Комплексна оцінка та механізм регулювання зайнятості населення у контексті соціально-економічного розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Комплексна оцінка та механізм регулювання зайнятості населення у контексті соціально-економічного розвитку регіону

Гармідер Лариса Дмитрівна

Дніпропетровськ - 2003

Анотація

Гармідер Л.Д. Комплексна оцінка та механізм регулювання зайнятості населення у контексті соціально-економічного розвитку регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Дніпропетровський університет економіки та права, Дніпропетровськ, 2003.

Вивчається тенденція регіонального використання трудових ресурсів на основі системного підходу. Визначено актуальність дослідження зайнятості населення у нелегальному (тіньовому) секторі економіки та встановлена відсутність кількісної оцінки її масштабів в Україні. Визначено актуальність дослідження зайнятості працездатного населення в нелегальному (тіньовому) секторі економіки та встановлена відсутність кількісної оцінки її масштабів в Україні. Розроблений спосіб оцінки тіньової зайнятості в Україні. Запропоновано методика розрахунку орієнтовного рівня тіньової зайнятості в регіонах і рекомендації з удосконалення її аналізу.

Запропонована цільова функція регулювання зайнятості трудових ресурсів і розроблена системна прогнозна динамічна соціально-економічна модель формування контингентів трудових ресурсів для різних адміністративно-ієрархічних рівнів управління, що вперше дає кількісну оцінку переміщенню населення між альтернативними станами ринку праці (офіційна зайнятість, тіньова зайнятість і безробіття). Виконаний аналіз рівня тіньової зайнятості за окремими її сегментами. Проаналізовано результати опитування безробітних по місту Дніпропетровську.

Запропонована системна модель з самостійним прогнозуванням і регулюванням офіційної зайнятості, тіньової зайнятості і безробіття, що побудована у вигляді блок-схеми. Узагальнені напрямки та обґрунтовано пропозиції та заходи щодо регулювання регіональних ринків праці.

Ключові слова: трудові ресурси, ринок праці, регулювання, зайнятість, безробіття, тіньова зайнятість, комплексна оцінка, система, економіко-математичні методи, прогноз, модель, методика, соціальна політика.

Аннотация

Гармидер Л.Д. Комплексная оценка и механизм регулирования занятости населения в контексте социально-экономического развития региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Днепроптеровский университет экономики и права, Днепропетровск, 2003.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования методических основ оценки и направлений регулирования использования трудовых ресурсов в условиях становления рыночной экономики в Украине. Рассматриваются теоретические вопросы социально-экономической сущности занятости трудовых ресурсов в официальном и теневом секторах, изучается тенденция рынка труда городов на основе системного подхода. Современная система занятости населения характеризуется как смешанная из-за взаимодействия различных форм собственности (государственная и негосударственная) и различных видов занятости (основная, дополнительная, зарегистрированная, незарегистрированная и т.д.). Это вызывает необходимость разработки механизма регулирования занятости населения, учитывающего все ее виды и формы.

Определена актуальность исследования теневой занятости и установлено отсутствие количественной оценки ее масштабов в Украине. Разработан способ оценки теневой занятости в Украине. Предложена методика расчета ориентировочного уровня теневой занятости в регионах и рекомендации по совершенствованию ее анализа. Выявлены основные черты украинского рынка труда, анализируется сложившаяся на нем ситуация в Днепропетровской области и г. Днепропетровске. На основе существующей политики на рынке труда развитых стран теоретически обоснована необходимость пересмотра ряда сторон государственной политики регулирования рынка труда в Украине. Обоснована необходимость разработки и создания постоянно действующей системы оценки, прогнозирования и регулирования занятости.

Выявлена специфика и сложность регулирования занятости населения, обусловленные невозможность быть объектом прямых, непосредственных воздействий, в связи с чем управляющей подсистемой может выступать комплекс показателей, их характеризующих, планомерное изменение которого может обеспечить необходимый уровень и состав занятости населения. Реализации такого подхода к регулированию занятости населения может способствовать использование методов математической статистики, в частности корреляционно-регрессионного анализа. Предложена прогнозная динамическая социально-экономическая модель формирования контингентов трудовых ресурсов для различных административно-иерархических уровней управления, которая впервые дает количественную оценку перемещению населения между альтернативными состояниями рынка труда (занятость, теневая занятость и безработица). Совокупность разработанных моделей образует единую взаимосвязанную систему, отражающих реальные отношения основных элементов в системе рынка труда. Использование комплекса разработанных математических моделей позволяет впервые дать количественную оценку влиянию основных экономических и социальных факторов на масштабы занятости.

В целях углубленного изучения территориальной структуры занятости населения Украины осуществлена сегментация ее территории по уровню теневой занятости с помощью методов типологического группирования административных областей на основе разработанных показателей, которые характеризуют социально-экономические и демографические условия развития территорий. Выполнен анализ уровня теневой занятости по отдельным ее сегментам. Проанализированы результаты опроса безработных по г. Днепропетровску.

Предложена системная модель с самостоятельным прогнозированием и регулированием официальной занятости, теневой занятости и безработицы, которая построена в виде блок-схемы. На ее базе дана количественная оценка и прогноз основных контингентов трудовых ресурсов по г. Днепропетровску. Обоснована необходимость эффективного решения практических вопросов регулирования занятости и безработицы на региональном уровне, вследствие неравномерности развития отдельных территорий. Обобщены направления и обоснованы предложения и мероприятий по регулированию региональных рынков труда.

Ключевые слова: трудовые ресурсы, рынок труда, регулирование, занятость, безработица, теневая занятость, комплексная оценка, система, экономико-математические методы, прогноз, модель, методика, социальная политика.

Annotation

Garmider L.D. The complex assessment and the population employment regulation mechanism in the context of social economic development of region. - Manuscript.

Dissertation for a candidate's degree in economics, speciality 08.02.03 - management organisation, planning and regulating in economy. - The Dnipropetrovsk university of economics and law, Dnipropetrovsk, 2003.

The regional labour resources employing tendencies on the basis of system approach are studied. Actuality of able to work population employment research in the illegal (shady) economy sector is determined. The absence of the quantitative assessment of its scale in the Ukraine is ascertained. The approximate method of black employment tentative level in regions are suggested. The system prognosticate dynamic social economic model of labour resources contingent forming for various administrative hierarchic management levels has been developed. The black employment level analysis on its separate segments has been implemented. The inquiry outcomes of unemployed in Dnipropetrovsk have been analysed. The system model with independent forecasting and employment, black employment and unemployment regulation is proposed. The model is set as a block-scheme, which proves the necessity of constant complex monitoring of labour resources contingents' dynamics on the basics social economic indicators. The regional labour market regulation directions are summarised; the suggestion and arrangements are grounded.

Keywords: labour resources, labour market, regulation, employment, unemployment, shadow employment, integrated assessment, system, economics and mathematical methods, forecast, model, methods, social policy.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення ефективної політики використання трудових ресурсів є одним з основних питань, які необхідно розглядати в проблематиці соціально-економічного розвитку держави, окремого регіону. Сучасний етап соціально-економічного розвитку в Україні супроводжується такими негативними рисами, як перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ефективність використання трудового потенціалу країни; низька пристосованість робочої сили до нових умов господарювання; зростаючі соціальні ризики; низький рівень, нестабільність і коливання доходів тощо, що й призводить до збідніння переважної частини населення. Основною причиною такого стану є те, що основні структурні параметри економічного потенціалу країни не в повній мірі відповідають національним інтересам.

У структурі національної економіки утворилися нові сегменти, які перебувають за межами регулюючого впливу державної економічної політики. Поряд зі сферою офіційної формується сфера неофіційної (тіньової) економіки. У зв'язку з нестабільністю економічного розвитку виникає ситуація, коли здійснення тих чи інших заходів у сфері використання трудових ресурсів викликає побічні негативні ефекти. Розвиток процесів, які зв'язані з нерегламентованими відносинами у сфері зайнятості населення, є результатом перерозподілу робочої сили внаслідок реальних структурних змін у національній економіці.

Існуючі форми й методи державного регулювання зайнятості трудових ресурсів не повною мірою враховують кон'юнктуру ринку праці, господарську спеціалізацію регіонів із відповідною орієнтацією працездатних громадян на нові для України форми зайнятості (малий бізнес, підприємницька діяльність тощо), ринковий характер формування зайнятості трудових ресурсів та ін. Тому необхідно удосконалювати механізм регулювання використання трудових ресурсів в Україні для локалізації негативних явищ, які реально створюють загрозу економічній безпеці України і активно впливають на стан зайнятості населення.

Проблеми соціально-економічного регулювання економіки досліджували такі зарубіжні вчені, як Р. Барр, Дж. Кейнс, Д. Рікардо, А. Сміт, Ф. Хайєк, А. Філіпс, М. Фрідмен та ін. Однак цей досвід неможливо безпосередньо перенести у вітчизняну практику через особливості розвитку економіки України. Вагомий внесок у вирішення проблем, пов'язаних з використанням трудових ресурсів, зробили вітчизняні вчені В. Ткаченко, Д. Богиня, В. Гріньова, Д. Долішний, Т. Кир'ян, Т. Заяц, Е. Лібанова, І. Багрова, С. Дзюба, М. Шаповал, А. Калина, Л. Шевченко, А. Баланда, та ін.

У зв'язку з тим що загальна картина процесів використання трудових ресурсів формується за рахунок їх неоднорідної територіальної динаміки, важливого значення набуває регіональний аспект дослідження. Порівняно з макрорівнем регіональний рівень економіки перебуває у стадії дослідження та становлення. Виявлення тенденцій зайнятості трудових ресурсів в окремих регіонах дозволяє отримати повніше і достовірніше уявлення про актуальні проблеми використання трудових ресурсів в цілому, оскільки узагальнені, середні по країні показники нівелюють справжні розміри кризових явищ на ринку праці і згладжують гостроту трудорозподільної ситуації. Однак питання створення ефективного оптимального механізму регулювання зайнятості працездатного населення з урахуванням регіональних особливостей до цього часу залишається актуальним.

Актуальність зазначених проблем в умовах перехідного періоду, їх недостатнє розв'язання та необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних механізмів реалізації обумовили вибір теми дисертації, мету дослідження та перелік необхідних задач для її досягнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота містить результати досліджень, що проводилися автором на кафедрі економіки промисловості та організації виробництва Українського державного хіміко-технологічного університету та кафедрі економіки підприємства Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту (за узгодженням) відповідно до комплексної теми “Дослідження потенціалу розвитку малого підприємництва в промислово розвинутому регіоні (на прикладі Дніпропетровської області)” (номер державної реєстрації 0101V004077). Безпосередньо автором виконана кількісна оцінка контингенту осіб зайнятих тіньовою підприємницькою діяльністю та запропоновані основні напрямки щодо переходу зайнятих у нелегальному (тіньовому) секторі економіки в сектор легальної зайнятості через проведення активної політики на ринку праці Дніпропетровської області.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення соціально-економічного механізму структуризації та регулювання використання трудових ресурсів на основі визначення рівня зайнятості населення регіону в умовах трансформації економіки України до нових соціально-економічних відносин.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких задач:

- визначити різні контингенти трудових ресурсів в контексті цілісної соціально-економічної системи регіону;

- виділити в системі зайнятості населення малодосліджені контингенти трудових ресурсів з точки зору їх використання в регіоні;

- розробити систему аналітичних розрахунків частини населення, яке зайняте в тіньовому секторі економіки, для різних адміністративно-ієрархічних рівнів та визначити регіональні особливості формування тіньової зайнятості;

- сформулювати цільову функцію регулювання зайнятості населення та виконати моделювання кількісних та якісних взаємозв'язків між соціально-економічними явищами і елементами системи зайнятості трудових ресурсів;

- виявити коло факторів управління зайнятістю трудових ресурсів і розробити механізм оцінки та прогнозування стану офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та безробіття для вирішення практичних завдань використання трудових ресурсів у регіонах;

- створити модель прогнозування й регулювання контингентів трудових ресурсів для практичного використання в службах зайнятості різних рівнів;

- узагальнити основні напрямки та методи управління використанням трудових ресурсів, виходячи з соціально-економічної специфіки регіону.

Предметом дослідження є процеси структуризації й регулювання зайнятості трудових ресурсів на регіональному рівні в умовах ринкових перетворень в Україні.

Об'єктом дослідження є економічні відносини у сфері зайнятості населення.

Структуризація об'єкта дослідження знайшла відбиток у виділенні трьох адміністративно-ієрархічних рівнів: державний рівень (Україна); регіональний рівень (Дніпропетровська область); місцевий рівень (місто Дніпропетровськ).

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення макро- і мікроекономіки, зокрема ринкової економічної теорії, методичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених до проблем регулювання зайнятості та ринку праці, законодавчі акти України з питань праці і зайнятості населення, положення конвенцій Міжнародної організації праці, нормативно-правові та господарські документи, прийняті Верховною Радою України, Адміністрацією Президента та Урядом України.

У процесі дослідження були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: метод системного підходу - для дослідження процесів формування та регулювання використання трудових ресурсів в умовах перехідної економіки, методи економіко-математичного моделювання - для виявлення кількісних та якісних взаємозв'язків між соціально-економічними явищами; для дослідження сутності та визначення особливостей розвитку тіньової зайнятості на регіональному рівні; метод теоретико-логічного аналізу - для надання оцінки тіньової зайнятості; метод порівняльного аналізу - для створення широкої комплексної типології ринку праці та виявлення пріоритетних напрямків його регулювання; для зіставлення динаміки системи економічних, соціальних, демографічних факторів і показників зайнятості трудових ресурсів; метод наукового обґрунтування - для з'ясування сутності та виявлення складових механізму регулювання зайнятості, виявлення недоліків існуючого механізму регулювання зайнятості в Україні та розробки пропозицій щодо його удосконалення; метод наукового прогнозування та графічний метод - для побудови системної прогнозної динамічної соціально-економічної моделі формування контингентів трудових ресурсів, для побудови можливих варіантів розвитку ринку праці Дніпропетровська.

Інформаційною базою дослідження є дані первинної статистичної звітності Дніпропетровського обласного і міського центрів зайнятості, державної та регіональної (Дніпропетровська область України) програм зайнятості населення, інструктивні, методичні, облікові та звітні матеріали Мінстату України і Дніпропетровського обласного управління статистики, а також опубліковані у відкритому друці вітчизняні і зарубіжні наукові монографії, статті, доповіді з проблем зайнятості населення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні соціально-економічного механізму структуризації та регулювання використання трудових ресурсів на основі визначення рівня зайнятості населення регіону в умовах трансформації економіки України і зводиться до такого:

вперше:

- у науковий обіг введений новий показник - орієнтовний рівень тіньової зайнятості та визначена послідовність його розрахунку, що відкриває нові можливості для більш поглибленого вивчення ринку праці;

- на основі кластерного аналізу та рейтингової оцінки показників соціально-економічного розвитку регіону визначені особливості територіальної сегментації України за рівнем тіньової зайнятості, що сприяє певному вирішенню проблем зайнятості населення за рахунок підвищення надійності її регулювання;

- запропонована цільова функція регулювання зайнятості трудових ресурсів і розроблена системна прогнозна динамічна соціально-економічна модель формування контингентів трудових ресурсів, яка вперше надає кількісну оцінку руху населення між альтернативними станами ринку праці (офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та безробіття) з урахуванням соціально-економічних аспектів різного рівня;

удосконалено:

- механізм регулювання зайнятості населення за допомогою запропонованої системної моделі з блоками самостійного прогнозування і регулювання контингентів офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та безробіття на національному та регіональному рівнях, застосування якої дозволяє надати комплексну оцінку зайнятості населення та обґрунтувати конкретні напрямки основних заходів щодо вирішення проблем ефективного використання трудових ресурсів в регіонах;

отримало подальший розвиток:

- методологія визначення зайнятості трудових ресурсів на основі системного підходу з визначенням специфіки проявлення провідних контингентів трудових ресурсів на різних адміністративно-ієрархічних рівнях;

- методологія визначення тіньової зайнятості як самостійного рівноправного елемента системи використання трудових ресурсів, що дозволило досліджувати її особливості, дати оцінку й можливість теоретичного обґрунтування її регулювання;

- систематизація факторів, кількісні та якісні характеристики яких обумовлюють необхідність цілеспрямованого управлінського регулювання ефективності використання трудових ресурсів у регіоні за допомогою економіко-математичного моделювання.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та рекомендації роботи дають змогу спроектувати механізм визначення стану використання трудових ресурсів і розробити систему заходів щодо підвищення рівня зайнятості працездатного населення в офіційному секторі економіки, зниження рівня безробіття та рівня зайнятості в неофіційному секторі економіки. Вони можуть бути застосовані для оцінки ефективності державної політики у сфері використання трудових ресурсів та під час розробки регіональних програм зайнятості населення. Ряд теоретичних положень дисертації знайшли застосування в навчальних курсах “Економіка підприємств”, “Розміщення продуктивних сил”, “Економіка праці”, які викладаються в УДХТУ (довідка №26-08/38-91 від 22.10.01 р.) і ДДФЕІ (довідка №1 від 04.10.01 р.).

Основні наукові положення і практичні пропозиції проведеного дослідження були подані до управлінь економіки міських рад Дніпропетровська і Кіровограда та знайшли використання у процесі розробки програм зайнятості населення та програм соціально-економічного розвитку цих міст (довідки, відповідно, від 25.05.2001 р. і 28.05.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно написаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання - формування ефективного механізму регулювання зайнятості трудових ресурсів і розробки практичних рекомендацій щодо перегляду деяких напрямків державної політики у сфері використання трудових ресурсів в умовах трансформації економіки України. Особистий внесок здобувача в наукових працях, написаних у співавторстві, наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження були викладені й обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції “Жінка і підприємництво” (м. Донецьк, 25-26 вересня 1997 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі” (м. Кіровоград, 21-22 травня 1998 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні проблеми реформування економіки” (м. Нікополь, 20-21 листопада 1998 р.); Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 21-22 травня 1999 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб у трудових ресурсах” (м. Кіровоград, 16-17 листопада 2000 р.); П'ятій Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 23 травня 2001 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 31 травня - 1 червня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 25-26 жовтня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування” (м. Дніпропетровськ, 25-26 квітня 2002 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 4,15 умов.-друк. арк., у тому числі 10 статей, (з них 8 - у фахових збірниках наукових праць), а також 8 робіт надруковано у матеріалах та тезах конференцій. Особисто авторові належить 3,35 умов.-друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота містить 183 сторінки машинописного тексту, 23 таблиці, 14 рисунків. Список використаних джерел включає 202 найменування.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Використання трудових ресурсів як елемент регіональної соціально-економічної системи” зайнятість населення розглядається як складна соціально-економічна система; виділена нелегальна (тіньова) зайнятість населення, сформульовані проблеми дослідження оцінки її масштабів; запропонована методика розрахунку орієнтовного показника тіньової зайнятості; теоретично обґрунтована необхідність удосконалення державної політики регулювання у сфері використання трудових ресурсів в Україні.

У даному дисертаційному досліджені зайнятість населення пропонується розглядати як соціально-економічну систему, яка включає три основних функціональних блоки і до якої рівноправною складовою введена нелегальна (тіньова) зайнятість: блок 1 - диференціація зайнятості за формою організації робочого часу; блок 2 - диференціація зайнятості за пріоритетністю і сферою прикладання праці; блок 3 - диференціація зайнятості щодо її правомірності (зареєстрована і незареєстрована) і за її наслідкам (рис.1).

Сучасну складну систему зайнятості населення в Україні можна охарактеризувати як змішану, оскільки в ній спостерігається взаємодія різних форм власності (державна і недержавна) і різних видів зайнятості (основна, додаткова, зареєстрована, незареєстрована та ін.) (див. рис. 1, пунктир). Така різнобічна інтеграція потребує розробки відповідного механізму регулювання зайнятості населення, що враховує всі її види і форми. Найменш вивченою підсистемою є нелегальна зайнятість. Принципові розходження між легальною і нелегальною (у т.ч. тіньовою і кримінальною) діяльністю (і різні їхні комбінації) варто відображати під час розробки механізму державного регулювання зайнятості населення. Традиційно проблема зайнятості населення розглядається найчастіше у плані офіційного сектору економіки, тобто офіційної зайнятості. Оцінка ж рівня тіньової зайнятості та тіньової економіки в цілому все ще не вироблена. Це викликало необхідність вивчення та оцінки тіньової зайнятості в даній роботі.

Загальним недоліком усіх методів оцінки тіньової зайнятості є те, що вони не дають змоги виявити тенденції її зростання, але надають деталізовану інформацію про структуру і склад зайнятих у тіньовій економіці. Крім того, більшість із них не враховують причин її зростання. Запропонований метод побудови динамічної моделі оцінки масштабів тіньової зайнятості принципово відрізняється від інших методів тим, що дає змогу врахувати численні причини і наслідки - показники тіньової зайнятості.

Таким чином, є можливість певного подолання недоліків сучасних методів. На базі даних статистичних звітів, за допомогою не прямого, а зворотного розрахунку, визначаємо рівень тіньової зайнятості та на цій основі застосовуємо економіко-математичне моделювання, побудоване з урахуванням ймовірностей міжсегментних пропорцій контингентів трудових ресурсів спричинені міжсегментними переходами. Реалізація цього підходу потребує обґрунтування доцільності розробки та використання для оцінки тіньової зайнятості такого відносного показника, як орієнтовний рівень тіньової зайнятості.

Так, якщо подати чисельність трудових ресурсів як суму чисельності зайнятих у офіційному секторі, не зайнятих і безробітних, потім прийняти обсяг трудових ресурсів за 100 %, то розподіл їх за контингентами становитиме (у %):

Т =Y_з + Y_б + Y_н, (1)

де Т - обсяг трудових ресурсів (Т=100%);

Y_з - рівень зайнятості трудових ресурсів (відношення чисельності зайнятого в економіці міста (регіону, країни) працездатного населення до чисельності трудових ресурсів), %;

Y_б - рівень безробіття (відношення чисельності зареєстрованих безробітних до чисельності трудових ресурсів), %;

Y_н - рівень не зайнятості трудових ресурсів у формальному секторі економіки і незареєстрованих у службі зайнятості як безробітні (відношення чисельності осіб, які офіційно не зареєстровані підприємствами як зайняті або службою зайнятості як безробітні, до чисельності трудових ресурсів), %.

Саме у числі Y_н варто шукати неформально зайнятих осіб, тому що ця категорія громадян має засоби до існування, які надходять з неофіційних джерел. У зв'язку з цим пропонується ввести в науковий обіг таке поняття, як орієнтовний рівень тіньової зайнятості (Y_тз), який буде приблизно дорівнювати Y_н (Y_н Y_тз). Тоді формула (1) буде мати такий вигляд:

Т =Y_з + Y_б + Y_тз, (2)

де Y_тз - орієнтовний рівень тіньової зайнятості, %.

Слід зазначити, що запропонований рівень тіньової зайнятості (Y_тз) можна розглядати лише як нижню межу, визначену чисельністю осіб, які не зареєстровані ні як зайняті, ні як безробітні, тобто рівень тіньової зайнятості можна з певною ймовірністю розрахувати за формулою (2):

Y_тз = 100 - (Y_з + Y_б) (3)

Такий підхід, на наш погляд, дозволяє оцінити, як розміри залучення трудових ресурсів до подібного виду неофіційної діяльності, так і інтенсивність їх відтоку із галузей народного господарства і, крім того, сприяє певному вирішенню проблем тіньової зайнятості за рахунок підвищення надійності механізму ії регулювання.

У другому розділі “Комплексний аналіз факторів, що утворюють механізм управління використанням трудових ресурсів у промислових регіонах” подана комплексна оцінка зайнятості трудових ресурсів та регулювання її елементів як системи в аналітичній формі, кількісна оцінка впливу основних економічних і соціальних факторів на масштаби офіційної зайнятості, тіньової зайнятості і безробіття; на базі кількісної оцінки, за показниками соціально-економічного та демографічного розвитку регіону виявлені рівень і основні параметри тіньової зайнятості за окремими її сегментами; встановлені основні структурні зміни зайнятості населення під впливом соціальних факторів.

Ефективність функціонування запропонованої системи зайнятості населення визначається за допомогою відповідного критерію оптимізації. За критерій оптимізації в складній соціально-економічній системі “зайнятість” приймається система взаємопов'язаних функцій показників з їх математичною позначкою, що складається з цільової функції (Y), спрямованої на максимізацію рівня зайнятості (Y_з), і функцій-обмежувачів: мінімізації супутнього їй рівня тіньової зайнятості (Y_тз) і рівня безробіття (Y_б), що мають зв'язок з параметрами зовнішнього середовища f(х₁, х₂,…, х _n).

Для досягнення максимальних значень цільової функції необхідно установити визначальні її параметри, від яких залежить обраний критерій (Y_з) і умови (Y_тз і Y_б), виявити тенденції їхнього розвитку в прогнозному періоді та на основі цього розробити конкретні рішення для регулюючого впливу на стан і структуру зайнятості населення.

Сучасний ринок праці характеризується постійними динамічними змінами, переходами робочої сили з одного стану зайнятості трудових ресурсів в інший. Оцінка динамічних потоків на ринку праці дозволяє виявити фактори, що найбільшою мірою детермінують зміни у структурі зайнятості трудових ресурсів. Кількісну оцінку руху контингентів трудових ресурсів між альтернативними станами ринку праці можна зробити за допомогою регресійних математичних моделей.

Багатофакторні моделі побудовані на трьох ієрархічних рівнях управління - макрорівень (Україна), мезорівень (Дніпропетровська область), мікрорівень (міське населення Дніпропетровської області) - для сфер офіційної зайнятості, тіньової зайнятості і зареєстрованого безробіття. Отримані багатофакторні моделі значущі, забезпечують достатню достовірність і надійність та містять великі інформаційні можливості. Як показали результаті дослідження, у Дніпропетровській області спостерігається досить чітка кореляція між рівнями офіційної зайнятості, тіньової зайнятості, безробіття та такими факторами, як обсяг продукції промисловості; обсяг товарів народного споживання; інвестиції; середньомісячна зарплата; працевлаштування незайнятого населення; чисельність вивільнених працівників, що підтверджується даними офіційної статистики за 1991-2001 рр.

Фактори, що ввійшли в рівняння, піддаються регулюванню з боку держави (винятком є статевий склад населення). Впливаючи відповідним чином на фактори-аргументи, держава зможе управляти запропонованими в даній роботі показниками, сприяючи виведенню з тіні зайнятого і незайнятого населення. Слід зазначити, що ці фактори проявляються як у загальнодержавному, так і в регіонально-специфічному аспектах, що багато в чому спрощує регулювання. На основі проведеного багатофакторного аналізу можна зробити висновки про необхідність внесення коректив у державну політику зайнятості населення.

З метою поглибленого вивчення територіальної структури зайнятості населення України здійснена сегментація території за рівнями тіньової зайнятості та безробіття за допомогою методів типологічного групування адміністративних областей на основі розроблених показників, які характеризували соціально-економічні та демографічні умови розвитку територій. Критерієм групування є схожість областей, тобто кожна група повинна була характеризуватися зовнішньо-специфічним і внутрішньо-подібним типологічним набором оцінних показників. Визначення однорідних груп регіонів за рівнями тіньової зайнятості дасть можливість регулювати зайнятість населення у межах об'єднань певного типу.

Аналіз був проведений на базі даних Державного комітету статистики по всіх 25 областях України (за 1999-2000 рр.). Для цього використовувався метод об'єкто-періодів, який ґрунтується на спільному вивченні просторових і динамічних явищ. Дані по регіонах розглядалися як самостійні та рівноправні елементи і оброблялися разом як єдиний масив вихідної інформації. Отримана диференціація регіонів дозволила установити неоднакові рівні тіньової зайнятості (що обумовлено різною мірою дій різноспрямованих факторів) і розбити всю сукупність регіонів у кожній класифікаційній групі на три класи (табл.1). Типові характеристики є відносними (тобто справедливі для регіону лише в порівнянні з іншими регіонами). Отримана типологізація за даними 1999-2000 рр. стійка і збереже значення на довгий період, а що якщо навіть і виникне новий механізм за цей час, то результати його функціонування не проявляться відразу. Демографічний та інвестиційний фактори і показники рівня життя зберігають свої кількісні тенденції, маючи інерційний характер і довгостроковий тренд у період трансформації економіки України. Тобто економічна і соціальна кризи по-різному проявляються по регіонах України, що повинне відбиватися в соціально-економічній політиці на національному рівні, бо якщо не враховувати ці відмінності, то не можна передбачити потенціал розвитку регіонів. Крім того, регулювання використання трудових ресурсів необхідно розглядати в контексті загальної соціальної політики держави, і тому є всі підстави говорити про можливість науково-обґрунтованої розробки її регіонального аспекту.

Тому, внаслідок нерівномірності розвитку окремих територій практичні питання регулювання зайнятості та безробіття реальніше та ефективніше вирішувати на регіональному рівні. Це забезпечує достатню урегульованість системи. Оскільки на практиці треба грамотно враховувати регіональні відмінності, то необхідно і методологічно розробляти ці питання. Певним кроком у даному напрямку і була розробка сегментації території України за рівнем тіньової зайнятості та безробіття на основі показників соціально-економічного і демографічного розвитку, що дозволили з'ясувати, які тенденції переважають у розвитку регіонів - екстенсивні чи інтенсивні. Це у свою чергу можливість визначити пріоритети політики зайнятості у певній групі регіонів.

Примітка. Групування регіонів здійснювалося за такими класифікаційними ознаками:

- орієнтовний (мінімальний) відсоток зайнятих у тіньовій економіці, що характеризує регіональний рівень тіньової зайнятості;

- обсяг виробництва товарів народного споживання, що розкриває ситуацію у сфері виробництва;

- обсяг інвестицій, що характеризує фінансову ситуацію регіону;

- заробітна плата, що характеризує ситуацію в соціальній сфері і відбиває внесок живої праці в економіку регіону;

- частка населення в робочому віці, що дає характеристику демографічній ситуації території.

У третьому розділі “Удосконалення механізму управління використанням трудових ресурсів у промислових регіонах” розроблена системна модель з самостійним прогнозуванням і регулюванням офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та безробіття, яка побудована у вигляді блок-схеми; зроблені кількісна оцінка і прогноз основних контингентів трудових ресурсів по м. Дніпропетровську до 2003 року; узагальнені рекомендації щодо регулювання у сфері використання трудових ресурсів; визначені конкретні пріоритети політики зайнятості населення за групами регіонів з однорідними характеристиками.

Підвищення ефективності використання трудових ресурсів викликає необхідність удосконалення всієї структури регулювання. Практика свідчить про те, що застосовувана в державних органах праці та зайнятості методика аналізу не відповідає вимогам сучасного рівня управління. У жодному з таких офіційних документів, як-то Програма структурної перебудови економіки України до 2005 р., Генеральна схема створення нових робочих місць, Програма зайнятості населення на 2001-2004 роки, не згадується про прогнозування ринку праці.

Слід зазначити, що політику зайнятості населення неможливо розробити без прогнозів її стану, а також соціально-економічного розвитку регіону та держави на прогнозний (наступний рік) і перспективний (один-два роки) періоди. Безперервний процес прогнозування тенденцій і змін зайнятості населення є засобом підвищення наукового потенціалу рівня планування і найважливішою складовою системи управління трудовими ресурсами, необхідною передумовою для підвищення ефективності та дієвості рішень у сфері регулювання зайнятості та соціального захисту населення. З урахуванням цього зросте значення прогнозування в діяльності державних органів виконавчої влади різних рівнів управління і служб зайнятості населення. Тому для удосконалення регулювання у сфері використання трудових ресурсів в Україні необхідно надати методологічну допомогу регіональним службам зайнятості населення в розробці прогнозу рівня зайнятості та обґрунтуванні пріоритетних заходів програми сприяння зайнятості населення.

У роботі запропонована структурно-функціональна схема системи регулювання зайнятості, яка являє собою сукупність трьох взаємодіючих підсистем:

аналітичної;

прогнозування;

оперативного управління.

Основні фрагменти системи виконані на прикладі міста Дніпропетровська, оскільки в умовах великих технополісів вирішення питань ефективного використання трудових ресурсів є особливо актуальними. Розрахунки зроблені на базі інформації за 11 років (1990-2000 рр.) з гіпотезою про багатоваріантний розвиток подій: перший варіант (песимістичний) базується на припущені про поглиблення кризи до 2003 року та збереження тенденцій соціально-економічного розвитку, які склалися в минулому; другий варіант (оптимістичний) базується на гіпотезах відносно зміни тенденцій економічних процесів і здійснення соціальних перетворень (рис. 2).

Оптимістичний прогноз був отриманий за умов позитивних результатів ринкових перетворень, зростання інвестиційної активності, макроекономічної стабільності, фінансового оздоровлення економіки. Відповідно до цього розрахунку рівень офіційної зайнятості у Дніпропетровську буде зростати з 75,34% у 2000 році до 80,84% (прогноз на 2003 рік); рівень тіньової зайнятості буде знижуватися, відповідно, з 22,88% до 15,61%; рівень безробіття буде повільно зростати з 1,78% до 2,46%. Песимістичний прогноз розроблений відповідно до можливості затягування економіки України у фазу депресії, яка триватиме кілька найближчих років. Згідно з цим прогнозом рівень офіційної зайнятості продовжуватиме знижуватися повільними темпами з 75,34% у 2000 р. до 74,45% (прогноз на 2003 р.); рівень тіньової зайнятості зростатиме і знаходитиметься на такому ж високому рівні (з 22,88 до 24,74%), спостерігатиметься підвищення рівня безробіття з 1,78% до 2,21%.

У конкретному регіоні результати такого аналізу можуть бути використані керівниками і фахівцями на місцях для виявлення зв'язку рівнів офіційної зайнятості, тіньової зайнятості і безробіття з тими факторами, під впливом яких вони формуються, визначення напрямку вкладення коштів, усунення недоліків та ін.

Завдання проведеного в даному розділу розрахунку і прогнозу рівнів офіційної, тіньової зайнятості та безробіття полягало в тому, щоб знизити ступінь невизначеності у сфері зайнятості та безробіття, виявити і вивчити можливі альтернативи майбутнього розвитку їхніх рівнів і структуру ймовірних траєкторій, знайти кращі рішення в умовах невизначеності. Така методика є досить універсальною і може бути використана не тільки у великих, але й у середніх і малих містах.

У цьому розділі розглянуті найбільш прийнятні шляхи вирішення основних проблем у сфері використання трудових ресурсів з урахуванням розрахунків та результатів прогнозу, зроблених у попередніх розділах, та тенденцій, що складаються в найближчій перспективі у сфері зайнятості населення, які також наведені в попередніх розділах, де в основному розглядалися конкретні проблеми використання трудових ресурсів.

Висновки

1. У даній роботі застосований системний підхід до дослідження проблеми використання трудових ресурсів. Зайнятість працездатного населення як соціально-економічне явище подана у вигляді системи, що складається із трьох функціональних блоків, які диференціюють зайнятість: за формою організації робочого часу; за пріоритетністю і сферою прикладання праці; за її правомірністю і наслідками.

2. В системі зайнятості населення виділена в окремий елемент тіньова зайнятість, що дозволило досліджувати її особливості, дати кількісну оцінку та теоретично обґрунтувати можливість і механізм її регулювання.

3. Аналізуючи недоліки сучасних методів оцінки тіньової зайнятості населення, запропоновано відносний показник тіньової зайнятості і наведена схема його аналітичного розрахунку, що відкриває нові можливості для більш поглибленого вивчення ринку праці.

4. З метою поглибленого вивчення територіальної структури України розроблені теоретичні засади щодо сегментації території України, виходячи з розрахункового орієнтовного рівня тіньової зайнятості. Такий підхід до типології території України за рівнем тіньової зайнятості дозволяє перейти від суб'єктивної (вербальної) оцінки зайнятості до об'єктивної (науково-обґрунтованої) кількісної оцінки і виконати з допомогою ЕОМ відповідні аналіз і прогнозні розрахунки по регіонах.

5. Запропонована системна прогнозна динамічна соціально-економічна модель формування контингентів трудових ресурсів для макро-, мезо- і мікрорівнів управління, яка вперше надає кількісну оцінку руху населення між альтернативними станами ринку праці (офіційна зайнятість, тіньова зайнятість та безробіття). Використання комплексно розроблених математичних моделей дозволяє вперше дати кількісну оцінку впливу основних економічних і соціальних чинників на масштаби зайнятості. Виявлено спадкоємність чинників на всіх рівнях управління, що полегшує регулювання зайнятості населення.

6. Розроблена системна модель з самостійним прогнозуванням і регулюванням офіційної зайнятості, тіньової зайнятості та безробіття, що побудована у вигляді блок-схеми, яка доводить необхідність постійного комплексного моніторингу динаміки контингентів трудових ресурсів за основними соціально-економічними показниками, а також враховує регіональні особливості.

7. Надані рекомендації щодо перегляду деяких напрямків державної політики у сфері використання трудових ресурсів в Україні та проведення активної політики зайнятості. Їх доцільно використовувати при обгрунтуванні управлінських рішень, підготовці оперативних, середньострокових планів, для розробки основних напрямків підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

економіка трудовий зайнятість

Список опублікованих праць за темою дисертації

Гармидер Л.Д. Предпринимательство и занятость // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. - 1997. - № 1- 2. - С.102-106.

Гармидер Л.Д. Переход к активной политике занятости // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - № 104(171). - С.1-6.

Гармидер Л.Д. Оценка объема теневой занятости // Актуальні проблеми економіки: Зб.наук. пр. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2000. - Т.7. - С. 25-33.

Гармидер Л.Д. Методология прогнозирования занятости в крупном городе // Актуальні проблеми економіки: Зб.наук.пр. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2001. - Т. 9. - С. 11-20.

Гармидер Л.Д. Факторы, определяющие занятость трудоспособного населения в экономике крупного города // Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип.74. - С.46-50.

Гармидер Л.Д. Основные направления совершенствования оценки и регулирования занятости населения Украины // Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип.95. - С.52-56.

Гармидер Л.Д. Моделирование территориальных особенностей теневой занятости в Украине // Актуальні проблеми економіки: Зб.наук.пр. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2001. - Т. 11. - С. 29-35.

Гармідер Л.Д. Удосконалення регулювання зайнятості за допомогою економіко-математичного моделювання // Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип.146. - С.172-175.

Багрова И.В., Гармидер Л.Д. Специфика проблем занятости в условиях крупных технополисов // ТЕХНОПОЛИС. - 1998. - № 5. - С. 48-51. (автору належить обґрунтовання необхідності дослідження проблем зайнятості в Україні у великих промислових центрах).

Гармідер Л.Д. Что влияет на занятость городского населения // ТЕХНОПОЛИС. - 2001. - № 10. - С. 35-36.

Гармидер Л.Д. Проблема трудоустройства женщин // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Жінка і підприємництво”. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 1999. - С.105 - 107.

Багрова И., Гармидер Л. Неэффективное использование трудовых ресурсов // Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі”. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - С.28-30. (автору належить виявлення основних характерних рис українського ринку праці та обґрунтування необхідності зміни загальної стратегії управління трудовими ресурсами).

Гармидер Л. Проблема управления занятостью // Матер. Всеукр. научно-метод. конф. “Современные проблемы реформирования экономики”. - Никополь:НИУБП,1998. - С. 266-270.

Гармидер Л.Д. Демографические аспекты развития занятости населения в крупном городе // Матер. Другої Міжнар. конф. “Наука і освіта' 99” - Київ-Дніпропетровськ-Луганськ-Черкаси -Дніпродзержинськ,1999. - Т. 11. - С.108-109.

Гармидер Л.Д. Переход к активной социальной политике защиты безработных // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”. - Д.: НГА,1999. - С.167-170.

Багрова И., Гармидер Л. Оценка влияния экономических факторов на занятость // Матер. Міжнар. наук.-метод. конф. “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах”. - Кіровоград:КДТУ,2000. - С.6-9. (автору належить аналіз та дослідження кількісних і якісних процесів динамічного розвитку показника зайнятості з застосуванням економіко-математичних методів).

Багрова І.В., Гармідер Л.Д. Проблеми зайнятості в умовах трансформації економіки України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. - Львів: ІРД НАН України, 2002. - Вип.2(ХХХ111), ч.1. - С.141-144. (автору належить ідея розглядати зайнятість як змішану соціально-економічну систему).

Гармідер Л.Д. Проблеми фінансування ринку праці // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні”. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ,2002. - С.94.

Размещено на Allbest.ru