Соціальний капітал суспільства в умовах трансформації економічної системи (питання теорії і методології)

“Відносний” контракт відбиває симбіоз характеристик обміну, а саме: поряд із конституційними нормами ринку включає надконституційні. Наприклад, довіру, репутацію, тобто так звані неформальні “домішки”.

Соціальний капітал реалізується шляхом створення мережі соціальних зв'язків економічних агентів. У роботі пропонується модель прикладного використання соціального капіталу на рівні підприємницької фірми. Вибір фірми як об'єкта дослідження пояснюється її універсальним характером, можливістю одержувати вигоду від об'єднання ресурсів. Економічною основою фірми є права власності на ресурси, які специфікуються у контрактах і угодах. Сучасна фірма як ієрархічно складна структура вимагає координації внутрішніх і зовнішніх зв'язків, створення відповідної соціальної організації.

У рамках теоретичного аналізу це твердження набуває форми наукової рекомендації щодо віднесення соціального капіталу до нематеріальних активів фірми і визнання його ролі стосовно інших видів нематеріального капіталу.

Вирішення дослідницької задачі дозволяє знайти ресурси для функціонування соціальної організації фірми за рахунок дотримання неформальних інституціональних норм. Потреба у створенні соціальної мережі як атрибутики ринкової взаємодії визнана в роботі об'єктивно необхідною. Ефект мережевої організації здобувається інтеграцією незалежних партнерів, що зберігають свої інтереси з одночасним досягненням колективних цінностей і загальної мети.

Структуроутворюючим елементом соціальної мережі є “організаційний обмін”, який завершує ланцюг взаємодії між економічними агентами, побудованої на довірі і взаємності зобов'язань. Його технологічні блоки включають: “спонукальні мотиви”, “область згоди”, “середовище взаємодії”, “мережне розуміння”. На відміну від вартісного обміну організаційний як інструмент соціального капіталу припускає нееквівалентність з метою забезпечення атмосфери довіри і співробітництва між агентами.

У п'ятому розділі “Соціальний капітал суспільства в контексті проблем добробуту” здійснено теоретичне обґрунтування використання інституту соціального капіталу з метою підвищення рівня національного добробуту, визначено сутність індивідуального, суспільного і соціального добробуту, наведено порівняльний аналіз альтернативних концепцій його досягнення.

Рис.4 Типологія соціальних інститутів та їх функціонування у діяльності економічних агентів

Зростання добробуту нації завжди було і залишається незмінною метою суспільства. У зв'язку з цим розробку теорії національного добробуту не можна визнати завершеною, а пошук його джерел і рушійних сил - вичерпаним. У подальших теоретичних дослідженнях з цієї проблеми доцільно застосовувати методологію використання соціального капіталу як інституціонального ресурсу економічного розвитку. Наявність довіри до інститутів влади знижує, а іноді і компенсує трансакційні витрати громадян при досягненні суспільного добробуту.

Індивідуальний добробут - це результат незалежних дій і можливостей людини, що дозволяє задовольнити потреби його існування і розвитку відповідно до сучасних стандартів. У цьому випадку особистий доход як потік багатства забезпечує індивіда засобами для досягнення поставленої мети. Суспільний добробут не є простою сумою добробуту окремих громадян. На макрорівні діє економічний механізм споживання суспільних благ, що надає держава. Однак ринковий механізм створення національного багатства не гарантує, що розподіл суспільного продукту буде справедливим для усіх. Навіть при споживанні благ і послуг в економічно розвинутих країнах має місце феномен “приступності добробуту” для окремої людини незалежно від її статусу і матеріального становища. Наявним є соціальне явище, що у будь-якому суспільстві називається нерівністю можливостей людей у споживанні.

У роботі доведено, що економічна нерівність може бути мінімізована застосуванням неформальних методів доступу до ресурсів суспільства, тобто шляхом створення мережі соціальних зв'язків, споживання нематеріальних суспільних благ, а саме: інформації, репутації, довіри, взаємності зобов'язань між партнерами.

У дисертаційній роботі досліджено і систематизовано практику вирівнювання асиметрії індивідуального добробуту за допомогою забезпечення соціального добробуту, державного дотримання конституційних прав громадян. Західна модель соціального добробуту стала практичним утіленням положень теорії “держави загального добробуту”, розвитком ідей кейнсианства, неоліберальних поглядів. Національний досвід європейських країн із соціального адміністрування трансформувався в інститут соціального добробуту. Задачею такої соціальної політики стало надання мінімального гарантованого стандарту якості життя. У той же час дана суспільна практика має вагому опозицію в особі крупних власників і консервативно спрямованих платників податків, що підсилюється в періоди економічної кризи. Тому досягнення і недоліки цієї моделі потребують об'єктивної оцінки.

Різні принципи і методи підвищення соціального добробуту залишаються предметом гострої наукової полеміки. Компаративний аналіз теоретичних положень учасників дискусії показав таке: украй праві погляди висловлює соціоекономічна школа “нових консерваторів”, ліворадикальні позиції займають соціал-демократи та неомарксисти, а помірні підходи до вирішення проблеми демонструють - наукова школа “середній шлях” і суспільно-політичний рух “зелених”. Зважаючи на альтернативність розглянутих теоретичних і практичних думок, слід відзначити, що загальним моментом залишається визнання проблем інституціоналізації соціально-економічних відносин і підтримка ідеї використання соціального капіталу зокрема.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить постановку та теоретичне вирішення актуальної наукової проблеми розробки засад економічної теорії соціального капіталу, поглиблення знань щодо впливу інституційної складової на трансформацію економічної системи суспільства. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

Еволюція людства переважно визначається характером трансформацій, що відбуваються в його економічній діяльності. Дослідження економічної системи України в заданих історичних умовах показало, що зростає попит на соціальний капітал, “упредметнену довіру”, формується суспільна потреба в сумлінному співробітництві, взаємності і міцності партнерських зобов'язань. Нові суспільні умови потребують змін у відношенні людини до самої себе, іншого стилю економічної взаємодії. За усіма ознаками подібну трансформацію можна визначити як "соціально-інституціональну".

Традиційно соціальний капітал пов'язують із соціальною солідарністю, взаємністю зобов'язань, культурою, довірою до інститутів, об'єднанням зусиль заради спільного інтересу. Гносеологічні корені соціального капіталу мають міждисциплінарне походження, вивчаються різними суспільними науками. Автор розмежовує предмет дослідження і обґрунтовує виділення економічного аспекту теорії соціального капіталу. На цих підставах розроблено теоретико-методологічні засади соціального капіталу як соціоекономічного інституту в умовах трансформації економічної системи.

Аналіз сучасної структури економічної системи дозволив дати наукове визначення сутністі простору, в якому формується, нагромаджується і споживається соціальний капітал, координуються й упорядковуються господарські зв'язки, що забезпечують і полегшують агентам доступ до обмежених економічних ресурсів. Джерелом соціального капіталу є соціальне середовище, встановлено роль економічної системи і соціальної сфери в його побудові, виявлено закони структури, функціонування і розвитку.

Соціальна сфера _ це реальний сектор соціального середовища, що функціонує на підставі досягнутого економічною системою рівня розвитку. Соціальна сфера включає: виробництво послуг, соціальне виробництво, духовне виробництво.

Виробництво послуг представлено галузями: охорона здоров'я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, побутове обслуговування, торгівля і громадське харчування, зв'язок, реклама. Соціальне виробництво - це професійні види соціальної діяльності, що поєднують державне і приватне соціальне страхування, управлінську діяльність на всіх рівнях, охорону суспільного порядку, соціальне забезпечення і захист прав громадян, соціальну роботу, волонтерство, діяльність громадських організацій. Духовне виробництво формує соціокультурні цінності людини і представляє такі гуманітарні галузі, як освіта, наука, культура і мистецтво.

5. Соціальний капітал створюється у нематеріальному виробництві, зокрема духовному. Для його забезпечення запропонована чотирьохсекторна модель національної економіки, яка спирається на функціональний принцип побудови, відбиває вимоги соціально-інституціональної трансформації економічної системи. Зроблено та аргументовано наукове припущення щодо існування духовних продуктивних сил, які виробляють валовий духовний продукт як органічну частину сукупного продукту суспільства. Соціальна сфера якісно змінюється: вона набуває рис гуманітарної інфраструктури.

6. Сучасну структуру сукупного капіталу формують матеріальний і нематеріальний капітали. До інкорпорованих форм нематеріального капіталу дисертант відносить людський, інтелектуальний, культурний, символічний, інституціональний, соціальний, гуманітарний капітал. Перетворення економічної людини на соціалізовану відбувається завдяки послідовному формуванню засад гуманітарної інфраструктури, у створенні якої бере участь і соціальний капітал. Таким чином, капіталізація соціальної сфери веде до створення гуманітарного капіталу суспільства.

Соціальний капітал включений у кругообіг сукупного капіталу, але його рух має особливий характер: величина соціального капіталу зростає при споживанні. Обов'язковою умовою кругообігу соціального капіталу є наявність спільного споживання ресурсу. Зростання корисності соціального капіталу відбиває формула:

СК -----Д---- …споживання…----Д¹ -----СК¹,

де СК¹ - зросла цінність соціального капіталу;

Д - вартість інвестицій у соціальний капітал.

7. На підставі методології інституціональної економічної теорії соціальний капітал розглядається як економічний інститут, що містить переваги і специфічні обмеження неформального характеру, забезпечує взаємодію господарських агентів шляхом реалізації методологічного принципу “довіра - зобов'язання без санкцій”, тобто є неформальним інститутом.

За даною методологію сутність соціального капіталу описується генетично успадкованими і набутими у процесі еволюції відмітними ознаками. Тісний зв'язок між властивостями соціального капіталу забезпечує його структурну цілісність, сприяє виконанню функцій: інтерактивної, інтегральної, комбінаційної, комунікативної, інфраструктурної, культурно-етичної.

Функціонування соціального капіталу як інформаційного продукту загальнолюдської пам'яті є необхідним для здійснення індивідуальних і колективних дій, що забезпечують структурування інституціонального середовища. Теорія допускає існування трьох варіантів створення інституту: об'єктивного, директивного, змішаного. Неформальний інститут діє через дотримання людиною певних стереотипів, умовностей, традицій. Тому соціальний капітал виникає об'єктивно, шляхом створення довірчих і взаємних зобов'язань. Практика укладання подібних угод застосовує імпліцитні контракти, які понижують ризик опортунізму з боку контрагента.

8. Прикладний характер соціального капіталу реалізується при мережній організації зв'язків економічних агентів. Ефективні підприємницькі фірми - це досвід креативного створення її “соціальної організації”. Ефект внутріфірмової мережної організації досягається за рахунок інтеграції рівноправних, незалежних партнерів, що мають свої інтереси, із одночасним визнанням колективних цінностей і прагненням до спільних цілей. Структуроутворюючим елементом соціальної мережі є “організаційний обмін”, що з'єднує ланцюг економічної взаємодії, побудованої на довірі і взаємності зобов'язань.

9. Дослідження генезису соціального капіталу вказує на той факт, що історичною передумовою його зародження став доконвергентний капіталізм, у характері якого були більш виражені класові протиріччя і міжособистісна конфронтація. Реальні умови використання соціального капіталу формує конвергентний капіталізм, який має соціально орієнтовану економіку.

За принципами цієї моделі рівень національного добробуту розглядається як інтегральний показник індивідуального і суспільного (соціального) добробуту. Багатофакторний характер добробуту припускає наявність різних джерел його забезпечення. Єдність нації досягається на основі вирівнювання асиметрії індивідуального добробуту і поступового переходу до інституціональної моделі соціального добробуту. У роботі запропоновано підвищення соціального добробуту шляхом доступу до ресурсів за допомогою створення мережі соціальних зв'язків, споживання нематеріальних суспільних благ: довіри, інформації, репутації, емпатії, взаємності зобов'язань.

10. Науковим результатом є визначення сутності соціальних та інституціональних змін в умовах трансформації економічної системи, розробка концептуальних засад економічної теорії соціального капіталу суспільства, створення механізму нагромадження та споживання відносин взаємності і довіри. Отримані в дисертації теоретичні положення і висновки дозволяють поширити границі теоретичного економічного аналізу, включити до нього соціальний компонент та розглядати можливості неформальної інституціональної практики як реальний ресурс економічного розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Горожанкина М.Е. Социальный капитал: политэкономический аспект / М-во образ. и науки Украины, Донецкий гос. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского. - Донецк: ДонГУЭТ, 2006. - 289 с.

Соціальна політика та економічна безпека / М-во освіти і науки України, Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі; О.М. Головінов, М.Є. Горожанкіна, Л.І. Дмитриченко та ін. - Донецьк: Каштан, 2004. - 336 с.

Особистий внесок: вступ - обґрунтування мети і структури монографії, аналіз змісту та функцій соціального капіталу як інституту соціалізації перехідного суспільства, С. 5-12, 107-123.

Горожанкина М.Е. Экономические теории и школы. События. Имена. Идеи: (Монографія) / М.Е. Горожанкина, Е.И. Крыхтин; М-во образ. и науки Украины, Донецкий гос. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского. - Донецк: ДонГУЭТ, 2001. - 198 с.

Особистий внесок: систематизація концептуальних підходів і основних теоретичних положень сучасних економічних шкіл та напрямків економічної думки, С. 45-197.

Горожанкіна М.Є. Трансформації економічної системи: напрямки, критерії, класифікації // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - Вип. 12, т. 1. - С. 56-61.

Горожанкина М.Е. Духовное производство в экономической системе общества (политэкономический аспект) // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Сер.: економічна: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДТУ, 2001. - Вип. 34. - С. 37-45.

Горожанкина М.Е. Нематериальное производство в экономической системе общества: категории и законы (методология анализа) / М.Е. Горожанкина, Е.И. Крыхтин // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. Сер.: підприємництво, менеджмент та маркетинг (в туристичній сфері). - 2001. - № 5. - С. 32-38.

Особистий внесок: надано визначення нематеріального виробництва, розкрито соціально-економічного зміст, структуру, функції і роль в економічній системі суспільства, виявлено суб'єкт нематеріального виробництва, визначено економічні закони, за якими воно функціонує.

Горожанкина М.Е. Прикладная социальная политика: европейский и украинский контекст // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2001. - № 18. - Ч.1. - С. 181-185.

Горожанкіна М.Є. Прикладна соціальна політика: механізм адаптації і реалізації в Україні / М.Є. Горожанкіна, Л.В. Проданова // Вісник Рівненського державного технічного університету. Сер.: економіка: Зб. наук. праць. - Рівне: РДТУ, 2001.- Вип. 2 (9). - С. 22-26.

Особистий внесок: надано визначення поняття соціальна сфера, представлена філософія, мета і структура навчального плану підготовки висококваліфікованих кадрів для соціальної сфери - соціальних менеджерів.

Горожанкіна М.Є. Регіональний потенціал соціальної політики України / М.Є. Горожанкіна, Л.М. Кузьменко // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 2001. - № 2 (10). - С. 14-22.

Особистий внесок: обґрунтування інституціонального підходу до управління соціальними процесами на рівні регіону, аналіз змін у регіональній соціальній політиці, їх показники та індикатори.

Горожанкина М.Е. Структурно-функциональный подход к системе законов социальной сфери // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. Сер.: підприємництво, менеджмент та маркетинг (в туристичній сфері). - 2002. - № 6. - С. 22-28.

Горожанкіна М.Є. Модель соціальної інфраструктури регіону: елементи і механізм функціонування // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - Вип. 13, т. 1. - С. 50-54.

Горожанкина М.Е. Социальные проблемы старопромышленных регионов и их финансовое обеспечение // Финансы, учет, банки: Сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2002. - Вып. 7. - С. 29-37.

Горожанкіна М.Є. Структура фондового ринку України: проблеми і тенденції розвитку // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ТОВ “КІТІС”, 1998. - Вип. 7. - С. 27-31.

Горожанкіна М.Є. Соціальний менеджмент в економічній системі: структурно-інституціональний підхід // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - Вип. 14, т. 1. - С. 254-258.

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал суспільства та його інфраструктурне забезпечення // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 2002 . - № 4 (16). - С. 12-18.

Горожанкина М.Е. Человеческий капитал как продукт рыночной экономики // Збірник наукових праць Донецької державної академії управління: Актуальні проблеми економіки. Сер.: економіка. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - Вип. 14, т. 3. - С. 40-49.

Горожанкіна М.Є. Соціальний аспект структурних моделей національних економік // Схід: - 2003. - № 3 (53). - С. 45-48.

Горожанкіна М.Є. Генезис теорії соціального капіталу: політекономічний аспект // Вісник Технологічного університету Поділля. Сер.: економічні науки. - 2003. - № 2. - Т.1. - С. 29-32.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал общества в контексте глобализации // Соціальна економіка. - 2003. - № 1. - С. 58-65.

Горожанкина М.Е. Модели занятости в трансформационной экономике Украины // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2003. - Вып. 6. - С. 60-70.

Горожанкіна М.Є. Структура і функції соціального капіталу суспільства // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - Вип. 15, т. 1. - С. 39-47.

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал суспільства як інноваційний ресурс економіки нової України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки: Зб. наук. праць. - Львів: ІРД НАН України, 2003. - Вип. 6, ч. 1. - С. 246-253.

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал суспільства в умовах системних трансформацій // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 2003. - № 3(19). - С. 28-36.

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал фірми: інституціональний аспект // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 2003. - № 4 (20). - С. 4-11.

Горожанкина М.Е. Экономический институт в контексте теории социального капитала // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - Вип. 70. - С. 70-76.

Горожанкіна М.Є. Соціальний добробут у контексті еволюції економічних систем // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - Вип. 16, т. 1. - С. 3-10.

Горожанкіна М.Є. Економічні основи соціального капіталу суспільства // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 2004. - № 3 (23). - С. 14-21.

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал як інструмент інституціональної адаптації // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - Вип. 19, т. 1. - С. 35-41.

Горожанкіна М.Є. Інституціональна теорія фірми: дихотомія обмежень // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. -Вип. 21, т. 1. - С. 27-33.

Горожанкина М.Е. Концепции социального благосостояния: компаративный анализ позиций // Соціальна економіка. - 2006. - № 1-2. - С. 44 - 52.

за матеріалами наукових конференцій:

Горожанкіна М.Є., Соціальна політика в регіоні: внутрішні та зовнішні складові / М.Є. Горожанкіна, Л.М. Кузьменко // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи” (Ужгород, 21-22 жовт. 1999 р.). - Ужгород: УДУ, 1999. - Ч.1. - С. 155-158.

Особистий внесок: розгляд соціальної політики у загальному і конкретному вимірах, характеристика складових соціальної програми регіону.

Горожанкина М.Е. Социальная политика: региональный аспект // Регион. науч.-практ. конф. “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года” (Донецьк, 28-30 сент. 1999 г.). - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. - С. 59-64.

Горожанкина М.Е. Фондовый рынок переходной экономики: стабилизация и социальная защита // Сб. научн. докл. междунар. науч.-метод. конф. “Устойчивое развитие стран с переходной экономикой” (Донецк, 14 мая 1998 г.). - Донецк: ДГКИ, 1998. - С. 113-115.

Горожанкіна М.Є. Економічний “Рубікон”: співвідношення придбань та втрат / // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХ1 століття” (Київ, 1-2 берез. 2000 р.). - К.: КДТЕУ, 2000. - Ч. 3. - С. 134-135.

Особистий внесок: характеристика трансформаційної зміни економічної системи, її передумов та інверсійного характеру.

Горожанкіна М.Є. Економічна теорія нової моделі господарювання: питання дослідження і викладання / М.Є. Горожанкіна, І.В. Сорока // Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)” (Київ, 26-27 квіт. 2000 р.). - К.: КНЕУ, 2000. - С. 208-209.

Особистий внесок: розгляд питань з реформування курсу “Економічна теорія”, пропозиції щодо включення трансформаційних аспектів розвитку економічної системи.

Горожанкина М.Е. Экономические отношения нематериального производства: категории и законы (политэкономический анализ) / М.Е. Горожанкина, Е.И. Крыхтин // Тез. докл. междунар. науч. конф. “Социальные основы и технологии педагогики в культурном, спортивном и туристическом образовании населения. Историческое и культурное наследие городов России как фактор развития туризма” (Санкт-Петербург, 14-15 марта 2001 г.). - СПб., 2001. - С. 131-133.

Особистий внесок: визначення економічної природи відношень нематеріального виробництва, духовного виробництва, їх структури, функції, особливостей продукту та праці.

Горожанкина М.Е. Кадровый потенциал социальной сферы: опыт трансевропейского сотрудничества // Матеріали міжнар. наук.-практ. симпоз. “Розповсюдження інновацій з економіки сталого розвитку” (Донецьк, 15-16 берез. 2001 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 82-84.

Горожанкина М.Е. Структура национальных экономик и глобализация / М.Е. Горожанкина, Е.И. Крыхтин // Матеріали міжнар. наук. конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” (Донецьк, 21-22 берез. 2001 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - Т. 1. - С. 79-82.

Особистий внесок: розглянуте зміст та тенденції геоекономічної фази капіталізму, структурні перетворення національної економічної системи в умовах кризи.

Горожанкина М.Е. Инфраструктурное обеспечение социальной сферы Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. семінар. “Прикладна соціальна політика” (Донецьк, 30-31 жовт. 2001 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 9-14.

Горожанкина М.Е. Механизм финансирования инвайронментальной политики старопромышленных регионов // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні” (Дніпропетровськ, 25-26 квіт. 2002 р.). - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2002. - С. 18-19.

Горожанкина М.Е. Законы структуры, функционирования и развития социальной сферы при переходе к рынку // Материалы 1V Междунар. науч.-практ. конф. “Туристический феномен: экономические, социальные и культурно-исторические предпосылки и последствия” (Святогорск, 14-15 мая 2002 г.). - Донецк: ДИТБ, 2002. - С. 26-28.

Горожанкина М.Е. Социальное образование: опыт международного сотрудничества в рамках программы TEMPUS TACIS // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження” (Донецьк, 29-30 жовт. 2002 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - Т. 1. - С. 141-145.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал в экономике новой Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. семінар. “Нова економіка і вища освіта” (Донецьк, 16-17 січ. 2003 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - Т. 1. - С. 96-99.

Горожанкина М.Е. О некоторых проблемах структуры экономики Украины // Зб. матеріалів міжнар. наук. конф. “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень в постсоціалістичних країнах” (Черкаси, 24-26 верес. 2003 р.). -Черкаси: ЧНУ, 2003. - С. 114-117.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал фирмы: накопление или девальвация ресурса // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 2-3 жовт. 2003 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - Т. 1. - С. 22-27.

Горожанкина М.Е. “Новая экономика”: модель поведения актора // Матеріали V11 Всеукр. наук.-практ. конф. “Проблеми економічної кібернетики” (Алушта, 6-8 жовт. 2003 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 234-236.

Горожанкина М.Е. Экономическая идеология социального благосостояния // Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень - 2004” (Дніпропетровськ, 21-30 черв. 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 52: Економічна теорія. - С. 32-35.

Горожанкина М.Е. Маржиналистские идеи М.И. Туган-Барановского: теоретический синтез классической и неоклассической парадигм // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “М.І. Туган-Барановський - видатний вчений-економіст. Спадщина та новації” (Донецьк, 20-21 січ. 2005 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 45-47.

Горожанкина М.Е. Формальные и неформальные ресурсы развития гуманитарного образования в Украине // Матеріали всеукр. наук.-метод. конф. “Підготовка фахівців вищої кваліфікації для XXI століття” (Донецьк, 25 травн. 2005 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 172-175.

Горожанкіна М.Є. Институционализация экономики фирмы: неформальный аспект // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 6-8 жовт. 2005 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - Т. 1. - С. 10-14.

Горожанкина М.Е. Институциональная среда фирмы: неортодоксальный подход // Materialy II Mezinarodni vedecko - prakticka konference. “Perspektivni novinky vedy a technici - 2005”.- Dil 9: Ekonomicke vedy. (Praha, 21-29 listopadu 2005 r.). - Praha-Dnepropetrovsk: Nauka i osvita - Publishing house Education and Science s.r.o., 2005. - - S. 34-37.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал как институт устойчивого развития // Матеріали регіон. міжвуз. конф. “Проблеми соціалізації економічних відносин в постіндустріальному суспільстві” (Донецьк, 27 жовт. 2006 р.). - [Електронний ресурс]. - Донецьк: ДонДУЕТ 2006. - С. 5-7. - Режим доступу:

http://donduet.edu.ua/uk/sra/for_konf.satml.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал: институт доверия и ответственности // Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. “Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (Донецьк, 24 листоп. 2006 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 89-91.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал фирмы как неформальный институт предпринимательства // Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 4-6 жовт. 2007 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - Т. 1. - С. 127-130.

Горожанкіна М.Є. Ресурсний потенціал фондового ринку: методологія накопичення і раціонального використання // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: економічні науки. - 1999. - № 3. - С. 36-40.

Горожанкина М.Е. Сбалансированное развитие структуры производства региона в контексте с глобализацией мировой экономики / М.Е. Горожанкина, А.Е. Крыхтин // Прометей: Сб. науч. трудов. - Донецк: ДЭГИ, ИЭПИ НАН Украины, 2000. - № 1(2). - С. 128-132.

Особистий внесок: обґрунтування проблеми структурної перебудови економіки великого промислового регіону, висування ідеї соціальної реіндустріалізації економіки регіону.

Горожанкина М.Е. Структурная трансформация экономики старопромышленных регионов и динамика роста / М.Е. Горожанкина, Е.И. Крыхтин // Экономика и право. - 2001. - № 1. - С. 8-14.

Особистий внесок: перелік напрямків структурної перебудови економіки регіону, нові властивості сталого економічного розвитку, соціальні проблеми регіону та засоби їх подолання.

Горожанкина М.Е. Формирование социальной структуры национальной экономики // Вісник Черкаського університету. Сер.: економічні науки. - 2003. - Вип. 48. - С. 70-76.

Горожанкина М.Е. Развитие общественного благосостояния: типология концептуальных подходов // Достижения современной экономической науки: Сб. науч. трудов. - Белгород: Руснаучкнига, 2004. - Вып. 1. - С. 24-29.

АНОТАЦІЇ

Горожанкіна М.Є. Соціальний капітал суспільства в умовах трансформації економічної системи (питання теорії і методології). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню природи походження, сутності й ролі відносин нагромадження і споживання соціального капіталу, формування неформального економічного інституту координації соціальної взаємодії суб'єктів господарювання. Соціальний капітал розглядається як ресурс максимізації корисності за рахунок довіри і взаємності партнерських зобов'язань. Проаналізовано стан, причини і наслідки соціальної трансформації економічної системи під впливом інституціональних змін.

Обгрунтовано методологію виділення та визначення властивостей соціального капіталу як структурного елементу нематеріального капіталу. Встановлено сферу створення, запропоновано механізм споживання і відтворювання соціального капіталу. Розроблено концептуальні засади теорії соцального капіталу як складової частини інституціональної економічної теорії.

Ключові слова: соціальний капітал, нематеріальний капітал, неформальний економічний інститут, довіра, взаємність зобов'язань, соціальна трансформація економічної системи.

Горожанкина М.Е. Социальный капитал общества в условиях трансформации экономической системы (вопросы теории и методологии).- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена исследованию природы происхождения и роли отношений накопления и потребления социального капитала, изучению его в качестве неформального экономического института координации социального взаимодействия хозяйственных субъектов. Разработаны теоретико-методологические основы генезиса, сущности и функций социального капитала, определены источники создания и накопления.

Исследована и установлена иерархия социальных отношений, законы структуры, функционирования и развития социальной среды. Национальная экономика, представляющая часть социального пространства, рассматривается в диссертации как открытая экономическая система, функционирующая посредством горизонтального и вертикального взаимодействия агентов. Изучены структурно-функциональные типы экономических систем, проведен их сравнительный анализ. Проанализировано состояние, причины и последствия социальной трансформации экономической системы, отмечено влияние институциональных изменений в украинском обществе, предложена четырехсекторная социализированная модель национальной экономики.

Данные методологические позиции позволили автору выдвинуть и обосновать научную гипотезу о наличии в структуре нематериального производства ключевого элемента - духовного производства как источника создания и накопления социального капитала. С этой целью в работе структурировано понятие “духовное производство”, определены его отрасли, установлены особенности труда и продукта. На этой основе делается предположение о существовании духовных производительных сил, которые обеспечивают создание валового духовного продукта как органичной части совокупного продукта общества. Социальный капитал облегчает агентам доступ к ограниченным экономическим ресурсам, участвует в создании таких нематериальных общественных благ как доверие, информация, репутация, эмпатия, взаимность обязательств.

Обосновано теоретическое положение о нематериальной природе социального капитала, определены его генетические (родовые) и специальные (отличительные) свойства. Как структурный элемент нематериального капитала, социальный наряду с человеческим, интеллектуальным, культурным, символическим, институциональным капиталами участвует в зарождении и формировании гуманитарного капитала общества. В результате социальная сфера и ее инфраструктура качественно изменяются, трансформируются в гуманитарную инфраструктуру общества.

Социальный капитал участвует в кругообороте совокупного капитала, но его движение имеет особенный характер: величина социального капитала возрастает при потреблении. Условием кругооборота социального капитала является наличие коллективного потребления этого ресурса.

Разработаны концептуальные основы теории социального капитала как составной части институциональной экономической теории. Социальный капитал рассматривается как неформальный институциональный ресурс экономического развития, потребляемый в форме сети межличностных, коллективно-групповых социальных связей с целью максимизации полезности за счет доверия и взаимности партнерских обязательств.

Составлена типология социальных институтов, выделены признаки и свойства неформальных институтов, влияющих на поведение экономических агентов в условиях становления контрактной экономики. Приведены виды институциональных соглашений, “отношенческих” контрактов. Предложена социальная технология организационного обмена правами экономических агентов на уровне фирмы или коммерческой структуры. Обоснована необходимость создания социальной организации фирмы.

Прикладной характер социального капитала находит применение на макро уровне экономической системы. В диссертации доказывается, что увеличение национального благосостояния как интегрального показателя индивидуального и общественного (социального) благосостояния, напрямую зависит от реальности условий создания и потребления социального капитала в качестве неформального экономического института.

Ключевые слова: социальный капитал, нематериальный капитал, неформальный экономический институт, доверие, взаимность обязательств, социальная трансформация экономической системы.

Gorozhankina M.E. The social capital of the society in conditions of the economic system transformation (theory and methodology aspects)._ Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a Doctor of Economics by the speciality 08.00.01 _ Economic theory and History of economic thought. Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2008.

The present doctorate thesis is devoted to research of the origin, essence and role of relations of the social capital accumulation and consumption, formation of the informal institute for coordination of economic entities social cooperation. Condition, causes and consequences of the economic system social transformation-taking place under the influence of institutional changes have been analyzed in the given thesis.

The author has grounded the methodology of singling out and determining the characteristics of the social capital as a structural element of the non-material capital, defined the sphere of creation, suggested the mechanism of consumption and reproduction. The conceptual basis of the social capital as a constituent part of the institutional economic theory has also been developed.

Key words: the social capital, the non-material capital, informal economic institute, trust, reciprocity of the obligations, social transformation of economic system.

Размещено на Allbest.ru