальної структури капіталу тощо. Теоретичне, методологічне та методичне значення успішного розв'язання вказаних проблем, їх глибока наукова і прикладна розробка обумовлює актуальність обраної теми, логіко-структурну побудову дисертації, її мету, завдання та напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (тема: “Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем”, реєстраційний номер 01010007350). Особисто автором розроблено підрозділ “Забезпечення ефективного управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості України” розділу “Управління розвитком малих підприємств за умов становлення національної економіки”.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних підходів і практичних засад створення ефективної системи управління розвитком підприємств.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:

уточнено трактування сутності розвитку підприємства, розроблено класифікацію його видових проявів, обґрунтовано роль процесів управління розвитком підприємств у державному регулюванні економічних процесів;

побудовано систему принципів аналізу та управління розвитком підприємств, враховуючи національну специфіку ведення бізнесу, запропоновано аналітичну технологію управління стратегічними змінами;

сформовано концептуальну модель розвитку підприємства, на основі найважливіших характеристик цього феномену - об'єкту, напрямку, швидкості, тривалості, причини та досягнутого результату;

запропоновано нову методику оцінки розвитку підприємства на основі трирівневої системи критеріїв та ієрархічних систем аналітичних індикаторів, розроблено систему рейтингової оцінки розвитку малих підприємств і сконструйовано на її основі інтегральний показник розвитку;

встановлено найважливіші проблемні аспекти розвитку малих підприємств меблевої промисловості України, а також запропоновані конкретні заходи щодо їх подолання;

обґрунтовано доцільність використання чотиривимірної матриці управління розвитком підприємства, на її основі запропоновано систему аналітичних двохвимірних матриць, що дозволило поєднати переваги й уникнути недоліків методики індексного аналізу та вартісної методики;

побудовано систему підтримки прийняття управлінських рішень, що значно полегшує їх практичне впровадження на малих підприємствах, а також створює основи для розроблення програмного забезпечення.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку підприємства за умов нестабільності середовища господарювання та внутрішніх обмежень діяльності.

Предмет дослідження - система управління розвитком малих підприємств за сучасних умов господарювання.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що дозволило системно розв'язати проблему забезпечення ефективності управління розвитком підприємств. У процесі обґрунтування теоретичних аспектів роботи використані методи абстрагування, порівняння, системного аналізу та синтезу, моделювання і формалізації й інші. Розробки теоретичного характеру базуються на сучасних досягненнях економічної теорії (синергетики, реінжинірингу, систематології), а також їх конструктивному формально-логічному аналізі. Отримані прикладні результати ґрунтуються на таких методах дослідження:

методи екстраполяції та інтерполяції дозволили визначити основні тенденції розвитку малих підприємств меблевої промисловості, створили можливість для проведення прогностичних розрахунків;

індексний метод статистичного аналізу, покладений в основу оцінки ефективності управління розвитком підприємств (модель Петухова Р.М.), використовувався для дослідження тенденцій змін на малих підприємствах меблевої промисловості;

методи оцінки розвитку підприємств (за критерієм вартості - методика дисконтування грошового потоку МакКінсі) використані автором для розробки моделі вимірювання ефективності управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості на рівні власників бізнесу.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, що отримані особисто здобувачем, містять наукову новизну та практичну цінність і виносяться на захист, належать такі:

дістала подальший розвиток теорія управління розвитком підприємств, уточнено та поглиблено поняття “розвиток підприємства”, визначено його місце в системі економічних категорій, розроблено класифікацію його видових проявів, ідентифіковано найважливіші характеристики процесів розвитку (об'єкт, напрямок, швидкість, тривалість, причини та досягнутий результат);

уточнено характерні риси, класифікаційні критерії малих підприємств, їх роль і значення у ринкових відносинах, обґрунтовано суттєві особливості їх розвитку на базі вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду господарювання;

сформовано систему принципів аналізу та управління розвитком підприємств, запропоновано матрицю критичного аналізу та аналітичну технологію побудови систем управління процесами змін, враховуючи національну специфіку ведення бізнесу, що дозволяє органічно поєднати традиційні та пропоновані методи управління;

запропоновано технологію рейтингової оцінки ефективності розвитку малих підприємств меблевої промисловості, що дозволяє агрегувати економічні показники різної природи, врахувати швидкість їх зміни та рівень господарських ризиків;

вперше створено чотиривимірну матрицю управління розвитком підприємства “ціль-спосіб-ресурс-час”, що дозволило запропонувати систему двокритеріальних матриць, а також поєднати переваги двох концептуально різних підходів до управління розвитком - індексного та результатного;

розроблено систему підтримки прийняття управлінських рішень для управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості, що значно полегшує впровадження методичних розробок.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і практичних рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність управління малими промисловими підприємствами. Завдяки використанню універсальних технологій прикладні розробки дисертаційної роботи можуть використовуватися в управлінні будь-якими формами підприємств у різних сферах бізнесу.

Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних методичних розробок і практичних рекомендацій у діяльності установ і підприємств:

Департаменту легкої, меблевої та деревообробної промисловості Міністерства промислової політики України при визначенні пріоритетів розвитку, промислової політики меблевих підприємств, формуванні комплексу державних регулятивних механізмів (довідка №21/6-2-278 від 06.10.2003 р.).

Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва при розробці заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 р. та проекту на 2004 рік (довідка № 5726 від 01.10.2003 р.).

ТОВ "КІС" для оптимізації механізмів прийняття управлінських рішень, факторної оцінки напрямків розвитку, покращання фінансово-економічної стійкості (довідка № 165/1 від 02.10.2003р.).

ТОВ “Вінницький меблевий комбінат”, що дозволило збільшити ринкову частку на регіональному ринку меблів та отримати додатковий прибуток (акт від 24.09.2003 р.).

ТОВ “Мебель Град” для підвищення оперативності стратегічних рішень, укріплення ринкових позицій, підвищення рівня економічної безпеки (довідка від 22.09.2003 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах" ( м. Київ, 2001 р.); науково-практичній конференції “Перспективи та проблеми участі України в світовій організації торгівлі у контексті економічної безпеки” ( м. Київ, 2002 р.); круглому столі “Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні: регуляторна політика держави та заходи щодо підтримки малого та середнього бізнесу” ( м. Київ, 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,8 д.а., з них у фахових виданнях 4 наукові праці загальним обсягом 2,5 д.а., 3 наукові праці в інших виданнях, загальним обсягом 0,3 д.а. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок машинописного тексту, включаючи 28 таблиць на 27 сторінках, 70 рисунків на 27 сторінках, список використаних джерел зі 122 найменувань на 11 сторінках і 7 додатків на 21 сторінці.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, предмет, об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

Розділ 1. Теоретичні та методичні основи управління розвитком підприємств. Зростання конкуренції, швидкі зміни технологій і поколінь техніки, методів організації виробництва, глобалізація економічних відносин знижують ефективність використання традиційних підходів до управління розвитком підприємств і визначають необхідність пошуку нових концепцій забезпечення довгострокової успішності їх підприємницької діяльності. Зростання вимог щодо якості та ефективності усіх без винятку бізнес-процесів підприємств позначається на поглибленні внутрішньофірмової спеціалізації в усіх сферах господарювання, а особливо це стосується управління.

Підвищення динамічності соціально-економічних процесів спричиняє неможливість формування механізмів управління, які б дозволяли найкращим чином використовувати обмежені ресурси для задоволення необмежених суспільних потреб. За таких обставин зростає значення малих підприємницьких утворень, що володіють найвищим рівнем гнучкості, найкраще враховують мінливі потреби ринку, найефективніше використовують інноваційні рішення у підприємницькій діяльності. Дослідження проблем розвитку виробничо-комерційних систем різних рівнів найчастіше обмежувалося окремими його аспектами: виробничим, технологічним, організаційним, науковим чи іншими. Такий підхід повністю елімінував складні внутрішньосистемні зв'язки цього економічного феномену та унеможливив ефективне управління ним.

На основі дослідження загальносистемних характеристик і позиціонування поняття “розвиток” у системі філософських (загальнонаукових) та економічних категорій сформовано системне розуміння і дано нове визначення “розвитку підприємства” як складного соціально-економічного феномену. Конструктивний аналіз сучасного наукового доробку з проблематики оцінки та управління розвитком підприємств визначив необхідність організації дослідження з урахуванням напрацьованого теоретичного і методичного інструментарію.

Першоосновою розвитку підприємств слід вважати різноманітні зміни (внутрішнього та зовнішнього характеру), які виступають результатом взаємодії економічних предметів (об'єктів), їх різних властивостей, рис і параметрів.

Аналіз наукових праць з проблематики підприємництва дозволив ідентифікувати змістовні його ознаки, рівні існування (прояву), розкрити внутрішні протиріччя. На цій основі було узагальнено та уточнено визначення понять “мале підприємство”, “мале підприємництво”, “малий бізнес”, показано їх зв'язки та відмінності.

Очевидно, що категорія “підприємництво” має складну організаційно-економічну, соціально-психологічну природу. Аналізуючи наведені визначення, можна виокремити та узагальнити основні змістовні ознаки підприємництва як економічної категорії, без яких воно не існує як таке: незалежність, ініціативність, індивідуалізація, суспільний характер, адаптивність, динамічність, інноваційність (креативність), ризикованість і майнова відповідальність, результативність.

На основі вивчення досвіду функціонування і розвитку малих підприємств у зарубіжних країнах вдалося узагальнити та чітко класифікувати критерії віднесення суб'єктів господарювання до класу малих (рис. 1), дослідити національні особливості їх організаційно-правової природи, переоцінити вітчизняний досвід визначення і регулювання діяльності малих підприємств.



Рис. 1. Критерії віднесення підприємств до класу “малих”

З метою управління розвитком підприємств як складним соціально-економічним феноменом створено класифікацію його видових проявів на рівні підприємства, яка побудована за такими ознаками:

За масштабом змін у соціально-економічній системі підприємства: загально-корпоративний чи внутрішньо-корпоративний (локальний) розвиток.

За якістю змін у соціально-економічній системі підприємства: прогресивний чи регресивний розвиток.

Залежно від об'єкту змін у соціально-економічній системі підприємства: організаційний, техніко-технологічний, соціальний, економічний розвиток.

Залежно від характеру змін: спрямований, циклічний, спіральний розвиток.

Залежно від типу тренду: лінійний чи нелінійний розвиток.

Залежно від динаміки змін у соціально-економічній системі підприємства: рівномірний розвиток (еволюційний), нерівномірний розвиток (революційний).

За природою ключового критерію: абсолютний чи відносний розвиток.

Залежно від рівня невизначеності процесів: прогнозований (достовірний) чи випадковий розвиток.

Залежно від основи змін у соціально-економічній системі підприємства: екстенсивний (кількісний ) чи інтенсивний (якісний) розвиток.

Залежно від можливості управління змінами: керований чи спонтанний розвиток.

Залежно від корпоративної стратегії: адаптивний, реактивний чи випереджаючий (превентивний) розвиток.

Залежно від складності змін у соціально-економічній системі підприємства: елементний, інтегральний чи системний розвиток.

Залежно від мети змін: простий чи розширений розвиток.

Створена класифікація процесів розвитку підприємств має універсальний характер та може використовуватися в управлінні соціально-економічними системами різних рівнів.

У роботі вперше запропоновано сегментувати наукові підходи до дослідження процесів розвитку за трьома напрямками: концепція спрямованого розвитку, концепція циклічного розвитку, концепція життєвого циклу. Кожен з представлених у роботі теоретичних підходів дозволив виявити та чіткіше описати стадії, етапи змін на підприємствах, створити основи для ідентифікації його відносно стійких станів.

Вивчення особливостей діяльності малих підприємств у порівнянні з великими та середніми підприємницькими утвореннями уможливило вперше структурувати загальні господарські ситуації, що потребують управління їх розвитком. На базі цього запропоновано систему цілей управління розвитком малих підприємств, сформовано засади для побудови системи управління їх змінами.

Дослідивши сучасний інструментарій стратегічного аналізу та виявивши його часткову непридатність для ефективного управління розвитком малих підприємств, було вивчено за допомогою системного аналізу та синтезу їх внутрішні зв'язки. На основі синтезу виокремлено економічні елементи, сукупності, структури, зміни і, власне, розвиток на рівні підприємства, а за допомогою аналізу - ідентифіковано вісім рівнів підсистем підприємства.

Використання системного підходу до вивчення феномену розвитку підприємств дозволило розробити систему методологічних критеріїв оцінки та управління: функціональний, процесний, об'єктний, структурний, результатний та часовий критерії. На цій основі проведено аналіз особливостей використання трьох концептуально різних методик оцінки та управління розвитком підприємства - методики Петухова Р.М., методики МакКінсі, методики BSC; виявлено їх переваги та недоліки.

Узагальнено теоретичні підходи до управління розвитком підприємств, описано та конструктивно проаналізовано модель управління розвитком Вілкаса Е.І., Майминаса Е.З., вивчено специфіку управління розвитком на кожній стадії життєвого циклу підприємства, описано методику управління розвитком МакКінсі (“горизонти розвитку”). Представлені у роботі методики та моделі управління розвитком підприємств базуються на альтернативних постулатах, що дозволило виявити протиріччя та недоліки кожного підходу, сформувати теоретичні основи для авторських розробок.

Дослідження загальноекономічних положень, сучасних теоретичних і методичних розробок з проблематики управління розвитком підприємств дозволило обґрунтувати теоретичні та методичні засади для побудови авторської системної та універсальної концепції управління розвитком малих підприємств, окреслило напрямки подальших наукових пошуків. У дисертаційній роботі зроблена перша спроба визначення розвитку малих підприємств як процесу довгострокового та ефективного управління об'єктивно обумовленими змінами у їх виробничо-комерційній системі.

Існуючі сьогодні методики оцінки ефективності розвитку малих підприємств не орієнтовані на процес управління цим складним полісистемним утворенням, а виступають лише інструментом одномоментної фіксації досягнутого рівня ефективності. Використання системного підходу дозволило по-новому переоцінити традиційний інструментарій аналізу та управління процесами змін на сучасних підприємствах за умов нестабільного та висококонкурентного середовища господарювання.

Розділ 2. Діагностика розвитку малих підприємств меблевої промисловості України. Емпіричну базу для дослідження процесів розвитку сучасних малих суб'єктів господарювання сформували малі підприємства меблевої промисловості України, яка є традиційною для вітчизняної економіки. Оцінку процесів становлення та розвитку малих підприємств меблевої промисловості України проведено на основі порівняння з трансформаційними процесами у цій же сфері бізнесу провідних країн Європейського Співтовариства (Німеччина, Італія, Великобританія, Іспанія, Франція та Нідерланди) та Росії.

Загальний моніторинг сфери меблевого бізнесу дозволив виявити такі специфічні особливості розвитку малих підприємств: 1) широка номенклатура продукції, яка випускається серійно невеликими партіями чи в одиничних екземплярах; 2) високі споживчі вимоги до продукції підприємств, основними з яких є санітарно-гігієнічні, конструкторські, естетичні та ін.; 3) невисока капіталомісткість виробництва продукції при використанні базової технології; 4) стабільність технологій виробництва; 5) сильна конкуренція з зовнішніми виробниками та імпортерами меблевої продукції, тощо.

Малі підприємства складають значну частку в загальній чисельності операторів світового меблевого ринку та відіграють важливу роль у розвитку цієї промисловості. Від загальної кількості європейських виробників меблів (88,5 тис. підприємств) 90% становлять малі підприємства, з чисельністю працюючих до 20 чол. Виробництвом меблів в Росії займаються 2,8 тис. підприємств, з яких 81% - малі підприємства (2,3 тис. суб'єктів господарювання). Незважаючи на велику кількість малих підприємств в структурі російських виробників меблів, вони забезпечують тільки близько 20% товарної продукції галузі. Станом на 2003 р. близько 30% пропозиції на українському ринку меблів формується продукцією малих і так званих мікропідприємств.

Меблева промисловість України традиційно була представлена потужними деревообробними комбінатами та меблевими фабриками, орієнтованими на випуск масової продукції. Але на даний час більшість з них припинила діяльність, основними причинами цього були наступні фактори: розрив господарських зв'язків як в середині України, так і за її межами; відсутність ринків збуту масової продукції дешевого цінового діапазону та невисокої якості; втрата або суттєве подорожчання сировини, матеріалів і комплектуючих; неможливість виходу на зовнішні ринки через низьку якість, погані дизайнерські рішення; неспроможність керівництва сприйняти нову парадигму ведення бізнесу, орієнтовану на швидку зміну модельного ряду, виконання персональних замовлень тощо.

На основі аналітичного опрацювання галузевих тенденцій розвитку виокремлено та обґрунтовано такі основні фактори розвитку малих підприємств на вітчизняному ринку меблів: 1) поступове зростання якості меблів за рахунок використання більш якісних матеріалів і співпраці з багатьма потужними виробниками близького зарубіжжя; 2) збереження в перспективі позицій в дешевій ціновій ніші, але з переходом у інші товарні сегменти (м'які меблі та вітальні); 3) виникнення необхідності входження у сформовані збутові системи або виробників, або імпортерів.

Дослідження процесів розвитку конкретних малих суб'єктів господарювання проводилося на базі типових малих підприємств меблевої промисловості України ТОВ "Артель", ТОВ "Вінницький меблевий комбінат", ЗАТ "Хмільникмеблі", МП "Астрофіт", ТОВ "КІС", ПП "Юпітер", ВАТ "Миколаївмеблі", ВАТ “Полтавський меблевий комбінат "Полтавамеблі", ВАТ "Меблі-Сервіс", ЗАТ "Мелітопільмеблі", ТОВ "Володимир-Волинська фірма "Меблі", ВАТ "Новоград-Волинські меблі". З метою обґрунтування вибору саме цих суб'єктів господарювання було проведено порівняння галузевих тенденцій розвитку та динаміки аналогічних показників підприємств вибірки, а це дозволило зробити висновок, що вони є типовими представниками меблевого бізнесу. Крім того, відібрані підприємства представляють центральний, західний, східний, південний та північний регіони України, що дозволило врахувати у дослідженні регіональну специфіку.

Опрацювання значного масиву первинної статистичної та бухгалтерської інформації щодо діяльності відібраних малих підприємств за 1999-2002 рр. дозволило виокремити основні тенденції їх змін: 1) зростання обсягів, кількості і якості основних виробничих фондів, що свідчить про покращання інвестиційної привабливості меблевої промисловості та сприятливі оцінки перспектив їх розвитку з боку власників малих підприємств; 2) збільшення обсягів реалізації продукції, покращання ринкових позицій малих підприємств меблевої промисловості, підвищення їх конкурентоспроможності; 3) скорочення чисельності працівників малих підприємств у поєднанні зі збільшенням основних засобів, що зумовлює покращання показників ефективності використання їх трудового потенціалу; 4) підвищення фінансової ефективності функціонування малих підприємств, про що свідчить зростання чистого прибутку та показників рентабельності тощо.

Зроблені на базі традиційного фінансово-економічного аналізу висновки підтверджено за допомогою використання спеціальних методик оцінки ефективності розвитку малих підприємств меблевої промисловості. У дослідженні використано модифікований варіант методики Петухова Р.М., яка представляє індексну оцінку ефективності процесів змін. Для позбавлення недоліків оцінки та аналізу розвитку підприємств з методики вилучено d-коефіцієнт, що економічно позбавлений сенсу, так як визначається як співвідношення індексів ефективності та валових витрат. На базі розрахунку системи індексів (індексу реалізованої продукції Ірп, індексу витрат Ів, індексу ефективності Іеф) та їх співвідношень (табл. 1) зроблено висновки щодо якості розвитку малих підприємств:

Група підприємств, що виявили тенденцію до екстенсивного розвитку: ТОВ “Артель”, МП “Астрофіт”, ТОВ “КІС”, ВАТ “Полтавський меблевий комбінат “Полтавамеблі”, ЗАТ “Мелітопільмеблі”, ВАТ “Новоград-Волинські меблі”

Група підприємств, що виявили тенденцію до кризового розвитку: ТОВ “Вінницький меблевий комбінат”, ЗАТ “Хмільнимеблі”, ТОВ “Володимир-Волинська фірма “Меблі”

Група підприємств, що виявили тенденцію до інтенсивного розвитку: ПП “Юпітер”, ВАТ “Миколаївмеблі”, ВАТ “Меблі-Сервіс”.

З метою більш об'єктивної оцінки, виявлення переваг і недоліків методики індексного аналізу, а також обліку неврахованих у ній характеристик розвитку малих підприємств - їх ринкової вартості - було використано методику МакКінсі (табл. 1). Дана методика базується на концептуально відмінних постулатах і в якості основного критерію оцінки ефективності розвитку використовує грошовий потік, генерований малими підприємствами.

Таблиця 1 - Результати оцінки ефективності розвитку малих підприємств меблевої промисловості

Підприємства	Модифікована методика Р.М. Петухова	Методика МакКінсі
	Ірп	Ів	Іеф	Рейтинг	Отриманий результат (вартість бізнесу, тис.грн.)	Рейтинг
ТОВ "Артель"	1,02	1,1	0,93	7	649,7	7
ТОВ "Вінницький меблевий комбінат"	0,96	1,06	0,90	9	2249,8	2
ЗАТ "Хмільникмебель"	0,61	0,65	0,94	10	1497,3	4
МП "Астрофіт"	2,00	2,11	0,95	6	612,6	8
ТОВ "КІС"	15,07	15,03	1,00	5	36,8	12
ПП "Юпітер"	1,09	0,98	1,12	1	555,2	11
ВАТ "Миколаївмеблі"	1,03	0,97	1,07	2	3817,0	1
ВАТ "Полтавський меблевий комбінат "Полтавамеблі"	7,89	3,35	2,36	4	1602,3	3
ВАТ "Меблі-Сервіс"	1,71	0,54	3,14	3	1170,4	6
ЗАТ "Мелітопільмеблі"	0,78	0,22	3,64	11	588,9	9
ТОВ "Володимир-Волинська фірма "Меблі"	0,21	0,27	0,8	12	585,7	10
ВАТ "Новоград-Волинські меблі"	1,97	3,22	0,61	8	1461,8	5

З наведеної таблиці видно, що за модифікованою методикою індексного аналізу Петухова Р.М. найкраще розвиваються ПП “Юпітер”, ВАТ “Миколаївмеблі” та ВАТ “Меблі-Сервіс”. Саме ці підприємства збільшують обсяги реалізації продукції, при цьому зменшуючи витрати на її виробництво, що закономірно зумовлює зростання ефективності. Достатньо динамічно розвиваються ВАТ “Полтавський меблевий комбінат “Полтавамеблі” і ТОВ “КІС”, які мають надзвичайно високі темпи зростання реалізації продукції та достатньо високі темпи збільшення валових витрат.

Оцінка розвитку малих підприємств меблевої промисловості на основі методики МакКінсі дозволила визначити суб'єктів господарювання, які генерують найбільший грошовий потік. Саме грошовий потік є основним критерієм оцінки ефективності їх розвитку, так як безпосередньо обумовлює ринкову вартість підприємств. Так, ВАТ “Миколаївмеблі”, ТОВ “Вінницький меблевий комбінат”, ВАТ “Полтавський меблевий комбінат “Полтавамеблі” володіють найвищою здатністю генерувати грошовий потік, а значить збільшувати власну ринкову вартість.

Проведені розрахунки дозволили зробити висновки про недосконалість існуючих методик оцінки ефективності розвитку малих підприємств меблевої промисловості, про що свідчать представлені у табл. 1 рейтинги. З метою подолання обмеженості розрахунків їх було доповнено експертними висновками, отриманими від опитування керівників і власників відібраних малих підприємств меблевої промисловості. За допомогою експертних оцінок вдалося врахувати фактори, що суттєво перешкоджали розвитку малих підприємств і залишилися поза розрахунками методик.

Розділ 3. Концептуальні основи управління розвитком сучасних підприємств. На основі конструктивного теоретичного аналізу складного та загальносистемного соціально-економічного феномену “розвиток підприємства”, комплексного аналітичного опрацювання статистичної інформації дванадцяти малих підприємств меблевої промисловості, розрахованих фінансово-економічних показниках та оціночних індикаторах узагальнено існуючі наукові та прикладні підходи до управління розвитком малих підприємств, зроблено ряд якісно нових висновків як теоретичного, так і прикладного характеру.

Системний аналіз і синтез процесів розвитку підприємств дозволили сформулювати нове визначення “розвитку підприємства”, під яким, на нашу думку, слід розуміти сукупність змін у його виробничо-комерційній системі, зумовлених різними чинниками, які призводять до переходу підприємства від одного відносно стійкого стану до іншого. Зміни такого роду мають такі характеристики, як напрямок, швидкість, об'єкт-предмет, причина-фактор, стан-результат. Авторське розуміння процесів розвитку дозволяє закласти основи для побудови практичних механізмів управління малими підприємствами.

Вперше сформульовано комплекс вимог до системи управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості, яка повинна базуватися на: 1) системному підході до управління діяльністю підприємства, побудови його виробничо-комерційної системи; 2) універсальних оціночних критеріях, що дозволяли б адекватно керувати стратегічними процесами за прийнятного рівня надійності; 3) комплексній системі аналітичних індикаторів, побудованих на універсальних критеріях оцінки; 4) визначених нормативних значеннях аналітичних показників сформованої системи; 5) комплексу механізмів ініціації та припинення змін.

На базі розробленої системи принципів управління розвитком малих підприємств (раціональності, системності, пропорційності, постійності, невизначеності, науковій обґрунтованості, гнучкості, часовій обмеженості, надійності) визначено основні функції такого роду механізмів у загальній системі менеджменту, в тому числі превентивну, підтримуючу, організуючу та стимулюючу.

За допомогою авторської матриці критичного аналізу було сформовано бізнес-модель малого підприємства, а на її основі виокремлено систему функціональних підсистем: ринкову, комерційну, виробничу та фінансову. Структурно-функціональна сегментація діяльності малих підприємств дозволила побудувати алгоритм управління їх розвитком, а також запропонувати окремі етапи цього процесу (рис. 2).

Рис. 2. Загальна логіка управління розвитком підприємства

У дисертаційній роботі вперше синтезовано функцію розвитку підприємства, яка залежить від:

напрямку розвитку (A) -- позитивні чи негативні, прогресивні чи регресивні, якісні чи кількісні тощо;

швидкості розвитку (V) -- як інтенсивно відбуваються зміни у часі, які результати отримані за певний період;

об'єкту-предмету розвитку (O) -- що змінюється, на що впливають процеси розвитку;

причини-фактору розвитку (P) -- що лежить в основі змін, під впливом чого змінюється характер розвитку;

стану-результату (R) -- які стани соціально-економічної системи підприємства ідентифікуються як відносно стійкі та розцінюються як результати (стадії) розвитку.

Отже, у найбільш загальному вигляді соціально-економічний розвиток малих підприємств є функцією такого роду (FR):

У роботі функція описана за допомогою системи аналітичних рівнянь, які дозволяють поглибити дослідження цього феномену.

На основі виокремлення двох концептуально різних підходів до інтерпретації та оцінки процесів розвитку підприємств - лінійного підходу та підходу відносної незмінності - створено концепцію управління ними. Вона базується на трьох взаємопов'язаних циклах: циклі змін (перехід системи підприємства зі статичного у динамічний стан), циклі переходу (зміна одного динамічного стану в інший), циклі фіксації (перехід системи підприємства з динамічного стану до якогось відносно стійкого оптимуму).

На основі виявлених у розділах 1 і 2 переваг і недоліків існуючих методик оцінки та управління розвитком підприємств розроблено трирівневу систему критеріїв аналізу процесів розвитку: 1) на рівні власників підприємства - ринкова вартість бізнесу; 2) на рівні підприємства - обсяг виробництва (технічна продуктивність); 3) на рівні ринку - обсяги реалізації (ринкова позиція). З огляду на специфіку дослідження та необхідності акцентування уваги на розвитку саме малих підприємств, у якості базового критерію обрано ринкову вартість підприємства.

Запропонована система критеріїв втілена у трьох ієрархічних системах показників, які створили основу для побудови якісно нових оціночних індикаторів. У дисертації вперше запропоновано рейтингові оцінки на основі використання статистичного інструментарію, які дозволяють агрегувати різнорідні фінансово-економічні показники у єдиний показник. Згідно проведених розрахунків на основі показників дванадцяти малих меблевих підприємств найвищі рейтинги мають ТОВ “Володимир-Волинська фірма “Меблі”, ТОВ “Вінницький меблевий комбінат”, ТОВ “Артель”, ПП “Юпітер” і МП “Астрофіт”.

Запропоновано також використовувати інтегральний показник розвитку підприємства (Кd), який розраховується за допомогою добутку порівняльних коефіцієнтів рейтингової методики на середні значення сукупності індексів показників з коригуванням на фактор ризику:

,

де рі - значення порівняльних коефіцієнтів показників системи оцінки;

ti - середньорічні темпи зміни показника за останні 3 роки;

kR - коефіцієнт ризику, оцінений у відсотках або частках одиниці.

Для побудови прикладних інструментів управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості в роботі вперше запропоновано використовувати чотиривимірну матрицю “ціль-спосіб-ресурс-час”, яка розкриває ключові параметри їх розвитку. За допомогою цієї матриці визначено вектор ефективного розвитку підприємства, що полягає в максимізації результатів (цілей), мінімізації часових витрат на їх досягнення, економії ресурсів, а також спрощенні способів досягнення цільових орієнтирів (рис. 3).

Рис. 3. Матриця “ціль-спосіб-ресурс-час” управління розвитком підприємства

Концептуальна матриця управління розвитком підприємств “ціль-спосіб-ресурс-час” поглиблена системою двохвимірних матриць типу: ціль-спосіб, ціль-ресурс, ціль-час, спосіб-ресурс, спосіб-час, ресурс-час. На цій основі розроблено систему матриць для управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості за критерієм їх ринкової вартості: “вартість/маркетинг”, “вартість/капітал”, “вартість/часовий проміжок”, “вартість/персонал”, “часовий проміжок/ капітал”, “виробничі (комерційні) процеси / часовий проміжок”.

На основі індексів зміни фінансово-економічних показників малих підприємств меблевої промисловості побудовано систему матриць. Аналітичне опрацювання її дозволило запропонувати конкретні заходи щодо підвищення ефективності розвитку окремих малих підприємств.

Для полегшення впровадження методичних розробок у практику господарювання відібраних меблевих підприємств розроблено систему підтримки прийняття управлінських рішень з їх розвитку. Запропонована система підтримки прийняття рішень складається з бази даних, бази моделей та специфікацій функцій системи. Остання створює базу для проектування та розробки програмних рішень на базі використання сучасних інформаційних технологій.

На основі проведеного дослідження теоретичних і методичних засад управління розвитком малих підприємств меблевої промисловості вдалося запропонувати комплекс конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності розвитку підприємств.



Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі забезпечення ефективного розвитку малих підприємств на основі побудови системи та механізмів управління ними за критерієм вартості. Конструктивний аналіз і системний синтез теоретичного апарату, методичного інструментарію оцінки та управління розвитком підприємств дозволили узагальнити існуючі досягнення вітчизняних і зарубіжних науковців, удосконалити теоретичні і методичні підходи до управління змінами на рівні суб'єктів господарювання. За результатами дослідження проблематики управління розвитком підприємств були досягнуті наступні висновки теоретичного, методичного та практичного спрямування:

1. Проведені вітчизняними та зарубіжними науковцями дослідження категорії “розвиток підприємства” носять фрагментарний характер і не дають змоги ідентифікувати весь спектр її видових проявів, дослідити сучасні особливості, розробити дієві механізми управління стратегічними змінами на підприємствах. Отримані результати дослідження свідчать про необхідність формування нових теоретико-методичних підходів і прикладних алгоритмів управління розвитком виробничо-комерційними системами різних рівнів.

2. Дослідження сутності малого підприємництва, сучасних підходів до визначення його змісту, систематизації критеріїв віднесення суб'єктів господарювання до категорії малих дали змогу чітко визначити роль і місце малих підприємств в національній економіці, виявити особливості їх становлення та розвиток. На цій основі визначено, що малі підприємства володіють найбільшим потенціалом розвитку (зростання), так як за своєю суттю є інноваційно спрямованими, динамічними підприємницькими структурами.

3. Узагальнення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців з проблем управління розвитком підприємств дало можливість визначити розвиток підприємства як сукупність змін у його виробничо-комерційній системі, які зумовлені різними чинниками і призводять до переходу від одного відносно стійкого стану рівноваги до іншого. Зміни такого роду мають такі характеристики, як напрямок, швидкість, об'єкт-предмет, причина-фактор, стан-результат.

4. Зробивши загальнотеоретичні висновки щодо внутрішньої генетики категорії “розвиток підприємства”, виокремлено його специфічні прояви у господарській діяльності малих підприємств: 1) за масштабом змін: загальнокорпоративний або внутрішньокорпоративний; 2) за якістю змін: прогресивний чи регресивний; 3) залежно від сфери прояву: організаційний, техніко-технологічний, соціальний, економічний; 4) залежно від функції змін: спрямований (лінійний), циклічний, спіральний (нелінійний); 5) залежно від динаміки: еволюційний (рівномірний) чи революційний (нерівномірний); 6) за природою ключового критерію: абсолютний, відносний чи псевдо розвиток; 7) за рівнем невизначеності: прогнозований чи випадковий (стохастичний); 8) залежно від основи змін: екстенсивний чи інтенсивний; 9) за можливостями управління: керований чи спонтанний; 10) залежно від корпоративної стратегії: адаптивний, реактивний чи випереджаючий; 11) за об'єктом: елементний, інтегральний, системний; 12) за результатом: простий чи розширений розвиток.

5. На основі вивчення наукового генезису поняття “розвиток підприємства” виокремлено функціональний, процесний, об'єктний, структурний, результатний і часовий критерії. На сформованій методологічній основі конструктивно проаналізовано сучасний методичний інструментарій оцінки ефективності управління розвитком підприємства: методика індексного аналізу Петухова Р.М., методика збалансованих оціночних показників (BSC) Р. Каплана і Д. Нортона, методика оцінки ринкової вартості МакКінсі.

6. Поєднання загальних аспектів управління розвитком з особливостями функціонування малих підприємств на основі використання системного підходу дозволило ідентифікувати і розширити спектр додаткових можливостей, що раніше випадали з поля наукових досліджень. Основною характеристикою розвитку малих суб'єктів господарювання визначено їх суспільну корисність, що проявляється через ринкову вартість підприємства.

7. Аналітичні оцінки сучасного стану та тенденцій розвитку меблевої промисловості України з урахуванням досвіду країн Європи та Росії дозволяють зробити висновок щодо неефективності трансформаційних процесів, неадекватності урядових рішень сформованим ринковим умовам, конструктивно-дизайнерській відсталості, недоліків маркетингової діяльності та інших проблем малих підприємств цієї сфери бізнесу.

8. Зважаючи на недосконалість методичних засад оцінки ефективності розвитку суб'єктів господарювання, використано дві методики (індексного та вартісного аналізу), що дозволило сформувати авторський підхід і виокремити групу найбільш перспективних малих підприємств меблевої промисловості.

9. Узагальнення та дослідження наукових праць з проблематики розвитку підприємств за трьома теоретичними концепціями - теорією спрямованого розвитку, теорією циклічного розвитку, теорією життєвого циклу - дозволило дійти висновку щодо необхідності формування нового концептуального підходу до проблем управління розвитком, який, на нашу думку, включає: систему принципів і функцій, етапність, логіко-структурний алгоритм управління, трирівневу систему оцінки ефективності стратегічних змін.

10. У роботі вперше синтезована функція розвитку підприємства, яка залежить від напрямку та швидкості розвитку, природи об'єкту змін, причин-факторів і досягнутих станів виробничо-комерційної системи підприємства. На її основі запропоновано систему рівнянь, що дозволяють більш глибоко дослідити процеси змін на підприємствах, а також розроблено чотиривимірну матрицю “ціль-спосіб-ресурс-час”.

11. Авторський підхід до структурно-функціональної сегментації бізнес-моделі підприємства на базі використання запропонованої матриці дав можливість запропонувати систему аналітичних матриць, що дозволяють на двокритеріальній основі розробити управлінські рішення щодо напрямків та способів розвитку підприємства.

12. З метою спрощення впровадження авторських розробок у діяльність малих підприємств меблевої промисловості запропоновано систему підтримки прийняття рішень, що є основою для проектування системи управління розвитком і програмного забезпечення для неї.



Публікації за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємств // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип.7 - 8 (26 - 27). - К.: НДЕІ, 2003. - С.73-79. ( 0,6 д.а.)

2. Богатирьов І.О. Теоретичні аспекти управління розвитком малих підприємств. // Економіка та право. - 2003. - № 2 (6). - С.42-49. (0,6 д.а.)

3. Богатирьов І.О. Концептуальні основи ефективного управління розвитком малих підприємств. // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наук. праць. Випуск 184: В 3 т. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 27 - 36 . ( 0,5 д.а.)

4. Богатырев И. Финансовые механизмы поддержки предпринимательства // Економіст. - 2000. - №6. - С.24-27. (0,8 д.а.)

5. В інших виданнях:

6. Бей О., Береславський С., Биковець В., Білоус Г., Богатирьов І. та ін. Мале підприємництво України // Процес розвитку. - К.: Держ. Комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 253 с. (15 д. а., з них авторський внесок 0,1 д.а. полягає у розробці напрямків державної політики підтримки розвитку малих підприємств).

7. Богатырев И., Слюсаренко О. Развитие гарантийних механизмов кредитно-инвестиционной поддержки предпринимательства // Економічний часопис. - 2000. - №4. - С.19-21. (0,4 д.а., з них авторський внесок 0,1 д.а. полягає у розробці вимог щодо державної політики підтримки малого та середнього підприємництва, розробці окремих фінансових гарантійних механізмів).

8. Богатирьов І.О. Економічна стратегія єдиної державної економічної політики у розвитку малого та середнього бізнесу // Міжнародна науково-практична конференція "Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах" - К.: 2001. - С.168 - 170. (0,1 д.а.).

Анотація

Богатирьов І.О. Управління розвитком підприємства (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних підходів, методичних і практичних засад створення системи управління розвитком підприємств. Узагальнено результати наукових досліджень категорії “розвиток підприємства”, створено систему принципів оцінки та управління розвитком, сформовано чотиривимірну матрицю, запропоновано модель рейтингової оцінки ефективності розвитку, розроблено алгоритм управління розвитком підприємств. На основі вивчення еволюції та становлення у наукових дослідженнях категорій “підприємництво”, “мале підприємство”, “малий бізнес”, аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду віднесення суб'єктів господарювання до категорії малих, національних особливостей функціонування малих підприємств зроблено висновки щодо їх найбільш змістовних ознак і специфічних характеристик розвитку. Теоретичні висновки обґрунтовані на основі емпіричної інформації щодо розвитку малих підприємств меблевої промисловості України, аналітично опрацьовані сучасні тенденції їх змін, розроблено ряд конкретних заходів для підвищення ефективності їх розвитку.

Основні прикладні розробки реалізовані у системі підтримки прийняття управлінських рішень, що дозволяє значно полегшити проведення спеціалізованих розрахунків на малих підприємствах.

Ключові слова: розвиток підприємства, ринкова вартість, фактор розвитку, механізм управління, модель управління, загальносистемна ефективність управління.

Аннотация

Богатырев И.А. Управление развитием предприятия (на материалах малых предприятий мебельной промышленности Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена усовершенствованию теоретических и методологических подходов, методических и практических аспектов построения системы управления развитием предприятий.

Категория “развитие” используется в научных исследованиях достаточно давно и характеризует количественные и качественные изменения в производственно-коммерческих системах различного уровня, как макроэкономических, так и микроэкономических. Конструктивный анализ научных работ отечественных и зарубежных ученных по данной проблематике выявил фрагментарность и несистемный характер экономической теории развития.

Философский и теоретический подходы к понятию “развитие предприятия” позволили по новому позиционировать его в системе экономических категорий, а также обосновать необходимость использования системного подхода к исследованию. На его базе определены основные системные свойства процессов развития предприятий, разработана видовая классификация, сделан ряд концептуальных выводов. В работе обобщены результаты научных исследований развития производственно-коммерческих систем предприятий, выделены три концептуальных подхода к исследованию процессов такого рода - теория циклического развития, теория направленного развития, теория жизненного цикла. Сделанные теоретические выводы позволили определить вектор дальнейшего усовершенствования теории развития предприятия. Выявлена необходимость формирования нового концептуального подхода, который, по нашему мнению, должен включать: систему принципов и функций, этапность, логико-структурный алгоритм управления, трёхуровневую систему оценки эффективности стратегических изменений.

В работе исследованы современные подходы к определению “предпринимательство”, “малый бизнес” и “малые предприятия”, определены возможные критерии отнесения субъектов предпринимательства к категории малых. Кроме этого, раскрыты специфические особенности функционирования и развития малых предприятий по сравнению с большими и средними компаниями. На этой основе определено, что малые предприятия владеют наибольшим потенциалом развития, так как являются по сути инновационными, целеориентированными, динамическими предпринимательскими структурами.