Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни

Дослідження та узагальнення процесів інтеграції національних освітніх систем постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи у європейський і світовий освітні простори. Розвиток освітніх послуг в умовах глобалізації та європейської інтеграції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 75,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 658.7: 001.895

РИНОК ОСВІТИ В СИСТЕМІ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Спеціальність: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ПАТОРА РОМАН

Львів - 2002

Дисертацією є монографія.

Робота виконана в Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Крикавський Євген Васильович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри

Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор, академік НАН України Пирожков Сергій Іванович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, директор

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут економіки та менеджменту, директор

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем гуманітарної політики, людського розвитку і споживчого ринку, м. Київ

Захист відбудеться 31 жовтня 2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька , 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України, м. Львів, вул. Козельницька , 4.

Автореферат розісланий 30 вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

АНОТАЦІЯ

Патора Роман. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни. - Монографія. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

Дисертацію присвячено теоретичному і практичному узагальненню процесів інтеграції національних освітніх систем постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) у європейський і світовий освітні простори, розкрито концепцію розвитку ринку освітніх послуг в умовах глобалізації та європейської інтеграції.

Розглядаються проблеми становлення ринку освіти та ринку праці, що сформовані під впливом трансформаційних перетворень в постсоціалістичних країнах ЦСЄ. Висвітлено концептуальні положення маркетингу освіти, подано наукову інтерпретацію поняття "освітня (науково-освітня) послуга".

Відповідно до положень маркетингу освіти встановлено специфіку зв'язку ринку освітніх послуг і ринку праці в умовах ринкових відносин та з'ясовано характер впливу різноманітних соціально-економічних факторів на ефективність функціонування національних систем освіти у країнах ЦСЄ.

Узагальнено нові підходи до здійснення міжнародної освітньої діяльності у країнах ЦСЄ відповідно до політики ЄС. Визначено нові тенденції розвитку ринку освітніх послуг на фоні формування мегатрендів суспільного розвитку, в умовах активного поширення глобальних процесів на європейському континенті. Окреслено інституціональні умови інтеграції національних систем освіти у міжнародний освітній простір;

Проаналізовано тенденції зміни ринку освітніх послуг у Польщі, які адаптують національну освітню систему до умов інтеграції в ЄС. Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти концепції неперервної освіти, зокрема, навчання дорослих.

Розроблено стратегію формування кадрового потенціалу в умовах інтеграції Польщі в європейський економічний простір, яка враховує вплив структурних перетворень на ринок праці, рівень його конкурентоздатності, відповідність надання освітніх послуг європейським стандартам.

Ключові слова: ринок освіти, освітня послуга, маркетинг освіти, інтернаціоналізація освіти, безперервна освіта, самоосвіта дорослих, кадровий потенціал, стратегія розвитку.

АННОТАЦИЯ

Патора Роман. Рынок образования в системе кадрового обеспечения стратегического развития страны. - Монография. Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

Диссертация посвящена теоретическому и практическому обобщению процессов интеграции национальных образовательных систем постсоциалистических стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) в европейский и мировой образовательные пространства. В монографии впервые раскрыта концепция развития ринка образовательных услуг, фундаментальные положення которой адаптированы к условиям рыночных трансформаций в постсоциалистических странах ЦВЕ и условиям глобализации. освітній глобалізація інтеграція національний

Рассматриваются специфичные черты занятости и рынка труда в постсоциалистических странах ЦВЕ, которые сформированы под воздействием различных моделей экономических стратегий. Отличительной особенностью безработицы в исследуемом регионе является снижение удельного веса лиц со средним специальным и высшим образованием, что требует осуществления последовательных мер на пути трансформации национальных образовательных систем.

В контексте концепции маркетинговой деятельности углублено понятие "рынок образования" (как система отношений, складывающихся между субъектами образовательного процесса), "маркетинг образования" (некоммерческий и коммерческий маркетинг образовательных услуг), "образовательная (научно-образовательная) услуга". Последнее рассматривается как совокупность учебной и научной информации, которая трансформируется в процессе учебы в определенный объем знаний, используемых для удовлетворения образовательно-научных потребностей человека на протяжении всей жизни.

Смена ориентиров на рынке образовательных услуг в последнее десятилетие привела к тому, что доминирующими становятся новые ценности и приоритеты: за знаниями закрепляется статус основного капитала общественного развития, реализуются новые механизмы финансирования образования, развитие новых информационных технологий, процессы глобализации, интернационализации и европеизации образования.

В соответствии положениями концепции маркетинга образования определено специфику взаимозависимости рынка образовательных услуг и рынка труда, которая состоит в том, что образовательные учреждения обслуживают потребности одновременно рынка образования и рынка труда и в каждый момент один из этих рынков диктует приоритеты развития для другого рынка.

В контексте опыта Европейской интеграции изложено исторические предпосылки концепции интернационализации образования, которая предполагает внедрение международных стандартов измерения в обучение, научно-исследовательских работ, предоставление образовательных услуг. Интернационализация образования рассматривается в рамках стратегического подхода, основанного на знаниях, компетенции и культурных ценностях. В диссертации интернационализация образования прослеживается в связи с возникновением и эволюцией программ академических обменов в европейских странах, образовательные инновации конкретизированы на примере программы SOСRATES.

Проанализированы тенденции изменения рынка образовательных услуг Польши, которые адаптируют национальную образовательную систему к условиям интеграции в ЕС.

Освещены теоретические и прикладные стороны концепции непрерывного образования. Разработаны теоретико-методологические и методические аспекты самообразования взрослых, которые включают мотивацию взрослых к обучению, роль педагога в формировании данной мотивации, уровень адаптации к потребностям хозяйствующих субъектов образования взрослых, инновационные аспекты современных методов обучения.

Разработано стратегию формирования кадрового потенциала в условиях интеграции Польши в европейское экономическое сообщество, которая раскрывает влияние структурных изменений на рынок труда, уровень конкуренции на рынке труда, приспособленность к нему рынка высшего образования, а также соответствие предоставляемых образовательных услуг европейским стандартам. Важнейшей составляющей данной стратегии является зависимость развития рынка труда от объемов привлечения прямых иностранных инвестиций в страну и в ее отдельные регионы.

Ключевые слова: рынок образования, образовательная услуга, маркетинг образования, интернационализация образования, непрерывное образование, самообразование взрослых, кадровый потенциал, стратегия развития.

ANNOTATION

Roman Patora. The market of education in the system of personnel maintenance of strategic development of the country. - Monography. Dissertation to gain a Doctor's degree of economic sciences in a speciality 08.09.01 - Demography, economy of work, social economy and policy. - Institute of regional research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2002.

The dissertation is devoted to theoretical and practical generalization of processes of integration of national educational systems of the post-Soviet countries of Central and Eastern Europe in the European and world education, the concept of development of the market of educational services under circumstances of globalization and European integration has been considered.

The problems of establishment of education and labor markets, which generated under the influence of transformations in the post-Soviet countries of Central and Eastern Europe are considered. The conceptual rules of education marketing are investigated, the scientific interpretation of concept “educational service” is given.

According to the rules of education marketing the specific links between the market of educational services and market of labor under the market conditions are determined and the character of influence of various socio-economic factors on efficiency of functioning national systems of education in the countries of Central and Eastern Europe is identified.

New approaches to realization of international educational activity in the countries of Central and Eastern Europe according to the European Union policy are generalized. New tendencies in the development of the market of educational services on a background of formation of megatrends of social development, under conditions of extensive propagation of global processes on the European continent are determined. Institutional conditions of integration of the national educational systems into the international educational space are defined.

The tendencies of change of the market of educational services in Poland are analysed in such a way that adapt the national educational system for conditions of integration in the EC. The theoretical and applied aspects of the concept of continuous education, training of the adults in particular are considered.

The strategy of formation of personnel potential in conditions of integration of Poland in the European economic space is developed which takes into account influence of structural transformations on the market of work, level of its competitiveness, adaptation of educational services to the European standards.

Key words: the market of education, educational service, marketing of education, internationalization of education, continuous education, self-education of the adults, personnel potential, strategy of development.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Національні інтереси постсоціалістичних держав вимагають найшвидшого їхнього входження до світового господарського комплексу, послідовного становлення їх в якості впливових елементів європейської спільноти. Трансформаційні перетворення в нових державах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) відбуваються на фоні змін в світовій економіці, посилення політичної та економічної єдності держав Європейського Союзу (ЄС). Світовий досвід дає підставу стверджувати, що успіх трансформаційних перетворень, розбудова демократичного громадянського суспільства неможливі без радикальних змін у системі освіти.

Проблеми входження освіти у ринок починаються за межами національного освітнього комплексу. Її цілеспрямоване реформування можливе лише у контексті аналізу економічних, соціокультурних, політичних процесів у державі, в процесі зміцнення національних освітніх систем в тісній взаємодії з глобалізаційними проблемами, що виникають на шляху інтеграції до ЄС. Практична реалізація цієї складної і багатопланової соціально-економічної проблеми вимагає від науковців і практиків теоретичного обґрунтування і напрацювання відповідних організаційно-економічних та правових механізмів. З одного боку, реформування вищої освіти має відбуватися в контексті розвитку світових освітніх систем, з другого - відбивати економічні, соціальні, інституційні процеси у власній державі.

Слід враховувати, що в сучасних умовах освіта - це не знання самі по собі. Рівень освіти вказує на такий розвиток особистості, формування громадянина, що забезпечує його діяльність через самостійний вибір форм власної самореалізації. Для результату освіти не має істотного значення спосіб її здобуття. А це означає свободу вибору засобів, методів, форм навчання (денна, заочна, дистанційна, екстернатна тощо), доступ до будь-яких інших видів і типів освіти. Нині вже не диплом визначає придатність до праці, а освіта протягом усього життя є головним чинником науково-технічного прогресу, відновлення і відтворення суспільних ресурсів і, в першу чергу, здатності людини динамічно адаптуватися до вимог нових робочих місць. В цьому ракурсі заслуговує на детальне вивчення і узагальнення освітньо-методична діяльність нових суб'єктів ринку освіти, якими є професійні педагогічні об'єднання.

Держава в процесі трансформаційних перетворень повинна послідовно активізувати свій регулятивний вплив на формування кадрового потенціалу, узгоджувати цю діяльність із структурною перебудовою господарства. Разом з тим закріплення позитивних тенденцій на ринку праці постсоціалістичних країн і, зокрема Польщі та України, вимагає створення цілісної концепції структурної перебудови їхніх економік. Важливим елементом такої концепції повинна бути соціально орієнтована стратегія розвитку кадрового потенціалу країни, яка враховуватиме потенційні вимоги робочих місць до освітньо-професійної підготовки діючої і потенційної робочої сили.

Нові соціально-економічні умови, на фоні яких розгорталися процеси структурної перебудови економіки в Польщі, не забезпечувалися ефективним державно регульованим використанням якісних параметрів трудового потенціалу. Необхідність посилення соціальної орієнтації економічного реформування вимагає від держави формування активної політики на ринку праці, найважливішим елементом якої має бути стимулювання попиту на робочу силу, здатну забезпечувати розвиток НТП, реалізовувати здобутки вітчизняної науки у виробництві. Лише за таких умов ринок праці буде своєрідним стимулятором розвитку ринку вищої освіти.

В роботі послідовно проводиться думка про те, що адаптація закладів освіти і, насамперед, вищих навчальних закладів до вимог ринку праці повинна враховувати те, що із вступом країн до ЄС цей ринок вже буде європейським, а не лише національним. Тому вищі навчальні заклади повинні адаптувати пропоновані ними освітні послуги не тільки до національного, але і до міжнародного ринку праці, враховувати ті зміни на ньому, які зумовлені входженням в інформаційне суспільство.

Важливий внесок у розробку проблем ринку освіти зроблено вченими Польщі. Зокрема, заслуговують на увагу дослідження таких науковців як Баран А., Вялєцкі І., Войціцка М., Возніцка А., Вцьорка В., Гринкевич Й., Долові К., Захорска М., Зігнер Г., Квєцінскі З., Козакєвич М., Конаржевскі К., Модзелєвскі В., Моравські Р., Нємєц Й., Осєчка Й., Панєк Т., Пшишипковскі К., Савич А., Сталєвскі Т., Супінска Й., Хмєлєцка Є., Чапінскі Й., Шейна А., Яворскі П.

Суттєву користь для дослідження обраної проблеми склали праці українських вчених: Амоші О., Вернадського В., Геєця В., Гриньової В., Грішнової О., Долішнього М., Дробнохода М., Жаліла Я., Згуровського М., Злупка С., Кононенка П., Корсака К., Кременя В., Крикавського Є., Кузьміна О., Куценко В., Лагутіна В., Лукінова І., Мікловди М., Міщенка В., Новікова В., Оболенської Т., Одерій Л., Пітюлича М., Пирожкова С., Погрібного А., Сердюка А., Сидоренка О., Філіпенка О., Щокіна Г.

Значна частина узагальнень і висновків, що зроблені у дисертації, ґрунтуються на матеріалах робіт відомих зарубіжних (західноєвропейських і російських) авторів, які наприкінці ХХ- початку ХХІ ст. розвивають проблематику вищої школи (Бриколл Ж., Бенсли Л., Боткін Й., Ван дер Венде М., Дрю Г., Джонс Г., Зайдель Г., Форе Е., Калугина З., Капелюшніков Р., Келлен Х., Котлера Ф., Мільнер Б., Макбурні Г., Олдермен Дж., Проді Р., Урсул А., Тоффлер Е., Храбинска М.).

Актуальність цих процесів в освітній сфері, пошук шляхів їх вирішення активізують інтерес великого кола дослідників в напрямку оновлення концепції трансформаційних перетворень в системі освіти постсоціалістичних країн ЦСЄ, яку відповідно до потреб нового століття потрібно розвивати в контексті глобалізації та європейської інтеграції, реформування, демократизації та лібералізації національних систем освіти, зміни філософії та соціальних функцій освіти. Важливість окреслених вище проблем та широкий діапазон наукового пошуку в цій важливій гуманітарній сфері стали основою для вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках реалізації положень угоди з іноземним партнером (договір про співпрацю між інститутом економіки і менеджменту Національного Університету “Львівська політехніка” та Вищою школою підприємництва та управління (м. Лодзь, Республіка Польща)) та відповідає науковим напрямам кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу НУ “Львівська політехніка”: “Проблеми переходу базових галузей народного господарства України на ринкові відносини”, “Проблеми ресурсо- та енергозбереження в економіці України”, затверджених науково-технічною Радою НУ “Львівська політехніка” (протокол №11 від 17 листопада 1995 року).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне й практичне узагальнення процесів інтеграції національних освітніх систем постсоціалістичних країн ЦСЄ в європейський і світовий освітні простори, розробка цілісної концепції ринку освітніх послуг та їх трансформації в науково-освітні послуги на широкому тлі глобалізаційних процесів і послідовної інтеграції постсоціалістичних країн до ЄС в контексті формування кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність розв'язання в роботі таких завдань:

визначити особливості зайнятості та ринку праці, що сформовані під впливом різних моделей економічних стратегій переходу до ринку в постсоціалістичних країнах ЦСЄ;

визначити природу і сутність ринку освіти як інституту ринкових відносин;

надати суттєву концептуальну інтерпретацію базовим поняттям "маркетинг освіти", "освітня (науково-освітня) послуга";

на основі компаративного аналізу виявити особливості надання освітніх послуг, яке здійснювалось в рамках "радянської" моделі освіти та в моделях реформування національних освітніх систем в постсоціалістичних країнах ЦСЄ;

розкрити взаємовплив і взаємозалежність ринку освітніх послуг і ринку праці в умовах розгортання процесів глобалізації й інформатизації суспільства;

простежити особливості впливу правових, політичних, соціально-демографічних, економічних, науково-технічних, інноваційних факторів на розкриття потенціалу розвитку національних систем освіти країн ЦСЄ;

осмислити нові підходи до здійснення міжнародної освітньої діяльності у країнах ЦСЄ відповідно до політики ЄС;

дослідити нові тенденції розвитку ринку освітніх послуг на фоні формування мегатрендів суспільного розвитку наприкінці ХХ - початку ХХІ століття, в умовах активного поширення глобальних процесів на європейському континенті;

окреслити інституціональні умови інтеграції національних систем освіти у міжнародний освітній простір;

проаналізувати інноваційні зміни у системі освіти Польщі, які адаптують національну освітню систему до умов інтеграції в ЄС;

визначити організаційні та мотиваційні механізми адаптації освіти для дорослих у Польщі до вимог ринкової економіки;

розробити стратегію формування кадрового потенціалу в умовах інтеграції Польщі в європейський економічний простір.

Об'єктом дослідження є національні системи освіти постсоціалістичних країн ЦСЄ, системи освіти країн-членів ЄС, системи освіти Польщі та України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти інституціоналізації ринку освітніх послуг, особливості його функціонування на тлі світових процесів глобалізації, європейської інтеграції та необхідності кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення теорії економічного зростання, сучасні теорії ринкової економіки, зокрема, концепції людського розвитку, відтворення трудового потенціалу, мотивації людської діяльності, Глобального інформаційного суспільства, ноосферної концепції. При виконанні досліджень залежно від конкретних цілей і задач використано методи економічного аналізу, системний підхід, статистичні методи, метод експертних оцінок.

Емпіричною і фактологічною основою дослідження слугували праці західноєвропейських, польських, українських, російських авторів з проблем функціонування та розвитку національних освітніх систем, матеріали спеціальних видань в рамках програм ООН, Світового банку, ЮНЕСКО, ЄС, Міжнародної організації праці (МОП), польські періодичні видання, статистичні дані, результати соціологічних опитувань, власний досвід роботи у Вищій школі підприємництва і управління у м. Лодзі, Польща.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації вперше в контексті міжнародного підходу розроблена цілісна концепція ринку освітніх послуг в умовах глобалізації та європейської інтеграції шляхом визначення її соціально-економічної природи, сутності, виявлення притаманних цьому ринковому інституту особливостей, тенденцій, процесів в контексті впливу на кадрове забезпечення стратегічного розвитку країни.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

представлено нове теоретичне обґрунтування концепції ринку освітніх послуг з позиції його важливої ролі в розвитку суспільства. На відміну від існуючих підходів до обгрунтування концепції ринку освітніх послуг у дисертації пропонуються фундаментальні положення концепції ринку освітніх послуг будувати з перспективи: а) адаптації країн ЦСЄ до умов ринкової трансформації; б) посилення глобалізаційних процесів; в) необхідності європейської інтеграції країн ЦСЄ;

визначено особливості зайнятості на ринку праці в постсоціалістичних країнах ЦСЄ, котрі сформовані під впливом різних моделей економічних стратегій. Виявлені особливості доводять необхідність здійснення не тільки активної політики зайнятості в сфері попиту на працю, але й трансформації національних систем освіти і підготовки кадрів щодо формування пропозиції праці. При цьому доведено ключову роль національної системи освіти у формуванні рівноваги на ринку праці на сучасному етапі розвитку постсоціалістичних країн;

дістала подальший розвиток сутність поняття ринку освіти як системи відносин, що складається між суб'єктами освітнього процесу, через залучення до наукового аналізу таких класичних детермінантів ринку як попит, пропозиція, ціна, товар. На відміну від існуючих підходів, що формують зміст цих понять стосовно товарних ринків, ринку капіталів, ринку праці тощо, у дисертації викладена їх ідентифікація, адаптована до сучасних трансформаційних процесів;

запропоновано адаптивне використання концепції маркетингової діяльності в освітній сфері. Це дозволило поряд із відомими раніше підходами щодо використання інструментів комплексу маркетингу реалізувати системний підхід через розроблення логістичної моделі споживання освітніх послуг. При цьому розкрито суть таких базових понять як "маркетинг освіти" (некомерційний та комерційний маркетинг освітніх послуг), "освітня (науково-освітня) послуга" (обсяг навчальної і наукової інформації, що трансформується в процесі навчання в певний обсяг знань для задоволення освітньо-наукових потреб впродовж всього життя людини);

вперше виділено пріоритети в сфері надання освітніх послуг на основі аналізу їх генезису в постсоціалістичних країнах від “радянської” моделі освітньої діяльності до моделі ринкової. На відміну від існуючих поглядів на пріоритети в сфері освітніх послуг у дисертації обґрунтовані як домінуючі: набуття знаннями статусу основного капіталу суспільного розвитку, зміна механізмів фінансування освіти, розвиток нових інформаційних технологій, процеси глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації освіти;

з нових позицій розкрито особливості відносин суб'єктів ринку освіти і ринку праці. На відміну від існуючих оцінок характеру відносин суб'єктів ринку освіти і ринку праці у дисертації покладено в основу досліджень засади маркетингової концепції, закономірності глобалізації й інформатизації суспільства. Їх вплив полягає в тому, що заклади освіти обслуговують потреби одночасно ринку освіти та ринку праці і в кожен момент один з цих ринків є ведучою стороною, інший - веденою. В умовах кризового стану національних економік ринок праці визначає якість надання освітніх послуг. В умовах становлення інформаційного типу суспільства ринок освіти, що задає пріоритети розвитку ринку праці, поступово стає домінуючим елементом у цій системі взаємозв'язків;

отримало подальший розвиток обґрунтування впливу політико-правових, соціально-демографічних, економічних, науково-технічних, інноваційних факторів на розкриття потенціалу національних систем освіти постсоціалістичних країн ЦСЄ. Їх політичне та соціально-економічне реформування мало наслідком погіршення фінансування освітньої галузі; потребувало доповнення державного фінансування освіти іншими джерелами; характеризується специфічним взаємовпливом ринків праці й освіти; об'єктивує потребу реалізації взаємозв'язків у ланцюгу: освіта - наука - виробництво; супроводжується появою освітніх програм для різних вікових груп;

обґрунтовано історичні передумови концепції інтернаціоналізації освіти (європейського виміру у сфері вищої освіти), які у дисертації подані в контексті досвіду європейської інтеграції та вдосконалення законодавчого регулювання освітніх відносин в ЄС. На цій основі визначено механізм реалізації інтернаціоналізації освіти в постсоціалістичних країнах ЦСЄ, яким передбачено впровадження міжнародного виміру в такі функції навчального закладу як викладання, дослідження, надання послуг;

сформульовано нові підходи до реструктуризації ринку освітніх послуг в країні. На відміну від існуючих підходів встановлення напрямів розвитку ринку освітніх послуг - регулювання ринку освітніх послуг на основі динаміки попиту на працю та структурних змін в економіці, в дисертації окрім названого запропоновано використання концептуальних положень мегатеорії Глобального інформаційного суспільства, розвитку економіки знань, ноосферної концепції. Це передбачає на основі стрімкого поширення інформаційно-комунікаційних технологій впровадження форм і методів дистанційної освіти, транснаціоналізації навчання, утвердження в практичній діяльності людини ноосферної культури. Відповідно до постулатів теорії Глобального інформаційного суспільства поняття глобалізації вищої освіти трактується як результат прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, має економічний, політичний, технологічний та культурний виміри;

обґрунтовано теоретичні засади інтернаціоналізації освітньої діяльності, яка у дисертації розкривається в тріаді понять “інтернаціоналізація - європеїзація - глобалізація”. На цій основі окреслено значення виникнення і еволюції програм академічних обмінів в європейських країнах. Відповідно до положень концепції "Європи знань" конкретизовані освітні інновації в сфері академічних обмінів в рамках реалізації структурних проектів програми SOСRATES;

представлено нове теоретичне обґрунтування інституційно-правових, суспільних та ментальних аспектів адаптації польської системи освіти до умов, які існують в освітньому середовищі країн-членів ЄС. Інституціонально-правовий зріз відображає грані пристосування системи освіти Польщі до вимог ЄС. Суспільний та ментальний аспекти стосуються впливу соціально-економічних і особистісних умов на формування мотивації до навчання, які відображають зміни у свідомості поляків, що відбулися в останнє десятиліття;

розроблено нову модель управління освітою дорослих, теоретико-методологічні та методичні аспекти якої на відміну від існуючих моделей, ґрунтуються на самоосвіті дорослих - важливій складовій безперервної освіти. Використання запропонованої моделі надає можливість у повній мірі врахувати мотивацію дорослих до навчання, роль учителя у її формуванні, рівень придатності для практики освіти дорослих, інноваційні аспекти сучасних методів навчання тощо. Висвітлено роль освітньо-методичної діяльності нових суб'єктів ринку освіти, якими є професійні педагогічні об'єднання (на прикладі практичної діяльності секції Андрагогіки Вчительського Колективу Педагогічного Прогресу (ВКПП) міста Лодзь, Польща);

з нових позицій визначено стратегію формування кадрового потенціалу постсоціалістичних країн ЦСЄ на основі врахування сукупності взаємозв'язку структурних перетворень в національній економіці та ринку праці, який функціонує на конкурентних засадах; адаптації ринку вищої освіти до вимог національного ринку праці та відповідності надання освітніх послуг європейським стандартам.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в розробці методологічних підходів до створення і запровадження механізмів:

· реструктуризації ринку освіти в умовах ринкової орієнтації економіки країни;

· імплементації концепції маркетингу та логістики в діяльність інститутів ринку освіти;

· адаптації освітніх програм до вимог європеїзації і глобалізації;

· формування стратегії розвитку вищих закладів освіти в умовах реалізації реформи національної освіти.

Висновки й рекомендації монографії поглиблюють прикладний аспект концепції безперервного навчання, зокрема, наповнюють найновішим матеріалом зміст освіти на всіх її рівнях, формулюють умови послідовного впровадження педагогічних інновацій і сучасних інформаційних технологій; коректують модель спеціаліста на всіх етапах його підготовки; формують науково виважені педагогічні технології для навчання дорослих.

Практичне значення отриманих результатів підтверджують позитивні відзиви та довідки про впровадження на підприємствах (спільному українсько-угорському товаристві ВКФ “Лембридж” м. Львів, Україна) та в організаціях (органах місцевого самоврядування м. Лодзь, Республіка Польща, Польській Конференції ректорів недержавних закладів).

Матеріали дисертації використані в навчальних курсах “Управління персоналом” при підготовці ліцензіатів і магістрів спеціальностей “Маркетинг”, “Менеджмент ” в Суспільній вищій школі підприємництва і управління (м. Лодзь, Республіка Польща).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладенні в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. Переважна більшість публікацій - авторські. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: “Формування нової парадигми економічної освіти в Україні” (Львів, 2000); “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000); “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 2001); ”Маркетингові дослідження в Україні (Ялта, 2001); “Теорія і практика управління в трансформаційний період” (Донецьк, 2001); “ Економічна теорія і практика сьогодні і в майбутньому” (Банська Бистриця, Словацька Республіка, 2002); ”Профілі освітньої підготовки в сфері підприємництва” (Лодзь, Польща, 1998); “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000); “Політика конкуренції в розвитку” (Львів, 2000); “Політика конкуренції в країнах, що прямують до ринку” (Лодзь, Польща, 2001); ”Мотиви ринкових об'єктів в Польщі і процес європейської інтеграції” (Катовіце, Польща, 2001); ”Загальнопольська сесія Весняної школи Андрагогіки” (Каліш, Польща, 1990); "Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці" (Львів, 4 червня 2001); “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 9-10 квітня 2002), “Ринок праці” (Лодзь, Польща, 2002); "Глобалізація в регіональному вимірі" (Львів, 2002).

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення опубліковані в монографії "Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни" (Львів: видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2002), і в 62 публікаціях, з них 5 монографій та 50 наукових статтях у фахових виданнях, загальним обсягом 155,4 д.а., в тому числі 76,8 д.а. належить особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг роботи - 338 сторінок тексту. Робота містить 28 рисунків, 48 таблиць. Список використаної літератури містить 205 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Освіта і ринкова економіка” розглядається проблема зайнятості та ринку освітніх послуг в контексті ринкових перетворень в постсоціалістичних країнах ЦСЄ, подана оцінка динаміки ринку освіти у взаємозв'язку з головними факторами соціально-економічного розвитку цих країн.

З початком ринкових перетворень економіка практично всіх постсоціалістичних країн характеризувалась низькою ефективністю виробництва, глибокими структурними диспропорціями, інфляцією, ресурсним дефіцитом тощо. Тому природно, що уповільнення економічного розвитку, зниження ділової активності супроводжувались адекватним скороченням зайнятості й зростанням безробіття, особливо в тих країнах, уряди яких апробували монетарну політику. Аналіз динаміки важливих макроекономічних індикаторів (ВВП, промислове виробництво, рівень безробіття) за останні 10 років дозволив визначити наступні особливості процесу ринкових змін в постсоціалістичних країнах ЦСЄ:

В процесі ринкових перетворень майже відсутні випадки, коли падіння ВВП синхронізується в часі з кривою зростання безробіття. Завдяки властивому для зайнятості інерційному характеру в періоди економічного спаду темпи зниження обсягів виробництва випереджали темпи скорочення зайнятих. Відповідно зміни в макроекономічному середовищі були адекватними змінам у сфері зайнятості тільки через певний лаг. До того ж, в періоди економічного підйому рівень зайнятості не досягав попереднього рівня.

В переважній більшості країн, де відбуваються регульовані і контрольовані державою процеси формування ринкової економіки, призупинення спаду ВВП, спаду промислового виробництва супроводжувалися зростанням кривої безробіття.

В усіх постсоціалістичних країнах офіційне безробіття співіснує з прихованим. Існування надлишкової зайнятості на підприємствах пов'язане з відсутністю чи запізненням структурних перетворень, недостатнім стимулюванням макроекономічними заходами їхньої ринкової поведінки. Загалом величина рівня безробіття в значній мірі залежатиме від запуску механізмів перетворення прихованого безробіття у відкриту форму.

На тлі перехідної рецесії початку 90-х років проявляється тенденція зниження частки промисловості у ВВП і відповідне зростання у ньому частки сфери послуг. Це засвідчують зміни в макроструктурі економік цих країнах (табл.1). Відповідно до коригування макроекономічних пропорцій продовжує скорочуватися частка зайнятих в індустріальному секторі, зростає сфера прикладання праці в сервісній індустрії. Серйозні зрушення відбуваються в структурі промислового виробництва. Найдинамічнішою частиною економіки в усіх країнах стає приватний сектор, який формується на основі приватизованих державних підприємств й співіснує поряд з ними. Щодо сфери послуг, то зростання цього сектору економіки є важливим показником, що відображає процес становлення інформаційного типу суспільства, якому притаманний наступний розподіл активного населення за сферами зайнятості: сільське господарство - менше 10%, промисловість - менше 20%, управління, освіта, сервіс, інформація - більше 50% зайнятого населення.

Після перших років реалізації економічних стратегій в Польщі поряд із зменшенням інфляції спостерігалася низка негативних наслідків - скорочення доходів населення, зростання безробіття. За період 1990-1994р.р. рівень безробіття зріс майже в 2,5 рази (з 6,3% до 16,0%). З прийняттям у 1994 році Сеймом програми "Стратегія для Польщі" діяльність уряду переорієнтовується від методів командної економіки, що відповідає духу моделі "шокової терапії", на засади стратегії стійкого економічного зростання. В 1996 р. уряд визначив пріоритетами економічної політики реформу соціального страхування і охорони здоров'я, реструктуризацію гірничої, металургійної й військової промисловості. Відповідно до стратегічних завдань та орієнтирів "Пакету 2000" (1996 р.), що розвивають ідеї попередньої програми, висунуто концепцію збалансованого розвитку економіки. В ній проголошено збільшення реальної заробітної плати та зменшення безробіття поряд зі зростанням ВВП в умовах макроекономічної стабілізації. Відповідно безробіття почало поступово скорочуватися і досягнуло в 1997р. рівня 10,3%. У наступні роки через недосконалість структурної політики рівень безробіття зріс до 15% (2000 р.).

Недостатньо продумана і однобічна монетарна політика в Україні мала наслідком те, що реформування відносин власності в усіх сферах суспільної діяльності супроводжувались спадом ВВП, пік якого припав на 1994 р. (22,9%). 2000 рік відзначений зростанням цього макроекономічного показника (6%). Внаслідок деструктивних змін в економіці падає рівень життя населення. В цих умовах критично низькі значення офіційного безробіття (в цілому по країні не більше 5%) вказують на існування величезних обсягів прихованого безробіття, зайнятості в неформальній економіці, регіональні відмінності в розподілі цих показників, зростання обсягів нерегульованої трудової міграції.

Таким чином, відповідно до основних цілей декларованого ринкового реформування в постсоціалістичних країнах (підвищення життєвого рівня, захист прав й свобод населення тощо) найважливішими сферою їх реалізації є стан зайнятості й ринку праці, де привертає увагу висока частка осіб з середньою спеціальною і вищою освітою. Напрями вирішення цієї проблеми лежать не тільки в площині формування активної політики ринку праці, але й потребують реформування системи освіти і підготовки кадрів.

Поняття ринку освіти як системи відносин, що складаються між суб'єктами освітнього процесу для досягнення певного рівня освіти, здійснення навчання впродовж всього життя людини, у дисертації розкривається через використання наступних ринкових категорій: попиту як форми вираження потреб індивідів і суспільства в освітніх послугах; пропозиції як обсягу освітніх послуг, що продукуються і надаються суб'єктами освітнього процесу; ціни у вигляді плати за надану послугу, освітню програму, набуті знання, уміння, навички тощо; товару - освітньої послуги, освітньої програми.

Впровадження ринкових відносин в систему освіти закладає передумови для розвитку маркетингової діяльності в цій сфері. Реалізація засад маркетингу у процесі функціонування закладів освіти визначається: поступом освітніх реформ; випливає з обмеженості бюджетного фінансування, а отже, потребує пошуку додаткових фінансових джерел; невизначеністю параметрів зовнішнього середовища закладів освіти; потребою налагоджувати тісні контакти із працедавцями; відсутністю гарантованого працевлаштування випускників; появою значної кількості конкуруючих навчальних закладів; посиленням вимог "покупців" освітніх послуг.

Маркетинг освіти є не тільки засобом, за допомогою якого навчальні заклади інформують і реалізують свої цілі, цінності, продукти учням, батькам, суспільству загалом. Маркетингова діяльність стає важливим засобом збереження конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Під освітньою (освітньо-науковою) послугою автор розуміє обсяг навчальної і наукової інформації, що трансформується в процесі навчання в певну суму знань для задоволення освітньо-наукових потреб фізичних і юридичних осіб у загальноосвітній, професійно-кваліфікаційній підготовці, перепідготовці, навчанні впродовж всього життя людини. Адаптація традиційних характеристик послуг до специфіки освітньо-наукової сфери дозволяє визначити низку особливостей освітніх послуг, які притаманні будь-якому виду послуг, зокрема:

1. Невідчутність послуг освіти.

2. Невіддільність послуг освіти від навчальних закладів.

3. Непостійність якості освітніх послуг.

4. Недовговічність освітніх послуг.

5. Відсутність права володіння послугою освіти.

6. Доступність до надання освітніх послуг залежно від місця знаходження ВЗО, місця проживання потенційних “клієнтів”.

Водночас існують специфічні особливості надання освітніх послуг, а саме:

7. Тривалість надання освітніх послуг (час отримання першої вищої освіти за різними спеціальностями становить 4-6 років), що не гарантує стабільного попиту на ці послуги при зміні кон'юнктури ринку праці.

8. Залежність результатів навчання від умов майбутньої роботи і життя випускника.

9. Необхідність подальшого супроводження освітніх послуг, зокрема, надання випускникам різних консультацій, організації курсів підвищення кваліфікації тощо.

10. Опосередкований характер попиту на послуги освіти, який в кінцевому рахунку залежить від структурної побудови національних економік.

11. Ліцензування послуг. Держава охороняє споживачів освітніх послуг від несумлінних продавців послуг шляхом видачі ліцензій на право ведення освітньої діяльності, встановлення державного рівня акредитації навчального закладу тощо.

12. Споживачами послуг освіти зазвичай є молоді люди у віці від 16 до 30 років. Їхня мотивація отримання освітніх послуг сильно відрізняється від мотивації споживачів у більш старшому віці, що вимагає диференційованого підходу до дослідження мотивації навчання у різних вікових групах.

13. Конкурсний характер освіти. Потенційний споживач повинен володіти певними знаннями, вміннями і навиками, якість яких перевіряється з допомогою тестів, екзаменів чи співбесід. Ця ознака особливо притаманна державним закладам освіти, хоча сьогодні значна кількість приватних закладів ставить підвищені вимоги при вступі на навчання.

Особливості маркетингу освітніх послуг визначають подальший стратегічний розвиток закладу освіти, який пов'язаний із підвищенням конкурентної диференціації освітніх послуг, якості обслуговування клієнтів. Сьогодні диференціація пропозиції освітніх послуг проводиться освітніми закладами, в основному, за ціновим фактором, який не сприяє їхньому розмежуванню у довгостроковій перспективі і призводить до жорсткої цінової конкуренції. Альтернативою цінової диференціації може бути розробка диференційованих пропозицій, способів надання освітніх послуг та їх іміджу в конкретному вищому закладі освіти (ВЗО).

Трансформуючи свої економічні системи, постсоціалістичні країни отримали у спадщину системи освіти з високим рівнем розвитку, які були сформовані й функціонували в умовах централізованого планування і політичного контролю. Особливістю надання освітніх послуг як певного обсягу знань було те, що після Другої світової війни в цих країнах використовувалась переважно “радянська” модель освіти. Найважливішим завданням було формування підвалин освіченості молоді, формування спеціалістів з енциклопедичними знаннями, що могли бути застосовані в сфері, обмеженій державними стандартами й нормами діяльності. Ця модель, базована на концепції "підтримуючого" навчання, надмірній спеціалізації, обмежувала можливості для розвитку творчої особистості, формування людини, здатної вирішувати особисті творчі й глобальні проблеми. Великою вадою моделі було те, що доступ до вищої освіті був обмежений для представників певних соціальних прошарків населення.

Ринкові перетворення в постсоціалістичних країнах корелюються із зростанням доступності, розширенням можливостей вибору споживачами послуг вищої освіти майже в усіх країнах. Кардинальні зміни на ринку освітніх послуг вищої освіти в цих країнах здійснюються під впливом: набуття знаннями статусу основного капіталу суспільного розвитку; скорочення і зміни механізмів державного фінансування освіти; розвитку нових інформаційних технологій; процесів глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації освіти.

Розвиток ринкових відносин в постсоціалістичних країнах дав поштовх до становлення і розвитку ринку освітніх послуг. В цих умовах попит працедавців на спеціалістів того чи іншого фаху фактично засвідчує основні стандарти якості освітніх продуктів чи освітніх програм, які продукують вищі заклади освіти. Висока вірогідність працевлаштування за отриманою спеціальністю разом з індивідуальними профорієнтаційними установками осіб різних вікових категорій є вагомим мотивом для вибору того чи іншого закладу освіти, освітньої послуги, освітньої програми. З іншого боку, високий рівень конкурентоздатності випускників на ринку праці є показником престижності закладу освіти, забезпечує приплив абітурієнтів, зміцнює конкурентні позиції серед інших вузів. Отже, за маркетинговою концепцією результат діяльності закладу освіти виступає товаром, який зв'язує два ринки: ринок освіти, споживачами продуктів якого є учні й студенти, і ринок праці, де конкурентоздатність освітньої послуги оцінюють суб'єкти господарювання різних форм власності. Основні положення теорії людського капіталу, концепції неперервної освіти є базовими для розкриття зв'язку ринку освітніх послуг і ринку праці у фазі використання трудового потенціалу.

Загальні положення щодо взаємозв'язку ринку освіти й ринку праці ілюструє статистика Бюро МОП. Простежуючи зміни в структурі безробітних за рівнем освіти, можна наближено констатувати відповідність освітніх програм закладів освіти вимогам ринку праці. Розподіл безробітних постсоціалістичних країн за рівнем освіти здійснений згідно Міжнародної Стандартної Класифікації Освіти (ІSCED або МСКО). Загальною тенденцією (табл.3) є зростання майже в усіх країнах частки безробітних осіб із закінченою середньою освітою (рівні 2 і 3 МСКО). Це вказує на те, що достатньо високий рівень інвестиційної привабливості країн примножує творення робочих місць, котрі вимагають освітнього рівня, не нижче бакалавра. Визначається стабільний попит на працю осіб з вищою освітою, про що свідчить зменшення їх частки серед безробітних. Виняток становить Україна й Росія, де спотворення конверсійних процесів, деіндустріалізація економіки привели до скорочення попиту на висококваліфіковану робочу силу.

На зростаючу тенденцію недостатнього використання на ринку праці потенціалу освітніх програм третього рівня майже в усіх країнах вказує показник частки осіб віком 20-24 років серед безробітних (за даними МОП). Якщо у Словенії, Румунії, Хорватії, Польщі, Чеській Республіці,

Україні конкурентне середовище виштовхнуло з процесу трудової діяльності кожну 4 - 5 особу віком 20-24 років, то у Словаччині, Литві, Росії, Латвії, Естонії молодіжне безробіття стосується не менше, ніж кожної 5 - 6 особи. Головною причиною молодіжного безробіття є невідповідність якості освіти, профільної підготовки вимогам працедавців, неосвоєння вищою школою моделей спеціалістів, адекватних ринковим вимогам. Тому на часі нові вимоги до освіти - запровадження інноваційного навчання, випереджувального навчання, що потребує постійного вдосконалення людського капіталу, оновлення знань, розвиток неперервної освіти, розвиток наукових досліджень.

В екс-соціалістичних країнах соціально-економічні втрати від молодіжного безробіття посилює трудова міграція високоосвічених фахівців та осіб з середньою спеціальною та вищою освітою. Відновлення національного виробництва, законодавче визначення прав власності на технології, введення системи реєстрації договорів про передачу технологій тощо сприятимуть урегулюванню процесів "відпливу умів", зокрема з України. Враховуючи високий рівень сукупних затрат бюджетних коштів на підготовку спеціалістів, необхідно на перехідний період внести доповнення у національні законодавства, де передбачити механізм відшкодування коштів при виїзді спеціалістів відповідного рівня за кордон.

Численні дослідження вказують на існування складної і нелінійної залежності освітньої підготовки й потенційного економічного зростання. Передумовою економічного добробуту суспільства в майбутньому є рівень вирішення теперішніх проблем національної системи освіти. В кожній країні розвиток систем освіти знаходиться під впливом факторів правового та політичного середовища, соціально-демографічних, економічних, науково-технічних, інноваційних факторів, її історико-культурної спадщини. За останні роки національні системи освіти постсоціалістичних країн переживають труднощі, породжені політичними та соціально-економічними реформами. В цих умовах падіння обсягів ВВП помітно змінило механізм фінансування освітньої галузі. На тлі падіння щорічних темпів ВВП (1990-1998р.р.) в усіх країнах (лише в Польщі й Словаччині відзначено їх зростання відповідно на 3,9% та 0,1%) домінує тенденція скорочення обсягів фінансування системи освіти і посилення контролю за витрачанням державних коштів. Відповідно постсоціалістичні країни змушені відійти від домінуючого принципу єдиного (державного) фінансування освіти й активізувати пошук інших джерел. У період податково-бюджетної кризи 90-х років визначеними пріоритетами державного фінансування освіти стали: підтримка стандартів у базовій освіті, перебудова середньої освіти, післядипломна освіта (навчання дорослих), вибіркове втручання у вищу освіту. В розвинутих країнах апробовані і мають задовільні результати різні варіанти поєднання бюджетного фінансування: повної чи часткової оплати за навчання фізичних осіб; фінансування наукових чи інноваційних програм; запровадження соціальних студентських кредитів (одноразових для вступників, безпроцентні позики), наукових дотацій (ґрантів); європейських освітніх програм і різних фондів; замовлення промисловості і приватних фірм; надходження від дослідницької діяльності, внесків доброчинних організацій тощо. В постсоціалістичних країнах впроваджуються різні варіанти комбінування державного фінансування освіти з іншими альтернативними джерелами.


Подобные документы

  • Дослідження залежності національних економік від процесів інтеграції та глобалізації. Аналіз становища країни на внутрішньому і зовнішньому ринках. Характеристика проблем забезпечення національної конкурентоспроможності. Конкурентне середовище в Україні.

    реферат [34,6 K], добавлен 02.03.2013

  • Вивчення передумов, ознак та форм глобалізації. Огляд процесу посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг. Вплив глобалізації на соціально-економічний стан України.

    курсовая работа [66,1 K], добавлен 15.10.2012

  • Основні тенденції розвитку ринку освітніх послуг. Сутність моделі відкритої освіти як результату еволюційного шляху розвитку і становлення інформаційної складової освіти людини. Основні принципи дистанційної освіти, їх специфічні характеристики.

    статья [51,4 K], добавлен 31.08.2017

  • Особливості інтеракцій особистості, суспільства і держави як замовників і споживачів освітніх послуг у контексті стратегії розвитку сучасної освітньої системи. Групи замовників й споживачів освітніх послуг, які відрізняються запитами, інтересами.

    статья [25,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Характеристика процесу європейської інтеграції та його витоків. Етапи розширення Європейського Союзу. Економічна інтеграція України в світову структуру. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища.

    реферат [91,2 K], добавлен 02.06.2015

  • Сучасний етап європейської інтеграції України, активізація партнерських стосунків з державами Європейського Союзу в усіх площинах соціально-економічної взаємодії. Розвиток транскордонного співробітництва та нарощування потенціалу транскордонних ринків.

    статья [30,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Сутність людського розвитку як соціально-економічна категорія. Методологія розрахунку індексу людського розвитку. Оптимальні та репрезентативні індикатори кількісного представлення базових вимірів. Покращення рівня людського розвитку завдяки інтеграції.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 20.09.2014

  • Теоретичні основи розвитку ресторанного господарства як складової сфери послуг. Аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародного ресторанного господарства. Розробка стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації.

    дипломная работа [447,1 K], добавлен 16.06.2013

  • Еволюція процесів технологічної революції і глобалізації. Формування ринку, вільного від держави та політичної влади. Створення наднаціональних політичних організмів (Європейський Союз). Поширення безробіття внаслідок розвитку технології виробництва.

    реферат [33,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Аналіз основних проблем і тенденцій розвитку концепцій міжнародної економічної інтеграції в умовах нової, постмодерністської реальності. Характеристика феномену постіндустріальної економіки, яка еволюціонувала в систему транскордонних інституцій.

    статья [112,5 K], добавлен 19.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.