Розвиток економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки

Світовий і вітчизняний досвід стосовно напрямів науково-виробничої інтеграції. Напрями удосконалення економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва, пропозиції щодо організації внутрішньогосподарських відносин у виробничих структурах.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 79,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільськог господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки

Царенко Іван Григорович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

ЮРЧИШИН Володимир Васильович,

Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор, КРИВОРУЧКО Віктор Іванович,

Інститут аграрної економіки УААН,

головний науковий співробітник кандидат економічних наук

ШОЛУДЧЕНКО Сергій Васильович,

Академія праці і соціальних відносин

Федерації профспілок України, заступник декана економічного факультету

Провідна установа

Подільська державна аграрно-технічна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра економіки сільського господарства, м.Кам'янець-Подільський

Захист відбудеться “ 13 ” травня 2003 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул.Героїв оборони, 10, 2-й поверх, кім. 212.

Автореферат розісланий “ 11 ” травня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкових відносин в аграрному секторі економіки потребує нових підходів до наукового забезпечення аграрного виробництва і розвитку нових форм науково-виробничої інтеграції. Інтеграція науки і виробництва може бути ефективною лише в умовах функціонування таких економічних механізмів, які забезпечують економічну заінтересованість всіх суб'єктів процесу від розробки до впровадження наукової продукції в сільськогосподарське виробництво. Практично функціонування аграрної науки в ринковому середовищі вимагає приведення у відповідність її головних завдань і функцій та структури наукових установ і дослідних господарств до умов ринкової економіки при одночасній перебудові вертикальних і горизонтальних економічних зв'язків з виробництвом.

У зв'язку з цим стають актуальними і потребують розширення досліджень теоретичні і прикладні питання наукового забезпечення аграрного виробництва в ринкових умовах, виявлення рівня розвитку науково-виробничих відносин в аграрній сфері в сучасних умовах та визначення напрямів удосконалення економічних відносин в системі “наука-виробництво”. Все це потребує комплексного аналізу соціально-економічного стану експериментальної бази аграрної науки, висвітлення пріоритетних напрямів досліджень, особливостей поточних економічних відносин між наукою і виробництвом та узагальнення світового досвіду по цій проблемі. Разом з тим залишаються практично не дослідженими проблеми розвитку науково-виробничих структур в аграрному секторі в ринкових умовах, обґрунтування нових організаційних форм науково-виробничої інтеграції та розробка механізмів внутрішньогосподарських відносин в дослідних господарствах наукових установ. Актуальність зазначених питань і зумовила вибір теми та структурну побудову дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми. В економічній літературі порівняно широко відображено питання організації наукових досліджень, критеріїв оцінки їх результативності, в тому числі в окремих галузях аграрного виробництва. При цьому організаційні аспекти науково-дослідної роботи, проблеми розвитку науки і наукового потенціалу, та методологічних і методичних підходів щодо їх оцінки ґрунтовно висвітлені в працях В.Я.Амбросова, П.І.Гайдуцького, М.Я.Дем'яненка, А.М.Кандиби, В.І.Криворучка, О.В.Крисального, І.І.Лукінова, В.Я.Месель-Веселяка, О.М.Онищенка, П.Т.Саблука, С.В.Шолудченка, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина. Проблема науково-виробничої інтеграції знайшла своє висвітлення переважно з позицій поглиблення її сутності та форм прояву за умов формування ринкових відносин, у тому числі з включенням до сфери її дії ринку наукової продукції. Із російських дослідників відомі відповідні наукові напрацювання П.А.Андреєва, М.В.Бакушина, А.М.Богатирьова, Л.І.Мурая, О.О.Никонова, М.А.Полякова, Б.О.Рунова.

На даному етапі розвитку економічних відносин в системі “наука-виробництво” недостатньо вивченими залишаються питання формування механізмів впливу на пріоритетність розробки і впровадження наукової продукції у виробництво, особливостей функціонування регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва та напрямів розвитку нових організаційних структур науково-виробничої інтеграції і удосконалення економічних відносин між дослідними господарствами і науковими установами.

Зв'язок програми з науковими програмами, планами. Проведені дослідження пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН, і зокрема з темою “Розробити науково-методологічні засади формування та ефективного здійснення аграрної політики України на після приватизаційному етапі розвитку” (1996-2000 рр., номер державної реєстрації 0196VI 6299), та науково-технічною програмою на 2001-2005 роки “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (затверджена Мінагрополітики України і Президією УААН, грудень 2000 року).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення теоретичних і методологічних основ та прикладних аспектів розвитку економічних відносин при інтеграції науки і виробництва та обґрунтування концептуальних положень щодо формування інтеграційних структур і напрямів удосконалення економічних відносин в системі “наука-виробництво”.

Відповідно до неї визначено наступні завдання дослідження:

розкрити сутність наукового забезпечення аграрного сектора виробництва в умовах формування ринкових відносин;

узагальнити світовий і вітчизняний досвід стосовно форм та напрямів науково-виробничої інтеграції;

дослідити поточний стан експериментальної бази аграрної науки;

вивчити особливості сучасних економічних відносин у системі науково-виробничої інтеграції;

вивчити тенденції функціонування регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва;

розробити їх концептуальні основи розвитку нових організаційних форм науково-виробничої інтеграції в сучасних умовах аграрного виробництва; науковий виробничий інтеграція аграрний

обґрунтувати напрями удосконалення економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва та пропозиції щодо організації внутрішньогосподарських відносин у науково-виробничих структурах.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є економічні відносини в системі інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки. Об'єктом дослідження є науково-дослідні установи, державні сільськогосподарські дослідні станції, дослідні господарства, регіональні центри наукового забезпечення агропромислового виробництва, що входять до складу мережі УААН.

Методи дослідження. В дисертації використовувалися наступні методи економічних досліджень: історико-економічний аналіз (при дослідженні довгострокових тенденцій розвитку інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки України); монографічний і статистичний (при вивченні функціонування окремих структур, що беруть участь в процесі розробки, апробації і проходження наукової продукції); абстрактно-логічний (при розкритті теоретичних і методологічних аспектів організаційного моделювання форм і зв'язків науки з виробництвом); порівняння (при співставленні особливостей економічного механізму різних форм науково-виробничої інтеграції), та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-прикладних засад економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки і представлена наступними науковими положеннями:

вперше розширено і поглиблено сутність поняття науково-технічного прогресу, як багатоаспектної системи, у тому числі шляхом включення у загальноприйняте розуміння НТП його своєрідної підсистеми - науково-економічного прогресу. На цій основі опрацьована блочно-структурна модель науково-технічного прогресу;

поглиблено розуміння категорії наукового забезпечення аграрного виробництва стосовно умов формування ринкових відносин шляхом включення в неї наукового обслуговування та інформаційно-консультаційного забезпечення, у тому числі шляхом розвитку дорадництва;

знайшли подальший розвиток основні положення сутність форм зв'язуючих механізмів інтеграції науки і виробництва з погляду теорії організації: до них належать єдиноначальність, чітко персоніфіковане управління спеціалізованими підрозділами, командний підхід, опосередкований контроль;

обґрунтовано перспективні організаційні форми науково-виробничої інтеграції на сучасному етапі формування ринкових відносин;

розроблено пропозиції щодо організації внутрішньогосподарських відносин і оплати праці в науково-виробничих структурах.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовані в дисертації підходи щодо формування організаційних структур науково-виробничої інтеграції використовуються Президією Української академії аграрних наук. Пропозиції щодо організації внутрішньогосподарських відносин та оплати праці використовуються в дослідному господарстві “Пасічна” Хмельницької області.

Рекомендації щодо вдосконалення економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва використовуються в діяльності Хмельницького центру наукового забезпечення агропромислового виробництва і можуть бути використані іншими регіональними центрами.

Висновки і пропозиції, одержані в процесі дослідження, спрямовані на формування та ефективне функціонування економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва в ринкових умовах та розвитку нових інтеграційних структур.

Про використання впровадження результатів дослідження є відповідні довідки.

Особистий внесок. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Всі друковані праці опубліковані одноосібно.

Апробації результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження обговорювались на: обласній науково-практичній конференції “Реформування сільського господарства та розвитку аграрного ринку Хмельницької області” (СМТ Ярмолинці, 2000 р.); обласній науково-практичній конференції “Пореформений розвиток аграрного сектора економіки” (м. Кам'янець-Подільський, 2002 р.); обласній науково-практичній конференції “Виробництво зерна в 2003 році” (с. Пасічна, 2002 р.); спільному засіданні ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва регіонів та відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ (м. Дніпропетровськ, Інститут зернового господарства, 2002 р.); на спільному засіданні Ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення виробництва регіонів та відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ (м. Харків, Інститут рослинництва ім. Юр'єва, 2002 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно опубліковано чотири наукові праці всі у фахових виданнях. Загальний обсяг видань 1,6 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку опублікованих праць за темою дослідження. Робота викладена на 180 сторінках комп'ютерного набору, має 12 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел налічує 150 найменувань. Дисертація доповнена 2 додатками - підтверджено використання результатів досліджень у практичній діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертації - “Науково-прикладні засади економічних відносин в системі “наука-виробництво” - розглядаються теоретична сутність, напрями і найважливіші положення організації інтеграційних науково-виробничих процесів в аграрному секторі економіки України. Вихідними основами дослідження цієї частини дисертаційної роботи визначено: загальноприйняте розуміння науки як системи знань про об'єктивні закони розвитку природи і суспільства та їх нагромадження, поглиблення і систематизації в інтересах людства; підвищення наукоємності агропромислового виробництва в умовах реформування і пореформеного розвитку сучасних аграрних відносин; розгляд наукового забезпечення аграрного сектора як одного з найважливіших чинників підвищення ефективності і конкурентоспроможності його розвитку; підвищення місця і ролі науково-технологічного розвитку та інноваційних чинників досягнення цієї мети.

Виходячи з розуміння науки взагалі і аграрної науки зокрема, як виняткової, нічим незамінної соціальної інституції, а виробництва - як провідної сфери суспільних відносин, у дисертації особлива увага приділяється вивченню особливостей форм і механізмів інтеграції науки та виробництва залежно від інтересів і потреб кожного даного періоду розвитку сільськогосподарського виробництва. Відповідно до цього обґрунтовано висновок щодо необхідності трансформації форми науково-виробничих відносин, що склалися в умовах так званого соціалістичного господарювання на селі, у напрямку створення механізмів поєднання науки і виробництва на відносинах власності та економічних інтересах.

Вихідною основою вирішення цієї проблеми визначено надбаний світовий досвід розвитку науково-виробничих відносин з одночасним переосмисленням відповідних методологічних основ, передусім у частині розуміння сутності науково-технічного прогресу. Як свідчить вивчення відповідних літературних джерел, ключовим у його розумінні є вдосконалення технічних і технологічних елементів виробництва. При цьому поза увагою залишаються динамічні соціально-економічні відносини, які в сучасних умовах є найважливішим мотиваційним чинником формування інноваційно-орієнтованої поведінки підприємницьких структур взагалі і сільськогосподарських - зокрема. У зв'язку з цим у дисертації зроблено висновок щодо необхідності удосконалення організації механізмів матеріалізації науково-технічних знань, впровадження їх у виробництво. При цьому потрібно виходити з того, що тут діють рушійні сили і фактори, істотно відмінні від тих, які притаманні науково-технічному прогресу.

Базовим принципом технологічного розвитку стає ринкова потреба в науковій продукції, яка передбачає договірні (контрактні) відносини між виробниками і її споживачами.

Необхідно визнати, що контрактні відносини, якщо їх розуміти тільки в аспекті ринкового середовища, не можуть охоплювати всю науку. Це пов'язано з об'єктивною необхідністю проведення досліджень як короткострокового (прикладного), так і довгострокового (фундаментального) типу. Якщо ринковий механізм дозволяє ефективно організовувати короткостроковий дослідницький процес, то фундаментальні напрями наукової діяльності потребують регулювання з боку держави. Сутність контрактних відносин у широкому розумінні, як основи економічної організації наукового забезпечення аграрного виробництва, схематично показано на рис. 1.

Рис.1. Контрактні відносини в системі наукового забезпечення аграрного виробництва

Особливе місце у вирішенні цієї проблеми посідає організаційне забезпечення науково-виробничих зв'язків в аграрному секторі. Складність її вирішення зумовлюється тим, що наука і виробництво потребують організаційних підходів, мають різні цілі і характеризуються різними критеріями результативності порівняно з тими, що мали місце у радянські і перші дорадянські роки. У зв'язку з цим об'єктивно необхідним є поглиблення і підвищення соціально-економічної результативності функції впровадження у виробництво здобутків науково-технічного розвитку. Стосовно до умов, що складаються у сільському господарстві України, організаційною основою досягнення цієї мети має стати оптимізація діяльності і вибір механізмів функціонування відповідної мережі УААН - науково-дослідних інститутів і станцій, дослідних господарств, центрів наукового забезпечення тощо.

Узагальнення світового досвіду розвитку інтеграційних зв'язків між наукою і виробництвом підводить до висновку, що поєднання дослідницьких і впроваджувальних функцій не може бути зведене до простого злиття відповідних організацій. Об'єктивним є створення для цієї мети й ефективне функціонування спеціалізованих зв'язуючих ланок, формалізованих організаційних одиниць, предметом діяльності яких є забезпечення взаємозацікавленого і взаємовигідного розвитку цих функцій. Відповідно до цього науково-дослідницькі і впроваджувально-консультаційні функції потрібно розглядати як складові єдиного за своїм стратегічним призначенням процесу, спрямованого на задоволення потреб науки і виробництва, ефективного розвитку агроформувань різних типів і, що потрібно вважати найважливішим, інтереси селянства взагалі і кожного селянина зокрема. Це має стати однією з найважливіших складових надійного вирішення проблеми ефективного розвитку аграрних відносин, забезпечення продовольчої проблеми країни. Вирішення цих проблем в єдності має розглядатися як один з найважливіших елементів підвищення місця і ролі ефективно діючої аграрної політики у системі розвитку державотворчих процесів у країні.

З урахуванням цих вихідних положень у дисертації обґрунтовано висновок, що із зосередженням дослідницько-впроваджувальних функцій в УААН виправданим може бути суміщення одним керівником функцій керівника центру наукового забезпечення області і дослідної станції. Це дасть можливість повніше, глибше й детальніше передбачити і практично вирішувати науково-прикладні проблеми сільського господарства регіону, забезпечувати на єдиних засадах науково-виробничі зв'язки між дослідними установами області та всіма господарюючими суб'єктами аграрного сектора.

Узагальнення світового досвіду інтеграції науки і виробництва дає підстави для виділення відповідних моделей європейського, китайського і американського типів, а також моделі країн, що розвиваються. Зроблений на підставі аналізу висновок полягає в тому, що у сільському господарстві України має бути побудована оригінальна модель, яка б найбільшою мірою відповідала сучасним і перспективним потребам, інтересам та можливостям країни.

У другому розділі - “Сучасний рівень розвитку науково-виробничих відносин в аграрній сфері” - проаналізовано соціально-економічний стан експериментальної бази аграрної науки, виявлено особливості сучасних економічних відносин у системі науково-виробничої інтеграції, розкрито особливості і тенденції функціонування регіональних центрів наукового забезпечення АПВ.

В дисертаційній роботі здійснено аналіз діяльності щодо оптимізації та вдосконалення мережі дослідних господарств. Ті з них, що не виконують своїх статутних вимог, передаються у підпорядкування Мінагрополітики України. Здійснюються також оптимізація розмірів землекористування, що передбачає збереження в системі аграрної науки лише таких площ земель, які необхідні для апробації нових сортів, а також для виробництва елітного насіння і вирощування племінного молодняка тварин дослідними господарствами з урахуванням сівозмін та просторової ізоляції.

Визначено доцільним залишити в мережі УААН понад 483,3 тис. га ріллі проти 523,2 тис. га.

У зв'язку з фінансовою кризою, відсутністю платоспроможного попиту на наукоємну продукцію наукових установ і дослідних господарств виробництво сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах 1996 року за останні п'ять років скоротилося на 23%.

Збитковим виявилося виробництво абсолютної більшості сільськогосподарської продукції, за цей період залишалися рентабельними тільки три види сільськогосподарської продукції - зернові культури, плоди і ягоди.

Важкий фінансовий стан наукових установ і дослідних господарств ускладнюється утриманням на балансі соціальної сфери, на яку щорічно витрачається понад 33 млн. грн., з яких близько 16 млн. грн. не компенсуються.

Проте і за таких умов за останні п'ять років потреба сільського господарства в елітному насінні зернових, зернобобових, олійних та кормових культур забезпечувалася на 90%. У загальному обсязі виробництва та реалізації в Україні елітного насіння, сорти вітчизняної селекції становили в середньому 78%, у тому числі озимих - 92%, ярих зернових - 91, круп'яних - 85, кормових - 75%.

За більшістю сільськогосподарських культур дослідні господарства УААН мають вищий рівень урожайності, ніж сільськогосподарські підприємства в середньому по Україні. Таку ситуацію можна пояснити, хоча б частково, кращою організацією наукового забезпечення виробництва.

Стан економічного середовища впливає на кінцеву результативність виробництва, але вона також залежить від якості управлінських рішень, що приймаються підприємствами. Так, за рахунок високопрофесійного менеджменту дослідне господарство “Пасічна” успішно функціонує в нестабільному середовищі. За останні три роки (1999-2001 рр.) рівень рентабельності в рослинництві зріс з 28,1 до 100,6%, в тваринництві від 7,3 до 27,9% у 2001 році, а в цілому по господарству з 13,3 до 27%.

Аналіз свідчить, що за такої ситуації єдиний вихід полягає в освоєнні виробництва конкурентоспроможної продукції. Найоптимальнішим шляхом розвитку виробництва слід вважати інноваційний, головною умовою якого є постійне оновлення технологій, широке використання новітніх наукових розробок. У розгортанні інноваційної діяльності зацікавлені всі суб'єкти соціально-економічних відносин. Звичайно провідна роль в організаційній, правовій і фінансовій підтримці інноваційного процесу належить державі. З більшості питань окреслено шляхи вирішення в Законі України “Про інноваційну діяльність”, прийнятому Верховною Радою 5 липня 2001 року.

Саме завдяки інноваційній спрямованості виробничої діяльності дослідних господарств “Шевченківське” Київської області, “Покровське” Одеської області, “Надія” Сумської області, вони стали економічно міцними і прибутковими не тільки в своїх регіонах, а й і в Україні.

З метою активізації інноваційних процесів на ключових найбільш наукоємних напрямках розвитку АПК Українською академією аграрних наук, концерном “Віадук” і технопарком “Інститут монокристалів” створено Агротехнополіс з виробництва і реалізації елітної насінницької та племінної продукції, яка завжди була і залишається найсприятливішим інноваційним й інвестиційним середовищем. Модель передбачає рефінансування одержаних за умови спеціального режиму пільг у подальший розвиток виробництва насіннєвих і племінних ресурсів.

У процесі переходу агропромислового виробництва на інноваційний шлях розвитку серед пріоритетних напрямів досліджень центральне місце займають, на нашу думку, економічні, які спрямовані на перебудову економічних відносин, узгодження об'єктивних інтересів суб'єктів господарювання.

Функціонування аграрної науки в ринковому середовищі вимагає приведення у відповідність з її завданнями і функціями мережі та структури наукових установ, їх дослідних господарств, з одночасною перебудовою вертикальних і горизонтальних економічних відносин.

Адже дослідні господарства діють в тих же умовах, що склалися в аграрному секторі в цілому. Проте вони втратили переваги, які мала їх економіка від реалізації наукоємної продукції - витрати на виробництво її значно вищі і попит на неї різко скоротився через неплатоспроможність споживачів. Ринкові відносини в агропромисловому комплексі, зростання потреби в науковій продукції та підвищення значення науково-технічної інформації вимагають якісно нових підходів до організації і функціонування науки, її реформування та корінної перебудови існуючих взаємовідносин між наукою і виробництвом.

Заслуговує поширення досвід створення госпрозрахункових підрозділів в Науково-дослідному інституті винограду і вина “Магарач” та Нікітському ботанічному саду, які займаються реалізацією наукових розробок цих установ.

Створено науково-виробничі кооперативи, шляхом передачі науковою установою науковим підрозділам (відділ, лабораторія) в оренду землі і державного майна, що фіксується відповідним актом передачі та установчою угодою на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції та у Волинському інституті агропромислового виробництва.

Ефективною виявилася інтеграція науково-дослідних установ та їх дослідних господарств з державними і приватними формуваннями та іноземними інвесторами. Прикладом може бути акціонерне товариство на базі дослідно-насінницького підприємства “Тростянецьке” Сумської області, статутний фонд якого має 52% державного і 48% приватного капіталу.

Особливого значення в системі вдосконалення економічних відносин ми надаємо переведенню виробничих підрозділів господарств на засади внутрішньогосподарського розрахунку, розвитку оренди, розширення оперативної самостійності, самовираження і самоорганізації колективів.

Досліджено, що метою створення центрів наукового забезпечення є необхідність застосування нових підходів до організації впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Методологічним принципом цього процесу має бути той, що прикладну наукову розробку не можна вважати закінченою, якщо вона не впроваджена у виробництво.

Регіональні центри здійснювали наукове забезпечення агропромислового виробництва відповідно до Програм наукового забезпечення агропромислового виробництва АР Крим та областей України, які погоджувались з головними управліннями сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, затверджувалися радою з питань діяльності регіональних центрів наукового забезпечення при Президії УААН.

За матеріалами Української академії аграрних наук наслідки впровадження та освоєння інновацій регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва у 2001 році характеризуються даними таблиці.

Експериментальне впровадження та освоєння інновацій центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва у 2001 р.

Центри наукового забезпечення АПВ АРК

і областей

Кількість агроформувань,

які здійснювали

Кількість укладених договорів

Залучено позабюджетних коштів,

тис. грн.

експериментальне впровадження

освоєння інновацій

АР Крим

17

13

27

159,0

Вінницький

13

78

75

319,7

Волинський

9

28

25

30,8

Дніпропетровський

16

15

56

1986,0

Донецький

15

23

33

96,3

Житомирський

13

16

33

164,0

Закарпатський

14

9

15

147,0

Запорізький

19

79

152

373,5

Івано-Франківський

7

21

20

181,5

Київський

33

50

30

5,3

Кіровоградський

8

5

27

32,3

Луганський

10

38

26

140,0

Львівський

21

14

21

189,0

Миколаївський

14

11

32

204,0

Одеський

22

5

27

65,9

Полтавський

8

5

13

32,2

Рівненський

8

70

92

117,7

Сумський

8

24

67

485,3

Тернопільський

10

11

13

105,0

Харківський

19

54

107

392,0

Херсонський

20

18

27

310,1

Хмельницький

11

14

25

101,3

Черкаський

13

46

37

162,5

Чернівецький

7

23

60

198,7

Чернігівський

11

14

27

178,0

Всього

346

684

1067

6177,1

Узагальнюючи роботу центрів наукового забезпечення АПВ, слід зазначити, що за 1998-2001 рр. відбувся процес становлення регіональних центрів як головних багатопрофільних науково-виробничих установ, які здійснюють комплексне наукове забезпечення аграрних формувань усіх форм власності і господарювання, організовують дорадництво з питань науково-консультаційного та інформаційного забезпечення АПВ.

У третьому розділі - “Удосконалення економічних відносин у системі інтеграції науки і виробництва” - визначено напрями розвитку науково-виробничих структур в аграрному секторі, обґрунтовано перспективні організаційні форми науково-виробничої інтеграції на сучасному етапі формування ринкових відносин, розроблено пропозиції щодо організації внутрішньогосподарських відносин і оплати праці в науково-виробничих структурах.

Основним напрямом розвитку науково-виробничих структур є прискорення переведення їх на інноваційні засади розвитку. Формування інтеграційних структур можливе в мережі УААН шляхом удосконалення всієї системи економічних взаємовідносин, яка включає взаємовідносини УААН, її наукових установ з державою, товаровиробниками та внутрішньо-академічні відносини.

В дисертації обґрунтовано висновок щодо удосконалення організаційної побудови проведення наукових досліджень через створення окремих самостійних спеціалізованих науково-дослідних та обслуговуючих підрозділів (відділів, лабораторій) з передачею їм виробничої бази, землі та частини бюджетних асигнувань для використання програмних завдань. Прикладом слугує робота лабораторії картоплі і відділ насінництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

У соціально-економічному плані безпосередня участь всіх учасників науково-виробничого процесу у створенні та розподілі одержаного колективом валового доходу зумовить нове розуміння виконавцями як інтелектуальної, так і фізичної праці суті оплати праці, її економічної природи.

Поглиблення науково-виробничої інтеграції в аграрному секторі можливе шляхом створення спеціальних організаційних структур, які б ефективно поєднували інтереси як науково-дослідних установ, так і господарюючих суб'єктів.

Метою створення науково-виробничої структури є інтенсифікація розробки, виробництва та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції із спрямуванням взаємоузгоджених дій наукових організацій, закладів освіти, промислових підприємств та інших суб'єктів на задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу країни. Ця мета досягається шляхом державного регулювання науково-виробничої діяльності з реалізацією принципу свободи підприємництва у цій сфері.

Ініціаторами створення науково-виробничої структури можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та установи незалежно від форм власності і громадяни. Організаційне та методичне забезпечення створення і функціонування науково-виробничих структур здійснюється Комісією з організації діяльності технологічних парків та науково-виробничих структур інших типів, яка діє відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Для здійснення наукової і науково-технічної діяльності, розвитку власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз зазначені науково-виробничі структури відкривають спеціальні рахунки в установленому законодавством порядку.

Як показали дослідження, подальший розвиток експериментальної бази аграрної науки і відповідних науково-виробничих структур вимагає вирішення таких завдань:

чітке розмежування експериментальної бази і товарного виробництва. До експериментальної бази слід віднести тільки ту частину, яка використовується для проведення наукових дослідів, перевірки їх результатів у різних регіонах країни. Експериментальна база має функціонувати в складі наукових установ;

оптимізація всіх елементів експериментальної бази аграрної науки, включаючи земельні угіддя, поголів'я різних видів тварин, засобів і предметів праці (технічні засоби, обладнання, реактиви, препарати, тощо);

першочергове та комплексне забезпечення наукового процесу всіма елементами експериментальної бази на основі обґрунтованих розрахунків і відповідних заявок. Першочергове фінансове забезпечення придбання всіх елементів експериментальної бази УААН і НДУ за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів;

забезпечення необхідних умов для організації виробництва вітчизняних технічних засобів, обладнання, реактивів, препаратів, інших елементів, які формують експериментальну базу аграрної науки. Запровадження механізмів економічного стимулювання виробників елементів експериментальної бази, які б включали пільгове кредитування та оподаткування (звільнення від ПДВ), забезпечували прибутковість їх виробництва;

створення необхідних умов для імпорту тих елементів експериментальної бази, які не виробляються в Україні, звільнення їх від ПДВ та митних платежів;

раціональне використання експериментальної бази аграрної науки та посилення відповідальності керівників наукових установ за її збереження і використання;

оптимізація кількості і розмірів дослідних господарств на основі визначення попиту споживачів на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема, потреб сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності та господарювання в насінні різних сортів і гібридів сільськогосподарських культур вітчизняної селекції, племінному молодняку різних видів тварин;

удосконалення системи економічних взаємовідносин в мережі УААН, зокрема відносин з державними установами та організаціями, між науковими установами і дослідними господарствами, відносин із сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності, які є споживачами наукової продукції.

В дисертації пропонуються для цього організаційно-економічні перетворення існуючої системи науково-виробничих відносин (рисунок), а саме:

організація виробничих і науково-виробничих систем (НВО)- об'єднань;

реорганізація дослідних господарств у підприємства з внутрішньо-господарськими орендними відносинами;

організація науково-виробничих підрозділів на базі майна відділів (лабораторій), наукових установ і структурних підрозділів господарств;

організація корпоративних структур на базі дослідних господарств;

сумісна діяльність та спільні підприємства в системі УААН;

організація агротехнопарків, бізнес-інкубаторів та інших мотиваційних структур.

Рис. 2. Схема організаційних структур науково-виробничої інтеграції

Основними принципами організації науково-виробничих об'єднань є добровільність їх створення, збереження юридичної самостійності їх учасників, матеріальної заінтересованості і відповідальності за результати діяльності згідно з профілем системи (об'єднання).

Доцільність організації корпоративних структур на базі дослідних господарств зумовлена тим, що в умовах поточного організаційно-економічного механізму проходження наукової продукції кілька дослідних господарств не можуть задовольнити потреби наукової установи. З іншого боку, одна наукова установа УААН не може повною мірою використати виробничі потужності дослідного господарства. Таким чином, виникає проблема неповного використання виробничих потужностей багатогалузевих дослідних господарств, що взаємодіють з вузькоспеціалізованими науково-дослідними установами. Це зумовлює необхідність застосування комплексного підходу до організації взаємодії науково-дослідних установ і дослідних господарств, який би ґрунтувався на більш глибокій функціональній інтеграції складових мережі УААН.

Найбільш апробованою світовою практикою і простою формою залучення інвестицій в інтеграційний процес є сумісна діяльність по реалізації єдиного технологічного процесу отримання продукту. До сумісної діяльності в науково-впроваджувальному процесі, як правило, залучаються економічно міцні фінансові структури, активні виробничники, інші наукові підрозділи чи фірми.

Кращим представником інтересів науки у цьому процесі мають стати організовані в установах науки автономні і гнучкі середні та малі спеціалізовані підрозділи (фірми) або дослідні господарства, яким створюються сприятливі кадрові, технологічні та інформаційні можливості для залучення до сумісної діяльності інвесторів, партнерів по впроваджувальній і виробничій діяльності.

Сумісна діяльність і залучення інвесторів та спецвиконавців у системі УААН організовуються для швидкої і масштабної реалізації інновацій довготривалого освоєння інтенсивних і низькозатратних технологій, удосконалення структури посівних площ з впровадженням сівозмін, систем ґрунтозахисту, підвищення родючості ґрунтів, порідного відтворення стада тварин, запровадження системи зооветеринарних та санітарних заходів, підвищення рівня екологічного захисту, вдосконалення господарського механізму тощо.

Головною умовою організації сумісної діяльності мають стати партнерські стосунки й економічні методи управління взаємовідносинами, які передбачають абсолютну господарську самостійність та комерційні інтереси юридичних осіб. Мета сумісної діяльності - зменшення сукупних витрат ресурсів та отримання максимуму прибутку.

Пропозиції щодо опрацьованих в дисертації підходів з організації внутрішньогосподарських відносин і оплати праці використовуються в дослідному господарстві “Пасічна”. Основними організаційними підходами впровадження дієвих внутрішньогосподарських відносин у дослідному господарстві виступають наступні:

удосконалення виробничо-господарської структури господарств;

розробка і прийняття внутрішньогосподарських документів регламентації внутрішніх економічних відносин;

розробка і прийняття річних бюджетів підрозділів та укладання внутрішніх договорів підрозділів з адміністрацією;

оперативний контроль ходу виконання річних бюджетів підрозділів;

оцінка виконання річних бюджетів та стимулювання їх колективів за річні підсумки роботи.

Заробітна плата повинна бути спрямована на відновлення та активізацію її функцій: відтворювальної, мотиваційної, регулюючої.

ВИСНОВКИ

Реформування аграрних відносин, перехід сільського господарства України до етапу пореформеного розвитку зумовили необхідність удосконалення науково-виробничих інтеграційних процесів у напрямках, які б відповідали інтересам науково-дослідницької мережі країни, зосередженої в УААН, та її структурних підрозділів, цільовим призначенням яких є експериментальна перевірка наукових надбань дослідних станцій і дослідних інститутів та організація їх впровадження у виробництво.

Визначальне місце у вирішенні проблеми ефективного функціонування науково-виробничих відносин в аграрному секторі належить їх відповідному організаційному забезпеченню, а також поглибленню і підвищенню ефективності економічних відносин між безпосередньо науковими структурами УААН (науково-дослідними станціями) та їх підрозділами, що мають виробниче, науково-впроваджувальне призначення. Узгоджене за цільовим спрямуванням і механізмами вирішення цих проблем має розглядатися як стратегічний напрям розвитку і підвищення ефективності науково-виробничих відносин в аграрному секторі економіки країни.

За всієї важливості світового досвіду розвитку науково-виробничих зв'язків, при вирішенні цієї проблеми у сільському господарстві України єдино вірно орієнтуватися на побудову оригінальної вітчизняної моделі, яка б за сутністю і механізмами практичної реалізації відповідала б інтересам і потребам науки та практики, забезпечувала необхідність прискорення соціально-економічного відродження села, виведення на якісно вищий рівень розвиток аграрних відносин.

В організаційному відношенні цьому сприятиме поєднання однією особою функцій керівника центру наукового забезпечення сільського господарства області та науково-дослідної станції. Цим може бути забезпечено підвищення стратегічної спрямованості розвитку науково-виробничих відносин в аграрному секторі області та підвищення їх соціально-економічної результативності.

Поточний стан соціально-економічного розвитку дослідних господарств залишається незадовільним. Матеріально-технічна база дослідних господарств не відповідає вимогам ефективного забезпечення проведення наукових досліджень.

В умовах розбудови ринкових відносин та інтеграції аграрного сектора у світову економічну систему об'єктивно необхідною стає переорієнтація аграрного господарювання на інноваційний шлях розвитку. З метою активізації інноваційних процесів у ключових сферах АПК необхідно створювати інноваційні структури (технопарки, технополіси).

У практиці роботи наукових центрів УААН ефективними виявились окремі варіанти вдосконалення взаємовідносин між наукою і виробництвом. Продовжується пошук ефективних організаційних форм функціонування аграрної науки і науково-виробничої інтеграції шляхом створення науково-методичних центрів наукового забезпечення. Центри стали активніше впливати на методичний рівень досліджень.

Поглиблення науково-виробничої інтеграції в сучасних умовах розвитку аграрного сектора можливе шляхом створення спеціальних організаційних структур, які б ефективно поєднували інтереси як науково-дослідних установ, так і господарюючих суб'єктів. Такими структурами можуть бути: виробничі і науково-виробничі об'єднання; підприємства з внутрішньогосподарськими орендними відносинами (реформовані дослідні господарства); науково-виробничі підрозділи на базі майна відділів (лабораторій), наукових установ і структурних підрозділів господарств; корпоративні структури на базі дослідних господарств; сумісна діяльність та спільні підприємства: агротехнопарки, бізнес-інкубатори та інші інноваційні структури.

Можливий варіант організації внутрішньогосподарських взаємовідносин на основі договорів між внутрішньогосподарськими підрозділами і адміністрацією, що підвищує відповідальність усіх учасників. Реформування оплати праці вимагає послідовної побудови економічних відносин знизу, починаючи від окремого працівника та первинного колективу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Царенко І.Г. Особливості науково-технічного прогресу в АПК в умовах формування ринкових відносин // Економіка АПК. - 2002. - №7. - С. 41-43.

Царенко І.Г. Світовий досвід діяльності впроваджувальних служб у сільському господарстві // Агроінком. - 2002. - № 8-9. - С. 34-36.

Царенко І.Г. Організаційні аспекти наукового забезпечення аграрного виробництва // Економіка АПК. - 2002. - № 9.- С. 10-13.

Царенко І.Г. Шляхи розвитку науково-виробничих структур у системі інтеграції науки і виробництва // Агроінком. -2002. -№10-12.-С. 28-31.

АНОТАЦІЯ

Царенко І.Г. Розвиток економічних відносин в системі інтеграції науки і виробництва в аграрному секторі економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2003.

Розглядається сукупність організаційних, економічних і соціальних питань, спрямованих на удосконалення інтеграційних процесів у системі “аграрна наука - агропромислове виробництво” з метою виведення її складових на якісно вищий організаційний і результативніший рівень розвитку. Найважливішими засобами вирішення цієї проблеми визначено поєднання відповідних надбань, що вже мають місце в практиці країни, і зарубіжного досвіду, створення організаційно-виробничих структур науково-інтеграційного призначення, організація внутрішньогосподарських економічних відносин в агроформуваннях і створюваних науково-інтеграційних структур, удосконалення роботи центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва.

Обґрунтовано висновок про віднесення до найважливіших передумов ефективного розвитку інтеграційних відносин в аграрному секторі уточнення пріоритетних напрямів наукових досліджень, підвищення рівня соціально-економічного розвитку дослідних господарств, забезпечення ефективного функціонування науково-інтеграційних структур.

Ключові слова: інтеграція, науково-інтеграційні структури, центри наукового забезпечення, економічні відносини, пріоритетні дослідження.

Царенко И.Г. Развитие экономических отношений в системе интеграции науки и производства в аграрном секторе экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2003.

В диссертационной работе рассматривается совокупность организационных, экономических и социальных вопросов, направленных на совершенствование интеграционных процессов в системе “аграрная наука - агропромышленное производство” с целью выведения ее слагаемых на качественно более высокий организационно и результативно уровень развития.

Наиболее важными путями решения этой проблемы определено:

сочетание соответствующей отечественной практики и зарубежного опыта, по организации научного обеспечения аграрного производства (то есть функционирование информационно-консультационных служб);

создания специальных организационных структур научно-интеграционного назначения, организация, которых удовлетворяла б экономические интересы, как научно-исследовательских учреждений, так и хозяйствующих субъектов. Такими структурами могут быть: производственные и научно-производственные объединения; предприятия с внутренне хозяйственными отношениями; научно-производственные подразделения на базе имущества отделов (лабораторий) научных учреждений, совместная деятельность, совместные предприятия и другие инновационные структуры.

организация экономических отношений в агроформированиях и организационно-производственных структурах научно-исследовательских организаций.

Обоснован вывод о том, что современные уровни социально-экономического состояния сельского хозяйства и аграрной науки ограничивают возможности эффективного развития аграрного сектора экономики. В соответствии с этим наиболее общий выход из создавшегося положения должен предусматривать сочетание общегосударственных мер по повышению уровня агропромышленного производства с совершенствованием организации научно-производственных отношений в аграрной сфере. Один из выводов по результатам исследования состоит в отношении четкого определения приоритетов научных исследований, повышения уровня социально-экономического развития опытных хозяйств, обеспечение эффективного функционирования научно-интеграционных структур к определяющим предпосылкам достижения высокой результативности интеграции сельскохозяйственной науки и агропромышленного производства.

Реформирование оплаты труда требует последовательного построения экономических отношений снизу, начиная от отдельного работника и первичного коллектива.

Достижению этой цели будет способствовать также углубление и повышение эффективности комплексного сочетания соответствующих организационных, экономических и социальных мер на всех уровнях. Социальная направленность совершенствования научно-производственных отношений рассматривается в качестве одного из наиболее важных и потенциально результативных направлений выведения научно-интеграционных процессов на качественно более высокий уровень.

С этих позиций в диссертации рассматриваются вопросы обеспечения достаточно результативной работы центров научного обеспечения агропромышленного производства. Имеющийся в этом отношении практический опыт дает основание рассматривать создание таких центров в качестве перспективно важного средства повышения научного обеспечения аграрного сектора экономики. Проблема состоит в совершенствовании организации функционирования таких центров, в том числе путем обеспечения их достаточно подготовленными для эффективной работы в нетрадиционной системе повышения результативности научно-интеграционных процесcов.

Ключевые слова: интеграция, научно-интеграционные структуры, центры научного обеспечения, экономические отношения, приоритетные исследования.

Tsarenko I. H. The development of the economic relations in the system of the science integration and the production in the agrarian sector of the economy. - A manuscript (a typescript).

The thesis for the receiving of the science candidate's degree of the economic science in the speciality 08.07.02 - The economy of the agriculture and AIC. The Agrarian economy Institute UAAS, Kyiv, 2003.

In the thesis work the totality of the organized, economic and social problems are examined which are directed for the improvement of the integral processes in the system “the agrarian science - agroindustrial production” with the aim of taking out its compound for the high quality organized and more resulted level of the development. The most important ways of this problem's solving is determined the combination of the corresponding acquisitions which takes already the place in the practice of the country and in the foreign experiment, the creation of the organized - productive structures of the science-integral function, the organization of home economic relations in agroformations and the created science-integral structures, the improvement of the work of the centers of the science security of agroindustrial production.

It is well-founded the conclusion about the concerning to the most important pre-conditions of the effective development of the integral relations in the agrarian sector of the closer definition of the prioritive directions of science investigations, the increasing of the level of the socially-economic development of the research economy, the providing of the effective functions of the science-integral structures.

Key words: the integration, the science-organized structures, the centers of science providing, the economic relations, the prioritive investigations.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 10.04.2007

  • Механізм використання економічних відносин в аграрному секторі. Фактори, які визначають та забезпечують функціонування даних відносин. Особливості та проблеми реформування аграрних відносин та аграрної політики в Україні в сучасних ринкових умовах.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 02.01.2014

  • Найважливіша особливість аграрних відносин. Земля як основна умова будь-якого виробництва. Особливість аграрних відносин та їх реформування. Кількість сільськогосподарських підприємств в Україні за організаційно-правовими формами господарювання.

    материалы конференции [8,8 K], добавлен 20.09.2008

  • Місце України у світовій економічній системі. Участь України в міжнародному русі факторів виробництва та її роль в міжнародній торгівлі. Напрями підвищення рівня економічного розвитку України і удосконалення системи міжнародних економічних відносин.

    контрольная работа [290,2 K], добавлен 28.03.2012

  • Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин, роль людського капіталу. Поняття та досвід венчурного інвестування. Інноваційний розвиток національної економіки України як головний шлях оптимізації росту продуктивних сил і виробничих відносин.

    курсовая работа [477,2 K], добавлен 07.06.2010

  • Аграрне виробництво, як єдність продуктивних сил і відносин економічної власності. Суб’єкти і об’єкти підприємництва в аграрному секторі. Рентні відносини та реалізація аграрних відносин в умовах ринкової економіки. Напрямки реформування АПК України.

    курсовая работа [356,6 K], добавлен 09.12.2010

  • Характеристика процесу європейської інтеграції та його витоків. Етапи розширення Європейського Союзу. Економічна інтеграція України в світову структуру. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища.

    реферат [91,2 K], добавлен 02.06.2015

  • Ставлення до власності в історичні часи та її вагомий вплив на предмети виробничого призначення. Поняття, типи, форми і види власності у системі економічних відносин. Способи привласнення благ та методи господарювання, як багатоманітність форм власності.

    курсовая работа [96,0 K], добавлен 18.09.2014

  • Суть цін та їх система в аграрному виробництві, методика визначення рентабельності. Використання основних ресурсів підприємства. Динаміка виробництва валової продукції, грошових надходжень і прибутку. Напрямки удосконалення цін та зниження собівартості.

    курсовая работа [94,2 K], добавлен 16.11.2014

  • Участь України в процесах світової економічної інтеграції. Економічні наслідки вступу країни до торгово-економічних інтеграційних об’єднань. Стратегічні напрямки інтеграції України у світове господарство - зовнішні чинники та внутрішні передумови.

    курсовая работа [100,7 K], добавлен 28.04.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.