Сприяння залученню іноземних інвестицій у переробну сферу АПК України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Трансформаційний характер економіки України, що призвів до скорочення обсягів внутрішнього інвестування та обмеження власних фінансових ресурсів, обумовлює необхідність залучення капіталу міжнародних організацій та транснаціональних компаній.

Залучення прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК не лише вирішує ряд виробничих проблем підприємств галузей, а й створює кумулятивний ефект, оскільки такі інвестиції сприяють підвищенню рівня ефективності й продуктивності в інших підгалузях агропродовольчої системи.

Проблематика національного регулювання іноземного інвестування була й залишається ключовою з точки зору створення інвестиційного клімату, а також забезпечення ефективності функціонування капіталу. В цьому контексті розробка практичних оцінок щодо перспектив удосконалення інвестиційного режиму повинна бути методологічно узгоджена із загальними закономірностями міжнародного руху капіталів, підприємницькою інвестиційною логікою і конкретними завданнями розвитку агропродовольчого сектора України.

Особлива актуальність, теоретична і практична значимість дослідження проблем фінансування переробної сфери АПК України та формування й удосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності з урахуванням найбільш важливих детермінантів залучення іноземного капіталу обумовили вибір теми даного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних та методологічних підходів до процесу іноземного інвестування та обґрунтування пропозицій щодо формування привабливих організаційно-економічних умов залучення зарубіжних інвестиційних ресурсів у галузі переробної сфери АПК України.

Відповідно до заданої мети визначені такі завдання:

· удосконалити теоретичні засади дослідження міжнародного руху фінансових ресурсів, а також систематизувати теоретико-методологічні підходи до класифікації іноземного капіталу та форм залучення іноземних інвестицій;

· дослідити роль і значення прямих іноземних інвестицій у розвитку переробної сфери АПК;

· визначити найважливіші чинники залучення прямих іноземних інвестицій у галузі харчової та переробної промисловості;

· визначити потреби переробної сфери АПК в іноземних інвестиціях та основні перспективи їх залучення;

· розробити пропозиції щодо вибору ефективних механізмів залучення іноземних інвестицій;

· проаналізувати сучасний стан державної політики сприяння розвитку агропромислового комплексу та запропонувати окремі напрями формування привабливих організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у харчову та переробну промисловість.

1. Теоретико-методологічні засади залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК

Зменшення темпів залучення прямих іноземних інвестицій пояснюється тим, що мережа відносно високоприбуткових об'єктів харчової та переробної промисловості була проінвестована під час проведення основного процесу приватизації. Особливо привабливими для іноземних інвесторів виявилися підприємства тютюново-махоркової, пивоварної, кондитерської та масложирової промисловостей, сукупний обсяг іноземних інвестицій до яких склав третину від загального показника по переробній сфері АПК.

У 1998 - 2000 рр., на відміну від зростання обсягів залучених ПІІ у підприємства чайної та кондитерської галузей, відповідно у 7 і 6 разів, та м'ясо-молочної, іноземне інвестування якої зросло вдвічі, такі галузі, як цукрова, хлібопекарна, рибна, та виробництво молочних консервів характеризувалися відтоком іноземних інвестицій.

У 2001 р. у підприємства харчової промисловості було залучено лише 11,5 млн. дол. США (табл. 1), що становить лише десяту частину від середнього показника за 1998 - 2000 рр. Зменшення обсягів залучення іноземного капіталу обумовлене відтоком іноземних інвестицій, вкладених за попередній період у виробництво безалкогольних та тютюнових виробів. У 2002 р. надходження іноземного капіталу в обсязі понад 37 млн. дол. США у підприємства з виробництва продовольчої продукції було незначним індикатором активізації процесу залучення інвестицій у переробну сферу АПК.

Таблиця 1. Прямі іноземні інвестиції у галузі переробної сфери АПК України у 2001 - 2002 рр., тис. дол. США

Розподіл прямих іноземних інвестицій за регіонами України є також нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю. Безперечним лідером серед регіонів виступає м. Київ та Київська область, якими у 2000 р. було залучено відповідно 10 і 34% загальних надходжень іноземних інвестицій до харчової промисловості всіх регіонів країни.

Найбільшими інвесторами українських підприємств харчової і переробної промисловості є компанії ряду країн, частка у структурі загальних надходжень яких становить: Нідерландів - 32%, США - 11%, Великобританії -7%, Німеччини - 6%, Чеської Республіки - 4%, Швейцарії - 4% та Швеції - 3%.

Аналізуючи діяльність ТНК країн, які здійснили інвестиції у підприємства харчової промисловості України, варто відзначити, що деякі з них, згідно співставлень звітів компаній та публічних записів служби економічних досліджень США, знаходяться у списку 50 найбільших у світі компаній харчової промисловості. Серед них “Nestle”, “Philip Morris”, “Cargill”, “PepsiCo” та “Coca-Cola” - компанії, які працюють в Україні, знаходяться у першій десятці.

У результаті проведеного аналізу автором сформовано гіпотези відносно впливу восьми внутрішньогалузевих чинників на надходження прямих іноземних інвестицій, на основі яких було проведено кореляційно-регресійний аналіз їх взаємозалежності. Обрані показники були розглянуті в якості потенційних детермінантів, що мають відносну впливовість на обсяги прямих іноземних інвестицій у переробній сфері АПК України. Вибір цих показників ґрунтується на їх потенційній відносності до ПІІ у різних галузях харчової та переробної промисловості, а також наявністю відповідного кожній галузі набору даних.

З метою максимально можливого дотримання умов побудови економетричної моделі було поділено вищеописані внутрішньогалузеві детермінанти на групи показників мікрогалузевого характеру, а саме: розмір підприємства, середній рівень рентабельності, фондоозброєність і продуктивність праці; та макрогалузевого - темп приватизації, частка імпорту, ріст попиту та зростання виробництва продукції.

Згідно попереднього опису гіпотези та методології економетричного аналізу визначені наступні економічні залежності обсягів залучення прямих іноземних інвестицій від внутрішньогалузевих детермінантів мікро- (І) та макроекономічного характеру (ІІ):

FDI i = fm (FSi , FLi , LPi , RRi) (І)

FDI i = fM (PSi , ISi , DGi, PGi) (ІІ)

де: FDІ i - це середній за 1991 - 2000 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій у галузь (i) переробної сфери АПК України; FSi - середній розмір підприємства в галузі; FLi - фондоозброєність праці в галузях переробної сфери АПК; LPi - продуктивність праці в галузях переробної сфери АПК; RRi - рівень рентабельності; PSi - темп приватизації державних підприємств харчової та переробної промисловості; ISi - частка імпорту у внутрішній роздрібній торгівлі продуктами харчування; DGi - середній ріст попиту на продукцію переробної сфери АПК; PGi - темп зростання обсягів виробництва в галузях переробної сфери АПК.

У результаті проведеного аналізу було отримано наступну регресійну модель залежності загального обсягу прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК від визначених внутрішньогалузевих детермінантів мікроекономічного характеру:

Y = - 829,5868 + 109,8505 · x1 - 8,1362 · x2 + 436,9991 · x3 - 25,4696 · x4,

де: Y - прямі іноземні інвестиції; x1 -розмір підприємства; x2 - фондоозброєність праці; x3 - середній рівень рентабельності; x4 - продуктивність праці.

Результатом аналізу впливу макроекономічних факторів стала наступна модель кореляційно - регресійної залежності:

Y = - 11283,8650 + 72,7721 · x1 - 141,2839 · x2 + 121,3040 · x3 - 8,2730 · x4,

де: Y - прямі іноземні інвестиції; x1 - темп приватизації; x2 - частка імпорту; x3 - ріст попиту; x4 - зростання виробництва продукції.

Значення коефіцієнта множинної кореляції (R=0,8) підтвердило досить високу щільність зв'язку між обсягами прямих іноземних інвестицій та досліджуваними внутрішньогалузевими детермінантами мікро- та макроекономічного характеру, а достовірність результатів була підтверджена за допомогою критерію Фішера.

Швидкість проведення приватизації, середній рівень рентабельності галузі та темп зростання попиту на продукцію характеризуються високим ступенем впливу на залучення іноземних інвестицій, що вказує на особливу зацікавленість харчових ТНК в інвестуванні вітчизняних підприємств під час першого етапу приватизації, а також високоприбуткових підприємств з виробництва продукції, на яку існує платоспроможний попит.

Порівняно незначним ступенем впливу характеризується показник темпу зростання виробництва підприємствами галузей, що свідчить про вплив безпосередньо ринкових факторів. Згідно проведеного аналізу, показник фондоозброєності суттєво не впливає на надходження прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК. Цей результат вказує на те, що галузі з відносно низьким показником відношення вартості основних фондів до кількості зайнятих робітників, залучають більші за обсягами іноземні інвестиції, ніж менш трудомісткі галузі. Один із можливих варіантів пояснення полягає у тому, що іноземні інвестори надають перевагу окремим підприємствам галузей, які досягли певних результатів у підвищенні продуктивності праці і цілеспрямовано провели політику зменшення чисельності зайнятих у виробничому процесі. Проте аналіз продуктивності праці, згідно проведеного дослідження, не впливає на рішення іноземних інвесторів. Таким чином, переваги щодо високого рівня інтенсивності праці та низької вартості затрат праці у країнах з перехідною економікою не відіграють вирішальної ролі у залученні іноземних інвестицій.

Не підтвердилась гіпотеза щодо прямого впливу розміру підприємства на обсяги іноземних інвестицій. Це свідчить про певну специфіку ринкового середовища в Україні. Вплив неринкових факторів зовнішнього середовища змушує вкладати кошти не у великі корпоративні підприємства, які інтенсивно контролюються державними (інколи й кримінальними) структурами, а у малий та середній бізнес.

Показник частки імпорту на внутрішньому ринку продуктів харчування, що вважається одним із основних факторів, який знаходиться у безпосередній залежності від обсягів залучення іноземного капіталу, у даному дослідженні не отримав суттєвого підтвердження. Проте відносно низький коефіцієнт кореляції вказує на зворотність впливу показника частки імпорту на потік ПІІ у відповідні сектори, що суперечить попередньо сформованій гіпотезі. Таким чином, під час переходу до ринкових принципів господарювання іноземних інвесторів не особливо приваблювали ті галузі харчової та переробної промисловості, де імпорт відігравав важливу роль, вони спрямовували свій капітал у сектори з низькою часткою імпортованих продовольчих товарів.

2. Напрямки покращання організаційно-економічних умов залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК

Визначаються перспективи надходження іноземних інвестицій і обґрунтовується вибір найбільш ефективних механізмів їх залучення у харчову і переробну промисловість. Окремо було досліджено напрямки удосконалення державної політики щодо формування сприятливих організаційно-економічних умов залучення зарубіжних інвестиційних ресурсів.

Для досягнення поставленої мети щодо обсягів залучення ресурсів іноземних компаній недостатньо лише розробляти та презентувати пропозиції під різного роду проекти. Виникає необхідність здійснення ряду заходів, спрямованих на покращання загальної економічної ситуації в галузях промисловості зі зосередженням особливої уваги на тих чинниках, які при виборі іноземними інвесторами потенційних об'єктів інвестування є суттєвими. У процесі проведення аналізу виявлено найбільш вагомі детермінанти залучення іноземних інвестицій: рівень рентабельності, темп приватизації, ріст попиту та зростання виробництва.

Враховуючи специфіку цих детермінантів та їх впливовість, автор запропонував сценарій розвитку процесів прямого іноземного інвестування галузей переробної сфери АПК в залежності від застосування різного роду заходів, спрямованих на зміну найважливіших із проаналізованих чинників, а також їх комплексної зміни. У результаті був отриманий прогноз залучення прямих іноземних інвестицій (табл. 2).

Таблиця 2. Прогноз залучення прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК України за умови комплексної зміни основних детермінантів

Послаблення податкового тиску за системою знижок на податок із прибутку, внаслідок впровадження якої будуть отримані додаткові надходження до державного бюджету за рахунок розширення бази оподаткування, призведе до підвищення середнього рівня рентабельності підприємств переробної сфери АПК до 20%, що, згідно прогнозу, обумовить надходження ПІІ до 2010 року розміром у 1072,7 млн. дол. США.

За умови проведення у прогнозованому періоді швидкого курсу приватизації підприємств, які підлягають роздержавленню, можливо залучити у галузі переробної сфери АПК понад 1 млрд. дол. США.

Досягнення 10%-го зростання платоспроможного попиту населення на харчові продукти та додаткового 10%-го зростання обсягів виробництва до 2010 р. у галузі переробної сфери АПК дозволить залучити 861 млн. дол. США.

Проведення національної політики зменшення частки імпортних товарів на ринку харчової продукції України до рівня 3% дозволить залучити у підприємства переробної сфери АПК понад 820 млн. дол. США.

Комплексний підхід до залучення іноземних інвестицій у галузі переробної сфери АПК, який враховуватиме зміну найбільш важливих факторів, сприятиме залученню в цей сектор економіки понад 1,5 млрд. дол. США.

З урахуванням національних інтересів та потреб економіки України особливо важливо залучати в переробну сферу АПК саме прямі іноземні інвестиції, оскільки вони дають можливість вирішувати проблеми контрактування між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами, а отже, покращувати ефективність функціонування всієї агропродовольчої системи України, розвиток якої визначає процвітання економіки в цілому і в кінцевому результаті сприятиме покращанню рівня життя населення.

Враховуючи загальні тенденції в інтернаціоналізації діяльності харчових ТНК, їх інтереси та можливості, а також особливості сучасного стану харчової промисловості та інших галузей агропромислового комплексу, доцільною є розробка програм сприяння залученню прямих іноземних інвестицій у формі створення спільних підприємств, з наданням переваги тим компаніям, які вже мають певний досвід діяльності в країнах з перехідною економікою і можуть стати ефективними власниками з довготривалою зацікавленістю у розвитку всього агропродовольчого сектора України.

З метою розбудови експортного потенціалу вітчизняних підприємств та заохочення іноземних інвестицій у галузі харчової промисловості автором обґрунтовано доцільність розроблення та впровадження торгово-інвестиційної програми з наступними напрямами діяльності: організація короткотермінових конференцій та семінарів, в основному маркетингового спрямування, презентацій компаній, оцінка та дослідження ринків окремих продуктів, а також надання ряду інформаційних та інших послуг інвесторам.

фінансовий іноземний агропромисловий

Висновки

Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. У зв'язку з відсутністю в існуючій класифікації іноземних інвестицій економічного терміна, що визначає процес здійснення інвестицій у проект, який розпочинається “з нуля” і, на відміну від купівлі існуючого підприємства, передбачає створення нового об'єкта, доцільним є використання загальноприйнятого у іноземній літературі терміна “грінфілд-інвестиції”.

2. Переробна сфера АПК є інвестиційно привабливим сектором для іноземних компаній, обсяги інвестицій у який становлять вагому частку у структурі загальних надходжень іноземних ресурсів у промисловість (40%) та економіку (18%) країни. Проте в переробну сферу АПК України було залучено незначні за обсягами, порівняно з іншими країнами Центральної і Східної Європи, іноземні інвестиції, за рахунок яких вдалося вирішити фінансові проблеми лише невеликої частки підприємств, що характеризувалися високою інвестиційною привабливістю.

3. Зменшення частки переробної сфери АПК у структурі загальних надходжень іноземних інвестиційних ресурсів в економіку України обумовлено завершенням розширеного інвестування іноземними компаніями мережі відносно високоприбуткових і перспективних об'єктів промисловості, а також триваючим скороченням внутрішніх вкладень і недостатньо задовільними результатами функціонування залученого в аграрну сферу капіталу. Саме тому проблеми стимулювання надходження іноземних інвестицій у галузі переробної сфери АПК є особливо актуальними.

4. Проведення кореляційно-регресійного аналізу впливу окремих внутрішньогалузевих детермінантів мікро- та макроекономічного характеру дозволило визначити щільність зв'язку та напрями впливу досліджуваних факторів на обсяги залучення прямих іноземних інвестицій і зробити наступні висновки:

· на надходження іноземних інвестицій у переробну сферу АПК у значній мірі впливають середній рівень рентабельності галузей, швидкість проведення курсу приватизації та темп зростання попиту на продукцію, що вказує на особливу зацікавленість харчових ТНК в інвестуванні вітчизняних підприємств під час першого етапу приватизації, а також високоприбуткових підприємств з виробництва продукції, на яку існує платоспроможний попит;

· переваги щодо високого рівня інтенсивності праці та низької вартості затрат праці у галузях переробної сфери АПК не завжди відіграють вирішальну роль у залученні іноземних інвестицій у цей сектор;

· розмір підприємств окремих галузей суттєво не впливає на прийняття транснаціональними компаніями інвестиційних рішень, що відображується у вкладанні ними коштів не у великі корпоративні підприємства, які інтенсивно контролюються державними (інколи й кримінальними) структурами, а у малий та середній бізнес;

· транснаціональні компанії використовують експорт як стратегію виходу на продовольчий ринок України з метою вивчення потенційних можливостей безризикового вкладання коштів у організацію власного виробництва, і за умови підвищеного тиску на імпорт продукції вони не шукатимуть альтернативні варіанти збереження своїх ринкових позицій, найбільш сприйнятним з яких є здійснення прямих іноземних інвестицій.

5. Складовими комплексного підходу, який дозволить до 2010 р. залучити у галузі переробної сфери АПК понад 1,5 млрд. дол. США є послаблення податкового тиску за системою знижок на податок з прибутку, що сприятиме підвищенню рівня рентабельності підприємств; проведення швидкої приватизації об'єктів, які підлягають роздержавленню; зростання платоспроможного попиту населення на продукти харчування та збільшення обсягів їх виробництва; проведення політики сприяння розвитку вітчизняного підприємництва за рахунок здійснення заходів щодо зменшення частки імпортованих продуктів.

6. Вибір оптимального механізму залучення іноземних інвестицій у переробну сферу АПК повинен проводитись з урахуванням національних пріоритетів, що визначаються потребами окремих галузей та інтересів стратегічних інвесторів. З урахуванням національних інтересів та потреб агропродовольчого сектора України особливо важливо залучати в переробну сферу АПК саме прямі іноземні інвестиції, оскільки вони дають можливість вирішувати проблеми контрактування, які є ключовими при налагодженні взаємовідносин між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами.

7. Враховуючи загальні тенденції в інтернаціоналізації діяльності харчових ТНК, їх інтереси та можливості, а також особливості сучасного стану харчової, переробної та інших галузей агропродовольчої системи, доцільною є розробка та впровадження торгово-інвестиційної програми, основна мета діяльності якої полягатиме у розбудові експортного потенціалу вітчизняних підприємств та заохоченні іноземних інвестицій у галузі переробної сфери АПК. Запропоновані основні напрямки діяльності програми - організація короткотермінових конференцій та семінарів, в основному маркетингового спрямування, презентацій компаній; оцінка та дослідження ринків окремих продуктів, а також надання ряду інформаційних та консультативних послуг інвесторам, вітчизняним підприємствам та іншим зацікавленим сторонам. При виборі потенційних партнерів для вітчизняних підприємств перевагу слід надавати тим компаніям, які мають певний досвід діяльності в країнах з перехідною економікою і можуть стати ефективними власниками з довготривалою зацікавленістю у розвитку всього АПК України.

Література

1. Кримковський Р.Б. Інвестиційна ситуація в Україні та деякі шляхи її покращання // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: кол. монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: Ін-т аграрної економіки, 2000. С. 657 - 660.

2. Кримковський Р.Б. Необхідність інвестиційної підтримки підприємств переробної галузі // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 48. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2000. С.68 - 73.

3. Жаворонкова Г.В., Мазур Ю.П., Кримковський Р.Б. Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. Випуск 122 (в 4 частинах), частина 1. - Харків: Харківський державний політехнічний університет, 2000. С. 129 - 132.

4. Кримковський Р.Б. Іноземне інвестування переробних агропромислових підприємств // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Вип.13 / Наук. ред. І.К. Бондар - К., 2001. С. 245 - 251.

5. Кримковський Р.Б. Стан та тенденції розвитку іноземного інвестування в агропромислове виробництво // Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК. Вісник Харківського державного аграрного університету. Випуск №8. - Харків: ХДАУ, 2001. С. 157 - 160.

Размещено на Allbest.ru