Концептуальні основи удосконалення зовнішньоекономічної політики регіону

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Концептуальні основи удосконалення зовнішньоекономічної політики регіону

Виконала: Пенькова Інеса В'ячеславівна

Донецьк - 2002

АНОТАЦІЯ

Пенькова І.В. Концептуальні основи удосконалення зовнішньоекономічної політики регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. - Донецьк, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню концептуальних основ і механізмів зовнішньоекономічної політики в умовах перехідної економіки України. На підставі аналізу історичних, еволюційних і сучасних економічних умов розроблено принципову схему появи і розповсюдження міжнародної комерції, яка здатна реально підвищити темпи економічного зростання за умов подальшого її впровадження. Зокрема вивчено сучасні проблеми зовнішньоекономічної політики регіону на підставі аналізу теоретичних передумов розвитку міжнародних торговельних зв'язків, що виникли у системі міжнародного розподілу праці. Дослідження, що виконано, уточнюють природу, особливості і шляхи удосконалення ЗЕД на регіональному рівні.

Обґрунтовано доцільність державного регулювання ЗЕД регіону; визначено засоби ефективного використання наукового потенціалу регіону з метою прискорення розвитку наукомістких виробництв; розроблено пропозиції по створенню сприятливих правових і економічних умов розширення мережі торговельних партнерів і диверсифікації експорту регіону.

Проведено критичний аналіз причин втрат при зовнішньоекономічних операціях і обґрунтовано можливі шляхи їх скорочення. Розроблено концепцію особливостей інфраструктури ЗЕД регіону.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Остання чверть ХХ століття означилася тенденцією до інтернаціоналізації господарського життя країн, з одного боку, і тенденцією регіоналізації її, з іншого боку. Науковий аналіз виявляє суперечливість і у той же час взаємообумовленість цих процесів. На сьогодні взаємозв'язки і взаємозалежності країн і народів, формування міжнаціонального механізму спілкування між ними визначаються міжнародним розподілом праці, спеціалізацією та інтернаціоналізацією виробництва.

Ідея та практичні кроки у напрямку створення незалежної національної економіки України не суперечать у таких умовах глобальним тенденціям.

Актуальність теми дисертаційного дослідження теоретично і з практичної позиції входження України у світову економіку уявляється очевидною. В умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та її перших результатів виникає необхідність дослідження проблеми державного регулювання ЗЕД і її меж.

Наукову доктрину міжнародного економічного співробітництва було закладено класиками економічної теорії: Д. Рікардо, Хекшер-Оліним, В. Леонтьєвим, Й. Шумпетером та іншими авторами, які обґрунтували переваги експорту наукомісткої продукції.

Серед українських авторів дослідженням зовнішньоекономічної діяльності займаються В.М. Геєць, І.І. Лукінов, А.А. Чухно, Н.Г. Чумаченко, А.К. Покритан, А.Г. Семенов, Ю.В. Макогон та інші.

Проте, далеко не усі проблеми ЗЕД і світогосподарських відносин у цілому досліджено певною мірою достовірно у тому значенні, щоб результати досліджень можна було б ефективно впровадити у практику. Особливо це стосується аналізу ЗЕД Донецької області - як регіону, що займає провідні позиції в економіці країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках наукових досліджень кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємства Донецького національного технічного університету - держтема Н-5-99 «Діалектика господарського втілення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є обґрунтування оптимальних шляхів та механізмів удосконалення зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі аналізу існуючих засобів. Відповідно меті у роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- обґрунтовано методологічні основи аналізу зовнішньоекономічної діяльності, вивчено існуючі підходи до її дослідження;

- виявлено особливості та види зовнішньоекономічної діяльності у перехідній економіці України (необхідність, причини, структура);

- визначено особливості ЗЕД регіону у перехідний період до ринкових форм господарювання;

- вивчено причини втрат регіону при зовнішньоекономічній діяльності і запропоновано можливі шляхи їх скорочення;

- обґрунтовано особливості інфраструктури ЗЕД області з урахуванням створення вільних (спеціальних) економічних зон (ВЕЗ);

- розроблено методи удосконалення системи інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Об'єкт і предмет дослідження. Предметом дослідження є процеси і особливості зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Об'єктом дослідження виступають суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності області (акціонерні товариства, підприємства, фірми).

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, які присвячено вирішенню проблем ЗЕД, у тому числі ЗЕД регіонів, з метою її удосконалення та оптимізації.

У ході виконання дисертаційного дослідження використано методи економічного аналізу, системного підходу, статистичних угрупувань, математичних методів аналізу, вибіркових спостережень. Емпіричну базу дослідження склали практичні дії суб'єктів ЗЕД, фактологічний і статистичний матеріал, аналіз якого дозволив обгрунтувати достовірні положення і висновки. Інформаційною базою дослідження стали закони і нормативні акти владних установ України, а також доповіді міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному підході до визначення закономірностей і виявленні особливостей зовнішньоекономічних зв'язків регіону.

Конкретні результати, які містять наукову новизну, можна звести до наступних:

- одержало подальший розвиток положення про доцільність державного втручання в зовнішньоекономічну діяльність регіону з метою прискорення розвитку наукомістких галузей і виробництв; розроблено конкретні пропозиції по скороченню імпорту енергоносіїв і високотехнологічної продукції й умов диверсифікації експорту регіону;

- вперше проведено аналіз причин утрат регіону при зовнішньоекономічних операціях; виявлено й обґрунтовано можливі шляхи їх скорочення і по можливості усунення; обґрунтовано необхідність посилення перед контролю майбутніх контрагентів вітчизняних підприємств-експортерів і повсюдного введення системи обов'язкового страхування зовнішньоекономічних операцій від ризиків;

- визначено об'єктивну основу і передумови трансформаційних процесів перехідної економіки України, що обумовлюють появу і поширення міжнародної електронної комерції під впливом потреб, що зростають, і можливостей суб'єктів світогосподарських зв'язків в оперативній інформації; розроблено і запропоновано принципову схему загальносвітових цивілізаційних передумов розвитку міжнародної електронної комерції;

- розроблено концепцію побудови системи зовнішньоекономічної діяльності регіону, беручи до уваги особливості та функції її інфраструктури з урахуванням особливостей ВЕЗ, що створюються, і міжнародної електронної комерції, аргументовано необхідність формування функціональної мережі інститутів інфраструктури ЗЕД і обґрунтовано доцільність уведення системи електронних форм банківських розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів дослідження міститься у розробці комплексу рекомендацій щодо впровадження нових положень і висновків, які присутні у визначенні новизни роботи. Основні з них можна звести до таких, як:

- посилення контролю з боку державних органів і митних служб за «відтік» валютних коштів і цінностей за кордон;

- активізація науково-технічного потенціалу регіону щодо підвищення конкурентоспроможності продукції, яка виготовляється у регіоні і йде на експорт, за рахунок посилення уваги до наукомістких виробництв;

- впровадження практичних рекомендацій щодо скорочення і подолання втрат при зовнішньоекономічній діяльності та введення системи обов'язкового страхування зовнішньоекономічних операцій;

- урахування особливостей інфраструктури ЗЕД, маючи на увазі наявність торговельного морського порту і спеціальних економічних зон.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, що вибрана для дисертаційного дослідження, сформульовано мету і задачі, предмет і об'єкт, методологію дослідження, наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи зовнішньоекономічної політики» розглянуто структуру і головні характеристики, що визначають світове господарство, до яких віднесено міжнародний розподіл праці (МРП) і науково-технічний прогрес (НТП). Аналіз показав, що під впливом історичних і еволюційних процесів відбулася певна градація з точки зору взаємодії окремо узятої країни і світового ринку. В західній економічній науці, а також серед колишніх дослідників СРСР склалося трактування, у відповідності з котрим сфери взаємного впливу розподілено на сферу індиферентності, сферу несуперечності та сферу взаємодії. Суттєвих незгод з таким тлумаченням немає.

Сутність кожної із сфер можна звести до наступного.

Сфера індиферентності включає ті країни, економіка яких безпосередньо не впливає на функціонування світового господарства - вона пов'язана тільки з внутрішнім ринком і обумовлюється чисто внутрішніми факторами. Економіка такої країни не порушує структури світогосподарських зв'язків. Проте, згодом, з переходом країни на більш високий ступінь економічного розвитку відбувається відносне звуження цієї сфери.

Сфера несуперечності включає ті галузі національної економіки, які можуть обійтися без широких зовнішніх зв'язків. Історично ця сфера йде за першою, але умовно, оскільки сучасність коригує історичність: зокрема - швидкий розвиток і зміни принципів МРП. Дана сфера поєднує у собі самозабезпеченість по відношенню до зовнішнього світу і прогрес розподілу праці у межах підсистеми, наприклад, у рамках країн ЄС.

Сфера взаємного впливу відрізняється суттєвим впливом світового господарства (світового ринку) на економіку країн підсистеми із зворотнім впливом національних економік на світову економіку. Дана сфера тісно пов'язана з МРП та його змінами. Практично це відбивається на світогосподарських відносинах, світовій торгівлі зокрема, на зовнішньоекономічній діяльності країн цієї сфери.

Уявляється, що Україна входить до сфери взаємного впливу - як за своїм потенціалом і можливостями розширення та поглиблення зовнішньоекономічних відносин, так і за відповідністю традиціям таких зв'язків із країнами світу.

ЗЕД України слід розглядати з історичних позицій, з позиції її еволюції. Це надає можливостей констатувати, що зовнішньоекономічні відносини складалися суперечливо, оскільки країна протягом тривалого часу перебувала у складі інших держав і імперій. Як республіка СРСР Україна мала досить активні зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма країнами світу, у тому числі і з капіталістичними.

Поширені зовнішньоекономічні зв'язки обумовили місце і роль України у МРП. Структура і можливості її економіки дозволяли зайняти місце одного з визнаних партнерів світогосподарських відносин - від 9-ти до 15-ти відсотків експорту низки сировинних ресурсів, а по виробництву коксу і прокату країна займала у 1991 році третє місце у світі, що також забезпечувало певну нішу на світовому ринку. Одночасно це обумовлює сировинне спрямування зовнішньої торгівлі, що згідно тенденціям світових цін несприятливо відбивалося на економіці країни і що продовжує діяти у цьому напрямку й досі. У перспективі структурна перебудова української економіки може суттєво вплинути на позитивні зрушення й структури експортно-імпорних зв'язків, що має сприяти зміцненню економічної безпеки країни.

Сучасний етап розвитку світового господарства відзначено процесами подальшої глобалізації економіки, з одного боку, і процесами регіоналізації, які відбуваються на основі поглиблення МРП, з іншого боку. Важливе значення набуває визначення внутрішніх особливостей економіки. У зв'язку з цим та у відповідності до закону підвищення потреб індустріально-економічної української трансформації та необхідністю скорочення витрат виробництва і витрат часу, поряд з багатоманітністю потреб, що згодом замінюють одна одну, у засобах існування, у засобах діяльності і задоволення соціально-престижних благ зростає потреба суб'єктів господарської діяльності в оперативній інформації. Схематично появу і розповсюдження міжнародної електронної комерції відображено на рис. 1.

Рис. 1. Загальносвітові цивілізовані передумови розвитку міжнародної електронної комерції

зовнішньоекономічний електронний комерція експорт

Завдяки цьому зростання потреби суб'єктів господарської діяльності в оперативній інформації спроможне привести до широкого розповсюдження міжнародної комерції, що, у свою чергу, дозволить знизити втрати при зовнішньоекономічній діяльності та збільшити ВВП України.

Оскільки Україна перебуває у перехідному періоді і все ще не вийшла остаточно з економічної кризи, існує альтернатива: самостійна національна економіка у системі сфери 3 або ж функціонування економіки у системі міжнародного капіталу чи транснаціональних корпорацій (ТНК), тобто у сфері 2.

Така альтернатива може бути вирішеною на користь сфери 3 тільки, як уявляється, на шляху успішного завершення ринкових реформ щодо формування самостійної національної економіки, яка зможе забезпечити рівноправну участь України у МРП і входження її у світове господарство.

Аналіз реального стану ЗЕД України і Донецького регіону показує, що, хоча ця діяльність здійснюється відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», проте зводиться поки що в основному до торгівлі з іншими країнами, оскільки недостатньо розвинуті інші форми зовнішньоекономічних відносин.

Незважаючи на низку переваг демонополізації зовнішньої торгівлі, державне регулювання і контроль з його боку існують, як і в будь-якій країні. Тим більш така потреба існує у розбалансованій економіці. Кожна держава має економічні, соціальні та політичні цілі й групи тиску. У реальному житті втручання держави у міжнародну торгівлю не обмежується встановленням традиційних перешкод обміну, що, як звісно, засуджується класичною теорією. Причини державного втручання можна звести до наступних:

- прагнення створити робочі місця шляхом обмеження імпорту, котре може привести до відповідних заходів з боку інших країн або зменшити кількість робочих місць у галузях, що працюють на експорт - внаслідок підвищення цін на комплектуючі вироби або зниження доходів за кордоном;

- довід про захист молодої галузі міститься у тому, що виробництво згодом стає більш конкурентним завдяки досягненню ефекту масштабу виробництва і підвищення кваліфікації робітників;

- прагнення до протекціонізму, який стимулює промислове виробництво і сприяє більш швидкому зростанню промисловості порівняно з сільським господарством, забезпечує зростання інвестицій, дозволяє диверсифікувати економіку, створює умови більш високого зростання цін на готові вироби ніж на первісні сировинні продукти;

регулювання платіжного балансу шляхом торговельних обмежень, що нерівномірно впливають на галузі економіки; але країна може вибрати обмежуючими заходами найменш суттєві статті імпорту;

- з метою контролю над цінами обмеження, що вводяться на експорт, спроможні стримати високі світові ціни за наявності монополій, викликати вельми великі витрати на запобігання контрабанди, привести до розробки продукції, яка замінює попередню, утримувати внутрішні ціни на низькому рівні шляхом збільшення пропозиції в межах країни, знизити стимули вітчизняних виробників до збільшення обсягу випуску даної продукції, сприяти переміщенню у країну виробництва і збуту з-за кордону;

- обмеження імпорту спроможні попередити демпінг, використовуватися для витиснення вітчизняних виробників з бізнесу і привести до спростування або пом'якшення обмежень іншими країнами, примусити закордонних виробників знизити ціни;

- необхідність захисту галузей військового виробництва, щоб за часів війни країна не залежала від закордонних джерел постачання. Проте, при цьому важливо визначити, які підприємства дійсно необхідні військовому виробництву, розглянути витрати і альтернативи, вивчити політичні наслідки;

- з метою досягнення певних політичних цілей;

- суттєве значення для держави має повернення валютних цінностей, які знаходяться за кордонами країни.

Отже, ефективне регулювання зовнішньої торгівлі є важливою складовою системи державного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків країни. Регулювання ЗЕД в Україні сьогодні має відповідну структуру і охоплює п'ять рівнів господарського і соціального життя країни: загальнодержавний (Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів), функціональний (Мінекономіки, Мінфін, Держстандарт та ін.), територіальний (регіональні органи влади), галузевий (Міністерство економіки і торгівлі, інші міністерства та відомства, які як прямо, так і посередньо беруть участь у регулюванні ЗЕД), господарський (суб'єкти, що самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції, організації, які обслуговують ЗЕД і сприяють її розвитку).

У другому розділі «Особливості зовнішньоекономічної політики регіону у перехідний період до ринкових форм господарювання» проведено дослідження зовнішньоекономічної діяльності регіону та її компонентів, серед яких було розглянуто: загальний зовнішньоторговельний обіг, обіг експортно-імпортної діяльності по товарах і послугах, сальдо зовнішньоторговельного балансу, товарна структура експорту і імпорту товарів і послуг, географія зовнішньоторговельної діяльності, кількість підприємств регіону, які втягнуто у зовнішню торгівлю, питома вага бартеру у розрахунках за зовнішньоторговельними договорами.

Аналіз показав, що Донецька область традиційно займає одне з провідних місць у господарсько-економічному житті країни, що пов'язано з її географічним розташуванням і розвинутим індустріальним потенціалом; це знаходить своє відображення і у питомій вазі Донецького регіону у зовнішньоторговельному обігу України - до 20 відсотків.

Серед багатьох форм і видів зовнішньоекономічних операцій провідне місце у зовнішньоторговельному обігу (ЗТО) області, як і в цілому в Україні, займає експортно-імпортна діяльність (до 70 відсотків). Кількість суб'єктів господарської діяльності, що втягнуто у зовнішню торгівлю, у період 1994-1999 рр. зросла практично у 5,5 рази.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу Донецької області позитивне, але з низки причин не має явної тенденції щорічного зростання (рис. 2), що в тому числі обумовлено сировинною структурою експорту і імпорту (табл. 1, 2).

Рис. 2. Результати зовнішньої торгівлі Донецького регіону (млн. дол. США)

На підставі проведеного дослідження результатів ЗЕД України і Донецького регіону виявлено низку причин, котрі перешкоджають зростанню ЗТО і приводять до втрат при зовнішньоекономічній діяльності. У загальному вигляді виявлені і сформульовані головні причини втрат підприємств при втягненні їх у зовнішньоекономічні операції.

Таблиця 1. Структура експорту Донецької області (у % від загального обсягу)

Таблиця 2. Структура імпорту Донецької області (% від загального обсягу)

Враховуючи причини втрат при зовнішньоекономічній діяльності на різних рівнях, які розглянуто, доречно внести наступні зміни в існуючу практику. На державному рівні:

- знизити високий процент імпорту нафти і продуктів її переробки шляхом розширення розробки копалин нафти на території України (Червонозаводська, Ладан та інші);

- проводити більш ефективну зовнішню політику (що і є самою метою усіх змін), враховуючи доцільність диверсифікації вітчизняного експорту;

- виявити і за можливості усунути причини втрат закордонних ринків збуту;

- пом'якшити негативний вплив на експорт рішень, що підвищують валютні відрахування підприємств у держбюджет;

- знизити мито на експорт;

- приділяти максимум уваги оновленню застарілої виробничої бази, наприклад, за допомогою збільшення державних субсидій підприємствам виробникам;

- здійснювати регулярний прямий контроль діяльності робітників митниць з метою досягнення адекватності застосування ними санкцій до суб'єктів ЗЕД;

- знизити високі тарифи на послуги портів.

На обласному рівні:

- удосконалювати систему зв'язку міністерство - область, більш широко використовуючи нові інформаційні мережі;

- налагодити своєчасне одержання законодавчих актів регіоном, виключити необхідність пошуку інформації про нові закони у пресі;

- надати регіональним органам повноваження на контроль окремих видів зовнішньоекономічних контрактів;

- виділити кошти на придбання сучасного обладнання у органи контролю.

На рівні підприємства:

- регулярно консультуватися в юридичних служб з приводу вивчення своїх прав і обов'язків щодо виходу на міжнародний ринок;

- шукати можливості оновлення застарілого виробничо-технічного потенціалу;

- знижувати собівартість української продукції, приділяти увагу її якості;

- здійснювати передконтроль майбутнього контрагента.

Дослідження виявило, що однією з головних причин втрат також є нестача інформації у сфері ЗЕД і відносно не розвинута її інформаційна інфраструктура, що підтверджується співставленням рівня розвитку інформаційних технологій в Україні і в США (табл. 3).

Дисертаційне дослідження показало, що широке розповсюдження і впровадження електронної комерції спроможне надати реальну можливість зниження втрат при зовнішньоекономічній діяльності регіону і, відповідно, збільшення сукупного доходу на макрорівні. Виявлено, що міжнародна електронна комерція сприяє зниженню трансакційних витрат і скорочує втрати та витрати часу у процесі виробництва і пошуку споживача.

Таблиця 3. Головні показники рівня розвитку інформаційних технологій в Україні і в США

З цієї точки зору виявляється доцільним аналіз зміни одного з головних макроекономічних показників - ВНП за умов більш широкого використання МЕК у зовнішньоекономічній діяльності.

У дисертації розглянуто головну макроекономічну тотожність:

,

де С - особисті споживчі витрати; І - валові інвестиції, що включають виробничі капіталовкладення; G - державні закупівлі товарів та послуг; Х_n - чистий експорт товарів і послуг за кордон, що розраховується як різність експорту і імпорту.

За умов відносно стабільних цін на світовому ринку, скорочення втрат часу і витрат, що пов'язані з виробництвом і пошуком споживача товару, передбачається зростання прибутку національних виробників від міжнародної торгівлі, відповідно і збільшення показника Х_n, тобто чистого експорту. За таких умов, додержуючи рівняння, уявляється за можливе прогнозувати збільшення реального доходу у національній економіці (ВНП). Як відомо, головною характеристикою економічного зростання є збільшення реального доходу на макрорівні. Більш поширене впровадження МЕК може стати одним з ключових факторів інтенсивного економічного зростання в Україні, пов'язаного з використанням більш досконалих технологій і засобів виробництва, що може забезпечити реальну основу підвищення добробуту населення країни.

ВИСНОВКИ

На підставі положень дисертації, які викладено, було одержано такі висновки.

Методологічні основи аналізу зовнішньоекономічної діяльності, які полягають у дослідженні історико-економічних і сучасних особливостей зовнішньоекономічної політики України та її місця у системі міжнародного розподілу праці, дали змогу визначити, що зовнішньоекономічні відносини України пройшли історично складний шлях. На час здобуття статусу незалежної держави вона мала чималі і активні зовнішньоекономічні зв'язки майже зі всіма країнами світу. За індустріальним спрямуванням економіки Україна по низці показників посідала одну з передових позицій. Однак, структура її зовнішньої торгівлі мала сировинний характер, який, на жаль, зберігається й на сьогодні, що в умовах діючих тенденцій розвитку світового ринку та світових цін негативно відбивається на зовнішньоторговельному обігу, торговельному і платіжному балансах країни. Певний злам у цьому напрямку лежить на шляху структурної перебудови економіки України.

З точки зору сфер впливу на світовий ринок Україна входить до сфери взаємного впливу - як за своїм потенціалом і можливостями розширення і поглиблення зовнішньоекономічних відносин, так і у відповідності з традиціями таких зв'язків з країнами світу. Реальність входження країни у світове господарство та світовий ринок, у міжнародну валютну систему підтверджується наявністю значного потенціалу: вигідне геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, науково-технічні, кадрові, економічні можливості.

ЗЕД України та її регіонів здійснюється сьогодні переважно через торговельні відносини з іншими країнами в умовах недостатнього та епізодичного використання інших форм зовнішньоекономічних зв'язків. Дослідження цього напрямку дозволили обгрунтувати висновок про необхідність державного регулювання і контролю за ЗЕД. Таке регулювання охоплює, щонайменш, п'ять рівнів господарського і соціального життя країни і має певну структуру, яка повинна підлягати реформуванню у рамках як Мінекономіки, так і у рамках регіонального управління ЗЕД.

Донецька область традиційно займає одне з провідних місць у соціально-економічному житті країни, забезпечує до 20-ти відсотків зовнішньоекономічного її обігу і має позитивне сальдо зовнішньоекономічного балансу, хоча й не відзначається такою стійкою тенденцією на перспективу, що обумовлено також сировинною структурою експорту та імпорту, а також недостатньою інформацією у сфері ЗЕД. Головними заходами активізації державного впливу на ЗЕД області повинні стати експортно-імпортні обмеження й одночасне заохочення суб'єктів-експортерів щодо зниження частки сировини у зовнішніх операціях і диверсифікації експорту.

Виявлено, що поява в українській економіці міжнародної електронної комерції є закономірним фактом з точки зору зростання потреби в оперативній інформації, яку викликано загальносвітовою тенденцією НТП. Подальше впровадження і розповсюдження в Україні та по її регіонах міжнародної електронної комерції реально сприятиме зниженню втрат при ЗЕД і приведе до збільшення ВВП.

У дисертації визначено низку проблем, які пов'язані з розвитком інфраструктури ЗЕД регіону та її інформаційного забезпечення; самі проблеми є наслідком недостатнього фінансування цього напрямку удосконалення ЗЕД.

ПУБЛІКАЦІЇ

Пенькова І.В. Теоретичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності держави. // Вісник ДонДУЕТ. Серія: економічні науки. - Донецьк. - 2000. - №8. - с.57-63 (0,5 д.а.).

Пенькова И.В. Некоторые из причин потерь государства при внешнеэкономической деятельности и возможные пути преодоления проблем. // Менеджер. - Донецк. - 2000. - №3(10) - с. 34-38 (0, 33 д.а.).

Кравченко М.И., Пенькова И.В. Структура регулирования ВЭД в Украине. // Сборник научных трудов ДонГУ «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект». - Донецк. - 2000. - с. 131-133 (0,25 д.а.) (Особистий внесок здобувача: розроблено та охарактеризовано схему та особливості регулювання ЗЕД України).

Дементьев В.В., Пенькова И.В. Некоторые особенности инфраструктуры внешнеэкономической деятельности Донецкого региона // Праці ДонДТУ. Серія: економічна. - Випуск 26. - Донецьк. - 2001. - с. 69-71 (0,61 д.а.) (Особистий внесок здобувача: дано оцінку стану інформаційної інфраструктури Донецького регіону).

Пенькова И.В. Анализ экспортно-импортной деятельности 1995-1997гг. в Украине. // Труды ДонДТУ. Серия: экономическая. - Выпуск 6. - Донецк. - 1999. - с. 392-399 (0,23 д.а.).

Пенькова И.В. Некоторые аспекты развития инфраструктуры внешнеэкономической деятельности Донецкого региона с учетом информационной составляющей. // Праці ДонДТУ. Серія: економічна. - Випуск 34. - Донецьк. - 2001. - с. 110-118.

Размещено на Allbest.ru