Формування та розвиток ринку молока і молокопродукції на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Важливими завданнями економіки на сучасному етапі є призупинення спаду агропромислового виробництва, стабільне та безперебійне забезпечення населення продуктами харчування згідно з рекомендованими нормами, підвищення купівельної спроможності громадян та ін. Виконати ці завдання можна лише за умов формування цивілізованого ринку продовольства, невід'ємною складовою якого є ринок молока та молочних продуктів.

При здійсненні аграрної реформи в країні, очікувалося, що дія ринкових чинників автоматично забезпечить ефективний розвиток національної економіки. Проте цього не сталося, і з часом прийшло усвідомлення необхідності втручання держави в економічні процеси, які відбуваються в країні та тривалості створення повноцінного ринку продовольства.

Оскільки від насиченості внутрішнього ринку продовольчими товарами залежить продовольча безпека країни, то на сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набувають дослідження тенденцій та особливостей розвитку ринку, аналіз збалансованості між платоспроможним попитом населення та товарною пропозицією, конкуренції, кон'юнктури, впливу цінового й інших чинників на якість і рівень життя населення.

Однак значні диспропорції у співвідношенні попиту та пропозиції на ринку молока і молокопродукції, конкуренція молокопереробних підприємств за сировинні зони (відстань перевезень сягає 200 км) призводять до погіршення якісних характеристик продукції та до виникнення інших проблем у процесі адаптації підприємств до ринку, які потребують своєчасного вирішення, зумовлюючи необхідність проведення комплексного дослідження ринку молока і молочних продуктів. Недостатньо дослідженим є становлення ринків молока і молокопродукції на рівні областей з різним ресурсним потенціалом. Все це зумовило вибір теми дослідження і свідчить про її актуальність.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних аспектів формування та функціонування ринку молока і молокопродукції на регіональному рівні та обґрунтування перспектив його розвитку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

· опрацювати й узагальнити теоретичні підходи щодо сутності ринку та особливостей його становлення в Україні;

· проаналізувати формування ринку молока і молокопродукції в Україні та його функціонування в країнах з розвиненою ринковою економікою;

· дослідити умови та фактори розвитку молочного скотарства, показники його економічної ефективності;

· проаналізувати формування сировинних ресурсів молокопереробних підприємств, конкуренцію між ними за сировинні зони, товарну пропозицію молочних продуктів і попит на них, цінову ситуацію на ринку;

· виявити вплив факторів на рівень споживання молока і молочних продуктів на душу населення у Вінницькій області;

· обґрунтувати необхідність державного регулювання ринку молока і молочних продуктів;

· сформувати на перспективу напрями розвитку інфраструктури ринку молока і молокопродукції;

· обґрунтувати перспективи становлення ринку молока і молочних продуктів на регіональному рівні.

1. Теоретико-методичні основи формування та розвитку ринку молока і молокопродукції

Критично проаналізовано підходи вчених-економістів до розкриття суті ринку, розглянуто його функції, структуру, класифікацію, інфраструктуру, розкрито фактори, які впливають на попит, пропозицію, ціну, конкуренцію та кон'юнктуру. Досліджено процеси становлення ринку в Україні та його складової - ринку продовольства, зокрема ринку молока і молочних продуктів.

Зазначено, що в адміністративній економіці України ринок існував, проте в ньому були відсутні конкуренція й інфраструктура, була обмежена свобода його суб'єктів, ігнорувався закон вартості. Централізована інвестиційна та соціальна політика ґрунтувалися на зосередженні переважної частини фондів нагромадження та споживання у державному бюджеті. Основним було виконання директивних завдань централізованого плану, а не задоволення потреб споживачів.

Україна протягом десяти років формує ринкові відносини. На початковому етапі реформування очікувалося, що дія ринкових чинників забезпечить ефективний розвиток економіки. Однак, підсумки розвитку багатьох сегментів ринку виявилися негативними.

Наголошено, що становлення ринкових відносин в Україні - тривалий, складний процес, який вимагає адекватної підтримки, належного законодавчого поля.

На нашу думку, ринок молока і молочних продуктів являє собою сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів харчування з метою задоволення суспільних потреб та одержання доходу всіма його суб'єктами у відповідності до виконуваних ними функцій.

Відмічено, що функціонування ринку молока і молокопродукції передбачає не лише правову, а й економічну рівноправність його суб'єктів, якої сьогодні не досягнуто, оскільки переробні підприємства диктують свої умови співпраці.

Проаналізовано механізми регулювання ринків молока і молочної продукції в розвинених країнах світу. Дослідження свідчить про підвищення ролі державного регулювання на ринку з метою одержання виробниками справедливих доходів за свою працю і за вкладені інвестиції та стабільного забезпечення споживачів високоякісними молочними продуктами.

Підкреслено, що об'єктивно оцінити сучасний стан ринку молока і молокопродукції, спрогнозувати його кон'юнктуру можна лише за умови комплексного поєднання різних методів дослідження.

2. Стан розвитку ринку молока і молокопродукції в Вінницькій області

Досліджено стан і тенденції розвитку виробництва молока, показники його економічної ефективності, формування сировинних ресурсів молокопереробних підприємств, рівень і види конкуренції між ними за сировинні зони, товарну пропозицію молочних продуктів, її структуру, платоспроможний попит населення, цінову ситуацію. Проаналізовано показники динаміки ринку молока і молокопродукції за 1990-2001 рр., більш детально - за 1998-2001 рр.

За 1990-2001 рр. обсяг виробництва молока в підприємствах Вінницької області зменшився на 43,7%. За допомогою аналітичного вирівнювання динамічного ряду виробництва молока нами встановлено, що в середньому за 1990-2001 рр. його обсяг в усіх категоріях господарств щорічно зменшувався на 95,9 тис. т, зокрема в сільськогосподарських підприємствах -- на 122,9 тис. т, тоді як в особистих підсобних господарствах населення відмічалось його щорічне збільшення на 25,5 тис. т, що свідчить про їх більшу адаптацію до ринкових умов.

За досліджуваний період істотно змінилася структура виробників молока. У 1990 р. співвідношення у його виробництві між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення становило 74,3 : 25,7%, у 2001 р. - 30,1 : 68,8%. Господарства населення зайняли домінуючі позиції на ринку молока. Індексний аналіз зміни обсягу виробництва молока показав, що його зменшення обумовлено скороченням поголів'я корів на 36,5% і зниженням їх продуктивності на 9,0%. Більшість підприємств за рахунок продажу худоби одержували кошти для проведення польових робіт, придбання пального й інших засобів виробництва. За 1990-2001 рр. в господарствах населення поголів'я корів збільшилося на 38,9%, їх продуктивність - на 10,8%, в той час як у сільськогосподарських підприємствах розглянуті показники зменшилися: поголів'я корів - на 66,9%, їх продуктивність - на 28,8%.

Недостатня забезпеченість молочного стада сільськогосподарських підприємств повноцінними кормами негативно вплинула на темпи оновлення основного стада, економічну ефективність виробництва молока і супроводжувалась збільшенням матеріально-грошових і трудових затрат. У структурі собівартості на такі основні статті затрат, як корми та оплата праці, в 2001р. припадало 55,1%, в 1990 р. - 71,6%. Частка оплати праці в структурі витрат зменшилась з 31,4% до 20,7%., що свідчить про недостатню мотивацію до праці. За 1998-2001 рр. в економіці галузі намітилися позитивні тенденції: при незначному підвищенні собівартості 1 ц молока відмічалось збільшення його реалізаційної ціни в 2,1 раза, тоді як за 1990-1998 рр. повна собівартість 1 ц молока зросла в 1,7 раза, при зменшенні ціни його реалізації в 1,6 раза. Проте, і в 2001 р. виробництво молока залишалося збитковим (-10,8%).

Одночасно зі спадом виробництва молока у 1990-2001 рр. спостерігалося скорочення обсягів випуску всіх видів молочних продуктів: продукції з незбираного молока - на 85,5%; сухого незбираного молока та сухих сумішей - на 74,5; масла тваринного - на 53,0; морозива - на 28,8%. Виробничі потужності молокопереробних підприємств використовувалися на 20-44%. У 1998 - 2001 рр. завдяки збільшенню сировинних ресурсів на 65%, насамперед за рахунок надходжень від населення, збільшилися обсяги випуску всіх видів молочних продуктів.

Мережа сировинних зон, сформованих раніше переробними підприємствами, сьогодні зруйнована. У нинішніх умовах, коли скорочується поголів'я корів і знижується їх продуктивність, переробні підприємства, намагаючись забезпечити свої потужності сировиною, доставляють її з відстані понад 200 км. Це підвищує собівартість молочної продукції і призводить до підвищення роздрібних цін. У 2000 р. на місцеві переробні підприємства товаровиробники реалізували лише 64% молока. Кількість ввезеної сировини та вивезеної на переробку за межі області була однаковою (близько 19 тис. т), що свідчить про гостру конкурентну боротьбу між виробниками різних областей за сировинні зони. Тільки в Барському і Ямпільському районах все вироблене молоко надходило на місцеві заводи, де були створені для них сприятливі умови збуту. Виявлено, що характерною особливістю ринку сировини є недобросовісна конкуренція, коли переробні підприємства купують молоко в "чужих" зонах за вищими цінами, ніж у "своїй". Станом на 01.01.2001 р. ціни, за якими переробні підприємства закуповували молоко в товаровиробників, коливалися в межах від 417 грн./т (ВАТ "Піщанський молокозавод") до 750 грн./т (АТЗТ "Бершадьмолоко"). Таке різке варіювання цін пояснюється наявністю конкурентів у даних районах. Зокрема, АТЗТ "Бершадьмолоко" розташоване на території, яка межує з Кіровоградською, Одеською та Черкаською областями. Тут найбільше проявляється цінова конкуренція між переробними підприємствами різних областей, що по-різному впливає на результати діяльності сільськогосподарських підприємств. Дослідження показали, що окремі переробні підприємства конкурують за сировинні зони якістю наданих послуг: кредитують товаровиробників у рахунок майбутніх поставок молока, забезпечуючи їх паливно-мастильними матеріалами, запчастинами, сухим молоком, тваринним маслом, реалізують їм відходи виробництва.

За 1990-2001 рр. спостерігається стала тенденція зменшення споживання молока і молочних продуктів в перерахунку на молоко на душу населення (1990 р. - 323 кг, 1998 р. - 214,4, 2001 р. - 192,8). Крім того, в 2001 р. споживання молока і молочних продуктів склало 49,5 % рекомендованої норми споживання, що свідчить про критичний рівень споживання молочних продуктів.

Щоб отримати більш детальну інформацію про рівень попиту молока й молочних продуктів, структуру їх споживання, нами проведено маркетингове дослідження споживачів даної продукції у м. Вінниця, районних центрах і селах Вінницької області. Тобто, було зроблено трьохрівневий зріз регіону, що дозволило визначити розбіжності у споживанні в залежності від місця проживання, матеріального стану населення та комплексно відобразити соціальний портрет споживача на регіональному рівні. В основу методики маркетингового дослідження покладено анкетне опитування споживачів. Вибірка сімей була випадковою. Ми виходили з позицій, що м. Вінниця, районні центри і сільські поселення області є різними ринками. Тому обстеженням було охоплено 100 сімей з м. Вінниця, 100 - з районних центрів, 100 - з сільської місцевості. Заповнені анкети оброблялися за допомогою комп'ютерної програми, спеціально розробленої і написаної на Delphi 5.5.

Результати анкетування свідчать, що для жителів м. Вінниця головним джерелом надходження молочних продуктів є торгівельна мережа і ринки, причому покупки з магазинів переважають, для жителів районних центрів - майже однакові надходження з магазинів і ринків, жителі сіл практично всі свої потреби задовольняють за рахунок підсобних господарств, значну питому вагу в них займає також молочна продукція, яку постачають родичі, знайомі. Проведеним маркетинговим дослідженням споживачів даної продукції у м. Вінниці, районних центрах і селах області виявлено, що науково обґрунтована норма споживання задовольняється по незбираному молоку: в м. Вінниці - на 61%, в районних центрах - на 83, в селах - на 158; по сиру твердому: відповідно на 22, 15, 7; по маслу тваринному - на 40, 30, 16%.

Для оцінки ступеня монополізації регіональних ринків молочних продуктів нами був використаний індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ). Його визначають за формулою:

де S2i - частка ринку і-ї галузевої організації, %, і=1, 2, 3...; n - кількість підприємств на ринку.

В 1998 р. IХХ на ринку тваринного масла дорівнював 767,5; у 1999 р. - 840,8; у 2000 р. - 975,4. Отже, ринок тваринного масла у Вінницькій області є неконцентрованим і вважається конкурентним, де пропозиція та виробництво швидко реагують на зміну ситуації. Регіональний ринок плавлених сирів представлений як чиста монополія ТОВ „Жмеринський маслосирзавод”.

3. Прогнозування і перспективи розвитку ринку молока і молокопродукції на регіональному рівні

Обґрунтовано пропозиції щодо перспектив розвитку даного ринку, державного регулювання, виявлено вплив факторів на споживання молочних продуктів на душу населення, накреслено основні напрями формування інфраструктури ринку молока і молокопродукції, розроблено прогноз його кон'юнктури, обґрунтовано необхідність формування молокопереробними підприємствами власної сировинної зони.

Національний ринок молока і молочних продуктів в Україні, в тому числі на регіональному рівні, має створюватися під впливом цілеспрямованої державної політики та регулювання, ґрунтуючись на законах ринку та досвіді країн з розвиненою ринковою економікою.

Результати кореляційного аналізу засвідчують, що при збільшенні виробництва молока на душу населення на 1 кг споживання молока і молочних продуктів підвищиться на 0,7 кг. Підвищення середньомісячної зарплати одного працівника на 1 грн. обумовлює збільшення споживання даної продукції на 0,9 кг. Збільшення на одиницю частки особистих підсобних господарств населення у загальному виробництві молока зумовлює підвищення споживання на 0,04 кг. Збільшення на одиницю частки дітей в загальній кількості населення зумовлює підвищення середньорічного рівня споживання молока і молочних продуктів на душу населення на 0,3 кг.

На нашу думку, на державному рівні необхідно здійснити такі заходи:

встановити мінімальний поріг закупівельної ціни, яка б забезпечувала відшкодування переробними підприємствами витрат виробників за реалізоване їм молоко;

удосконалити цінову, фінансово-кредитну та податкову системи, які б відповідали інтересам виробників і споживачів продукції;

підтримувати належний рівень конкуренції на ринку;

на період виходу молочного скотарства з кризи надавати дотації підприємствам, в яких надій на одну фуражну корову вищий у порівнянні з середньообласним показником за минулий рік;

відмінити ставку ПДВ на молоко та молочні продукти, які є товарами першої необхідності і включені до споживчого кошика, на основі якого розраховується прожитковий мінімум на період виходу галузі з кризи.

регулювати попит населення на молоко і молочні продукти, насамперед шляхом підвищення його купівельної спроможності;

стежити за підвищенням показників якості сировини і молочної продукції з метою зміцнення вітчизняних позицій на світовому ринку продовольства.

У процесі дослідження виявлено, що господарства населення, в яких утримуються одна-дві корови, є в певній мірі стабілізуючою формою господарювання: вони стримують спад виробництва, забезпечують сільське населення реальними коштами, зменшують соціальну напругу, сприяють зайнятості населення. Проте, на наш погляд, у перспективі такі господарства не зможуть забезпечити потреби населення у якісній та конкурентоздатній молокопродукції. Майбутнє - за концентрацією виробництва молока. Слід поступово об'єднувати невеликі господарства, не допускати подальшого скорочення поголів'я корів у великотоварних підприємствах, в яких якість молока значно вища, ніж в господарствах населення. Це підтверджується і світовим досвідом.

Функціонування повноцінного ринку не можливе без створення його операторами належної інфраструктури: бірж, агроторгових домів, оптових продовольчих ринків, різних торговельно-закупівельних фірм, постачальницько-збутових молочарських кооперативів, проведення ними товарних аукціонів та ярмарок. Поряд з оптовою інфраструктурою для генерування роздрібних цін необхідно створити сучасну мережу роздрібної торгівлі.

В процесі дослідження виявлено, що розвиток інфраструктури ринку стримується відсутністю в державі та в регіонах дієвої системи цінового моніторингу, за допомогою якої збирають, обробляють, зберігають та поширюють оперативну інформацію про ціни попиту і пропозиції на товарних ринках і про тенденції їх розвитку.

Запропоновано молокопереробним підприємствам, особливо тим, які випускають транспортабельну продукцію, поширювати інформацію про свою діяльність, якісні характеристики продукції та ціни на неї через мережу Інтернет у вигляді веб-сторінок чи веб-сайтів. Це дозволить поєднати безпосередньо споживачів і виробників, зменшивши значення та прибутки посередників. Ідентифікація користувача за його адресою в Інтернеті дає можливість заздалегідь визначити цільовий споживчий сегмент для нових товарів, а також за допомогою миттєвого зворотного зв'язку одержати інформацію про привабливість цін.

Нами розроблено і розміщено в мережі Інтернет веб-сайт ТОВ "Жмеринський маслосирзавод". Ввівши адресу http://www.jmerinka.boom.ru кожен споживач може контактувати з підприємством.

На головній сторінці веб-сайту наведено інформацію про географічне розміщення підприємства. Зайшовши на сторінку "Контактна інформація", користувач находить на ній юридичну адресу, адресу електронної почти та телефони директорів і основних відділів підприємства. Через „Сторінку споживача" маркетологи підприємства зможуть миттєво одержати інформацію про оцінку споживачами властивостей товару й інформацію про привабливість цін. На сторінці „Загальна характеристика продукції за видами" покупець зможе дізнатися про якісний склад продукції, яка випускається на підприємстві, про її харчову цінність і калорійність. Сторінка „Цінова інформація" містить оптово-відпускні ціни на всі види продукції, яку пропонує підприємство. Ціни на сайті постійно, в залежності від змін кон'юнктури ринку щодо певного виду продукції, оновлюються. Це дозволяє підприємству конкурувати з великими вітчизняними підприємствами та на міжнародному рівні. По-перше, реклама вже не є істотною перешкодою для входу на ринок, оскільки Інтернет надає більш дешеві способи залучення споживачів. Розміщення посилань на веб-сторінках, хоча б частина аудиторії яких є цільовим споживчим сегментом підприємства, коштує дешевше, ніж реклама в традиційних засобах масової інформації. По-друге, істотно підвищиться ефективність реклами завдяки її більшій персоніфікації. У залежності від наявних даних про характер покупок кожного із зареєстрованих користувачів можна змінювати рекламу відвідувачам.

Впровадження розробленого нами веб сайту стало одним із фаткорів того що, продукція ТОВ „“Жмеринський маслосирзавод” знайшла свою нішу на ринку покупця - в 2001 р. 95% тваринного масла реалізовувалось оптовикам.

При прогнозуванні розвитку ринку молока і молокопродукції в досліджуваному регіоні ми враховували три варіанти його розвитку та виходили з концепції повного його самозабезпечення даною продукцією та можливістю продажу транспортабельних молочних продуктів за межі області та на експорт.

За першим варіантом поголів'я корів і їх продуктивність на перспективу визначалися за тенденціями 1990-2001 рр. методом екстраполяції. За умов другого варіанту ми планували підвищення продуктивності корів до 2825 кг (рівень за яким регіон здатний до самозабезпечення молоком і молочними продуктами за рекомендованими нормами споживання) і збереження поголів'я корів на рівні 1.01.2001 р. З третім варіантом нарощували поголів'я корів до рівня 1996 р., а продуктивність брали на рівні другого варіанту.

При визначенні потреби в молоці і молочних продуктах враховували перспективну середньорічну чисельність населення, визначену демографічним методом (за початковий рівень динамічного ряду прийнятий 1990 рік, за кінцевий - 2000 рік) і рекомендовану норму споживання - 390 кг на душу населення. Враховувалось і те, що близько 15 % молока витрачається на випоювання телят і годівлю поросят. Тобто для забезпечення річної норми споживання обсягом 390 кг потреба в молоці і молокопродукції повинна становити 449 кг на душу населення.

Результати досліджень показали, що прогнозний рівень виробництва молока не задовольняє потреби в шести районах області та в місті Вінниці. Ринковий перерозподіл молока і молокопродуктів відбуватиметься на міжрайонному рівні.

Стабільна та ритмічна робота переробних підприємств, рівень використання їх виробничих потужностей безпосередньо залежать від забезпечення їх сировиною. Кількісні і якісні характеристики сировинної бази обумовлюють основні техніко-економічні показники діяльності переробних підприємств. Враховуючи вищезазначене, необхідно здійснити невідкладні заходи щодо відновлення сировинних зон молокопереробних підприємств. При цьому також доцільно враховувати формування місцевого бюджету : сировина даного адміністративного району переробляється на дислокованому в цьому ж районі підприємстві, результати виробничої діяльності якого формують районний бюджет. При цьому ефективність діяльності молокопереробного і аграрних підприємств безпосередньо впливають на соціальний захист та економічний стан населення. Тому, на нашу думку, молокопереробним підприємствам для забезпечення їх ефективного функціонування, доцільно створювати сировинну базу в межах району його розташування, що дозволить збільшити надходження в місцевий бюджет.

При створенні сировинної зони необхідно поступово формувати продуктивне стадо. Для цього сільськогосподарським підприємствам потрібно щорічно вводити в основне стадо 5% перевірених первісток червоно-рябої породи і розширювати стадо за рахунок кращих корів власної породи. Розрахунки обороту стада з використанням нормативів виходу приплоду і падежу, середньодобового приросту на вирощуванні і відгодівлі дозволили вийти на оптимальний варіант щодо розширеного виробництва. При розрахунках виходили з концепції, що в господарствах населення поголів'я планується стабілізувати.

Результати досліджень свідчать, що практична можливість наростити за десятирічний період виробництво молока є цілком реальною.

Створення власної сировинної зони сприятиме забезпеченню динамічного функціонування підприємств, підвищенню ефективності виробництва в сільськогосподарських і переробних підприємствах, дозволить безперебійно постачати населенню екологічно чисту, якісну, конкурентноздатну продукцію.

економічний сировинний молокопереробний

Висновки

Проведене нами дослідження ринку молока і молочних продуктів на регіональному рівні дозволяє зробити такі висновки:

Ринок молока і молочних продуктів являє собою сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів харчування з метою задоволення суспільних потреб та одержання доходу всіма його суб'єктами у відповідності до виконуваних ними функцій. Становлення ринкових відносин в Україні - тривалий, складний процес, який вимагає адекватної підтримки, належного законодавчого поля.

Молочне скотарство перебуває в кризовому стані: скорочується поголів'я корів, зменшується валове виробництво молока, знижується економічна ефективність галузі. Індексний аналіз зміни обсягу виробництва молока показав, що його зменшення обумовлено скороченням поголів'я корів на 36,5% і зниженням їх продуктивності на 9,0%.

Ринок молока і молокопродукції Вінницької області характеризується зменшенням споживання. Дослідження показало, що реальний платоспроможний попит переважної більшості населення залишається критичним: в 2001 р. споживання молока і молочних продуктів склало 49,5% рекомендованої норми споживання.

Національний ринок молока і молочних продуктів України, в тому числі на регіональному рівні, має створюватися під впливом цілеспрямованої державної політики та регулювання, ґрунтуючись на законах ринку та досвіді країн з розвиненою ринковою економікою.

Для повноцінного ринку важливе значення має створення його операторами належної інфраструктури: бірж, агроторгових домів, оптових продовольчих ринків, різних торговельно-закупівельних фірм, постачальницько - збутових молочарських кооперативів, проведення товарних аукціонів та ярмарок. Поряд з оптовою інфраструктурою для генерування роздрібних цін необхідно створити сучасну мережу роздрібної торгівлі.

Визначено, що розвиток інфраструктури ринку стримується відсутністю на державному та регіональному рівнях дієвої системи цінового моніторингу. Запропоновано молокопереробним підприємствам поширювати інформацію про продукцію та ціни на неї через мережу Інтернет у вигляді веб-сторінок чи веб-сайтів. Це дозволить зменшити витрати на рекламу продукції, дасть можливість споживачам купувати молочну продукцію на внутрішньому та світовому ринках безпосередньо від виробників за нижчими цінами.

При збереженні наявного поголів'я корів і підвищенні їх продуктивності до 2825 кг Вінницька область здатна не тільки до самозабезпечення молоком і молочними продуктами за рекомендованими нормами споживання, але й може здійснювати поставки транспортабельних молочних продуктів за межі області та за кордон.

Стабільну та ритмічну роботу кожного молокопереробного підприємства забезпечить створення ним власної сировинної бази.

економічний сировинний молокопереробний

Література